Навчально-методичний посібник Артемівськ 2015 відділ освіти артемівської міської ради



Сторінка1/7
Дата конвертації10.09.2017
Розмір1.96 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7

ВІДДІЛ ОСВІТИ АРТЕМІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Центр практичної психології і соціальної роботи



Особливості ведення документації працівників психологічної служби

Навчально-методичний посібник

Артемівськ

2015

ВІДДІЛ ОСВІТИ АРТЕМІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Центр практичної психології і соціальної роботи

Особливості ведення документації працівників психологічної служби

Навчально-методичний посібник

Артемівськ

Методичний посібник адресовано практичним психологам та соціальним педагогам навчальних закладів, завідувачам і вихователям-методистам дошкільних навчальних закладів, директорам, заступникам директорів загальноосвітніх навчальних закладів.

До збірника включені нормативно-правові документи, що регулюють діяльність психологічної служби системи освіти України та інших міністерств і відомств.

У навчально-методичному посібнику надані практичні рекомендації щодо планування роботи практичного психолога та соціального педагога, складання річного аналітичного звіту. У ньому розкрито зміст основних видів діяльності, описані вимоги до ведення основної документації працівника психологічної служби.

Також тут розміщено шаблони, бланки, протоколи, індивідуальні картки, зразки ведення журналів тощо. Форми документації складені з урахуванням сучасних вимог.

Упорядник:


Докшина Н.В., завідувач центру практичної психології і соціальної роботи відділу освіти Артемівської міської ради
Зікас А.В., практичний психолог центру практичної психології і соціальної роботи відділу освіти Артемівської міської ради
Коршун Ю.А., практичний психолог центру практичної психології і соціальної роботи відділу освіти Артемівської міської ради

Відповідальний за випуск:



Докшина Н.В., завідувач центру практичної психології і соціальної роботи відділу освіти Артемівської міської ради

Рекомендовано науково-методичною радою Артемівського методичного кабінету протокол від №



ЗМІСТ




Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4










І.

Види та категорії основної документації практичних психологів . . . . . . . .

5-6










ІІ.

Нормативно-правове забезпечення діяльності психологічної служби системи освіти України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


7-9










ІІІ.

Обліково-статистична документація практичних психологів . . . . . . . . . . .

10-18










IV.

Рекомендовані обліково-реєстраційні документи фахівця психологічної служби закладу освіти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


19-21










V.

Матеріали службового використання для практичних психологів . . . . . .

22-24













Висновок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

25













Список використаної та рекомендованої літератури . . . . . . . . . . . . . . . . .

26













Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

27-82




ВСТУП

Щоб щось зробити, зазвичай, потрібно не так вже й багато сил, а от для того, щоб визначити, що саме робити, треба докласти значно більше зусиль.

Кін Хаббард

З кожним роком у сучасному закладі відбувається наповнення навчально-виховного процесу новим змістом, що викликає необхідність підвищити теоретичні основи з питань формування особистості, розвитку колективу, закономірностей розвитку пізнавальних процесів дошкільників та учнів та вміння виявити умови і специфіку цих процесів кожної дитини. Допомогти вирішити ці задачі покликана психологічна служба закладу. Практичний психолог має організувати свою роботу так, щоб педагоги, адміністрація, батьки змогли отримати точне уявлення про потенційні можливості, про психологічні ресурси навчально-виховного процесу і вміти практично реалізувати фундаментальні знання в організації процесу розвитку та виховання дітей.


Поряд з цим основним із завдань психологічної служби було й залишається ефективне планування психологічного супроводу навчально-виховного процесу, від чого залежить результативність роботи практичного психолога. Як свідчить практика роботи з молодими фахівцями, у них часто виникають труднощі у складанні і веденні документації. Серед основних проблем значне місце займають несвоєчасне та невідповідне до вимог Міністерства освіти і науки України ведення документів, неефективний розподіл робочого часу й нездатність презентувати на належному рівні результати своєї роботи, невміння здійснювати аналіз діяльності та прогнозування.

Дані методичні рекомендації надають можливість ознайомити фахівців з формами ведення документації, нормативними документами практичного психолога, матеріалами для службового користування, навчити правильного ведення документації, складання планів роботи з урахуванням нормативів часу на основні види роботи.


Посібник буде цікавим не лише для молодих спеціалістів, а тих психологів, які мають потребу у підвищенні власного професійного рівня, а також рекомендований для ознайомлення адміністрації закладу освіти з метою розуміння сутності роботи психологічної служби, значущості постійної співпраці з практичним психологом.


І. Види та категорії основної документації

практичного психолога
На сьогоднішній день практичний психолог у закладах освіти розглядається як фахівець із соціально-психологічної роботи з дітьми і батьками, підлітками, молодіжними групами та об’єднаннями, з дорослим населенням в умовах освітніх і спеціалізованих установ, за місцем проживання. Практичний психолог закладів освіти забезпечує цілеспрямовану психологічну допомогу і підтримку процесу ефективного психофізіологічного розвитку різноманітних категорій дітей і молоді, сприяє їхньому становленню в умовах життєдіяльності, надає психологічну допомогу сім’ї, різним виховним закладам.

У Положенні про психологічну службу системи освіти України ( наказ МОН України від 02.07.2009 №616 ) вказано, що психологічна служба в структурі освіти є складовою частиною державної системи охорони фізичного і психічного здоров’я людини і діє з метою виявлення і створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості.

У статті 7 Закону України "Про дошкільну освіту" та статей 21, 22 Закону України "Про освіту", зазначено, що пріоритетним завданням сучасної дошкільної освіти в умовах динамічних змін науково-технічного, інформаційного, економічного поля суспільного життя залишається збереження та зміцнення фізичного, психічного, духовного здоров’я дитини. Базовими ознаками гармонійного розвитку дитини є її фізичне, психічне, моральне та інтелектуальне здоров’я. Цей факт вимагає від сучасної психологічної служби системної та ефективної роботи у всіх видах надання психологічної допомоги.

Законом України "Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу" передбачено обов’язковість здобуття дошкільної освіти дітьми старшого дошкільного віку, а у листі Міністерства освіти і науки України " Про забезпечення фахівцями та пріоритетні напрями діяльності психологічної служби системи освіти у 2015-2016 навчальному році" від 23.07.2015 № 1/9-347 зазначено, що розвиток дитини в умовах закладу має стати пріоритетним напрямом у діяльності працівників психологічної служби.

Метою діяльності працівників психологічної служби дошкільного навчального закладу є створення умов для розвитку дитини відповідно до вікових норм та їхніх індивідуальних особливостей. У дошкільному навчальному закладі практичний психолог спрямовує свою діяльність на попередження виникнення проблем розвитку дитини (порушення емоційно-вольової сфери, проблем взаємовідносин з однолітками, педагогічними працівниками, батьками; допомогу (сприяння) дитині у вирішенні актуальних завдань її розвитку, навчання, соціалізації; психологічне забезпечення освітніх програм; допомогу педагогам, батькам у створенні необхідних умов для гармонійного розвитку дитини; формування психологічної культури учнів, батьків, педагогів.

Важливим компонентом професійної діяльності психолога в закладі освіти є оформлення різного роду документації. Документація супроводжує кожен напрямок роботи фахівця від просвітницько-профілактичної до корекційної діяльності. Відповідно до Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерством освіти і науки України 19.10.2001 р. № 691, крім того, що робочий кабінет практичного психолога (соціального педагога) рекомендується укомплектувати меблями, канцелярськими приладдями та оргтехнікою, обовязково звернути увагу на необхідність наявності сейфу для зберігання обліково-статистичної документації та документації для службового використання, електронних носіїв інформації.

Матеріали та документація психологічного кабінету розділяються за категоріями:

1) законодавчо-правові акти та нормативні документи;

2) навчально – методична;

3) довідково – інформаційна;

4) обліково – статистична;

5) для службового користування.



До законодавчо-правових актів та нормативних документів належать: Закони України, Постанови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, накази, розпорядження, положення Міністерства освіти і науки України, наказів управління освіти, молоді та спорту, наказів по навчальному закладу, посадова інструкція та інші нормативні документи та законодавчі акти де передбачена діяльність практичного психолога.

До навчально – методичних матеріалів належать підручники, навчально – методичні посібники, збірники методичних рекомендацій, фахові, періодичні видання тощо. Внаслідок перетину психологічної діяльності з процесами виховання і навчання дітей фахівцю даного профілю потрібен особливий блок документальних засобів, що визначають як межі психологічних впливів, так і зони їх проникнення в педагогічний простір.

До довідково – інформаційних матеріалів належать матеріали науково – практичних конференцій, семінарів, нарад, тематичні проспекти (буклети), доповіді, виступи на педрадах.

До обліково – статистичних документів належать облік товарно – матеріальних цінностей психологічного кабінету, плани роботи практичного психолога та звіти про проведену роботу, журнал обліку роботи.

До матеріалів для службового користування належать індивідуальні картки психолого – педагогічного діагностування, матеріали психолого – педагогічних консиліумів, тестові методики, психодіагностичні та корекційно – розвивальні програми тощо.





ІІ. Нормативно-правове забезпечення діяльності психологічної служби системи освіти України
З метою організації системної та ефективної роботи у всіх видах надання психологічної допомоги, фахівець має дотримуватись основних нормативно-правових документів, які є підгруням для організації роботи психологічної служби. Законодавчо-правові акти та нормативні документи – це сукупність документів, що визначають стандарти і нормативи професійної діяльності практичного психолога в системі освіти.

До переліку включені основні нормативно – правові документи, що регламентують діяльність психологічної служби системи освіти України. Дані документи є основою для організації роботи практичного психолога, врегульовують його статус та функції в навчально – виховному процесі та забезпечують його соціально – правовий захист під час здійснення професійної діяльності (Додаток 1).

Надаємо електронні адреси нормативних документів, що мають багато розділів та самі накази з вказаного переліку:

http://vnz.org.ua/zakonodavstvo/110-zakon-ukrayiny-pro-osvitu http://kodeksy.com.ua/konstitutsiya_ukraini/download.htm http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2628-14/page (http://www.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/normativno-pravova-baza (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_015 (http://www.unicef.org/ukraine/convention_small_final.pdf


  • Психологу слід пам’ятати, що:

  • кожен з документів має знаходитись у папці «Нормативно-правова документація», також необхідно оформити зміст папки;

  • матеріали мають бути систематизовані за напрямкам: міждержавні документи, державні документи, накази та листи Міністерства освіти і науки України, розпорядчі документи департаменту освіти і науки, локальні документи закладу (можна використовувати кольорові позначки);

  • слід систематично вивчати зміст та відображають результати ознайомлення з нормативними документами у вигляді підкреслень або оформлення витягів основних частин та пунктів документів.

Наведемо декілька нормативних актів, які регламентують роботу практичного психолога в закладі освіти:

1. Статус фахівців психологічної служби

Відповідно до ст. 21, 22 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників», п. 1.4 Положення про психологічну службу системи освіти України (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 02.07.2009 № 616) практичні психологи, соціальні педагоги, соціальні педагоги по роботі з дітьми-інвалідами, методисти, завідувачі та консультанти психолого-медико-педагогічних консультацій за своїм статусом належать до педагогічних працівників і згідно з діючим законодавством користуються всіма правами і гарантіями, передбаченими для них зокрема ст. 55 та ст. 57 Закону України «Про освіту».



2. Щодо розподілу робочого часу у практичних психологів та соціальних педагогів

Відповідно до статті 50 Кодексу законів про працю України тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті (стаття 50 із змінами, внесеними згідно із Законами № 871-12 від 10.03.1991, № 3610-12 від 17.11.1993).

Відповідно до Типових правил внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затверджених наказом Міністерства освіти України від 20.12.1993 № 455 (із змінами), у межах робочого дня педагогічні працівники закладу освіти повинні вести всі види навчально-методичної та науково-дослідницької роботи відповідно до посади, навчального плану і плану науково-дослідної роботи. Тому практичному психологу варто 20 годин відвести для практичної роботи з учасниками навчально-виховного процесу (індивідуальна і групова психодіагностика, консультування учнів, учителів, батьків, корекційно-розвивальна робота тощо) та 20 годин ― на організаційно-методичну роботу – підготовку до проведення соціально-психологічних заходів (занять, тренінгів, ділових ігор), обробку результатів досліджень, оформлення висновків тощо.

3. Про відповідальність психолога за розголошення конфіденційної інформації

Норми законодавства, що встановлюють заборони та вимоги під час роботи з інформацією про громадян та їхні родини, ґрунтуються на статті 32 Конституції України. Вона передбачає, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте та сімейне життя, персональні дані їх самих та членів їхніх родин, а також інформація про їх психіч­ний стан, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, збері­гання, використання та поширення конфіденційної інформації про осо­бу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Значущими для роботи практичного психолога є вимоги Зако­ну України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 р. № 2297Л/І (далі – Закон № 2297) про знеособлення персональних даних, під якими розуміють вилучення відомостей, що дають змогу іденти­фікувати особу. Цей встановлює загальне правило – одержання зго­ди на обробку персональних даних від їх суб'єктів, а в разі якщо суб'єктами таких даних є фізичні особи, обмежені в цивільній дієздат­ності або визнані недієздатними (приміром, неповнолітні діти), – роз­порядження персональними даними здійснює їхній законний представ­ник (батьки та інші особи, які їх замінюють).

Порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України (ч. 1 ст. 27 Закону № 2657).

Також необхідно зібрати письмову згоду батьків (може збиратись на навчальний рік або на весь термін перебування дитини в закладі), та осіб, що їх замінюють «Зі статутом закладу, умовами прийому до школи ознайомлені, з участю всіх педагогічних працівників у роботі з дитиною згодні». Чому так? Батьки зі статуту отримують інформацію про педагогічних працівників, які будуть працювати з їх дитиною, до числа яких входять практичний психолог та соціальний педагог. Це попередить непорозуміння, які виникають тоді, коли батьки не знають, як організується навчально-виховний процес у закладі. Необхідно, щоб на першому батьківському зборі були обов’язково присутні практичний психолог та соціальний педагог. У протоколі заходу треба записати про виступ психолога школи або соціального педагога, який ознайомив батьків з участю психологічної служби у навчально-виховному процесі та підкреслив, що у разі незгоди участі дитини в опитуваннях батьки можуть написати відмову.
4. Надання допомоги на оздоровлення, премій, винагород, надбавок і доплат

Практичні психологи та соціальні педагоги, як педагогічні працівники, мають право на отримання надбавки за вислугу років, щорічної грошової винагороди за сумлінну працю і зразкове виконання службових обов'язків, а також допомоги на оздоровлення відповідно до чинного законодавства.

Преміювання практичних психологів і соціальних педагогів, виплата їм щорічної грошової винагороди за сумлінну працю і зразкове виконання службових обов'язків та інших доплат, надбавок і винагород здійснюються відповідно до положень, що затверджені в навчальному закладі та передбачені у колективному договорі.

5. Завідування психологічним кабінетом

Працівникам психологічної служби системи освіти надаються окремі приміщення (кабінети) для проведення діагностичної, навчальної, тренінгової, консультативної, розвивальної і корекційної роботи. Завідування психологічним кабінетом покладається керівником навчального закладу на практичного психолога та соціального педагога.

Завідуючий кабінетом несе відповідальність за зміст роботи психологічного кабінету, планування діяльності та ведення документації, зберігання та правильне використання обладнання та інших матеріальних цінностей. До обов’язків завідуючого психологічним кабінетом входить систематичне поповнення та удосконалення навчально-матеріальної бази кабінету.
6. Тривалість щорічної основної відпустки

Згідно з додатком до Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і хакладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 №346, тривалість щорічної основної відпустки практичного психолога становить:



  • у дошкільному навчальному закладі загального типу – 42 календарних дні;

  • у дошкільному навчальному закладі комбінованого, компенсую чого типу – 56 календарних днів;

  • у загальноосвітньому навчальному закладі – 56 календарних днів.





ІІІ. Обліково-статистична документація

практичних психологів



    • До зазначеної групи документів відносяться:




  1. Графік роботи

  2. Номенклатура справ.

  3. Нормативи часу на основні види роботи

  4. Річний план роботи.

  5. План роботи на місяць

  6. Статистичний звіт

  7. Соціальні паспорти груп (класів) та закладу

Відповідно до навантаження працівника психологічної служби складається графік роботи, який розміщується на вхідних дверях в робочому кабінеті практичного психолога (Додаток 2).



  • Складаючи графік роботи, психологу слід врахувати, що :

  • графік роботи практичного психолога укладається на початку навчального року виходячи з навантаження практичного психолога, затверджується директором навчального закладу та зберігається у кабінеті директора, копія - у кабінеті практичного психолога;

  • в графіку відображаються 20 годин практичної роботи та 20 годин організаційно-методичної роботи психолога на тиждень в закладі з навантаженням 1 ставка (по 10 годин відповідно з навантаженням 0,5 ставки, по 15 годин відповідно з навантаженням 0,75 ставки);

  • обов’язково один день на тиждень психолог працює в другу половину дня до 18.00 (19.00 годин) для зручності консультування батьків;

  • графік роботи погоджується з завідувачем ЦППСР і затверджується завідувачем дошкільного навчального закладу (директором загальноосвітнього навчального закладу);

  • графік необхідно довести до відома всіх учасників навчально-виховного процесу у вигляді інформації на загальному стенді, або у інформаційному куточку біля кабінету практичного психолога, або ж на дверях самого кабінету.

Документацію практичного психолога та соціального педагога рекомендується систематизувати у єдиний список номенклатуру справ, що входить до загальної номенклатури справ навчального закладу. Документація зберігається в папках відповідно до номенклатурних номерів. Працівник психологічної служби систематизує робочі матеріали та документацію відповідно до специфіки та особливостей навчального закладу.

Перша цифра номенклатурного номеру (Х) – номенклатурний номер (шифр) документації психолога, присвоєний навчальним закладом відповідно до загальної номенклатури справ. Практичний психолог систематизує документацію на власний розсуд. Документацію просвітницької, превентивної роботи для зручності користування можна розмежувати за актуальними проблемами на напрямками роботи, контингенту учасників навчально-виховного процесу (діти, батьки, педагоги) або віку дітей (Додаток 3).

Нормативи часу Приводяться упорядковані під звітність практичного психолога (соціального педагога) нормативи, розроблені Національним центром продуктивності Міністерства праці України та затверджені наказом Міністерства освіти України від 07.12.95 р. № 339. та оновленими листом Міністерства освіти і науки України 27.08.2000 № 1/9-352 «Щодо планування діяльності, ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти України» (Додаток 4.)

У звітах на види робіт, які не включені до даного переліку, але виконувалися практичними психологами (соціальними педагогами), проставляється фактично використаний час, якщо ці роботи відносяться до їх посадових обов'язків.

Планування діяльності практичних психологів і соціальних педагогів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України 28.12.2006 № 864 «Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України», листа Міністерства освіти і науки України 27.08.2000 № 1/9-352 «Щодо планування діяльності, ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти України» за річним та щомісячним планом роботи.

Діяльність практичного психолога за основними напрямками роботи здійснюється на основі річного плану. Річний план роботи психолога є окремим розділом річного плану роботи навчального закладу на поточний навчальний рік (п. 1 листа МОНУ від 27.08.2000 № 1/9-352, лист УОН від 02.09.2009 №01/08-1568). Він складається, орієнтовно, на кінець травня (Додаток 5).





  • Щоб скласти змістовний річний план роботи практичному психологу необхідно:

  • на підставі аналітичного звіту за поточний навчальний рік, визначити мету і завдання роботи психологічної служби на наступний навчальний рік;

  • скласти план заходів, спрямованих на вирішення виявлених проблем, приблизно розподілити їх за датами (місяцях) та кількістю часу, необхідного для їх проведення;

  • план роботи психологічної служби навчального закладу затверджує керівник навчального закладу після погодження з завідувачем центру практичної психології і соціальної роботи (далі ЦППСР);

  • річний план роботи оформлюється 3-х примірниках (один примірник надається керівнику закладу, другий – зберігається в папці документів практичного психолога, третій – надається до ЦППСР).

На основі річного плану практичний психолог складає план роботи на місяць, в якому вказуються лише ті напрямки роботи, за якими буде працювати психолог протягом даного місяця, уточнюються дати проведення заходів, враховуються запити учасників навчально – виховного процесу, які не були передбачені річним планом роботи. План роботи на місяць обов’язково затверджується директором закладу. У щомісячному плані проставляються нормативи часу на види робіт, що виконуються практичними психологами, соціальними педагогами навчальних закладів із розрахунку 8-годинного робочого дня (Додаток 6).


На 20 годин практичної діяльності (10 з навантаженням 0,5 ставки, 15 з навантаженням 0,75 ставки) складається сітка практичної діяльності, в якій на кожен день тижня зазначається практична робота з дітьми, батьками, педагогами, без урахування організаційно-методичної роботи (часу на підготовку конспекту заходу, роздаткового та демонстраційного матеріалу, обробку результатів діагностики тощо) (Додаток 7).

Рекомендуємо використовувати кольорове зазначення категорії учасників, з якими ведеться робота: корекційно-розвивальна робота з дітьми – зелений; діагностична робота з батьками, дітьми, педагогами – синій; просвітницька, профілактична, консультаційна робота з педагогами – червоний; просвітницька, профілактична, консультаційна робота з батьками – чорний. Кольоровий підхід у оформленні дозволяє на етапі планування аналізувати частоту та змістовність проведення роботи з дітьми, педагогами, батьками, та корегувати час охоплення різними видами психологічного супроводу.


Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 27.08.2000 р. № 1/9-352 практичний психолог складає звіти про роботу в закладі освіти. Вони можуть бути кількох видів:

Аналітичний звіт робиться психологом у кінці навчального року або семестру. В ньому зазначаються результати проведених заходів, аналізуються причини їх невиконання та зазначаються актуальні питання на наступний період по усуненню виявлених недоліків організації психологічного супроводу навчально-виховного процесу (Додаток 8).

Підготовка статистичного звіту здійснюється на основі кількісного аналізу роботи за кожний місяць або навчальний семестр. Облік індивідуальних форм роботи (психодіагностичного, консультативного, корек­ційно-відновлювального та розвивального напрямків) заноситься у колонку «кількість осіб», а облік групових форм роботи — в колонку «кількість групп» (Додаток 9). Статистичний звіт заповюється на основі журналу щоденного обілку роботи, журналу обліку консультацій та журналу корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи.

Звіт психолога про практичну діяльність містить тематику заходів та кількість охоплених осіб за напрямки психологічна просвіта, консультування, корекційно-розвивальна робота, психопрофілактика тощо (Додаток 10).

Аналітична довідка - підсумковий документ, що відображає результати аналітичної діяльності управлінця. Вона містить систематизовані, узагальнені і критично оцінюються відомості щодо окремих аспектів стану освітнього процесу (системи) (Додаток 11).

Для грамотного написання аналітичної довідки необхідно знати:





Предмет, мета, завдання, склад і структура функції аналізу.

Педагогічним аналізом називається функція управління школою (освітньою системою), спрямована на вивчення стану, тенденцій розвитку, об'єктивну оцінку результатів педагогічного процесу і вироблення на цій основі рекомендацій щодо упорядкування системи та переводу її на більш високий якісний стан.

1.Предмет педагогічного аналізу - педагогічний процес.

2.Мета педагогічного аналізу - забезпечення широти і глибини пізнавальної сторони управління школою (освітньою системою) як найважливішого чинника ефективності процесу управління.

3. Ознаки, що визначають підстави для класифікації видів аналізу:

• об'єкт (що?) ;


• суб'єкт (ким?) ;
• цілі (для чого?) ;
• зміст (характер) ;
• повторюваність (як часто ?)

У загальному плані педагогічний аналіз повинен переслідувати суто практичну мету - сприяти поліпшенню роботи навчального підрозділу, служити основою для планового (перспективного) і оперативного управління діяльністю, стимулювати підвищення якості освіти.

Педагогічний аналіз як функція управління:


  • як і будь-аналіз, педагогічний аналіз як управлінська функція забезпечує пізнавальну сторону процесу управління. Метою пізнання тут є розкриття причин позитивних або негативних явищ навчально-виховного процесу для того, щоб їх розвинути або нейтралізувати, підготувавши дані для прийняття відповідного управлінського рішення;

  • на результат педагогічного аналізу необхідна миттєва управлінська реакція, тобто він відразу використовується практикою;

  • у педагогічному аналізі терміни його проведення обмежені ритмом і розвитком навчально-виховного процесу, результати не вимагають такої ретельності і багатогранної перевірки як при науковому дослідженні.

При написанні аналітичної довідки важливо враховувати вид педагогічного аналізу, який Ви здійснювали. Існує класифікація педагогічного аналізу по ряду ознак (Ю. Конаржевский):







Методологічні принципи.

При зборі аналітичної інформації необхідно пам'ятати про основні принципи, яким вона повинна відповідати принципам :




Принцип об’єктивності
Принцип єдності аналізу та синтезу
Принцип детермінізму
Принцип головної ланки

Принцип системного підходу

Принцип розвитку



1. Принцип об'єктивності - аналітику необхідно знати об'єктивний зміст наукового знання, щоб визначити дійсний стан справ. Принцип об'єктивності передбачає :


  • визначення істотних рис аналізованого об'єкту від несуттєвих, обумовлених тимчасовими, минущими факторами розвитку педагогічного явища, фіксацію внутрішньо і зовні властивих рис цього явища, встановлення закономірностей у педагогічному процесі, облік як кількісних, так і якісних характеристик для більш повного розуміння явища;

  • визначення всієї складності і протиріч у розвитку педагогічних явищ і процесів;

  • дослідження джерела суперечностей, логіки їх руху, облік їх зв'язку з суперечностями, зумовленими загальними соціальними закономірностями, з конкретними обставинами виникнення та розвитку даного педагогічного явища;

  • виявлення причинно-слідчих зв'язків, які є основою для розпізнання найбільш істотних сторін педагогічного процесу;

  • вивчення кожного окремого явища;

  • визначення суб'єктом аналізу діалектичної єдності об'єктивного й суб'єктивного при первинності об'єктивного.

2.Принцип детермінізму - стверджує причинну зумовленість усіх педагогічних явищ, є основою побудови причинно-наслідкових зв'язків.

3.Принцип розвитку. Принцип розвитку можна сформулювати наступним чином: предметом аналізу є ряд послідовних якісних і кількісних змін (предмета, явища), що володіють єдиної, загальної та внутрішньої для них тенденцією до досягнення визначеного кінцевого результату. Іншими словами, розглядати предмет аналізу слід у процесі виникнення, становлення, зміни та розвитку.


Таким чином, принцип розвитку як методологічний пред'являє до побудови педагогічного процесу аналізу певні вимоги. Вони полягають у необхідності :

  • розглядати предмет аналізу в становленні та розвитку ;

  • розкривати його суперечливий характер ;

  • враховувати кількісні та якісні зміни, переходи з одного стану в інший;

  • визначати зв'язок між минулим, сьогоденням і майбутнім предмета аналізу.

4. Принцип системного підходу - бачення об'єкта як цілісного утворення, як системи, з її компонентами і зв'язками між ними.

Для цього принципу характерно прагнення розглядати школу як:



  • певне цілісне утворення, що має різноманіття зв'язків, щодо складну структуру;

  • виявлення в цій системі елементів, що її складають, їх якісну і кількісну характеристики;

  • вичленовування елементів системи з метою встановлення та класифікації зв'язків цієї множини;

  • врахування впливу зовнішнього середовища на навчально-виховний процес;

  • виділення серед величезної кількості внутрішніх зв'язків таких, які забезпечують життєдіяльність аналізованого об'єкта або процесу як системи, встановлюючи, зберігаючи і підтримуючи певну упорядкованість її елементів, розуміння школи як ієрархічної системи (конкретною формою реалізації взаємозв'язку між різними рівнями системи якраз і є управління);

  • уявлення про складну систему як цілісному чинному освіту, в якому спостерігаються «породження властивостей цілого з властивостей елементів і, навпаки, породження властивостей елементів з характеристики цілого».

Таким чином, принцип системного підходу в педагогічному аналізі передбачає дослідження школи як динамічної, цілісної системи, що взаємодіє з середовищем, що характеризується доцільністю своєї діяльності і наявністю сукупності внутрішніх і зовнішніх зв'язків, серед яких управлінські відіграють основну роль.

5. Принцип головної ланки - не фіксувати все побачене, а знайти головне, що істотно впливає на аналізоване явище. Визначивши його можна нейтралізувати дію інших факторів.

Вивчення головного впливає чинника, причин його виникнення дає можливість керівникові виробити заходи по регулюванню процесу і тим самим нейтралізувати дію інших факторів, менш істотні або випадкових. Тому будь-яка програма аналізу повинна будуватися на основі головної ланки, або, як його ще називають, принцип виключення.

Щоб виділити основне ланка, потрібно знати його ознаки, які полягають у наступному:



  • головному ланці супроводжують такі умови, максимальне використання яких перетворює можливість у дійсність (використання цих умов дає можливість досягти мети найкоротшим шляхом);

  • головне ланка - це той елемент системи, на який можна ефективно впливати (треба впливати на нього в першу чергу, бо без цього неможливо досягти мети, так як головна ланка пов'язане з іншими ланками необхідними зв'язками).

У процесі управління головні ланки можуть мінятися місцями по мірі вирішення тих чи інших проблем. В тому й полягає мистецтво управління, щоб завжди знаходити таку ланку і організовувати роботу по вирішенню основної для даного моменту завдання.

Засновуючи свою діяльність на принципі головної ланки, не можна забувати про його зв'язки з іншими. В цілому принцип головної ланки допомагає краще орієнтуватися в переплетенні різноманітних проблем і завдань, вчить класифікувати, відокремлювати головне від несуттєвого.

6. Принцип єдності аналізу і синтезу - аналіз передбачає не тільки розчленування та диференціацію змісту вивчення об'єктів, а й їх синтез і узагальнення, показавши єдність і взаємну обумовленість.

Послідовність дій, яка здійснюється аналітиком при аналізі (ця ж логіка зберігається і при викладі матеріалу в довідці) можна представити у вигляді наступної таблиці:



Послідовність дій при аналізі:

Етапи

Назва етапу

Дії

Ключові питання

1 етап

Етап попередньої орієнтації.

Дає можливість визначить тенденцію розвитку явища або процесу, надаючи їм позитивні або негативні оцінки, намітити напрямок, в якому повинен розгортатись весь майбутній аналіз



Збір матеріалу, закладка фундаменту майбутнього аналізу. Проводиться оцінка обстановки, з'ясування ситуації. Визначення факторів, що вплинули позитивно або негативно на аналізований предмет і розбиття їх на дві групи:
- фактори, що супроводжують дане явище;
- фактори, що передували його виникненню.

Аналітик повинен відповісти собі на питання:
«Що? Де? Коли?»
«При яких супутніх умовах?»
«Що необхідно з'ясувати?»

2 етап

Етап розкриття змісту предмету аналізу (аналіз субстанції). Дозволяє виділити фактори-умови, які супроводжують аналізуємі явища, вивчати силу впливу кожного з них на об’єкт аналізу та визначити ведучі фактори-умови, які прискорюють розвиток цього процесу

Здійснюється шляхом розкладання, розчленування складного на прості складові частини - підсистеми за принципом від простого до складного, але більш конкретного


«Що з себе представляє явище?»
«За яких обставин воно розвивалося?»
«Які умови і обставини сприяли його появі?»


3 етап

Структурне описання предмету аналізу (визначення причин).

Дозволяє вивчити предмет аналізу «зсередини» - його структуру, так як це дозволяє встановити системно чи він організований



Треба вирішити триєдине завдання:

По-перше, розібратися у внутрішньому способі зв'язку його елементів і підсистем, у сукупності властивостей його провідних елементів, характер їх взаємодії.

По-друге, розглянути взаємозв'язок об'єкта з зовнішнім середовищем.
По-третє, розглянути взаємозв'язок об'єкта з причинними факторами, йому передують.


«Чому це сталося?»
«Що лежить в основі виникнення і розвитку даного явища?»

4 етап

Завершення аналізу (аналіз + синтез). Дозволяє через відпрацювання конкретних пропозицій покращити роботу чи стан об’єкту, який аналізується

Формулюються остаточні висновки, до яких пред'являються наступні вимоги:

  • Переконливі і підкріплені посиланням на аналітичні аргументи і розрахунки;

  • Гранично об'єктивні;

  • Точні у формулюваннях, відсутність недомовок і «дипломатичних» вивертів

«Що необхідно зробити для ліквідації (або розвитку, якщо явище позитивне)?»
«Яким шляхом необхідно ліквідувати виявлену причину?»
«За допомогою яких засобів можливо це зробити?»

Це - загальна схема аналізу. Її необхідно дотримуватися при зборі інформації, так і при підготовці підсумкового звіту (довідки).

Спрощено можна визначити наступну логіку викладу наявного матеріалу:



  • ви визначаєте теза (через цілі і завдання аналізу);

  • розкриваєте змістовний аспект цієї тези;

  • знаходите позитивне і негативне у вирішенні даного питання;

  • виявляєте проблеми;

  • визначаєте завдання.

Рекомендації до написання аналітичної довідки



Структура довідки.

1 частина - вступна (опорні питання: Що? Ким? Коли? Навіщо?)

2 частина - аналітична (Що і з яких причин?)

3 частина - заключна (Що рекомендується?)



Зміст довідки

1. Вступна частина:



  • предмет вивчення;

  • терміни вивчення;

  • тема перевірки;

  • мета і програма перевірки;

  • хто перевіряє;

  • обсяг виконаної роботи.

2. Аналітична частина:

  • загальна характеристика досліджуваного питання в ході перевірки;

  • переваги і недоліки його вирішення;

  • чинники або умови, а також причини появи позитивних або негативних сторін аналізованого об'єкта або явища. Встановлення причинно-наслідкових зв'язків, що забезпечують отримання результатів. Тобто в цій частині довідки необхідно відповісти на кожне питання програми перевірки, дати оцінку переваг у вирішенні кожного з питань програми.

3.Заключна частина:

  • узагальнити результати аналізу, зробити висновки;

  • визначити конкретні рекомендації з зазначенням термінів виконання;

  • вказати терміни і форми підбиття підсумків.


Розклад занять корекційної роботи або проведення години психолога складається практичним психологом щосеместрово затверджується керівником навчального хакладу та погоджується з працівниками ЦППСР (Додаток 12).

  • Практичному психологу слід пам’ятати, що:

  • будь-яка форма звітності підписується виконавцем, затверджується керівником навчального закладу, скріплюється печаткою;

  • звіти надаються як наприкінці місяця (року, півріччя), так і за запитом адміністрації чи керівника секції практичних психологів;

  • графічна форма обробки результатів дозволяє наочно представити отримані в ході роботи показники та вивести середні показники за напрямком роботи; таблична форма зручна при наданні результатів у порівнянні за два терміни звітності;

  • робиться в 3-х примірниках (один здається керівнику закладу, один – в ЦППСР фахівцю, який координує діяльність психологів, один залишається у практичного психолога).


ІV. Рекомендовані обліково-реєстраційні документи
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка