Наталія Бобеляк Надія Кондрашова Ігор Пукач Станіслав Сімченко



Скачати 235.54 Kb.
Дата конвертації12.04.2016
Розмір235.54 Kb.
Наталія Бобеляк

Надія Кондрашова

Ігор Пукач

Станіслав Сімченко

Вимірювання – права рука навчання

Д. Парнелл

Роль моніторингових досліджень

в управлінні освітнім закладом
На сучасному етапі реформування освіти однією із важливих проблем є організація оптимального управління якістю освіти навчального закладу.

Сучасна школа - це освітня система, що має свою власну структуру, статут, контингент учнів і вчителів, а тому вимагає досконалої системи управління.

Відомо, що якість освітнього процесу залежить не тільки від кваліфікації викладача й рівня підготовленості учнів, але й від якості організації освітнього процесу й управління ним. У зв’язку з цим, перед керівництвом школи постає завдання здійснити самооцінку роботи навчального закладу, стимулювати творчість педагогів у підвищенні результативності своєї роботи, підвищити керованість на всіх рівнях функціонування школи.

Як не на словах, а на ділі побудувати освітній процес так, щоб кожна дитина реалізувала себе як в навчанні, так і в позаурочному житті ? Як організувати роботу педагогічного коллективу так, щоб усім учасникам освітнього процесу було комфортно, а результат діяльності був максимально якісним ? Як же відстежити цю результативність на рівні кожного учня та кожного вчителя?

Для успішного виконання цих завдань дуже важливо мати не тільки оперативну, точну і об’єктивну інформацію про поточний стан освітньої системи, що б при потребі можна було вчасно внести необхідні корективи в навчально-виховний процес. Таку інформацію можуть надати регулярні моніторингові дослідження, що грунтуються на наукових підходах до їх організації, проведення і обробки результатів.

Моніторинговий підхід в навчальному закладі дає можливість простежити за змінами, які відбуваються в освітньому процесі, дає матеріали і підстави для порівняння, аналізу, можливість побачити успіхи й недоліки в діяльності педагогічного колективу, внести корективи, спланувати подальшу роботу адміністрації, організувати науково-методичну роботу.

В педагогічній науці нагромаджено значну кількість визначень поняття

«освітній моніторинг». На основі детального аналізу різних визначень

Г.В. Єльникова стверджує: «Освітній моніторинг – це супроводжувальне відстежування і поточна регуляція будь-яких процесів в освіті. Це система, що складається з показників, об’єднаних в еталон, методів їх розробки і постійного спостереження за цими показниками, за станом та динамікою спостережуваного об’єкта з метою його оперативної діагностики, випереджувального визначення його диспропорцій, вироблення та коригування управлінських рішень «[1].

Моніторинг, як сучасна управлінська процедура, повинен охоплювати всі завдання, що постають перед навчально-виховним закладом: кадрове і матеріальне забезпечення, психолого-педагогічні умови навчання та виховання школярів, стан їх здоров’я тощо. Але визначальним, базовим завданням діяльності загальноосвітнього навчального закладу є одержання освіти в обсязі, що визначені державними стандартами, вимогами навчальних програм. Мова йде про рівень навчально-предметних досягнень учнів як інтегрований показник якості освіти.

На відміну від контролю, який виявляє рівень навчальних досягнень учнів, моніторинг відповідає на питання «Чому такий рівень навчальних досягнень і як можна покращити такий результат?».

Моніторинг якості освіти, головним складником якого є моніторинг навчальних досягнень учнів, характеризується систематичністю, тривалістю в часі, прозорістю, ефективною системою відслідковування та ставить завданням встановлення причин та невідповідностей результату цілям. Це в свою чергу вимагає створення системи відслідковування результатів на кожному з етапів навчання, у кожного учня, з кожної дисципліни.

Відомо, що кінцевий результат навчання не завжди відповідає тому, що планувалося. Завдання моніторингу – оцінити ступінь, напрямки та причини відхилень [2].

На підставі таких підходів значна кількість навчальних закладів самостійно розробляє схему моніторингових досліджень, яка повинна, як правило, складатися з п’яти етапів:



перший – визначаються теоретичні та методичні засади моніторингу, створюються нормативні документи, що регулюють моніторингові дослідження, розробляються системи основних показників і критеріїв якості освіти;

другий – розробляються механізми проведення моніторингових досліджень, його науково-методичне забезпечення;

третій – виконання програми моніторингових досліджень, отримання інформації;

четвертий – обробка та аналіз даних;

п’ятий - розробка системи заходів щодо стабілізації стану системи або переходу на більш якісний рівень, проведення корекційних заходів (психолого-педагогічних, методичних, організаційних тощо) на підставі отриманих результатів аналізу.

Педагогічний моніторинг є одним із перспективних засобів удосконалення освітнього процесу, технологія якого може постійно вдосконалюватися за рахунок використання сучасних науково-технічних досягнень, зокрема, нових інформаційних технологій.

Багатофакторний моніторинг, що існує в школі, включає такі складові:

- ресурси, що вкладаються в освіту (стан матеріально-технічної бази, інформаційно-освітнього середовища, кількість вчителів, співвідношення «вчитель-учень», витрати на освіту);

- освітній процес (навантаження вчителів, розподіл годин за предметами, кваліфікація педагогічних кадрів, структурування змісту освіти );

- результати, що продукує освітня система (досягнення учнів з ключових дисциплін, результати державної підсумкової атестації, професійний успіх вчителів, розвиток особистісних рис і здібностей учнів, стан здоров’я і інш.) [3].

Зрозуміло, що найбільшу увагу адміністрація школи звертає на моніторинг якості навчально-предметних досягнень, як одного із головних показників якості освіти.

Спостереження за навчально-виховним процесом переконали керівників школи в тому, що суб’єктивізм в оцінюванні знань учнів є наслідком формального підходу окремих вчителів до перевірки і оцінювання рівня навченості учнів. Постала необхідність створення системи безперервного тривалого спостереження за станом навчально-виховного процесу, а також прогнозування на підставі отриманих даних основних тенденцій його розвитку. Ця система передбачає застосування методів кількісної діагностики, що значно полегшують процедуру аналізу досліджуваних ситуацій .



Метою моніторингових досліджень в Рудківській середній загальноосвітній школі є оперативне управління навчально-виховним процесом з метою отримання дирекцією школи об’єктивної і повної інформації про стан справ в школі.
Завдання моніторингу:

  1. Створення системи безперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану навчального процесу.

  2. Дослідження якості навчальних досягнень учнів.

  3. Прогнозування на основі інформаційно-аналітичних матеріалів, об’єктивних даних динаміки і тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.

  4. Аналіз чинників впливу на результати успішності, підтримка високої мотивації навчання.

  5. Відстеження рейтингів навчання за поточними, семестровими, підсумковими оцінками. Визначення причин негативних рейтингів, попередження перевантаження учнів.

  6. Виявлення обдарованих учнів, стимулювання їх інтелектуального розвитку.

  7. Відстеження ефективності роботи вчителя та співпраця його з учнями в освітньому процесі, створення умов для безперервної освіти.

  8. Створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку і самореалізації учасників освітнього процесу.

Одним із способів виконання цих складних завдання, поставлених перед навчальним закладом, є удосконалення системи управління, що в свою чергу неможливо без організації чіткої системи моніторингу за основними процесами в навчальному закладі.

Така система повинна бути гнучкою і охоплювати різні рівні керування навчальним закладом: управлінську діяльність адміністрації школи (адміністративний моніторинг) та як результат цієї діяльності - якість роботи вчителів, управлінську діяльність вчителів в навчально-виховному процесі (педагогічний моніторинг) і, як результат, - рівень навченості учнів та самоорганізація вчителів, діяльність учнів по самоуправлінню процесом засвоєння знань (психологічний моніторинг) і, як результат, - рівень та якість вихованості учнів і рівень їх активності в культурно-виховних заходах та позашкільній освіті, що має велике значення для адаптації в оточуючому середовищі. З цією метою в школі розроблена карта моніторингових досліджень.

В основу такої моніторингової системи покладено відстеження роботи всіх напрямків діяльності освітнього закладу.





Види моніторингу в Рудківській СЗШ І-ІІІ ступенів:


  1. Моніторинг навчальних досягнень ( за рік, семестр).

Досліджуються результати навчальних досягнень учнів, класів:

  • в загальному по школі (рейтинг школи за середнім балом, за рівнями навченості).

  • рейтинг класів (за середнім балом, рівнями навченості, предметами).

  • рейтинг учнів окремого класу.

  • рейтинг учнів по школі .

  • рейтинг предметів (за середнім балом, рівнями навчальних досягнень).

  • рейтинг циклу.

  1. Моніторинг об’єктивності оцінювання навчальних досягнень учнів:

  • прямий (за результатами нульового, контрольного та підсумкового замірів);

  • непрямий (опосередкований) за результатами порівняльної діяльності учня, класу, предмету в системі класу, школи, циклу.

3. Моніторинг результатів державної підсумкової атестації .

4. Моніторинг атестації педагогічних працівників.

5. Моніторинг адаптаційних процесів при переході з початкової в основну школу

6. Моніторинг стану здоров’я школярів.

7. Моніторинг організації освітнього процесу в школі .
Аналіз і оцінку ефективності навчального процесу за результатами моніторингових досліджень проводимо на основі методики моніторингу навченості учнів, розробленої науковцями і описаної у науково-педагогічній літературі [ 4], [5].

В процесі аналізу результатів моніторингових досліджень використовуються такі показники :



  • оцінки за завдання окремих рівнів, виставлені за 12-бальною шкалою;

  • кількість учнів, що мають високий, достатній, середній чи початковий рівень навчальних досягнень;

  • середній бал (дає можливість встановити рейтинг класу, предмету, результативність роботи вчителя).

  • ступінь сформованості компетенції;

  • коефіцієнт обєктивності;

  • коефіцієнт засвоєння ( Кз = S/M, де S – cередній бал за діагностичну роботу, М – максимальний бал). Згідно існуючих методик визначення навченості учнів, процес навчання вважається задовільним, якщо середній Кз ≥ 0,64).

За їх допомогою порівнюють результати навчальної діяльності учнів, об’єктивність оцінювання знань, характеризують динаміку зміни рівня навченості учнів, визначають «успішні» та «проблемні» класи, зацікавленість і мотивацію учнів до вивчення тих чи інших предметів та інш.

Моніторинг якості навчання проводиться за двома напрямками:

  • предметний моніторинг (прямий);

  • моніторинг результативності навчання (опосередкований).

Предметний моніторинг проводиться за рівнем знань на початок навчального року, за поточними і підсумковими результатами в три етапи:

  • нульовий замір (вересень);

  • контрольний замір (грудень);

  • підсумковий замір (травень).

Основна інформація, яка збирається: загальна кількість учнів, кількість учнів за рівнями успішності. Джерелами інформації є діагностичні контрольні роботи з предметів інваріантної складової навчального плану. Основні показники, що розраховуються:

  • середній бал за роботу;

  • кількість учнів, що мають високий (достатній, середній, початковий) рівень навчальних досягнень;

  • ступінь сформованості компетенції ( у %);

  • коефіцієнт об’єктивності.

Аналіз отриманих результатів дозволяє оцінити рівень викладання даного предмету в кожному класі й в цілому по школі.

Моніторинг за проміжними та кінцевими результатами включає в себе:


  • опрацювання отриманої інформації (кількісна та якісна обробка, аналіз), прийняття відповідних рішень;

  • регулярне співставлення одержаних результатів із основними критеріями рівнів навченості;

  • організацію корекційної методичної роботи, спрямованої на підтримку позитивних тенденцій розвитку учнів.

Результати заміру, аналіз з висновками і пропозиціями фіксуються у протоколах проведення нульового, контрольного чи підсумкового заміру знань.

Моніторинг результативності навчання проводиться в два етапи: проміжний (січень) і вихідний (червень).

Джерела інформації для дослідження: класні журнали з підсумковими оцінками учнів за семестр і за рік.

Вчителі школи активно працюють над проблемою запровадження інноваційних технологій в освіту, зокрема, використання комп’ютерних технологій як джерела суттєвого вдосконалення навчального процесу для створення інформаційно-контролюючих систем.

З цією метою педагоги школи практикують створення «Електронного журналу» як дидактичного засобу, призначення якого полягає у забезпеченні ефективного відстеження результатів засвоєння знань і оптимізації керування навчальним процесом. Його основні функції полягають у систематизації і узагальненні даних про успішність учнів, можливості діагностики результатів освітнього процесу.

Для аналізу успішності учнів можливо використовувати різні критерії: оцінки за урок, їхню кількість, середній бал, тощо. На цьому етапі основними є показники:



  • кількість учнів, що мають високий (достатній , середній, початковий) рівень навчальних досягнень;

  • ступінь сформованості компетенції ( у %).

Для цього достатньо відсортувати отриману таблицю за одним чи кількома параметрами. За цими показниками дуже зручно відображати дані у вигляді діаграм та графіків для того, щоб візуально порівняти результати успішності. Використання статистичних методів дозволяє не тільки враховувати вже отримані оцінки, але й на їхній основі прогнозувати успішність учнів.

Електронний журнал має такі основні можливості:



    • ведення обліку відвідування учнями класу;

    • отримання зведеної таблиці успішності учнів класу за семестр (табл.1)



Таблиця 1




    • облік оцінок учнів за тематичні атестації, що дозволяє відслідковувати динаміку навчальних досягнень учнів на протязі навчального року ( табл.2):


Таблиця 2




    • встановлення рейтингового балу учня в класі;

    • аналіз рівня викладання предмету у школі ( табл.3):


Таблиця 3



    • встановлення рейтингу класів за середнім балом навчальних досягнень ;

    • спостереження зміни динаміки навчання учнів на протязі декількох років ( табл. 4):


Таблиця 4


Аналіз отриманих результатів дозволяє:




    • відстежити динаміку змін у рівнях навченості учнів протягом поточного навчального року та за попередні роки навчання;

    • оцінити правильність вибору профілю навчання в конкретному класі;

    • одержати інформацію для організації корекційної роботи;

    • проаналізувати стан викладання предметів в школі, зробити висновки про якість навчальних досягнень з предмету в окремих класах та паралелях, оцінити результативність роботи вчителів;

    • охарактеризувати успішність кожного класу школи на певному етапі навчання;

    • визначити успішні та «проблемні» класи на фоні школи.

    • виявити ставлення учнів кожного окремого класу до вивчення того чи іншого предмету (групи предметів), оцінити рівень викладання, визначити профільність класу;

    • оцінити рівень викладання предмету в окремих класах, виявити зацікавленість учнів до вивчення тих чи інших предметів.

Регулярне проведення моніторингових досліджень дає змогу дослідити динаміку зміни показників якості засвоєння змісту навчання, а тривалість відстеження об’єктів моніторингу – встановити залежність від певних чинників та умов.
Методика впровадження моніторингових досліджень

в систему роботи вчителя

Для ефективного впровадження моніторингу якості освіти у систему своєї роботи (якості засвоєння навчального матеріалу, рівня сформованості умінь і навичок учнів) вчителі школи користуються наступним алгоритмом [6].



І етап: Планування системи моніторингу

Планування моніторингових досліджень здійснюється в рамках навчальної теми, що є дидактичною одиницею тематичного оцінювання.

Робота з планування здійснюється на основі методичного аналізу теми за наступними аспектами:


  • терміни вивчення окремої теми (відповідно до вимог державних програм);

  • мета і навчальні цілі в рамках даної теми;

  • обсяг знань, рівень сформованості спеціальних, загальнонавчальних умінь і навичок учнів;

  • види робіт, що підлягають оцінюванню;

  • можливість практичного застосування отриманих знань.

ІІ етап: Розробка інструментарію моніторингу

Одним з найбільш розповсюджених видів інструментарію, що застосовується при проведенні моніторингу, є кваліметрична модель.

Кваліметрія – наукова дисципліна, яка вивчає методологію і проблематику комплексних кількісних оцінок якості будь–яких об’єктів–предметів або процесів.

Система кваліметричного оцінювання дає можливість об'єктивно визначити кількісну оцінку якості будь-яких об'єктів - предметів чи процесів, створити додатковий механізм активізації навчання учнів з усіх видів навчальної діяльності, удосконалювати якість оцінювання їхніх знань.

Основним методом педагогічної кваліметрії є метод групових експертних оцінок (метод Дельфі). Експертне оцінювання — процедура здобуття оцінки проблеми на основі групової думки фахівців (експертів).

Для проведення моніторингу необхідно розробити чи адаптувати факторно-критеріальні (кваліметричні) моделі оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу, рівня сформованості спеціальних, загальнонавчальних умінь і навичок учнів з усіх навчальних предметів. Кваліметричні моделі розробляються з урахуванням специфіки кожного навчального предмету .

При створенні таких моделей, як правило, виділяються:


  • фактори оцінювання, тобто навчальні теми, що вивчаються протягом семестру, навчального року;

  • критерії оцінювання кожного фактора - види робіт, що будуть оцінюватися при вивченні кожної теми (як обов'язкові, відповідно до вимог державних програм, так і за вибором вчителя).

З метою одержання об'єктивних результатів визначаються коефіцієнти вагомості кожного фактора і критерію. Ці коефіцієнти являють собою бальну оцінку в частинах одиниці.

При визначенні коефіцієнта вагомості фактора (навчальної теми) враховуються наступні параметри:



  • тривалість вивчення навчальної теми;

  • складність досліджуваного матеріалу;

  • взаємозв'язок тем, досліджуваних протягом семестру (навчального року).

При визначенні коефіцієнта вагомості критерію враховуються складність і обсяг даного виду роботи.

ІІІ етап: Проведення моніторингу в рамках навчальної теми

ІV етап: Аналіз результатів моніторингу

Дані моніторингу доцільно аналізувати за наступними показниками:



  • успішність учнів;

  • якість засвоєння навчального матеріалу.

Успішність учнів визначається за формулою:

P=

Р - успішність учнів (максимально - 1);

А - кількість учнів, що мають середній, достатній і високий рівні навчальних досягнень (від 4 до 12);

С- загальна кількість учнів у класі.

Якість засвоєння навчального матеріалу визначається за формулою:



Q=

Q- якість засвоєння навчального матеріалу (максимально-1);

В- кількість учнів, що мають достатній і високий рівні навчальних досягнень (від 7 до 12);

С- загальна кількість учнів у класі.

V етап: Організація корекційної діяльності за результатами моніторингу

Складання індивідуальних корекційних програм для учнів - важливий напрямок роботи вчителя. При складанні індивідуальної програми необхідно враховувати проблеми учня в засвоєнні навчального матеріалу з даної теми та визначити види і форми роботи, послідовність їхнього виконання.


Моніторинг результатів державної підсумкової атестації
Метою даного моніторингового дослідження є:

1. Встановлення об’єктивності виставлення річного балу з предметів.

2. Відслідковування на протязі певного періоду підхіду вчителів школи до питання підготовки та проведення державної підсумкової атестації (ДПА) у зв’язку запровадженням зовнішнього незалежного оцінювання.

3. Визначення ефективності підготовки учнів до ДПА.

Проілюструємо, як можна використати моніторингові досліджень для покращення об’єктивності оцінювання навчальних досягнень учнів за результатами порівняння балів за ДПА та річних балів в 11 класі (табл. 6 ) та 9 класі (табл. 7) (на прикладі одного із предметів, що виносяться на державну підсумкову атестацію).

Історія України*

Таблиця 6


Рік

За рік

За ДПА

2003-2004

8

6,33

2004-2005

7,67

7,71

2005-2006

8,52

8,52

2006-2007

7,42

7,57






  • порівняння здійснюється за середнім балом з предмету.





Моніторинг навчальних досягнень учнів 9 класу

під час державної підсумкової атестації з предметів

(за рівнями навчальних досягнень)
Українська мова
Таблиця 7




початковий

середній

достатній

високий

Річна

9

14

30

11

ДПА

9

8

21

16



Дослідження зростання професійної майстерності педагога

Моніторингові дослідження використовуються адміністрацією школи під час комплексної оцінки діяльності вчителя в період атестації. Вона здійснюється на основі аналізу та самоаналізу професійного зростання, розвитку творчого потенціалу педагогічного працівника в міжатестаційний період.

У Рудківській середній загальноосвітній школі школі вже декілька років проводиться рейтингова оцінка роботи вчителя. Визначено питання, за якими адміністрація школи разом із профспілковим комітетом оцінює роботу вчителів, підводить підсумки, нагороджує кращих педагогів. Серед можливостей цієї програми є не тільки визначення оцінки результатів роботи працівника адміністрацією школи, а й проведення самоаналізу діяльності вчителя, що дозволить глибоко аналізувати і досліджувати роботу кожного педагога.

Наприклад, при проведенні атестації вчителів за допомогою кваліметричних моделей кожним учителем проводиться самовідстеження у вільному режимі (наприклад, самоаналіз аналітичної, педагогічної діяльності, чи професійної діяльності). З цією метою користуємося базовою кваліметричною моделлю професійної діяльності вчителя загальноосвітнього навчального закладу Г. В. Єльникової , в якій містяться необхідні фактори оцінки діяльності педагога.

За допомогою анкетування всіх працівників закладу підраховуються коефіцієнти вагомості обраних критеріїв і факторів та створюється адаптивна модель педагогічної діяльності учителя.

Таблиця 8


За виробленими параметрами проводяться самооцінка діяльності та оцінка діяльності вчителів представниками адміністрації, керівниками методичних об’єднань, іншими вчителями.

Створивши таку кваліметричну модель, будуються діаграми порівняння середнього показника по школі і визначається його приріст за певний проміжок часу.

Аналогічну роботу проводять директор школи, його заступники, керівники методичних об’єднань. Чим більше респондентів беруть участь в оцінюванні, тим точніший результат моніторингу.

Комп’ютером видаються результати розрахунків, які використовуються при аналізі діяльності вчителя школи.


Таблиця 9

Завдяки впровадженню моніторингових досліджень дирекція школи має можливість реально оцінити результативність роботи вчителя, визначити його рейтинг. До того ж , кожен педагог має змогу співставити результати своєї роботи з результатами своїх колег, що спонукатиме його до самовдосконалення.

На основі цієї інформації є змога визначити , хто із вчителів і з якої проблеми потребує методичної допомоги, допускає лібералізм в оцінюванні навчальних досягнень учнів, не забезпечує належний рівень викладання програмового матеріалу. До того ж така інформація дає можливість встановити реальний стан справ у кожному класі з усіх навчальних дисциплін, визначити так звані класи «посиленої педагогічної уваги».

Результати моніторингових досліджень дають можливість вдосконалювати роботу методичної служби школи, спрямувати її на підвищення професійного рівня вчителів, прослідкувати та проаналізувати наявні тенденції, визначити рейтинг педагогічного колективу, скоригувати діяльність кожного вчителя.

Порівнявши проміжні результати моніторингових досліджень, адміністрація школи має можливість виявити наявні проблеми в роботі окремих вчителів, визначити тих, хто працює успішно, а також тих, кому потрібна методична допомога диференційованого характеру.

Враховуючи результати моніторингових досліджень, методична рада школи планує структуру методичної роботи на наступний рік.

Впровадження моніторингу в процес організації методичної роботи з вчителями школи сприяє зростанню показників професійної діяльності. Це спонукає вчителів до пошуку нових підходів у викладанні предметів, впровадження нових педагогічних технологій, удосконалення навичок контролю та самоконтролю, самооцінки власної діяльності.

Моніторинг адаптаційних процесів учнів 5 класу при переході з початкової школи в основну.

У процесі переходу з основної школи до середньої п’ятикласники зустрічаються з багатьма проблемами навчального, психологічного і особистого характеру. Цей перехід неминуче пов’язаний із різким зниженням успішності через ряд причин :



- неузгодженість навчальних програм, критеріїв оцінювання, державних стандартів початкової та середньої шкіл;

- бездумне наслідування вчителями-класоводами вимог нормативних документів початкової школи, низька якість шкільних підручників та робочих зошитів учня, боязнь вийти за межі рутинного навчання, відсутність необхідного запасу знань, вмінь, навичок в четвертокласників для навчання в п’ятому класі, орієнтація учнів на «вчителя – кумира»;

- нові умови навчання (різноманітність нових предметів, новий класний керівник, збільшення кількості вчителів-предметників, кожен з яких має свою систему вимог; різниця в стилі спілкування з учнями вчителів початкової і середньої ланки;

- переформатування класних колективів, а, отже, зміна звичної психологічної атмосфери, новий режим роботи і збільшення навчального навантаження;

- фізіологічні і психологічні зміни (розвиток самосвідомості, почуття дорослості, розвиток пізнавальної активності і т.д.).

Зміна умов навчання і виховання ставлять більш високі вимоги до інтелектуального і особистісного розвитку, до рівня сформованості у дітей певних навчальних умінь і навичок. Однією з причин виникнення проблем є нездатність учнів упоратися з великим, порівняно з початковою школою, обсягом домашніх завдань, адаптуватися до вимог вчителів-предметників. Зниження успішності учнів 5-х класів викликає тривогу у батьків, вчителів та й самих дітей.

Щоб знайти оптимальні форми і методи взаємодії, вчителі, які працюватимуть у 5-х класах, мають ознайомитися з програмою для початкової школи, методикою роботи конкретного вчителя. За цих обставин важливо, щоб вчитель-предметник не переносив механічно методи навчання і форми взаємодії із старшокласниками на учнів 5 класу. Варто поступово вводити новий зміст і форми навчальної діяльності. На початковому етапі вони мають відповідати методам навчання останнього року перебування дітей у початковій школі.

Моніторингові дослідження, що проводяться в школі, спрямовані на виявлення зазначених проблем, визначення шляхів їх подолання, проведення необхідної корекційної роботи.

Наведемо приклади порівняльного моніторингу, що проводиться у 4 та 5-му класах з основних предметів навчального плану.
Українська мова

Таблиця 10

Клас

початковий

середній

достатній

високий

4

0

8

31

23

5

1

18

28

14



Порівняльний моніторинг успішності учнів в 4-5 класах

Таблиця 11


Клас

початковий

середній

достатній

високий

4

0

32

76

76

5

7

48

86

41


Отримані результати діагностики навченості учнів у 4 та 5 класах порівнюються, на підставі чого здійснюється якісний і кількісний аналіз, даються рекомендації учителям і батькам.

Забезпечення наступності між початковою та основною школами та здійснення заходів, спрямованих на адаптацію дітей до основної школи, є передумовою успішного навчання школярів у 5 класі.
Практичне значення запровадження в школі освітнього моніторингу
Управлінська діяльність закладом освіти на підставі моніторингу має свої особливості та вимагає серйозної підготовки і створення відповідної інформаційної системи. Щоб моніторинг став реальним фактором управління, він повинен ґрунтуватися на нормативно-правовому, науково-методичному, кадровому, матеріально-технічному забезпеченні[7].

Моніторингова система дає можливість адміністрації школи коректно, безконфліктно вирішувати найболючіші питання навчального процесу.




  1. Адміністрація, методична рада школи в разі необхідності має можливість отримати інформацію про рівень навченості учнів. Це в свою чергу дає можливість приймати ефективні управлінські рішення.

  2. Адміністрація школи може порівняти власну оцінку діяльності вчителя із оцінкою на основі кваліметричної моделі педагогічної діяльності учителя. Результати освітнього моніторингу слугують основними даними під час атестації вчителя.

  3. Методична рада школи може планувати роботу з конкретними групами вчителів із визначених проблем, підвищувати кваліфікацію вчителів з окремих питань навчально-виховного процесу.

  4. Педагогічний моніторинг сприяє тому, що сам вчитель зацікавлений у незалежній об’єктивній оцінці своєї праці, пошуку нових технологій навчання, відвідуванні відкритих уроків своїх колег, обміні досвідом

  5. Освітній моніторинг дозволяє батькам, учням зрозуміти перспективи свого індивідуального розвитку, професійно зорієнтуватися.



Результати моніторингового дослідження показали:

  • необхідність відстеження та аналізу наявних проблем у початковій освіті;

  • потребу забезпечення наступності в діяльності початкової та основної школи та координації діяльності вчителів;

  • необхідність використання науково обґрунтованої технології проведення моніторингових досліджень; навчання координаторів з питань методології та технології проведення моніторингу на всіх рівнях (регіональному, районному, шкільному);


Моніторинг дає вчителю можливість:

  • встановити рівень навчальних досягнень учнів, володіння ними певними видами навчальної діяльності;

  • виявити здібності учнів до вивчення того чи іншого предмета;

  • з’ясувати недоліки у формуванні знань, умінь і навиків учнів, спланувати корекційну роботу;

  • здійснити об’єктивну самооцінку власної діяльності.

Моніторинг дає можливість учневі:

  • отримати інформацію про рівень знань;

  • порівняти власні досягнення з досягненнями інших учнів;

  • побачити перспективу на майбутнє.

Педагогічний моніторинг у школі організовано як багатопланова система освітнього процесу, на основі якої можна аналізувати й корегувати освітню ситуацію.

Особливістю цих досліджень є їх відкритість і прозорість: мета і завдання таких досліджень оголошуються заздалегідь, результати аналізуються та узагальнюються, після чого доводяться до всіх учасників дослідження.

За підсумками таких досліджень дирекція школи ухвалює відповідні управлінські рішення, спрямовані на підтримку й поліпшення наявного рівня якості або ж на усунення виявлених недоліків.

Вже нині можна впевнено стверджувати, що поступове впровадження та розвиток моніторингу навчання є необхідною умовою функціонування і вдосконалення навчально-виховного процесу в школі.

Література:


  1. Єльникова Г. Основи адаптивного управління: Курс лекцій. – К.: ЦІППО АПН України, 2002.

  2. Боднар О.С. Моніторинг та експертна оцінка залишкових знань учнів // Моніторинг у ЗНЗ. – 2007. - №1.

  3. Приходько В.М. Моніторинг якості освіти і виховної діяльності навчального закладу. – Х.: Основа , 2007.

  4. Грищенко Л. Застосування моніторингових досліджень в управлінні якістю освіти навчального закладу// Управління школою. – 2006. - №4.

  5. Барна М., Гірний О. Педагогічний моніторинг якості навчальних досягнень учнів// Управління освітою. -2006.- №5.

  6. Трещов О., Мазалова О. Рекомендації щодо впровадження моніторингових досліджень в систему роботи вчителя // Управління освітою. – 2006. - №4.

  7. Сбоєва Л. Моніторинг якості освіти // Директор школи. – 2009. -№23.

8. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної

середньої освіти. - К: Ірпінь, 2004.



( журнал « Педагогічна думка», 2010, №4)


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка