Навчально-методичний посібник до практичних занять з «Гігієни та екології»



Сторінка1/10
Дата конвертації14.09.2017
Розмір1.76 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ГІГІЄНИ ТА ЕКОЛОГІЇ

Навчально-методичний посібник

до практичних занять

з «Гігієни та екології »

для студентів 6 курсу медичного факультету

за спеціальністю «Лікувальна справа»

Запоріжжя - 2015

Навчально методичний посібник складений співробітниками кафедри гігієни та екології Запорізького державного медичного університету відповідно до навчальних програм для студентів медичного факультету

Авторський колектив: зав. кафедрою гігієни та екології,

к.мед.н., доцент Севальнєв А.І., к.мед.н., доцент Сушко Ю.Д.,

к.мед.н., доцент Торгун В.П., ст.викладачі: к.мед.н. Кірсанова О.В., к.мед.н. Соколовська І.А., асистенти: Федорченко Р.А., Волкова Ю.В., Шаравара Л.П., Куцак А.В.

Відповідальний за випуск:

зав. кафедрою, к.мед.н. А.І.Севальнєв


Навчально-методичний посібник затверджений



на засіданні ЦМК ЗДМУ від протокол №




з/п

Зміст

стор.

1.

Змістовий модуль 1. Загальні питання гігієни та екології.




2.

Тема 1. Вплив антропогенних компонентів біосфери на здоров’я людини та популяції. Гігієнічна оцінка потенційного ризику впливу факторів навколишнього середовища на організм людини здоров’я населення.




3.

Тема СРС 1. Гігієнічна оцінка впливу природних та антропогенних компонентів біосфери на здоров'я людини та популяції.




4.

Тема СРС 2. Гігієнічне значення сонячної радіації та використання її складових для профілактики захворювань людини та санації повітря, води і предметів.




5.

Тема СРС 3. Наукові основи медичної біоритмології та хроногігієни.




6.

Змістовий модуль 2. Комунальна гігієна.




7.

Тема 2.Гігієна води та водопостачання населених пунктів. Санітарна охорона водних об’єктів.




8.

Тема 3.Санітарна охорона атмосферного повітря. Гігієна планування населених місць.




9.

Тема 4. Санітарна охорона ґрунту та очищення населених місць. Гігієна житлових і громадських будівель та споруд.




10.

Тема 5. Особливості гігієнічних вимог до планування та експлуатації лікувально-профілактичних закладів.




11.

Тема 6. Сучасні проблеми внутрішньолікарняних інфекцій та комплекс гігієнічних заходів для їх профілактики. Гігієнічна оцінка умов перебування хворих в лікувально-профілактичних закладах.




12.

Тема СРС 4. Гігієнічне значення фізичних чинників антропогенного походження в умовах населених місць.




13.

Змістовий модуль 3. Гігієна харчування.




14.

Тема 7. Харчування в профілактичній медицині. Організація лікувально-профілактичного харчува-ня на промислових підприємствах.




15.

Тема 8. Медичний контроль за організацією лікувального (дієтичного) харчування в лікувально-профілактичних закладах та в системі суспільного харчування.




16.

Тема СРС 5. Харчові отруєння як гігієнічна проблема. Методика розслідування випадків харчових отруєнь.




17.

Змістовий модуль 4. Гігієна праці.




18.

Тема 9. Законодавчі основи проведення санітарного нагляду в галузі гігієни праці.




19.

Тема 10.Гігієнічна оцінка факторів трудового процесу та виробничого середовища.




20.

Тема СРС 6. Гігієна праці медичних працівників у лікувально-профілактичних закладах.




21.

Змістовий модуль 5. Гігієна дітей та підлітків.




22.

Тема 11. Аналіз стану здоров’я дітей та підлітків організованих колективів в сучасних умовах.




23.

Тема 12. Гігієнічна оцінка організації навчально-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі і в школі.




24.

Тема СРС 7. Гігієнічні принципи раціональної організації фізичного виховання та трудового навчання дітей і підлітків. Наукові основи проведення лікарсько-професійної консультації.




25.

Змістовий модуль 6. Радіаційна гігієна.




26.

Тема 13. Закономірності формування променевого навантаження людини в місцях проживання, його гігієнічна оцінка та шляхи зниження. Радіаційна небезпека та протирадіаційний захист на об'єктах з радіаційно-ядерними технологіями.




27.

Тема 14. Гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах.




28.

Тема СРС 8. Гігієнічні аспекти проживання населення на територіях з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.




29.

Змістовий модуль 7. Гігієна надзвичайних ситуацій.




30.

Тема СРС 9. Організація санітарного нагляду за харчуванням і водопостачанням в умовах катастроф.




31.

Тема СРС 10. Організація та проведення санітарного нагляду за умовами праці ліквідаторів наслідків надзвичайних ситуацій.





МОДУЛЬ

«ОЦІНКА СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ЙОГО ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

(ГІГІЄНА ТА ЕКОЛОГІЯ)»
Змістовий модуль 1. Загальні питання гігієни та екології.

Конкретні цілі:

  • Знати принципи гігієнічного нормування, методи і засоби гігієнічних досліджень, їх використання у проведенні запобіжного і поточного санітарного нагляду в різних галузях народного господарства, лікувально-профілактичних та оздоровчих закладах.

  • Трактувати основні поняття про біосферу, фактори навколишнього середовища та їх вплив на організм та здоров’я населення.

  • Аналізувати і використовувати в практичній лікарській діяльності сприятливі (оздоровчі) чинники навколишнього середовища (сонячної радіації, клімату, погоди, інших фізичних, хімічних, біологічних факторів та умов).


Тема 1. Вплив антропогенних компонентів біосфери на здоров’я людини та популяції. Гігієнічна оцінка потенційного ризику впливу факторів навколишнього середовища на організм людини та здоров’я населення.

1. Мета: Оволодіти теоретичними основами та загальною схемою оцінки ризику впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я населення.

2.1. Знати:

2.1.1. Основні поняття, які використовуються в методології оцінки ризику.

2.1.2. Основні етапи оцінки ризику впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я населення.

2.2. Вміти:

2.2.1. Ідентифікувати шкідливий фактор і давати якісну оцінку несприятливих для здоров’я ефектів.

2.2.2. Обґрунтувати схему і зміст основних етапів оцінки ризику впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я населення.

3. Питання для самопідготовки:

3.1. Навколишне середовище, його складові. Загальні закономірності впливу навколишнього середовища на організм людини та здоров’я населення.

3.2. Забруднення атмосферного повітря та його вплив на здоров’я людини.

3.3. Забруднення ґрунту та його вплив на здоров’я людини.

3.4. Забруднення води та його вплив на здоров’я людини.

3.5. Здоров’я населення як інтегральний показник стану навколишнього середовища. Показники, що характеризують стан здоров’я населення.

3.6. Поняття про принципові схеми вивчення впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я населення.

3.7. Епідеміологічний метод вивчення впливу довкілля на стан здоров’я населення. Основні шляхи його реалізації.

3.8. Методологія оцінки ризику впливу факторів навколишнього середовища на організм людини і здоров’я населення. Основні поняття.

3.9. Основні етапи методології оцінки ризику (ідентифікація шкідливого чинника (чинників); оцінка експозиції; оцінка залежності «доза – ефект»; характеристика ризику).

3.10. Зв’язок між оцінкою ризиком та керуванням ним. Керування ризиком та гігієнічне нормування.

4. Структура та зміст заняття:

Заняття проводиться в учбовій аудиторії кафедрі. На початку заняття проводиться вихідний тестовий контроль знань студентів, потім студенти приймають участь в усному розборі теми відповідно до питань для самопідготовки. Після цього кожен студент знайомиться з нормативно-методичними матеріалами за темою та вирішує ситуаційну задачу по оцінці впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я населення. Наприкінці заняття студенти підписують оформлені протоколи у викладача, кожен студент отримує оцінку за підготовку до заняття за даною темою.



5. Література:

5.1. Основна:

5.1.1. Гігієна та екологія. Підручник /За редакцією В.Г. Бардова. - Вінниця: Нова Книга, 2006. – С. 225 – 253, 693 – 718.



5.2. Додаткова:

5.2.1. Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами). ДСП – 201 – 97. – К., 1997. – 57 с.

5.2.2.Оцінка канцерогенного ризику для здоров’я населення від споживання хлорованої питної води. Методичні вказівки МВ 2.2.4 – 122 – 2005 / В.О. Прокопов, І.О. Черниченко та інш. – К.: ДМП «Полімед». – 2006. – 12 с.

5.2.3. Оцінка індивідуального ризику формування гострої та хронічної патології у дітей під впливом здоров’я формуючих чинників різної природи. Інформаційний лист № 207 – 202 / О.В. Бердник, В.Ю. Зайковська, Л.В. Сєрих. – К. – 2002. – 3 с.

5.2.4. Ревич Б.А. Загрязнение окружающей среды и здоровье населения. Введение в екологическую эпидемиологию. Учебное пособие. – М.: Изд – во МНЭПУ, 2001. – С. 20 – 32, 33 – 100, 235 – 237.

5.2.5. Новиков С. М., Авалиани С. Л., Пономарева О. В. и др. – В кн.: Оценка риска для здоровья. Глоссарий основных терминов. М.: Консультационный центр по оценке риска. - 1997. – 146 с.

5.2.6. Изучение влияния факторов окружающей среды на здоровье населения: Учеб. пособие / Под ред. Е.И.Гончарука. – К.: КМИ, 1989. – С. 44 - 46, 70 - 109, 133 - 148.

Додаток 1

Еталонна задача «Вплив антропогенних компонентів біосфери на здоров’я людини»

З метою оцінки впливу забруднюючих речовин атмосферного повітря на стан здоров’я населення вибрані 7 районів спостереження (м. Запоріжжя), що характеризуються різним рівнем атмосферного забруднення. Для контролю рівня забруднення атмосферного повітря використані дані стаціонарних постів спостереження (середньодобові концентрації); для оцінки стану здоров’я – загальна захворюваність дитячого населення.

Дані за 2009 рік наведені у таблиці.

Район спостереження

Речовини, мг/ дм3, М±m

Загальна захворюваність

дитячого населення (P%о±mp)



пил

SO2

CO

NO2

Ленінськ.

Хортицкой

Жовтневий

Орджоник.

Заводский

Шевченков

Коммунар.


0,133±0,03

0,130±0,06

0,100±0,04

0,160±0,08

0,470±0,09

0,316±0,06

0,120±0,09


0,017±0,003

0,016±0,005

0,007±0,009

0,013±0,004

0,011±0,007

0,009±0,006

0,009±0,008


1,250±0,08

1,350±0,09

1,000±0,08

1,800±0,09

3,000±0,08

2,000±0,09

1,300±0,08


0,045±0,001

0,045±0,009

0,028±0,004

0,028±0,007

0,060±0,003

0,038±0,006

0,023±0,008


1613±5,9

1883±7,4


1651±6,8

1552±6,4


2094±11,0

1649±10,1

1491±6,3

1. Визначте вірогідність відмінності (за критерієм Стьюдента) між вмістом забруднюючої речовини (вказується викладачем) у «забрудненому» та «умовно чистому» районах спостереження (вказується викладачем).

2. Визначте вірогідність відмінності (за критерієм Стьюдента) між рівнем загальної захворюваності дитячого населення у «забрудненому» та «умовно чистому» районах спостереження (вказується викладачем).

3. Встановіть характер та силу зв’язку між рівнем забруднення атмосферного повітря речовиною (вказується викладачем) та загальною захворюваністю дитячого населення (використовуючи метод парної кореляції).



Еталон гігієнічного висновку

Встановлена вірогідна (не вірогідна) відмінность (t =…) між вмістом забруднюючої речовини (назва речовини) у «забрудненому» (назва району) та «умовно чистому» (назва району) районах спостереження м. Запоріжжя. Має місце вірогідна (не вірогідна) відмінность (t =…) між рівнем загальної захворюваності дитячого населення у «забрудненому» та «умовно чистому» районах спостереження м.Запоріжжя. Між рівнем забруднення атмосферного повітря речовиною (назва речовини) та загальною захворюваністю дитячого населення у … районі за методом парної кореляції встановлений … зв’язок, …. сили.


Додаток 2

Методики розрахунку статистичних показників
δ .

1

√n


. Середня похибка середньої величини

m x =

де: δ – середнє квадратичне відхилення;

n – число спостережень у вибірковій сукупності. При числі спостережень <30 в знаменнику замість n використовується n – 1.

2
Pq .

√n
. Середня похибка відносної величини m р =

де Р – відносний показник;

q – величина, зворотна до показника, тобто вірогідність того, що дане явище не буде зареєстровано. Сума двох протилежних вірогідностей дорівнює одиниці P + q = 1

q =100 - P, якщо на 1000(%), то q=1000 – P і т.д.

3. Вірогідність відмінності величин – за критерієм Стьюдента


x 1 – x 2 .

t


√ m² + m²

1

2
= - для середніх величин;

P 1 – P 2 .

t


√ m² + m²

1

2
= - для відносних величин.
При великому числі спостережень (n>30) різниця між показниками є вірогідною, якщо:


1) t 2 (відповідає вірогідності безпомилкового прогнозу 95,5 %)


2) t 3 (відповідає вірогідності безпомилкового прогнозу 99,7 %)

4. Коефіцієнт кореляції (рангової)


6Σ d² . .

ρ
n (n² - 1)
=1- , розраховується за наступним алгоритмом:


Ознаки, що вивчаються

Ранги

d



x

y

x

y
















Σ

При великому числі спостережень (n>30) середня похибка рангового коефіцієнта кореляції визначається за формулою:


1 – . .

m
√n


ρ =
Оцінка коефіцієнту кореляції:

Характер зв’язку визначається знаком «+» – позитивний зв'язок, «-» – негативний зв’язок; сила зв’язку визначається величиною: 0 – відсутність зв’язку, >0 – до 0,3 слабкий зв'язок; 0,3 – до 0,7 – середньої сили зв'язок; 0,7 – до 1,0 – сильний зв'язок; 1,0 – повний зв'язок.

Додаток 3

Орієнтовна шкала змін здоров'я населення, що очікуються в залежності від стану забруднення атмосферного повітря

Кратність перевищення ГДК атмосферних забруднень

Очікуваний стан здоров’я

1

Негативні зміни в стані здоров’я населення відсутні

2-3

Зміни в стані здоров’я по деяким функціональним показникам.

4-7

Виражені фізіологічні зрушення

8-10

Зростання специфічної захворюваності

100

Гострі отруєння

1000

Смертельні отруєння

Тема СРС 1. Гігієнічна оцінка впливу природних компонентів біосфери на здоров'я людини та популяції.

1. Мета: Оволодіти методикою оцінки впливу погоди та клімату на організм людини, засвоїти методи профілактики (перманентної, сезонної, термінової) геліометеотропних реакцій у здорової та хворої людини.

2.1. Знати:

2.1.1. Фізіологію терморегуляції та адаптації людини.

2.1.2. Медичні класифікації погоди.

2.1.3. Загальні та прикладні медичні класифікації клімату.



2.2. Вміти:

2.2.1. Визначати показники, що характеризують кліматичні та погодні умови місцевості, давати гігієнічну оцінку результатам.

2.2.2. Застосовувати методи профілактики (перманентної, сезонної, термінової) геліометеотропних реакцій у здорової та хворої людини при різних захворюваннях.

3. Питання для самопідготовки:

3.1. Погода, визначення поняття. Фактори, які формують та характеризують погоду.

3.2. Закономірності атмосферної циркуляції. Формування різних типів погоди.

3.3. Геліометеотропні реакції людини, визначення поняття, механізм їх виникнення.

3.4. Медичні класифікації погоди, значення показників, які лежать в їх основі.

3.5. Вплив погоди на здоров'я людини через спотворення динаміки атмосферних забруднень. Температурна інверсія.

3.6. Медичне прогнозування погоди, принципи та методи профілактики геліометеотропних реакцій.

3.7. Клімат. Визначення поняття. Фактори, які формують та характеризують клімат місцевості.

3.8. Класифікація та гігієнічна характеристика кліматичних поясів.Кліматичне зонування території України.

3.9. Акліматизація. Основні гігієнічні питання акліматизації в умовах різних кліматичних поясів.

3.10. Використання кліматичних факторів з оздоровчою та профілактичною метою, санаторно-курортне лікування при різних захворюваннях. Кліматичні курорти України.

4. Структура та зміст заняття:

На самостійну роботу студента відводиться 1 академічна година. Оцінювання засвоєння навчальних питань даної теми виноситься на підсумковий модульний контроль.



5. Література:

5.1. Основна:

5.1.1. Гігієна та екологія. Підручник /За редакцією В.Г. Бардова. - Вінниця: Нова Книга, 2006. – С. 106 – 121.

5.1.2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять /За ред. І. І. Даценко – 2-ге вид. – Львів: Світ, 2001. – С. 40 – 48.

5.2. Додаткова:

5.2.1. Бардов В. Г. Гигиена климата. – Учебное пособие по общей гигиене. – К., 1990. – 136 с.

5.2.2. Гончарук Є.Г., Кундрієв Ю.І., Бардов В.Г. та ін. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни: Підручник /За редакцією Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 143 – 192.

5.2.3. Бокша В.Г. Справочник по климатотерапии. – К.: Здоров’я, 1989. – 208 с.

5.2.4. Медведев В. И. Устойчивость физиологических и психологических функций человека при действии экстремальных факторов. – Л.: Наука, 1982. – 104 с.

5.2.5.Никберг И.И., Ревуцкий Е.Л., Сакали Л.И. Гелиометеотропные реакции человека. – К.: Здоров´я, 1986. – 144 с.

5.2.6. Оранский И.Е. Природные лечебные факторы и биологические ритмы. – М.: Медицина, 1988. – 288 с.
Тема СРС 2. Гігієнічне значення сонячної радіації та використання її складових для профілактики захворювань людини та санації повітря, води і предметів.

1. Мета: засвоїти методику організації УФ опромінення (УФО) для профілактики захворювань людини та методику санації повітря, води і предметів УФР, оцінку її ефективності.

2.1. Знати:

2.1.1. Гігієнічне значення ультрафіолетового випромінювання та використання його в медицині.

2.1.2. Порушення здоров¢я і захворювання, пов’язані з дефіцитом та надлишком ультрафіолетової радіації.

2.1.3. Методи та прилади для визначення інтенсивності ультрафіолетової радіації.



2.2. Вміти:

2.2.1. Використовувати УФР для первинної і вторинної профілактики різних захворювань в лікувально-профілактичних, дитячих закладах, на виробництві.

2.2.2. Використовувати УФР для санації повітря, води і предметів та оцінювати її ефективність.

3. Питання для самопідготовки:

3.1. Природа сонячної радіації, основні складові елементи корпускулярної та електромагнітної частини сонячної радіації.

3.2. Спектральний склад ультрафіолетової частини сонячної радіації на межі з атмосферою і на поверхні Землі (області А, В, С). Біогенна та абіогенна дія ультрафіолетових променів.

3.3. Види біологічної дії УФР та її особливості для кожної області спектрального складу УФР.

3.4. Поняття еритемної, фізіологічної та профілактичної дози УФ опромінення, кількісне їх вираження при різних методах визначення інтенсивності УФР.

3.5. Порушення здоров'я і захворювання, пов'язані з дефіцитом УФР.

3.6. Основні симптоми "сонячного голодування" та показання для профілактичного ультрафіолетового опромінення.

3.7. Використання УФР для первинної і вторинної профілактики різних захворювань.

3.8. Види штучних джерел УФР, характеристика принципу їх дії, основні технічні дані. Фотарії.

3.9. Надлишкове опромінення людини Сонцем та штучними джерелами УФР. Методи і засоби захисту від надмірного УФ опромінення.

3.10. УФР як професійна шкідливість.

4. Структура та зміст заняття:

На самостійну роботу студента відводиться 1 академічна година. Оцінювання засвоєння навчальних питань даної теми виноситься на підсумковий модульний контроль.



5. Література:

5.1. Основна:

5.1.1. Гігієна та екологія. Підручник /За редакцією В.Г. Бардова. - Вінниця: Нова Книга, 2006. – С. 34 – 50.



5.2. Додаткова:

5.2.1. Даценко І.І., Гарбович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – 2-ге вид. - К.: Здоров’я. - 2004. – С. 445 - 446.

5.2.2. Гончарук Є.Г., Кундрієв Ю.І., Бардов В.Г. та ін. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни /За редакцією Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 207 – 239.

5.2.3. Даценко І.І., Денисюк О.Б., Долошицький С.Л. та ін. Загальна гігієна. Посібник до практичних занять // За ред. І.І. Даценко. – 2-ге вид. – Львів: Світ, 2001. – С. 78 - 84.

5.2.4. Пропедевтика гигиены. Общая гигиена / Гончарук Е.И., Кундієв Ю.І., Бардов В.Г. и др. – К.: Вища школа, 2000. – С. 254 - 289.

Тема СРС 3. Наукові основи медичної біоритмології та хроногігієни.
1. Мета: закріпити теоретичні знання про біологічні ритми; значення їх для психогігієни та психопрофілактики.

2.1. Знати:

2.1.1. Передумови виникнення та принципи медичної біоритмології як науки та її психогігієнічне значення.

2.1.2. Провідні характеристики та класифікації найбільш поширених біологічних ритмів.

2.1.3. Причини виникнення та основні клінічні прояви десинхронозу як медичної та гігієнічної категорії.



2.2. Вміти:

2.2.1. Проводити визначення різних типів денних кривих біологічних ритмів, типу денної працездатності та розрахункових біологічних ритмів.

2.2.2. Використовувати в ході організації навчального і трудового процесу та у вільний час біоритмологічні принципи раціональної організації повсякденної діяльності людини.

3. Питання для самопідготовки:

3.1. Біологічні ритми та стан здоров’я людини. Поняття про біологічні ритми. Передумови та причини виникнення медичної біоритмології як науки.

3.2. Провідні характеристики біологічних ритмів (рівень або мезор, період, амплітуда, акрофаза, форма денної кривої тощо).

3.3. Класифікації найбільш поширених біологічних ритмів.

3.4. Методика визначення різних типів денних кривих біологічних ритмів.

3.5. Методика визначення типу денної працездатності людини.

3.6. Методика визначення розрахункових біологічних ритмів людини.

3.7. Поняття про десинхроноз як основний вид хронопатології та як медичну і гігієнічну категорію. Види десинхронозів.

3.8. Біоритмологіцні принципи раціональної організації повсякденної діяльності людини. Хроногігієна як основна профілактики десинхронозів.

4. Структура та зміст заняття:

На самостійну роботу студента відводиться 1 академічна година. Оцінювання засвоєння навчальних питань даної теми виноситься на підсумковий модульний контроль.



5. Література:

5.1. Основна:

5.1.1. Гігієна та екологія: Підручник / За ред.. В.Г. Бардова. – Вінниця: Нова книга, 2006. – С. 569 – 583.



5.2. Додаткова:

5.2.1. Беляев И. И. Очерки психогигиены. – М.: Медицина, 1973. – 232 с.

5.2.2. Биологические ритмы / Под ред. Ю. Ашоффа. – М.: Мир, 1984. – Т.1. – 414 с. – Т.2. – 262 с.

5.2.3. Смирнов К. М., Навакатикян А.О., Гамбашидзе Г.М. и др. Биоритмы и труд. – Л.: Наука, 1980. – 143 с.

5.2.4. Гехт К. Психогигиена. – М.: Прогресс, 1979. – 176 с.

5.2.5. Деряпа Н.Р., Мошкин М. П., Посный В. С. Проблемы медицинской биоритмологии. – М.: Медицина, 1985. – 208 с.

5.2.6. Доскин В.А., Лаврентьева Н.А. Актуальные проблемы профилактической хрономедицины. – М.: ВНИИМИ, 1985. – 80 с.
Змістовий модуль 2. Комунальна гігієна.

Конкретні цілі:


  • Аналізувати гігієнічне, фізіологічне та епідеміологічне значення води, її роль у виникненні ендемічних та поширенні інфекційних захворювань та гельмінтозів з водним механізмом передачі збудників.

  • Інтерпретувати органолептичні, хімічні і бактеріологічні показники якості води різних джерел.

  • Описувати системи водопостачання населених місць. Давати гігієнічну оцінку методам покращання якості води – органолептичних показників (відстоювання, фільтрація, коагуляція), мікробіологічних показників (знезараження), токсикологічних показників (знешкодження), дезактивації.

  • Оцінювати рівень забруднення атмосферного повітря та ступінь його небезпеки для здоров’я населення.

  • Розробляти систему заходів з санітарної охорони атмосферного повітря (технологічні, планувальні, санітарно-технічні, законодавчі).

  • Давати гігієнічну оцінку якості ґрунту за даними лабораторних досліджень.

  • Планувати і проводити профілактичні заходи по санітарній охороні ґрунту з метою профілактики захворювань.

  • Описувати та пояснювати особливості збору, видалення та знешкодження відходів з лікувально-профілактичних закладів (стічних вод, відходів хірургічних, інфекційних відділень) та оздоровчих закладів.

  • Планувати, проводити дослідження та давати гігієнічну оцінку якості внутрішнього середовища житлових приміщень та приміщень лікувально-профілактичних закладів. Розробляти заходи профілактики несприятливого впливу внутрішнього середовища приміщень на стан здоров’я населення.


Тема 2. Гігієна води та водопостачання населених пунктів. Санітарна охорона водних об’єктів.

1. Мета: Навчитися методиці гігієнічної оцінки питної води, води джерел водопостачання (централізованого та децентралізованого) та води відкритої водойми згідно діючих нормативних документів та вміти розробити комплекс профілактичних заходів.

2.1. Знати:

2.1.1. Гігієнічне, фізіологічне та епідеміологічне значення води, її роль у виникненні ендемічних та поширенні інфекційних захворювань та гельмінтозів з водним механізмом передачі збудників.

2.1.2. Системи водопостачання населених місць. Методи покращання якості води – органолептичних показників (відстоювання, фільтрація, коагуляція), мікробіологічних показників (знезараження), токсикологічних показників (знешкодження), дезактивацію

2.2. Вміти:

2.2.1. Прочитати аналіз води, відібраної з водорозподільчої мережі централізованого господарсько-питного водопостачання та скласти гігієнічний висновок.

2.2.2. Прочитати аналіз води, відібраної з колодязя та скласти гігієнічний

висновок.

2.2.3. Дати оцінку води вододжерела та запропонувати принципову систему водопідготовки.

2.2.4. Розрахувати добову норму потреби води для населеного пункту.

2.2.5. Дати гігієнічну оцінку якості води у водоймі після спуску стічних вод згідно категорії водокористування водойми.

3. Питання для самопідготовки:

3.1. Фізіологічне значення води.

3.2. Господарсько-побутова та народногосподарська ролі води.

3.3. Норми водопостачання населення та їх обґрунтування.

3.4. Класифікація джерел водопостачання.

3.5. Класи і методи обробки води вододжерел. Принципові схеми водопроводів.

3.6. Порівняльна гігієнічна оцінка методів водопідготовки.

3.7. Епідемічне значення води. Показники епідемічної безпеки питної води.

3.8. Характеристика епідемічного процесу при водній епідемії.

3.9. Макро- та мікроелементний склад питної води, ендемічні захворювання, пов’язані з незадовільним хімічним складом питної води. Показники токсикологічної нешкідливості питної води.

3.10. Загальні гігієнічні вимоги до якості питної води. Показники та нормативи якості питної води (фізичні, органолептичні, хімічний склад) їх наукове обґрунтування.

3.11. Поняття і характеристика централізованих (господарсько-питний водопровід) та децентралізованих (колодязі, каптажі) систем водопостачання.

3.12. Гігієнічна характеристика загальноприйнятих та спеціальних методів поліпшення якості води на головних спорудах водопроводів при централізованих системах водопостачання.

3.13. Основні джерела утворення стічних вод, їх характеристика та санітарно-епідемічне значення.

3.14. Санітарна охорона водойм, наукові основи охорони відкритих водойм.

3.15. Гігієнічні вимоги до водойм різних категорій водокористування (СанПіН 4630-88).

3.17. Каналізування населених місць, його значення в профілактиці інфекційних захворювань.

3.18. Загальна схема та споруди для очистки побутових стічних вод.

3.19. Поняття про малу каналізацію та умови її використання.

3.20. Особливості очистки стічних вод лікувально-профілактичних закладів.



4. Структура та зміст заняття:

Після тестового контролю вихідного рівня знать (15 тестів на 15 хвилин) студенти під керівництвом викладача розбирають основні питання теми згідно п.3., знайомляться з діючими нормативними документами у галузі гігієни води та водопостачання населених місць та санітарної охорони водних об’єктів.

Потім студенти отримують індивідуальні завдання та на підставі даних лабораторних досліджень, наведених у задачах, дають гігієнічні висновки: 1) про якість питної води; 2) придатність вододжерела для організації централізованого господарсько-питного водопостачання; 3) відповідність водного об’єкту для водокористування населення. При виконанні завдань студенти користуються діючими нормативними документами, а також еталонами оформлення гігієнічного висновку (додатки 1, 2, 3).

5. Література:

5.1. Основна:

5.1.1. Гігієна та екологія. Підручник. / За ред. В.Г. Бардова. – Вінниця: Нова книга, 2006. – С. 178 – 209.

5.1.2. Навчальний посібник для студентів з теми «Гігієна води та водопостачання населених місць. Санітарна охорона водних об’єктів» - кафедральне видання.

5.2. Додаткова:

5.2.1. Комунальна гігієна / Є.Г. Гончарук, В.Г. Бардов, С.І. Гаркавий, О.П. Яворівський та ін.; За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Здоров’я, 2003. – 36-191 с.

5.2.2. Комунальная гигиена / Авт.: К.И. Акулов, К.А. Буштуева, Е.И. Гончарук и др./ Под ред К.И. Акулова, К.А. Буштуевой. – М.:Медицина, 1986. – С. 32-114.

5.2.3. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник / І.І. Даценко, Р.Д. Габович. – К.: Здоров’я, 2004. – 792 с.

5.2.4. ГОСТ 2861-84 «Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения»

5.2.5. Державні санітарні правила і норми (ДСанПіН) «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання» № 383 від 23.12.96 р.

5.2.6. Санитарные правила по устройству колодцев и каптажей родников.

5.2.7. Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения (СанПиН 4630-88).



Додаток 1

Еталонна задача «Оцінка якості питної води»

При здійсненні поточного державного санітарно-епідеміологічного нагляду за централізованим господарсько-питним водопостачанням у місті В. була відібрана проба води перед її надходженням у розподільчу мережу. При виконанні лабораторних досліджень отримані такі результати:



Досліджуваний показник

Результат дослідження

  1. Показники епідемічної безпеки:

  • загальне мікробне число (ЗМЧ) в 1 см3

  • індекс БГКП в 1 дм3

  1. Показники хімічного складу:

  • рН

  • окислюваність (KMnO4), мг/дм3

  • нітрати, мг/дм3

  • залізо, мг/дм3

  • хлор активний залишковий, мг/дм3

  • тригалометани, мг/дм3

  1. Показники органолептичної якості:

  • кольоровість, град.

  • каламутність, НОК

  • присмак, ПР

  • запах, ПР

170


9
6,7

4,5


20,0

0,2


0,4

0,03
20

0,7

2

2



Завдання:

  1. Які показники питної води не відповідають вимогам

ДСанПіН “Вода питна…” ?

  1. Складіть висновок про якість води за наведеним протоколом та запропонуйте систему необхідних заходів щодо попередження її негативного впливу на здоров’я водоспоживачів.

Еталон гігієнічного висновку:

Мною, студентом VI курсу 22 групи I медичного факультету ЗГМУ Петренком С. М. проведено гігієнічну оцінку якості питної води централізованої системи господарсько-питного водопостачання перед надходженням її в розподільчу мережу міста. Висновок зроблено на підставі протоколу лабораторних досліджень якості води та вимог ДСанПіН “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання» № 386 від 2010 р.

Встановлено:

За даними лабораторних досліджень проба питної води не відповідає вимогам ДСанПіН за показниками епідемічної безпеки – загальному мікробному числу та кількістю бактерій групи кишкової палички. Перевищує гігієнічний норматив також показник окислюваності води. Такі дані свідчать про певну епідемічну небезпеку питної води, яка може бути пов’язана з незадовільною роботою очисних споруд водопроводу та погіршенням мікробіологічних показників вододжерела – річки К. у межах водозабору. На підставі вищенаведеного, та керуючись вимогами ДСанПіН “Вода питна…” (п. 3.6.1) необхідно:

а) зробити терміновий повторний аналіз води перед надходженням її в розподільчу мережу

за скороченою схемою;

б) у разі підтвердження незадовільних результатів за епідемічними показниками якості:


  • провести санітарне обстеження головних споруд водозабору з метою перевірки дотримання

схем та методів водопідготовки, особливо знезаражування води;

  • відібрати проби води вододжерела в місці водозабору за схемою спеціального протиепідемічного контролю (п. 3.4.4);

  • у разі погіршення епідемічного стану води вододжерела (виявлення умовно патогенних, або патогенних мікроорганізмів, найпростіших і т. ін.) провести санітарне обстеження першого та другого поясів санітарної охорони вододжерела з метою виявлення і усунення можливих джерел забруднення;

  • провести відбір проб води в розподільчій системі міста за схемою спеціального протиепідемічного контролю на підприємствах громадського харчування, лікувальних закладах, дитячих установах;

  • рекомендувати збільшити дозу реагентів для знезаражування води на станції водопідготовки

аж до виявлення і усунення причин погіршення її якості за показниками епідемічної безпеки.
Дата Підпис (Петренко С.М.)
Додаток 2

Еталонна задача «Вибір джерела господарсько-питного водопостачання»

На розгляд до відділення комунальної гігієни СЕС міста N надійшов проект організації централізованого господарсько-питного водопостачання з підземного міжпластового безнапорного водовміщуючого горизонту глибиною 350 м. У складі проекту наведені опосередковані дані щодо якості води підземного вододжерела за даними трьохрічних спостережень (всього виконано 36 досліджень). Показники якості води наведені нижче:




Показник якості

Значення

Мутність, мг/дм3

Колірність в градуса

Водневий показник (рН)

Залізо (Fe), мг/дм3

Марганець (Mn), мг/дм3

Фтор (F), мг/дм3

Сірководень (H2S), мг/дм3

Окислюваність перманганатна, мгО/дм3

Число бактерій групи кишкової палички (БГКП) в 1 дм3


0,1

10

7,4



0,8

0,3


1,9

0,5


1,1

1

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка