Навчальна програма дисципліни екологія людини”



Скачати 155.74 Kb.
Дата конвертації01.05.2016
Розмір155.74 Kb.
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

„КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

ІНСТИТУТ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ

КАФЕДРА ІНЖЕНЕРНОЇ ЕКОЛОГІЇ


"Затверджую"

Директор ІЕЕ

____________ /Денисюк С.П./

„___”_________________2015



НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

ДИСЦИПЛІНИ "ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ”

для напрямків підготовки 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»

освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця - бакалавр

спеціальність 6.04010601 „Екологія та охорона навколишнього середовища”

Ухвалено методичною Програму рекомендовано

комісією ІЕЕ кафедрою інженерної екології

Протокол № від Протокол № від

Голова методичної комісії Завідувач

кафедри інженерної екології

_____________________ _______________________/ К. К. Ткачук/
Київ –2015

І. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Кредитний модуль "Екологія людини” НП-14/2 дисципліни “Екологія ноосфери"

відноситься до циклу професійно-практичної підготовки фахівця напряму 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» освітньо-кваліфікаційного рівня фахівця - бакалавр (спеціальність 8.070801 „Екологія та охорона навколишнього середовища”). “Екологія ноосфери” – це інтегральна дисципліна, яка поєднує концептуальні положення багатьох споріднених наук. Згідно з робочим навчальним планом вивчення кредитного модуля "Екологія людини" передбачено в 4 семестрі.

Для припинення наростаючої екологічної кризи та успішного практичною вирішення екологічних проблем потрібен перехід до нової ідеології, до екологізації економіки і виробництва, до екологічно орієнтованої цивілізації. Для цього потрібна нова система знань, побудована на єдиній теоретичній основі, яка виходить за рамки біологічної екології, і, насамперед, усвідомлення місця людини в єдиній екосистемі – Земля. Курс „Екологія людини” має допомогти майбутнім спеціалістам-екологам організувати людську діяльність в умовах поглиблення екологічної кризи та погіршення стану навколишнього середовища, які на сьогоднішній день значною мірою спричинені саме антропогенною діяльністю людства. Значна роль у процесі подолання як регіональних, так і глобальних екологічних криз належить екологічній освіті як основному джерелу екологічних знань при підготовці спеціалістів та інженерів будь-яких спеціальностей.

Передумовами вивчення цієї дисципліни є знання курсів біології, хімії, гідрології, загальної екології, урбоекології тощо. У свою чергу, вона є базовою дисципліною для успішного засвоєння таких дисциплін як “Екологія ноосфери-3. Соціальна екологія”, “Моніторинг і методи вимірювання параметрів навколишнього середовища”, “Нормування антропогенного навантаження на природне середовище” тощо.



Метою вивчення кредитного модуля є навчити студентів розуміти процеси, що відбуваються у навколишньому середовищі, та пояснювати їх вплив на здоров’я людини, усвідомлювати необхідність переходу до екологічного світогляду, вміти приймати вірні та екологічно безпечні рішення, бережливо ставитися до довкілля. Курс включає вивчення структури та функціонування екосистем, висвітлює основні екологічні проблеми та шляхи їх розв’язання, дає основні засади, що застосовуються у вирішенні екологічних питань, пояснює як саме екологічні фактори впливають на наше щоденне життя та на здоров’я людини. Особливу увагу у курсі приділяється ролі людини у змінах навколишнього середовища, у подоланні існуючих та попередженні можливих екологічних криз у майбутньому.

Завданням курсу є надання студентам можливості самостійно та за допомогою лекційного матеріалу, практичних занять тощо розробити власну концепцію екологічної поведінки, способу життя, мислення.

Прослухавши даний курс, студенти повинні знати:

- закономірності, особливості функціонування біосфери, умови її стабільності , основні біогеохімічні

цикли;

- роль взаємозвязків природних явищ, особливо роль людини у взаємовідносинах з природою;



- основні форми й особливості антропогенного впливу на довкілля;

- зміни у природному середовищі та фактори, що на них впливають, можливі результати та наслідки

таких змін для здоров’я людини;

- причини, наслідки та способи подолання локальних, регіональних і глобальних екологічних криз.

Студенти повинні вміти:

- визначати фактори негативного впливу на навколишнє середовище, на стан здоров’я людини;

- робити висновки щодо конкретних екологічних ситуацій; визначати приблизний ступінь екологічного ризику;

- орієнтуватися у новітніх досягненнях науки, техніки та технології, а також способах їх застосування для охорони довкілля та збереження здоров’я населення.


РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ





Форма навчання


Всього


Розподіл за семестрами та видами занять


Семестр. атест.


Лекц.


Практ.


Семін.


Лабор.


Контр.р.

СРС


всього на виконання

інд.семестр.завд.



денна

заочна


90

90


36

8


8

4


-


10


1 МКР,1ДКР

1 ДКР


36

78 10


залік

залік

ІІ. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

IІ.1. ЛЕКЦІЇ


Вступ. Тема 1. Дисципліна "Екологія ноосфери-2.Екологія людини"

“Екологія людини” і її відношення до інших наук. Розвиток еколо­гічних уявлень людства, становлення “Екології людини”, її головні та перспективні завдання. Обєкти досліджень в „Екології людини”, основні методи екологічних досліджень.



Тема 2. Взаємодія людини з навколишнім середовищем

Людина як цілісний організм і її взаємодія з навколишнім середовищем. Глобальні екологічні проблеми взаємовідносин людини і природи, шляхи їх вирішення: зростання чисельності населення; зростання споживання, урбанізація, забруднення довкілля, забруднення та збіднення ґрунту, зменшення запасів мінеральної сировини, енергетична криза, зміна генофонду тощо.

Поняття про стан здоров’я людини. Обмін речовин в організмі людини. Бiохімічні та біогеохiмiчнi цикли в навколишньому середовищі, їх вплив на людину. Продукування людиною шкідливих для здоров'я речовин з мутагенною, канцерогенною та токсикогенною дією. Глобальні проблеми людства, їх вплив на стан здоров'я людини.

Тема 3. Вплив екологічних факторів на здоров’я людини

Адаптація, акліматизація організмів до умов навколишнього середовища. Граничні межі адаптації, фактори, якi викликають захворювання. Оптимальнi та допустимi параметри мiкроклiмату. Можливі наслiдки потеплiння клiмату на стан здоров'я людини. Проблема виснаження ресурсiв, зокрема харчових та енергетичних. Радiоактивне, хiмiчнi та біологічні техногенні забруднення довкілля. Проблеми утилiзацiї побутових i промислових відходів. Гранично допустимi концентрацiї (ГДК) шкiдливих домiшок у повiтрi, водi, грунтi, продуктах харчування. Гранично допустимi рiвнi (ГДР) i дози (ГДД) шкiдливих фiзичних факторiв середовища антропогенного походження (шуму, вiбрацiї, електромагнітного поля тощо). Основні гігієнічні вимоги до житлових приміщень; головні джерела забруднен­ня повітря в житлових приміщеннях; рекомендації щодо зниження рівня забруд­нення житлових приміщень.

Дихання та якість атмосферного повітря. Вплив забруднення повітря на здоров’я людини. Роль азоту, кисню, інертних, вуглекислого та чадного газів у процесах газообміну. Патогенний вплив оксидів сульфуру та нітрогену на здоров’я людини. Джерела забруднення атмосфери. Вплив автомобільного транспорту та промисловості на стан атмосфери. Фотосинтезуючі організми, їх роль. Роль зелених насаджень у регуляції хімічного складу атмосферного повітря. Проблема озонового шару планети, небезпека жорсткого ультрафiолетового випромiнювання i iнших променевих космiчних чинникiв для здоров'я людини.

Питна вода та її якість. Організм людини як низькотемпературна гідротермальна система. Біохімічний склад та функціональне призначення бiологiчних рiдин організму – внутріклітинної рідини (цитоплазми), позаклітинних рідин та крові. Хвороби людини та екологічні фактори, що призводять до їх появи. Вплив забруднення питної води на здоров’я людини.

Харчові продукти та якість їжі. Фiзiологiчнi потреби органiзму людини у їжі. Вплив забруднення харчових продуктів на здоров’я людини. Чинники негативного впливу на органiзм людини. Обмеженість харчових ресурсів планети.

Роль білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей, вітамінів, ферментів в екології харчування людини. Проблема трансгенно-модифікованих компонентів продуктів харчування. Ферментнi системи органiзму та їх роль у регуляції процесів травлення. Вплив засвоєння компонентів їжі та регуляцiї процесу травлення ззовнi: лiкарськi, токсичнi, наркотичнi речовини, біологічно-активні речовини тощо.

Фізичні фактори буття людини: температура, тиск, радіаційний фон, випромінювання високих частот. Температурна адаптація людини. Вплив радіочастотного та шумового забруднення середовища буття людини на стан її здоров’я. Територiальна диференцiацiя захворювань, зумовлених хiмiчним, бiологiчним, радiоактивним, електромагнiтним, шумовим та iншими видами забруднень i негативними змiнами навколишнього середовиша.

Мутагенна дія іонізуючого випромінювання. Чорнобильська катастрофа та її наслідки для жителів України.



Тема 4. Екологічне виховання, культура і освіта

Суб'єктивне ставлення людини до природи. Проблеми взаємовідносин між людиною та природою у екосистемі. Взаємний вплив соціумів людей (мікро- та макропопуляції) та навколишнього середовища. Проблема демографічного вибуху ХХ ст. та можливі демографічні сценарії розвитку людства у ХХІ ст.

Екологічна свідомість, історичний аспект, специфі­ка розвитку екологічної свідомості. Формування екологічної культури, розвиток нового еко­логічного мислення. Екологічне виховання і навчання, методологія екологічного на­вчання; система безперервного екологічного виховання. Впровадження нових методів та прийомів у навчання та виховання: "літній екологічний табір", екологічні екскурсії тощо; формування науково обгрунтованої структури екологічного виховання та навчання.

Поняття екологізації системи навчання; послідовна екологізація навчальних дисциплін у вищій школі; інтеграція екологічних дисцип­лін в інші дисципліни; сучасний стан екологізації навчання.

IІІ. ПРИБЛИЗНА ТЕМАТИКА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 2. Взаємодія людини з навколишнім середовищем

Практичне заняття. Проблеми взаємовідносин людини і природи. Поняття про стан здоров’я людини.



Теми для обговорення(доповіді студентів):

1. Людина як цілісний організм і її взаємодія з навколишнім середовищем.

2. Глобальні екологічні проблеми взаємовідносин людини і природи, шляхи їх вирішення.

3. Обмін речовин в організмі людини.

4. Біохімічні та бiогеохiмiчнi цикли в навколишньому середовищі, їх вплив на людину.

5. Продукування людиною шкідливих для здоров'я речовин з мутагенною, канцерогенною та токсикогенною дією.



Тема 3. Вплив екологічних факторів на здоров’я людини

Практичне заняття Дихання та якість атмосферного повітря.



Теми для обговорення:

1. Вплив забруднення повітря на здоров’я людини.

2. Роль азоту, кисню, інертних, вуглекислого та чадного газів у процесах газообміну.

3. Патогенний вплив оксидів сульфуру та нітрогену на здоров’я людини.

4. Джерела забруднення атмосфери.

5. Вплив автомобільного транспорту та промисловості на стан атмосфери.

Практичне заняття Питна вода та її якість. Харчові продукти та якість їжі.

Теми для обговорення:

1. Біохімічний склад та функціональне призначення бiологiчних рiдин організму.

2. Хвороби людини та екологічні фактори, що призводять до їх появи.

3. Вплив забруднення питної води на здоров’я людини.



4. Вплив забруднення харчових продуктів на здоров’я людини.

5. Роль білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей, вітамінів, ферментів в екології харчування людини.

6. Проблема трансгенно-модифікованих компонентів продуктів споживання.

Практичне заняття Фізичні фактори буття людини.



Теми для обговорення:

1. Температурна адаптація людини.

2. Вплив радіочастотного забруднення середовища буття людини на стан її здоров’я.

3. Вплив шумового забруднення середовища буття людини на стан її здоров’я.

4. Чорнобильська катастрофа та її наслідки для жителів України.



5. Основні джерела забруднен­ня повітря в житлових приміщеннях,.способи зниження рівня забруд­нення житлових приміщень.

Тема 4. Екологічне виховання, культура і освіта

Практичне заняття Ставлення людини до природи. Формування екологічної культури, екологічного світогляду.



Теми для обговорення:

1. Проблема демографічного вибуху ХХ ст. та можливі демографічні сценарії розвитку людства у ХХІ ст.

2. Територiальна диференцiацiя захворювань, зумовлених хiмiчним, бiологiчним, радiоактивним, електромагнiтним, шумовим та iншими видами забруднень.

3. Роль середніх та вищих навчальних закладів у екологічному навчанні та вихованні.

4. Система безперервного екологічного виховання, екологізація навчальних дисциплін у вищій школі; інтеграція екологічних дисцип­лін в інші дисципліни; сучасний стан екологізації навчання.

Практичне заняття Модульна контрольна робота за темами 2 і 3.
ІV. ПРИБЛИЗНА ТЕМАТИКА ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ

Порядок проведення лабораторних занять:

1. Перевірка знань теоретичного матеріалу з теми лабораторної роботи з метою допущення студентів до виконання лабораторних дослідів.

2. Проведення лабораторних дослідів. Обговорення результатів лабораторного дослідження.

3. Захист лабораторної роботи.

ЛЗ 1. Техніка безпеки роботи у екологічній лабораторії. Знайомство з обладнанням екологічної лабораторії. (2 год.)

ЛЗ 2. Лабораторна робота 1. Оборотна та необоротна денатурація білків (2 год)

Мета роботи: за допомогою експерименту дослідити зміну нативних властивостей білкових розчинів під впливом солей важких металів та етилового спирту.



ЛЗ 3. Лабораторна робота 2. Діаліз білка (2 год).

Мета роботи: ознайомитися з методом очищення розчинів білків від низькомолекулярних домішок – методом діалізу.



ЛЗ 4. Лабораторна робота 3. Дослідження фізико-хімічних властивостей ліпідів (2 год).

Мета роботи: за допомогою експерименту навчитися виділяти ліпіди з природних речовин та досліджувати їхні фізико-хімічні властивості.



ЛЗ 5. Лабораторна робота 4. Якісні реакції на вуглеводи (2 год).

Мета роботи: дослідити якісні реакції на вуглеводи (моносахариди, олігосахариди та полісахариди).


V. ІНДИВІДУАЛЬНІ СЕМЕСТРОВІ ЗАВДАННЯ

Значну частину навчального часу з дисципліни приділено самостійній роботі (СР), яка передбачає роботу з літературними джерелами, розширює світогляд майбутніх фахівців і формує індивідуальні методи одержання знань. СР дозволяє більш поглиблено проробити теоретичний матеріал, набути досвіду практичного використання набутих знань.

Приблизні теми ДКР:


  1. Методи визначення чисельності та щільності популяцій.

  2. Застосування статистичних методів для аналізу екологічної ситуації.

  3. Застосування ГІС – технологій в екологічній практиці.

  4. Основні побутові проблеми та шляхи їх вирішення. Санітарно – гігієнічні аспекти охорони довкілля.

  5. Економічні стратегії для контролю забруднення. Екологічна політика та державне регулювання екологічних проблем.

  6. Картографічні методи досліджень в екології людини.

  7. Гігієнічне нормування в екології людини.

  8. Спадковість та навколишнє середовище.

  9. Генетичне різноманіття людства та популяційна генетика.

  10. Регіональні антропоекологічні проблеми України.

  11. Цілі та завдання космічної антропоекології.

  12. Демографічний фактор стійкого розвитку в Україні.

  13. Роль людини у прискоренні природних катастроф.

  14. Продовольча проблема, як одна з глобальних проблем сучасної цивілізації. Демографічний чинник і продовольча проблема.

  15. Теорія обмежуючих факторів у народжуваності. Роль міжнародних організацій у розв’язанні демографічних проблем.

  16. Стандарти якості навколишнього середовища.

  17. Сучасні екологічні стратегії людства. Соціальні передумови створення ноосфери.

  18. Соціальна відповідальність та екологічна мораль.

  19. Від психології підкорення до психології захисту природи. Динаміка становлення цивілізації нового типу.

  20. Встановлення єдиних стандартів якостей навколишнього середовища.

  21. Моделі подальшого розвитку України. Еколого-економічна інтеграція України у світове співтовариство.

  22. Узгодження економічної доцільності і екологічної безпеки.

  23. Екологічні наслідки наукових досліджень.

VІ. КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ

Програмою передбачено проведення модульної контрольної роботи з дисципліни „Екологія людини”. Основною метою проведення контрольної роботи є перевірка ступеню підготовленості студентів та засвоєння ними навчального матеріалу.

VІІ. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Підсумковий контроль засвоєння дисципліни проводиться у формі заліку, впроваджена рейтингова система оцінювання знань студентів (денна форма навчання). Необхідною умовою допуску до залікової роботи є зарахування модульної контрольної роботи, а також стартовий рейтинг не менше 40% від R (максимальна кількість балів за семестр –100 балів).

VIІ. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ



Основна література

І. Агаджанян Н. А., Торшин В. И. Экология человека. Избранные лекции. -М.- 1994.

2. Агаджанян Н. А. и др. Интегральная антропология и экология человека: области взаимодействия. - М.- 1995.

3. Александрова Р. А., Смолянов А. В. Экология и мораль. - М.- 1984.

5. Алексеев В. П. Очерки экологии человека. - М.- 1993.

6.Бухвалов В.А., Богданова Л.В. Введение в антропоэкологию.-М.-1995.

10. Владимиров В. В. Расселение и экология. - М.- 1996.

11. Гирусов Э. В., Широкова И. Ю. Экология и культура. – М.- 1989.

12.Дерябо С.Д., Ясвин В. А. Экологическая педагогика и психология. -Ростов-на-Дону. 1996.

13.Дружинин В.Ф.Мотивация деятельности в чрезвычайных ситуациях.–М.1996



Додаткова література

1.Бурдин К. К. Основы биологического мониторинга. М.- 1985.

2.Буштуева К.А., Случанко И.С. Методы и критерии оценки состояния здоровья населения в связи с загрязнением окружающей среды. М.- 1979.

3.Воздействие на организм человека опасных и вредных экологических факторов: Метрол. аспекты: Справочник: В 2т. / Под ред. Исаева Л. К. - М.: ПАИМС, 1997.- 509с.

4.Гумилев Л.Н. Этносфера: История людей и история природы. - М.: Экопрос, 1993.- 544с.

5.Дорожная К. П. Роль социальных и биологических факторов в развитии ребенка. М: Медицина, 1983.

6.Нормы физиологических потребностей в пищевых веществах и энергии для различных групп населения. М.: 1991.

7.Павловский О. М. Биологический возраст человека. М: изд-во МГУ, 1987.

8.Пальмова Л. А. и др. Экологическая адекватность питания человека. В сб: Медицинские проблемы экологии. Н-Новгород, 1992.- С. 138-144.

9.Прохоров Б.Б. Прикладная антропоэкология .- М.: МНЭПУ. 1998. - 312 с.

10.Рахманин Ю. А. Направления и методические основы изучения влияния химического состава питьевой воды на здоровье населения. В сб: Факторы окружающей среды и здоровье населения. М, 1988, с. 87-96 .

11.Сидоренко Г. И., Можаев Е. А. Санитарное состояние окружающей среды и здоровье населения. М. 1987.

12.Смирнов Н. Н. Экология биосферной катастрофы. - М.: Знание (серия биология). 1988.

13.Ткачев П. Г. Методические подходы к разработке комплексных программ "Здоровье" и "Экология"/ Гигиена и санитария, 1996, 3.-С. 8-11.

14. Шандала М. Г., Звиняцковский Я. И. Окружающая среда и здоровье населения. Киев, 1988.

Навчальна програма складена на основі освітньо-професійної програми СВО


для напрямів підготовки 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»

освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця - бакалавр

спеціальність 8.070801 „Екологія та охорона навколишнього середовища”

Розробник навчальної програми



д.пед.н., к.х.н., доцент Кофанова О.В.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка