Науково-дослідна діяльність методичних служб: зміст, проблеми, перспективи



Скачати 222.24 Kb.
Дата конвертації09.09.2017
Розмір222.24 Kb.
О. В. Половенко, завідувач центру координації діяльності районних, міських методичних кабінетів, центрів та методичної роботи з педагогічними кадрами

Науково-дослідна діяльність методичних служб:

зміст, проблеми, перспективи

Основними чинниками, що впливають на необхідність науково-дослідної діяльності РМК, є нове Положення про районний (міський) методичний кабінет (центр), затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08. 2009 року № 1119, оновлення змісту освіти, пошук сучасних педагогічних технологій, інноваційних підходів до роботи з педагогічними працівниками, трансформування наукових ідей у педагогічну практику, у т.ч. в роботу Р(М)МК (центрів).

Науково-дослідна діяльність у системі науково-методичної роботи Р(М)МК (центрів) – це інтелектуально творча діяльність методистів, вчителів та керівників закладів освіти, яка спрямована на наукове забезпечення професійного та духовного їх розвитку і трансформування інноваційних ідей та інноваційних технологій у педагогічну практику[10].

Науково-методичний супровід готовності педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів, районних (міських) методичних кабінетів до інноваційної діяльності здійснюється шляхом:


  • створення методичних формувань (семінари, творчі групи, тренінги, школи педагогічного досвіду, школи педагогічної майстерності, тощо);

  • організаторсько-методичного забезпечення експериментально-дослідницької роботи;

  • науково-методичного супроводу апробації навчальної методичної літератури тощо.

Добре відомо, що ефективність методичної роботи з педагогічними кадрами значною мірою визначається рівнем творчого потенціалу районних (міських) методичних кабінетів і центрів, технологічною компетентністю та сформованістю інноваційної культури методичних працівників.

З метою підготовки методистів, керівників навчальних закладів, учителів до організації науково-дослідницької роботи запроваджені курси, проблемні семінари, лабораторії, науково-практичні конференції із залученням науково-педагогічних працівників КОІППО імені Василя Сухомлинського, Кіровоградського державного педагогічного університету імені В.Винниченка, інших вищих навчальних закладів. Піднесенню ефективності науково-методичного супроводу даного напрямку роботи сприяють семінари-презентації, засідання творчих груп, заняття шкіл перспективного та технологічного досвіду, педагогічна олімпіада, педагогічні виставки, творчі звіти, конкурс-захист дослідницьких проектів, огляд-конкурс на краще узагальнення досвіду роботи методичних формувань створення та постійне поповнення інформаційного банку даних про нові дослідження в освіті.



Розширена мережа обласних, районних творчих груп з актуальних проблем модернізації навчально-виховного процесу, впровадження інноваційних технологій та інтерактивних методів навчання. Результативною є робота творчих груп з таких проблем:

  • Активізація пізнавальної діяльності учнів.

  • Використання інноваційних та інтерактивних методів навчання на уроках.

  • Шляхи підвищення ефективності уроку як основної форми навчально-виховного процесу.

  • Використання методу проектів.

  • Використання інтерактивних методів навчання при викладанні курсу «Основи здоров’я».

  • Становлення районної мережі шкіл сприяння здоров’я.

  • Впровадження елементів ТРВЗ та ейдетики.

  • Впровадження інформаційно-комунікативних технологій в навчально-виховний процес.

  • Вдосконалення аналізу художнього тексту на уроках зарубіжної літератури.

  • Формування позивної мотивації до навчання.

  • Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів.

  • Організація роботи з обдарованими дітьми.

  • Підготовка школярів до олімпіад, конкурсів.

  • Вивчення та впровадження Базової програми розвиту дитини дошкільного віку «Я у світі».

  • Проблеми соціально-психологічної реабілітації дітей з особливими потребами.

  • Тестові технології навчання, їх роль у підвищенні ефективності проведення педагогічної діагностики результатів навчання учнів.

Результатом роботи творчих груп є: розробка методичних рекомендацій; створення посібників; апробація підручників, навчально-методичних комплексів тощо.

У рамках комплексної проблеми досліджень «Науково-методичне забезпечення роботи вчителя з обдарованими дітьми» здійснюється впровадження 23 освітніх інноваційних технологій, зокрема, таких як:

    1. Проектні технології в навчально-виховному процесі.

    2. Ефективні форми трудової підготовки учнів сільської школи.

    3. Формування образного мисленням в учнів з вадами розумового розвитку засобами образотворчого мистецтва.

    4. Інтерактивні технології навчання.

    5. Музично-терапевтична педагогіка «ПіснеЗнайка».

    6. Особистісно орієнтоване навчання у системі ППО.

    7. ТРВЗ (теорія розв'язання винахідницьких задач) в освітній діяльності вчителя.

    8. Розвивальне навчання як дидактична технологія.

    9. Інформаційні технології навчання в освітньому просторі школи.

    10. Використання мультимедійних засобів навчання

    11. Особістісно орієнтовна освіта учнів основної школи.

    12. Використання рейтингових систем при вивченні ефективності методичної роботи в навчальних закладах.

    13. Комп'ютеризація діяльності районної (міської) методичної служби та ін.

Заслуговує на увагу досвід упровадження особистісно орієнтованих технологій Логачевською С.П., кандидатом педагогічних наук, вчителем початкових класів Балахівської ЗШ І-ІІІ ст. Петрівського району. Логачевська С.П. проводить на всеукраїнському, обласному, регіональному рівнях майстер-класи з проблем диференціації та застосування інноваційних педагогічних технологій на уроках в початковій школі. Вона є автором 25 методичних посібників для вчителів і учнів.

Важливою складовою діяльності методичних кабінетів, центрів є організаційно-методичне забезпечення науково-педагогічних експериментів як всеукраїнського, так і регіонального рівнів. В області проводиться 9 регіональних та 3 Всеукраїнські експерименти, а також реалізується 20 міжнародних, всеукраїнських та регіональних проектів і програм. Особливо продуктивними є проміжні результати таких експериментів, як:

  • «Фахова культура уроку: компетентнісний підхід» (науковий керівник – Голодюк Л.С., завідувач кафедри ТІМСО) ;

  • «Формування пізнавальних інтересів учнів 3-7 класів у процесі підготовки та виконання ними завдань Всеукраїнського природничого інтерактивного конкурсу «Колосок» (науковий керівник – Мантула Т.І., кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри ТІМСО)

  • «Формування духовності особистості на засадах традиційних християнських цінностей в умовах закладу освіти нового типу» (науковий керівник – Калініченко Н.А., доктор педагогічних наук, завідувач кафедри педагогіки і психології) ;

  • «Формування духовності особистості на засадах національних цінностей» (науковий керівник – Болсун С.А., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки і психології) ;

  • «Формування особистості на ідеалах лицарсько-козацького виховання та християнської етики» (науковий керівник – Калініченко Н.А.);

  • «Розвиток творчості гімназистів шляхом впровадження у навчально-виховний процес інноваційних технологій»; «Впровадження здоров'язберігаючих технологій у системі: родина-дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад» (науковий керівник – Болсун С.А.).

Здійснюється відповідна робота щодо організаційно-методичного забезпечення апробації шкільної навчальної літератури в закладах освіти районів і міст Кіровоградської області.

З метою підготовки працівників методичних кабінетів до здійснення апробації в інституті діє науково обґрунтована та експериментально перевірена система підготовки вчителів та методистів до апробації навчальної літератури, яка включає програмно-методичне забезпечення навчального процесу: розроблено Комплексну програму підготовки методистів та вчителів до апробації шкільної навчальної літератури в системі післядипломної педагогічної освіти на рівні обласного інституту та на рівні районної (міської) методичної служби; підготовлені дидактичні й методичні матеріали для викладачів і методистів, що беруть участь у апробації; методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи слухачів під час підготовки до апробації шкільної навчальної літератури; розроблено та затверджено в установленому порядку Положення про опорний загальноосвітній навчальний заклад з апробації шкільної навчальної літератури.

Ефективно функціонує обласний науково-практичний семінар з проблем апробації.

З метою піднесення ефективності діяльності методичних кабінетів (центрів):



  • визначені на рівні району (міста) координатори з питань забезпечення проведення апробації;

  • створені та функціонують опорні школи, консалтингові центри, консультаційні пункти;

  • працюють творчі групи, експериментальні групи, проблемні лабораторії.

Відділом інноваційної діяльності та інтелектуальної власності Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського у співпраці з кафедрою педагогіки та психології і науково-методичним центром координації діяльності методичних кабінетів (центрів) і методичної роботи з педагогічними кадрами:

- створено обласну картотеку інноваційних технологій, що впроваджуються в загальноосвітніх закладах області;

- сформовано картотеку опорних загальноосвітніх навчальних закладів з апробації навчальної літератури, з впровадження інноваційних технологій;

- оновлено інформаційний банк даних загальноосвітніх навчальних закладів, які беруть участь в експериментальній діяльності на регіональному та всеукраїнському рівнях;

- доповнено обласний банк позитивного досвіду роботи вчителів з обдарованими учнями, який заслуговує на популяризацію;

- створено обласний банк даних навчальних закладів, в яких діє ефективна система роботи з обдарованими учнями;

- оновлено список навчальних закладів в яких діють консультаційні пункти (центри) роботи з обдарованою учнівською молоддю у Кіровоградській області;

- створено інформаційну базу даних про учасників апробації навчальної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах області;

- оновлено інформаційну базу незалежних експертів, які проводять експертизу рукописів підручників, що подаються на Всеукраїнський конкурс.

Районними, міськими методичними кабінетами, центрами ефективно використовується в практичній діяльності весь арсенал засобів популяризації інноваційних технологій, ППД: рекламне бюро, прес-центри, прем’єри нової книги чи нової ідеї, прес-діалоги, заочні творчі подорожі, анотовані каталоги, банки інноваційних технологій, медіатеки перспективного педагогічного досвіду, інтернет-технології та ін.

Останнім часом активізувалась видавнича діяльність методичних служб: видаються газети, методичні вісники, інформаційно-методичні посібники. Олександрійським НМЦ здійснюється видання науково-практичного освітньо-популярного журналу «Педагогічна думка».

Проте, науково-дослідна робота методичних кабінетів (центрів) є одним із тих видів діяльності методичних служб, котрі потребують досконалого вивчення і опанування її методів та основних принципів. Упровадження нових педагогічних ідей носить у переважній більшості примусовий характер, здійснюється за рекомендаціями інституту післядипломної освіти, інших наукових установ, вищих навчальних закладів, районних (міських) методичних кабінетів (центрів), керівників шкіл, при цьому не завжди враховуються можливості конкретної школи та особливості організації навчально-виховного процесу в ній.

Аналіз науково-дослідницької діяльності РМК показує, що на функціонування науково-методичної роботи як ефективної системи, так і на практику роботи педагогічних колективів вона має надзвичайно малий вплив. В методичних кабінетах фактично відсутні оформлені результати досліджень. Результати експериментально-дослідницької роботи суттєво не впливають на стан діяльності методичного закладу та педагогічних колективів, хоча у звітах подається позитивна інформація.

Організація науково-методичної роботи значною мірою залежить від того, наскільки добре методисти виконують свої професійні обов’язки. Методичні працівники повинні мати ґрунтовну професійну підготовку, бути керівниками методичних формувань, консультантами, прагнути до створення сприятливого освітнього середовища.

Надзвичайно важливою умовою успішної діяльності методистів є дослідницький підхід до організації своєї роботи.



Проте, як показують результати вивчення, не всім методистам притаманні дослідницькі якості щодо:

  • аналізу науково-методичної роботи на предмет її цілісності, ефективності, результативності;

  • здійснення пошукової діяльності щодо організаторсько-методичних, педагогічних ідей, які є пріоритетними в змісті сучасної освіти;

  • вивчення й впровадження інноваційних освітніх технологій, перспективного педагогічного досвіду;

  • самостійного опрацювання різних джерел інформації;

  • наукової оцінки педагогічних фактів;

  • володіння навичками дослідницької культури.

Говорячи про особливості науково – дослідницької діяльності методиста РМК в межах функціональних обов’язків, необхідно враховувати те, що:

  • вона здійснюється тільки за умови відповідної готовності РМК;

  • за рівнем і масштабами, як правило, поступається подібній роботі вузів, науково – дослідних інститутів та кафедр системи післядипломної педагогічної освіти;

  • як правило, зміст дослідження пов’язаний з науково обґрунтованими теоріями чи їх складовими, методами, передовим педагогічним досвідом, змістом освіти, умовами функціонування тощо;

  • як правило, ця робота спрямована на конкретні умови педагогічної практики;

  • як правило, збагачує зміст системи методичної роботи (через практичні заняття, рекомендації, посібники тощо) [6; 123].

З метою удосконалення науково-методичного супроводу експериментально-дослідної діяльності, впорядкування системи роботи щодо опрацювання інноваційних технологій рекомендуємо звернути увагу на:

    • розв’язання завдань, які органічно випливають із реально існуючих у практиці РМК (НМЦ) протиріч між конкретною практикою та вимогами до неї, що висуваються розвитком сучасної освіти, досягненнями психолого-педагогічної науки;

    • забезпечення відповідної готовності працівників методичних служб до проведення дослідної роботи, наукового керівництва нею, співпраці з науковими установами;

    • спрямованість програми, змісту, методики організації, етапів педагогічного дослідження на розкриття нових ідей щодо пошуку шляхів підвищення рівня функціонування методичної роботи як системи;

    • формування та розвиток у педпрацівників дослідницьких умінь, поліпшення оптимізації начально-виховного процесу;

    • послідовність здійснення дослідження (етапів, структури, методів, форм дослідницької роботи);

    • проведення моніторингу професійної компетентності та рівня готовності педагогічних працівників до інноваційної діяльності;

    • проведення апробації та аналіз упровадження інноваційних педагогічних технологій у навчально-виховний процес;

    • входження у міжрегіональні, всеукраїнські та міжнародні освітні проекти;

    • створення та постійне поповнення інформаційного банка даних про нові дослідження в освіті на обласному, районному (міському), шкільному рівнях;

    • оформлення «Карти інноваційної діяльності» освітньої системи району чи міста;

    • розробку методичного кейса «Науково-дослідницька робота педагога»;

    • створення медіатеки та ін.

Методисти, виконуючи дослідницьку діяльність, мають вирішувати два взаємопов’язаних завдання: формувати та розвивати у педагогічних працівників дослідницькі уміння з одного боку, а з іншого – проводити власну дослідницьку роботу для збагачення змісту методичної діяльності.

К.М.Старченко, В.І.Пуцов, Б.В.Гадзецький радять методистам дослідну роботу здійснювати за напрямами:

дослідницько-експериментальну роботу методисти ведуть самостійно;

дослідницько-експериментальну роботу здійснюють науковці, а методисти включені в цей процес.



Звичайно, що від цих напрямів залежить і рівень досліджень, і завдання, і результати їх узагальнення.

Організація дослідно-експериментальної роботи має передбачати поетапну діяльність колективу РМК чи окремо взятого методиста.

Діагностичний етап:

  • Аналіз роботи РМК, методистів.

  • Виявлення та формування суперечностей, ліквідація яких передбачала б певні зміни щодо поліпшення роботи РМК, методистів.

Прогностичний етап:

  • Постановка мети, визначення головних завдань експерименту.

  • Визначення основного змісту дослідження.

  • Побудова нової моделі діяльності методиста.

Організаційний етап:

  • Підбір засобів організації дослідження.

  • Створення відповідної матеріальної бази.

  • Розробка технологій, методик, планів, іншого інструментарію відстеження ходу дослідження.

  • Визначення критеріїв та показників для оцінки результатів дослідження.

  • Налагодження співпраці з інститутом післядипломної педагогічної освіти, запрошення наукових керівників, консультантів.

Практичний етап:

  • Впровадження в практику роботи РМК (методистів) інноваційних технологій, методик, системи заходів щодо модернізації методичної роботи.

  • Відстежування процесу проміжних результатів дослідження.

  • Корекція програми, методів, засобів дослідження.

  • Проведення контрольних зрізів.

Узагальнюючий підсумковий етап:

  • Аналіз та обробка даних дослідження.

  • Аналіз відстеження результатів дослідження відповідно до програми дослідження, мети, завдань.

  • Узагальнюючий аналіз результатів дослідження.

  • Оформлення підсумків процесу дослідження, його результатів.

  • Проведення моніторингу, проміжних та підсумкових звітів.

  • Систематизація результатів дослідження.

Важливою умовою результативності основного етапу дослідження є поглиблене вивчення та аналіз необхідної науково-методичної, психолого-педагогічної літератури і стану практики, в тому числі перспективного педагогічного досвіду.

Організація науково-дослідної роботи має розпочинатися з визначення, обґрунтування науково-методичної програми дослідження, розробки програми дослідження, в якій визначаються: об’єкт та предмет дослідження, мета та основні завдання, гіпотеза, база та етапи дослідження та інше. Наступним кроком є організаційно і науково-методичне забезпечення, яке передбачає: створення, при потребі, активу дослідження, творчої групи, проблемної лабораторії, науково-дослідної лабораторії, експериментальних груп, розробку моделі дослідження, необхідних анкет, схем, пам’яток та інше; консультації з теми у науковців, методичну роботу з кадрами, що беруть участь у експерименті тощо.

При організації науково-дослідної роботи, дослідженні науково-методичної проблеми радимо використати логічно-структурну модель роботи над НМПТ, розроблену Старченком К.М., Завалевським Ю.І., Литвиненком Г.М. [10].



Вибір, усвідомлення та обґрунтування науково-методичної проблемної теми (НМПТ)


Визначення рівня складності

Розробка програми дослідження теми




Об’єкт, предмет, мета, завдання

Етапи дослідження

Розробка засобів дослідження

База, форми дослідження

Визначення критеріїв



Встановлення творчих зв’язків, консультування, підготовка пілотних кадрів





Планування дослідної роботи в системі НМР



Творчі групи,

творчі лабораторії



Науково-проблемні семінари, тренінги тощо

Зміст проблемної теми в інших формах роботи




Аналіз літературних джерел, стану практики, методичний супровід роботи над НМПТ



Опрацювання етапних та прикінцевих результатів, їх аналіз та оцінювання




Методичні рекомендації та розробки

Науково-практичний семінар, науково-практична конференція

Статті, досвід, нове заняття тощо

Посібник, монографія




Забезпечення дієвості результатів роботи над НМПТ

Зосередимо увагу на визначенні та обґрунтуванні науково-методичної проблеми дослідження.

Тема дослідження повинна відображати не лише основний зміст проблеми, а обумовлюватиїї кінцеві результати.

При виборі науково-методичної проблеми дослідження слід враховувати такі головні вимоги:



Актуальність – визначається рівнем її відповідності запитам і потребам педагогічної практики та науки, регіональним програмам розвитку освіти, діяльності РМК, соціальному замовленню закладів освіти регіону, кожного методиста, вчителя.

Прогнозованість очікуваних результатів її реалізації.

Наявність умов та засобів її виконання.

Орієнтованими напрямками визначення проблемних тем для дослідження і практичного розв’язання можуть бути:

  • сучасні педагогічні теорії та системи організації і здійснення навчально-виховного процесу, рівень їх використання на практиці;

  • удосконалення змісту освіти;

  • навчально-методичне забезпечення викладання предметів, рекомендації;

  • оцінювання навчальних досягнень учнів;

  • інноваційні підходи до забезпечення функціонування методичної роботи як системи;

  • розвиток професіоналізму педагогічних працівників в системі методичної роботи та інші [9].

Орієнтовними темами досліджень і практичного розв’язання в системі науково-методичної роботи мають бути:

  • Трансформування наукових ідей у педагогічну практику.

  • Інновації в освітньому середовищі України.

  • Науково-методичний супровід навчально-виховного процесу.

  • Інноваційні технології науково-методичної роботи Р(М)МК (центрів).

  • Інноваційні технології у навчально-виховному процесі.

  • Упровадження андрагогічних ідей у процес навчання педагогічних працівників у міжкурсовий період.

  • Готовність учителя до роботи з обдарованими дітьми.

  • Сучасна виховна система загальноосвітнього навчального закладу.

  • Становлення вчителя-дослідника.

  • Організаційно-методичне забезпечення впровадження профільного навчання.

Цей перелік напрямів може бути продовжений.

Важливим напрямом науково-дослідної роботи Р(М)МК (центрів), на наш погляд, є впровадження нових технологій науково-методичної роботи.

При виборі технології методичної роботи радимо скористатися таким алгоритмом:


    • Аналіз стану „технологічної оснащеності” науково-методичної роботи в районі (закладі); рівень володіння методистами існуючими технологіями та повнота використання ресурсних можливостей технологій.

    • Обґрунтування потреби перегляду технологій методичної роботи, доведення її до свідомості працівників методичних служб.

    • Визначення вимог до нових технологій та стратегії їх подальшого розвитку.

    • Аналіз інноваційних технологій за їх концептуальними основами та реальними можливостями.

    • Відбір технологій, які найбільш адекватні поставленим завданням.

    • Експертиза нових технологій з точки зору забезпечення ними зростання професійно-кваліфікаційного рівня працівників.

    • Визначення орієнтовного об’єму необхідних ресурсів та змісту науково-методичної роботи, яких вимагає запровадження інноваційних технологій.
    Аналіз та врахування пропозицій і побажань педагогічних працівників.


Структура програми впровадження інноваційних технологій методичної роботи має включати такі модулі [2]:

1 модуль

  • Аналіз результативності роботи науково-методичної служби за попередній період.

  • Визначення кола проблем та потреб в оновленні діяльності служби.

  • Обґрунтування актуальності проблеми запровадження інноваційних технологій науково-методичної роботи.

2 модуль

  • Визначення пріоритетних напрямів, цілей та завдань оновлення змісту та організаційних форм діяльності методичної служби й окремих її підрозділів.

3 модуль

  • Загальна характеристика інноваційних технологій методичної роботи, які передбачається запровадити в практику діяльності районного методичного кабінету, методичного об’єднання навчального закладу.

4 модуль

  • Ресурсне забезпечення реалізації програми запровадження інноваційних технологій науково-методичної роботи, в тому числі засоби обліку та збереження результатів запровадження.

5 модуль

  • Опис особливостей реалізації програми, можливих труднощів та перешкод, шляхів їх подолання.

  • Забезпечення зворотного зв’язку, корекції в процесі впровадження.

6 модуль

  • Управління програмою впровадження інноваційних технологій науково-методичної роботи.

Одним із важливих завдань працівників Р(М)МК (центрів) стосовно науково-дослідної роботи є поєднання індивідуального творчого пошуку з колективними формами.

Методист у цьому відношення має бути лідером, дослідником.

Активно залучити педагогічних працівників до науково-дослідницької роботи допоможе алгоритм, напрацьований Л.Я.Набокою [10].

Завершити наукове дослідження, радимо підсумковим заходом, наприклад, педагогічними читаннями, конференцією, семінаром тощо.


Система науково-методичної роботи є впливовим фактором переосмислення перспектив і пріоритетів освітянської сфери, формування інтелектуального та культурного потенціалу учасників навчально-виховного процесу.

Ми переконані, що основними завданнями методичних формувань має бути розвиток технологічної компетентності педагогів, формування у них вмінь не лише сприймати інновації, а й творчо їх реалізувати у практичній діяльності.

Серед різних видів діяльності методичних служб важливу роль сьогодні відіграє система консультування. З метою надання методичної допомоги щодо включення педпрацівників у дослідну, експериментальну діяльність радимо передбачити консультпункти на базі методичних кабінетів (центрів), опорних, базових навчальних закладів. Тематика їх може бути орієнтовно такою:


  • Основні напрямки інноваційної діяльності навчальних закладів.

  • Основні аспекти інноваційної діяльності педпрацівників.

  • Роль внутрішньошкільної методичної роботи у становленні вчителя-дослідника.

  • Апробація мультимедійних комплексів у навчально-виховному процесі закладу освіти.

  • Інформатизація управлінської діяльності керівників навчальних закладів.

  • Інноваційні форми здійснення виховного процесу в школі.

  • Організація профільного навчання в старшій школі.

  • Організація науково-дослідної роботи з учнями.

В.О.Сухомлинського писав: «Якщо вчитель вдумливо аналізує свою роботу, в нього не може не виникнути інтересу до теоретичного осмислення свого досвіду... Логічний наслідок своєї роботи полягає в тому, що вчитель зосереджує увагу на якомусь боці педагогічного процесу, який, на його думку, відіграє в даному разі найважливішу роль, досліджує, вивчає факти, читає педагогічну літературу.

Так починається вищий етап педагогічної творчості – поєднання практики з елементами наукового дослідження» [11, 73].



Творчий підхід методичних служб до організації інноваційної діяльності педагогічних колективів, окремих вчителів забезпечуватиме їх «інтелектуальне зростання, постійне збагачення, оновлення, поповнення, поглиблення, удосконалення знань» [11, 43].
Література

  1. Зайченко О.І., Островерхова Н.М., Даниленко Л.І. Теорія і практика управлінської діяльності районного відділу освіти: Монографія.– К.: «ВПЦ Техпрінт».– 2000.

  2. Литвиненко С. Теоретичні засади розробки соціально-педагогічних технологій // Сільська школа України. – 2006. – №25-26. – С.3-6.

  3. Методична служба – школі: Інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти. Випуск 4 / Укладачі: Ю.В.Буган, О.В.Козловська, Г.Г.Свінних, В.І.Уруський.– Тернопіль: Астон.– 2004.

  4. Набока Л., Скрипник М. Як підготувати педагога-дослідника // Управління освітою.– 2002.– №13-14.– С.20.

  5. Набока Л.Професійний розвиток методиста в системі післядипломної освіти: Концептуальний підхід // Післядипломна освіта в Україні.– 2004.– № 1.– С.59.

  6. Освітній менеджмент: Навчальний посібник / За ред. Л.Даниленко, Л.Карамушки.– К.: Шкільний світ. – 2003.

  7. Постельняк А.І. Інноваційність як стиль професійної діяльності. З досвіду роботи завідуючої методичним кабінетом відділу освіти Добровеличківської райдержадміністрації Климчук Н.М. з питань підвищення інноваційного потенціалу науково-методичної роботи з педагогічними кадрами: Методичний посібник. – Кіровоград. – 2006.

  8. Робота методкабінету / Упоряд. Л.Галіцина..– К.: Вид. дім «шкільний світ».– 2005.– (Б-ка «Шкільний світ»).

  9. Старченко К.М., Пуцов В.І., Гадзецький Б.В. Технологія управлінської діяльності завідуючого районним (міським) кабінетом: Навчальний посібник.– К.– 2002.

  10. Старченко К.М., Пуцов В.І., Завалевський Ю.І., Литвиненко Г.М. Управління інноваційним розвитком районного (міського) методичного кабінету: Науково-методичний посібник. – Чернівці: Букрек. – 2010.– 344с.

  11. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5-ти т. - Т. 4.– К.: Рад. школа, 1976-1977.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка