Навчальна програма



Сторінка1/3
Дата конвертації14.04.2016
Розмір0.54 Mb.
  1   2   3
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК І ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

нормативної навчальної дисципліни

циклу гуманітарної підготовки

з курсу «Філософія права»
Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки

Напрям підготовки: 6.020301 Філософія

Спеціальність: Релігієзнавство

Спеціалізації: Релігієзнавство

Донецьк, 2012

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК І ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Завідуючий

кафедрою «Філософія»

Д. Є. Муза

___________________

«___» «_____________» 20__ р.



НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

нормативної навчальної дисципліни

циклу гуманітарної підготовки

з курсу «Філософія права»

Рік набору 2012

Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки

Напрям підготовки: 6.020301 Філософія

Спеціальність: Релігієзнавство

Спеціалізації: Релігієзнавство


РОЗГЛЯНУТО:

Протокол засідання

кафедри «Філософія»

Протокол № __ від «___» «___________»20__ р.

Завідувач кафедри

д.філос.н., професор

Д.Є.Муза

________________

«____» «_____________» 20__ р.

укладач

к.філос.н., доцент

О.І.Блащишин

________________


Донецьк, 2012

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
з курсуФілософія права

Донецьк 2012

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК І ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Завідуючий

кафедрою «Філософія»

Д. Є. Муза

___________________

«___» «_____________» 20__ р.




РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

нормативної навчальної дисципліни

циклу гуманітарної підготовки

з курсу «Філософія права»

Рік набору 2012

Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки

Напрям підготовки: 6.020301 Філософія

Спеціальність: Релігієзнавство

Спеціалізації: Релігієзнавство


РОЗГЛЯНУТО:

Протокол засідання

кафедри «Філософія»

Протокол № __ від «___» «___________»20__ р.

Завідувач кафедри

д.філос.н., професор

Д.Є.Муза

________________

«____» «_____________» 20__ р.

укладач

к.філос.н., доцент

О.І.Блащишин

________________



Донецьк, 2012

СТРУКТУРА РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

дисципліни “Філософія права”
ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Освітньо-кваліфікаційний рівень

Обов’язкова чи за вибором

Курс

Семестр

Бакалавр

обов’язкова

III

V

Загальна кількість годин
За підсумком годин:

аудиторних

позааудиторних

108

48

60

Лекції (кількість годин)

Семінарські заняття (кількість годин)

Практичні заняття (кількість годин)

32

16

-

Самостійна робота

коротка характеристика (кількість годин)

33

Модульний контроль+іспит

27

Вид контролю (екзамен чи залік)

Іспит


1. АНОТАЦІЯ

1.1. Мета дисципліни. Формування нової правової реальності, поступове звільнення її від будь-яких ідеологічних міфів потребує досконального філософського осмислення морального і правового “поля” сучасності. Це можливо насамперед через осягнення глибин філософської природи найважливіших проблем, понять, ідей і концепцій права. Не менш значним є питання максимально адекватної і професійної оцінки емпіричної реальності крізь призму філософського світогляду та філософських сенсів.

Сучасний французький правознавець Рене Давід дуже слушно висловився з цієї проблеми: “Сутність підготовки юриста не в тому, щоби він завчив напам’ять і в дрібницях чинні зараз норми; навряд чи це знадобиться йому через десять років у професійній роботі, для якої більша частина цих норм стане непотрібною. Але йому важливо зрозуміти сутність права як загальнолюдського, наднаціонального явища. Ту сутність, яку неможливо свавільно змінити розчерком пера національного законодавця”.



1.2. Основні завдання дисципліни. Програма курсу значну увагу приділяє визначенню предмета філософії права, виявленню філософської природи і сутності права, методологічних “ресурсів” та інструментарію філософії права як сукупності методів за допомогою котрих вирішуються конкретні юридичні питання та проблеми, а також історії становлення філософсько-правових вчень. Теми розділів логічно ув’язані, список рекомендованої літератури подається для всього курсу і окремо для кожної теми.

1.3. Предмет дисципліни. Філософія права як дисципліна вирішує коло питань світоглядного, методологічного і теоретично-пізнавального характеру. Без їх вирішення значно звужується наукова і світоглядна підготовка слухачів факультету.

1.4. Зв’язки з іншими дисциплінами. Дисципліна "Філософія права" безпосередньо пов’язана з усіма дисциплінами правознавчого спрямування та рядом інших гуманітарних наук (зокрема, "Філософія", "Логіка", "Професійна етика").

1.5. Зміст дисципліни:

Тема № 1: Філософія права як галузь філософського знання.

Тема № 2: Методологічні аспекти філософії права.

Тема № 3: Теоретико-пізнавальні аспекти філософії права.

Тема № 4: Становлення філософсько-правової проблематики в історії суспільної думки.

Тема № 5: Філософсько-правові вчення в Європі кінця ХVІІІ – середини ХХ століття.

Тема № 6. Вітчизняна філософсько-правова думка: традиції, світоглядно-методологічні витоки, ідеї.

Тема № 7: Буття права: природа, система, феноменологія.

Тема № 8: Правова антропологія: гуманістичні витоки права.

Тема № 9: Філософські проблеми права і влади в сучасному суспільстві.



1.6. В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

  • сутність і специфіку філософії права як форми суспільної свідомості;

  • основні етапи розвитку філософії права, характер і зміст її основних теорій і течій;

  • історичні умови виникнення і теоретичні джерела вітчизняної філософії права;

  • зміст та ідеологічну спрямованість сучасних концепцій людини, її зв’язків з природою і суспільством;

  • світоглядні та методологічні засади соціального і духовного буття людини.

вміти:

  • самостійно осягати суть філософських творів, з’ясовувати їх методологічні настанови та соціальні наслідки;

  • проводити методологічний аналіз різноманітних концепцій суспільного розвитку;

  • застосовувати знання принципів, законів і категорій філософії в пізнавальній і практичній діяльності, зокрема при розв’язанні тих чи інших правових проблем.

1.7. Складовими самостійної роботи студентів є:

  • поглиблене вивчення та конспектування певних текстів;

  • доповнення конспекту лекцій та нотаток, що зроблені під час семінарських занять (конференцій, бесід тощо);

  • вивчення обов’язкового програмного матеріалу;

  • написання доповідей, рефератів і розгорнутих планів-конспектів відповідей на питання семінару тощо.

Під час самостійного опрацювання програмного матеріалу студенти поглиблюють і закріплюють знання, удосконалюють навички і вміння творчо працювати з філософськими працями, зокрема вузькоспеціального характеру.

Програма розрахована на 108 годин.


2. Тематичний план

№№ з/п

назва тем

всього годин

лекції

Семінари

самостійна робота

1.

Тема 1. Філософія права як галузь філософського знання.

7

2

2

3


2.

Тема 2. Методологічні аспекти філософії права.

5

2




3


3.

Тема 3. Теоретико-пізнавальні аспекти філософії права.

7

2

2

3


4.

Тема 4. Становлення філософсько-правової проблематики в історії суспільної думки.

10

4

2

4


5.

Тема 5. Філософсько-правові вчення в Європі кінця XVIII- середини ХХ століття

10

4

2

4


6.

Тема 6. Вітчизняна філософсько-правова думка: традиції, світоглядно-методологічні витоки, ідеї

10

4

2

4


МК1




15










7.

Тема 7. Буття права: природа, система, феноменологія

10

4

2

4


8.

Тема 8. Правова антропологія і аксіологія: гуманістичні витоки права

10

4

2

4


9.

Тема 9. Філософські проблеми права і влади у сучасному суспільстві

12

6

2

4


МК2




12













всього годин

108

32

16

33




вид контролю

іспит













Зміст робочої навчальної програми

за темами курсу
Тема 1. Філософія права як галузь філософського знання

Філософська природа права. Специфіка і особливості філософського підходу до права. Предмет філософії права. Дискусія про предмет філософії права. Філософія права і загальна теорія держави і права. Філософія права в системі соціального знання, співвідношення філософії права з іншими філософськими та юридичними дисциплінами. Функції філософії права стосовно галузевих юридичних дисциплін: світоглядна, методологічна, критична, направляюча. Головні проблеми і завдання філософії права. Філософія права як навчальна дисципліна, основні розділи та зміст.


Тема 2. Методологічні аспекти філософії права

Філософія права як методологія правопізнання, та перетворення правової реальності. Філософсько-правова епістемологія. Герменевтика як засіб тлумачення законів. Сутність та структура правової діяльності.


Тема 3. Теоретико-пізнавальні аспекти філософії права

Гносеологічний аспект філософії права. Аксіологічний підхід до природи і сутності права. Пізнавальні рівні до осмислення права: емпіризм, раціоналізм, інтуїтивізм. Пізнавальні підходи та установка до права: позитивізм, натуралізм, феноменалізм. Правосвідомість, його структура, рівні прояву (ментальність, здоровий глузд, розум). Деформації правосвідомості.


Тема 4. Становлення філософсько-правової проблематики в історії суспільної думки.

Зародження ідей філософії права в стародавньому світі. Об’єктивність як парадигма античної філософії права. Космоцентричне обґрунтування філософії права. Визначення природних основ права і закону софістами. Погляди Платона на справедливість і право. Вчення Аристотеля про право та закон. Античне прагнення найкращого державного устрою. Особливості права стародавнього Риму. Цицерон і стоїцизм.

Метафізичні передумови християнської правосвідомості. Патристичні ідеї права, Аврелій Августін. Релігійні витоки права. Вчення про закон і право Фоми Аквінського.

Філософсько-правова думка епохи Відродження і Реформації. Н. Макіавеллі. Особливості праворозуміння Ж. Бодена. М. Лютер та релігійно-моральне обгрунтування прав людини.


Тема 5. Філософсько-правові вчення в Європі кінця XVIII- середини ХХ століття

Суб’єктивність як парадигма класичної філософії права. Філософсько-правові погляди мислителів Нового часу. Становлення юридичного світогляду: теорії природного права та суспільного договору. Теорія природного права Г. Гроція. Філософсько-правові ідеї Т. Гоббса, Дж. Локка, Б. Спінози, Г. Лейбніца.

Філософсько-правові концепції західноєвропейського Просвітництва, Ш.Л. Монтеск”є “Про дух законів”. Ж.-Ж. Руссо “Про суспільний договір”.

Філософсько-правові вчення в Західній Європі кінця XVIII- середини ХІХ ст. І. Кант: категоричний імператив та моральне обґрунтування права. Філософсько-правові погляди Й-Г. Фіхте. Г.В.Ф. Гегель “Філософія права”. Історична школа права. Правовий позитивізм І. Бентама та Дж. Остіна.

Інтерсуб’єктивність як парадигма філософії права ХХ сторіччя. Неокантіанська та неогегельянська філософія права. Сучасний позитивізм: “чиста теорія” права Г. Кельзена, аналітична юриспруденція Х. Харта. Сучасні концепції природного права: філософські витоки, позитивні і негативні риси, основні форми, світоглядно-методологічний потенціал. Феноменологічна концепція права (А. Рейнах). Екзистенціалістська концепція права (М. Мюллер, Е. Фехнер, В. Майгофер). Герменевтична концепція права (А. Кауфман, П. Рікер). Комунікативно-дискурсивна концепція права (К-О. Апель, Ю. Габермас).
Тема 6. Вітчизняна філософсько-правова думка: традиції, світоглядно-методологічні витоки, ідеї

Зародження філософсько-правової культури в Україні. “Руська Правда”, “Слово про Закон і Благодать” Іларіона. Екзистенційно-романтичне обґрунтування ідеї права (Г. Сковорода, П. Юркевич). Академічна вітчизняна філософія права. Б. Кістяковський як методолог та автор соціокультурної філософсько-правової концепції. Основні ідеї видатних російських філософів права (Б. Чичерін, П. Новгородцев, Л. Петражицький, І.Ільїн, С.Франк) та їх вплив на збагачення світоглядно-методологічного потенціалу української правової свідомості.

Філософсько-правова думка за радянських часів. Наукові дослідження сучасних українських філософів права. Українська філософія права у контексті європейського права.
Тема 7. Буття права: природа, система, феноменологія

Онтологія права: природа, структура, функції права в бутті. Право як особлива реальність соціального буття. Соціальні і антропологічні підстави правової реальності. Право як соціальний інститут. Право як міра влади і засіб соціального регулювання суспільством і людиною. Право як форма соціальної свідомості. Ціннісно-нормативна природа права. Співвідношення належного (нормативного) і сутнісного в праві. Форми буття права: об’єктивне значення, ідея як сенс, правова норма, закон, їх діалектика. Правові цінності: свобода, рівність, справедливість, обов’язок та відповідальність. Правовий ідеал. Мораль і право, їх єдність та особливості. Релігійно-міфологічні витоки ідеї права. Феноменологія правосвідомості: природне і позитивне право.


Тема 8. Правова антропологія: гуманістичні витоки права

Філософська антропологія як універсальна методологія правознавства. Образ людини в праві, типи правової антропології. Антропологічна природа права. “Природна” людина і моральна автономія особистості. Особистість як суб’єкт права. Фундаментальні цінності людини як підґрунтя права: свобода волі, справедливість, альтруїзм. Право як засіб людського співіснування. Права людини як вираз особистісної цінності права. Статус інституту прав людини в сучасному суспільстві. Філософське обґрунтування прав людини.


Тема 9. Філософські проблеми права і влади у сучасному суспільстві

Людина і політико-правові інститути. Співвідношення влади і права. Правління права. Принцип легітимації: суверенітет народу і права людини. Правова реформа у посттоталітарному суспільстві. Правова держава і громадське суспільство, перспективи їх формування в Україні.



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК І ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

з підготовки і проведення семінарських занять

нормативної навчальної дисципліни

циклу гуманітарної підготовки



з курсу «Філософія права»

для студентів

усіх галузей знань і напрямів підготовки

очної і заочної форм навчання

Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки

Напрям підготовки: 6.020301 Філософія

Спеціальність: Релігієзнавство

Спеціалізації: Релігієзнавство


Розглянуто

на засіданні кафедри

«Філософія»

Протокол №___ від «___» «____________» 20__ р.


Затверджено

на засіданні

Навчально-видавничої

ради ДонНТУ

Протокол №___ від «___» «____________» 20__ р.

Донецьк, 2012

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Методичні рекомендації по підготовці до семінарських занять.

У засвоєнні навчального матеріалу важливе місце займають семінари – один з основних видів групових навчально-теоретичних та практичних занять студентів, що передбачає доповіді із подальшим обговоренням у групі за заздалегідь запропонованим планом. Саме на семінарах систематизуються, розширюються й поглиблюються знання з основних питань курсу, формуються вміння самостійно мислити, аналізувати матеріал, виступати публічно, вести дискусію, переконувати, відстоювати особисту точку зору.

Ефективність, корисність семінару як для кожного його учасника, так для групи в цілому залежить від ретельності самостійної роботи студентів. Найпродуктивнішою вона є за такої послідовності:

1. Ознайомлення з темою та питаннями плану семінарського заняття.

2. Опрацювання навчального матеріалу теми за конспектом лекції, літературою, рекомендованою для підготовки до семінарського заняття.

Самостійна робота з літературою при підготовці до семінарського заняття передбачає ведення записів, що розкривають зміст питань плану заняття. За формою вони можуть бути такими:



Розгорнутий план. Кожен з пунктів плану розкриває одну із сторін обраної теми, а всі пункти в сукупності охоплюють її в цілому.

Виписки. Ця форма використовується при читанні книги, брошури, газети. Її суть полягає в тому, щоб на основі прочитаного виділити і виписати найбільш суттєве (у вигляді цитати або вільного викладу).

Тези. Це стислий виклад основних положень тексту в формі твердження або заперечення. Тези складають після попереднього ознайомлення з текстом, при повторному читанні. Тези, як правило, близькі до тексту, але не повторюють його, поруч з висновками та узагальненнями в них можуть міститися також докази, ілюстрації, пояснення. В тезах можуть бути відбиті деякі характерні вислови автора, логіка авторських думок.

Конспект. Це одна із загальновідомих, широко поширених серед студентів форм записів. В конспекті співіснують, доповнюють одна одну дві сторони: 1) документальність, близькість до слів лектора, до тексту джерела, що вивчається; 2) запис власних думок, творчі висновки, узагальнення. Конспект може бути текстуальним або тематичним. Різниця полягає в тому, що перший присвячений конкретній лекції, певному джерелу, а другий – проблемі, що розробляється за кількома джерелами. Текстуальний конспект будується послідовно, відповідно до структури лекції, твору, а в тематичному основою є зміст проблеми, що вивчається. Варто зазначити, що тематичний конспект може бути складений і при вивченні однієї роботи, зокрема, якщо проблема, що вивчається, розглядається в різних главах, розділах, місцях книги. Позитивною рисою такого конспекту є те, що весь матеріал, який стосується проблеми, зосереджений в одному місці.

Зміст семінарських занять по темах курсу
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка