Навчальний посібник Рокитне 2012 Психологія конфлікту: навчальний посібник/уклад І. А. Пахаленко, Рокитне, 2012



Сторінка2/7
Дата конвертації31.03.2016
Розмір1.3 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Батальна фаза. Перехід до батальної фази характеризується “оголошенням війни”, тобто заявою “Я тебе ненавиджу і зроблю все, щоб тобі погано жилося на білому світі”. Противник повинен бути знищений в психологічному розумінні – це руйнування його я-концепції, повна дискредитація інтересів, цінностей і самооцінки я. Конфлікт навмисно загострюється, йде його ескалація, нагромадження порушень. Опоненти не приховують, навіть підкреслюють, що вони вороги, оголошують свої наміри агресивними.

На цій стадії позитивним досягненням слід вважати перемир’я, тобто зобов’язання не чинити агресивні дій. У противників залишаються образи ворогів, вони можуть і надалі виношувати агресивні плани, але й передумова для подальшого просування “назад” до нормального спілкування. У побутовому варіанті перемир’я – це угода типу: “якщо ти мені нічого не чинитимеш поганого, то і я тобі нічого не буду робити”. Після перемир’я противники залишаються ворогами, але як розумні люди, розуміючи, що агресивні дії порушують їх стан, приходять до взаємної згоди не чинити їх. Але, якщо конфлікт розвивається до такої фази, у більшості випадків це лише відступ в агресивну фазу з почуттям помсти.

Фінал конфлікту. Конфлікт не обов’язково має проходити через усі чотири фази. Як тільки припиняється спілкування, вже є наслідок конфлікту. Якщо спілкування припиняється таким чином, що супротивники перестають навіть думати один про одного, гальмується взаємодія на всіх рівнях, то це – загибель спілкування. Але частіше за все спілкування лише зовні виглядає як таке, що припинене, але насправді продовжувати виношувати агресію, брудні думки і переживати негативні емоції.

Позитивний фінал конфлікту – це відновлення нормального спілкування. Можливий, звичайно, варіант фіналу, коли припинення спілкування – кращий варіант вирішення конфлікту, але це можна розглядати як хірургічну операцію, коли не вдалося вилікувати ногу і довелося її відрізати. Навіть після жорстоких воїн фінал може бути позитивним при подальшому співробітництві сторін, які воювали (наприклад, Німеччина і європейські країни). Отже, конфлікт розв’язано вдало тоді, коли спілкування відновлено і є нормальним.

Постконфліктна стадія – це час міркування, переживань та корекції самооцінки, відносин , домагань. Дані американського психолога Л.Уолтера говорять про те, що саме під час постконфліктої стадії, коли учасники конфлікту котові до позитивних змін, можна проводити щирий, об’єктивний та конструктивний розбір ситуації конфлікту за визначенням перспектив подальшого розвитку відносин.



1.1.6. Причини конфлікту

1. Інформаційні фактори – це та інформація, що прийнята для однієї сторони (або сторін) і неприйнятна для іншої сторони.

Структурні фактори зазвичай пов’язані із існуванням формальної або не формальної організації, соціальної групи й можуть передбачати такі питання : статус, роль і права; географічні положення, добровільна (примусова) ізоляція або відкритість, а також частота й інтенсивність контактів; система безпеки; системи правосуддя (заохочення – покарання, рівність і доступність), законодавство; принципи й образи дій, роль традицій.



2. Ціннісні фактори – це принципи, які ми проголошуємо або відкидаємо; дотримуємося або зневажаємо; які свідомо й навіть навмисно порушуємо; принципи, дотримання яких очікують від нас інші й ми від інших.

3. Фактори відносин, пов’язані із задоволенням від взаємодії або його відсутністю між сторонами. Тут варто звернути увагу на такі аспекти: основа відносин (добровільні або примусові); сутність відносин (незалежні, залежні, взаємозалежні); важливість взаємин;тривалість відносин; внесок сторін у відносини (надії та мрії, час, емоції); історія відносин; обіцянка, дана відкрито або яка мається на увазі, дотримана, порушена або ще не виконана; негативний осад від минулих конфліктів.

4. Поведінкові фактори – найцікавішим є, коли: поведінка зачіпає наші цінності або цінності тих, хто нам небайдужий; загрожує нашій безпеці; часто відволікає нас, спричиняє стрес, дискомфорт, страх; не виправдовує позитивних очікувань; є результатом конфліктів у минулому.

Причини конфліктів полягають у розбіжності:

  • знань, умінь, навичок, особистісних рис;

  • функції управління;

  • емоційні, психічні та інших станів;

  • економічних процесів;

  • завдань,засобів і методів діяльності;

  • мотивів,потреб,ціннісних орієнтацій;

  • поглядів і переконань;

  • розумінь,інтерпретацій інформації;

  • очікувань, позицій;

  • оцінок і самооцінок.


Контрольні питання

  1. Що таке конфлікт?

  2. Розкрийте причини виникнення конфліктів.

  3. Які є види конфліктів?

  4. Охарактеризуйте функції конфліктів.

  5. Розкажіть про структуру та динаміку розвитку конфліктів.



    1. Практичний блок

1.2.1. Заняття «Що таке конфлікт і хто такий Я?»

Мета: навчитися адекватно сприймати й оцінювати себе; ознайомитися з поняттям «конфлікт»; освоїти особливості міжособистісної взаємодії; розвивати здатність безконфліктного спілкування.

Обладнання:аркуші паперу, ватман, маркери, скотч, стікер.

Вступне слово тренера

Повідомляється мета та завдання тренінгу. Тренер презентує себе. Приймаються правила роботи групи, які допомагають у взаємодії.



Правила роботи групи

  1. Всі учасники називають один одного тільки на ім’я.

  2. Конфіденційність. Поза заняттями не обговорювати те, про що тут йдеться. Кожен морально відповідає за інформацію, яку учасники повідомляють про себе.

  3. Доброзичливе ставлення один до одного.

  4. Щирість. Кожен говорить про свої почуття, думки, враження, які є насправді.

  5. «Вето» - можна взагалі не говорити.

  6. Слухати товаришів уважно, не перебиваючи.

  7. Критикувати лише у м’якій доброзичливій формі.

  8. Принцип «тут і тепер» - говорити і думати тільки про те, що відбувається в групі, що ти відчуваєш зараз, не згадувати минулий досвід.

Гра-розминка «Безоцінковий опис»

Мета: згуртування учасників групи.

Хід гри

Гра виконується в парах.



Інструкція: кожному з вас дається три хвилини протягом яких ви повинні розповісти партнерові про нього. Розповідь треба почати словами: «Я бачу перед собою…» - і далі безоцінково описуйте зовнішній вигляд ваших партнерів. Ваші висловлювання мають бути констатуючими. Заборонені вирази, які несуть в собі оцінку: «приємна зовнішність», «гарна усмішка», тощо. Ті, кого описують, будьте уважні! Якщо партнер допустить помилку, скажіть йому про це. Під час виконання завдання говорить потрібно весь час. Після сигналу помінятися ролями.

Обговорення : Чи важко було описувати безоцінково зовнішній вигляд партнера? Що допомагало в роботі? Чи приємно, коли у твої слова випадково чи навмисне вкладають інший зміст?



Вправа «Очікування групи»

Мета: усвідомлення учасниками тренінгу своїх цілей і очікування.

Інструкція: «Зараз вишикуйтеся за зростом і станьте в коло. Потім, починаючи з найвищого, кожен відповість на запитання «Що б ти хотів довідатися про спілкування?» і «Коли ти зрозумів, що тема «Конфлікти» актуальна для тебе?». Після того, як учасник відповів на запитання, він бере за руку свого сусіда праворуч і так триває до з’єднання кола».

Висловлені очікування можна записати на великому аркуші паперу і вивісити на видне місце. Поступово під час тренінгу рекомендується викреслювати ті цілі і очікування, що були реалізовані, звертаючи увагу на успіхи групи.



Розповідь тренера «Поняття конфлікту»

Доберіть синоніми до слова «конфлікт»: протиріччя, суперечка, сутичка, протистояння, протиборство, зіткнення, скандал, бійка, сварка…

Підказка для тренера. Конфлікти є неодмінними супутниками нашого життя. Невід’ємними компонентами кожного більш-менш тривалого спілкування, крім приємного і корисного проведення часу, є періодичні сварки, непорозуміння, образи. Серед людей побутує така думка: конфлікт – це обов’язково погано, конфлікт – це жахлива проблема. Але це помилкова думка, дилетантський погляд. Конфлікт сам собою – це ще одна форма спілкування людей, іноді навіть продуктивніша й ефективніша, ніж звичайна мирна бесіда.

Конфлікт – з латинського «конфліктус» - боротися разом.

Конфлікт – це важкорозв’язна суперечність між людьми, викликана несумісністю їх поглядів, інтересів, потреб.

Конфлікт без слів – бій без правил.



Мозковий штурм

  • Для чого ми сваримося?

Учасники вільно висловлюють свою думку, яка не обговорюється, а записується на великому аркуші паперу як є.

Обговорення : Чи все названо? Усі згодні із запропонованими варіантами відповіді? Які відповіді найбільше точно дають змогу зрозуміти, навіщо люди сваряться?



Вправа «Я неповторний»

Мета: продемонструвати неповторність кожної людини; зняття напруженості.

Інструкція: «Кожний з вас бере аркуш паперу і чітко виконує мою інструкцію:


  1. складіть аркуш паперу вдвічі, і ще раз так само;

  2. відірвіть правий верхній кут;

  3. складіть ще раз вдвічі і відірвіть ще раз правий верхній кут;

  4. складіть ще раз вдвічі і відірвіть ще раз правий верхній кут.

Закінчили. Розгорніть папір і подивіться що у вас вийшло

  • Як таке могло статися?

  • З чим пов’язана така розмаїтість «малюнків»?

Рефлексія заняття

Кожен учасник може записати свої думки і почуття на стікері. Усі аркуші можна приклеїти на дошку, а під час перерви охочі можуть ознайомитися з записами своїх друзів.



Вправа-релаксація «Усмішка по колу»

Усі беруться за руки і «передають усмішку» по колу. Кожний учасник обертається до свого сусіда праворуч і ліворуч і, побажавши йому що-небудь хороше і приємне, усміхається йому, той усміхається наступному сусідові і т.д.


1.2.2. Заняття «Класифікація, функції, структура і динаміка

розвитку конфлікту»

Мета: вивчити конфлікт як елемент людських взаємин; освоїти класифікацію функції, структуру і динаміку розвитку конфлікту; навчитися всебічно розглядати конфліктну ситуацію.

Обладнання:аркуші паперу, маркери, ватман, стікери, скотч.

Вступне слово тренера

Гра-розминка «Розплутування ланцюжка»

Мета: подальше згуртування учасників групи.

Учасники стають в коло. Тренер пропонує одному з них якийсь час побути в коридорі. Ця вправа припускає тісний фізичний контакт, сприяє зближенню групи.

Інструкція: «Давайте візьмемося за руки так, щоб у нас вийшов ланцюг. Давайте ж заплутаємо цей ланцюг». (під час заплутування можна переступати через зімкнені руки, підлазити під них). Коли ланцюг заплутався, тренер запрошує учасника, що знаходиться за дверима і пропонує йому розплутати його.



Актуалізація інформації першого заняття

Мозковий штурм:



  • Що ж таке конфлікт?

  • Який образ виникає при цьому слові?

Наприклад:

  • Якщо конфлікт – це меблі, то які?

  • Якщо конфлікт – це посуд, то який?

  • Якщо конфлікт – це одяг, то який?

Підказка для тренера. Є дуже багато визначень слова «конфлікт», але зміст у них один: це розбіжність інтересів сторін, а також ситуація, коли очікування людини не збігаються з реально сформованою картиною. Найрізноманітніші непорозуміння можуть відбутися під час спілкування двох людей. Діалог – це взаємна гра контрастних поглядів, а отже, уникнути нерозуміння іноді майже неможливо. Та завжди є можливість по іншому ставитися до того, що відбувається: «Якщо неможна змінити ситуації, треба змінити ставлення до неї» а світ, справді, такий, яким ми його бачимо, і це аж ніяк не означає що він справді такий. Варто також пам’ятати, що сварка, непорозуміння, конфлікт – це не завжди погано.

Попри те, що конфлікт – це взаємодія, що відбувається у формі боротьби, протистояння, зіткнення особистісних інтересів, цінностей, поглядів, позицій і найчастіше супроводжується негативними емоціями, його можна передбачити і регулювати.

У сторін, що конфліктують, є зовнішня і внутрішня позиція в конфлікті. Зовнішня позиція – та, про яку всі знають, це ті мотиви, про які заявляється вголос. Внутрішня позиція – це набір істинних інтересів, цінностей і мотивів, що змушують людину брати участь у конфлікті. Іноді внутрішня і зовнішня позиції не збігаються. Цікавий той факт, що часом внутрішня позиція прихована не лише для іншої сторони і спостерігачів конфлікту, а й для самого суб’єкта.

Образи конфліктної ситуації – це уявлення учасників конфлікту про самих себе, уявлення про іншу сторону, уявлення кожного учасника про те, як інший сприймає його, всю ситуацію загалом.

Порада: частину інформації рекомендується не подавати прямим текстом, а одержувати її від учасників тренінгу за допомогою зворотного зв’язку.

Вправа «Класифікація конфліктів»

Мета: вивчити класифікацію конфліктів; тренування комунікативних навичок.

Учасники групи утворюють дві команди.

Інструкція: «Є різні класифікації конфліктів, що цілком виправдано: багатогранність і складність цього явища допомагає обирати різні підстави для їх характеристики. Зараз я дам кожній команді незакінчену таблицю «Класифікація конфліктів» (додаток 1), де зазначено ознаку, за якою характеризують конфлікти, але не самі його види. Ваше завдання – добре подумати і постаратися закінчити таблицю. За 10 хв. ви поділитеся своїми напрацюваннями, а потім ми обговоримо й у разі чого доповнимо результати обох команд».

Підказка для тренера

Класифікація конфліктів



За джерелами і причинами виникнення

Об’єктивні і суб’єктивні;організаційні, емоційні і соціально-трудові; ділові і особистісні

За комунікативною спрямованістю

Горизонтальні, вертикальні, змішані

За складом сторін, що конфліктують

Внутрішньоособистісні, міжособистісні, внутрішньо групові, міжгрупові

За функціональною значущістю

Позитивні і негативні; конструктивні і деструктивні; творчі й руйнівні

За формами і ступенем зіткнення

Відкриті і приховані, спонтанні, ініціативні і спровоковані; неминучі, вимушені, позбавлені доцільності

За масштабами і тривалістю

Загальні й локальні; короткочасні і затяжні; швидкоплинні і довгострокові

За способами врегулювання

Антагоністичні і компромісні; загалом або частково вирішувані; приводять до згоди і співпраці

Вправа «Функції конфлікту»

Мета: вивчити функції конфліктів, тренування комунікативних навичок.

Учасники групи з’єднуються у чотири команди.

Інструкція: «Конфлікти приносять у життя людини два види змін. Якщо в результаті конфлікту відбулися зміни на краще – конфлікт відіграв конструктивну функцію, а якщо на гірше – деструктивну. Ці зміни можуть відбутися в різних сферах діяльності людини. Отже, завдання кожної команди полягає в тому, щоб упродовж 5 хв., поділивши аркуш паперу на два стовпчики, написати що хорошого і що поганого вносить в наше життя конфлікт. За 5 хв. кожна команда зачитує свої роботи. У результаті ми зможемо мати повне уявлення про те, які усе ж таки функції несе в собі конфліктна ситуація».

Обговорення : Що доброго може дати нам конфлікт? Чи завжди варто уникати конфліктну ситуацію? Чи можна в процесі конфлікту зрозуміти, які функції він виконує?

Підказка для тренера

Функції конфлікту



Конструктивні функції

Деструктивні функції

1

Інтеграція: зняття напруженості, формування нових загальних інтересів

Ослаблення єдності і порушення балансу сформованих стосунків

2

Активізація зв’язків: взаємодії надається велика динамічність, мобільність, підсилюється погодженість у досягненні цілей

Погіршує стосунки між людьми, які займаються однією справою; конфлікт заважає розвитку творчості й ентузіазму

3

Сигнал про осередок напруженості: виявлення не розв’язаних проблем

Різке висловлення невдоволення діями опонента, наростання незадоволеності тим, що відбувається

4

Трансформація стосунків: створення сприятливішого клімату, твердження поважного ставлення, підвищення рівня взаємної довіри

Погіршення морально-психологічної атмосфери; ускладнення процесу відновлення стосунків

5

Профілактика протиборств: врегулювання розбіжностей на взаємній основі, ослаблення конфронтації

Посилення недружньої поведінки, відхилення від співпраці, перешкоди діалогові, обміну думками, відхилення від примирення

6

Особистісний розвиток: конфлікт дає змогу піднятися на новий рівень розвитку, розширити і змінити сферу і способи взаємодії з оточенням

Негативний вплив на особистісний розвиток: формування таких рис характеру, як недовіра людям, невіра в торжество справедливості, занижена самооцінка



Інформаційне повідомлення «Структура і динаміка конфлікту»

Мета: стисло ознайомити групу зі стадіями розвитку конфлікту.

Конфлікт – не миттєвий акт, а процес, що відбувається у визначених межах. Він має зовнішні межі в просторі і часі, а також у тій системі, в якій виникає і розвивається.

Три стадії розвитку конфлікту:



  • передконфліктній;

  • конфліктній;

  • післяконфліктній.

Щоб полегшити розуміння того, що відбувається з нами під час конфлікту і що робити далі, психологи рекомендують показати ситуацію схематично.

Вправа «Карта конфлікту»

Мета: закріплення і осмислення матеріалу «Структура і динаміка конфлікту»

Учасники групи утворюють три міні-групи. Кожній групі тренер дає схему розвитку конфлікту. (додаток 2)

Інструкція: «У кожного з вас є схема розвитку конфлікту, про яку ми щойно вели мову. Будь ласка, відтворіть цю схему, зробіть її реальною ситуацією. Тобто вам треба придумати будь-яку конфліктну ситуацію і зіставити її з цією картою за 5хв. хтось один від кожної групи розповість нам свій конфлікт.

Обговорення: Що дає нам такий ретельний аналіз конфлікту? Чи можна припуститися помилки під час складання «Карти конфлікту», і чим це може нам зашкодити?

Рефлексія заняття

Кожен учасник може записати свої думки і почуття на стікері. Усі аркуші можна приклеїти на дошку, а під час перерви охочі можуть ознайомитися з записами своїх друзів.



Вправа-релаксація «Слухаємо себе»

Протягом 1-2 хв. учасники розслабляються і «слухають себе», після чого зображають свій настрій у кінці тренінгового заняття.


1.2.3. Заняття «Причини конфліктів»

Мета: розібратися в причинах виникнення конфліктів; закріпити в практичних вправах набуті теоретичні знання.

Обладнання: аркуші паперу, стікери, маркери.

Вступне слово тренера

Гра-розминка «Знайди м’яч»

Мета: активізувати увагу, зняти напруження.

Хід гри

Учасники стають у коло. Тренер дає одному з них м’яча і за жеребкування обирає «детектива». «Детектив» залишається в колі, а члени групи мають швидко передавати м’яч із рук в руки (за спинами). За командою тренера «Стоп!» гра зупиняється і «детектив» мусить сказати у кого м’яч.



Вправа «Бліц-опитування»

Мета: налаштувати групу на роботу, актуалізувати набуті раніше знання; оцінити рівень засвоєння групою інформації.

Тренер у вільній формі ставить будь-які запитання з вивченого раніше матеріалу і за допомогою зворотнього зв’язку отримує відповіді.

Важливо знати, чи все зрозуміло учасникам тренінгу, чи структуруються їх знання або просто плутаються їх думки. За потреби нагадати основне з пройдених тем.



Вправа «Причини конфліктів»

Мета: вивчити основні причини виникнення конфліктів.

Група ділиться на дві команди.

Інструкція: «Що ми знаємо про причини конфліктів? Систематизуємо наші знання з цієї теми. Перша команда напише на аркуші паперу, що, на її думку, належить до об’єктивних причин виникнення конфлікту, а друга – до суб’єктивних. На виконання завдання – 5 хв. Далі ви поділитеся своїми знаннями з усією групою»

Обговорення: для чого треба знати причину конфлікту? Чи буває так, що, сварячись, ми забуваємо про те, заради чого ми це робимо.

Підказка для тренера

Причини конфлікту:


  • об’єктивні (суттєві потреби, розбіжність в цінностях, розбіжність у сприйнятті, соціальні установки, втрата інформації під час передачі, нестача ресурсів тощо);

  • суб’єктивні (непорядність, несправедливість, нечесність, недоброзичливість, упередженість у ставленні одне до одного, неврівноваженість тощо)

Вправа «Дерево конфліктогенів»

Мета: визначення конфліктогенів поведінки

Однією з причин виникнення конфлікту є конфліктогени поведінки. Це слова або дії, які породжують конфлікт.

Інструкція: «Давайте разом намалюємо дерево конфліктогенів. На дошці є стовбур дерева. У кожного з вас є листочки з дерева. На цих листочках напишіть приклади конфліктогенів. Причепіть свій листочок до дерева і зачитайте свій приклад.

Підказка для тренера

Ознаки конфліктогенів поведінки:



  • відкрита недовіра;

  • перебивання іншої людини;

  • оцінювання людей;

  • наголошування на розбіжностях між собою та іншою людиною;

  • стійке небажання визнавати свої помилки й чиюсь правоту;

  • заниження вкладу інших людей й одночасне перебільшення свого вкладу в загальну справу;

  • постійне накидання своєї точки зору іншим;

  • різке прискорення темпу мовлення й раптове закінчення розмови;

  • невміння вислухати і зрозуміти точку зору іншої сторони.

Обговорення: який висновок ми можемо зробити, поглянувши на дерево конфлікту?

Вправа «Незручна розмова»

Мета: продемонструвати особливості спілкування залежно від розташування у просторі тіл співрозмовників; тренування комунікативних навичок.

Учасники групи утворюють пари. Вправа складається з п’яти етапів.

Інструкція:



  1. Станьте обличчям один до одного на відстані 2 м. Нехай один розповість іншому про свій найкольоровіший, найяскравіший сон. Поміняйтеся ролями.

  2. Станьте обличчям один до одного дуже близько, майже торкаючись носами. Перший розповідає другому про те, що він зазвичай робить щоранку і що їсть на сніданок. Поміняйтеся.

Тренер змінює пари і дає таку інструкцію:

  1. Станьте спиною до спини. Спробуйте поговорити про свої загальні інтереси.

  2. Займіть позицію обличчям один до одного: один сидить, інший стоїть. Перший розповість про свою найулюбленішу страву. Міняються. Другий розповість, де він був торік улітку.

  3. Станьте обличчям один до одного на відстані 0,5 метра, подякуйте за приємну розмову, похваліть свого співрозмовника і закінчте бесіду дружніми обіймами.

Обговорення: як було зручно або незручно спілкуватися? З чим іще це може бути пов’язано? Що заважає нам діставати насолоду від спілкування? Якщо ти хочеш уникнути сварки, то як варто поводитися?

Вправа «Прогнозування відповіді»

Мета: зняття напруженості; демонстрація можливості такого уміння, як передбачення.

Усі стають у коло.

Інструкція: « Кожен учасник по колу відповідає на запитання (за свого сусіда праворуч і ліворуч)



  • Якому виду відпочинку надає перевагу твій сусід?

  • Як він (сусід) поводитиметься, якщо хороший знайомий позичив у нього 100 грн., а віддавати, схоже, не збирається?»

Обговорення: хто відгадав? Для чого нам треба вміти прогнозувати дії інших людей.

Релаксаційна вправа «Конфлікт»

Тренер просить учасників сісти зручно. Звучить релаксаційна музика.

Слова тренера «Уявіть собі гаптовану театральну завісу, яка повільно підіймається. Починається п’єса з вашого життя. На сцені ви бачите знайомих людей у конфліктній ситуації. Ви дивитесь цю п’єсу із глядацької зали, а серед людей на сцені впізнаєте себе. Чуєте голоси…Про що там говорять люди? Ви розглядаєте їхній одяг. Він вам не подобається, ви вирішуєте переодягнути всіх у костюми іншої епохи. Це п’єса вашого життя, ви – її режисер, її головний герой. Ви переносите цю сцену на екран телевізора. Спробуйте уявити її в чорно-білих кольорах…А тепер – різнобарвною. Спробуйте вимкнути звук. Тепер учасники вашої п’єси жестикулюють у повній тиші. За деякий час увімкнете звук, щоб почути слова головного героя – себе. Ви вмикаєте звук і чуєте ці слова. Про що ви говорите?

Уявіть екран у вигляді шахової дошки. На ній розміщені об’ємні фігурки. Ви бачите на цій шаховій дошці учасників конфлікту і себе. Де ваше місце на цій дошці? Уявіть, як ви переставляєте фігурки з однієї клітинки на іншу, вишиковуєте в один ряд.

Зараз ви прибираєте фігурки з дошки і кладете їх у коробку. Закриваєте її, накидаєте на неї гачок і обережно ставите на місце. Ваше поле внутрішнього зору починає затягуватися важкою театральною завісою. Ви пригадуєте, що все відбувалося на телевізійному екрані, і повертаєте вимикач. Екран гасне. Деякий час на ньому залишається світла крапка. Потім зникає і вона.» Обговорення за бажанням.

Рефлексія заняття

Кожний учасник може підійти до великого аркуша паперу і записати відповідь на якесь із запропонованих запитань (або на всі).

Що нового я дізнався? Як я зможу використовувати набуті знання?

Що сподобалося найбільше?



Вправа-релаксація «Дарую тобі…». Учасники після слів «Дарую тобі…» жестами і мімікою показують свій подарунок сусідові ліворуч. Важливо, щоб подарунок сподобався саме цій людині, припав до її серця.

Обговорення: чи сподобалися подарунки? Важко було вгадувати? Що ви зараз відчуваєте?

Додаток 1

Класифікація конфліктів

За джерелами і причинами виникнення Об’єктивні…

За комунікативною спрямованістю Горизонтальні…

За складом сторін що конфліктують Внутрішньо особистісні…

За функціональною значущістю Позитивні…

За формами і ступенем зіткнення Відкриті…

За масштабом і тривалістю Загальні…

За способом врегулювання Компромісні…

Додаток 2

Приклад схеми розвитку конфлікту, або Карта конфлікту

1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка