Наталія Лігачова, Сергій Черненко, Валерій Іванов, Сергій Дацюк Маніпуляції на тб



Сторінка5/25
Дата конвертації10.09.2017
Розмір4.27 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25

3.”Індикатори” маніпуляцій.

На загал, для пересічного телеглядача існує елементарний набір своєрідних „індикаторів”, які свідчать про застосування маніпулятивних технологій у тій чи іншій програмі. Достатньо вичерпний перелік таких індикаторів наводить Сергій Кара-Мурза у книзі „Манипуляция сознанием”. Свідомо чи інтуїтивно, кожен з нас може опиратися на ряд певних ознак. Окрім способів подачі інформації, про які ми згадали раніше – сенсаційності та терміновості і мультиплікативності(дроблення) подачі інформації, такими „індикаторами”, зокрема, є:



Мова. Як тільки ведучий чи диктор починає вживати незрозумілі для більшості глядачів терміни (на зразок „секвестр”, „ваучер”, ”дефляція”, ”дефолт”) – це свідчить про реалізацію маніпулятивної схеми. Оскільки якби той, хто транслює повідомлення, був би зацікавлений у тому, щоб повідомлення було раціонально осмислене глядачами, то зробив би його максимально зрозумілим і побудував би у формі уявного діалогу.

Емоції. Спроби „тиснути на емоції” в інформаційних та суспільно-політичних програмах практично в усіх випадках покликані замаскувати реальний стан речей, або чиїсь реальні інтереси.

Повторення. Один з головних засобів недобросовісної пропаганди. Якщо раптом на телебаченні починають безкінечно обговорювати одну і ту ж тему, використовуючи при цьому одні і ті ж комбінації слів – є всі підстави запідозрити маніпулятивний характер цих повідомлень.

Вилучення з контексту. Вилучаючи ту чи іншу проблему з реального контексту, маніпулятор „заганяє” думку глядача у потрібне йому „русло”. Ігнорування альтернативних думок, всіх факторів тієї чи іншої суспільної проблеми чи ситуації свідчить про те, що мета повідомлення – створити у свідомості глядачів інспірований, умисно створений висновок чи оцінку.

Тоталітаризм джерела повідомлень. Відсутність альтернативних джерел інформації, опозиційних ЗМІ(в першу чергу телеканалів), свідома інформаційна блокада альтернативних думок – одна з найсуттєвіших ознак маніпуляції масовою свідомістю у масових масштабах.

Змішування інформації та оцінки. Грубий маніпулятивний прийом, проти якого прийняті спеціальні закони у європейському законодавстві. Сприймаючи факти, людині складно захиститися від нав’язаних ведучим чи диктором оцінок цих фактів. Цей прийом застосовується на вітчизняних телеканалах дуже широко.

Прикриття авторитетом. Спроби підтримати будь-яке політичне чи ідеологічне твердження авторитетом конкретної особистості, особливо в тому випадку, якщо вона не має жодного стосунку до тієї сфери, яка пов’язана з цим твердженням.

Некогерентність висловлювань. Невідповідність висловлювань, які стосуються однієї теми, достатньо легко вловлюється на рівні інтуїції. Нестиковки у твердженнях політиків та телеведучих, які сприймаються беззастережно виключно завдяки пасивності глядачів – одна з яскравих ознак маніпулятивних комбінацій.

Пересічному телеглядачеві, набір таких „індикаторів” може допомогти зберегти здатність до самостійного мислення під маніпулятивним „пресом” мас-медіа.


4. Роль телебачення у реалізації двох стратегій української влади.

Більшість прикладів використання маніпулятивних прийомів в українських ЗМІ та телебаченні, зокрема, безпосередньо стосуються реалізації двох наступних стратегій.



Перша з них, за визначенням вітчизняного соціолога Сергія Макеєва „заснована на культивуванні переконаності у відсутності авторитетної альтернативи, своєрідного політичного варіанту «іншого не дано». На минулих президентських виборах другий тур пройшов під знаком саме цієї технології.

Та ми маємо і більш вражаючі приклади в нашій історії. – пише С.Макеєв - У своїй крайній формі ця технологія легко переналаштовується на культивування «образу ворога» (як це сталося, коли очолені опозицією виступи проти існуючого режиму в Заяві Президента України, Голови Верховної Ради та Голови уряду від 13 лютого 2001 року були названі виступами фашиствуючих сил).”

Мета цієї стратегії – за всяку ціну легітимізувати нинішній політичний режим і його суспільно-політичну та економічну практику, ідентифікувати її у масовій свідомості, як єдино можливий варіант розвитку країни. Ключовою проблемою, яку покликана вирішити ця стратегія – є проблема-2004, проблема вибору наступника президента Кучми. Це стратегічне завдання включає в себе вирішення ряду тактичних завдань:

- нейтралізація негативної інформації про реальні результати діяльності українського керівництва – у соціальній та економічній сфері;

- нівелювання негативних наслідків для міжнародного іміджу української влади резонансних подій – убивства журналіста Георгія Гонгадзе, опублікування записів Мельниченка, тотального тиску на свободу слова, і т.п.;

- ідентифікування у масовій свідомості українських громадян негативного ставлення міжнародного співтовариства до практики конкретного політичного режиму - як негативного ставлення до України в цілому, як приниження національної гідності. Тобто, мова йде про маніпуляції з „образом ворога”;

- гіперболізація окремих позитивних моментів, „прив’язування” будь-якого позитиву виключно до діяльності Президента або пропрезидентських структур та діячів.

Це – тільки частина тактичних завдань влади, пов’язаних з необхідністю маніпулювань з громадською думкою. Зрозуміло, що вони знаходяться у постійному русі, якісь відходять на другий план, з’являються нові... Але суть дій в інформаційному просторі контролюючих його пропрезидентських структур залишається незмінною.

Друга стратегія спрямована на нейтралізацію опозиційних політичних сил за допомогою дискредитації їх лідерів та загальної маргіналізації, зштовхування „на периферію” масової свідомості. Стратегія здійснюється за допомогою техніки „приниження”, інформаційні атаки (спецоперації) здійснюються за допомогою створення негативних асоціацій, формування образу „агресивної” опозиції, яка переймається виключно боротьбою за владу і створює загрозу суспільному „спокою та стабільності”. Використовуються також атаки на оточення опозиційних лідерів , атаки за допомогою подвійних стандартів(тут і надалі автори застосовують шрифтове виділення для означення маніпулятивних прийомів, або фрагментів розшифровок телепрограм, пов’язаних з такими прийомами) і т.п.

Ключову роль у процесі реалізації цих двох стратегій відіграє, звичайно ж, телебачення, яке на сьогодні є найпотужнішим владним ресурсом в Україні. Монопольний контроль над телебаченням є запорукою політичного домінування.

Унікальну роль телебачення у сучасному світі влучно визначив відомий російський кінокритик Даниїл Дондурей, який пише, що телебачення - це „галактика функцій, форм, психологічних підмін, засобів розповсюдження уявлень, енергій та дій. Тепер це спосіб існування самої реальності. Телебачення сьогодні - це ї є саме життя.

Естетика телебачення сама по собі втілює два принципи. По-перше - це мозаїчність зображення, що презентує увесь світ у якості непов’язаних однозначним логічним зв’язком повідомлень. Будь-який випуск новин включає в себе набір різнопланових та різномасштабних повідомлень із абсолютно непов’язаних між собою областей життя.

По-друге – це взаємопідсилення повідомлень, які отримує телеглядач, яке долає їх мозаїчну роздробленість і надає цим повідомленням певної смислової єдності.

Людина здатна контролювати, „фільтрувати” повідомлення, які вона отримує по одному каналу, наприклад, через слово або через зорові образи. Коли ці канали поєднуються, ефективність проникнення у свідомість різко зростає – „фільтри” рвуться. Текст, який читає диктор, сприймається як очевидна істина, якщо дається на фоні відеоряду – образів, знятих „на місці подій”. Критичне осмислення різко утруднюється, навіть якщо відеоряд не має жодного стосунку до тексту.”(С.Кара-Мурза).

Телевізійний образ розгортається на екрані у вигляді мозаїки презентативних символів, які, самі по собі, не претендують на істинність чи фальшивість представлених картинок, але тим не менше, виявляються для людей головним джерелом інформації про світ, що їх оточує. Телеінформація – це перш за все інформація естетична. Вона, у більшості випадків, абстрагована від цінностей логіки: послідовності, аргументації, осмисленого контексту – особливо, якщо вони заважають розважати або певним чином настроювати глядацьку аудиторію.

Телевізійні образи – лише „відбиток” реального життя, але вони інсценуються як частина цієї реальності і при цьому доносяться до глядачів без логічного зв’язку і послідовної аргументації. Крім того, телеобрази при всій своїй життєподібності, як і всі інші знаки, є кодом, а не простим відтворенням реальних життєвих обставин. Ці генеровані телебаченням знаки мають певний сенс, який далеко не завжди ідентичний сенсу, закладеному у екранних зображеннях. Кодування, таким чином, залишається непомітним для масової аудиторії і, тим самим, дає змогу людям чи групам, які контролюють вибір чи виготовлення телеінформації, ще одну виняткову можливість запускати механізми маніпуляції.

Маніпулятивний потенціал телебачення ґрунтується саме на його здатності приховувати різницю між фіктивною, інспірованою „псевдореальністю” і реальністю. Саме тому інформація, отримана з телевізора, переважно є для аудиторії більш переконливою , ніж будь-які інші, раціональні аргументи.
РОЗДІЛ ДРУГИЙ. Маніпуляції на ТБ: практичне застосування.

1. „Інформаційна блокада” та „єдність інтерпретацій” – основні методи маніпуляцій в українському телеефірі.

Найбільше для проектів політичного впливу на українському телебаченні використовуються теленовини та інформаційно-аналітичні тижневики. Під час виборів 2002 року в Україні багатьма спостерігачами та журналістами було відмічено, що доступ до телебачення різних політичних сил був нерівний. Такі телеканали, як Інтер, ICTV, УТ-1 і навіть “1+1” в теленовинах та публіцистичних передачах зловживали своїми можливостями на користь окремих політичних сил. Політична реклама велася не тільки у вигляді рекламних роликів, а також у теленовинах, публіцистичних телепрограмах і у шоу.

Проведене нами в проекті «Телекритика» http://www.telekritika.kiev.ua/raiting/ дослідження рейтингу теленовин під час виборчої кампанії-2002 переконливо підтвердило значне зниження якості теленовин під час виборчої кампанії майже на усіх телеканалах. Політична реклама під час виборів 2002 року проникала в теленовини і знижувала їх якість. Така ж ситуація, як ми продемонстрували у дослідженні, існує і між виборами. Тобто в Україні основні загальнонаціональні телеканали маніпулюють інформацією в теленовинах та інформаційно-аналітичних тижневиках в інших цілях, ніж просто інформування громадян.

Маніпуляція в теленовинах та інформаційно-аналітичних програмах може бути визначена як використання інформаційних привідів у якихось інших цілях, ніж інформування про останні події та нові знання, коли такі цілі навмисне прикриваються спеціальними засобами, щоб аудиторія про них не здогадалася безпосередньо.

В тих випадках, коли іде відкрите просування осіб чи партій, або надається надмірна позитивна інформація на чиюсь користь чи надмірна негативна інформація проти когось, має місце пропаганда (агітація) чи контрпропаганда. Відкриту пропаганду або контрпропаганду, агітацію „за” чи „проти” часто важко відділити від прикритої маніпуляції, бо навіть відкрита пропаганда, що іде в теленовинах, видає себе за новини, а не за пропаганду.

Приступаючи до моніторингу шести провідних українських телеканалів, автори цього дослідження мали на меті один з розділів вибудувати за простим, але достатньо наочним принципом. Називаючи один з маніпулятивних прийомів – наводити ряд прикладів його застосування. Але вже перший аналіз новинних програм продемонстрував, що у переважній більшості випадків застосовується не один, а певний набір маніпулятивних прийомів, частина яких продиктована вже згадуваними домінуючими принципами функціонування мас-медіа, а частина – є елементами технологічних схем.

Тому автори визнали за доречніше у цьому розділі навести ряд різних новинних програм різних каналів, де у тому чи іншому поєднанні використовуються різноманітні маніпулятивні прийоми. Причому, оскільки у дослідженні окремо розглядається висвітлення на телеканалах резонансних, знакових політичних подій, то для вибіркового аналізу були обрані програми новин різних каналів за один тиждень кожного місяця (за винятком тих тижнів, під час яких такі знакові події відбувалися).

В результаті моніторингу теленовин різних каналів, серед іншого, нами було помічено певну – а іноді дуже суттєву - різницю у застосуванні маніпулятивних прийомів між періодами загострень у суспільно-політичному житті, коли відбувалися резонансні події та, якщо можна так висловитись – періодами відносного політичного „затишшя”.

У „гострі” періоди активність застосування маніпуляцій, їх різноманітність зростає, що пояснюється необхідністю нейтралізувати альтернативні впливи на громадську думку та масову свідомість. Саме тоді найвиразніше та тотальніше застосовується і контроль за єдністю інтерпретацій подій на різних каналах. (Про що детально ми поговоримо у розділі „Застосування маніпулятивних технологій в телевізійних новинах при висвітленні резонансних суспільно-політичних подій”) Хоча, безумовно, це ретро-ноу-хау – якщо згадати радянські часи – присутнє на телеканалах країни в будь-який день, і мова може йти лише про різницю у ступені жорсткості дотримання єдності інтерпретацій, суворості заборони навіть на „крок вліво-крок вправо”.

У „мирний” час маніпулятивний вплив часто обмежується застосуванням найбільш універсальних технологій. Також велику роль у цей період видіграє технологія „інформаційної блокади”. Щодо цензури фактів – як частини технології „інформаційної блокади” - то яскравими її проявами були і замовчування підготовки опозиції до акцій протесту влітку 2002-го року, або, наприклад, повне замовчування у новинах всіх телевізійних каналів поїздки у січні 2003-го року до Страсбургу, на сесію ПАРЄ, делегації українських журналістів. Тим часом, саме завдяки цій поїздці у резолюцію сесії було внесено в рекомендації ПАРЄ поправки, запропонованої українськими журналістами, у якій, зокрема, сказано: «В Україні, відповідно до численних свідчень журналістів та висновків парламентських слухань із питань свободи слова і цензури, адміністрація Президента дає інструкції засобам масової інформації щодо висвітлення основних політичних подій».

Що ж стосується цензури думок - то якщо у окремих і дуже нечастих випадках конкретні представники опозиційних політичних сил і з’являються в вітчизняному ефірі, то їх присутність тільки позначається, з метою „симуляції” об’єктивності (при цьому переважно застосовується або вилучення з контексту, або „вибіркове, тенденційне цитування”).

Цікава деталь. Навіть ті інформаційно-аналітичні програми деяких каналів, які претендують на певну діалогічність(хоча б за формою) – такі, як „Саме той” на Першому Національному і „Подробно с Дмитрием Киселевим” на ICTV, за період, який розглядається (15 вересня 2002 року – січень 2003 року) надали можливість виступити у власному ефірі представникам політичної опозиції аж 5(п’ять!) разів. По разу у кожну з програм були допущені Віктор Ющенко та Петро Порошенко („Наша Україна”), ще один раз – у формі репортажу про прес-конференцію у газеті „Київський телеграф” – лідер КПУ Петро Симоненко. Таким чином, у обох цих програмах можливість доносити до глядачів власну інтерпретацію подій була (з величезною перевагою) у представників провладних політичних сил.

На фоні єдності інтерпретацій та недопущення альтернативних думок, цензури фактів, значно спрощується реалізація інших маніпулятивних комбінацій. Широко застосовуються прийоми дискредитації опозиційних сил та їх лідерів, для чого використовуються такі прийоми, як „опускання образів”, вишукуються (або вигадуються)найменші негативи, які максимально „роздуваються”. Реальні помилки, невдалі фрази, вирвані з контексту цитати опозиційних лідерів піддаються активному повторенню, тиражуванню і коментуванню.

Прикладом застосування головних протягом досліджуваного періоду маніпулятивних технологій „єдності інтерпретацій” та „інформаційного блокування” може стати чи не кожен випуск телевізійних новин на українських каналах. Як і застосування безлічі, так би мовити, „другорядних” на цьому фоні тотальної телебрехні прийомів маніпуляції. Це стосується висвітлення практично всіх суттєвих подій суспільного життя. Окремі ж послаблення цензурного режиму переважно пояснюються необхідністю дозувати недостовірну інформацію і зберегти хоча б той уже невеликий відсоток довіри українців до ЗМІ, який ще існує.



Аналіз новин чотирьох тижнів чотирьох місяців досліджуваного періоду ми почнемо з наступних прикладів, які відносяться до тижня з 19-26 вересня 2002 року.
19.09.2002-26.09.2002.

Канал „Інтер”, Подробности [2002-09-19 20:00]

Воровство компонентов коммунальной собственности в Донецке достигло чудовищных масштабов

СТУДІЯ: Ведущая – Светлана ЛЕОНТЬЕВА. В Донецке, к счастью, террористов нет, но люди в городе гибнут. И тех, кто ворует крышки от канализационных люков, в которые падают дети, вполне можно назвать преступниками. Полторы тысячи колодцев…открытых колодцев насчитали сотрудники донецких коммунальных служб на улицах города. Это – реальная опасность и для пешеходов, и для автомобилистов. Наши корреспонденты сообщают, что в последнее время кражи коммунальной собственности в Донецке приобрели массовый характер.

РЕПОРТАЖ: Автор: Ирина ИСАЕНКО. Совсем недавно, упав в открытый люк, погибла восьмилетняя девочка, а семилетний мальчик получил серьезные травмы. По этим фактам возбуждены уголовные дела, но найти виновников трагедий невозможно. Чугунные и стальные крышки от люков - добыча номер один для тех, кто промышляет сдачей металлолома.

СИНХРОН: Игорь САЛАМБАШ, главный инженер ``Донецкгорводоканала``: "В парке Щербакова девочка вот недавно погибла – верхний люк был железобетоном накрыт, нижний была крышка хотя, но видно, или готовились, сейчас прокуратура занимается этим вопросом, крышка люка была сдвинута, ну…ну утянули ее видно, и то, что она еще с 53-го года, 80 кг. веса. Но ребенок погиб…"(...).

Уникальному украинскому радиотелескопу, расположенному под Харьковом, угрожает уничтожение вандалами

СТУДІЯ: В погоне за наживой грабители не останавливаются ни перед чем, и берут не только то, что буквально лежит под ногами. Они замахнулись даже на космос, а точнее – на уникальный радиотелескоп, который находится под Харьковом. Этот прибор поистине национальное достояние Украины. И ещё одного визита "охотников за металлом" он просто не перенесёт.

Расширенное заседание Кабмина по вопросам бюджетного процесса-2003

СТУДІЯ: А вот доходы Госбюджета в следующем году уже тайной не являются. По прогнозам Кабинета Министров они составят 50 с половиной миллиардов гривен. При разработке главного финансового документа правительство руководствовалось принципом "реальности и стабильности", – заверил глава Минфина Игорь Юшко на совещании, посвященном бюджетному процессу. В заседании приняли участие спикер парламента Владимир Литвин, председатели Верховного Совета Крыма, областных, Киевского и Севастопольского горсоветов.

РЕПОРТАЖ: Автор: Анастасия ОБРАЗЦОВА. Главный финансовый документ не должен стать заложником узкополитических интересов, – считает премьер-министр. Реальность, сбалансированность и честность – вот, по мнению Анатолия Кинаха, три кита, на которых будет основываться бюджет-2003. Премьер уверен, что запланированные доходы казны – вполне реальны, но нужно искать дополнительные источники финансирования. При этом нельзя усиливать налоговое давление. Правительство намерено в следующем году увеличить пенсии военнослужащим и работникам органов внутренних дел, выделить полмиллиарда гривен на компенсации обесцененных вкладов граждан. Кроме того, Кабмин собирается на 100 миллионов гривен сократить государственный долг.

СИНХРОН: Игорь ЮШКО, министр финансов Украины: "З урахуванням зростання ВВП, доля державного боргу в структурі ВВП має бути зменшена в наступному році з 28 близько до 26 відсотків, тобто ми наближаємось до зони так званої стабільності і відновлення довіри до стабільних умов інвестування на територію України".

(...)

Президент Украины Леонид Кучма в Одессе подтвердил свою убежденность в правильности избранного курса социально-экономического развития страны

СТУДІЯ: Повышать зарплату бюджетникам нужно с педагогов, – уверен президент Украины. Сегодня на торжественном собрании по случаю 100-летия одесской Академии пищевых технологий, Леонид Кучма заявил, что оклады работников образования должны быть увеличены как минимум в 2 раза. Сегодня же в Одессе завершились румынско-украинские переговоры на высшем уровне.

РЕПОРТАЖ: А доверие к стране, по мнению президента, определяется внутриполитической ситуацией.

СИНХРОН: Леонид КУЧМА, президент Украины: "А те, що сьогодні відбувається в Україні, я маю на увазі події 16 вересня, – не треба з цього робити трагедію. І ніхто цього не робить, а тим більше президент. Не з вимогами коли виходять, а з викликами якимись, з ультиматумами, – я це не сприймаю, абсолютно! Коли виходять на вулицю всі ті, які ідеологічно ніяк поєднати не можуть, – це як ужа з їжом, так і там, так і ті самі, представники опозиції, – то це також незрозуміло".

Премьер-министр Украины Анатолий Кинах настаивает на срочном принятии закона о борьбе с отмыванием грязных денег

СТУДІЯ: Без закона о борьбе с отмыванием денег, Украину не вычеркнут из "черного" списка ФАТФ. Об этом в четверг заявил премьер на совещании в Кабмине. По словам Анатолия Кинаха, правительство должна сделать все, чтобы парламент 8 октября рассмотрел этот законопроект. "Если документ не будет принят в ближайшее время, Украина уронит свой авторитет в глазах стратегических инвесторов", – отметил глава Кабмина.

Первое уголовное дело в отношении корпорации "ЕЭСУ" отправлено в суд

СТУДІЯ: Сегодня же стало известно, что первое уголовное дело в отношении должностных лиц корпорации "ЕЭСУ" направлено в суд. Как сообщили в Генпрокуратуре, поскольку один из обвиняемых, Александр Тимошенко, сейчас находится в больнице, его дело выделено в отдельное производство, и будет передано в суд после выздоровления подозреваемого.

Генпрокуратура опровергает информацию о предстоящем обнародовании данных по версии причастности Александра Мороза к убийству Георгия Гонгадзе

СТУДІЯ: Заместитель генерального прокурора Виктор Шокин в интервью агентству "УНИАН" опроверг информацию о том, что его ведомство намерено обнародовать версию о причастности Александра Мороза к убийству Георгия Гонгадзе. По словам Шокина, до завершения расследования дела следствие "никогда никаких версий не обнародует". Как сообщает УНИАН, 16 сентября сайт "КОМПРОМАТ.РУ" опубликовал аудиозапись телефонного разговора главного редактора "Украинской правды" Алёны Притулы с бывшим директором украинской службы "Радио Свобода" Романом Купчинским, в котором тот сообщает, что в ближайшее время будет обнародована версия о том, что убийство Гонгадзе организовал Мороз. Сам Мороз сегодня заявил, что посоветовал Притуле обратиться в СБУ по факту прослушивания её телефонов.

У цьому випуску новин, як бачимо, використані прийом психологічного шоку(початковий сюжет про крадіжку каналізаційних люків у Донбасі і пов’язану з цим трагічну загибель дітей), який, очевидно, має відволікти увагу глядачів від проблем бюджету -2003, прийом риторичного питання (генпрокуратура не підтвердила інформацію про те, що збирається обнародувати факти про причетність Олександра Мороза до вбивства Гонгадзе), прийом асоціацій (інформація про необхідність прийняття закону проти відмивання брудних грошей йде поряд з інформацією про передачу в суд справи першого звинуваченого у справі ЄЕСУ. Цікаво, що його прізвище не згадується, натомість згадується прізвище Олександра Тимошенка), принцип контрасту (негативні повідомлення, які стосуються лідерів опозиції, межують із словами Президента про необхідність вдвічі підняти зарплату бюджетникам).

Ще один приклад – тижнева інформаційно-аналітична програма на УТ-1 „Панорама” [2002-09-22 21:00] підводить підсумки тижня, протягом якого, нагадаємо, відбулися хай і менш масштабні, ніж 16-го вересня, але все ж таки досить помітні акції протесту опозиційних сил. У „Панорамі” застосовано чимало маніпулятивних прийомів.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка