Навчально-методичне забезпечення дисципліни «транспортне право» Дніпропетровськ нгу



Сторінка3/14
Дата конвертації18.04.2016
Розмір2.98 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Кафедра цивільного та господарського права


Методичні рекомендації

до самостійного вивчення вибіркової дисципліни

«ТРАНСПОРТНЕ ПРАВО»

Дніпропетровськ

НГУ

2014


2.1. ВСТУП

Для самостійного вивчення дисципліни необхідно вивчити матеріал відповідно до навчальної програми дисципліни. Для цього є можливість скористатися підручниками, навчальними посібниками, а також конспектом лекцій наведеним нище. Але, звертаємо увагу на те, що найбільш точну, об’єктивну інформацію неохідно отримувати при вивченні нормативно-правових актів, які регулюють транспортно правові відносини.

Транспортні правовідносини регулюються нормами Цивільного Кодексу України (Глава 52. Поняття та умови договору, Глава 53. Укладення, зміна і розірвання договору, Глава 64. Перевезення, Глава 65. Транспортне експедирування), Господарського Кодексу України (Глава 32. Правове регулювання перевезення вантажів), Кодексу торговельного мореплавства України, Повітряного Кодексу України; Статутами залізниць України, автомобільного транспорту УРСР, внутрішнього водного транспорту СРСР.

Крім того діють 11 основних законів, що регулюють транспортні правовідносини. Це Закони України: “Про транспорт”, “Про залізничний транспорт”, “Про автомобільний транспорт”, “Про дорожній рух”, “Про автомобільні дороги”, “Про міський електричний транспорт”, “Про трубопровідний транспорт”, “Про транспортно-експедиторську діяльність”, “Про функціонування єдиної транспортної системи України в особливий період”, “Про перевезення небезпечних вантажів”, “Про транзит вантажів”, “Про комплексну програму утвердження України як транзитної держави у 2002-2010 роках”.

Крім законів, джерелами транспортного законодавства є: Постанови і розпорядження Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України, Укази Президента України, нормативно-правові акти міністерств, державних комітетів і відомств; місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; локальні акти, Міжнародні угоди, нормативні договори, судова та адміністративна практика, правовий звичай.

Після самостійного вивчення дисципліни або окремих її розділів перевірити якість засвоєння матеріалу можна давши відповіді на контрольні запитання, що наведені нижче.



2.2. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ “ТРАНСПОРТНЕ ПРАВО”


  1. Поняття, предмет і метод транспортного права.

  2. Місце транспортного права в системі права України, його співвідношення з цивільним, господарським і адміністративним правом.

  3. Система, функції та принципи транспортного права.

  4. Поняття, ознаки, структура, класифікація, особливості норм транспортного права.

  5. Поняття джерел транспортного права, їх особливості та класифікація.

  6. Охарактеризуйте Конституцію України та Закон України “Про транспорт” як основні джерела транспортного права.

  7. Розкрийте систему законів, що регулюють транспортні правовідносини.

  8. Розкрийте смисл підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють транспортні правовідносини.

  9. Співвідношення транспортного законодавства і транспортного права.

  10. Транспортні правовідносини. Поняття, ознаки, структура, класифікація.

  11. Поняття та структура транспортної системи України.

  12. Єдина транспортна система: поняття та суть.

  13. Функціонування єдиної транспортної системи в особливий період.

  14. Державне управління в галузі транспорту. Мета, завдання, основні функції.

  15. Система органів управління транспортом. Їх структура, повноваження.

  16. Форми і методи управління транспортом.

  17. Особливості цивільно-правової відповідальності на транспорті.

  18. Залізничний транспорт. Поняття, структура системи та види перевезень.

  19. Повноваження суб’єктів управління залізничним транспортом.

  20. Розкрийте структуру законів України, що регулюють діяльність залізничного транспорту.

  21. Розкрийте смисл підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють діяльність залізничного транспорту.

  22. Правовий статус залізниць.

  23. Основи організації перевезень на залізничному транспорті.

  24. Планування та організація перевезень вантажів залізничним транспортом.

  25. Особливості договору перевезення вантажів залізницею. Перевізні документи.

  26. Перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні за участю залізниць та інших видів транспорту.

  27. Відповідальність залізниці за договором перевезення вантажів.

  28. Відповідальність вантажовідправника і вантажоотримувача за договором перевезення вантажів залізничним транспортом.

  29. Особливості договору перевезення пасажирів залізничним транспортом. Види проїзних документів.

  30. Правовий статус пасажира на залізничному транспорті.

  31. Організація перевезення багажу, вантажобагажу та пошти залізницею.

  32. Тарифи на залізничні перевезення.

  33. Поняття та види договорів про експлуатацію залізничної під’їзної колії.

  34. Автомобільний транспорт. Поняття та склад. Автомобільні дороги.

  35. Повноваження суб’єктів управління автомобільним транспортом.

  36. Правовий статус АТП.

  37. Правова регламентація дорожнього руху в Україні. Учасники дорожнього руху.

  38. Організація дорожнього руху. Державне управління у сфері дорожнього руху.

  39. Розкрийте структуру законів України, що регулюють діяльність автомобільного транспорту.

  40. Розкрийте смисл підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють діяльність автомобільного транспорту.

  41. Організація пасажирських перевезень автомобільним транспортом. Правова регламентація.

  42. Послуги пасажирського автомобільного транспорту. Особливості договору перевезення пасажира автомобільним транспортом.

  43. Правовий статус пасажира при перевезенні автомобільним транспортом.

  44. Організація перевезення вантажів автомобільним транспортом. Особливості договору перевезення вантажу автомобільним транспортом.

  45. Перевізні документи на перевезення пасажирів, вантажу автомобільним транспортом.

  46. Особливості договору про перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні за участю автомобільного транспорту та інших видів транспорту.

  47. Правове регулювання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.

  48. Відповідальність автомобільних перевізників за законодавством України.

  49. Відповідальність перевізників за договором перевезення вантажів на автомобільному транспорті.

  50. Відповідальність вантажовідправника і вантажоотримувача за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом.

  51. Водний транспорт. Поняття та склад. Підстави об’єднання морського і річкового транспорту для розглядання.

  52. Повноваження суб’єктів управління водним транспортом.

  53. Розкрийте структуру законів України, що регулюють діяльність водного транспорту.

  54. Розкрийте смисл підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють діяльність водного транспорту.

  55. Основні суб’єкти діяльності водних транспортно-правових відносин. Правовий статус пароплавства, морського (річкового) порту, морського (річкового) судна.

  56. Право плавання судна під прапором України. Правовий статус капітана судна.

  57. Особливості договору перевезення вантажу річковим транспортом. Перевізні документи.

  58. Перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні за участю внутрішнього водного транспорту та інших видів транспорту.

  59. Особливості договору перевезення пасажирів та багажу річковим транспортом. Правовий статус пасажира річкового транспорту.

  60. Організація морських перевезень. Види морських перевезень. Види договорів морських перевезень. Дайте коротку характеристику.

  61. Особливості договору морського перевезення вантажу. Поняття, види та зміст коносаменту.

  62. Відповідальність перевізника за договором перевезення вантажів морським транспортом.

  63. Особливості договору перевезення пасажира морським транспортом. Правовий статус пасажира морського транспорту.

  64. Відповідальність перевізника за договором перевезення пасажирів морським транспортом.

  65. Договір морського круїзу.

  66. Фрахтування суден. Договір фрахтування суден на визначений час. Договір лізинга судна.

  67. Повітряний транспорт. Поняття, склад. Структура повітряного простору України.

  68. Повітряне судно: поняття, види, реєстрація.

  69. Повноваження суб’єктів управління повітряним транспортом.

  70. Правові основи діяльності повітряного транспорту.

  71. Особливості договору повітряних перевезень вантажів.

  72. Відповідальність перевізника за договором перевезення вантажів повітряним транспортом.

  73. Особливості договору повітряних перевезень пасажирів і багажу.

  74. Відповідальність перевізника за договором перевезення пасажирів повітряним транспортом.

  75. Трубопровідний транспорт. Поняття, структура системи та види, правове регулювання, особливості господарської діяльності.

  76. Міський електричний транспорт. Поняття, структура системи, правове регулювання, особливості господарської діяльності.

  77. Правове регулювання транзиту вантажів.

  78. Міжнародне співробітництво в сфері перевезень. Правове регулювання міжнародних перевезень.


2.3. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА


  1. Цивільний кодекс України 16.01.2003 р. //Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 40-44. - Ст. 356. (з наступними змінами і доповненнями).

  2. Господарський кодекс України 16.01.2003 р. //Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 18-22. - Ст. 144. (з наступними змінами і доповненнями).

  3. Кодекс Торговельного мореплавства України 23.05.1995 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 47-52. - Ст. 349. (з наступними змінами і доповненнями).

  4. Повітряний кодекс України 19.05.2011 р. //Відомості Верховної Ради України. – 2011. - № . - Ст. . (з наступними змінами і доповненнями).

  5. Закон України “Про транспорт” 10.11.1994 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 51. – Ст. 446. (з наступними змінами і доповненнями).

  6. Закон України “Про залізничний транспорт” 04.07.1996 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 40. – Ст. 183. (з наступними змінами і доповненнями).

  7. Закон України “Про автомобільний транспорт” 05.04.2001 р. //Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 22. – Ст. 105. (з наступними змінами і доповненнями).

  8. Закон України “Про дорожній рух” 30.06.1993 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 31. - Ст. 338. (з наступними змінами і доповненнями).

  9. Закон України “Про автомобільні дороги” 08.09.2005 р. //№ 2862 (з наступними змінами і доповненнями).

  10. Закон України “Про трубопровідний транспорт” 15.05.1996 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 29. - Ст. 139. (з наступними змінами і доповненнями).

  11. Закон України “Про транспортно-експедиторську діяльність” 01.07.2004 р. //Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 52. Ст. 562.

  12. Закон України “Про функціонування єдиної транспортної системи України в особливий період” 20.10.1998 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 52. - Ст. 318.

  13. Закон України “Про перевезення небезпечних вантажів” 06.04.2000 р. //Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 28. - Ст. 222.

  14. Закон України “Про транзит вантажів” 20.10.1999 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 51. Ст. 446. (з наступними змінами і доповненнями).

  15. Закон України “Про комплексну програму утвердження України як транзитної держави у 2002-2010 роках” 07.02.2002 р. //Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 24. Ст. 166.

  16. Закон України “Про міський електричний транспорт” № 1914 від 29.06.2004 р. (з наступними змінами і доповненнями).

17. Статут залізниць України 06.04.1998 р. //Офіційний вісник України. – 1998. - № 14. Ст. 548. (з наступними змінами і доповненнями).

18. Статут Автомобільного транспорту УРСР 27.06.1969 р. //ЗП УРСР. – 1969. - № 7. – Ст. 88. (з наступними змінами і доповненнями).

19. Статут внутрішнього водного транспорту СРСР 15.10.1955 р. //ЗП СРСР. – 1959. - № 2 – Ст. 12. (з наступними змінами і доповненнями).

20. Зеркалов Д.В. Транспорт України. Довідник. У двох книгах. Книга перша. - К.: Основа, 2002. – 416 с.

21. Зеркалов Д.В., Левковець П.Р. Безпека руху автомобільного транспорту: довідник. - К.: Основа, 2002.

22. Конспект лекцій з дисципліни “Транспортне право”. /Упоряд. С.В. Кострюков. – Д.: Національний гірничий університет, 2011. – 212 с.

23. Розвадовський В.О. Місце транспортного законодавства в системі законодавства України //Система початкової підготовки персоналу ОВС України. – Х. : 2004.

24. Транспортне право України: Навч. посіб. /Демський Е.Ф., Іжевський В.К. - К.: Атіка, 2008. – 292 с.

25. Транспортне право України: підручник /І.В. Булгакова, О.В. Клепікова. - К.: Прецедент, 2011. – 344 с.

26. Транспортне право України: підруч. для студ. вищ. навч. закл. /М.Л. Шелухін, О.І. Антонюк, В.О. Вишнивецька та ін. ;за ред. М.Л. Шелухіна. - К.: Вид. Дім “Ін Юре”, 2008. – 896 с.

27. Транспортні перевезення в Україні: Збірник законодавства. – 2005. – Вип. 3 (Бухгалтерія. Право. Податки), 2005, березень.

28. Транспортні послуги. Законодавство і судова практика: Зб. нормат. актів. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 416 с.

29. Шемякин А.Н. Морское право: учебное пособие. – Х.: Одиссей, 2006 – 384 с.

30. Шульженко Ф.П., Гайдулін О.О., Кундрик Р.С. Транспортне право: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 244с.


2.4. ПЕРЕЛІК ТЕМ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Пракичне заняття № 1

Тема: Поняття та система транспортного права




  1. Співвідношення транспортного права і транспортного законодавства.

  2. Місце транспортного права в системі права, його співвідношення з адміністративним, цивільним та господарським правом.

  3. Поняття, ознаки, структура, особливості та класифікація транспортно-правових норм.

  4. Поняття, ознаки, структура транспортних правовідносин, їх класифікація.

  5. Державне управління на транспорті. Мета, завдання, основні функції.

  6. Правові засади регулювання цін (тарифів) на транспортні послуги.

Пракичне заняття № 2

Тема: Правові основи діяльності залізничного транспорту


  1. Повноваження державного органу управління залізничним транспортом загального користування.

  2. Правовий статус залізниць. Відповідальність залізниці за договором перевезення пасажирів і вантажу.

  3. Правовий статус пасажира при перевезенні залізницею.

  4. Організація перевезення багажу, вантажобагажу та пошти залізницею.

  5. Перевезення вантажу у прямому змішаному сполученні за участю залізниць та інших видів транспорту.

  6. Відповідальність вантажовідправників і вантажоодержувачів за договором перевезення вантажу залізничним транспортом.

  7. Поняття та види договорів про експлуатацію залізничної під’їзної колії.

  8. Тарифи на залізничні перевезення.

Пракичне заняття № 3

Тема: Правове регулювання діяльності автомобільного транспорту




  1. Повноваження Укртрансінспекції в управлінні автомобільним транспортом.

  2. Правовий статус АТП.

  3. Правовий статус пасажира автомобільного транспорту.

  4. Організація внутрішніх перевезень вантажу автомобільним транспортом.

  5. Правове регулювання перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.

  6. Відповідальність автомобільних перевізників за порушення законодавства на автомобільному транспорті.

  7. Відповідальність автомобільних перевізників за договором перевезення вантажів.

  8. Відповідальність вантажовідправника і вантажоодержувача за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Пракичне заняття № 4

Тема: Правове регулювання діяльності водного транспорту


  1. Повноваження державних органів управління водним транспортом.

  2. Правовий статус пароплавства, морського (річкового) порту, морського (річкового) судна.

  3. Правовий статус пасажира при перевезенні річковим транспортом.

  4. Правовий статус пасажира при перевезенні морським транспортом.

  5. Особливості договору морського круїзу.

  6. Відповідальність перевізника за договором перевезення вантажів морським транспортом.

  7. Відповідальність перевізника за договором перевезення пасажирів морським транспортом.


2.5. КУРС ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ “ТРАНСПОРТНЕ ПРАВО”

ТЕМА 1.

ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА ТРАНСПОРТНОГО ПРАВА
Транспорт як загальна складова суспільного виробництва

Поняття “Транспорт” виникло від лат. “transportare” – перевозити, переміщувати.



Транспорт – це сукупність виробничо-технологічних комплексів, організацій і підприємств, призначених для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому та міжнародному сполученнях і надання інших транспортних послуг усім споживачам.

Роль і значення транспорту закріплено в ст. 1 Закону України “Про транспорт” (від 10.11.1994 р.) в якій визначено, що транспорт – одна з найважливіших галузей суспільного виробництва і покликаний задовільняти потреби населення та суспільного виробництва в перевезеннях.

Для задоволення потреб у перевезенні пасажирів і вантажів необхідні транспортні засоби і комплекси, які мають бути побудовані і повинні перебувати у відповідному технічному стані, необхідне своєчасне впровадження заходів технічного переозброєння і передових методів з вдосконалення всіх ланок транспортної системи.

В Україні галузевий склад транспортного комплексу має свою організаційну структуру:

1. Наземний.

1.1. Залізничний.

1.2. Автомобільний.

1.3. Трубопровідний.

2. Водний.

2.1. Морський.

2.2. Річковий.

3. Повітряний.

4. Космічний.


Специфічною галуззю Транспортного Комплексу є міський електричний транспорт.

Виробничим процесом у транспорті є переміщення вантажів і людей. Одним з характерних показників є обсяг перевезень, тобто кількість перевезених вантажів (пасажирів) за певний проміжок часу (рік, місяць, добу). Для обчислення роботи транспорту береться до уваги й відстань перевезень. Добуток обсягу перевезень на відстань їх транспортування називається вантажно – або пасажирообігом й визначається відповідно у тонно-кілометрах і пасажиро-кілометрах.

В Україні сформована Єдина транспортна система України, яку згідно ст. 21 Закону України “Про транспорт” становлять: транспорт загального користування (залізничний, автомобільний, морський, річковий і авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен); промисловий залізничний транспорт; відомчий транспорт; трубопровідний транспорт та шляхи сполучення загального користування.
Стисла характеристика транспорту загального користування


  1. Залізничний – протяженість залізничної мережі складає приблизно 23000 км – 4 показник в світі (після США, Росії і Канади).

“+” - лідер пасажирообороту (50-70% загального обсягу перевезень);

- низька собівартість.

“-“ - низька маневреність;

– висока вартість прокладання залізниць.



  1. Автомобільний – приб. 170000 км – мережа автодоріг загального користування.

“+” - висока маневреність;

– домінує у перевезеннях на короткі відстані.



  1. Морський – приб. 2500 км водних шляхів.

“+” - мала собівартість транспортування;

– 95% закордонні плавання.

“-“ - невелика швидкість переміщення.


  1. Річковий – виконує допоміжний характер. Внутрішні річкові судноплавні шляхи – 2,3 тис. км.

  2. Авіаційний

“+” - велика швидкість перевезень;

- найвища безпека.

“-“ - висока вартість.


  1. Міський електричний транспорт - тролейбусні лінії – 4,4 тис. км; трамвайні лінії – 2,1 тис. км, метрополітенівські лінії – 99,1 км.

“+” - найбільш зручний, надійний і безпечний вид міського транспорту;

- вирішує проблему масових швидкісних перевезень пасажирів.

“-“ - характеризується великими капіталовкладеннями.
Поняття, предмет і метод транспортного права

Поняття транспортного права в юридичній літературі розглядалося ще на початку ХХ століття й виникла необхідність визначити відповідне місце у системі права. У науці з цього питання є кілька поглядів:

І. Немає підстав для відокремлення транспортного права в самостійну галузь.

По-перше – регулює не певний тип правовідносин, а сукупність різних правових норм, які регулюють різні види правовідносин (переважно майнові та управлінські), що виникають у зв’язку з діяльністю транспорту.

По-друге – не галузь права, а міжгалузевий комплекс, тому що для правового регулювання транспортної діяльності в ньому застосовується не єдиний метод правового регулювання, а методи різних галузей права.

ІІ. Транспортне право – самостійна галузь права.

Традиційно склалося відокремлення галузей права по предмету і методу правового регулювання. Розрізняють:


  1. Профілюючі (фундаментальні, самостійні) – конституційне, адміністративне, цивільне, кримінальне.

  2. Спеціальні – трудове, земельне, сімейне, фінансове.

  3. Комплексні – (не пов’язані єдиним методом і механізмом регулювання; містяться в профілюючих галузях) – господарське, житлове, природоохоронне.

Яке ж місце в системі права займає транспортне право ?

Транспортне право – відносно самостійна галузь права, яка регулює суспільні відносини, що складаються у зв’язку з організацією і діяльністю транспорту по забезпеченню внутрішніх і міжнародних транспортно-економічних зв’язків і потреб населення у перевезеннях.
Риси, завдяки яким можна доводити, що Транспортне право – це галузь права

  1. Існує значний масив кодифікованих актів (Транспортне законодавство є найбільш кодифікованим законодавством в Україні. На всіх видах транспорту діють Кодекси, закони, Статути).

  2. Наявність базового комплексного Закону України “Про Транспорт” (на що посилається Земельний Кодекс).

  3. Наявність специфічних ознак у правовідносинах, що регулюються нормами транспортного права (визначаються права, обов’язки і відповідальність суб’єктів транспортних правовідносин – залізниця, водій автобуса, водій таксі).

  4. Специфічні трудові відносини (імперативне регулювання відносин зверху донизу, уніформа, знаки розрізнення, атрибути влади на манір воєнізованих структур).

  5. Наявність правових норм, притаманних тільки транспортному праву (промисловий залізничний транспорт, начальник порту, капітан судна, екіпаж повітряного судна).

Отже, Транспортне право в структурі права і в правовій системі України посідає місце комплексної галузі права. В залежності від переважаючих правовідносин його можна розглядати як частину Цивільного, Господарського або Адміністративного права (підгалузь Цивільного, Господарського або Адміністративного права).
Предметом правового регулювання Транспортного права виступають суспільні відносини, що виникають:

  1. Між перевізниками та споживачами транспортних послуг.

  2. Між перевізниками при здійсненні процесу перевезень.

  3. Між органами управління транспортом і перевізниками.


Методи правового регулювання у Транспортному праві

Це поєднання (сукупність) прийомів, способів і операцій юридичного впливу на суспільні відносини.



  1. Історичний (вивчення розвитку транспортно-правових явищ).

  2. Аналізу (вивчення класифікації транспортно-правових явищ, їх зв’язок з іншими явищами суспільного життя).

  3. Порівняльний (вивчення транспортно правових явищ порівнюючи та визначаючи їх подібність або спорідненість на різних рівнях).

  4. Статистичний (обробка показників для наукових та практичних цілей).

  5. Системно-функціональний (Транспортне право вивчається за допомогою та із застосуванням системно-функціонального підходу).

  6. Спеціально-юридичний (аналіз змісту чинного законодавства).

6.1. Транспортному праву більш властивий адміністративно-правовий метод регулювання суспільних відносин, який використовує в основному такі єдині засоби, як приписи (див. ч. 2 ст. 2 Закону України “Про транспорт” (Норм...); ч. 1 ст. 12 Закону України “Про транспорт” (Підпр...); заборони (див. ч. 2 ст. 5 Закону України “Про транспорт” (Втручання...).

6.2. Диспозитивний (координації і рекомендації).

6.3. Цивільно-правовий.

6.4. Господарсько-правовий.


Система транспортного права

Системою транспортного права виступає певна структура, елементами якої є транспортно правові норми та інститути, розташовані і згруповані у відповідній послідовності. Як і в інших галузях правової системи України Транспортне право складається з загальної та особливої частин.

Загальна частина - об’єднує норми про загальну організацію діяльності Єдиної транспортної системи, що закріплюють його принципи, правове становище суб’єктів, організаційно-правові засади діяльності транспорту, форми і методи управління транспортом, юридичну відповідальність за правопорушення на транспорті.

Особлива частина – містить норми, що регулюють діяльність окремих видів транспорту; транспортно-правових підгалузей залізничниго транспорту, автомобільного транспорту, морського транспорту, річкового транспорту, авіаційного транспорту, міського електротранспорту, трубопровідного транспорту; транспортно-правових інститутів (Організація і планування перевезення вантажів, транзит вантажів).
Функції транспортного права

  1. Евристична – наукова діяльність відкриває нові закономірності, які виникають у процесі розвитку транспорту і Транспортного права.

  2. Онтологічна – призначена пізнати транспортно-правові явища.

  3. Прогностична – погляд у майбутнє, передбачаючи тенденції розвитку суспільних відносин у сфері транспорту.

  4. Комунікативна – застосування нових знань і досягнень в інших галузях права, і навпаки.

  5. Системоутворююча – визначає місце, роль і значення Транспортного права в системі правових наук і зазначає певну побудову самого Транспортного права як системи.


Принципи транспортного права

  1. Відповідальність – за невиконання або неналежне виконання обов’язків учасники транспортного процесу несуть відповідальність.

  2. Планування – розробка, затвердження планів, доведення їх до виконавців.

  3. Законність – кожен суб’єкт транспортного процесу діє у межах своїх прав, виконує обов’язки, керується приписами законів та інших нормативно-правових актів.

  4. Доцільність – своєчасне, повне і якісне забезпечення потреб населення і суспільного виробництва в перевезеннях.

Враховуючи, що Транспортне право – комплексна галузь права, то його суб’єкти в своїй діяльності спираються на конституційно-правові, цивільно-правові, господарсько-правові та адміністративно-правові принципи.


Домашнє завданняТранспортне право України. Навч. посіб. /Демський Е.Ф., Іжевський В.К. та ін : За заг. ред. В.К. Іжевського, Е.Ф Демського. – К. : Атіка. 2008. - с. 4-20; Булгакова І.В., Клепікова О.В. Транспортне право України: підручник/ І.В. Булгакова, О.В. Клепікова. – К. : Прецедент, 2011. - с. 7-20.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка