Наказ № Про затвердження Правил користування, ремонту і утримання автомобільних доріг Міністерства оборони України Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від



Сторінка4/7
Дата конвертації18.04.2016
Розмір1 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Начальнику інженерних військ Збройних Сил України – начальнику Центрального управління інженерних військ Головного управління оперативного забезпечення
Збройних Сил України


ЗАЯВКА
Прошу Вас передбачити кошторисні призначення за кошторисом Міністерства оборони України на 20 ___ рік у сумі _______________ тис. грн.

(сума прописом)

для фінансування ________________________________ автомобільної дороги

(вид ремонту або зимове утримання)

______________ військової частини ___________________________________.

(номер дороги) (№ військової частини, дислокація)
Роботи планується виконати ________________________________ способом.

(господарським, підрядним)


Додатки: 1. Акт загального огляду автомобільної дороги на ___ арк.
в __ прим.;

2. Пояснювальна записка.

Командир військової частини

______________________________________________________________

(військове звання, підпис, ініціали, прізвище)

Примітка. Пояснювальна записка відпрацьовується у довільній формі з обґрунтуванням потреби необхідних грошових засобів.




Додаток 5


до Правил користування, ремонту і утримання автомобільних доріг Міністерства оборони України

Затверджую

Командир військової частини _____

_______________________________

(військове звання, підпис, ініціали, прізвище)

“ ___ ” ____________ 20 ____ року

ДЕФЕКТНИЙ АКТ

на _______________________________________________________________

(найменування обєкту, вид робіт)

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________
Умови виконання робіт _____________________________________________

__________________________________________________________________

Обсяги виконання робіт


№ п/п

Найменування робіт і витрат

Одиниця виміру

Кількість

Примітки

1

2

3

4

5











































































Склав _________________ __________ ______________________________

(посада) (підпис) (ініціали, прізвище)
Перевірив _________________ __________ ____________________________________

(посада) (підпис) (ініціали, прізвище)



Додаток 6


до Правил користування, ремонту і утримання автомобільних доріг Міністерства оборони України

ПЕРЕЛІК


основних робіт з експлуатаційного утримання

автомобільних доріг Міністерства оборони України


1. Основними роботами з експлуатаційного утримання по земляному полотну та водовідвідних спорудах є: профілювання та планування узбіч і укосів на окремих ділянках; ліквідація розмивів, промоїн, деформацій і руйнувань земляного полотна; розчищення земляного полотна від обвалів, зсувів, селевих виносів, осипів та каменепадів, снігових лавин; прочищення водовідвідних канав; догляд за водовідводом з поверхні дорожнього одягу і земляного полотна.

Роботи з утримання земляного полотна спрямовані на збереження його поздовжнього та поперечного профілю, постійне підтримання у робочому стані різноманітних водоприймальних, водовідвідних і водопропускних споруд, що забезпечує належну надійність земляного полотна, узбіч і укосів. Особливу увагу необхідно приділяти ділянкам з несприятливими ґрунтовими і гідрологічними умовами і, особливо, на місцях небезпечного здимання, на болотах і у місцевостях з штучним зрошенням.

Головними вимогами до робіт з утримання земляного полотна і водовідвідних споруд за періодами року є:

у весняний період необхідно уникати або максимально зменшувати

перезволоження ґрунтів земляного полотна талими і ґрунтовими водами;

у літній період необхідно виконувати роботи з догляду та усуванню незначних деформацій і пошкоджень конструктивних елементів земляного полотна (узбіччя, укоси, водовідвід);

в осінній період необхідно попереджувати перезволоження земляного полотна атмосферними опадами і ґрунтовими водами.

Весняний період особливо відзначається несприятливим впливом природних факторів, у результаті чого виникають умови, які сприяють максимальному зволоженню земляного полотна. Необхідно своєчасно виявляти місця застою води, замулення, проводити очистку узбіч від снігу та льоду, виконувати роботи, що забезпечують швидкий відвід талих вод, своєчасно видаляючи перешкоди і руйнування, що заважають стоку. Поверхню укосів виїмок, які мають вихід ґрунтових вод, доцільно очищати від снігу з видаленням його за межі виїмки.

Продовження додатка 6
У кінці весняного періоду, коли ґрунт підсохне, виконують такі роботи:

засипка ґрунтом окремих вибоїн, колій та інших пошкоджень на поверхні узбіч;

заповнення ґрунтом промоїн, ям і провалів на укосах насипів і виїмок;

планування і ущільнення ґрунтів узбіч;

планування укосів насипів і виїмок для усунення невеликих пошкоджень;

відновлення пошкодженого трав’яного покрову укосів і узбіч (якщо вони укріплені травою);

відновлення ухилів узбіч та укосів.

На укріплених узбіччях при відновленні деформованих ділянок застосовують матеріали, аналогічні тим, які застосовувались для їх укріплення.

Ґрунтові узбіччя, які складаються з важких суглинистих ґрунтів, доцільно зміцнювати піщаним ґрунтом.

У літній період виконують роботи зі скошування трав і дрібної порості на узбіччях, укосах, водовідвідних канавах і в смузі відведення, забезпечують умови швидкого стоку води в подальший осінній період.

До початку інтенсивних осінніх атмосферних опадів вся система дренажу і водовідводу повинна знаходитись у робочому стані, укоси і узбіччя повинні мати рівну поверхню і похили, які визначаються місцевими ґрунтовими і кліматичними умовами. Бічні водовідвідні канави і лотки поблизу ділянок, схильних до здимання, до закінчення літнього періоду повинні бути ретельно очищені і за необхідності заглиблені.

В осінній період необхідно слідкувати за роботою дренажної і водовідвідної систем, своєчасно очищати їх від замулювання і засмічування.

Обдерновування укосів земляного полотна і водовідвідних канав повинно проводитись у вегетаційний період (до 1 жовтня).

Смуги дерну завширшки менш ніж 1 метр повинні врізатися в укіс, а більш широкі смуги складаються на спланований укіс і кріпляться до нього кілочками завдовжки 0,2 м та більше (не менше ніж 8 кілочків на 1 м2).

Насіння травосумішей повинно висіватись при товщині шару гумусового ґрунту не менш ніж 5 см.
2. Основними роботами з експлуатаційного утримання по дорожньому одягу і покриттю є: засипання кам’яними матеріалами місць виступу органічних в’яжучих на поверхню покриття; розбирання ділянок доріг; відновлення та заміна окремих бордюрів (за наявності).

Для ліквідації деформацій і руйнувань на ґрунтових, гравійних і покриттях з щебеню, спричинених рухом автотранспорту і природними факторами, необхідно проводити систематичні роботи з утримання дорожнього одягу. Утримання цих покриттів складається з проведення


Продовження додатка 6
ямкового ремонту, усунення хвиль, гребінки і колій, виправлення поперечного профілю періодичним профілюванням з метою створення необхідного поперечного похилу проїзної частини та знепилювання і очищення дорожніх покриттів.

Профілювання виконують у весняний, літній і осінній періоди. Кількість профілювань за сезон залежить від інтенсивності руху, погодних умов і стану покриття.

Перше профілювання проводять ранньою весною (після танення снігу) автогрейдерами чи грейдерами за один-два проходи по одному сліду. Виконувати роботи з профілювання сухого покриття небажано.

Для забезпечення проїзду автотранспорту на ґрунтових, гравійних та щебеневих покриттях необхідно проводити систематичні роботи з прибирання катуна з проїзної частини дороги.

У періоди сильного зволоження проїзної частини ґрунтових доріг рух на дорогах обмежується. Потужність руху необхідно відновлювати після просихання проїзної частини, коли відносна вологість ґрунту дорівнює 0,7, і розрівнювання її поверхні.
3. Особливості утримання бруківок
Роботи з утримання бруківок полягають у догляді за здимальними і слабкими ділянками доріг, забезпеченні водовідводу, усуненні хвиль, просідань та інших дефектів.

Під час аварійних робіт щодо ремонту бруківок площу покриття, що підлягає ремонту, розбирають, камені сортують за розмірами.

Забруднений дренувальний (піщаний) шар видаляють цілком чи частково. У разі його заміни дно корита планують і виправляють водовідвідні пристрої. Потім влаштовують новий дренувальний шар з плануванням і ущільненням. Після цього переходять до укладання каменю. Під час використання колотого каменю проводять ретельне клинцювання і осаджують бруківку легким трамбуванням. Розсипають дрібний щебінь розміром 5–15 мм і мітлами змітають його у шпарки між каменями
бруківки.

Трамбують бруківку механічними трамбівками масою 25–30 кг. Після цього розсипають щебінь фракції 5–15 мм і знову трамбують.

Відремонтовані ділянки засипають піском більшої фракції та дрібним гравієм. На ділянках, що ремонтуються, камінь укладають в пісок таким чином, щоб він підвищувався на 1–2 см для запасу на осідання. Відремонтовані ділянки трамбують проходами по колу від країв до центру. За значного обсягу робіт відремонтовані місця, після розсипання дрібного щебеню і першого трамбування, ущільнюють котками.

Продовження додатка 6


Під час ремонту країв бруківки спочатку відновлюють верстовий ряд з підсипанням до нього ґрунту і ретельним його ущільненням з боку узбіччя. Потім закладають зруйновані місця у відповідності з пунктом 3.3.2 цих Правил. Замість відбракованого після розбирання бруківки каменю додається новий у кількості, що визначається на місці. Відремонтовані ділянки засипають піском чи дрібним гравієм, перекриваючи стару бруківку не менше ніж на 0,5 м. Шар засипки протягом двох-трьох тижнів підтримують у належному стані, змітаючи пісок і, за необхідності, підсипаючи його.
4. Особливості утримання щебеневих і гравійних покриттів, оброблених органічними в’яжучими матеріалами
Роботи з утримання щебеневих і гравійних покрить, оброблених органічними в’яжучими матеріалами, полягають у ремонті, догляді та захисті від руйнування, засипанні кам’яними матеріалами місць виступу органічних в’яжучих, прибиранні пилу та бруду, мийці за допомогою поливомийних машин.

На слабких ділянках, особливо де земляне полотно дуже зволожене та в місцях здимання, проводять тимчасові заходи зі збільшення несучої здатності шляхом укладання щитів, хмизу, дощок, дренувального ґрунту з наступним їх прибиранням після просихання земляного полотна. За неможливості виконання таких заходів чи недостатньої їх ефективності зменшують інтенсивність руху автомобілів великої вантажопідйомності, знижують швидкість чи зовсім закривають рух, спрямовуючи його в об’їзд, використовуючи засоби організації дорожнього руху.

Підготовка покриття до ямкового ремонту полягає у фрезеруванні або вирубуванні пошкоджених ділянок за позначеним контуром прямокутного обрису (з перекриттям 2–4 см незруйнованої частини покриття), ретельному очищенні і змащуванні стінок вибоїн рідким органічним в’яжучим розігрітим до 60° С, за температури повітря не нижче за 5° С.

Роботи щодо ямкового ремонту чорних щебеневих і чорних гравійних покриттів, проводять з використанням чорних щебеневих і чорних гравійних сумішей, у яких в’яжучими є бітум або бітумні емульсії. У деяких випадках використовують холодну асфальтобетонну суміш.

Для ремонту з незначними дефектами покриттів застосовують бітумні мастики або пасти. Ремонт покриттів з використанням мастик проводять методом прямого або зворотного просочування. Мастики можна

застосовувати для обмазування вибоїн у разі заповнення їх холодною асфальтобетонною сумішшю.


Продовження додатка 6


5. Особливості утримання асфальтобетонних покриттів
Основними роботами з утримання асфальтобетонних покриттів є: ліквідація деформацій і невеликих руйнувань, розподіл кам’яних матеріалів на місцях “випотівання” органічних в’яжучих, очищення від пилу та бруду, мийка за допомогою поливомийних машин.

Як тимчасовий захід ямковий ремонт дозволяється проводити холодною асфальтобетонною сумішшю, холодними бітумомінеральними сумішами, гарячим чи холодним чорним щебенем відповідної фракції.

Вибоїну готують до ремонту шляхом обробки країв пневматичним інструментом, фрезою або застосовуючи розігрів пальниками інфрачервоного випромінювання, з подальшою очисткою від пилу та бруду.

Роботи з ремонту покриття, улаштованого з асфальтобетонних сумішей, проводять, як правило, гарячими асфальтобетонними сумішами приблизно того ж складу що і покриття за температури повітря не нижче


10° С.

Як тимчасовий захід при ямковому ремонті дозволяється застосовувати холодні асфальтобетонні суміші, холодні бітумно–мінеральні суміші, гарячий чи холодний чорний щебінь відповідної фракції. При цьому холодні суміші попередньо розігрівають.

У залежності від глибини підготовленої вибоїни гарячу суміш укладають в один чи декілька шарів: за глибини вибоїни до 5 см – в один шар, за більшої глибини – у два.

Ремонт вибоїн глибиною більше ніж 5 см виконують за такою


технологічною послідовністю: краї вибоїни обрубують, вичищають від

розкиркованого матеріалу, пилу та бруду, дно і стінки змащують в’язким бітумом у кількості 0,5–0,6 л/м2 або рідким бітумом 0,35–0,4 л/м2 і виконують пошарове укладання гарячих сумішей за температури 140–160° С.

За наявності на покритті сітки дрібних тріщин, спричинених недостатньою міцністю основи, їх не закривають, а на площі, трохи більшій зруйнованого місця, ламають дорожнє покриття. Після цього видаляють

матеріал покриття, основи і підстильного шару і влаштовують нову основу і асфальтобетонне покриття з пошаровим ущільненням.

За наявності невеликих, ізольованих одна від одної вибоїн, суміш ущільнюють трамбівками чи ручними вібротрамбівками. Ущільнення виконують від країв до середини, при цьому поверхня ремонтованих місць після ущільнення має бути на рівні покриття.
6. Особливості утримання цементобетонних покриттів
Перелік робіт з ремонту цементобетонних покриттів складається з ремонту пошкоджень кромок біля швів, граней плит і окремих руйнувань
Продовження додатка 6
поверхні, усунення місцевих просідань тощо.

Раковини, вибоїни, окремі незначні площі поверхневого руйнування заповнюють цементними і полімербетонними сумішами, а також сумішами на рідкому промисловому склі.

В окремих випадках можливе використання асфальтобетонних сумішей. Склад ремонтних сумішей підбирається для кожного окремого випадку в залежності від матеріалів, що використовуються.

Ремонт покриття матеріалами на основі мінеральних в’яжучих (цементобетонна суміш, суміш на рідкому склі) має виконуватись у теплу пору року за температури повітря не нижче за 5° С. Полімербетонну суміш використовують при температурі повітря не нижче за 15° С. Суміш укладають на очищену від пилу і бруду суху поверхню бетону (цементобетонну суміш укладають на попередньо зволожену поверхню).

Під час використання цементних і полімербетонних сумішей поверхні покриття, на яких є бітумні, паливні та інші плями, додатково очищують. Плями видаляють механічним способом, випалюванням чи хімічним способом – обробкою поверхні розчином (двадцять вісім відсотків) соляної кислоти з розрахунку 0,4–0,5 л/м2. Потім покриття ретельно миють водою і просушують.

Під час ремонту покриття мають використовуватися дорожні дрібнозернисті (піщані), звичайні (щебеневі) цементобетонні суміші, а у разі термінового ремонту дозволяється використання швидкотвердіючих бетонів: дрібнозернистих бетонів, виготовлених на рідкому склі за спеціальною технологією, звичайних і дрібнозернистих бетонів на глиноземному, а також на розширювальних цементах.

Для ремонту пошкоджень глибиною до 5 см слід використовувати дрібнозернистий (піщаний) дорожній цементобетон. За наявності глибини руйнування більше 5 см використовують піщані чи звичайні бетони з максимальним розміром щебеню до 20 мм. За 10–20 хвилин до укладання цементобетонної суміші на підготовлену поверхню тонким шаром наносять цементний клей, приготовлений з пластифікованого цементу марки не нижче ніж 500, зі співвідношенням цемент-вода – 1,6–1,7.

Готову суміш рівномірно розподіляють кельмами та дерев’яними прасками на 3–4 см вище поверхні покриття, ущільнюють ручними чи механічними трамбівками за два-три удари по кожному сліду, а потім поверхневим вібратором.


7. Роботи з експлуатаційного утримання мостів
Основні роботи:

Ліквідація пошкоджень елементів штучних споруд (бар’єрних та

перильних огороджень, настилів, стояків та підпірних стінок, дренажних систем, конусів, ремонт кам’яної кладки, штукатурки тощо);

Продовження додатка 6


усунення деформацій, тріщин, руйнувань захисних шарів;

фарбування елементів мостових споруд або їх окремих елементів;

антисептування та заміна пошкоджених елементів дерев’яних мостів;

заміна дефектних заклепок, болтів;

ліквідація розмивів та відновлення, укріплення берегів у зоні штучних споруд;

виявлення тріщин і сколювань на бетонних елементах і своєчасне прийняття запобіжних заходів;

видалення сторонніх предметів для забезпечення стоку зливних та паводкових вод;

заготовка щитів, закриття восени і відкриття весною отворів труб.

Усі елементи проїзної частини мосту та підходів до нього слід постійно прибирати від сміття, снігу, наносів та зайвих речей, щоб не допустити утворення валків із наносів біля тротуарів, під смугою огороджень, на ґратах водоскидних трубок, у зазорах бордюрів, вікнах огорож, на конусах під мостом, під водоскидами та на тротуарах і карнизах. Постійно контролювати додержання встановленого режиму руху по мосту із збереженням у належному стані знаків, розмітки тощо.

Підтримувати в належному стані огородження проїзної частини, перила, покриття та підходи. Запобігати утворенню зон застою поверхневої води, ям, напливів, гребінок на покритті, біля тротуарів і деформаційних швів.

Забороняється лишати розкритими тріщини на покритті, бетонних поверхнях, над деформаційними швами, ями та вирви в асфальтобетоні, порожнини, у яких може залишатися вода чи бруд.

Забороняється також скидання сміття крізь водовідвідні трубки, за перильні огорожі, на конуси чи під міст. Сміття необхідно вивозити після прибирання, не припускаючи його накопичення.

У зимовий період експлуатації першочерговим завданням є запобігання утворенню снігового чи льодового шару. Забороняється використання сольових сумішей чи розчинів як на проїзній частині, так і на підходах до неї по довжині не менше ніж 30–50 м, слід використовувати протиожеледні матеріали промислового виробництва, що не містять хлоридів.

Складні дефекти чи пошкодження елементів мостового полотна підлягають позачерговому обстеженню для розроблення рекомендацій по їх усуненню та коригування режиму експлуатації .

Своєчасне виявлення та усунення дефектів опор та фундаментів є невід’ємною частиною експлуатації мостової споруди. Особливу увагу під час нагляду слід звертати на стан несучих конструкцій опор, на яких поява дефектів та ушкоджень призводить до зниження несучої здатності споруди.

До таких дефектів та ушкоджень належать:

зміна геометричного положення;
Продовження додатка 6
наявність розкритих, перетинаючих конструкцію, тріщин (шириною більше ніж 0,2 мм) на палях, стоянах, ригелях в місцях виникнення найбільших напружень;

наявність вертикальних тріщин великого розкриття шириною більше ніж 1 мм, перетинаючих цокольну частину опори і ростверк з відокремленням масиву бетону;

фільтрація води крізь шви передньої стінки необсипних стоянів та відокремлення зворотних стінок або відкрилків обсипного стояна від передньої тріщини;

нахил шафової стінки та підферменника в бік насипу підходів;

руйнування підферменного каменя.

Утримання опор має мету запобігти виникненню дефектів, що знижують як довговічність опори, так і її несучу здатність. Для цього слід:

не допускати накопичування наносів (чи бруду крізь зруйнований деформаційний шов) на поверхнях елементів опор та стоянів;

забезпечувати стік води з поверхонь ригелів та підферменників;

поновлювати ушкоджені захисні шари елементів опори, які передбачені проектним рішенням;

здійснювати заходи щодо запобігання виникнення дефектів чи консервації їх розвитку;

утримувати в належному стані експлуатаційні пристрої (сходи, огорожі, майданчики тощо).

Нагляд за конструкцією прогонової частини залізобетонних мостів має за мету вчасно виявити дефекти і, відповідно до цього, призначити термін спеціального огляду та встановити режим експлуатації (обмежити рух по споруді або закрити його) та запобігти подальшому розвитку руйнувань.

Більшість дефектів мають бути ліквідовані за спеціальним проектом ремонту чи реконструкції мосту, виконаного на основі результатів

обстеження мосту з призначенням тимчасового режиму його експлуатації.

При постійному нагляді та догляді за металевими прогоновими будовами в першу чергу оглядають усі дефектні місця, в яких висока імовірність появи пошкоджень. Такими місцями є заклепкові з’єднання, зварні шви і місця біля швів, місця різкої зміни перерізів елементів, місця з вхідними кутами, місця приєднання поперечних балок до головних.

Оглядають також усі місця, де може збиратися бруд, сміття, вода, сніг та лід, визначають ділянки конструкцій, які погано провітрюються і можуть часто зволожуватись. Найбільше засмічуються вузлові з’єднання, елементи, розміщені під деформаційними швами, нижні пояси ферм, місця поблизу водовідвідних трубок, опорні частини.

Під час огляду прогонових будов виявляють також пошкодження конструкцій: розриви, пробоїни, вм’ятини, погнутості. Такі пошкодження виникають унаслідок ударів транспорту в мостах із рухом понизу.
Продовження додатка 6
Основними дефектами бетонних і кам’яних мостових споруд є:

порушення роботи елементів водовідводу та дренажу за стоянами;

руйнування гідроізоляції склепіння і задніх граней стоянів;

тріщини, як правило, поздовжні, у кам’яній кладці і бетоні склепінь, рідше – в щокових стінках;

вивітрювання швів кладки, корозія (каменю і бетону), особливо в місцях перемінного рівня води і льодоходу, раковини і відколи.

При нерівномірних осіданнях опор в п’яткових і ключових перерізах з’являються великі поперечні тріщини, які свідчать про зміну розрахункової схеми (перетворення склепіння в дво- або тришарнірне) із суттєвим зменшенням несучої здатності споруди.

У однопрогонових аркових мостах вода з проїзної частини відводитися до дренажу по гідроізоляції, що покладена на склепінні і задніх стоянах.

Ознаками поганого водовідводу і незадовільного стану гідроізоляції є мокрі плями і потьоки (з вилуженням вапна або солей бетону) на поверхні зовнішніх граней склепіння і опор.

Водовідвідні трубки необхідно періодично прочищати. Щоб запобігти забрудненню поверхні кладки водовідвідним трубкам надають відповідний напрямок, подовжують їх за межі склепіння на 15–20 см.

Утримання кам’яних і бетонних мостів, крім звичайних робіт, полягає в спостереженні за їх станом; установленні маяків із алебастру (гіпсу) на тріщини, фіксуванні кінців тріщин незмивною фарбою з внесенням необхідних записів в мостову книгу.

За наявності великої кількості дрібних тріщин або вивітрювання на великій площі рекомендується нанести суцільну штукатурку, яка дозволяє краще стежити за стабілізацією або “диханням” тріщини.

Основними завданнями утримання дерев’яних мостів є:

запобігання появи і розвитку гниття;

очистка елементів мосту від бруду, снігу і льоду;

усунення дрібних дефектів;

усунення ослаблення болтів і тяжів;

забезпечення протипожежними засобами.

Проїзну частину мосту і тротуари потрібно постійно очищати від бруду і сміття, а в зимовий період – від снігу.

Для провітрювання берегових опор і прольотних будов малих мостів потрібно прибирати чагарник і високу траву, які знаходяться в безпосередній близькості перед отвором споруди.
8. Роботи з експлуатаційного утримання труб
Основними завданнями утримання труб є підтримання нормального водотоку через трубу і запобігання утворенню дефектів в насипу і проїзній частині над трубою і в конструкції труби, усунення дрібних пошкоджень.

Продовження додатка 6


Під час чергових оглядів труб відмічають і фіксують дефекти, які найбільш часто зустрічаються:

нерівномірні просідання ланок труб по її довжині, які спостерігаються на торф’яних, глинистих або слабких ґрунтах, або спричиняються підмиванням фундаментів ;

тріщини, деформації і сплющування ланок труб і оголовків, спричинені дією навантажень;

мокрі плями і вилуговування солей бетону внаслідок пошкодження гідроізоляції і фільтрації води через насип;

відривання оголовків від труби і значні тріщини в оголовках, які виникають в результаті підмивання фундаментів, нерівномірних осідань, збільшення тиску зволоженого ґрунту на відкрилки оголовків;

незадовільний стан стиків ланок (фільтрація води, наявність тріщин).

Крім того, перевіряють стан бетону і кам’яного мурування усіх конструктивних елементів труб і стін укріплення укосів насипу.

Водопропускні труби влітку очищають від сміття і мулу, а взимку – від снігу і льоду.

На зимовий період усі труби потрібно закривати на вході і виході щитами з хмизу для запобігання проникнення снігу в середину труби. На водотоках в щитах залишають отвори на випадок відлиги.

Русло на підході до труби рекомендується випрямляти, закріплювати його дно і береги кам’яним накидом. У зоні розтікання потоку за трубою, за наявності розмивання берегів, укріплення їх обов’язкове. Підводні русла,


водобійні колодязі і гальмівник на виході із труби регулярно очищають від наносів і від сторонніх предметів. Потрібно також вживати заходів з попередження яроутворення, а у разі їх утворення – робити закріплення.

У разі виникнення осідання або зсуву ланок труб дефектні шви зашпаровують, а лоток труби вирівнюють бетоном.

Тріщини і раковини в бетоні ланок і оголовків розчищають і штукатурять цементним розчином, попередньо очистивши арматуру від корозії.
9. Основними роботами з експлуатаційного утримання щодо організації та безпеки дорожнього руху є: заміна та встановлення відсутніх окремих дорожніх знаків, шлагбаумів і стовпчиків, знаків індивідуального проектування, світловідбивальних елементів, усунення незначних пошкоджень огороджень, напрямних пристроїв; відновлення або нанесення

нової вертикальної та горизонтальної розмітки, влаштування огороджень; влаштування тимчасової горизонтальної розмітки; роборка гірських схилів уздовж доріг.


Продовження додатка 6


10. Основними роботами при зимовому утриманні є: заготівля матеріалів (пісок, шлак, кам’яні висівки, суміші тощо); виготовлення, влаштування постійних снігозахисних споруд (парканів, ґрунтових валів тощо) та їх періодичне поновлення; виготовлення, встановлення (перестановка), відновлення та демонтаж тимчасових снігозатримуючих засобів (щитів, огороджень, сіток тощо); обробка доріг протиожеледними матеріалами при зимовій слизькості та ожеледиці; патрульне снігоочищення автомобільних доріг, розчищення їх від снігових заносів, усунення ущільненого снігового шару з поверхні проїзної частини, прибирання і відкидання снігових валів з узбіч; очищення від снігу та льоду елементів мостових споруд та труб, а також зони спряження з насипом, підферменних майданчиків, опорних частин прольотних будов, опор, конусів та регуляційних споруд, підходів і сходів; проведення протилавинних заходів; виготовлення і встановлення сигнальних віх.

1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка