Навчально-методичний комплекс з курсу




Сторінка1/6
Дата конвертації12.04.2016
Розмір1.13 Mb.
  1   2   3   4   5   6
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ

КОМПЛЕКС З КУРСУ

«ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВА»

для студентів спеціальності 7.03040101 «Правознавство»

Укладач: кандидат історичних наук,

доцент Вірченко Віра Володимирівна



КИЇВ – 2013

Навчально-методичний комплекс забезпечення викладання навчальної дисципліни «Історія українського права» для студентів спеціальності 7.03040101 «Правознавство» Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка.


Укладач: Вірченко Віра Володимирівна, к.і.н., доцент.
Рецензенти: д.політ.н., професор Невмержицький Є.В., к.ю.н., доцент Попіль В.І.


Рекомендовано до друку навчально-методичною комісіє Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Протокол № 10 від «11» червня 2013 р.

ЗМІСТ


Вступ




1. Тематичний план навчальної дисципліни




2. Зміст дисципліни




3. Тематика та плани лекцій




4. Тематика та плани семінарських занять




5. Завдання для самостійної роботи студентів




6. Індивідуальні навчально-дослідні завдання




7. Ключові поняття та терміни




8. Система поточного і підсумкового контролю




9. Список рекомендованої літератури





ВСТУП
Курс «Історія українського права» займає надзвичайно важливе місце у підготовці студентів спеціальності «Правознавство». В рамках циклу історико-теоретичних дисциплін він забезпечує засвоєння студентами базису юридичних знань, ознайомлення із еволюцією правових інститутів в Українській державі, з пам’ятками вітчизняної юридичної практики та правової культури, формує основу для класичної університетської професійної підготовки. Вивчення зазначеної дисципліни дозволить сформувати цілісне уявлення про зміст та основні етапи розвитку права в Україні. Історія українського права виконує теоретико-пізнавальну, прогностичну та світоглядну функції, а також базується на методологічних принципах історизму, об’єктивності, системності, науковості та плюралізму наукового пізнання. Історіографія історії українського права України бере свій початок з літописних матеріалів Х ст. і завершується дослідженнями сучасних науковців. Глибоке осмислення минулого українського державності та її правових інститутів, історичний аналіз юридичних норм, інших джерел права, взаємозв’язків державних органів та правових інститутів, забезпечують формування та підвищення рівня національно-правової і державно-правової свідомості студентів, розуміння неперервності та спадковості процесу українського державотворення.

Історія права України є важливою складовою загальної історії української нації, що тісно пов’язана з історією вітчизняної економіки та культури. Зазначена дисципліна на основі методології та категоріального апарату теорії держави і права дозволяє узагальнити досвід минулого, визначити закономірності еволюції правових інститутів на українських землях. Таким чином, курс історії українського права не лише забезпечує належну історико-правову підготовку майбутніх юристів, а й створює базис для вивчення спеціальних юридичних дисциплін і усвідомлення специфіки діючих на сьогодні норм вітчизняного права.



Предметом дисципліни виступають зміст, особливості та закономірності формування, розвитку та удосконалення правових інститутів на території України з давніх часів до сьогодення, а також специфіка функціонування державних органів, судових та правових інститутів в конкретних історичних умовах.
Мета навчальної дисципліни – формування у студентів комплексного розуміння процесів, принципів та закономірностей розвитку правових інститутів на українських землях у різні історичні періоди, а також підвищення правової культури майбутніх фахівців у галузі правознавства.
Завданням навчальної дисципліни є забезпечення фундаментальної фахової підготовки, що передбачає засвоєння студентами теоретичних знань щодо розвитку вітчизняної системи права у різні історичні періоди; ознайомлення з актуальними проблемами еволюції правових інститутів на території України; формування поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняного права, навичок самостійної роботи з історико-правовими джерелами, вміння використовувати набуті знання на практиці у процесі вирішення проблем прикладного характеру; опанування історико-правової методології та категоріального апарату, вивчення основних етапів становлення правових інститутів сучасної України, а також самостійне узагальнення історико-правової інформації.

Після прослуховування курсу студент повинен володіти категоріальним апаратом історії українського права, а також базовими теоретичними концепціями, що складають основу курсу; знати предмет, метод та періодизацію історії українського права; розуміти сутність і закономірності еволюції українських правових традицій; знати особливості зародження і розвитку правової системи України в цілому, а також окремих її галузей у різні історичні періоди; знати фактичний матеріал щодо формування та розвитку державно-правових інститутів України та їх хронологію; розуміти актуальні проблеми історії українського права на сучасному етапі розвитку науки; знати історію кодифікації вітчизняного права, а також основні джерела українського права та закономірності їх розвитку. Студент має вміти використовувати набуті теоретичні знання з історії права України у професійній діяльності розв’язуючи конкретні завдання; визначати загальні закономірності виникнення та еволюції вітчизняної системи права у різні історичні періоди; аналізувати процеси розвитку права та державності України у їх взаємозв’язку та взаємозалежності; розкривати особливості еволюції наукових поглядів українських діячів на державу і право; аналітично мислити, самостійно систематизувати та узагальнювати матеріал з історії вітчизняного права; вільно орієнтуватися в системі джерел права України та аналізувати їх на принципах історизму; об’єктивно висвітлювати основні принципи побудови сучасної правової системи України.
Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Навчальна дисципліна «Історія українського права» є складовою циклу професійної підготовки студентів правничих спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» та «спеціаліст», є основою для опанування спеціальних юридичних дисциплін, які присвячені вивченню Цивільного, Кримінального, Господарського, Адміністративного, Трудового права. Крім того, вивчення даної дисципліни логічно та структурно пов’язане з теорією держави і права, історією держави і права зарубіжних країн, політологією, історією України, філософією, економічною теорією, історією культури, соціологією.
Формами проведення занять є лекції, семінари, практичні заняття, тестування, рішення задач та проблемних завдань.
Лекція є елементом курсу, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Лекції спрямовані на пізнання студентами змісту основних категорій та закономірностей розвитку правових інститутів.
Семінарські заняття формують у студентів навички самостійної роботи, оскільки передбачають організацію дискусії навколо попередньо визначених питань або тем курсу, до котрих студенти готують тези виступів на підставі попередньо виконаних завдань. На них студенти повинні продемонструвати вміння аналізувати законодавчі акти та інші джерела українського права, формулювати і обґрунтовувати історико-теоретичні висновки та узагальнення. Семінарські заняття не повторюють, а доповнюють і поглиблюють теми лекційного курсу. Для підготовки до семінару студент и мають використовувати план семінару, рекомендовану література, пам’ятки українського права.
Практичні заняття передбачають детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань. Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовлених викладачем тестах, проблемних завданнях та задачах. Оцінки, отримані студентами протягом семінарських та практичних занять враховуються при виставленні підсумкової оцінки. З метою кращого засвоєння учбового матеріалу цикл аудиторних навчальних занять доповнюється самостійною роботою студентів у визначеному обсязі, як в присутності викладача, так і поза межами аудиторії. Самостійна робота є основним засобом оволодіння частиною матеріалу курсу у час, вільний від занять. Зміст самостійної роботи визначається даним навчально-методичним комплексом поряд із завданнями та вказівками викладача. Самостійна робота забезпечується підручниками, навчальними посібниками, практикумами, монографічною та періодичною літературою із зазначеного курсу. Знання, засвоєні в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль.

Поточний контроль знань студентів відбувається за результатами оцінювання роботи студентів на семінарських та практичних заняттях, виконання ними модульних робіт, завдань для самостійного опрацювання. Підсумковий контроль проводиться у формі іспиту.



1. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


п/п

Теми

Кількість навчальних годин

Всього

Л

С

СР




Модуль І. Генезис українського права від рабовласницького та ранньофеодального права до гетьманського періоду













1

Предмет, метод та періодизація Історії українського права

3,5

1

0,5

2

2

Рабовласницьке право на території Північного Причорномор’я та Приазов’я (ІV ст. до н.е. – V ст. н.е.)

3,5

1

0,5

2

3

Особливості становлення права і правові інститути Київської Русі

(VI – XII ст.)

3

1

-

2

4

Право на території Південно-Західної Русі в період політичної роздроб-леності. Правові інститути Галицько-Волинського князівства (XIII – XIVст.)

3,5

1

0,5

2

5

Основні риси права на українських землях у складі Великого князівства Литовського (XIV – XVI ст.)

3,5

1

0,5

2

6

Джерела права та система судочинст-ва на українських землях у складі Речі Посполитої (XVI – XVII ст.)

3,5

1

0,5

2

7

Формування правової системи України у період визвольної війни (1648-1654 рр.)

3,5

1

0,5

2

8

Джерела права та законодавство ко-зацько-гетьманської держави (XVII – XVIII ст.)

2,5

1

0,5

1

9

Особливості кодифікації українського права протягом XVIII ст. – XIX ст.

2

1

-

1


Продовження тематичного плану




Модуль ІІ. Розвиток українського права від імперського періоду до доби незалежності













10

Джерела права та правові інститути на українських землях в складі Ро-сійської імперії (XIX – початок XX ст.)

3,5

1

0,5

2

11

Кодифікація права на західноукраїн-ських землях в складі Австро-Угорсь-кої імперії (XVIII – початок XX ст.)

3,5

1

0,5

2

12

Правові інститути УHP та Гетьманату П. Скоропадського

3,5

1

0,5

2

13

Правові інститути Директорії та ЗУНР в період державотворчих пошуків

3,5

1

0,5

2

14

Формування законодавства радянської України та кодифі-кація права Української Радянсь-кої Республіки (1917-1929 рр.)

3,5

1

0,5

2

15

Розвиток права УРСР в період панування тоталітарного режиму

(1930-1940 рр.)

3,5

1

0,5

2

16

Модифікація правової системи УРСР і надзвичайне законо-давство в період Великої Вітчизняної війни (1941- 1945 рр.)

3,5

1

0,5

2

17

Кодифікація законодавства УРСР протягом другої пол. ХХ ст.

3,5

1

0,5

2

18

Формування права незалежної України протягом 1991-2010 рр.

3,5

1

0,5

2




Разом

60

18

8

34

Примітки: Л – лекції; С – семінари; СР – самостійна робота.


2. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ
Модуль І. Генезис українського права від рабовласницького та ранньофеодального права до гетьманського періоду

Тема 1. Предмет, метод та періодизація

Історії українського права

Предмет та завдання курсу «Історія українського права». Історія українського права як наука, що вивчає виникнення, становлення і розвиток державності і права України, формування державно-правових інститутів, суспільно-політичної системи, еволюцію правового становища населення, джерела права і правових систем в їх історичних формах та хронологічній послідовності. Принципи історизму, об’єктивності, системності, абстракції у дослідженні джерел українського права.

Методи пізнання історико-правових явищ – діалектики, аналізу та синтезу, індукції та дедукції, спостереження, порівняння, порівняльно-історичний метод, метод правової аналогії, системно-структурний метод, метод екстраполяції. Історіографія історії права України, джерела та основна література.

Система права та її елементи. Основні типи, форми i ознаки державності: територія, кордони, їх захист, державно-правовi і дипломатичнi iнститути, економiчна i фiнансова системи, грошова одиниця, символiка. Перiодизацiя iсторiї формування українського етносу, його державних утворень. Джерела вивчення iсторiї української державностi i права.

Питання історії держави і права України в працях українських, російських і закордонних науковців. Свiтова i українська державницька школа (В.Липинський, С.Томашiвський, Д.Дорошенко). Погляди Т.Шевченка, М.Костомарова, М.Драгоманова, I.Франка, Л.Українки, М.Грушевського, М.Мiхновського, В.Винниченка, П.Скоропадського на державнiсть i право України. Сучасна державотворча iдеологiя України. Походження, суть i функцiї держави як історичного явища. Принципи пізнання історико-правових явищ. Методологія і періодизація курсу. Марксистський і цивілізаційний підходи щодо вивчення історико-правових явищ. Категоріальний апарат. Історіографія історії держави і права України. Місце та значення історії права України в системі суспільних, зокрема юридичних наук, її зв’язок з теорією держави і права та іншими галузями правознавства. Зв’язок правознавства з українознавством, загальною історією українського народу.


Тема 2. Рабовласницьке право на території Північного Причорномор’я та Приазов’я (ІV ст. до н.е. – V ст. н.е.)

Джерела та основні риси рабовласницького права. Історичне значення рабовласницьких держав Північного Причорномор’я у процесі виникнення державності і права у східних слов’ян. Історія появи кочових племен у Північному Причорномор’ї в середині І тис. до н.е. Державне утворення кіммерійців Кіммерія (IX-VII ст. до н.е.) зі столицею Кіммерик у Криму, особливості рабовласницького ладу кіммерійців. Протодержава таврів Таврика (ІХ-І ст. до н.е.), роль родової аристократії в державному управлінні. Виникнення і розвиток Скіфської рабовласницької держави (VII ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.). Велика Скіфія Атея, Мала Скіфія, Неаполь-Скіфський. Об’єднання племен Атейем. Спадкова і необмежена влада царя. Звичаї, рішення народних зборів і постанови царів як основа правової системи Скіфії. Захист нормами права життя, майна і привілеїв царської сім’ї та всієї рабовласницької верхівки Скіфії. Суспільний лад Скіфії: панівна верхівка, вільні общинники, раби. Поділ Скіфії на царства, номи як структурні одиниці царства. Правова система скіфів, джерела права, цивільно-правові норми, шлюбно-сімейне право, зобов’язальне право і кримінальне право.

Виникнення грецьких міст-полісів на північному узбережжі Чорного моря в VIII-VI ст. до н.е. Ольвія, Пантикапей, Феодосія, Керкінітіда, Херсонес, Тіра, Фанагорія. Грецька колонізація Причорномор’я. Специфіка античних полісів (міст-держав). Наслідки захоплення полісів Римською імперією. Монархія, аристократична та демократична республіки – політичні форми перших рабовласницьких держав на території України. Суспільний устрій античних міст: панівний клас; вільні землероби, ремісники-торгівці; осілі чужоземці і раби. Форми правління міст-держав. Склад і компетенція вищих органів влади (народні збори, рада міста і виборні колегії). Суд і правова система. Характеристика зобов’язального права і кримінального права, регулювання відносин власності. Джерела права – звичаєве право, нормативні акти, використання досягнень античної правової думки. Основні риси державного права античних держав: правовий статус населення (політи, неповноправне населення, раби). Нормативне регулювання цивільно-правових відносин в античних державах, особливості регулювання сімейних відносин, спадкове право, вплив римського права. Становлення кримінального права античних держав Причорномор’я: поняття злочину, його суб’єкти та об’єкти; види злочинів; мета та види покарань. Основні риси процесуального права в державах Північного Причорномор’я: форми та суб’єкти процесу, стадії процесу, види доказів. Виникнення карально-охоронної функції у Північному Причорномор’ї: охорона громадського порядку та протидія злочинності; правоохоронні органи античних держав; поєднання правоохоронної та інших виконавчих функцій; здійснення нагляду за дотриманням законності; контроль за дотриманням норм моралі; діяльність податкових органів.

Виникнення у V ст. до н.е. і розвиток Боспорського царства. Боспорське царство як союз грецьких полісів на чолі з монархом і архонтами грецьких міст. Функції органів центрального і місцевого управління, адміністративно-територіальний устрій держави. Джерела права (нормативні акти грецьких полісів, закони Боспора, звичаї місцевих племен) і майнові відносини. Гетика як прото-державне об’єднання племен степового Причорномор’я у III ст. н.е.


  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка