Навчально-методичне забезпечення дисципліни «транспортне право» Дніпропетровськ нгу



Сторінка5/14
Дата конвертації18.04.2016
Розмір2.98 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14
ТЕМА 4.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТРАНСПОРТНИХ ДОГОВОРІВ
Цивільно-правовий договір

Згідно ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦКУ) – підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є:

1) договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦКУ договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Договір – найбільш поширений вид правочинів. Лише незначна кількість односторонніх правочинів не входить до числа договорів (наприклад, заповіт).
Принципи договорів


    1. Спільне волевиявлення сторін.

    2. Свобода договору (див. ст. 627 ЦКУ) – не можна ототожнювати з уседозволеністю.

    3. Обов’язковість договору (див. ст. 629 ЦКУ).

    4. Має характер норми права, що забезпечується примусовою силою держави.


Види договорів

    1. За розподілом обов’язків між сторонами.

1.1. Односторонні (одна сторона має права і обов’язки, а друга – тільки право вимоги, наприклад, заповіт, займ, доручення).

1.2. Двосторонні (правами та обов’язками наділені обидві сторони).

1.3. Багатосторонні.


    1. За наявністю зустрічного відшкодування.

2.1. Відплатні (кожна із сторін має отримати відшкодування). Купівля-продаж, підряд.

2.2. Безоплатні (договори безоплатного користування).



    1. За моментом вчинення договору.

3.1. Реальні (укладені з моменту здійснення виконання за договором). Передача майна, перевезення вантажу.

3.2. Консенсуальні (набирають силу з моменту досягнення сторонами згоди).



    1. Від важливості.

4.1. Основні (перевезення вантажів).

4.2. Додаткові (залежні і слідують за ними). Застава, порука, развантаження-навантаження.



    1. З наміру.

5.1. Основний.

5.2. Попередній (див. ст. 635 ЦКУ).



    1. Договір на користь третьої особи (див. ст. 636 ЦКУ).

    2. Публічний договір (див. ст. 633 ЦКУ). Одна сторона взяла на себе обов’язок здійснювати послуги кожному, хто до неї звернеться – перевезення транспортом загального користування.


Зміст договору

Зміст договору становлять:



  1. Істотні умови (див. ст. 638 ЦКУ).

  2. Умови, що визначаються на розсуд сторін і погоджені ними (див. ст. 628 ЦКУ).

  3. Умови, шо є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (див. ст. 629 ЦКУ).

  4. Типові умови (див. ст. 630 ЦКУ).

  5. Умови, як звичай ділового обороту – якщо у договорі відсутнє посилання на типові умови (відповідно до ст. 7 ЦКУ).

  6. Ціна (див. ст. 632 ЦКУ).

  7. Строк договору (див. ст. 631 ЦКУ). Може бути і пролонгація дії договору на новий строк.


Укладення, зміна і розірвання договору

Етапи укладення:



  1. Внесення пропозиції однією стороною укласти договір (оферту) – (див. ст. 641 ЦКУ).

  2. Прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (див. ст. 638, 642, 643, 644, ЦКУ).


Форми договору

  1. Усна.

  2. Письмова.

  3. З нотаріальним посвідченням (див. ч. 4 ст. 639 ЦКУ).

  4. Завдяки вчиненню конклюдентних дій (обмін листами, телеграмами, факсовими повідомленнями).

  5. Електронна.


Момент укладення договору

Згідно ст. 640 ЦКУ договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.


Місце укладення договору

Згідно ст. 647 ЦКУ договір є укладеним у місці проживання Фізичної Особи або за місцезнаходженням Юридичної Особи, яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлено договором.


Підстави для зміни або розірвання договору

Згідно ст. 651 ЦКУ:



  1. За згодою сторін.

  2. За рішенням суду.

  3. У разі односторонньої відмови.


Зміна або розірвання договору у зв’язку з істотною зміною обставин

Згідно ст. 652 ЦКУ:



  1. За згодою сторін.

  2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились.

  3. За рішенням суду.


Договір перевезення (див. ст. 908-928 ЦКУ)

До 1917 р. існував договір перевезення як один із видів договору підряду лише у Залізничному Транспорті та Морському Транспорті, інші види транспорту не регулювалися. Загальні положення про перевезення (див. ст. 908 ЦКУ).


Договір перевезення вантажу (див. ст. 909 ЦКУ)

Форма договору – письмова.

За розподілом обов’язків між сторонами – двосторонній: перевізник і відправник, а може бути на користь третьої сторони – одержувача.

За наявністю зустрічного відшкодування – оплатний (див. ст. 916 ЦКУ).

За моментом виникнення договору – реальний (відправник передає вантаж перевізнику, а останній видає документ, що підтверджує цей факт).

Від важливості – це основний договір та ще і публічний.

Перевезення вантажів як вид господарської діяльності розглядається в ст. 306-315 Господарського Кодексу України (далі - ГКУ). Згідно ч. 4 ст. 307 ГКУ види довгострокових договорів поділяються на:



  1. Довгостроковий – на Залізничному Транспорті і Морському Транспорті.

  2. Навігаційний - на Річковому Транспорті.

  3. Спеціальний - на Повітряному Транспорті.

  4. Річний - на Автомобільному Транспорті.

Згідно ч. 3 ст. 306 ГКУ зазначається, що перевезення вантажів здійснюється окрім знайомим нам Залізничним Транспортом, Автомобільним Транспортом, Морським Транспортом, Річковим Транспортом, Повітряним Транспортом та Трубопровідним, ще і Космічним Транспортом та іншими видами транспорту.

Згідно ч. 4 ст. 310 ГКУ вантаж неодержаний протягом місяця після повідомлення перевізником одержувача, вважається невитребуваним і реалізується в установленому законодавством порядку.


Договір перевезення пасажира та багажу

Хоча ці договори об’єднані однією статтею (ст. 910 ЦКУ) – деякі ознаки цих договорів відрізняються:

1. Договір перевезення пасажира – консесуальний, а багажу – реальний.

2. Письмове оформлення договору перевезення пасажира – проїзні документи, а багажу – багажними квитанціями.


Мінімальний обсяг загальних прав пасажира (див. ст. 911 ЦКУ)
Договір транспортного експедирування (див. ст. 929 ЦКУ)

Форма договору – письмова (див. ст. 930 ЦКУ).

За розподілом обов’язків – двосторонній (клієнт та експедитор (має ліцензію).

За відшкодуванням – оплатний.

За моментом виникнення договору – реальний (якщо виконуються послуги); консенсуальний (якщо організовується виконання послуг).
Плата за договором транспортного експедирування

Згідно ст. 931 ЦКУ плата за договором транспортного експедирування встановлюється цим договором, якщо інше не встановлюється законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.


Документи та інша інформація, що надається експедиторові

(див. ст. 933 ЦКУ)
Відмова від договору транспортного експедирування

(див. ст. 935 ЦКУ)

Договір транспортного експедирування, як допоміжний вид діяльності пов’язаний з перевезенням вантажу розглядається в ст. 316 ГКУ.




Домашнє завданняТранспортне право України. Навч. посіб. /Демський Е.Ф., Іжевський В.К. та ін : За заг. ред. В.К. Іжевського, Е.Ф Демського. – К. : Атіка. 2008. - с. 93-96.

ТЕМА 5.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ
Історична довідка

Вперше у світі залізниці з’явилися на початку ХІХ століття у зв’язку з розвитком великої промисловості. У 1821 р. відкривається І англійська залізниця, а 27 вересня 1825 року в Англії відкрит рух на лінії Стоктон – Дарлінгтон довжиною 56 км. У 1832 році у Франції з’явилася перша залізниця між Ліоном і Сент Ет’єном довжиною 58 км., а 09.10.1836 р. відкрилась перша залізниця у Росії (Петербург – Царське Село - Павловськ). 04.11.1861 р. вперше по українській землі проїхав пасажирський поїзд “Ярослав” з Відня до Львова. Першими залізницями в Україні стали Балаклавська Залізниця (1855 р.), Перемишль – Львів (1861 р.) на заході та Одеса – Балта (1865 р.) на півдні країни. Вже з 1868 р. почали будуватися багато інших залізниць.


Переваги залізничного транспорту наступні:

  • найбільша пристосованість до масових перевезень пасажирів;

  • висока пропускна і провізна спроможність ліній;

  • регулярність перевезень незалежно від кліматичних умов, пори року і часу доби (вдень і в ночі);

  • високий рівень безпеки руху;

  • більш низький рівень заподіяної шкоди навколишньому середовищу;

Недоліки залізничного транспорту наступні:

  • висока вартість споруд, пристроїв, рухомого складу при повільній віддачі капітальних вкладень (великий строк окупності – 6-10 років);

  • велика металомісткість (більше 150 т на 1 км колії).


Структура системи, склад та види перевезень залізничним транспортом

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України “Про Залізничний транспорт“ - Залізничний транспорт у народногосподарському комплексі є однією з важливих базових галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв’язки і потреби населення у перевезеннях.

Український Залізничний транспорт – потужна транспортна система на долю якої припадає основна маса перевезень. По вантажообігу виконує близько 70%, а по пасажирообороту – 50-70% загального обсягу перевезень.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України “Про Залізничний транспорт“, Залізничний транспорт – виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо. Порівнюємо з визначенням Транспорту (див. Тема І). Бачимо, що практично ці визначення тотожні. Крім залізничного транспорту загального користування існує промисловий залізничний транспорт. Згідно ч. 11 ст. 1 Закону України “Про Залізничний транспорт“, промисловий залізничний транспорт – транспортно-технологічний комплекс, який забезпечує системне переміщення вантажів у процесі виробництва (між виробництвами, виробничими циклами, окремими операціями або підприємствами в цілому) та взаємодію із залізничним транспортом загального користування і не належить до нього.

Залізничний транспорт загального користування та промисловий залізничний транспорт складають систему Залізничного транспорту.

До складу Залізничного транспорту входять (див. ст. 22 Закону України “Про транспорт”). Наприклад:



  • заводи по ремонту рухомого складу – 16;

  • депо - 105 (57 – локомотивних, 48 – вагонних);

  • магістральні електровози – 1900;

  • магістральні тепловози – 1350;

  • електропоїзди – 1500;

  • дизель-поїзди – 400;

  • пасажирські вагони – 10000;

  • вантажні вагони – 208000;

  • контейнерні термінали – 300;

  • вокзалів пасажирських – 129.

На залізничному транспорті працює понад 390 тис. осіб, що становить 2 % усього працюючого населення.

Згідно ч. 10 ст. 1 Закону України “Про Залізничний транспорт”, Транспортні засоби – залізничний рухомий склад (вагони всіх видів, локомотиви, моторейковий транспорт) і контейнери.


Види перевезень

  1. Вантажні (вантажів і вантажобагажів).

  2. Пасажирські (пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти).

2.1. Залежно від відстані слідування.

А) Міського сполучення (великі міста та їх агломерації).

Б) Приміського сполучення.

В) Регіонального сполучення (у прямому та міському сполученні).

2.2. Залежно від швидкості.

А) Пасажирські (маршрутна - менше 50 км / год., мах – 140 км / год).

Б) Швидкі (70 – 140 км / год.).

В) Швидкісні (70 - 200 км / год.).

Г) Високошвидкісні (понад 200 км / год.).

2.3. Залежно від часу.

А) Денні поїзди (І-ІІІ клас).

1) Interciti + (швидкісний, 90 - 200 км / год, І-ІІ клас).

2) Interciti (швидкісний, 80 - 160 км / год, І-ІІ клас).

3) Регіональний експрес (швидкісний, 70 - 140 км / год, І-ІІ клас).

4) Регіональний поїзд (швидкий, 50 - 120 км / год, ІІ-ІІІ клас).

5) Приміський поїзд.

6) Міський поїзд.

Б) Нічні поїзди (П., К., СВ.).

1) Нічний експрес (швидкісний, 70 - 200 км / год, К., СВ.).

2) Нічний швидкий (50 - 140 км / год, П., К., СВ.).

3) Нічний пасажирський (50 - 140 км / год, П., К., СВ.).
Повноваження суб’єктів управління Залізничним транспортом

Основою організаційної діяльності Залізничного транспорту є державне управління:



  1. Кабінет Міністрів України (далі КМУ) (див. ч. 1-3 ст. 4 Закону України “Про Залізничний транспорт”) – очолює ієрархічну структуру державного управління Залізничним транспортом.

  2. Міністерство інфраструктури України (див. ч. 2-3 ст. 4 Закону України “Про Залізничний транспорт”) – оперативний орган державної виконавчої влади.

  3. Укрзалізниця (див. ч. 5-6 ст. 4 Закону України “Про Залізничний транспорт”) – орган управління Залізничним транспортом загального користування в складі Міністерства інфраструктури України. Укрзалізницю очолює Генеральний директор, який призначається КМУ. Має першого заступника та заступників, які призначаються КМУ за поданням міністра інфраструктури. В складі Укрзалізниці 16 головних управлінь і 7 управлінь, створена Рада Укрзалізниці. Положення про Укрзалізницю включає наступні пункти: основні завдання; відповідно до покладених на неї завдань; має право.

  4. Залізниця (див. ч. 2 ст. 1 та ч. 2-3 ст. 4 Закону України “Про Залізничний транспорт”) – основна організаційна ланка на залізничному транспорті. Це – статутне територіально-галузеве об’єднання, до складу якого входять підприємства, установи та організації залізничного транспорту і яке при централізованому управлінні здійснює перевезення пасажирів і вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі.

4.1. Донецька (Донецьк).

4.2. Львівська (Львів).

4.3. Одеська (Одеса).

4.4. Придніпровська (Дніпропетровськ).

4.5. Південна (Харків).

4.6. Південно-Західна (Київ).



  1. Дирекція залізничних перевезень – є відособленим підрозділом залізниці з державною формою власності і не є Юридичною Особою. Основні функції:

А). Здійснює і організовує процес перевезень.

Б). Організовує і забезпечує рух поїздів за графіком.



  1. Станції (станом на січень 2012 р. – 1340 шт.).

6.1. Пасажирські – 300 шт.

6.2. Вантажні – 300 шт.

6.3. Сортувальні – 50 шт.

6.4. Дільнічі – 90 шт.

6.5. Проміжні – 1150 шт.
Правові основи діяльності залізничного транспорту

Залізничне транспортне право є однією з складових Транспортного права – це правовий інститут Транспортного права.

Законодавство про Залізничний транспорт (див. ч. 1 ст. 3 Закону України “Про Залізничний транспорт”).

Правове регулювання діяльності Залізничного транспорту здійснюється за допомогою правових норм, що містяться в наступних нормативно-правових актах:




  1. Закон України “Про транспорт (10.11.1994 р.).

Загальні положення про транспорт.

Знайома нам: cт. 22 “Залізничний транспорт і його склад”; cт. 23 “Землі залізничного транспорту”.




  1. Закон України “Про Залізничний транспорт (04.07.1996 р.)


Структура закону

І розділ – Загальні положення (ст. 1-7).

ІІ розділ – Основні економічні та фінансові засади діяльності залізничного транспорту (ст. 8-10).

ІІІ розділ – Безпека руху, охорона вантажів та об’єктів на залізничному транспорті, організація його роботи в умовах надзвичайних обставин (ст. 11-14).

ІУ розділ – Трудові відносини і дисципліна працівників залізничного транспорту (ст. 15-17).

У розділ – Транспортне забезпечення зовнішньоекономічних зв’язків України та взаємодія з іншими видами транспорту (ст. 18-21).

УІ розділ – Права, обов’язки та відповідальність на залізничному транспорті (ст. 22-26).

УІІ розділ – Заключні положення (ст. 27).




  1. Статут залізниць України. (далі Статут ЗУ). Постанова КМУ “Про затвердження Статуту залізниць України”. № 457 від 06.04.1998 р.


Структура Статуту

І розділ – Загальні положення (ст. 1-6).

ІІ розділ – Вантажне господарство. Пристрої для обслуговування пасажирів (ст. 7-16).

ІІІ розділ – Планування та організація перевезення вантажів (ст. 17-63).

ІУ розділ – Залізничні під’зні колії (ст. 64-78).

У розділ – Перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні за участю залізниць та інших видів транспорту (ст. 79-99).

УІ розділ – Перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти (ст. 100-104).

УІІ розділ – Відповідальність залізниці, вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів. Акти, претензії, позови (ст. 105-137).




  1. Постанови КМУ

4.1. Про затвердження Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України. № 262 від 29.02.1996 р. – встановлює завдання, права і обов’язки Укрзалізниці.

4.2. Про порядок обслуговування громадян ЗТ. № 252 від 19.03.1997 р. – визначає загальні умови обслуговування громадян, які здійснюють поїздки та перевозять багаж і вантажобагаж залізничним транспортом.

4.3. Про Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту. № 55 від 26.01.1993 р.


  1. Накази Мінінфраструктури

5.1. Про затвердження Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

№ 1196 від 27.12.2006 р.

5.2. Правила перевезення вантажу. 21.09.1965 р.

5.3. Про затвердження окремих розділів Правил перевезення вантажів. (їх 29)

№ 644 від 21.11.2000 р.

5.4. Правила оформлення перевізних документів (ст. 6, 23, 24 Статуту ЗУ).

№ 644 від 21.11.2000 р.

5.5. Правила обслуговування залізничних під’їзних колій. (ст. 12, 64-67 Статуту ЗУ). № 644 від 21.11.2000 р.

5.6. Правила заявлення та розгляду претензій. (ст. 130-137 Статуту ЗУ).

№ 334 від 28.05.2002 р.

5.7. Правила складання актів. (ст. 129 Статуту ЗУ).

№ 334 від 28.05.2002 р.

5.8. Правила перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні. (ст. 79-99 Статуту ЗУ).

№ 334 від 28.05.2002 р.

5.9. Про проїзд іноземних громадян залізничним транспортом у внутрішньо-державному сполученні. № 182 від 11.05.1998 р.

5.10. Про затвердження Збірника тарифів на перевезення вантажів ЗТ у межах України та пов’язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів ЗТ у межах України та пов’язані з ними послуги. № 317 від 26.03.2009 р.

5.11. Про встановлення Тарифів на перевезення пасажирів, багажу та вантажобагажу ЗТ у міжнародному аполученні. № 306 від 19.03.2008 р.

6. Конвенція про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) від 09.05.1980 р. Україна приєдналася 05.06.2003 р. (із застереженнями).

Основи організації перевезень на залізничному транспорті

(див. ст. 8 Закону України “Про Залізничний транспорт”)

Перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Форма договору про організацію перевезень вантажу встановлюється Правилами (ст. 17 Статуту ЗУ).

Правила перевезення пасажирів та Правила перевезення вантажів на підставі Статуту ЗУ затверджує Мінінфраструктури.

Для забезпечення виконання договірних зобов’язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень.



  • Пряме залізничне сполучення – перевезення вантажів і пасажирів у межах 2-х і більше залізниць України (див. ч. 3 ст. 1 Закону України “Про Залізничний транспорт”).

  • Пряме змішане сполучення – перевезення, що здійснюються залізницями разом з іншими видами транспорту за єдиним транспортним документом, складеним на весь шлях (див. ч. 4 ст. 1 Закону України “Про Залізничний транспорт”). Порівнюємо з ч. 1 ст. 913 ЦКУ.

  • Вантаж, багаж, вантажобагаж (див. ч. 7-10 ст. 1 Закону України “Про Залізничний транспорт”).

  • Багаж (вантажобагаж) легковаговий – предмети (речі), об’єм 1 кг ваги якого перевищує 8000 см куб. До них належать мітли, корзини, пакля, пластикові бутлі (порожні), меблі (плетені) тощо (див. 5.1.).


Особливості договору перевезення вантажу залізницею

Згідно ч. 1 ст. 908 ЦКУ “Загальні положення про перевезення” - Перевезення вантажу, ... здійснюється за договором перевезення. Ця норма передбачає, що підставою для здійснення перевезення вантажу, ... є укладення договору перевезення, що повинен бути засвідчений відповідним письмовим документом (див. ч. 2-3 ст. 909 ЦКУ).

В залізничному транспорті такі документи мають свою назву:

Перевізні документи – накладна та інші залізничні документи на вантаж (див. ч. 9 ст. 6 Статуту ЗУ).

Накладна – основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту ЗУ та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем.

Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи – одержувача.

Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.

Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одерживачу разом з вантажем (див. ч. 8 ст. 6 Статуту ЗУ).
В накладній зазначено:

1. Відомості про вантажовідправника (найменування та поштова адреса).

2. Відомості про одержувача (код та адреса).

3. Відомості про вантаж (маса, вантаж, кількість місць, вартість).

4. Швидкість вантажу (вантажна або велика) - ст. 26 Статуту ЗУ.
Перевізні документи


  1. Вантажна квитанція про прийом до перевезення вантажу (за юридичним значенням – розписка).

  2. Дорожня відомість, що повторює відомості, які містяться в накладній.

  3. Електронна копія комплекту перевізних документів.

  4. Документи, які необхідні для виконання санітарних, митних та інших адміністративних правил.

  5. Сертифікат на продукцію, що відвантажують.

Згідно ст. 22 Статуту ЗУ - За договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов’язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов’язується сплатити за перевезення встановлену плату. Порівнюємо з ч. 1 ст. 909 ЦКУ “За договором перевезення вантажу ...”.


Сторони договору перевезення вантажу Залізничним транспортом

  1. Залізниця.

  2. Вантажовідправник.

  3. Вантажоодержувач (факультативна ?).

Для забезпечення виконання договірних зобов’язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень, на основі яких розробляється місячне планування перевезень вантажів залізничними відправленнями за замовленнями відправників (див. ст. 18 Статуту ЗУ).

Вантажовідправники зобов’язані подавати замовлення залізниці відправлення не пізніше ніж за 12 днів до початку наступного місяця у 3-х примірниках.

Згідно ст. 21 Статуту ЗУ залізниця без додаткової плати має право здійснювати певні операції.

Але за виконання додаткової операції (завантаження, розвантаження) необхідно сплачувати за іншими договорами (див. ч. 2 ст. 22 Статуту ЗУ).


Перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні за участю залізниь та інших видів транспорту

Згадаємо – пряме змішане сполучення – перевезення, що здійснюються залізницями разом з іншими видами транспорту за єдиним транспортним документом, складеним на весь шлях.

Регламентує організацію і порядок перевезення:


  1. ЦКУ – ст. 913.

  2. ГКУ – ст. 312.

  3. Розділ У (ст. 79-99) Статуту ЗУ. Особливо див. ст. 80, 81, 86, 95.

  4. Наказ Мінінфраструктури “Правила перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні” (5.8.).


Перевізники – суб’єкти господарської діяльності

  1. Залізниці.

  2. Порти.

  3. Судноплавні кампанії.

Основний договір укладається між вантажовідправником і залізницею пункту відправлення. Вантажі приймаються до перевезення за місячним планом на підставі замовлень відправників.

Додатковий договір – укладається між транспортними організаціями.
Перевізні документи

  1. Накладна (супроводжує вантаж до пункту призначення і видається одержувачу).

  2. Дорожня відомість (з кількістю копій для кожного пункту перевалки).

  3. Вантажна квитанція.

  4. Передавальна відомість (передача вантажів з Водного Транспорту на Залізничний Транспорт і навпаки. 4 примірника – по 2 на кожен вид транспорту).

  5. Суднова накладна (коносамент) на 1 судно.

  6. Додаткова накладна.

  7. Додаткова дорожня відомість.

Суднова накладна, дорожня відомість і передавальна відомість містяться в останній вагон.
Особливості договору перевезення пасажирів Залізничним транспортом

Згідно ст. 910 ЦКУ “Договір перевезення пасажира та багажу”, - укладення договору перевезення пасажира підтверджується видачею відповідного квитка, форми яких встановлюються відповідно до транспортних Кодексів (Статутів). На Залізничному транспорті згідно Наказу Мінінфраструктури ”Про затвердження Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України” № 297 від 28.07.1998 р. такою формою квитка є:



Проїзний документ – документ встановленого зразка, який посвідчує право пасажира на проїзд Залізничним транспортом та є договором на перевезення, оформляється на відповідному бланку проїзного документа чи може бути сформований в електронному вигляді.
Складова вартості проїзного документа

  1. Плацкарта – частина вартості проїзду, змінювана залежно від категорії вагона, поїзда, що компенсує витрати на підготовку в рейс та обслуговування вагона.

  2. Квиток - частина вартості проїзду, змінювана залежно від категорії вагона та поїзда, що компенсує витрати на переміщення вагона.

  3. Збір.

3.1. Страховий (Страховий платіж).

3.2. Комісійний (кошти, сплачені за послугу, пов’язану з оформленням, поверненням, переоформленням проїзних документів).

3.3. На ПДВ.

4. Може включатись за бажанням пасажира плата за користування комплектом постільних речей.


Згідно п. 1.7. Наказу Мінінфраструктури ”Про затвердження Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України”, Електронний проїзний (перевізний) документ – документ, сформований автоматизованою системою в електронно-цифровій формі, який використовується для підтвердження договору на перевезення пасажира.
Види проїзних документів

  1. Повні.

  2. Пільгові.

  3. Безплатні.

  4. Дитячі.

  5. Групові.

  6. Службові.

  7. Із відкладеним друком (замовлений документ, вартість якого вплачено через мережу Інтернет).

  8. Не використаний частково (перервана поїздка).

В приміських та місцевих поїздах без нумерації місць проїзним документом є квиток на одного або кількох пасажирів (до 9).
Правовий статус пасажира

Правове регулювання статуса пасажира Залізничного транспорту здійснюється за допомогою правових норм, що містяться в наступних нормативно-правових актах:



  1. Ст. 911 ЦКУ – “Права пасажира”.

  2. Постанова КМУ “Про порядок обслуговування громадян залізничним транспортом” № 252 від 19.03.1997 р. Ст. 33, 59, 60-62, 67, 75.

  3. Наказ Мінінфраструктури “Про затвердження Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України” № 1196 від 27.12.2006 р. – 2.1.2.; 2.2.1.; 2.2.2.; 2.2.8.; 2.2.14.; 2.3.1.; 2.3.3.; 2.20.; 3.1.


Відповідальність залізниці за договором перевезення пасажирів і вантажу

І - Згідно ст. 920 - 928 ЦКУ – перевізник несе відповідальність за зобов’язаннями, що випливають з договору перевезення.

ІІ – Згідно Закону України “Про Залізничний транспорт” - ст. 23-26.

ІІІ - Згідно Статуту ЗУ:

ст. 106 – За незабезпечення залізницею подачі вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень.

ст. 110 – За збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

ст. 113 – За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого для збереження вантажу.

ст. 114 – За фактичні збитки, що виникли з їх вини під час перевезення вантажу.

ст. 116 – За несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємству, установі та організації.

ст. 123 – За подачу залізницею під навантаження неочищеного рухомого складу.

ст. 126 – У разі самовільного використання залізницею вагонів (контейнерів), що належать підприємству, установі та організації.

ст. 127 – За втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу.

ст 128 – Повернення вартості невикористаних квитків.
Відповідальність вантажовідправників за договором перевезення пасажирів і вантажу

ст. 107 – Звільняється від сплати штрафу за невиконання плану перевезень у певних випадках.

ст. 109 – За невиконання плану перевезень.

ст. 117 – За втрачення вантажу.

ст. 118 – За пред’явлення вантажу, який заборонено до перевезень.

ч. 2-4 ст. 119– За затримку вагонів, від раніше замовлених.

ст. 122 – За неправильно зазначені дані в накладній.
Відповідальність вантажоотримувачів за договором перевезення вантажу

ст. 125 – Повна після прибуття вантажу на станцію.



Домашнє завданняТранспортне право України. Навч. посіб. /Демський Е.Ф., Іжевський В.К. та ін : За заг. ред. В.К. Іжевського, Е.Ф Демського. – К. : Атіка. 2008. - с. 185-195; Булгакова І.В., Клепікова О.В. Транспортне право України: підручник /І.В. Булгакова, О.В. Клепікова. – К. : Прецедент, 2011. - с. 95-151.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка