Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів



Сторінка32/32
Дата конвертації11.04.2016
Розмір7.25 Mb.
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   32

Сюрреалізм (фр.
surrealisme — надреалізм) — художнє явище, що виникло в 20-х pp. XX ст. під впливом психоаналізу в лоні модерніз­му і було спрямоване на пошуки «істинної реальності» в суб’єктивному світі. Головним художнім принципом є автоматичне письмо. Літера­турний сюрреалізм найяскравіше виявився у творчості французьких письменників — А, Бретона, ГІ. Елюара, Л. Арагона, Ф. Супо, Р. Креве- ля та ін. і став безпосереднім попередником постмодернізму.

Текстовий аналіз — концептуально-авангардистська стратегія аналізу, яка прагне подати текст як незавершений і відкритий процес виникнення та розвитку смислу шляхом поєднання постструктураліст- ської аналітики текстової структури та постмодерністської ідеї тексту як аструктурної «комбінаторної» нескінченності. Концепцію Т. а. сфор­мулював у 70-х pp. XX ст. Р. Варт у процесі аналізу художніх текстів.

Телеоцентризм (грец. teleos — мета) — дискурс, що стверджує наявність мети загального світового процесу та окремо взятих подій, тобто передбачає визнання доцільності, встановленої абсолютною сутністю чи внутрішніми причинами. Телеоцентричний дискурс підда­ється деконструкції у філософії постструктуралізму.

Теорія бінарності (лат. binarius подвійний) — система пояснен­ня сутності структурних відношень, що передбачають наявність двох протилежних елементів. Становить основу структуралістської методо­

388



логії (за аналогією до структури знака як двобічної єдності позначен­ня та позначеного).

Теоцентризм (грец.
theos бог) — дискурс, який передбачає ос­мислення істини через визнання зовнішньої квазіпричини (Бога, Аб­солюту). Авангардистська деконструкція теоцентричного дискурсу розгортає концепцію «смерті Бога».

Тіло без органів — поняття шизоаналізу, що виражає середови­ще чистої інтенсивності, яке протистоїть жорсткій структурній органі­зації і покликане зруйнувати стійку систему задля «пустого тіла», тоб­то простору, відкритого для різноманітного самоконфігурування. У широкому розумінні — поняття філософії Постмодерну для виражен­ня іманентного творчого потенціалу децентрованого семантичного середовища.

Тінь — поняття аналітичної психології на позначення сукупності низьких, примітивних несвідомих бажань та потягів людини, що кон­фліктують зі свідомістю. Акт визнання власної І, за Юнгом, — найсут­тєвіша умова будь-якого самопізнання.

Трансцендентна (лат. transcendens та, що виходить за межі) функція — психічна функція, яка виникає внаслідок протистояння між свідомими та несвідомими змістами і об’єднує ці протилежності. Юнг вважав Т. ф. найважливішим фактором у психологічному процесі.

Фалоцентризм (грец. phallos чоловічий статевий орган) — ор­ганізація дискурсу в межах жорсткої опозиції, фундаментальним (центруючим) елементом якої є чоловік як символ творчої сили в куль­турі. Деконструкція фалоцентричного дискурсу розвінчує маскулінний характер культури західного патріархального зразка.

Фантазія (лат. phantasia уява)сукупність образів та ідей, по­в’язаних зі сферою психічного несвідомого, що складають основу творчої діяльності. Юнг вирізняв у фантазії два різні явища: фантазми і фантазування.

Фантазми — комплекси уявлень, які відрізняються від інших тим, що їх змістам не відповідає жодна зовнішня реальна, об’єктивна даність.

Фантазування — в юнгівському тлумаченні — безпосереднє ви­раження психічної життєдіяльності, тобто плину психічної енергії, що являється свідомості у формі образів та уявлень. Фройдівське тлума­чення Ф. як психічної діяльності пов’язується із внутрішнім потягом до символічного задоволення несвідомого бажання шляхом створення образних уявлень.

Феміністичний есенціалізм (лат. essentia — суть) — феміністична методологія, зосереджена на логіці сутності, згідно з якою суттєві риси фемінності біологічно зумовлені і не залежать від соціокультурного кон­тексту. Субстанційна категорія «жінка», специфічність жіночої суб’єктив­ності в її протиставленні чоловічій осмислюється з огляду на те, що жі­ноче тіло біологічно відрізняється від чоловічого і потребує особливого соціального функціонування. Найповніше і найрадикальніше Ф. е. ви­ражений у теорії французької дослідниці Люсі Ірігарай. Есенціалізму в методологічному плані протистоїть конструктивізм, пов’язаний з тен­дерними дослідженнями.

389


Феміністичний конструктивізм (лат. constructio побудова)феміністична методологія, що зосереджується на осмисленні соціо- культурних чинників статі (стать, сексуальність розглядаються як фор­ми соціальних конструкцій тіла). Замість біологічного тіла — основи есенціалізму — вживається поняття «тендерне тіло» як соціальний конструкт. Яскравим представником Ф. к. є американська дослідниця Джудіт Батлер.

Фемінність (лат. femina жінка, самка) — соціопсихологічний ви­яв інтровертивності (діяльності, спрямованої на самого себе, свій внут­рішній світ), пасивності, залежності. Соціальні очікування від представ­ників кожної статі формуються суспільством як соціальна потреба «жі­ночості» (Ф.) та «мужності» (маскулінності). Маскулінність та Ф. у сучасних тендерних дослідженнях не пов’язуються з біологічною статтю, а трактуються як вияв відмінних психологічних характеристик.

Фенотекст (грец. phaino — освітлюю) — поняття Ю. Крістевої, що означає ієрархічно організований семіотичний продукт, якому нада­ється стійкий смисл. Фенотекст відображає вербальний рівень існу­вання суб’єкта, на якому панує свідомість. Протилежне за значенням поняттю «генотекст».

Фіксація (франц. fixation закріплювання) лібідо (лат. libido бажання) — неусвідомлені лібідні процеси, які відбуваються на різних стадіях психосексуального розвитку дитини і характеризуються зак­ріплюванням сексуального бажання на певному сексуальному об’єк­ті, меті. Фройдівське розуміння причин неврозів пов'язане з Ф. л., що програмує можливість психічного конфлікту у процесі розвитку свідо­мості, яка заперечуватиме фіксований прояв лібідного бажання.

Філософія Тіла — філософія постмодернізму, яка переорієнтува­лася з універсального метафізичного модусу людського існування, ви­раженого поняттям «Буття», на нове поняття «мати Тіло» і передбачає відмову від структурних опозицій «Дух — Тіло», «Суб’єкт — Об’єкт» то­що задля стратегії «зрощування Тіла і Духу» як зняття будь-якого дуа­лізму.

Фінальний (італ. finale кінець) спосіб тлумачення — спосіб тлу­мачення в аналітичній психології, який першозначущою сутністю пси­хічної активності визнає мету, потенційний результат, а не причину. Всі психологічні явища, на думку Юнга, несуть у собі «відчуття мети», що й зумовлює необхідність Ф. с. т., який розвиває і доповнює каузальний (фройдівський) спосіб тлумачення.

Фонетичне письмо — письмо, яке передбачає, що джерело істи­ни міститься в Логосі (виражається словом). Дерріда відмовився від лаканівського лінгвістичного феномену психоаналізу, запропонував­ши розрізняти фонетичне (логоцентричне) та психічне письмо.

Фоноцентризм (грец. phone — звук, голос) — тип дискурсу захід­ної традиції (від Платана до Гегеля), орієнтований на мовний зміст, який представлений звучанням текстів; передбачає тотожність, злит­тя позначення і позначеного, віру в письмо (друкований текст), його очевидний смисл. Деконструкція фоноцентричного дискурсу, запро­понована Деррідою, мала викрити обман західної культурної ілюзії,

390



перенісши акцент з фоноцентричного письма на текст як нестабільне середовище творення смислу, який постійно вислизає.

Функції (лат. funtio
виконання) — поняття структурного аналі­зу, що позначає систему оповідних елементів в розповідному тексті (наративі). За значущістю оповідних елементів у розвитку дії функції поділяються на радикальні (виконують головну роль) та каталізуючі (виконують допоміжну роль).

Функції-каталізатори — смислові дії, які мають допоміжний ха­рактер, спрямований на опис того, що розділяє два сюжетних вузли (ядерні функції). Каталізатори як зони тимчасового спокою в розпові­данні підтримують семантичну напругу розповідного дискурсу, готую­чи пікові моменти його смислового вияву.

Функціональний характер оповідного тексту — структурна сут­ність тексту, пов’язана з розгортанням його смислового (подієвого) рівня.

Центризм — структурна та смислова величина таких понять пост- структуралізму, як «фоноцентризм», «логоцентризм», «фалоцентризм» тощо, що позначає результат процесу центрації, тобто підкорення маргінальних елементів певної системи центральному — такому, що займає привілейоване положення. На кожному рівні традиційна єв­ропейська культура структурується з допомогою значущості певного центрального елемента, навколо якого розташовується однотипна система підкорених елементів. Деконструкція Дерріди є методом де­центрації, спрямованим на критику традиційної європейської культу­ри як системи репресивних та тоталітарних відношень. Децентрація у психоаналізі означала позбавлення свідомості центрального (приві­лейованого) положення і зсув акценту на маргінальні несвідомі ба­жання.

Шизоаналіз — лібідно-політичний аналіз, що відштовхується від критики капіталістичного суспільства з його неприйняттям «шизофре­нічного» і спрямовується на пошук моделей, що протистоять традицій­ній культурі. Концепція Ш. розроблена в 70-х р. XX ст. французькими філософами Ж. Делезом та Ф. Гватгарі як перегляд психоаналітичної концепції бажання та марксистської теорії суспільного виробництва.

Я — структурний елемент, що використовується у класичному психо­аналізі для позначення психічної інстанції, яка прагне контролювати всі психічні процеси. У системі людської психіки, крім Я, класичний психо­аналіз виокремлює енергетичне першоджерело — Воно та психічну інс­танцію, що виникає під впливом культурного виховання — Над-Я.

Differanceнеографізм Дерріди, що виступає єдиним позначен­ням для будь-яких парних смислів метафізичного порядку. Використо­вується для подолання основоположних понять традиційної метафізи­ки — «присутність», «логос» тощо.




Навчальне видання

Серія «Альма-матер»



Заснована в 1999 році

ЗБОРОВСЬКА Ніла Вікторівна

Психоаналіз і літературознавство

Посібник

Спільний проект із ВЦ «Академія»



На обкладинці використано фрагмент картини С. Далі «Геополітичне немовля, яке спостерігає за
народженням нової людини»

Редактор А. В. Мещеряк Технічний редактор Т. І. Семченко Коректор П. О. Мусієнко Комп’ютерна верстка С. Б. Терещука

Підписано до друку з оригінал-макета 25.02.2003.

Формат 84x108/32.

Папір офс. № 1.

Гарнітура Шкільна.

Друк офсетний.

Ум.-друк. арк. 20,58.

Ум. фарбовідб. 21,0.

Обл.-вид. арк. 28,4. Зам.3-68.

Академвидав »



04119, м. Київ-119, а/с 37.

Тел./факс: (044) 213-19-24; 456-84-63. Свідоцтво: серія ДК № 1006 від 08. 08. 2002 р.

Білоцерківська книжкова фабрика 09117, м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.




Зборовська Н. В.

-41 Психоаналіз і літературознавство: Посібник. — К.: «Академвидав», 2003. — 392 с. (Альма-матер)

ІБВМ 966—8226—05—4

У посібнику розглянуто становлення і розвиток класичного (фройдівського) психоаналізу як дослідження сфери неусвідомле- ного, формування різних версій постфройдизму як нових тлума­чень феномену неусвідомленого, а також вплив фройдизму та постфройдизму на модерністську мистецьку практику й авангар­дну літературну теорію XX ст. — сюрреалізм, нетрадиційну гер­меневтику, структуралізм, постструктуралізм, феміністичну лі­тературну критику тощо. Простежено синтез психоаналізу з філо­софією та лінгвістикою на основі найновішого повороту гумані­тарних наук до мови, а також постструктуралістський критицизм логоцентризму. Проаналізовано вплив психоаналітичної пара­дигми на руйнування традиційної патріархальної культури та мо­делювання нового культурного простору. Західна деконструкція класичних моделей культурного світу пов’язана з українським лі­тературознавством.

Подано зразок аналізу художнього твору з використанням структурного аналізу і психоаналітичної інтерпретації, короткий термінологічний словник.

ББК83

Психоаналіз і літературознавство



альма-матер

Серія «Альма-матер» охоплює підручники, посібники з різноманітних дисциплін для студентів вищих навчальних закладів.

Якщо Ви зацікавлені у співпраці з нами як автор, якщо Вам потрібні наші видання — раді будемо співпрацювати з Вами.



«Академвидав»

04119, Київ-119, а/с 37

Тел./факси:

редакція

213 1924

відділ збуту

488 2477; 456 8463
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   32


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка