Навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Івано-Франківськ, 2007



Сторінка4/4
Дата конвертації02.04.2016
Розмір1.02 Mb.
1   2   3   4


Схема 9.Структура професійної готовності (за П.Горностаєм)

ПРОФЕСІЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ





Довготривала готовність




Короткочасна готовність

1

Ціннісні орієнтації

1

Розуміння цілей діяльності

2

Потреба у праці

2

Розуміння значущості праці

3

Мотиви праці

3

Почуття відповідальності

4

Інтереси та здібності

4

Емоційно-ціннісні відношення

5

Установки

5

Настрій на роботу

ПРОФЕСІЙНА САМОСВІДОМІСТЬ


1

Ідеал професіонала

1

Рольовий образ

2

Самооцінка професійних можливостей

2

Самооцінка підготовленості

3

Самооцінка професійної майстерності

3

Впевненість у собі

4

Самооцінка вдосконалення

4

Професійна рефлексія

1 ПРОФЕСІЙНО-ОПЕРАЦІЙНА ПІДСИСТЕМА

1

Знання, досвід особистості




Орієнтовна основа дії

2

Професійні навички, звички

2

Антиципація

3

Професійні вміння

3

Реалізуючі стратегії

4

Сформовані стратегії

4

Професійне мислення

1 ПІДСИСТЕМА ПВЯ (професійно важливих якостей)

1

Властивості нервової системи

1

Стан нервової системи

2

Особливості психічних процесів

2

Процеси сприйняття, уваги, мислення, пам’яті

3

Характерологічні особливості

3

Емоційні стани

4

Професійні здібності

4

Вольова регуляція


Таблиця32. Специфічні особливості, структура та мотиви конфліктів.

Специфічні особливості конфлікту

Структура конфлікту

Мотиви

міжособист./міжгрупов.

конфліктів

- протилежність думок, що доводять до «межі кипіння»;

- відсутність комунікації між учасниками конфлікту (учасники не слухають і не чують один одного);

- руйнівний характер взаємодії за відсутності комунікації;

- порушення цілісності соціальних інтересів;

- емоції, негативні або позитивні стани;

- блокування нормального функціонування системи;

- розвиток системи в разі конструктивного розв'язання конфлікту.


1. Інцидент зіткнення, з якого розпочався конфлікт.

2. Інтереси відображають життєву спрямованість людей, і кожен інтерес посідає центральне місце у процесі аналізу суті конфлікту.

3. Суб'єкт конфлікту - різноспрямовані сили, що намагаються реа­лізувати свої інтереси в умовах суперечності (від індивіда, соці­альних, політичних, економічних груп і злочинних угруповань до організацій,держав, міжнаціональних об'єднань).

4. Об'єкт конфлікту - те, через що виникає конфлікт між суб'єктами, на що претендує кожен із учасників (матеріальне або ідеальне).

5. Конфліктна ситуація - основа конфлікту, що передує йому і скла­дається з об'єкта та учасників. Разом з учасниками конфлікту і з їхніми стосунками та характерами об'єкт конфлікту становить конфліктну ситуацію, яка завжди передує конфлікту і може існувати, не проявляючись. Конфліктна ситуація переростає в конфлікт, коли відбувається пряме відкрите зіткнення опонен­тів, які претендують на один і той самий об'єкт. Розв'язання кон­флікту можливе тільки за умов вичерпання конфліктної ситуації навколо об'єкта конфлікту.

6. Мотивація конфлікту - система мотивів (внутрішніх спонукань), що призводять до виникнення міжособистісних, внутрішньоособистісних, міжгрупових та інших типів конфліктів.




Міжособистісних:

-негативна форма поведінки, спілкування; відстоювання власних інтересів, мети, позиції, цінностей; конкуренція, суперництво, осуд засобів та методів досягнення мети, конфліктність, імпульсивність, агресивність. Міжгрупових :



- несумісні цілі окремих груп, конкуренція, суперництво, боротьба за лідерство.



Короткий термінологічний словник до курсу «Психологія спорту»

Спортивна діяльність – це спеціально організовані форми рухової активності при виконанні фізичних вправ, що припускає належну фізичну підготовку спортсмена.

Змагання - регламентоване суперництво, в ході якого можна об'єктивно порівняти рівень можливостей і спеціальні здібності спортсменів. Без змагань спортивна діяльність втратить своє значення.

Цільова установка в спортивній діяльності — досягнення максимально високих результатів. Це передбачає високі, нерідко максимальні і навіть граничні фізичні і психічні навантаження в ході підготовки до такої діяльності і її здійснення. В процесі спортивної діяльності пред'являються величезні вимоги не тільки до функціональних можливостей, але і відповідні вимоги до інтелектуальних, емоційних, вольових якостей, властивостей характеру і інших особливостей особи спортсмена.

Спортивне досягнення — факт демонстрації спортсменом своїх можливостей в конкретному виді спорту. Крім того, продукт спортивної діяльності виступає у вигляді освітнього, виховного, соціального, психологічного і ін. ефектів, що свідчать про різносторонній вплив спорту на особу спортсмена.

Психологічна підготовка — це педагогічний процес, успішність якого залежить від наявності при його побудові ряду загальних дидактичних принципів: свідомості і активності, систематичності і послідовності, доступності, індивідуальності, міцності, повторності і поступовості.

Планування у спорті — важливий елемент раціональної побудови психологічної підготовки, передбачаючий її цілеспрямований характер і, таким чином, дозволяючий уникнути стихійності. Вирышення задач психологічної підготовки здійснюється за допомогою відповідних засобів і методів.

Загальними засобами психологічної підготовки спортсмена є фізичні вправи, засоби техніки і тактики даного виду спорту.

Спеціальні засоби — психологічні вправи (дії типу завдань з чіткою установкою і психологічною спрямованістю, наприклад, на розвиток вольових якостей, на підвищення емоційної стійкості спортсмена і ін.), психотехнічні ігри, а також психологічні дії і впливи (психологічні засоби і прийоми регуляції і саморегуляції, психологічні способи відновлення спеціальної працездатності і ін.)

Фізична культура - сукупність досягнень суспільства у створенні і раціональному використанні спеціальних засобів, методів і умов цілеспрямованого фізичного та духовного удосконалення людини.

Фізичний розвиток - процес зміни форм і функцій (морфо-функціональних властивостей) організму людини протягом її індивідуального життя

Фізичне виховання - педагогічний процес, спрямований на фізичне і духовне вдосконалення людини, оволодіння нею систематизованими знаннями, фізичними вправами та способами їх самостійного використання протягом усього життя.

Фізична освіта - засвоєння людиною в процесі спеціального навчання системи раціональних способів керування своїми рухами, необхідного в житті фонду рухових умінь, навичок і пов’язаних з ними знань.

Спорт - ігрова і змагальна діяльність, яка базується на певних правилах, і спрямована на досягнення найвищих спортивних результатів.

Фізична реабілітація - відновлення частково втрачених функцій організму, внаслідок перенесених травм і захворювань, за допомогою засобів фізичного виховання.

Фізична рекреація - ведення активного відпочинку за допомогою різних засобів фізичного виховання.

Навчання у спорті - це початковий етап оволодіння визначеною системою знань, період формування практичних умінь і навичок.

Тренування – це етап підготовки, направлений на закріплення і вдосконалення отриманих знань, умінь і навичок.

Рухова дія - цілеспрямована система рухів, сформована для вирішення конкретного рухового завдання.

Фізичні вправи - це лише ті рухові дії, які спрямовані на вирішення завдань фізичного виховання і підпорядковані його закономірностям.

Техніка фізичних вправ - це ті способи виконання рухової дії, за допомогою яких рухове завдання вирішується з відносно більшою ефективністю.

Ациклічні вправи - це такі, при виконанні яких спортсмен знаходиться по їх завершенні в іншому положенні, що виключає можливість багаторазового цілісного їх повторення.

Циклічні вправи - це такі, при завершенні яких спортсмен знаходиться в тому положенні, в якому починав виконувати вправу.

Фізична підготовка - це організований процес рухової діяльності людини з метою оптимізації розвитку її фізичних якостей.

Фізичні якості - це розвинуті в процесі виховання і цілеспрямованої підготовки рухові задатки людини, які визначають її можливості успішно виконувати певну рухову діяльність.

Фізичне навантаження - певна міра впливу рухової активності людини на організм, що супроводжується підвищенням (відносно стану спокою) рівнем його функціонування.

Рухова реакція - здатність людини відповідати окремими рухами або руховими діями на різноманітні подразники.

Проста реакція - це здатність якомога швидше відповісти заздалегідь відомою руховою дією на заздалегідь відомий подразник.

Складна реакція - здатність людини якнайшвидше і точніше реагувати на нестандартні переміщення певного об’єкта (об’єктів) в умовах дефіциту часу та простору.

Швидкість – це здатність людини виконувати рухові дії у мінімальний для даних умов відрізок часу.

Сила - це здатність людини виконувати дії з визначеним м’язевим напруженням.

Витривалість - здатність людини довготривало виконувати рухові дії без зниження ефективності.

Гнучкість - здатність людини виконувати рухи з максимальною амплітудою в суглобах.

Спритність - це складна комплексна рухова якість людини, яка може бути визначена, як її здатність швидко оволодівати складно координаційними руховими діями, точно виконувати їх відповідно до вимог техніки і перебудовувати свою діяльність залежно від ситуації, що склалась.

Рухова навичка – це цілісна, усвідомлена, автоматизована дія, доведена у процесі багаторазового виконання до високого рівня досконалості, виконується точно, економно, з високим кількісним та якісним результатом.

Соціально-психологічний клімат – рівень задоволеності основних соціальних потреб членів спортивного колективу.

Психорегуляція у спорті – це комплекс заходів,спрямований на формування у спортсмена психічного стану, що сприяє найбільш повній реалізації його потенційних можливостей.

Психогігієна у спорті - це галузь гігієни, що розробляє та здійснює заходи, спрямовані на збереження та зміцнення психічного здоров’я спортсмена.

Самовиховання - це свідома, систематична праця над собою, спрямована на формування й удосконалення позитивних та усунення негативних якостей відповідно до вимог суспільства.

Самоконтроль - це систематичні самостійні спостереження за зміною стану свого здоров’я, фізичного розвитку та функціональної готовності організму в процесі занять фізичними вправами.

Програмові вимоги до заліку з психології спорту.

  1. Предмет психології фізичного виховання і спорту.

  2. Педагогічна спрямованість психології фізичного виховання і спорту.

  3. Взаємозв’язок психології фізичного виховання і спорту.

  4. Психологія спорту як прикладна галузь психологічних знань.

  5. Схожі і відмінні риси фізичного виховання і спорту.

  6. Завдання психології фізичного виховання і спорту.

  7. Структура спортивної діяльності.

  8. Особливості діяльності у фізичному вихованні і спорті.

  9. Психологічна систематика видів спорту.

  10. Психологічні особливості тренувальної та змагальної діяльності.

  11. Психологічна характеристика фізичних якостей.

  12. Психологічні особливості рухової навички.

  13. Стадії формування рухової навички.

  14. Реакція у спорті.

  15. Спеціалізовані сприйняття у спорті.

  16. Психологічні основи навчання та спортивного вдосконалення.

  17. Психологічне забезпечення підготовки спортсмена. Форми психологічного забезпечення.

  18. Психологічне забезпечення фізичної, технічної та тактичної підготовки.

  19. Структура особистості у спорті.

  20. Підходи до вивчення особистості.

  21. Проблема статі у спорті та фізичній культурі.

  22. Аспекти формування особистості спортсмена.

  23. Залежність ефективності діяльності від типологічних особливостей спортсмена.

  24. Поведінкові прояви властивостей темпераменту.

  25. Типи характерів та стилі поведінки у групі.

  26. Соціально-психологічні особливості спортивної групи.

  27. Лідерство у спортивній групі.

  28. Багаторівневі моделі спортивного лідерства.

  29. Соціально-психологічний клімат.

  30. Конфлікти та їх вплив на діяльність спортивної команди.

  31. Психологічні основи спілкування у спорті.

  32. Особливості взаємовідношень у системі „тренер-спортсмен” та „спортсмен-спортсмен”.

  33. Психологічні особливості стилів керівництва.

  34. Особливості і риси керівника, що призводять до успіху.

  35. Причини неефективного керівництва.

  36. Категорії мотивації до занять спортом.

  37. Структура мотивів.

  38. Динаміка розвитку мотивів.

  39. Теорія психометричних вимірів.

  40. Психологічні основи діагностики у спорті.

  41. Психологічні основи відбору у спорті.

  42. Система психологічного відбору у спорті.

  43. Психологічне забезпечення спортивної діяльності.

  44. Загальна психологічна підготовка спортсмена до змагань.

  45. Процес виховання у структурі загальної психологічної підготовки спортсмена.

  46. Процес самовиховання у структурі загальної психологічної підготовки спортсмена.

  47. Вправи у структурі загальної психологічної підготовки спортсмена.

  48. Спеціальна психологічна підготовка спортсмена до змагань.

  49. Ситуативне керування станами і поведінкою спортсмена в умовах змагань.

  50. Основи плануваня психологічної готовності спортсмена до змагань.

  51. Основи психорегуляції у спорті. Класифікація методів психорегуляції.

  52. Методи гетерорегуляції.

  53. Методи авторегуляції.

  54. Відмінні особливості гіпно- та аутовпливу.

  55. Вправи автогенного тренування по Шульцу.

  56. Характеристика психічних станів, що потребують психорегуляції (втома, нервово-психічна напруга, фрустрація)

  57. Основи психогігієни.

  58. Апаратурні методи та психофармакологічні засоби психогігієни.

  59. Класифікація психофармакологічних засобів.

  60. Зловживання психофармакологічними засобами та професійні захворювання.


Використана література
Аверченко Л.К. и др. Психология и педагогика:Учеб.пособие.-М.;Новосибирск,1999.

Анастази А. Психологическое исследование: В 2-х кн. – М., 1982.

Богомолов А., Каракашьянц К., Козлов Е. Психологическая подготовка гимнастов. –М.: ФиС,1974.

Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь – справочник по психодиагностике. - СПб.: Издательство “Питер”,2000.-528с.

Бэрон Р., РичардсонД. Агрессия - СПб.: Издательство “Питер”,2000.-352с.

Вяткин Б.А. Управление психическим стрессом в спортивных соревнованиях. – М.ФиС,1981.

Ганюшкин А.Д. Задачи, формы и методы современной работы психолога и тренера.-Смоленск,1989.

Гиссен Л.Д. Время стрессов: обоснование и практические результаты профилактической работы. – М.: ФиС,1990.

Гиссен Л.Д. Психология и психогигиена в спорте. - М.: ФиС, 1981.

Гогунов Е.Н. Психология физического воспитания и спорта..-М.,2000.- 278 с.

Горская Г.Б. Психологическое обеспечение многолетней подготовки спортсменов.-Краснодар,1995.

Гуменюк Н.П., Клименко В.В. Психология физического воспитания и спорта. – К.:Вища школа, 1985.

Деркач А.А., ИсаевА.А. Педагогическое мастерство тренера. – М.:ФиС, 1981.

Джагмаров Т.П., Пуни А.Ц. Психология физического воспитания и спорта. – М.: ФиС,1979.

Джагмаров Т.Т., Румянцева В.И. Лидерство в спорте. – М.:ФиС,1983.

Дружинин В.Н. Психология общих способностей. – СПб.: Питер,1999.-482с.

Загайнов Р.М. Психолог в команде. – М.:ФиС,1984.

Зиверт Х. Тестирование личности. : Пер.с нем.-М.: Инфра М, 1998.-198с.:ил.

Зиверт Х., Р.Зиверт Подготовка к тестированию.: Пер.с нем.-М.АО”Интерэксперт”,1998.-174с.

Зотов Ю.И. Воспитание подростков в спортивном коллективе.-М.,1983.

Иванов В.В.Комплексный контроль в подготовке спортсменов.-М.,1987.

Ильин Е.П. Мотивация и мотивы- СПб.: Издательство “Питер”,2000.-512с.:ил.

Ильин Е.П. Психология воли - СПб.: Издательство “Питер”,2000.-512с.:ил.

Ільїна Н.Л. Динаміка мотивів протягом спортивної кар’єри. – СПб.,1998.

Кабаченко Т.С. Методы психологического воздействия: Учебное пособие.- М.:Педагогическое общество России, 2000. –544с.

Келлер В.С. Деятельность спортсменов в вариативных конфликтных ситуациях.- М.,1987.

Коломейцев Ю.А.Взаимоотношения в спортивной команде.-М.:ФиС,1984.-127 с.

Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Питер, 2000.-992с.:ил.

Кретти Дж. Психология в современном спорте. – М.: ФиС, 1978. -278 с

Кричевский Р.Л., Рыжак М.М. Психология руководства и лидерства в спортивном коллективе. – Изд. Моск.Университета,1985.

Майерс Д. Социальная психология. – СПб.: Питер, 1998.-688с.:ил.

Марищук В.Л., Блудов Ю.М., Плахтиенко В.А., Серова Л.К. Методики психодиагностики в спорте. Учебное пособие. — М.: Просвещение, 1990. — 256 с.

Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры.-М.,1991.

Мельников В.М., Ямпольский Л.Т. Введение в экспериментальную психологию личности: Уч.Пособие. – М.: Просвещение, 1985.-385с.

Некрасов В.П. Психорегуляции в подготовке спортсменов. – М.: ФиС, 1985.

Некрасов В.П. Худадов Н.А., Пиккенхайн Л., Фрестер Р. Психорегуляция в подготовке спортсменов. М.: ФиС, 1985.— 176 с.

Непомнящая Н.И. Психодиагностика личности: Теория и практика: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений.-М.: Гуманнит. изд. Центр ВЛАДОС, 2001.-192с.

Палаймо Ю.Ю. Мотиви спортивної діяльності //Теорія і практика фізичної культури.-1996. - №8.

Параносич В., Лазаревич Л. Психодинамика спортивной группы. – М.: ФиС, 1977.

Пилоян Р.А. Мотивація спортивной деятельности. – М.,1978.

Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте.— К.: Олимпийская литература 1997, с. 229-246.

Практикум по общей, эксперементальной и прикладной психологии /под  редакцией А.А.Крылова, В.А. Маничева – СПб.: Питер, 2000.-560с.

Прогнозирование в спорте / В.И.Баландин., Ю.М.Блудов., В.А.Плахтиенко.-М.,1986.

Психология спорта в терминах, понятиях, междисциплинарных связях: Словарь-справочник / Сост.Е.Н.Сурков; Под ред. В.А.Агеевца.-СПб., 1996.

Психология: Учебник для вузов /под ред. Крылова А.А. – М.: Проспект, 1999.-556с.

Психология: Учебник для институтов физической культуры /под ред. доктора психологических наук, проф. В.М. Мельникова. – М.: ФиС, 1987.-486с.

Пуни А.Ц. Очерки психологии спорта. – М.: ФиС,1959.

Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании. М.: Владос, 1996. — 529 с.

Родионов А.В. Психофизическая тренировка. М.: ТОО "Дар", 1995.— 64 с.

Розин В.М. Психология: теория и практика: Уч. пос. – М.: Форум-Инфра М.-296с.

Рудерстам К. Груповая психотерапия. – СПб.: Питер,1999.-384с.

Рудик П.А. Психология: Учебник для институтов физической культуры. М.:ФиС, 1976.-548с.

Спортивная физиология: Учеб. для ин-тов физ.культуры / Под ред.Я.М.Коца.-М.,1986.

СущенкоЛ.П. Методика викладання основних понять фізкультурної освіти. – Навчально-методичний посібник. – Запоріжжя, 2001.

Теорія і методика фізичного виховання /Під ред.Б.М.Шияна.-М.,1988.

УєйнбергР.С.,Гоулд Д.Основы психологии спорта и физической культуры.-К.:Олимпийская литература,1998.-334 с.

Ханин Ю.Л. Психология общения в спорте. – М.: ФиС,1980.

Харре Д. Учение о тренировке./Пер. с нем.-М.,1971.Центр карьеры, 1999.— 367 с. .

Чалдини Р. Психология влияния. – СПб.: Питер,1999.-272с.

Шайхтдинов Р.З. Личность и волевая готовность в спорте. – М.:ФиС,1987.

Шевандрин Н.Ч. Психодиагностика, коррекция и развитие. – М.: Владос,1999.-512с.:ил.

Щуркова Н.Е. Беседы с тренером о воспитании. – М.: ФиС,1973.


Артемьева Т.И. Методологический аспект проблемы способностей. – М.: Наука, 1977. – 184 с.

Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2-х томах. –М.: Педагогика, 1980. –Т.1. -232 с.

Бабушкин Г.Д. Психология труда тренера по спорту.–Омск,1985.-27с

Горбань А.П. Профессионально-педагогическое мастерство тренера.-Малаховка:МОГИФК,1988.-34 с.

Деркач А.А., Исаев А.А. Педагогическое мастерство тренера. – М.: Физкультура и спорт, 1981.-201 с.

Деркач А.А.,Исаев А.А. Творчество тренера.-М.: Физкультура и спорт,1982.-186 с.

75Левитов Н.Д. Аналитический и систематический подход к изучению способностей. Материалы конференции по проблеме способностей / Под ред.В.А.Крутецкого.-М.,1970.

Максименко С.Д., Щербан Т.Д. Професійне становлення молодого вчителя. – Ужгород: Закарпаття, 1998. – 106 с.

Мицкан Б.М. Методичні аспекти діагностики спортивної схильності // Актуальні проблеми підготовки спеціалістів галузі фізичної культури і спорту .Тези доповідей. –Івано-Франківськ, 2000. – 78c.

Орбан-Лембрик Л.Э. Становление личности. – М.: РАУ, 1992.-108 с.

Педагогическое мастерство тренера / Сост. Станкин М.И. –М.:ФиС, 1978. – 111 с. Петунин О.В.

Формирование профессионального мастерства учителя физкультуры. – М.: Просвещение, 1980. – 112 с.

Петунин О.В. Формирование профессионального мастерства учителя физкультуры. – М.: Просвещение, 1980. – 112 с.

Станиславская И.Г. Проявление способностей к тренерской деятельности.-Дис. …канд.психол.наук за спец.19.00.07 - возр. и пед. психология.- Санкт-Петербург,1993.-147с.

Теплов Б.М. Способности и одаренность. Ученые записки ГНИИ психологии. –М., 1941. Т.2. –С.3 – 56.

Федик О.В. Вплив особистісних якостей і можливостей студентів на ефективність формування здібностей до тренерської діяльності. //Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. - Івано-Франківськ: Вид-во “Плай” Прикарпатського ун-ту, 2002. - Вип. 7. - Ч.1. - С.160-167.

Федик О.П. Соціально-психологічні аспекти професійного становлення спеціаліста –викладача, організатора масової фізичної культури і спорту: Методичні рекомендації.- Івано-Франківськ,1996.-29с.

Федик О.В. Здібності як об’єкт психологічного аналізу// Психологія і суспільство. - Тернопіль: Інститут експериментальних систем освіти, 2002.-№1.- С.28-34.

Фурман А В., Комісаров В.О. Школа здібностей. – Рідна школа, 1996.- №8.-С. 5-19.

Шадриков В.Д. Проблемы профессиональных способностей // Психол. журнал – 1982. – Т.3,№5. – С.13 -26.

Яловик В.Т. Формування педагогічних здібностей у майбутніх учителів фізичної культури: Автореф. дис. ... канд.пед.наук.-Івано-Франківськ,1996.-24 c.

ЗМІСТ


Пояснювальна записка

1. Тематика семінарських занять.

2. Таблиці та схеми до лекційного курсу.

2.1.Вступ у психологію фізичного виховання та спорту. Спеціальні та загальнопедагогічні завдання психології фізичного виховання і спорту. П’ять блоків завдань. Схожі та відміння риси фізичного виховання і спорту.

2.2.Психологічні особливості спортивної діяльності. Структура спортивної діяльності. Психологічні особливості тренувальної та змагальної діяльності. Психологічна систематика видів спорту. Психологічні особливості та стадії формування рухової навички. Психологічні особливості фізичних якостей. Основні причини передзмагального психічного напруження. Структура спеціальних знань і фізичних якостей.

2.3. Особливості психологічного забезпечення спортивного тренування і змагання. Психологічна підготовка спортсмена. Основні напрямки психологічної підготовки. Види підготовки спортсмена у тренувальному процесі. Види планування психологічної підготовки. Процес виховання та самовиховання у структурі загальної психологічної підготовки. Вправи у структурі психологічної підготовки. Орієнтовний план психологічної підготовки спортсмена до змагань. Спеціальна психологічна підготовка.

2.4. Психологія особистості спортсмена. Структура особистості спортсмена. Аспекти формування особистості спортсмена. Поведінкові прояви властивостей темпераменту.

2.5.Основи психорегуляції у спорті. Класифікація методів психорегуляції. Відмінні особливості гіпно- та аутовпливу. Додаткові вправи аутогенного тренування за Шульцем. Заспокійливі та мобілізуючі варіанти музичних творів. Вплив кольору на психоемоційний стан.

2.6. Соціальна психологія спортивних груп. Типи характерів та стилі поведінки у групі. Формальні і змістовні сторони стилів керівництва. Особливості та риси керівника, що призводять до успіху. Причини неефективного керівництва. Структура професійної готовності. Специфічні особливості, структура та мотиви конфліктів.

3. Програмові вимоги до заліку з психології спорту.



4. Словних основних понять психології спорту.

5.Література до курсу „Психологія спорту”.
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка