Навчальний посібник за науковою редакцією Т. М. Титаренко к иїв 2011 у дк 316. 614: 159. 944](072) ббк 88. 5Я7 п 84



Сторінка19/19
Дата конвертації02.04.2016
Розмір3.24 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19

Шкала 2. Структурованість часу життя

Підшкала 2.1. Наявність структурування часу

За відповіді “так” на запитання 6, 38 присвоюється 2 бали;

за відповіді “так” на запитання 22, 54, 70 присвоюється
2 бали.

Підшкала 2.2. Віддаленість структурування

Треба обрати максимально віддалений часовий контур:

1-й часовий контур – “сьогодні”: за відповіді “так” на запитання 7 присвоюється 1 бал;

2-й часовий контур – “1 рік”: за відповіді “так” на запитання 23 присвоюється 2 бали;

3-й часовий контур – “5 років”: за відповіді “так” на запитання 39 присвоюється 3 бали;

4-й часовий контур – “40–50 років”: за відповіді “так” на запитання 55 присвоюється 4 бали;

5-й часовий контур – “усе життя”: за відповіді “так” на запитання 71 присвоюється 5 балів.
Шкала 3. Ставлення до майбутнього

За відповіді “так” на запитання 8, 72 присвоюється 2 бали;

за відповіді “ні” на запитання 24, 40, 56 присвоюється
2 бали.

Шкала 4. Суб’єктна активність

За відповіді “так” на запитання 9, 25 присвоюється 2 бали;

за відповіді “ні” на запитання 41, 57, 73 присвоюється
2 бали.
Шкала 5. Операціональні характеристики життєвих завдань

Підшкала 5.1. Стратегія

За відповіді “так” на запитання 26, 58, 74, 82, 85 присвоюється 2 бали;

за відповіді “ні” на запитання 10, 42, присвоюється 2 бали.

Підшкала 5.2. Стійкість

За відповіді “так” на запитання 11, 43 присвоюється


2 бали;

за відповіді “ні” на запитання 27, 59, 75 присвоюється


2 бали.

Підшкала 5.3. Цілісність життя

За відповіді “так” на запитання 13, 45 присвоюється


2 бали;

за відповіді “ні” на запитання 29, 61, 77 присвоюється


2 бали.

Підшкала 5.4. Гнучкість

За відповіді “так” на запитання №30, 62 присвоюється


2 бали;

за відповіді “ні” на запитання 14, 46, 78 присвоюється


2 бали.

Підшкала 5.5. Активність–виснажливість

За відповіді “так” на запитання 15, 47 присвоюється


2 бали;

за відповіді “ні” на запитання 31, 63, 79 присвоюється


2 бали.
Шкала 6. Брехня

За відповіді “так” на запитання 32, 48, 80 присвоюється


2 бали;

за відповіді “ні” на запитання 16, 64, 83, 86 присвоюється 2 бали.


Додаток 4
МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ САМООЦІНКИ ПСИХІЧНИХ СТАНІВ (за Г. Айзенком)*

Інструкція. Перед Вами опис різних психічних станів. Якщо певний стан Вам дуже підходить, то за відповідь ставиться 2 бали; якщо підходить, але не дуже, то 1 бал, а якщо зовсім не підходить – 0 балів.

Бланк для відповідей:



пор.

Психічні стани

Підходить

Підходить, але не дуже

Не підходить

2

1

0

1

Не почуваю в собі впевненості










2

Часто через пустощі червонію










3

Мій сон неспокійний










4

Легко впадаю у відчай










5

Турбуюсь про поки що уявні неприємності










6

Мене лякають труднощі










7

Люблю копатися у власних недоліках










8

Мене легко переконати










9

Я “недовірливий”










10

Складно переношу час очікування










11

Нерідко мені здаються безвихідними

ситуації, з яких можливо знайти вихід












12

Неприємності мене дуже бентежать,

я занепадаю духом












13

При більших неприємностях я схильний безпідставно звинувачувати себе










14

Нещастя та невдачі нічому мене не навчають












пор.

Психічні стани

Підходить

Підходить, але не дуже

Не підходить

2

1

0

15

Я часто відмовляюся від боротьби,

вважаю її непотрібною












16

Я нерідко почуваюся беззахисним










17

Іноді в мене буває стан відчаю










18

Відчуваю розгубленість перед труднощами










19

У важкі хвилини життя іноді поводжу себе по-дитячому, хочу, щоб мене пожаліли










20

Вважаю недоліки свого характеру невиправними










21

Залишаю за собою останнє слово










22

Нерідко в розмові перебиваю співрозмовника










23

Мене легко розсердити










24

Люблю робити зауваження іншим










25

Хочу бути авторитетом для оточуючих










26

Не вдовольняюсь малим, хочу найбільшого










27

Коли розлючуюсь, погано себе стримую










28

Надаю перевагу керуванню, ніж підкоренню










29

У мене різка, груба жестикуляція










30

Я мстивий










31

Мені важко змінювати звички










32

Нелегко перемикаю увагу










33

Дуже насторожено ставлюсь до всього нового










34

Мене важко переконати










35

Нерідко у мене не виходять з голови думки, від яких слід було б звільнитися










36

Нелегко зближуюся з людьми










37

Мене засмучують навіть несуттєві порушення плану










38

Нерідко я проявляю впертість










39

Неохоче іду на ризик










40

Різко переживаю відхилення від прийнятого мною режиму










Ключі:
Шкала тривожності: питання від 1 до 10.

Шкала фрустрації: питання від 11 до 20.

Шкала агресивності: питання від 21 до 30.

Шкала ригідності: питання від 31 до 40.
Рівні прояву психічних станів:

Низький: 0–7 балів.

Середній: 8–14 балів.

Високий: 15–20 балів.

Додаток 5
АУТОГЕННЕ ТРЕНУВАННЯ (МЕТОД ШУЛЬЦА)
Запропонована Шульцем методика аутогенного тренування, на відміну від її численних модифікацій, вважається класичною. Вона складається з двох технік: АТ-1 та АТ-2.

Техніка АТ-1. Необхідно засвоїти шість вправ, на відпрацювання кожної з яких відводиться 10–15 днів. Перед навчанням клієнтів ознайомлюють з методом. Під час бесіди наголошується, що повторювати подумки формули самонавіювання слід спокійно, без зайвої концентрації уваги та емоційного напруження. Фактично людина виробляє в собі усталену звичку реагування на ключове слово. Тому результатом засвоєння техніки є не вміння викликати в собі певні відчуття, а “вмикання” бажаних відчуттів за допомогою словесного ключа. Корисно від початку ознайомити людину з планом тренувань.

Сеанси самонавіювання проводять 3–4 рази на день. Перші 3 місяці тривалість кожного сеансу не перевищує 1–3 хвилини, потім час трохи збільшується (АТ-2), але не перевищує півгодини. Бажано раз на тиждень проводити групові заняття для корекції процесу засвоєння методу.

Сеанси проводять, лежачи або сидячи в позі “кучера” (голова схиляється вперед, кисті та передпліччя – на колінах, ноги зручно розставлені).
Вправа 1. Викликання почуття важкості. Подумки повторюють: “Я цілком спокійний” (1 раз); “Моя права (ліва) рука важка” (6 разів); “Я спокійний” (1 раз). Після кількох днів тренування відчуття важкості в руці стає чітким. Потім так само відчуття важкості викликають в обох руках, в обох ногах, в усьому тілі. Кожне тренування має починатися й закінчуватися формулою “Я спокійний”.
Вправа 2. Викликання відчуття тепла. “Я спокійний” (1 раз); “Тіло важке” (1 раз), “Моя права (ліва) рука тепла” (6 разів). Надалі навіюють тепло на іншу руку, ноги, все тіло. Переходять до формули: “Обидві руки теплі… обидві ноги теплі… все тіло тепле”. Згодом вправу 1 і 2 об’єднують однією формулою: “Руки та ноги важкі й теплі”. Вправа вважається засвоєною тоді, коли відчуття тепла й важкості виникає в тілі автоматично у відповідь на слова.
Вправа 3. Регуляція ритму серцевої діяльності. Вправа починається з формули “Я спокійний”. Потім послідовно викликають відчуття важкості й тепла в тілі. Клієнт кладе праву руку на ділянку серця й подумки повторює 5–6 разів: “Моє серце б’ється спокійно, потужно та ритмічно”. Вправа вважається засвоєною, якщо вдається впливати на силу й ритм серцевої діяльності.
Вправа 4. Регуляція дихання. Формула включає всі попередні навіювання: “Я спокійний… Мої руки важкі й теплі… Моє серце б’ється сильно, спокійно й ритмічно… Я дихаю спокійно, глибоко й рівномірно”. Останню фразу повторюють 5–6 разів. Згодом формула скорочується: “Я дихаю спокійно”.
Вправа 5. Вплив на органи черевної порожнини. Послідовно активізуються такі самі відчуття, як у вправах 1–4, а потім подумки 5–6 разів повторюють: “Сонячне сплетіння тепле… воно випромінює тепло”.
Вправа 6. Відчуття прохолоди на чолі. Аналогічна до вправ 1–5 і формула “Моє чоло прохолодне”.
Під час засвоєння вправ формули можуть скорочуватися: “Спокійний… Важкість… Тепло… Серце і дихання спокійні… Сонячне сплетіння тепле… Чоло прохолодне”.

Таким чином, застосовуючи методику аутогенного тренування, молодь може запобігти психоемоційним наслідкам повсякденних стресових та кризових ситуацій, а також ефективно усунути стресовий стан.


Навчальне видання


ПРОФІЛАКТИКА ПОРУШЕНЬ АДАПТАЦІЇ МОЛОДІ ДО ПОВСЯКДЕННИХ СТРЕСІВ
І КРИЗОВИХ ЖИТТЄВИХ СИТУАЦІЙ

Навчальний посібник
За науковою редакцією доктора психологічних наук

Тетяни Михайлівни Титаренко

Літературне редагування З. А. Городиської


Надруковано з оригіналу-макета, виготовленого

в Інституті соціальної та політичної психології НАПН України



Л. П. Черниш
Адреса Інституту: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 15

В оформленні обкладинки використано


картину Рафала Олбінського “Співчуття і взаємодопомога”



Підписано до друку 2.11.2011 р. Формат 84х108/32. Папір офсетний.

Гарнітура Times New Roman. Ум. друк. арк. 11,6. Обл.-вид. арк. 11,8.

Тираж 150 пр.

Видавництво “Міленіум”

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного
реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції

ДК №535 від 19.07.2001 р.



м. Київ, вул. Фрунзе, 60. Тел./факс 222-74-35



1 Російсько- та україномовні фанати аніме використовують прикметник “кавайний” та іменник “кавайність” як похідні від японського каваий – милий, чарівливий, гарнесенький.

* Практическая психодиагностика. Методики и тесты / под ред. Д. Я. Рай­го­родского. – Самара, 2000. – 672 с.

* Практическая психодиагностика. Методики и тесты / под ред. Д. Я. Райгородского. – Самара, 2000 – 672 с.



1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка