Наукова актуальність проблеми



Скачати 154.38 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір154.38 Kb.

Опис досвіду


Розробкою та впровадженням нових технологій вибору успішної професії вдається поєднувати та організовувати взаємодію шкільної освіти з практикою самостійного працевлаштування на ринку праці, визначити досягнення та прогнозувати успішне майбутнє життєдіяльності наших дітей.

У школі створені всі умови для інтеграції елементів інноваційних технологій у навчально-виховному процесі, розвитку здатностей учнівської молоді у виборі успішної професії, плануванні кар’єри та формуванні соціально значущих життєвих компетентностей відповідно до вимог сучасного ринку праці.

Основне завдання школи полягає в розробці та реалізації програмно-методичної системи та створенні технологічно-розвивальних умов інтегрованого змісту профільного навчання, за допомогою яких учні в загальноосвітньому навчальному закладі набувають життєвої компетентнтності як особистісного чинника, що сприяє вибору успішної професії.

Одним із направлень застосування інноваційних технологій є навчально-виховна робота, яка спрямована на формування громадянина України, компетентної, конкурентноспроможної особистості з глибокою свідомістю та духовними якостями.

Серед розмаїття компетентностей домінуючою у формуванні школярів є громадянська компетентність.

Інноваційна тема «Професійне виховання учнів у контексті громадянської освіти» включає п’ять модулів і містить розробку інновацій від підготовчого етапу через практичну діяльність до подальшого використання.



Наукова актуальність проблеми

В умовах демократизації суспільства, змін суспільних відносин особливого значення набуває актуальність інноваційних підходів у вихованні. У сучасній шкільній системі виховання саме через дитячі шкільні громадські організації школа має забезпечити усім громадянам рівні стартові можливості для розвитку і застосування їх потенціальних здібностей.

Актуальність демократизації шкільного життя в Україні зумовлюється водночас з процесом відродження нація. Для України, яка є поліетнічною державою, громадянське виховання відіграє особливу роль ще й тому, що воно покликане сприяти формуванню соборності України. Тому всі ланки системи освіти загалом, а шкільна система виховання зокрема, формують у громадян життєві компетенції та власний професійний вибір, готовність до професійного життя в майбутньому.

Основними принципами організації виховного простору школи є:


  1. Створення можливостей щодо розвитку та здійснення життєвотворчості учня, набуття та реалізації ним індивідуально- особистісних технологій життєвотворчості.

  2. Заохочення учня до визначення власних цілей та завдань, вироблення колективної та індивідуальної програми участі у виховному просторі.

  3. Урахування особистісних особливостей учня: його досвіду, рівня знань, здібностей, стилю життя, актуального стану його життєвої компетентності.

  4. Формування іміджу ділової людини, почуття людської гідності та цінностей різного типу праці.

  5. Організація розвивального середовища на змісті навчальних дисциплін та професійного самовизначення, що забезпечують готовність до вибору успішної професії.

  6. Забезпечення учнів теоретичними та практичними знаннями основ вибору успішної професії.

  7. Створення умови для реалізації творчого потенціалу вчителів і учнів, практичного застосування ними набутих знань та способів впровадження інноваційних технологій.

Очікувані практичні результати:

  • Виховання громадянина з найкращими людськими якостями: толерантність, відкритість і чесність, активність, послідовність та індивідуальна визначеність життєвих орієнтирів.

  • Формування уявлень про сутність та престижність висококваліфікованої робітничої професії.

  • Розробка моделі комунікабельного контактного у різних соціальних групах випускника, який уміє працювати в колективі, у різних галузях, різних ситуаціях, легко запобігає та вміє виходити з будь яких конфліктних ситуацій; цілеспрямовано використовує свій потенціал, як для самореалізації в професійному та особистому плані, так і в інтересах суспільства, держави.

Модуль І. Створення системи безперервної громадянської освіти

Декілька років тому педагогічний колектив утілив сміливу ідею – в основу гуманітарного блоку було покладено державотворчі дисципліни. Це стало поштовхом для створення школи місцевого сомоврядування, концепцією якої передбачено створення системи безперервної громадянської освіти. Школа стала працювати за суспільно-гуманітарним напрямом.

Головна мета громадянської освіти – формування громадянина, який живе у демократичному суспільстві. Такий громадянин повинен володіти певними знаннями (про права людини, про державу, про вибори), уміннями (критично мислити, аналізувати політичну ситуацію, співпрацювати з іншими людьми), цінностями (повага до прав інших, толерантність, компромісність), а також бажанням брати участь у суспільно-політичному житті.

Упроваджуючи в школі основні завдання з модернізації освіти, педагогічний колектив звернувся до інноваційної діяльності, стрижнем якої є розробка концепції побудованої на основі визначеної педагогічної проблеми, що дозволяє реалізувати системний підхід до організації навчально-виховного процесу (додаток 1).

В школі реалізується концепція громадянської освіти і виховання за певними формами та методами (додаток 2):

- через запровадження окремих навчальних предметів, курсів, факультативів;

- через позакласну та позаурочну роботу (здійснюється через систему виховних масових заходів, свят, конкурсів, турнірів, олімпіад, предметних тижнів);

- організація демократичного шкільного середовища (діяльність шкільних дитячих організацій, співпраця з батьками, громадськістю, організація роботи шкільних засобів масової інформації ).



Умови для громадянської освіти:

- організаційно-педагогічні;

- морально-психологічні;

- матеріально-фінансові.

Успіх роботи педколективу зумовлений, насамперед, творчою діяльністю керівника школи та його заступників. Основою для педагогічної майстерності є система внутрішкільної науково-методичної роботи (додаток 3).

Управлінську діяльність у школі спрямовано на формування дієздатного колективу педагогів-однодумців, створення оптимальних умов для навчання учнів, виховання та розвитку талановитих, обдарованих дітей для самореалізації як кожного учня, так і кожного педагога. Аналіз кадрового забезпечення профільного навчання в школі свідчіть про його достатній якісний рівень (додаток 4). Відчуваючи необхідність в самоосвіті, вчителі відвідують спецкурси, семінари які організовують спеціалісти КВНЗ «ХАНО» (додаток 5).

У своїй практичній діяльності ми, перш за все, розробили і запровадили з 1 по 11 класи систему спеціальних предметів (додаток 6). Так, у 1-4 класах викладається предмет «Я і Україна», у 8 класі спецкурс «Бути громадянином», 9-10 класах спецкурси: «Практичне право», «Права людини», «Громадянська освіта», які суттєво допомогли збагатити навчальний процес. Специфікою предмета «Громадянська освіта» є можливість давати учням знання про людину і суспільство ( додаток 7).

Велику роль у громадянській освіті відіграє вчитель, який підтримує вияви позитивної соціальної поведінки учнів, створює сприятливий моральний клімат, знайомить учнів із загальнолюдськими цінностями, створює демократичну обстановку в класі. Успіх залежить від того, наскільки вчитель допоможе школярам проявити власні здібності, особисту компетенцію в складних суспільно-політичних, правових питаннях, навчить їх довіряти своєму здоровому глузду, покладатися на моральну інтуїцію в складних ситуаціях, бути відповідальними.

Формування громадянськості, як і інших психологічних властивостей, залежить від певних співвідношень соціального середовища і внутрішніх суб’єктивних умов, властивих кожному віковому періоду. З метою формування у дитини громадянськості в організованому дорослими довкіллі повинно поєднуватися позитивне емоційне забарвлення з образом громадянського «Я» (додаток 8). Якщо такий зв'язок відсутній, або не простежується, то довкілля, наповнене громадянським змістом, не стає особистісно значущим для дитини.

Модуль ІІ. Виховна робота школи в контексті громадянської освіти.

Виховання громадянина має бути спрямованим передусім на розвиток патріотизму, любові до свого народу, до України, вміння осмислювати моральні та культурні цінності, історію, звичаї, обряди, символіку.

Визначальною характеристикою громадянської зрілості, як результату громадянського виховання, є розвинена правосвідомість – усвідомлення своїх прав, свобод, обов’язків, ставлення до Закону, до державної влади .

Найважливішою складовою громадянської освіти є моральність особистості. Вона включає гуманістичні риси, що являють собою єдність національних і загальнолюдських цінностей: доброту, увагу, чуйність, милосердя, толерантність, совість, чесність, правдивість, працелюбність, справедливість, гідність, повагу і любов до своїх батьків, роду. Названі якості визначають культуру поведінки особистості. Для цього в школі створена система виховної роботи.



Підходи та принципи:

  • особистісно-зорієнтований підхід з урахуванням вікових особливостей учнів;

  • системний підхід;

  • принцип гуманізації та демократизації;

  • самоактивність та саморегуляція.

Найважливішим етапом громадянської освіти є школа. Саме тут закладаються основи громадянської освіти, перші необхідні знання з професійної освіти з метою подальшого працевлаштування. Саме в школі учень стає громадянином (додаток 9).

Плануючи роботу по громадянському вихованню в нашій школі, ми виявили той факт, що майже всі сфери шкільного життя: уроки, виховні заходи, гурткова робота, робота з батьками несуть в собі елементи громадянського виховання (додаток 10). Велике значення мають моральні принципи виховного процесу в поєднанні з правовими знаннями учнів. Постає питання проведення громадянської освіти на рівні таких предметів: історії, правознавства, спецкурси. Але чи можна стверджувати, що цього досить?

Поруч з вищезазначеними предметами величезну роль у формуванні громадянської позиції відводиться урокам української літератури. Майже кожен урок може стати трибуною, з якої вчитель вчить дітей любити свою Україну, любити рідну мову, бути гідними громадянами. В Добровільській ЗОШ І-ІІІ ступенів громадянське виховання стоїть на чільному місці. В школі сплановані заходи громадянського спрямування (додатки 11,12). Одним із принципів громадянського виховання є інтеркультурність. Цей принцип передбачає інтегрованість української національної культури в контексті загальнодержавних, європейських і світових цінностей.

Але постає питання, чи зможемо ми здійснювати громадянське виховання в цьому напрямі з молоддю, яка не має глибокого відчуття своїх коренів роду, родини? Виховні заходи які проводяться в школі для молодших школярів: «Нашому роду нема переводу», «Подорож до країни Доброти», «З чого починається Батьківщина», «Моя вишнева Україна» до дня народження Шевченка, свято до Дня Писемності, націлені на формування кращих ментальних рис дитини, що спираються на принципи природовідповідності та культуровідповідності, на пробудження інтересу та прищепленні глибокої любові до рідної мови, літератури, історії, поваги до традицій та звичаїв українців, до майбутньої професії.

Громадянські якості формуються в процесі безпосередньої участі учнів у навчально-виховних заходах, що здійснюються на уроках учителем, а в позаурочний час – заступником з навчально-виховної роботи, батьками, громадськістю. І такі заходи надзвичайно багатопланові, всеохоплюючі (додаток 13).


  • Перша вимога до них – вони мають спиратися на знання, здобуті на уроках історії, літератури, правознавства, естетики, поглиблювати та розширювати їх.

  • Друга вимога – заходи громадянського змісту повинні логічно продовжувати урочну роботу, мати певну систему, виховувати принцип наступності та безперервності.

  • Третя вимога – вони мають бути доступними, цікавими, емоційно - насиченими, щоб у процесі їх сформувалася учнівська творчість, самовираження .

Тому слідуючими виховними заходами даного напрямку є:

  • для учнів середнього шкільного віку «Ми роду козацького діти», урок-гра «Ерудит» на тему «Київська Русь» (з історії в 7 класі),

  • старшокласників «Козацькі розваги», «Слідство ведуть знавці», історичний КВК для учнів 9-10 класів.

Сьогодні педагоги шукають нових методів навчання та виховання, щоб навчити учня вірити у свої сили й використовувати свої знання повною мірою. Таку організацію навчально-виховного процесу, за якої учень - один із головних суб’єктів творчої діяльності, передбачає музейна справа (додаток 14).

Протягом п’яти років учні та вчителі працювали над створенням шкільної «Світлиці». У процесі створення кімнати діти отримували додаткові знання про минувшину, дізнавалися про людей, яких немає серед нас. Процес створення «Світлиці» переріс у величезну роботу по вихованню любові до Батьківщини, до людей рідного краю, бажання більше знати про минуле. Цим самим учнівський колектив був охоплений роботою по здійсненню громадянського виховання.

Загальна мета та конкретні завдання правового виховання учнів вирішуються в процесі учбової діяльності. Одночасно виділяються конкретні й безпосередні задачі правового виховання. А саме - формування у кожного учня системи знань з питань основ держави та права, до її конкретних органів, прищеплення навичок правосвідомої поведінки, виховання нетерпимості до різноманітних правопорушень. Таким чином, правове виховання в школі здійснюють всі вчителі та класні керівники на уроках і виховних заходах. Найбільше над цим працює вчитель історії та правознавства Євтушенко Н.В., яка крім запланованих уроків, регулярно проводить позакласні заходи з правознавства.

У рамках проведення в школі тижня права працює Пошта довіри. Учні письмово можуть задати будь-яке питання, що їх цікавить і одержати відповідь вчителя.

Протягом навчального року спільно з лікарями ЦРЛ проводяться зустрічі, індивідуальні бесіди з учнями школи та їх батьками з питань захворювання неповнолітніх на СНІД, венеричні хвороби, наркоманію, алкоголізм.

Спільно з працівниками Близнюківського РВ УМВС України, яке очолює Кваснюк Р.І., проводяться практичні семінари та бесіди зі старшокласниками, учні школи відвідали музей Близнюківського РВ УМВС України.

Для контролю за результатами проведення правового виховання в школі ведеться картотека соціальної характеристики учнів, облік дітей схильних до правопорушень.

Отже, головне завдання правового виховання школи – формування правової установки з позиції, якої неповнолітній зможе керувати своїм настроєм, бажаннями, вчинками, де слово не розбігається з ділом, втілюється в повсякденність та готує учнів до майбутнього життя.



Модуль ІІІ. Учнівське самоврядування як елемент громадянської освіти

Головним завданням учнівського самоврядування є формування й розвиток соціальної активності особистості з глибоким усвідомленням громадянської позиції, почуттям національної самосвідомості.

Самоврядування покликане навчити школярів самостійно планувати й організовувати роботу, обговорювати і вносити пропозиції щодо організації навчально-виховного процесу, координувати свої зусилля, здійснювати самоконтроль, самостійно приймати важливі рішення, аналізувати проведену роботу, шукати ефективні форми самоврядування, тобто навчити молодь нести відповідальність за свої дії.

На підставі Конституції України, Загальної декларації прав дитини, Конвенції про права дитини в нашій школі створені учнівські організації «Барвінкова країна» для учнів 1-6 класів та юнацька організація «Лідер ХХІ століття» для учнів 7-11 класів (додаток 15).

Виховна система організацій базується за такими напрямами:


  • дослідницький;

  • екологічний;

  • правовий;

  • українська минувшина;

  • зміцнення здоров’я;

  • естетичний.

Основна мета організації «Лідер ХХІ століття»- вміння організувати справу, повести за собою інших. Щороку в школі на День вчителя з найбільш активних учнів формується шкільна адміністрація та педагогічний колектив. На цілий день школа віддана під керівництво учнів, саме в цей день вони приймають важливі рішення, проводять уроки (додаток 16)

Загалом, структура виховної роботи школи, яка створена творчими зусиллями всього педагогічного колективу, працює на кінцевий результат. Ним є – в и п у с к н и к. Особистість творча, вільна, гуманна, духовно зріла, фізично досконала, морально свідома, відповідальна, ініціативна, здатна до вирішення життєвих проблем, готова до самооцінювання, самоосвіти, самовдосконалення та самореалізації.



Модуль ІV Професійна орієнтація у контексті громадянського виховання

Основна мета впровадження професійної орієнтації в школі – формування професійної спрямованості учнів, їх здібності свідомо обирати професію. Професійна орієнтація у школі включає такі компоненти: професійну профосвіту, професійну діагностику, професійну консультацію, професійну активізацію та професійну адаптацію.

Головне завдання профосвіти з учнями 1-4 класів полягає в необхідності дати їм початкові відомості про важливість будь – якої праці для життя суспільства.

У основній школі (5-9) професійна просвіта школярів спрямовується на ознайомлення учнів з існуючою типологією професій та відомості про найбільш поширені професії.

У старшій школі професійна освіта орієнтується на розширенні кола знань школярів про професії, якими вони можуть оволодіти після закінчення школи (додаток 17).

Основні напрямки профорієнтаційної роботи в Добровільській ЗОШ в контексті громадянської освіти ( додаток 18):

- виявлення інтересів, схильностей учнів, їх первинних профнамірів (додаток 19);

- виявлення соціальних настанов, допомога при їх формуванні;

- визначення мотивації вибору та її структури;

- формування готовності до реального рівня самореалізації;

- виявлення структури здібностей.

Форми професійної пропаганди: організація виступу спеціалістів, цільові екскурсії, проведення конкурсів «Знавці професій», оформлення стендів, виставок, вітрин тощо.

Таким чином, ефективність процесу виховання в дусі громадянськості залежатиме від повноти реалізації усіх його складових, у тому числі й формування професійної спрямованості школярів (додаток 20).

Удосконалення навчально-виховного процесу на засадах інноваційного простору дало можливість використовувати нові форми та методи роботи по профорієнтації в системі громадянської освіти. Це, насамперед, проведення предметних олімпіад з основ наук, конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт, громадянських проектів, турнірів, конкурсів, інтелектуальних аукціонів, змагань, ігрових тренінгів, інтелектуальних марафонів та ігор. У школі діє Концепція громадянського виховання особистості. Ми твердо переконані – у кожній дитині є задатки творчих здібностей, необхідно лише працювати, творити, заохочувати, і тоді обов’язково буде результат. У школі створено базу даних обдарованих дітей, де фіксуються всі перемоги кожного учня школи протягом року.

Створення інноваційного освітнього простору суттєво впливає на якість освіти в школі. Серед вихованців школи переможці ІІ( районного) туру Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін. Добрі знання учні показують у Всеукраїнському природничому конкурсі «Колосок» (із 7 учасників лауреатами срібного колоска стали 3 учні), Міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру» (з 25 учасників: 5 учнів отримали відмінний результат, 7 учнів - добрий результат). Інтерес до цих конкурсів постійно зростає (додаток 21, 22).

Моніторингові дослідження показали, що зі створенням інноваційного освітнього простору зріс рівень навченості та якості знань у класах, більшість учнів підтвердили свої знання участю в ЗНО та вступом до вищих навчальних закладів. Адже успішність учня дорівнює якості роботи вчителя (додаток 23).

Мережний взаємозв'язок школи з професійно технічними навчальними закладами: Олександрівський професійно-технічний ліцей, Лозівське професійно-технічне училище, Панютінське професійне-технічне училище, Барвінковське професійно-технічне училище та вищими навчальними закладами: Харківським національним технічним університетом сільського господарства ім. П. Василенка, Харківським національним аграрним університетом ім. В.В. Докучаєва, Харківським Національним педагогічним університетом ім. Г.С.Сковороди, Харківською державною зооветеринарною академією, Українською інженерно – педагогічна академія, Харківським коледжем текстилю та дизайну (додаток 24).

Школа працює на майбутнє, тому кінцевою метою нашої роботи є компетентна особистість випускника, здатного орієнтуватися в сучасному суспільстві, бути гнучким, мобільним, уміти презентувати себе на ринку праці, знайти застосування своїх знань, умінь і навичок на практиці, цілеспрямовано використовувати свій потенціал для самореалізації як у професійному і особистому плані, так і в інтересах Української держави, суспільства, громади ( додаток 25,26).

Інноваційний освітній простір надасть можливість у майбутньому:


  • створити системи інноваційних технологій у школі;

  • підвищити якість освіти школи на засадах компетентнісного підходу;

  • здійснити свідомий вибір учнями профілю та профільного навчання;

  • досягти високих результатів обдарованих дітей;

  • розробити та апробувати програми, брати активну участь у науково-дослідницькій роботі.

Таким чином, робота школи по створенню інноваційного простору для професійного виховання учнів у контексті громадянської освіти є перспективною, оскільки це:

  • якісно новий стан сучасної школи, заснований на інтеграції учнів, учителів, батьків, громади села;

  • можливість і умови для всебічного розвитку і формування власної стратегії росту кожного вихованця;

  • робота, для якої характерні гуманістичні та національні ідеї, ідеї свободи вибору, толерантності, взаємодії та відповідальності.

При використанні вищезазначених шляхів можна створити такий простір, де якісно підвищиться рівень освіти в навчальному закладі сільської місцевості (додаток 27,28).

Література



  1. Барабаш О. Інноваційний простір сільської школи// Сільська школа: реалії та перспективи. – Івано-Франківськ, 2003.

  2. Даниленко Л.І. Управління інноваційною діяльністю в загальноосвітніх навчальних закладах: Монографія. –К.: Міленіум, 2004. – 358с.

  3. Єрмаков І.Г. Виховання життєво творчості: моделі виховних систем. – Х.: Вид. група «Основа», 2006.

  4. Іванюк Г. Специфічні чинники впливу учня на розвиток особистості учня в освітньому середовищі сільської школи// Рідна школа. – 2006. - №2006. - № 5. – С.28-30.

  5. ЛернерЛ. Місце і роль профільного навчання в професійному самовизначенні випускників 12- річної школи// завуч. – 2002. - №16.

  6. ЛопухівськаА. Виховні проекти розвитку творчої особистості учня сільської школи// Управління освітою. – 2005.- лютий №3.

  7. Лопухівська А. Учнівське самоврядування// завуч. – 2004.- № 11. – С.11-24

  8. Поздняков С. Продуктивне навчання та інформаційні технології // Завуч. -2002. -№16.

  9. Чорна К. Громадянське виховання – нагальна потреба України // Освіта України. – 200.- № 51/52.- С. 5.

  10. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності: Проект/ Наук. творч. колектив: О.В. Сухомлинська (наук.. кер.) та ін.// Інф. зб. МОН України.-2000.- №22.- С.7-21.




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка