Навчальний посібник Матеріали до вивчення творчості Т. Г. Шевченка в основній школі Кригер Наталія Яківна Плевако Галина Іванівна



Сторінка1/13
Дата конвертації13.09.2017
Розмір2.44 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
2014

Навчальний посібник

Матеріали до вивчення творчості Т.Г.Шевченка в основній школі

Кригер Наталія Яківна

Плевако Галина Іванівна

ПЕРЕДМОВА

Посібник розрахований на вчителів української мови та літератури. У навчальному посібнику репрезентовано матеріали для підготовки вчителя до уроків вивчення творчості Т. Г. Шевченка в основній школі. Його основною метою є поглиблення і розширення знань з даної теми. Адже дуже багато цікавого й невідомого залишається поза сторінками підручника. Матеріали посібника допоможуть словеснику ґрунтовно підготуватись до уроку, вивільнивши час для творчої складової. Беручи до уваги наявність різноманітних сучасних форм і методів навчання, інформаційно-комп’ютерних технологій, учитель, використавши матеріали посібника, може створити власні розробки уроків. Структура посібника відповідає чинній програмі з української літератури. У посібнику є текстове опрацювання творів, їх ідейно-художній аналіз. Також вміщені дидактичні матеріали ,список літератури розроблених на базі сучасної науки уроків та їх аналіз швченкознавцями. Словесник має можливість, відповідно до певних умов і обставин, вибрати потрібні, використавши індивідуальні методи їх опрацювання. Не реалізований на уроці матеріал вчитель може використати при повторенні, поглибленні вивченого чи в позакласній роботі. Учні також можуть використати матеріал для підготовки виступів та рефератів.

Зміст


1.Пердмова.

2. Вступ.

3. Матеріали до вивчення творчості Т.Г.Шевченка в основній школі.

3.1. 5 клас «За сонцем хмаронька пливе».

«Садок вишневий коло хати».

3.2. 6 клас «Думка»( «Тече вода в синє море...»).

3.3. 7 клас «Заповіт».

«Мені тринадцятий минало».

«Тополя».

3.4. 8 клас «Думи мої, думи мої…».

«Ой три шляхи широкії».

«Мені однаково, чи буду».

«Минають дні, минають ночі».

3.5. 9 клас «Життєвий шлях Тараса Шевченка».

«Гайдамаки».

Національна проблематика у творчості Т. Шевченка періоду «Трьох літ».

«Великий льох».

Тема жіночої долі у творчості Т. Шевченка.

Тарас Шевченко і Біблія.

Тарас Шевченко у світовій літературі.

4. Шевченко в народній творчості.

5. Кобзар і сучасність.

6. Використана література.

Вступ


У програмі української літературі визначне місце належить вивченню життя й творчості найвидатнішого її представника – Тараса Григоровича Шевченка, геніального поета,художника,мислителя, пророка національного відродження України. Українська школа домоглася значних успіхів в донесенні до учнів сили й краси Шевченкового слова. Хоча, слід зауважити, що у підручниках Кобзар представлений не всіма його творами, глибинними, яскравими, ідейними. У царській Росії ім’я Тараса Шевченка було заборонено навіть згадувати в школі. Хіба який учитель на свій страх і риск розповідав селянським дітям про поета, що, вийшовши з-під сільської стріхи, став згодом окрасою українського письменства. Сьогодні в розпорядженні учителя широкий спектр методологічних технологій, ІКТ, інтернет-програм, щоб образ Кобзаря як людини, поета, художника, борця, як символ України донести до учнів глибинно, науково, емоційно, доступно.

Знайомство з поетом починається з його тяжкого дитинства. Але на цьому не слід акцентувати увагу школярів. Доцільніше наголосити, що, незважаючи на важкі умови життя, сирітство, неможливість навчатися, Тарас своїм великим прагненням до знань, наполегливою працею зумів досягти небачених висот, стати символом Українського народу.

Тепер на весь світ лунає слава Шевченкова. Все більше людей у різних кінцях світу знайомиться з творчістю великого українського поета, пізнає з його творів Україну, ту Україну, яка в складних умовах мужньо виборює свободу й територіальну цілісність. Пізнають і сувору мужність самого поета, енергійність, вольову напруженість його віршів,чарівну мелодійність його поетичної мови. Перекладають твори Шевченка різними мовами світу – багатшою від того стає культурна скарбниця кожного народу, який прилучається до скарбів «Кобзаря».

Шевченко є постаттю незвичайною в історії світової літератури, яка не знала в своїй історії поета – кріпака,засланця, що піднісся б на висоти священної нездоланної мужності та проголосив кличі національно – визвольної боротьби. Він – успішний художник, видатний поет, академік, борець за правду.

Вийшовши з самих низів покріпаченого, уярмленого селянства, Шевченко на все своє життя зберіг і загартував спротив до гноблення. Так свідчить нам сам поет про ті перші безпосередні враження кріпацького життя, що закарбувалися в його дитячій пам’яті І вилилися в рядки його гнівних поезій. Ще в дитинстві Тарас чув від діда Івана – живого свідка гайдамаччини – оповідання про незабутні події Коліївщини, коли українське селянство піднялось проти своїх гнобителів і під проводом Гонти і Залізняка учинило народний суд над панством. Життя гартувало майбутнього поета. У своїй автобіографії Шевченко, розповідаючи про своє «навчання» у дячка Богорського, який неймовірно знущався над ним, беззахисним сиротою,свідчить, що цей перший деспот,на якого він натрапив у своєму житті, поселив у ньому на все життя глибоку огиду й презирство до всякого насильства людини над людиною.

З неймовірними труднощами одержавши на 24-му році життя – з допомогою найвидатніших представників українського та російського освіченого суспільства – волю, поет весь свій талант до останку віддав справі боротьби за визволення рідного народу. Так пише поему «Гайдамаки»,яка стає епопеєю великого визвольного руху українського селянства. Кожне звертання Кобзаря до історії містило в собі заклик до нової боротьби, до повстання проти сучасних йому гнобителів. Він робив це знов-таки по-своєму, по -шевченківськи. Вже коли Кобзар помер і був похований на Чернечій горі під Каневом, Околишні поміщики, сполошені тим, що місце Шевченкового поховання стане місцем революційної пропаганди, подали «петицію» київському генерал-губернаторові і в ній так характеризували революційне значення Шевченкових творів:

«Сочинения Шевченко «Тарасова ночь» и «Гайдамаки» дышат неумолимой ненавистью к дворянству нашему и притом резко изображают картины гайдамацкой резни, что именно в наших сторонах, где народ и по сю пору сохраняет предания этих кровавых событий, крайне опасны для дворянства…Народ, видя в них исключительно только изображение мести, резни, кровопролития, побуждается к тому, чтобы повторить эти дела, столь прославляемые.»

Шевченко виступає з творами, скерованими проти всієї поміщицько-кріпосницької системи. Такий непримиренний характер носять поеми «Сон» та «Кавказ», де поет з величезною сміливістю виступає проти «священних» за законами Російської імперії осіб царя та цариці. Таке гостре, сповнене невгасимої ненависті слово, лунало в українській літературі вперше, поширювалось по всій країні. Тут було чому вчитися поетам усього світу.

У дев’ятому класі вивчення філософських поем є складним для сприйняття. Не завжди їх зміст і глибинна думка вкладаються у свідомості дев’ятикласників. Тому вчитель має підібрати такий матеріал, такі форми і методи його викладу,щоб донести до учнів Шевченкове слово і запалити ним дитячі серця. Слід зауважити, що на вивчення творів Кобзаря у дев’ятому класі відведено замало часу, тому доцільно було б у старшій школі продовжити знайомство з творчою спадщиною поета.

Засланий за свою сміливу революційну проповідь у солдати в далекі оренбурзькі степи, поет ні на хвилину не втрачає віри в справедливість своєї справи. Часто йому буває важко, буває сумно й боляче тут, у далеких, диких тоді степах, але покаяння, прагнення піти на компроміс з урядом він не відчував ніколи: «Караюсь, мучуся, але… не каюсь».

Незважаючи на спеціальну царську заборону, він пише нові поезії, сповнені непримиренної ненависті до гнобителів, мріє про те, щоб і сліду панського не залишилось в Україні. У фондах Інституту літератури Академії наук України в Києві зберігаються, як дорогоцінні пам’ятки визвольної боротьби, невеличкі, списані Шевченком на засланні, книжечки його поезій. Вони називаються «захалявними». Вірші в цих збірках свідчать про незламність духу поета, про його віру в майбутнє щастя,яке треба вибороти своїми руками. Мало хто з поетів – сучасників Шевченка міг зрівнятися з ним цією непохитністю й нескореністю.

Повернувшись із солдатчини, Тарас Григорович знаходить своє місце в таборі непримиренних ворогів царського самодержавства – революційних демократів. Разом з ними він високо підносить заклик до боротьби за волю:

А щоб збудить

Хиренну волю, треба миром,

Громадою обух сталить,

Та добре вигострить сокиру-

Та й заходиться вже будить.

«Я не нездужаю, нівроку»

Шевченко мріє про той час, коли згинуть всі гнобителі. І тільки тоді, коли ця мрія здійсниться, можливим є – за переконанням поета – вільне щасливе життя:

І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люди на землі.

« І Архімед, і Галілей»

Його спадщина належить не лише українцям. Вона має світове значення, світову славу. Про це писав Михайло Старицький у вірші «На роковини Шевченка», де висловлював упевненість, що слово, яке великий поет дав сучасникам і нащадкам «як стяг на боротьбу»,

Перелетить луною в інші мови

І правдою подужає злобу.

Т . Шевченко «За сонцем хмаронька пливе».

Вірш Андрія Малишка «Тарас».

Знову йдеш по землі од високої сивої кручі,

Тільки груди не палить ні гнів, ані сльози пекучі.

Одгриміло століття, за ніччю, за чорною млою

Ожило твоє серце, повите людською хвалою.

Інші люди живуть, інші зорі палають, як в горні,

Ти розплющуєш очі, щоб бачити далі прозорні.

Інше поле колоситься. Інші дороги і хати,

Простягаєш ти руки: народ свій великий обняти.

Той, що в давнім минулім конав кріпаком у неволі,

Той, що став як господар сьогодні на братньому полі.

І земля урожаєм і жаром залізним повита,

І весняна дорога, що тьохка льодком з-під копита,

І степи Чорномор’я виводять синів своїх, дочок,

І схиливсь до поета посаджений зелен дубочок.

Хлібом-сіллю, суцвіттям, високими в небо гудками

Хай стає поміж нас і Вітчизни торкнеться руками.

І вона вже веде його з віку минулого, з ночі,

І розказує світові думи поета пророчі,

На граніті у Києві ставить під небо безкрає

Так, що бронзова постать блакиття небес підпирає.

Не в землі він лежить – над землею стоїть, як з граніту,

Так, що як не дивися, - а видно його всьому світу!

Мозковий штурм.

- Про якого письменника розповідається у вірші?

- Що ви знаєте про Тараса Шевченка?

- У кого дома висить портрет Т. Шевченка? Хто його вишивав? Про що це свідчить?

- Чому його творчість відома всьому світу?

- Назвіть відомі вам вірші Шевченка, продекламуйте їх.

- Які знаєте вірші Кобзаря, у яких зображено природу рідного краю?

Матеріал для вчителя.

- Поле, ліс, річка; стукіт дятла, спів жайворонка, лелечий клекіт; веселе сонечко, хмаринка в небі… – все це природа мого рідного краю. Протягом двох уроків ми будемо спостерігати за нею очима Тараса Шевченка.

- Чим хочете збагатитися й що збагнути від цих зустрічей? Свої очікування запишіть у зошити, щоб на наступному уроці побачити, чи вони справдилися.

Літературознавці:

1 учень. У 1838 році Шевченка було викуплено з кріпацтва. У 1840 році надрукував поетичну збірку «Кобзар», ось її факсимільне видання, яке зберігається у шкільному музеї «Історія книги та друкування»

У1843-1845 р. поет відвідав Україну. За кілька місяців він устиг побувати в багатьох місцях Київщини, Чернігівщини, Катеринославщини. Найбільше його вразили побачені картини злиденного життя кріпаків, їх безправне становище…

2 учень. За сміливе, мужнє слово влада позбавила Шевченка права жити на рідній Україні. Але ні приниження, ні довгі 10 років, проведені далеко від домівки, не вбили в нього любов до всього рідного. У безвихідні хвилини, у хвилини суму він вдивлявся в небо й пригадував, пригадував, пригадував… Пригадував вишневі садки, солов’їні трелі, теплі літні ночі, веселку над річкою, калину біля криниці… Бо там, у степах безкраїх, цього не було. А він так любив природу рідної землі!

Бесіда.


- Хто з вас бачив, як сідає сонечко в морі?

- Чи співпадають ваші враження з почутим?

- Скажіть, будь ласка, чи міняється картина, зображена у вірші?

- Які ілюстрації намалювали б до цієї поезії? Який колір переважав би?

- А настрій поета змінюється, коли він спостерігає за природою? Доведіть свою думку.

- Опишіть словесно, яким ви уявляєте поета, коли він пише цей вірш (які в нього вираз обличчя, поза, де він знаходиться, який в нього стан душі).

- Коли людина перебуває далеко від рідного краю, яким словом можна назвати тугу за ним? (Ностальгія).

- Прочитайте, якими словами автор передає повернення до реальності?

Робота над виразністю читання.(Читає учитель, потім 2-3 учні).

Робота в групах.(Учнів поділено на 3 групи. Одні виписують у зошит епітети, інші – метафори, а ще інші – порівняння).

«Мікрофон». - Так у чому ж полягає майстерність автора?

- Які слова надають поезії ніжності, м’якості, ліризму? Зачитати їх.

«Дерево пізнання».

На дошці намальовано «дерево пізнання». Діти на липких аркушах записують і приклеюють до гілок дерева відповіді на питання, чим збагатила їх поезія Шевченка, що вони зрозуміли, читаючи вірш, що нового дізналися на уроці.

Природа в поезії «За сонцем хмаронька пливе». Картини довколишнього світу, природи в поезії «Садок вишневий коло хати»

«Мозковий штурм»

- Що таке персоніфікація?

- Що таке ліричний твір?

- Хто є героями вірша «Мені тринадцятий минало»?

- Яка тема вірша «Мені тринадцятий минало»?

- Яка основна думка вірша «Мені тринадцятий минало»?

- Які ви ще знаєте вірші Т. Шевченка?

- Які теми освітлював у своїй поезії Т. Шевченко?

Опрацювання поезії Т. Г. Шевченка «Садок вишневий коло хати.

ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Слово вчителя

— Тарас Шевченко тривалий час перебував у казематі Петропав-лівської фортеці. Допити, довгі самотні дні й ночі в камері. Багато пережив, передумав поет за цей час. Якби не поезія, ми про це ніколи б не дізналися. Поетові пощастило дістати аркуш паперу і записати на ньому тринадцять віршів. Справжнім шедевром серед них є поезія «Садок вишневий коло хати». У ньому немає узвичаєних художніх засобів, жодних барв. Вечір в Україні постає перед читачем у всій своїй красі. Чудові картини природи, працю і побут селянської родини бачимо за допомогою зорових і слухових образів, створених поетом: «Сім'я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає». Серед такої природи людині весело і спокійно. Шевченко змалював дружну сім'ю, де панує взаємоповага, любов і гармонія. Поезія викликає почуття гордості і захоплення красою природи.

Виразне читання вірша учнями.

Тема: зображення мальовничої української природи.

Ідея: замилування простим, природним ладом трудового життя з чергуванням праці і відпочинку.

Основна думка: Т. Шевченко звеличує красу українського народу.

Жанр: пейзажна лірика.

Колористичні символи (образи): «вишневий сад зелений і темнії ночі», «синє море», «червона калина», «зелені байраки», «небо блакитне».

Сюжет: у творі «Садок вишневий коло хати» відтворено картину весняного вечора в українському селі. Прості, зримі, пластичні образи постають із народно-естетичних і морально-естетичних уявлень. Сила емоційного впливу твору — в природності й рельєфності малюнку, у його світлому настрої. У вірші відобразилась мрія поета про щасливе, гармонійне життя. Ця мрія різко контрастувала з дійсністю, у якій поет-в'язень створював свою поезію. Перед нами постає побутова картина українського села: «...Вечір... Закінчився робочий день, повертається з поля плугатарі, ідуть співаючи дівчата, біля хати зібралась на вечерю сім'я. Непомітно надходить ніч. Все завмирає, тільки чути голоси дівчат. Та невтомного соловейка. Затихло все, тільки дівчата, та соловейко не затих».

Інсценізація вірша.

Умовно цей вірш можна поділити на 4 епізоди:

1-й епізод — вечір... Закінчився робочий день, повертаються з поля плугатарі.

2-й епізод — ідуть співаючи дівчата.

3-й епізод — біля хати зібралась на вечерю сім'я.

4-й епізод — непомітно надходить ніч. Все завмирає, тільки чути голоси дівчат та невтомного соловейка.

Бесіда за прочитаним ліричним твором.

- Чи сподобався вам вірш Т. Шевченка «Садок вишневий коло

хати»? т Як змальовує поет природу?

- Яку мрію поета ми бачимо у вірші Т. Шевченка? (Про щасливе, гармонійне життя)

- Які художні засоби ви побачили у творі?

- Чи Україна насправді постає «тихим раєм» для поета? Доведіть думку.

- Чи побачили ви у творі тяжку працю українців?

- Що допомагає їм відпочити?

-Чому саме пісня підбадьорює селян?

- Яка основна думка вірша «Садок вишневий коло хати»?

- Як ви вважаєте, чого хоче мати навчити доньку?

- До якої лірики належить вірш «Садок вишневий коло хати»?

- Як ви вважаєте, чи мав рацію І. Франко, який написав: «Вся та вірша — немов моментальна фотографія настрою поетової душі, викликаного образом тихого, весняного українського вечора»?

Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть. Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть».

Слово вчителя. Цей вірш Т. Шевченка надзвичайно простий, без особливих художніх засобів, він просто чарує своєю поетичністю. Вражає те, що написаний він за похмурими тюремними ґратами. Якою ж сильною була туга поета за рідною Україною, яка багата уява, щоб створити такий шедевр! Чи є ще щось краще, ніж квітучий сад, мирна хліборобська праця, дружна родина, спів соловейка? Про це мріяв усе життя й сам Шевченко, хоч його мріям не судилося здійснитися. Вірш став «візитною карткою» України — квітучої, мирної, співучої та доброї.

Рубрика «Поміркуй».

Чому саме цей вірш став «візитною карткою» України?

Опрацювання поезії Т. Г. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе».

Слово вчителя. Прекрасна пейзажна картина розгортається перед нами у вірші Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе...» Побудований цей твір на казкових, легендарних мотивах, за якими сонце йде спати за море, а вкривають його, як мати дитину, хмарки. Але життя складне. Є в ньому зло, неприємності

Читання вірша Т. Г. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе»

Словникова робота.

Символ (грец. «знак») — умовне позначення якого-небудь предмета, поняття або явища; художній образ, що умовно відтворює усталену думку, ідею, почуття. В українських віршах наявні традиційні уснопоетичні народні символи: сонце, місяць, зіроньки, човен, терен, верба, весна та ін.

Символ сонця — уособлення тепла, світла й радості.

Туман — темряви, небезпеки.

Тема: змалювання вечірньої пори та очікування нового дня.

Ідея: туга за рідним краєм, його чарівною природою.

Основна думка: батьківщина — рідна домівка.

Жанр: пейзажна лірика.

Бесіда за прочитаним твором.

- Яку ви уявили картину, коли читали цей вірш?

- Який образ дарує нам світло й радість?

- З чим протиставляється сонце у вірші «За сонцем хмаронька

пливе»? Чому?

- Які явища природи описані у вірші Т. Шевченка?

- Ця поезія милозвучна? Чому? т Які художні засоби ви побачили у вірші «За сонцем хмаронька

пливе»? ? Яка головна думка цього вірша?

Рубрика «Знайди художні скарби». Робота в групах.

У віршах «Садок вишневий коло хати», «За сонцем хмаронька пливе».

Рубрика «Продовжте поетичні рядки».

1. Сім'я вечеря коло хати.

Вечірня зіронька... (встає).

2. Затихло все, тільки дівчата

Та соловейко ... (не затих).

3. Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами ... (йдуть).

4. За сонцем хмаронька пливе,

Червоні поли розстилає І сонце спатоньки ... (зове).

Тестове опитування на закріплення вивченого

1. Що робить сім'я коло хати?

А Вечеряють; Б грають;

В співають; Г сплять.

2. Який художній засіб використовує поет у рядку «Хрущі над вишнями гудуть»?

А Метафору; Б епітет;

В порівняння; Г персоніфікацію.

3. Кого поклала мати коло хати?

А Дочку; Б їжу;

В маленьких діточок; Г чоловіка.

4. Чому протиставляється сонце у вірші «За сонцем хмаронька пливе»?

А Хмарці; Б морю;

В полю; Г туману.

5. Який художній засіб використовує автор у рядку «А туман, неначе ворог, закриває море»?

А Метафору; Б порівняння;

В епітет; Г персоніфікацію.

6. Хто подає вечерю у вірші «Садок вишневий коло хати»?

А Мати; Б батько;

В дочка; Г брат.

7. З ким заговорить серце у вірші «За сонцем хмаронька пливе»?

А Хмаркою; Б морем;

В туманом; Г з Богом.

8. Який епітет використовує до хмарки автор у вірші «За сонцем хмаронька пливе»?

А Синя; Б рожева;

В зелена; Г сива.

9. Що роблять дівчата, коли йдуть з роботи у вірші «Садок вишневий коло хати»?

А Танцюють; Б сміються;

В співають; Г розмовляють.

10. Який художній засіб використовує поет у ряках «І тьмою німою оповиє тобі душу»?

А Метафору; Б епітет;

В порівняння; Г персоніфікацію.

11. На скільки епізодів можна поділити вірш «Садок вишневий коло хати»?

А 2; Б 1;

В 4; Г 3.

12. Який художній засіб використовує поет у рядку «А мати хоче научати. Так соловейко не дає»?

А Метафору; Б порівняння;

В епітет; Г персоніфікація.

2. Робота з картками в парах (групах)

Картка № 1

1. Напишіть твір-мініатюру «Моє ставлення до віршів Т.Г. Шевченка».

2. Охарактеризуйте селянську родину у вірші «Садок вишневий коло хати».

3. Що таке символ? Наведіть приклади з віршів Т. Г. Шевченка.

Картка № 2

1. Напишіть твір-мініатюру «Моє знайомство з творами Т.Г. Шевченка».

2. Охарактеризуйте українську природу за віршем «Садок вишневий коло хати».

3. Які художні засоби вживаються у вірші «За сонцем хмаронька пливе»? Наведіть приклади.

Картка № З

1. Напишіть твір-мініатюру «Шевченко — символ України».

2. Охарактеризуйте внутрішній стан героя у вірші «За сонцем хмаронька пливе».

3. Які художні засоби вживаються у вірші «Садок вишневий коло хати»? Наведіть приклади.

Т. Г. ШЕВЧЕНКО «ДУМКА» («ТЕЧЕ ВОДА В СИНЄ МОРЕ…»), «ІВАН ПІДКОВА». ПАТРІОТИЧНІ МОТИВИ ТВОРІВ ПОЕТА

Літературна вікторина «Чи знаєте ви Т. Шевченка?»

1. Батьківщиною для Т. Шевченка, місцем де він народився є… (Черкащина)

2. Перші скупі знання малий Тарас отримав … (з церковнослов’янської книги у школі сільського дяка)

3. Чому життя для малого Тараса було нестерпним? (Батько одружився вдруге, мачуха була злою)

4. З якого часу Тарас залишився круглим сиротою? (З одинадцяти років)

5. Змалку в обдарованій від природи дитині був талант … (художника)

6. Чим малював майбутній митець? (Вугіллям, крейдою, олівцем)

7. У якого пана малий Тарас служив казачком? (П. Енгельгардта)

8. З якими талановитими митцями познайомився Шевченко? (І. Сошенком, К. Брюлловим, В. Жуковським)

9. Де і в якому закладі навчався Тарас Григорович, після чого став відомим художником? (У Петербурзі, в Академії мистецтв)

10. За яку суму було викуплено Т. Шевченка з кріпацтва? (2500 крб.)

11. Які композитори звернули свою увагу на творчість Т. Шевченка? (К. Стеценко, С. Людкевич, Я. Степовий, М. Лисенко)

12. За що Шевченка було прозвано Кобзарем? (У 1840 р. побачила світ перша книжка поезій письменника «Кобзар»)

Епіграф


Говорячи про життя Т. Шевченка, ми впевнені,

що одна згадка про подібних людей спроможна підняти

і облагородити нашу душу, хоча б на мить відірвати нас

від життєвих дрібниць і понести в заманливі простори ідеалу.

П. Грабовський

Теорія літератури

Ліричний твір, лірика (від гр. lirikos — музичний, наспівний) —

1) Один з трьох основних родів літератури (поряд з епосом і драмою), що відображає життя, показуючи окремі переживання людини, її думки, почуття, викликані певними життєвими обставинами. 2) Сукупність творів цього роду поезії. Залежно від характеру розрізняють основні види: гімн, ода, послання, сонет, романс, елегія. За змістом розрізняють лірику громадсько-політичну, філософську, любовну, пейзажну, інтимну. Ще — ліричний твір.

Строфа (гр. strophē) — (повертання) — сполучення двох чи кількох віршованих рядків, об’єднаних системою рим та загальною інтона-цією або тільки загальною інтонацією. Залежно від кількості рядків розрізняють двовірш (дистих), тривірш (терцет), чотиривірш (катрен), п’ятивірш, шестивірш (секстина) та ін. Строфа — це найбільша ритмована одиниця у віршованому творі. Існує й однорядкова строфа — одновірш.

Опрацювання твору Т. Шевченка «Думка» («Тече вода в синє море…»)

Виразне читання поезії тим учнем, кого виявлено найкращим в ораторському мистецтві.

Тема: зображення суму, туги козака за рідним краєм, батьком, ненькою старою, молодою дівчиною під час перебування далеко на морі.

Ідея: співчуття козаку, який повсякчас сумує за милою країною («думав доля зустрінеться, а спіткалося горе»).

Основна думка: наймилішим для кожної людини є те місце, де вона народилася, живе, — батьківська хата, люди, природа, і коли втрачається це все, то відчуваєш себе нещасним, самотнім.

Обговорення змісту твору за питаннями:

Що шукає козак? (Долю) Як зрозуміти значення слова доля?

Поясніть наступний рядок з поезії: «Пішов козак світ за очі».

Яке життя пророкує думка козакові на чужині?

Яку ж долю хотів зустріти козак? Чи зустрів він її? Через що?

Як зрозуміти останні рядки твору?

Чому для нас рідний край — наймиліший?

За яких обставин людина покидає рідний край?

Від чого залежить те, про що думає людина?

Художні особливості поезії:

епітети: «синє море», «серце козацьке»;

метафори: «грає море», «грає серце», «думка говорить», «спіткалося горе»;

риторичні запитання: «Куди ти йдеш, не спитавшись?», «На кого покинув?»

Аналіз поеми Т. Шевченка «Іван Підкова»

Довідковий матеріал про отамана Івана Підкову як видатну історичну постать.

Після смерті Байди-Вишневецького козаки-запорожці не переставали воювати з турками, татарами та іншими ворогами українського народу. Козаків збиралося на Січі щораз більше, і вони зорганізувалися під проводом отаманів та кошових.

Так у 1575 році (через десять років після смерті кошового Байди) повів запорожців на татар новий кошовий Богдан Ружинський. Вони тоді силою побили татар, але в тій битві отаман загинув.

Третім славним козацьким кошовим був Іван Підкова. Він відібрав у Туреччини Молдавію і став володарем цієї країни. Турецький султан погрожував польському королю Стефанові Баторію: якщо той не звелить схопити Підкову, то турки підуть воювати Польщу. Король не збирався сперечатися з Туреччиною і наказав українським воєводам, щоб зловили отамана Підкову. Воєводи не хотіли воювати з козаками, тому вдалися до хитрощів. Коли Підкова вертався з великою здобиччю на Україну, прибув до нього воєвода з Брацлава і став його вмовляти:

— Їдь до короля і перепроси його за те все, а певно, він простить тобі, що ти зачинив турків без його відома. Ти лицар, а король любить лицарів.

Іван Підкова послухав і поїхав у Варшаву до короля. А королем польським був тоді, як ви вже знаєте, Стефан Баторій. Він справді любив лицарів-запорожців і бажав з них утворити сильну сторожу для східних кордонів Речі Посполитої, щоб боронитися від турків і татар. Він був залежний від Туреччини, а султан Амурат ІІІ зажадав, щоб Баторія покарав Підкову.

І король, не бажаючи входити у війну з могутньою тоді Туреччиною, велів покарати Підкову смертю. Коли Іван Підкова прибув до Львова весною 1578 року, — тут його було ув’язнено, і на підставі королівського указу відрубали голову смілому отаманові на львівськім Ринку в присутності турецького посла Ахмета.

Дуже багато польських діячів того часу дорікали королю, що так суворо обійшовся зі славним козацьким отаманом.

Ще по нинішній день згадує український народ про Івана Підкову і в піснях співає про його страшну смерть, а Тарас Шевченко звеличив славні подвиги цього героя в поемі «Іван Підкова». Цей твір поет написав у 1839 р. у Санкт-Петербурзі.

Тема: зображення спогадів діда про героїчну минувшину рідного краю, коли козаки на чолі з отаманом Іваном Підковою боролися з турецькими загарбниками.

Ідея: возвеличення мужності, героїзму козаків та отамана Івана Підкови, їх сили волі, братерської дружби, які так необхідні в здобутті перемоги над ворогом.

Основна думка: ми повинні пишатись героїчним минулим України та її синами-козаками, на чолі яких були такі мудрі керівники, як І. Підкова; вшановувати їх і пам’ятати.

Композиція.

Твір поділяється на дві частини:

1) сучасність (дід, дивлячись на могили, згадує, як козаки мужньо виборювали волю, щасливе життя для України; козаки не втрачали почуття гумору, впевненості в собі навіть під час небезпеки);

2) минувшина (бурхливе море, яке начебто відчуває небезпеку, що наближається, — битва козаків з турками. І. Підкова обмірковує, де будуть відбуватися військові події, і відчувається задоволення отамана від того, що запорожці готові до рішучої боротьби, за це він їм дуже вдячний).

Жанр: історична поема.

Ідейно-художній зміст поеми «Іван Підкова» Т. Шевченка.

Т. Шевченко у поемі оспівує Івана Підкову, сміливого отамана, що не раз очолював морські походи проти Туреччини. У поемі, що названа його іменем, цей козарлюга змальований мужнім, відчайдушним, досвідченим, справедливим, за що побратими дуже його шанують. Сміливість притаманна кожному із запорожців. «Синє море звірюкою то стогне, то виє», «кругом хвилі, як ті гори», так що не видно ні землі, ні неба, аж «серце мліє», а «козакам того тільки й треба» — розбурхана стихія звеселяє їхні серця, наснажує співати пісні, піднімає дух козацький перед походом на Царгород.

Оспівуючи славні перемоги запорожців, Шевченко використовує рефрен «було колись»:

Було колись — в Україні

Ревіли гармати;

Було колись — запорожці

Вміли панувати.

Панували, добували

І славу, і волю;

Минулося: осталися

Могили по полю.

Могили ці — і свідки колись гучної слави, і водночас нагадування сучасникам, онукам запорозьких велетнів, що втрачене можна відновити, що такі люди, як Підкова, і зараз, напевно, є, бо дух народу незнищенний.

3.9. Обговорення змісту твору за питаннями:

Про яку бувальщину згадується у творі?

Хто такий І. Підкова? (Можливо, хтось із учнів підготує міні-доповідь про нього.)

Що свідчить про велику кількість козацьких могил?

Яку цікаву минувшину розповів дід онуку?

Яке значення у творі має опис бурхливого моря? Усно опишіть його.

Як козаки поставились до морської негоди?

З чим звернувся отаман до козаків? Прочитайте.

Чи підтримали запорожці свого ватажка? Чому?

Охарактеризуйте Івана Підкову як людину, козацького ватажка, посилаючись на зміст твору (Козаки висловлюють отаману свою шану, повагу, любов, називають його батьком, він є прикладом для них — мужність, відвага, рішучість, впевненість у собі, вміння прислухатися до думки інших, цілеспрямованість. Портрет — чорні вуса, чуприна, шапка)

Яке значення має образ Іван Підкови для нас, сучасників? Чим поема актуальна сьогодні?

Художні особливості поеми:

рефрен: «Було колись…»;

метафори: «ревіли гармати», «тіло лягло», «могили чорніють, … говорять», «лихо танцювало», «журба … кружала», «серце … спочине», «небо сонце криє», «море… стогне, виє», «лиман човни вкрили», «хвилі запінились», «море грає», «серце мліє», «човни стали»;

епітети: «біле тіло», «козацьке тіло», «синє море»;

порівняння: «могили …, як гори», «хвилі, як ті гори»;

звертання: «Ану же, хлоп’ята», «Грай же, море», «Добре, батьку, отамане»;

риторичні оклики: «А згадаймо!», «На байдаки!», «Ходім погуляти!», «Грай же, море!», «Поїдемо в гості», «Спасибі вам!»;

риторичні запитання: «Де-то буть роботі?»

Іван Підкова

Іван Підкова (?- 16.06.1578, Львів) - козацький отаман і господар Молдавії. За підписом під єдиним збереженим у польському альбомі початку XVII ст. портретом Підкови, він "був таким сильним, що не лише ламав підкови, а й таляри, а коли увіткнув таляр у дерев'яну стіну, то його треба було вирубувати. Узявши за заднє колесо, він зупинив повіз, запряжений шестериком коней. Дишель ламав об коліно. Узявши зубами бочівку меду, перекинув її через голову. Узявши в руки волячий ріг, пробив ним ворота". У 1577р. разом з отаманом Яковом Шахом Підкова на пропозицію молдавських бояр, невдоволених правлінням поставленого турками господаря Петра Кульгавого, пішов у Молдавію, розбив військо господаря в кількох битвах і 29 грудня здобув Ясси. Підкову було проголошено господарем, але згодом турецько-волоська армія змусила козаків покинути Молдавію. У Немирові Підкову по-зрадницьки схопили слуги брацлавського воєводи Я.Збаразького (попередньо він підтримував Підкову). На вимогу турецького султана король Польщі Стефан Баторій наказав стратити козацького ватажка у Львові. Його було стято на площі Ринок 16 червня 1578 р. й поховано в Успенській церкві. Згодом козаки з почестями перевезли останки героя до Канева й поховали в монастирі під Чернечою горою над Дніпром. Діяльність Івана Підкови оспівана в козацьких думах, у поемі Т. Шевченка, творах румунського письменникам. Садовяну. Пам'ятники І. Підкові споруджено у Львові (1982) і Черкасах (1987) Іван Підкова

За всіх часів на Запорізькій Січі з'являлися лицарі, що походили з чужинських земель, належали до інших народів і вір. Саме до таких лицарів належав Іван Підкова.

Коли він прибув на Січ, історія не знає. За часів гетьманування Богдана Ружинського він уже мав репутацію хороброго й тямущого у військових справах, і козаки наставили його полковником. Тож коли по смерті Ружинського постало питання про обрання нового гетьмана, козацьке коло гукнуло: «Підкову!» Козаки знали, що Іван Підкова - з великокняжого (господарського) роду і, за деякими джерелами, двоюрідний брат тогочасного правителя Молдови.

А щодо прізвиська «Підкова», то дістав його через те, що, розважаючись, полюбляв розгинати і згинати підкови. На час, коли пана Івана гукнули гетьманом, він уже мав досвід кількох походів проти кримських татар. Командував, зокрема, одним із загонів у війську гетьмана Ружинського, штурмуючи турецьку фортецю Іслам-Кермен (відому також Аслам-городом).

Бував він і в морських походах до кримських берегів та визволяв з полону побратимів-січовиків. Поголос про нього як про одного з най тямовитих командирів досяг Молдови, і частина боярів та простого люду покладала на нього надію, як на рятівника від турецької неволі.

Т. Шевченко. Творче життя поета. «Мені тринадцятий минало». Зміна емоційного стану незахищеної дитячої душі у великому і складному світі

Бесіди за питаннями



  • Хто такий Т. Шевченко? Відповідь оформіть за допомогою прийому «Доміно» (Т. Шевченко – поет, прозаїк, драматург, художник, перекладач...)

  • Що вам відомо про дитинство письменника?

  • Які творчі здібності мав Тарас Григорович?

  • Хто і яким чином викупив Т. Шевченка з кріпацтва?

  • Чому дитинство для Тараса, як і для багатьох українських дітей, було безрадісним?

  • Назвіть художні твори письменника, які вам вже відомі. Чим вони вам запам’яталися?

  • Як наш народ вшановує пам’ять великого українського митця сьогодні?

  • Чому Т. Шевченка називають Кобзарем?

Т. Г. Шевченко! Досить було однієї людини, щоб врятувати цілий народ, цілу націю.

О. Вишня

Творче життя поета. Матеріал для вчителя

Тарас Григорович Шевченко (1814–1861)

Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року в с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (тепер Черкаська область) у родині кріпаків Григорія і Катерини Шевченків. Батько Тарасів був не тільки добрим хліборобом, він ще й стельмахував та чумакував, до того ж умів читати й писати. Досить пророчим виявився батьків заповіт: «Синові моєму Тарасові зі спадщини після мене нічого не треба. Він не буде людиною абиякою, з його вийде або щось дуже добре, або велике ледащо; для нього спадщина по мені... нічого не значитиме...». Коли Тарасові було два роки, родина переїхала до села Кирилівка. Пізніше Т. Шевченко дуже часто називав своєю батьківщиною саме Кирилівку, говорив, що тут він і народився.

У 1882 р. батько віддав сина в науку до дяка, а наступного року померла мати Тараса.

Батько одружився вдруге з Терещенчихою, яка мала трьох своїх дітей. З того часу в родині почалися постійні сварки між батьком і мачухою, між дітьми.

Після смерті батька мачуха вигнала пасинка з батьківської оселі, і Тарас жив у кирилівського дяка — п’яниці Петра Богорського. У 1829 р. Тарас став служником-козачком у пана Енгельгардта, згодом переїхав з ним до Петербурга. У 1832 р. пан віддав Шевченка до живописних справ цехового майстра Ширяєва (здібності до малярства виявилися у Тараса дуже рано: ще змалку крейда й вуглинка були для нього неабиякою радістю, а прагнучи стати художником, хлопець побував у трьох церковних малярів. Проте жоден з них не виявив у хлопця таланту). Хоч від жорстокого маляра Тарасові не раз діставалося, але він терпів задля омріяного мистецтва. Хлопець чимало малював з натури. Одного разу, перемальовуючи статуї в Літньому саду, Шевченко зустрів земляка — художника І. Сошенка, який познайомив його з видатними діячами російської та української культури (К. Брюлловим, В. Григоровичем, О. Венеціановим, В. Жуковським, Є. Гребінкою).

1838 р.— Т. Шевченко був викуплений з кріпацтва спільними зусиллями згаданих митців; став вільним слухачем Академії мистецтв, а згодом однимі з найулюбленіших учнів видатного російського художника Брюллова. Юнак поглинав книги з мистецтва, всесвітньої історії, слухав лекції з анатомії, фізіології, зоології, часто бував у театрах і музеях.

У 1840 р. Тарас Шевченко надрукував поетичну збірку «Кобзар». А восени був удостоєний срібної медалі другого ступеня Академії за картину «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці».

У 1843–1845 рр. поет відвідав Україну. За кілька місяців він устиг побувати в багатьох місцях Київщини, Чернігівщини та Катеринославщини (тепер Дніпропетровська область). Під час мандрів поет гостював у ліберально настроєних панів. Але найбільше його вразили побачені картини злиденного життя кріпаків, їхнє безправне становище. Побував Тарас і на місці розташування славної Запорізької Січі. У рідному селі Шевченко побачився з братами й сестрами, застав ще живого діда, намалював його, а також свою хату.

У 1845 р. поет повернувся до Петербурга, завершив навчання в Академії, видав на власні кошти «Живописну Країну» — серію картин, де відображено історичне минуле України, її побут і природу.

Мріяв Т. Шевченко оселитися десь над Дніпром. Жити серед рідного народу. Та не пощастило йому цю мрію здійснити. Постійні переслідування, в’язниці, заслання підірвали здоров’я поета. Ще 9 березня 1861 року друзі й знайомі поздоровляли Тараса Шевченка із 47-річчям з дня народження, а 10 березня вранці перестало битися палке серце великого поета.

Поховали Шевченка спочатку на Смоленському кладовищі в Петербурзі. Через два місяці домовину з його тілом було перевезено в Україну і за поетовим заповітом поховано на високій горі над Дніпром поблизу Канева. Цю гору народ назвав Тарасовою.

Народ свято шанує пам’ять свого великого поета. З 1918 р. щорічно відзначається День народження Т. Шевченка. По всій Україні встановлені пам’ятники поетові, відкриті музеї, його могилу оголошено заповідником, ім’я поета присвоєно навчальним закладам, науковим установам, театрам, вулицям, бульварам, площам, пароплавам тощо. Починаючи з 1964 р., щорічно присуджуються Державні премії України імені Т. Г. Шевченка в галузі літератури і мистецтва. Масовими тиражами друкуються його твори, перекладаються багатьма мовами. За рішенням ЮНЕСКО, ювілеї поета відзначалися майже в усіх державах світу.

Теорія літератури



Ідея — узагальнена думка, що лежить в основі художнього твору і виражена в образній формі, авторське ставлення до зображуваного, сутність ставлення письменника до життя.

Контраст — стилістична фігура протиставлення явищ, предметів, характерів; посилює змістовне й емоційне звучання твору. Використовується у віршах, прислів’ях та приказках, у назвах книг і творів. Ця фігура побудована на використанні антонімічних пар.

У Т. Шевченка контраст — не просто художній прийом, а мистецький підхід, метод пізнання дійсності, в якій було аж надто багато протиріч. Прийом протиставлення багатих і бідних, невільників і вільних людей, чесних і безчесних, підлих та справедливих, щасливих та нещасних можна сказати універсальний у «Кобзарі». Контраст часто перебуває в центрі гострої сатири.

Опрацювання поезії Т. Шевченка «Мені тринадцятий минало» (1847)

. Тема: зображення безрадісного дитинства Тарасика, коли він, будучи кріпаком, випасав панську худобу.



Ідея: співчутливе ставлення до хлопчика-пастушка; засудження страшних часів кріпацтва, коли людина не мала власних прав і вимушена страждати.

Основна думка: не зазнали щасливого дитинства Тарас і такі як він, бо не мали волі, щасливої долі через гноблення народу панами.

Бесіда за питаннями.

  • Які враження викликала у вас ця поезія під час її читання, прослуховування?

  • Що вам відомо про кріпацтво як сучасне явище?

  • Які роботи вимушені були виконувати діти-підлітки у панів?

  • Як склалася доля малого Тарасика?

  • Хто допоміг хлопцю, коли він розплакався? Як хлопець сприйняв ласку, доброту героїні?

  • Чому, на думку хлопця, йому бог нічого не дав?

  • Яким чином прислів’я «Як горох при дорозі, хто не йде, той і скубне» стосується героя поезії?

  • Чому сльози хлопця у творі названі тяжкими?

  • На скільки частин можна поділити даний твір? Доберіть до них заголовок.

Художні особливості твору.

Риторичні оклики: «Господнє небо і село, ягня, здається, веселилось!»; «Поглянув я на ягня — не мої ягнята!»; «Обернувся я на хати — нема в мене хати!»; «Не дав мені бог нічого!»; «І хлинули сльози, тяжкі сльози!»; «...лани, гаї, сади!».

Риторичні запитання: «...чи так мені чого було?»; «...чого так весело було?».

Порівняння: «...любо стало, неначе в бога..»; «мов прокинувся, дивлюся»; «...поцілувала... наче сонце засіяло, неначе все на світі стало моє».

Метафори: «сонце гріло, не пекло»; «сонце... не довго молилось»; «сонце запекло, почервоніло і рай запалило»; «небо помарніло».

Епітети: «небо голубеє»; «тяжкі сльози».

Проведення тестового опитування

1. Яку роботу виконував малий Т. Шевченко–кріпак?

а) Випасав ягнят; б) доглядав паненя;

в) малював картини для продажу.

2. Яка пора року відображена в поезії?

а) Осінь; б) літо; в) весна.

3. Через що малий Тарас заплакав, перебуваючи в бур’янах? Бо він:

а) заблукав; б) не отримав нічого від бога; в) боявся грози, дощу.

4. Що робила дівчина неподалік від Тарасика?

а) Копала картоплю; б) плоскінь вибирала; в) жито жала.

5. Після чого «неначе сонце засіяло...» для хлопчика-пастушка? Бо:

а) дівчина його поцілувала; б) заспівав соловейко;

в) дядько дав йому цукерку.

6. У якого пана служив поет-кріпак?

а) Польського; б) Новгородського; в) Енгельгардта.

7. Жорстока дійсність часів кріпацтва відображена в поезії у частині:

а) першій; б) другій; в) третій.

8. Чим закінчується твір Т. Шевченка?

а) Тяжким стражданням хлопця-пастушка;

б) пропозицією пана надати герою вільну;

в) радісні хлопець і дівчина погнали худобу до води.

9. Поезія «Мені тринадцятий минало» була написана Т. Шевченком у:

а) 1847 р.; б) 1874 р.; в) 1784 р.

10. Герой твору молився Богу, сидячи:

а) на великому камені; б) у бур’яні; в) біля річки.

11. Небо і село у творі названо:

а) щирим; б) господнім; в) веселим.

12. Сонце гріло, а потім запалило:

а) копицю сіна; б) сухе бадилля; в) рай.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Дослідіть, як за допомогою природи поет намагається відобразити внутрішній стан свого героя. Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.

2. Як, на ваш погляд, з якою молитвою пастушок звертався до Бога? Свої думки обґрунтуйте.

3. Який художній засіб використав Т. Шевченко у фразі: «І хлинули сльози»?

а) Метафору; б) порівняння; в) алегорію.

Картка № 2

1. Охарактеризуйте дівчину, яка не виявила байдужості до сліз хлопця? Вмотивуйте її поведінку, прагнення стосовно цього.

2. Чому, на ваш погляд, Т. Шевченко оптимістично закінчує дану поезію? Свої міркування обґрунтуйте.

3. Кульмінацією поезії є:

а) хвилювання хлопчика через непорозуміння з паном;

б) плач, а потім радість героя;

в) осмислення героєм того, що він став багатим.

Картка № 3

1. Чи можна вважати поезію «Мені тринадцятий минало» Т. Шевченка автобіографічною? Власну думку доведіть, посилаючись на факти з життя письменника та приклади з твору.

2. Дослідіть, як змінюється настрій і почуття головного героя протягом твору. Чим це зумовлено? Свою думку вмотивуйте.

3. Яке з прислів’їв стосується хлопчика-пастушка?

а) «Більше смутку, як радості»;

б) «Що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду»;

в) «Іржа залізо їсть, а печаль серце».

Т. Шевченко «Тополя». Романтична ідея незнищенності справжнього кохання, краси, вірності

1. Вікторина «Що мені відомо про Т. Шевченка?»



  • Коли і в якій області народився Т. Шевченко? (09.03.1814 р., Черкаській)

  • Родина Тараса переїхала до села Кирилівки, коли йому виповнилося... (2 роки)

  • Село, яке письменник вважав своєю батьківщиною. (Моринці)

  • Змалку у Тараса виявилися здібності до... (Малярства)

  • Назвіть 2–3 діячі культури, які брали активну участь у викупленні Тараса Григоровича з кріпацтва. (К. Брюллов, В. Жуковський, О. Венеціанов, В. Григорович, Є. Гребінка)

  • В якому закладі навчався майбутній письменник, здобувши волю? (Академії мистецтв)

  • Назва поетичної збірки Т. Шевченка, яка була надрукована у 1840 р. («Кобзар»)

  • Т. Шевченко був удостоєний срібної медалі другого ступеня Академії за картину... («Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці»)

  • Де мріяв Т. Шевченко оселитися і жити серед рідного народу? (Над Дніпром)

  • Назва гори за визначенням народу, де був перехований Т. Шевченко. (Тарасова)

  • Як ім’я великого Кобзаря вшановується зараз? (Збудовані пам’ятники, відкриті музеї, могила поета — заповідник, ім’я поета присвоєно навчальним закладам, науковим установам, театрам, вулицям, бульварам, площам, пароплавам тощо)

  • За рішенням якої організації ювілей поета відзначається майже в усіх державах світу? (ЮНЕСКО)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Кросворд. Сторінками біографії Т. Шевченка



рис 16-01 кросворд сторінками біографії т

По горизонталі: 1. Професія батька Т. Шевченка. (Стельмах) 2. Прізвище кирилівського дяка, у якого навчався малий Тарас. (Богорський) 3. Назва міста, де Т. Шевченко зустрівся з І. Сошенком. (Петербург) 4. У Енгельгардта Т. Шевченко був прислужником — ... (Козачком) 5. Про що мріяв все своє життя Тарас Григорович? (Волю) 6. Якому ремеслу Т. Шевченко вчився у цехового майстра Ширяєва? (Малярству)

По вертикалі: 7. Назва балади Т. Шевченка. («Тополя»)

Є різні ліки від кохання,



але немає жодних надійних.

Ф. Ларошфуко

Теорія літератури

Балада (фр. вallade, від провансальського balada — танцювати) — невеликий за розміром ліроепічний твір фольклорного походження на легендарну чи історичну тему, з драматично напруженим сюжетом. У ньому, як правило, йде оповідь про щось незвичайне, виняткове, героїчне. Особливості балади як жанру художньої літератури:



  • реальне часто поєднується з фантастичним;

  • невелика кількість персонажів;

  • підкреслена узагальненість;

  • відсутність деталізації;

  • стислість у викладі матеріалу;

  • «магічна» музичність.

Романтичний пейзаж (фр. paysage, від pays — місцевість, країна) — опис, зображення природи, природних явищ, краєвидів у художньому творі, а також створює природу могутню, буйну, бурхливу або служить одним із засобів створення місцевого колориту за допомогою різних засобів: епітетів; порівнянь, метафор тощо. Пейзаж, на відміну від малярського, відтворює також рухи, звуки, запахи й т. ін.

Метаморфоза — перетворення, зміна чого-небудь.



Мотив у художньому творі — (фр. motif, від лат. moveo — рух) проста динамічна смислова одиниця розповіді у творі. Комбінація кількох мотивів складає фабулу.

Романтичний герой — герой романтичного твору, який страждає від відчуження, від неможливості змінити своє становище та оточуючий світ. Він ідеальний: красивий зовнішньо і внутрішньо, здійснює вчинки у відповідності до своїх ідеалів, жертвує собою в ім’я цих ідеалів та людей, суспільства, якому він не потрібен.

Опрацювання твору Т. Шевченка «Тополя» (С.-Петербург, 1839)

Матеріал для вчителя.

Як ми вже зазначали, усна народна творчість була і є тим джерелом, звідки черпали творче натхнення письменники усіх часів і народів. Так, саме на ґрунті народної пісні і думи виріс поетичний геній Т. Шевченка.

Тарас Григорович починав свою творчість із балад, використовуючи в них багатющий матеріал з усної народної творчості. У 1837 році він написав баладу «Причинна», яку було опубліковано в альманасі «Ластівка». У перше видання «Кобзаря» (1840) ввійшла одна з найкращих Шевченкових балад «Тополя». Пізніше були створені балади «Утоплена», «Лілея», «Русалка», «Коло гаю в чистім полі», «У тієї Катерини...»

Їх об’єднує казково-фантастичне розгортання подій, драматизм ситуацій, сильний ліричний струмінь, глибоке розкриття автором духовного світу людини.


Тема: розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим, її звернення до ворожки, розмова з тополею і, нарешті, перетворення самої дівчини на тополю під впливом чудотворного зілля.

. Ідея: невмирущість справжнього кохання, возвеличення краси, вірності, незнищенності світлих і благородних людських почуттів.

Основна думка: кохання — це не тільки щире почуття, а й те, через що любляче серце страждає у поневіряннях.

Жанр: балада з казково-фантастичними подіями.



Композиція.

Балада «Тополя» побудована за мотивами народної творчості і стародавніх уявлень народу. Як твір УНТ за своєю будовою містить вступ, основну частину і закінчення. У творі письменник звертається до дівчат із сумною розповіддю про трагічне кохання. Тут наявні й народна символіка, і міфологічні метаморфози (перетворення дівчини на тополю), і народні ворожіння.



Експозиція: вступна частина до твору, де поет описує із сумом тополю.

Зав’язка:

Полюбила чорноброва

Козака дівчина.

Розвиток дії: зустрічі дівчини з козаком, які завдали молодій чимало страждань після її розлучення з хлопцем.

Кульмінація: молодиця вирішує скористатися зіллям ворожки для швидкого повернення козака.

Розв’язка: дівчина за допомогою зілля ворожки стала тополею.

Сюжет.

Край дороги росла висока тополя. Розповідь автора про трагічне кохання, пов’язане з цим деревом.

Дівчина покохала козака. Любилися, зустрічалися, аж доки козака не стало. Молодиця сумує за ним. Мати хоче її видати заміж за стару людину. Дочка не бажає зраджувати тому коханню, яке у неї було. Вона звертається по допомогу до ворожки. Спробувавши зілля бабусі, дівчина стала тополею.



Особливості твору, його зв’язок з УНТ:

1) наявність народних звичаїв (сватання, ворожіння);

2) композиція (вступ, основна частина, закінчення);

3) невелика кількість дійових осіб;

4) магічність числа «3» (тричі молодиця пила зілля ворожки);

5) відтворення первісних вірувань людей у можливість переселення душі людини в рослину.



Проблематика:

  • вірність і зрада;

  • кохання щире і без почуттів;

  • батьки і діти.

Обговорення змісту твору за питаннями:

  • Яке значення має пейзаж на початку твору?

  • Що символізує тополя? Назвіть відомі вам образи-символи.

  • Опишіть зовнішність дівчини.

(...чорнобрива...

Карі оченята,

Біле личко червоніє — ...)


  • Про що вона свідчить?

  • Як Т. Шевченко описує щирість почуттів молодят?

  • Яких страждань зазнала молодиця, коли козак залишив її?

(«Не співає чорнобрива

...Білим світом нудить:

Без милого батько, мати —

Як чужії люди, без милого сонце світить —

Як ворог сміється,

Без милого скрізь могила...

А серденько б’ється»)

(«Сохне вона, як квіточка...»)



  • Чому мати була схвильована за долю дочки?

  • Що вам відомо про весільний обряд сватання?

  • Для чого мати вирішила одружити свою дочку з багатим і одиноким старцем? Як до цього поставилася дівчина?

  • Чому молодиця звернулася до ворожки? Чи належить ворожка до представників нечистої сили?

  • Чи можна вважати даний твір застереженням для молодих дівчат?

  • З якою метою Т. Шевченко використовує прийом контрасту? Як це зазначено у творі?

  • Чи можна вважати кохання між головними героями твору палким? Свої міркування обґрунтуйте.

  • Чому вчить нас ця балада? Чи трапляються в житті ситуації, зображені у творі? Відповідь вмотивуйте.

  • Які риси характеру притаманні молодиці? Відповідь оформіть письмово у зошиті, застосовуючи прийоми «Доміно», наприклад: вірність у коханні, щирість у почуттях, цілеспрямованість, волелюбність...

Художні особливості твору.

Метафори: «вітер виє, гуляє..», «море синіє», «серце ниє», «лихо... зострінеться», «серце знає», «личко червоніє», «брови полиняють», «серденько мліло», «чуло серце недоленьку», «серденько б’ється», «чорнобрива сохла», «стань місяць серед неба».

Порівняння: «поле, як те море», «одна, як сирота», «воркує, як голубка без голуба», «сонце світить — як ворог сміється», «сохне..., як квіточка», «пішла стара, мов каламар», «полетіла, мов на крилах».



Повтори: «одна, одна...», «...пала, пала, стала...», «плавай, плавай, лебедонько».

Епітети: «біле личко», «карі оченята», «щира правда».

Звертання: «Легше, мамо, в труні лежати», «Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько», «Зроби, моя пташко!». «Добре, доню...», «Спасибі, бабусю», «Плавай, плавай, лебедонько!», «Скажи, моє серце!», «Мамо моя!.. доле моя!», «Боже милий, боже!», «Подивися, тополенько!», «Рости ж, серце-тополенько!..», «Не знайте, дівчата!», «Бо не довго, чорнобриві!»

Тестове опитування

1. Де росла тополя?

а) Неподалік від річки; б) край дороги біля поля; в) на греблі.

2. Поле, широке, зелене, порівнюється з:

а) морем; б) океаном; в) килимом.

3. Тополю у творі названо:

а) тонкою і гнучкою; б) молодою і квітучою; в) чорнявою і красивою.

4. До кого поет звертається у своєму творі?

а) Дівчат-молодиць; б) хлопців-козаків; в) всього українського народу.

5. Молодиця зустрічалася з козаком:

а) біля криниці; б) на узбережжі озера; в) під вербою.

6. Яка пташка виспівувала, «поки вийде чорнобрива з хати»?

а) Жайворонок; б) ластівка; в) соловейко.

7. Який художній прийом застосовував Т. Шевченко у рядку з твору: «А серденько мліло»?

а) Метафору; б) епітет; в) контраст.

8. Скільки років чекала молодиця свого козака?

а) Два; б) шість; в) п’ять.

9. Щоб припинити страждання своєї дочки мати вирішує її:

а) засватати за старого, багатого; б) розвеселити співами;

в) віддати заміж за сільського коваля.

10. Який народний обряд згадується у творі?

а) Колядування; б) сватання; в) щедрування.

11. З питанням «Скажи мені щиру правду — Де милий серденько?» дівчина зверталася до:

а) матері; б) бабусі-ворожки; в) тополі.

12. Страждаючи, дівчина подумує:

а) утопитися; б) переїхати в інше село;

в) вирушити у подорож на пошуки коханого.



Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

Картки для закріплення

Картка № 1

1. Доведіть, що за допомогою природи Т. Шевченко намагається розкрити внутрішній стан, почуття головної героїні твору. Відповідаючи, посилайтеся на фактичний матеріал з твору.

2. Як ви вважаєте, чи можна засудити молодицю, яка намагалася вирішити подальшу власну долю за допомогою ворожки? Відповідь аргументуйте.

3. Дівчина перетворилася на тополю:

а) посмакувавши зілля ворожки;

б) протестуючи проти нещасного кохання;

в) щоб бути стрункою і високою.

Картка № 2

1. Дослідіть, як сам Т. Шевченко ставиться до страждань героїні твору. Свої міркування вмотивуйте.

2. Чи мала право ворожка допомагати дівчині? До кого, на ваш погляд, необхідно було звернутися героїні твору? Відповідь вмотивуйте, висловлюючи власну точку зору.

3. З яким першим питанням звернулася дівчина до ворожки?

а) «Де мій милий?»; б) «Чи довго одинокій на сім світі жити?»;

в) «Чи забув-покинув?»

Картка № 3

1. Для чого Т. Шевченко у творі «Тополя» докладно описав страждання головної героїні, її почуття? Власну думку обґрунтуйте.

2. Чому, на ваш погляд, після вживання зілля дівчина «серед поля тополею стала», а не померла? Свої міркування доведіть.

3. Зілля, яке дала бабуся молодиці, треба було пити:

а) коли буде місяць серед неба;

б) першого числа будь-якого літнього місяця; в) після вечері.

Додатковий матеріал.

«Заповіт перекладено більше як на 50 мов народів світу. Тому і виникло таке народне прислів’я: «Шевченків «Заповіт» облетів увесь світ».

«Заповіт» уже давно дістав міжнародне визнання. Коли у 1929 році хорова капела «Думка» виступала у Парижі, їй довелося на прохання французів виконати «Заповіт» кілька разів.

Як літературний твір «Заповіт» вийшов за межі України завдяки перекладам, і перекладали його найчастіше з усіх творів Шевченка.

Найперше він був перекладений на російську мову ще в 1862 р., далі на польську, сербохорватську, болгарську, чеську, словацьку, білоруську, німецьку, французьку, англійську. На інші мови світу «Заповіт» був перекладений уже в нашому столітті. Серед перекладачів «Заповіту» є немало всесвітньо відомих імен: Е. Войнич, Й. Бехер, І. Франко Додатковий матеріал.

«Заповіт перекладено більше як на 50 мов народів світу. Тому і виникло таке народне прислів’я: «Шевченків «Заповіт» облетів увесь світ».

«Заповіт» уже давно дістав міжнародне визнання. Коли у 1929 році хорова капела «Думка» виступала у Парижі, їй довелося на прохання французів виконати «Заповіт» кілька разів.

Як літературний твір «Заповіт» вийшов за межі України завдяки перекладам, і перекладали його найчастіше з усіх творів Шевченка.

Найперше він був перекладений на російську мову ще в 1862 р., далі на польську, сербохорватську, болгарську, чеську, словацьку, білоруську, німецьку, французьку, англійську. На інші мови світу «Заповіт» був перекладений уже в нашому столітті. Серед перекладачів «Заповіту» є немало всесвітньо відомих імен: Е. Войнич, Й. Бехер, І. Франко (на німецьку), А. Єнзен, О. Дюран.

Більш ніж знаменно, що на слова і мотив «Заповіту» написано понад півсотні музикальних творів: кантати С. Людкевича і Б. Лятошинського, хори М. Лисенка, В. Заремби, Г. Гладкого, М. Вербицького, О. Кошиця, П. Демуцького, Г. Давидовського, І. Омельченка, С. Людкевича, Л. Левицького, В. Барвінського, К. Стеценка, Я. Степового, Л. Ревуцького, О. Александрова; симфонічну поему «Заповіт» написав Г. Глієр.

Мелодія «Заповіту», що її знає кожен на Україні і багато хто за її межами, належить полтавському вчителеві Гордію Павловичу Гладкому. У чому ж секрет її популярності? Глибина змісту, щирість суму, велич і суворість гніву, надзвичайна емоційність, а головне — повна відповідність музики ідеї поезії.

(на німецьку), А. Єнзен, О. Дюран.

Більш ніж знаменно, що на слова і мотив «Заповіту» написано понад півсотні музикальних творів: кантати С. Людкевича і Б. Лятошинського, хори М. Лисенка, В. Заремби, Г. Гладкого, М. Вербицького, О. Кошиця, П. Демуцького, Г. Давидовського, І. Омельченка, С. Людкевича, Л. Левицького, В. Барвінського, К. Стеценка, Я. Степового, Л. Ревуцького, О. Александрова; симфонічну поему «Заповіт» написав Г. Глієр.

Мелодія «Заповіту», що її знає кожен на Україні і багато хто за її межами, належить полтавському вчителеві Гордію Павловичу Гладкому. У чому ж секрет її популярності? Глибина змісту, щирість суму, велич і суворість гніву, надзвичайна емоційність, а головне — повна відповідність музики ідеї поезії.

Т. Шевченко. «Заповіт» — твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє

Питання для актуалізації опорних знань


  • Що вам відомо про поезію як літературний жанр? (Поезія (гр. poisis — творчість) — 1) Словесна художня творчість; мистецтво художнього відображення дійсності в словесних образах. 2) Твори, написані віршами, ритмізованою мовою; протилежне — проза. 3) Окремий твір, написаний ритмізованою мовою; вірш)

  • Які поетичні твори ви знаєте?

  • До якого роду художньої літератури належать поетичні твори? (Лірики)

  • Назвіть художні засоби, які митці слова найчастіше застосовують у своїх творах.

  • В яку історичну епоху жив і творив Т. Шевченко?

  • За що Т. Шевченко переслідувався царською владою?

  • Хто такі були революціонери? Чи можна Т. Шевченка назвати революціонером?

  • Чому письменник обрав шлях бунтарства?

  • Через що Т. Шевченко називають Кобзарем?

  • Поясніть етимологію слова «Кобзар», зробіть його словотворчий аналіз.

«Заповіт» — вершина громадянської лірики поета.

В. Смілянська

«Заповіт» — коротке програмне звернення поета



до сучасників і наступних поколінь...

Г. Нудьга

Кайдани порвіте



І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

Т. Шевченко
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка