Навчально-методичний посібник для студентів галузі знань (0305) «Економіка і підприємництво»



Сторінка11/15
Дата конвертації10.04.2016
Розмір2.87 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Управління норовливим підлеглим. Мішень – честолюбство, приманка – прагнення робити по-своєму.

  • Метод бажаних ситуацій (запізнювалися на нараду).

  • Управління ледачим підлеглим – метод Сократа – поступове звуження свободи.

    СХЕМИ МАНІПУЛЯЦІЙ:

    • «Обіцяного три роки чекають» - вистава, що має переконати у прагненні вирішити питання.

    • «Заплатимо потім» - мішень – прихований інтерес працівника, приманка – надія, що»потім заплатять».

    • «Подумайте про своє майбутнє». Мішень – страх, приманка – надія на краще майбутнє.

    • «Ухиляння від відповіді». Мішень – запальний характер працівника, приманка – в’їдливі зауваження керівника.

    • Дистанція.

    • Глибоке крісло (Сталін).



    Захист від маніпулювання

    • Знання психології людини, її слабкостей, ро­бить її зручним об'єктом маніпуляції. Тому перший рубіж захис­ту— не виявляйте свої слабкості.

    • Ознакою маніпуляції є відчуття незручності: людина не ба­жає щось робити, говорити, та вона змушена — інакше незручно, бо вона буде «погано виглядати». Цього простого усвідомлення цілком достатньо, щоб узяти се­бе в руки і почати захищатися. При цьому можна використовува­ти як пасивний, так і активний захист.

    • Пасивний захист рекомендується використовувати, якщо лю­дина не знає, що робити, як відповісти маніпулятору. У цьому ви­падку не треба нічого говорити. Можна зробити вигляд, що ви не розчули, не зрозуміли або взагалі перевести розмову на щось інше. Єдине, що при цьому потрібно— прояви­ти витримку! Сказати собі: «Стій, це маніпуляція!» Скажіть це собі і здійсніть контроль своїх почуттів, тому що слова про маніпуля­цію змусять вас адекватно оцінити ситуацію. У більшості випадків маніпулятор відступає вже перед пасив­ним захистом, тому що найнебезпечніше в маніпуляції — її стрім­кість, несподіваність, коли у людини немає часу поміркувати, як вийти з положення.

    Повторення прохання, по-перше, дає час для відповіді, по-друге, виявляє справжній інтерес маніпулятора і збиває заготов­лений ним розподіл ролей. Головне в цьому — психологічний настрій: не слід соромитися говорити те, що думаєш.

    Маніпулятор переважно експлуатує бажання людей виглядати добре, тому не треба боятися показатися поганим. «Боюся, ти си­льно перебільшуєш мої переваги, щедрість, здібності і т. ін.» Ці слова знімають з людини усі зобов'язання і відкривають необме­жений простір для імпровізацій.



    • Коли потрібен активний захист? Не тоді, коли об'єкт маніпу­ляції перебуває в залежності (службовій, матеріальній і т. ін.) від маніпулятора.

    Справа в тому, що активний захист є зустрічним конфліктогеном, що не поступається, а навіть переважає у силі дії мані­пулятора.

    За законом ескалації конфліктогенів останній відпо­вість конфліктогеном ще більш сильним, що в підсумку при­зведе до відкритого конфлікту,



    в чому залежна сторона зовсім не зацікавлена.

    Крім випадків прямої залежності

    існують ще й моральні фак­тори,

    пов'язані з вихованістю, звичками дотримуватися певних етичних норм,

    що утримують від будь-якого вислову,

    який може скривдити співрозмовника.

    Зрозуміло, що вихованій людині

    важ­че зважитися

    на активні методи захисту від маніпуляцій.
    Якщо ж необхідність у цьому дійсно є,

    то спочатку треба «роз­ставити крапки над і».


    • Треба, не соромля­чись, сказати, що вас турбує у пропозиції партнера. Після цього психологічна перевага переходить до вас.

    Постає питання: чому жертва часто не знаходить конструктив­ного вирішення у процесі спілкування з маніпулятором? Тому що розподіл позицій заданий маніпулятором так, аби максимально утруднити жертві вибір правильної позиції.

    У цей момент психологічної боротьби маніпулятор має значні переваги — підготовка і раптовість. Не кожен миттєво знайде кращий хід. Тому, навіть якщо потенційна жертва просто зробить паузу чи «не почує» питання (пасивний захист), або вступить хоч в якесь обговорення, вона виграє час і, як правило, знаходить гід­ний вихід.



    • Якщо названі заходи не допомагають, можна використати активну форму захисту від маніпуляції, чи контрманіпуляцію. Зміст контрманіпуляції — зробити вигляд, що не розумієш, що тобою намагаються маніпулювати, почати зустрічну гру і за­вершити її раптовим питанням, яке показує маніпулятору вашу психологічну перевагу. Але в цьому випадку наростає конфлікт­на ситуація.

    Чи завжди треба захищатися? Іноді, відчуваючи, що нами ма­ніпулюють, можна і піддатися маніпулятору. Це доцільно, коли втрати від маніпуляції менші, ніж від погіршення відносин з маніпулятором; чи коли бачиш, як іншими діями можна компенсу­вати свій програш від маніпуляції. Так нерідко буває, наприклад, у взаєминах підлеглих з керівниками і взагалі в ситуаціях залеж­ності від маніпулятора.

    Ще великий Будда висловив чудову думку: «Тільки та пере­мога є справжньою, коли ніхто не почуває себе переможеним».


    Отже:


    • Не виказуйте слабкостей

    • Усвідомте, що вами маніпулюють

    • Пасивний захист

    • Активний захист

    • Розставте крапки над «і»

    • Контрманіпуляція

    Інший варіант класифікації психологічних захистів:

    П'ять вихідних форм захис­ту: втеча, заховатись (відхід в укриття), завмирання (маскування), напад (знищення, вигнання) і контроль (управління). При цьому очевидна можливість попарного співвіднесення активних і пасив­них форм захисних дій, що разом утворюють самостійні пере­мінні захисного процесу.

    Таким чином визначається шість стереотипних дій, об'єд­наних у пари, що доповнюються: утекти вигнати, схова­тися опанувати, затаїтися ігнорувати. Кожна пара за­дає свій параметр процесу захисту: дистанціювання з агресо­ром, управління потоком впливу, управління інформаційним каналом.

    ПАРАМЕТРИ СТЕРЕОТИПНИХ ДІЙ ПРОЦЕСУ ЗАХИСТУ



    Перемінні

    Пасивна форма

    Активна форма

    Дистанціювання з агресором

    Віддалення себе: втеча, відхід

    Віддалення агресора: ви­гнання, знищення, агресія

    Контроль характеру впливу

    Блокування —

    вистав­ляння перепон: бар'єра, «щита», пошук укриття



    Контрвплив:

    контроль над агресором, підпоряд­кування його, управління ним



    Блокування інформації

    Про себе: маскування

    Про агресора: ігнорування чи заперечення

    Відхід полягає у збільшенні дистанції, перериванні контакту, виведенні себе за межі досяжності впливу агресора. Прояв цього виду захисту: зміна теми бесіди, небажання загострювати відно­сини, прагнення ухилитися від зустрічей з тим, хто є джерелом неприємних переживань.

    Вигнання — це збільшення дистанції, віддалення агресора. Варіації проявів: звільнення з роботи, осуд, глузування, прини­ження, колючі зауваження.

    Блокування має на увазі контроль впливу того, хто нападає, побудову перешкод на його шляху. Варіації: значеннєві бар'єри («мені важко зрозуміти, про що йде мова»); рольові обмеження («я на роботі, поговоримо потім»); «маски», що приймають на себе головний «удар» («це не я — у мене характер такий», «ми лише виконуємо наказ»).

    Управління полягає у контролі впливу, що виходить від агре­сора, і спробі тиску на його характеристики. Це може бути плач (прагнення розжалобити), скарги, зойки; підкуп чи прагнення умилостивити; спроби потоваришувати чи стати членами однієї спільноти («своїх не б'ють»); провокування бажаної поведінки і т. ін. Сюди ж підпадає контрманіпуляція.

    Завмирання — це контроль інформації про самого суб'єкта захисту, її перекручування чи скорочення подачі. Прояви: маску­вання, обман, приховання почуттів, відмова від дій, щоб не ви­явити себе.

    Ігнорування — виявляється в контролі інформації про агресора, у наявності чи характері погрози з його боку; в обмеженні обсягу інформації чи спотвореному сприйнятті. Наприклад, стереотипізація («так він просто пустує»), применшення ступеня погро­зи, пояснення позитивними намірами («він бажає добра»).

    Оскільки маніпуляції переважно мають прихований характер, наявність погрози адресатом сприймається, в основному, неусвідомлено. Захисні дії його також залишаються непоміченими, а у випадках, коли вони виявляються, їм приписують прийнятні для даних умов пояснення. Поведінкові прояви захисту від мані­пуляцій, загалом, виглядають звично і пристойно.



    У спілкуванні з маніпулятором повинні переважати:

    • логіка активно-вичікувальної позиції (щоб виграти час і здо­бути підтвердження будь-яким своїм припущенням, ставте за­питання);

    • почуття такту і самовладання (не втягуйтеся занадто емо­ційно в ситуацію, зберігайте дисоційованість з нею);

    • віра в здатність партнера відмовитися від боротьби і віра у свої сили;

    • готовність зламати звичний сценарій, що нав'язується, і праг­нення запропонувати свій, нестереотипний, не відповідний очі­куванням опонента;

    налаштованість на спільне вирішення проблеми.



    Треба також пам'ятати,

    що завжди є «аварійний» вихід із си­туації —

    можна перервати контакт під пристойним приводом,

    повернувшись до нього за першого ж слушного випадку

    (коли ви будете достатньо готові і сильні для протистояння).

    Будь-які не­гативні почуття повинні бути переборені

    (інакше вони можуть зруйнувати вашу позицію),

    а їхня енергія може бути використана

    для поліп­шення стосунків.

    Провідним фактором в опорі зовнішньому тиску і маніпулю­ванню виступає особистісний потенціал, особистісна сила, що являє собою стійкість до зов­нішнього впливу й одночасно силу власного впливу на людей.

    Вона включає наступні перемінні:


    • «складність» внутрішнього світу;

    • багатство значеннєвих зв'язків із зовнішніми контекстами;

    • «укорінення» особистісних структур (особистість має гли­бокі корені);

    ^ясність внутрішніх пріоритетів і одночасна поступливість у непринципових моментах;

    • гнучкість у засобах і стійкість у цілях;

    • духовна зрілість, коли життєві цілі такі, що пролягають по­за межами досягнення в рамках одного людського життя.

    Особистісна сила тим вище, чим вище духовність людини. Протистояти чужому впливу можна за допомогою свого особистісного впливу. Таким чином, особистісний потенціал, що включає духовну зрі­лість і свободу людини від усякого роду стереотипів, є одночасно потенціалом особистісного впливу і протистояння чужому впливу.
    Тема 5. УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТНИМИ СИТУАЦІЯМИ

    ПЛАН


    1. Поняття та типологія конфліктогенів.

    Правила безконфліктної поведінки.

    1. Формула конфлікту. Типологія конфліктів.

    2. Дії в конфліктній ситуації.

    3. Конфліктні особистості

    4. Основні правила переконання

    5. Стратегія поведінки у конфліктній ситуації.

    1. Модель «відхід»

    2. Модель «придушення»

    3. Модель «виграти – програти»

    4. Модель «компроміс»

    5. Модель «виграти – виграти»

    6. Практичні рекомендації


    1 питання. Поняття та типологія конфліктогенів. Правила безконфліктної поведінки

    Конфліктогени – слова, дії або бездіяльність, здатні призвести до конфлікту.

    Закономірність ескалації конфліктогенів: на конфліктоген на нашу адресу ми намагаємося відповісти сильнішим конфліктогеном, нерідко максимальним – щоб компенсувати свій психологічний програш. Тому сила конфліктогенів стрімко наростає.

    Наше завдання: протистояти ескалації конфліктогенів.

    Перший конфліктоген найчастіше буває ненавмисним, випадковим – наслідком збігу обставин.

    ВИПАДКОВІ КОНФЛІКТИ:

    Перший конфліктоген



    Більш сильний конфліктоген у відповідь



    Ще сильніший конфліктоген у відповідь



    Ще сильніший конфліктоген у відповідь







    Конфлікт







    Приклад: чоловік скинув горнятко. (Це мій приклад, а ви придумайте свій)

    ПРАВИЛА БЕЗКОНФЛІКТНОЇ ПОВЕДІНКИ:



    • Не допускайте конфліктогенів.

    • Не відповідайте конфліктогеном на конфліктоген.

    • Виявляйте емпатію до співрозмовника.

    • Посилайте якомога більше доброзичливих сигналів на адресу співрозмовника.


    Типи конфліктогенів

    1. Прагнення до зверхності

    Накази, погрози, будь-які негативні оцінки, критика, звинувачення, висміювання, сарказм, часом – поблажливість. Хвалькуватість. Категоричність. Нав’язування своїх порад. Перебивання співрозмовника. Підвищення голосу. Приховування інформації. Нагадування про неприємне.

    Не прагніть бути вищим за інших.

    1. Вияви агресивності

    Природна агресія – як риса особистості та ситуативна агресія – відповідь на внутрішні конфлікти (особисті неприємності, поганий настрій або самопочуття, відповідь на одержаний конфліктоген). Це фрустрація – наслідок перешкоди на шляху до мети.

    Стримуйте свою агресивність.

      • Пасивний спосіб – «Поплакатися».

      • Активний – фізична активність

      • Логічний – аналітична робота, пошук раціонального виходу з ситуації – це притупить емоції.

    1. Вияви егоїзму

    Егоїст добивається чогось для себе за рахунок інших – конфліктогеном є несправедливість.

    Стримайте свій егоїзм.

    1. Порушення правил

    - етики, трудового розпорядку, співжиття, дорожнього руху, техніки безпеки, пожежної безпеки тощо.

    1. Несприятливий збіг обставин

    Контакт з роздратованою людиною, неприємна подія або звістка, неможливість виконати обіцянку тощо. Приклад: вторгнення в інтимну зону (46 см.), тим більше в суперінтимну (15 см.).
    2 питання. Формула конфлікту. Типологія конфліктів.

    Невипадкові конфлікти

    Формула конфлікту:

    Конфліктна ситуація (суперечності, що містять справжню причину конфлікту)

    Інцидент

    (збіг обставин, що став приводом для конфлікту)






    Конфлікт (відкрите протиборство як наслідок взаємовиключних інтересів та позицій).


    Розв’язати конфлікт означає:1) усунути конфліктну ситуацію; 2) вичерпати інцидент. Перше зробити складніше, але важливіше. Приклад: керівник примусив потиснути руки. (Це мій приклад, а ви придумайте свій).

    КЛЮЧОВА РОЛЬ У РОЗВ’ЯЗАННІ –

    ПРАВИЛЬНЕ ФОРМУЛЮВАННЯ КОНФЛІКТНОЇ СИТУАЦІЇ.

    ПРАВИЛА:

    1. Підлягає ліквідації сама К.С. Тому не годиться формулювання «К.С. – у цій людині».

    2. К.С. завжди передує інциденту і конфлікту.

    3. Формула має підказувати, що треба робити.

    4. Ставте собі питання «чому?», доки не докопаєтеся до першопричини.

    5. Сформулюйте К С, по можливості не повторюючи слів з опису конфлікту. – Зазвичай говорять про зовнішні сторони конфлікту, а потрібний аналіз та узагальнення.

    6. У формулюванні обійдіться мінімумом слів.

    УВАГА: конфліктна ситуація – симптом хвороби, яку треба лікувати

    ТИПОЛОГІЯ КОНФЛІКТІВ



    Горизонтальні – учасники не перебувають у підпорядкуванні одне одного

    Вертикальні - учасники перебувають у підпорядкуванні одне одного –

    Змішані – мають і вертикальну і горизонтальну складові.

    УВ: Вертикальні + Змішані = 70 – 80 %. Вони найбільше небажані для керівника, бо зв’язують, принижують і створюють небажаний імідж.

    #

    Конструктивні - мають об’єктивні причини, спрямовані на розв’язання реальних проблем. Від них не можна відмовитися. Вони корисні для справи.



    Деструктивні – мають як об’єктивні, так і суб’єктивні причини, спрямовані здебільшого на зміну позицій в особистісно-емоційній сфері.

    У школі верхової їзди не хвалять вершника,

    який втримався на коні, що став дибки.

    Чому???


    Найбільшої похвали заслуговує керівник, який не допускає конфліктів, або ліквідує їх у зародку.

    Управління конфліктами починається з їх передбачення.



    Причини конструктивних конфліктів:

    1. незадоволення оплатою праці

    2. несприятливі умови праці

    3. недоліки в організації праці

    4. невідповідність прав та обов’язків працівників

    5. неритмічність роботи

    6. незручний графік

    7. упущення в технології (особливо коли від них страждає заробіток)

    8. незабезпеченість ресурсами

    9. нечіткий розподіл обов’язків

    10. низький рівень дисципліни

    11. конфліктогенні організаційні структури (по 20 вказівок з різних служб)

    12. суперечливість цілей різних служб

    Позитивне розв’язання конструктивного конфлікту – усунення цих причин. Несвоєчасне їх розв’язання = падіння авторитету керівника.

    Причини деструктивних К.:

    1. Неправильні дії керівника

    2. Неправильні дії підлеглих

    3. Неправильні дії керівника та підлеглих

    Неправильні дії керівника

      • Порушення службової етики – грубощі, зверхність, неповага, невиконання обіцянок, нетерпимість до інакодумства, утискання критики (зіпертися можна лише на те, що чинить опір), зловживання становищем, приховування інформації, приниження гідності, свідоме провокування конфліктів між підлеглими, висміювання підлеглих, порушення трудового законодавства.

    Несправедлива оцінка:

    - помилки у застосуванні заохочень та покарань

    - неправильний розподіл роботи

    -встановлення зарплати, яке порушує баланс «внесок-оплата»

    -запрошення працівника «зі сторони», коли на посаду претендують «свої»

    -хворобливе ставлення до авторитету підлеглих

    -неконкретна критика підлеглих

    -нечітке формулювання завдань

    -несвоєчасне довведення необхідної інформації

    -недооцінка методу переконання


    Питання 3. Дії в конфліктній ситуації.

    Основні питання: де, що, коли, як?

    1. Де знаходяться справжні причини конфлікту?

    2. Що робити?

    3. Коли приступати до дій?

    4. Як поводитися?

    Якщо залишити конфлікт без уваги, відбувається його ескалація за схемою:



    міжособистісний – міжгруповий – загальноколективний,

    адже кожен з учасників вербує собі прибічників і намагається перетягти на свій бік керівника. Конфлікт розростається, напруженість наростає.



    1 етап – визначити, де знаходяться справжні причини конфлікту.

    Їх часто не усвідомлюють або ж приховують. Так, під принциповістю маскують бажання прибрати небажаного – бо ніхто не бажає виглядати скандалістом. Підміна мотивів спочатку розрахована на інших, а потім ініціатор і сам у них починає вірити.



    Ключове питання: кому вигідно?

    Зовнішні ознаки включеності людини в конфлікт – поведінка: багатослівність, емоційність, небажання слухати зустрічні аргументи.



    2 етап. Що робити?

    Чи бачить керівник свою провину? Найскладніший момент – не піддатися спокусі шукати в першу чергу чужі помилки.

    Якщо керуватися близькими цілями – треба зробити конкретні дії : прийняти або відмінити своє рішення, перепросити, якщо є за що, зробити конкретні кроки. Якщо немає реальних шляхів задовольнити претензії – обґрунтувати відмову.

    Якщо керуватися далекими цілями – реорганізувати роботу і т.д. –потрібний довгий процес, але треба без зволікання зробити перший крок: хай бачать, що «крига скресла».


    КОЛИ – треба визначити конкретно, бо інколи вичікувальна позиція допомагає, а в інших ситуаціях призводить до ескалації.
    ЯК ПОВОДИТИСЯ –

      • Виявляти витримку, вести справу з максимальним тактом, щоб не дати втягти себе

      • Уважно вислуховувати, давати виговоритися, це має терапевтичний ефект

      • Не поспішати з висновками та обіцянками, перевірити всі факти, осмислити ситуацію – лише після цього вживати відповідних заходів

      • Не переоцінювати ступінь своєї інформованості: ефективність комунікації «знизу вгору» = 10 %.


    Питання 4. Конфліктні особистості

    • Демонстративні – конфліктують, щоб привернути увагу

    • Ригідні – честолюбство, завищена самооцінка, небажання рахуватися з думкою інших. Нездатні змінювати свою позицію у відповідності до нових ситуацій. Безцеремонність, що переходить у грубощі.

    • Некеровані – імпульсивність, непродуманість і непередбачуваність поведінки, відсутність самоконтролю, агресивність.

    • Суперточні – дуже сумлінні, підходять до всього з завищеними вимогами, хто не відповідає – того різко критикують

    • Раціоналісти – готові на конфлікт завжди, коли з цього можна мати особисту вигоду. Можуть довго поводитися як суперлояльні, поки не «захитається крісло» під керівником.

    • Безвольні – не маючи твердих принципів, стають знаряддям у чужих руках. Небезпечні тим, що від них не чекають підступів. Також ситуативний тип.

    Перші 5 типів: хворобливе честолюбство, нездатність стримати свої пориви. Часто страждають комплексами неповноцінності. Не можна вестися на виклики, які йдуть від цих людей.

    УВ: КЕРІВНИК НЕ ПОВИНЕН БУТИ КОНФЛІКТНОЮ ОСОБИСТІСТЮ

  • 1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15


    База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка