Напрями розвитку технологій формування інформаційних ресурсів електронних бібліотек в україні directions for development of technologies for creating the electronic library's information resources in ukraine



Скачати 144.3 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір144.3 Kb.
НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕХНОЛОГІЙ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК В УКРАЇНІ
DIRECTIONS FOR DEVELOPMENT OF TECHNOLOGIES FOR CREATING THE ELECTRONIC LIBRARY'S INFORMATION RESOURCES IN UKRAINE
Баркова Ольга Валентинівна

Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського,

пр-т 40-річчя Жовтня, 3, 03039, Київ-39, Україна

Тел.: (380 44) 264-95-01

E-mail: olga_bar@yahoo.com, barkova@csl.freenet.kiev.ua

www.nbuv.gov.ua


Розглянуто стратегічні аспекти створення електронних бібліотек в Україні. Окреслено напрями технологій формування їх інформаційних складових та електронних ресурсів галузевого й загальнодержавного рівнів з погляду на сучасний стан бібліотечно-інформаційної галузі. Враховуючи тенденції зміщення розвитку інформаційних технологій в напрямі багатоаспектного використання електронного середовища та електронних документів, обгрунтовано доцільність організації взаємодії виробників наукової інформації країни з метою реалізації єдиної технологічної схеми створення, обробки та використання електронної інформації: "автор - видавництво - бібліотека (або орган інформації) - інформаційні мережі". Організаційна сторона цієї взаємодії грунтується на принципі колективного створення й використання електронних ресурсів бібліотечного та науково-технічного секторів інформаційної сфери країни. Технологічний аспект взаємодії передбачає впровадження технології конвеєрного формування електронних інформаційних ресурсів, в основу якої покладено принцип послідовної одноразової обробки інформації про документ на всіх етапах його проходження від автора до електронної бібліотеки. Наведено організаційні моделі співпраці суб'єктів інформаційної інфраструктури у ході створення електронних інформаційних ресурсів, які доцільно реалізовувати вже сьогодні. Надано перспективи розвитку організаційних моделей в ринкових умовах електронного середовища.
Strategic aspects of making electronic libraries in the Ukraine are considered. Directions of technologies for shaping electronic information resources are presented. This is done from standpoint of modern conditions of development of library-information technologies. Attention to trends of changing development of information technologies to the direction of using electronic environments and various electronic documents is given. Practicability of organization for interaction of developers of scientific information in our country is presented. The goal is realization of united technological of creation, processing and using electronic information by using the following scheme: "author - publisher - library - information networks". Organizational side of this interaction is founded on the principle of collective work and collective use of electronic library’s resources. Technology of the interaction stipulates an introduction of conveyor processing for creating of electronic information resources. It is based on the principle of consecutive handling of the bibliographic information and metedata at all stages of the document passing from the author to the electronic library. Organizational models for cooperation of institutions of informational infrastructure in the process of creation of the electronic information resources are offered. It is reasonable to realize these models today. Prospects for development of organizing models in market conditions of electronic environment are touched upon.
Електронні бібліотеки - відносно новий засіб організації електронних інформаційних ресурсів та надання інформаційних послуг користувачам, незалежно від їх місцезнаходження. В процесах інтеграції інформаційних ресурсів країни в єдине загальнодоступне інформаційне поле, формування проблемно-орієнтованих інформаційних просторів та комплексного вирішення питань забезпечення якісно нового рівня інформаційного обслуговування споживачів питання створення електронних бібліотек набувають великого значення. Саме вони можуть стати інтеграторами, концентраторами та, в певній мірі, навігаторами в інформаційному середовищі, забезпечити технологічні умови для управління електронними ресурсами, технічну та ресурсну базу для вдосконалення бібліотечно-інформаційних сервісів та інтеграції країни в світову інформаційну інфраструктуру.

В електронному середовище електронні бібліотеки покликані виконувати ті функції, які притаманні взагалі бібліотеці як історично складеної системі — накопичення, впорядкування, збереження та використання документованих знань, а як сучасні інформаційні системи — забезпечити через глобальні мережі зручне та оперативне надання знання, інформації, електронних документів та копій першоджерел. В нових умовах економічного розвитку країни, електронним бібліотекам належить відіграти роль повноцінних учасників інформаційного ринку, реалізувати стратегію комерційної діяльності традиційних бібліотек як соціальних інститутів в новому технологічному й інформаційному середовищі.

З огляду на актуальність формування в Україні національних електронних інформаційних ресурсів територіального, галузевого та загальнодержавного рівнів, розв'язання завдань поширення суспільно значущої інформації на усі регіони країни та удосконалення інформаційного забезпечення усіх галузей діяльності, можна окреслити такі стратегічні напрями формування електронних бібліотек як засобів комплексного вирішення означеного кола питань:


  • побудова Національної електронної бібліотеки як "центрального вузла" системи національних електронних інформаційних ресурсів із функціями національного центру дистанційних інформаційних сервісів та центрального депозитарію електронних ресурсів;

  • створення систем електронних бібліотек за галузевою, територіальною, відомчою, тематичною тощо ознаками у вигляді мережево пов'язаних "вузлів" геоінформаційних та проблемно-орієнтованих інформаційних просторів з функціями розподілених електронних фондів, депозитаріїв та архівів, регіональних та галузевих інформаційних сервісних служб.

Стосовно питань програмно-технічної реалізації загальної або типової електронної бібліотеки та загальнодержавної системи мережевих електронних інформаційних ресурсів, слід розглядати такі системні моделі, як електронна бібліотека з розподіленими ресурсами або мережева система електронних бібліотек. Вони будуватимуться на основі типових системних архітектур, відповідних протоколів зв'язку (наприклад, Z39.50) та інтероперабельних програмно-технічних сервісних засобів для забезпечення взаємодії різнорідних інформаційних ресурсів у спосіб використання єдиного інтерфейсу користувача (з застосуванням Web-технологій). У зв'язку з цим актуальність набувають питання стандартизації представлення інформації, методик збору, обміну, архівації, обліку тощо.

Інформаційно-ресурсні складові електронних бібліотек необхідно формувати у вигляді фондів електронних документів, до яких має бути забезпечено онлайновий доступ, та інформаційно-пошукових масивів з використанням бібліографічних, реферативних та лінгвістичних баз даних. Тому створення електронних бібліотек безпосередньо пов'язано з формуванням політематичних та багатовидових електронних інформаційних ресурсів, ефективність чого залежить від впровадження новітніх інформаційних технологій у процеси створення електронних документів та формування пошукових інформаційних масивів з вторинною інформацією про першоджерела та метаінформацією.

Будуючи інформаційне суспільство, формуючі єдиний інформаційний простір країни, слід виробляти нові ідеологічні підходи до вирішення цих завдань, враховувати багатий світовий досвід формування електронних ресурсів, тенденції розвитку інформаційних технологій, повною мірою використовувати електронне середовище з його інформаційно-комунікаційними можливостями та тими технологічними перевагами, які надає застосування електронної інформації й електронних документів, програмно-технічних засобів мережевої організації робот.

Треба означити основні технологічні напрями створення електронних матеріалів та тенденції інформаційних технологій, що сприятимуть розвитку електронних бібліотек.

Перший технологічний напрям — створення електронних документів у спосіб переведення в електронний формат інформаційних джерел, уже існуючих на різних носіях, насамперед, паперових. Цей підхід був основним на початку виникнення електронних бібліотек. Сьогодні його доцільно використовувати у ході таких ретроспективних робот, як переведення в електронну форму архівних документів, тематичних колекцій, у процесі створення електронних копій документів, які існують на паперових та мікроносіях, під час виконання замовлень у службах доставки документів.

Другий технологічний напрям — це застосування та багатоаспектне використання інформації, яка відразу виробляється в електронної формі: різноманітні електронні документи, електронні видання, електронні публікації, електронні інформаційні матеріали, що формуються у процесі комп'ютерної верстки друкованих видань, записи інформаційних баз даних та ін. Перспективність цього напряму пов'язана, насамперед, зі збільшенням інформації в електронному вигляді1, яку треба максимально використати в усіх технологічних процесах від створення інформації до перетворення її в інформаційний продукт. У цьому ж аспекті має прогресивне технологічне значення й зручність та оперативність передачі інформації через глобальні комп'ютерні мережі та бурхливий розвиток комп'ютерного обладнання і різноманітного програмного забезпечення.

Одним із напрямів формування інформаційно-ресурсних складових електронних бібліотек, що актуальні на сьогоднішній день, є розробка технологій використання Іnternet-ресурсів. Це пов'язано з необхідністю інтегрування в електронні бібліотеки тих електронних ресурсів, зокрема електронних документів, які розташовані на багатьох серверах та сторінках національної складової глобальної мережі. Концентрація електронних ресурсів в фондах електронних бібліотек забезпечить користувачам ефективний пошук та оперативне отримання найповнішої інформації за потрібною тематикою з усіх вітчизняних джерел, що дозволить значною мірою уникнути проблем складного пошуку, які виникають у зв'язку з інформаційним завантаженням Internet.

Отже, пріоритети в розробці інформаційних технологій зміщуються в напрямі технологій створення, збору, обробки та використання електронної інформації, які набувають нині особливу актуальність та стратегічне значення у ході вироблення електронних інформаційних продуктів та формування ресурсів електронних бібліотек.

Слід звернути увагу на такі тенденції інформаційних технологій, як підвищення географічної незалежності процесів створення та використання інформації, кооперативність та корпоративність інформаційних технологій, централізоване розв'язання проблем сумісності різних стандартів представлення інформації. Вони суттєво впливають на стратегію формування електронних ресурсів загальнодержавного рівня, особливо з погляду на стан розвитку інформаційної галузі в Україні, де спостерігається тенденція розширення спектра робіт з виробництва електронної інформації, формування електронних інформаційних ресурсів різного призначення, створення електронних бібліотек, але існують об'єктивні та суб'єктивні чинники, які негативно позначаються на цих процесах. З одного боку, це брак технічного та кадрового забезпечення в більшості інформаційних інституцій країни, що не дає змогу останнім самостійно формувати інформаційні ресурси достатнього обсягу та якості навіть для забезпечення потреб власного кола користувачів. З другого боку, роботи з формування електронних інформаційних ресурсів, які активно здійснюються в корпоративних наукових мережах ряду міст країни, в мережах вузів, окремих бібліотеках, центрах науково-технічної інформації, науково-дослідних установах, часто дублюють процеси опрацювання одних першоджерел, залишаючи не опрацьованою значну кількість іншої корисної інформації. Розрізненість інформаційних сховищ, різноманітність систем розповсюдження, відсутність уніфікованого доступу до вже накопичених електронних інформаційних масивів спричиняє труднощі в їх ефективному використанні.

Тому негайною та економічно доцільною є організація інформаційної взаємодії всіх суб'єктів інформаційної інфраструктури країни (вчених-авторів наукових публікацій, видавництв науково-дослідних і навчальних установ, бібліотек та інформаційних центрів) для спільного створення та використання електронних інформаційних ресурсів. Такий шлях дозволить запобігти дублювання робот з опрацювання інформаційних джерел, розширити спектр опрацьовуваної інформації, зекономити всі види виробничих ресурсів, забезпечить перетворення інформації в електронні інформаційні продукти з високими показниками ефективності — оперативності надання інформації та повноти охоплення інформаційних матеріалів.

В основу концепції формування електронних інформаційних ресурсів країни слід покласти ідею максимального відбиття вітчизняних наукових публікацій як найважливіших джерел оперативної дослідницької інформації та фундаментального знання у цілісній системі бібліографічних та реферативних видань (електронних та друкованих) та представлення їх через електронні бібліотеки в електронному середовищі.

Для ефективного формування інформаційних складових електронних бібліотек, галузевих та загальнодержавних електронних інформаційних ресурсів пропонується інтегрувати зусилля усіх суб'єктів системи документальних комунікацій країни з метою реалізації єдиної технологічної схеми створення, обробки та використання наукової електронної інформації:



"автор видавництво бібліотека інформаційні мережі".

Концепція інформаційної взаємодії за пропонованою технологічною схемою полягає в організації мережевої співпраці інформаційних інституцій з метою побудови мережевих інформаційних інфраструктур на основі використання комп’ютерних засобів зв'язку та впровадження таких інформаційних технологій, які дозволять фахівцям різних галузей знань й інформаційним працівникам різної кваліфікації, застосовуючи різноманітні програмно-технічні засоби та технологічні прийоми, спільними зусиллями формувати політематичні електронні інформаційні ресурси, що охоплять увесь репертуар вітчизняних наукових публікацій і забезпечать їх подальше багатоаспектне використання.

Реалізація єдиної технологічної схеми потребує вирішення певної низки науково-технічних, організаційно-технологічних, методично-нормативних, правових питань і має два аспекти: організаційний та технологічний.



Технологічний аспект взаємодії — це впровадження технології мережевого конвеєрного формування електронних інформаційних ресурсів, в основу якої покладено принцип послідовної обробки один раз створеної електронної інформації про першоджерело та її нарощування на усіх етапах шляху від автора до представлення в інформаційних базах даних та електронних бібліотеках. Особливістю конвеєрного формування електронних ресурсів за єдиною технологічною схемою є можливість використання широкого спектру програмних засобів при дотриманні умови єдиного форматного представлення інформації.

Засади конвеєрної технології розроблені в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського (НБУВ) у ході наповнення інформаційно-ресурсних складових наукової електронної бібліотеки (www.nbuv.gov.ua). При розробці технологічних процесів орієнтувались на традиційну бібліотечну технологію, яка базується на інтелектуальній обробці першоджерел (аналітико-синтетичне опрацювання), на використання технологічних процесів, вже автоматизованих в бібліотеках, а також на програмно-технічні засоби, які сьогодні мають різні інформаційні інституції країни.

Виокремлено чотири рівні технологічного опрацювання наукової публікації на її "шляху" до користувача, де послідовно формується її електронний образ:


  • рівень авторського формування наукового документа;

  • рівень редакційної обробки документа в видавництві або інформаційної службі, яка публікує матеріали в Іnternet;

  • рівень наукового опрацювання документа в бібліотеці або органі інформації;

  • рівень формування електронного ресурсу — інтеграція електронної інформації в бібліографічні, реферативні, повнотекстові, лінгвістичні електронні ресурси.

Кожний рівень передбачає використання комунікативних форматів представлення інформації, уніфікованих технологій формування та опрацювання електронного документа, єдиних методик створення вторинної інформації про першоджерело, що враховують особливості видавничих, бібліотечних та Internet-технологій.

Для автоматичного завантаження інформації до баз даних електронної бібліотеки в НБУВ використовуються спеціальні конвертори (застосовується технологічний прийом конвертування слабоструктурованих текстів у записи бази даних), для яких розроблені технологічні формати (www.nbuv.gov.ua/library/form.html). Для інформаційного обміну між бібліотеками та органами інформації, які використовують автоматизовані бібліотечно-інформаційні системи (такі, як СКБД CDS/ISIS, Cashe, IRBIS, Aleph, Liber) з вбудованими конверторами, що орієнтовані на текстові файли з записами в форматі ISO-2709 або записами з мітками полів UNIMARC, розробляється обмінний формат на основі міжнародного комунікативного формату UNIMARC.

Мережева конвеєрна технологія забезпечує найбільш швидкий, дешевий та оптимальний спосіб формування національних електронних інформаційних ресурсів та фондів електронних бібліотек. Вона успішно апробована в НБУВ за безпосередньою участю редакцій наукових видань та використовується у процесі формування ресурсів наукової електронної бібліотеки.

Організаційна сторона інформаційної взаємодії широкого кола субєктів інформаційної сфери країни грунтується на принципі колективного створення й використання електронних інформаційних ресурсів.

На першому етапі робот організація взаємодії базується по-перше, на зацікавленості індивідуальних і колективних авторів у поширенні інформації про наукові досягнення через систему реферативних видань, збереженні публікацій в електронних бібліотеках та їх мережевому розповсюдженні; по друге, на зацікавленості інформаційних установ (бібліотек та інформаційних органів) в інформаційному обміні з метою збагачення власних інформаційних ресурсів.

Розроблені моделі інформаційної співпраці, які доцільно реалізовувати вже сьогодні (див. рис.). Суб'єктами взаємодії в цих моделях виступають:

А — автори;

В — наукові видавництва;

Б — бібліотеки;

ПБ — провідні бібліотеки — національні, галузеві та ін.;

І — інформаційні центри, підрозділи установ (наприклад, кафедри ВУЗів), що генерують інформацію.

Ознака належності суб'єкта до корпорації, відомства, галузі тощо на рисунку позначено літерою К (КВ, КБ, КІ).

Подальший розвиток системи формування електронних інформаційних ресурсів має бути пов'язаним із застосуванням механізмів пільгового сервісного обслуговування та фінансового заохочення учасників мережевої співпраці. Необхідним стане створення та використання національних моделей інформаційної співпраці на основі так званих бізнес-моделей. Вони повинні розроблятися з врахуванням міжнародних напрацювань та базових моделей в Іnternet, які застосовуються в світі, мають бути закріпленими у вітчизняному законодавстві та узгодженими з правовим полем розвинутих країн стосовно авторського права, електронної комерції тощо.

Стрімкий розвиток телекомунікаційних й інформаційних технологій надає широкі можливості для вирішення питань програмно-технічної підтримки співпраці виробників наукової інформації та реалізації інформаційно-комунікаційного потенціалу електронних бібліотек. При цьому потребують відповідної уваги та дієвої підтримки з боку законодавчих та виконавчих органів держави питання забезпечення державним установам, що братимуть



Рис. Схеми моделей інформаційної співпраці
участь у мережевому формуванні електронних інформаційних ресурсів та підтримці українських WWW-серверів наукового та бібліотечного сегменту Internet, можливостей використання швидкісних та стабільних каналів телекомукаційного зв’язку.

Основної уваги потребують питання нормативно-організаційного забезпечення робот за такими напрямками:



  • стандартизація форматів представлення інформації, розробка єдиних методик створення інформації, уніфікація технологічних процедур її обробки;

  • централізована координація робіт;

  • законодавче вирішення питань обов'язкового постачання електронної інформації в провідні бібліотеки та інформаційні центри;

  • законодавче регулювання питань дотримання авторського права стосовно електронної інформації, взаємної відповідності у ході співпраці в інформаційної сфері та взаємовідношень в електронному середовищі;

  • узгодження вітчизняного законодавства в інформаційної сфери з міжнародним нормативно-правовим полем.

Слід врахувати необхідність підготовки вітчизняних електронних ресурсів для міжнародного інформаційного обміну, торгівлі та співробітництва зі світовими інформаційними базами даних та службами доставки документів що передбачає:

  • багатомовне представлення бібліографічної та реферативної інформації про публікації;

  • врахування міжнародних інформаційних стандартів та комунікативних форматів;

  • застосування міжнародних класифікаторів для індексування наукових публікацій.

Прагнення України ввійти в інформаційне суспільство та простір знань потребує активного впровадження новітніх інформаційних технологій в інформаційну діяльність та мобілізації зусиль усіх суб’єктів її інформаційної інфраструктури для створення та використання національних інформаційних ресурсів. Електронним бібліотекам належить виконати інтегруючу роль в здійсненні технологічної взаємодії виробників електронної інформації країни та забезпеченні відносин та комунікацій між суб'єктами інформаційної сфери.

Література


  1. Гриценко В. І., Вовк М. І., Котова А. Б., Проблемно-орієнтовані інформаційні простори в глобальній моделі інформатизації // Науково Технічна Інформація. — 2001. — N 1-2. — С. 21-23.

  2. Давідова І. О. Ринкова стратегія бібліотек з позицій інформаційного менеджменту // Бібліотечний вісник. — 2001. — N 5. — С. 10-12.

  3. Баркова О. В. Досвід створення наукової електронної бібліотеки в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського // Реєстрація, зберігання і оброб. даних. — 2001. — 3, N4 — С. 51-62.

  4. Баркова О. В. Сетевая технология кооперативного наполнения базы данных "Рефераты научных изданий Украины" // Науково-технічні бібліотеки в єдиному інформаційному просторі України: Міжнар. Наук.-практ. Конф. — К., 2000. — С. 130-136.

  5. Баркова О. В. Перший досвід оцифровування раритетів у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського // Культура. Інформація: Наук. праці НБУВ. — К., 2000. — Вип. 5. — С. 337-345.

  6. Digital Libraries: Universal Access to Human Knowledge: Report to the President / President's Information Technology Advisory Committee: Panel on Digital Libraries. — Arlington, 2001. — 32 pp.

  7. The World Communication and Information Report 1999-2000 / UNESCO. — Paris, 1999. — 300 pp.




1 За даними, наведеними в "Digital Libraries: Universal Access to Human Knowledge" фахівцями Університету Каліфорнії в Берклі, сьогодні в світі в електронному вигляді виробляється більш 90 відсотків щорічного випуску інформації (приблизно 250 MB на кожну людину на Землі щодоби, більша частина цієї інформації — у формі зображень, звуків та числових даних). Пропорційно збільшується кількість тієї інформації, яка створюється, зберігається та може використовуватися в цифровій формі.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка