Надвірна 2010 Ведучий І



Скачати 117.14 Kb.
Дата конвертації01.05.2016
Розмір117.14 Kb.


Надвірнянська центральна районна бібліотека

Краєзнавчий відділ




«Служіння церкві та народові»
Година духовності
(до 145-річчя від дня народження

Митрополита Андрія Шептицького)



Надвірна

2010

Ведучий І. 27 липня цього року минає 145 років від дня народження Митрополита Андрея Шептицького, який заслужив бути названим славетним, бо немає жодної ділянки суспільно-п В.Кочержука.олітичного життя Галичини в ХХ столітті, де б ми не зустрічалися з ділами чи значним впливом його особи. Тому не дивно, що давно Митрополита Андрея Шептицького називають «князем церкви, Мойсеєм».
Про нього слава скрізь по світу вже лунає

Бо він підойма душ, нездоланий борець;

Щоб світ ввесь перейти – таких, як він немає –

У нього скелі міць і віри всім взірець.


Ведучий ІІ. Помолимось за прославу слуги Божого Митрополита Андрея.

Молитва: Господи, Ісусе Христе – Ти зажди нагороджуєш найбагатшими скарбами твоєї безконечної любові твоїх вірних слуг за їх праведне життя, і то не тільки вічною прославою у Твоєму небесному царстві, але й часто тут, на землі прославляєш їх за те, що вони з особливою ревністю змагались для Твоєї слави і для поширення та закріплення Твого царства між людьми. Покірно благаємо Тебе, зволь прославити Твого вічного слугу – Андрея Шептицького. Впродовж свого праведного життя він був добрим пастирем свого стада і великим подвижником церковної єдності, не тільки в нашому українському народі, але серед усіх народів світу, - щоб усі були одно Христове стадо, один Пастор.
Ведучий І. Митрополит Андрей Шептицький був меценатом української науки та мистецтва, доброчинцем сиріт і немічних, оборонцем переслідуваних, ревним патріотом, ініціатором багатьох починів церковного і національного життя в Україні та на поселеннях.
Ведучий ІІ. Народився Андрей (Роман Олександр Марія) Шептицький в родовому помісті у Прилбичах коло Яворова 27 липня 1865 року. Вже з самого дитинства Роман Олександр відзначався великою побожністю, що було результатом сімейного виховання. Освіту з 1875 року почав здобувати спершу вдома приватно, щопівроку складаючи відповідні іспити в польській гімназії у Львові. Восени 1879 року продовжив навчання у Кракові в гімназії св. Анни, де був прийнятий відразу до п’ятого класу. Через чотири роки склав випускні іспити з відзнакою.
Ведучий І. 1887 року Андрей Шептицький завершує освіту в Краківському університеті, де через рік отримав звання доктора права. Через 30 днів після отримання звання доктора він переступає поріг монастиря, щоб стати монахом чину св. Василія Великого у Добромирі.
Читець : Уста шепочуть

А очі плачуть у благанні

Утіш, прошу мене в стражданнях.

Господи, даю я клятву Тобі,

Що не зречусь Тебе ніколи

Прошу: дорогою веди

Надії, Віри і Любові.
Ведучий ІІ. Роман – Олександр Шептицький складає дочасні обіти і стає відомий як Андрей. Важка недуга не завадила йому закінчити духовні студії, які він відбував у монастирі єзуїтів у Кракові, здобувши докторські звання з богослов’я і філософії. Закінчивши свої богословські студії у Кракові, о. Андрей був іменований магістром новіціату. Мав тоді ледве 30 років і був першим ченцем чину св. Василія Великого, якого наділили цим званням.
Ведучий І. На 34 році життя 1899 року Папа Лев ХІІІ іменував його Станіславівським єпископом. Молодий владика нової єпархії почав думати про заснування окремої духовної семінарії в Станіславові і виховання в ній духовенства. Він закупив площу під будову Духовної семінарії і заснував велику єпархіальну бібліотеку, якій подарував 10 тисяч книг. Щоб краще зорієнтуватися в терені Єпархії і познайомитися з вірними, єпископ Андрей Шептицький почав з 1900 року візитацію парохій, переважно гуцульських і буковинських. Віруючі швидко полюбили свого владику, який проповідував їм і розмовляв з ними їхнім говором.
Ведучий ІІ. Кир Андрей писав до прикарпатців: «Так вас люблю, що радо готов я вам подати не лише Божу науку, але й душу – життя своє!» Він – автор понад 100 листів до своєї пастви. В одному з них він писав: «Хто на своєму становищі працює для добра народу, сповняючи сумлінно свої обов’язки, той є ліпшим патріотом, ніж той, що багато говорить, а мало робить.». У своєму листі «До моїх любих гуцулів» від 21 листопада 1900 року Андрей Шептицький писав: «Переїхавши ваші красні гори, пізнавши, як ви жиєте, і полюбивсми вас так, що дуже банно було мені вас опускати. Так єк вернувсми д хаті, міркувавсми над тим, єкби я міг щей надалі над вами працювати. Самісте виділи, що нежєлувавсми для вас ані сил, ані здоров’я. Єк міг, чєсом і захриплим голосом проповідовсми вам слово Боже».
Читець : Наверніться ви до Бога

І майте в серці віру, пам’ятайте:

Помагає Він в тяжку хвилину.

За тяжкі гріхи карає,

Малі відпускає

Наверніться ви до Бога,

Він на вас чекає.

Пам’ятайте заповідь

Послану вам з неба:

Любіть Бога й ближніх своїх,

Як себе самих.

Любіть матір й батька свого

Та добре й вам буде.

Не вбийте, не крадіть ви

Той кари не буде

Наверніться ви до Бога

Він на вас чекає

І будете вічно жити

В Божому ви раї.

(Стефанія Слижук)
Ведучий І. 17 грудня 1900 року Андрей Шептицький був номінований Галицьким Митрополитом. Інтронізація відбулася у січні 1901 року у соборі св.. Юра у Львові. Шептицький, будучи депутатом Галицького сейму і членом палати панів австрійського парламенту у Відні, відстоював інтереси українського населення Галичини. У січні 1906 року Шептицький очолював делегацію до імператора Франса Йосифа І, яка поставила питання про надання українцям рівних прав з іншими народами австро-угорської монархії.
Ведучий ІІ. В умовах тодішньої української дійсності, галицький Митрополит був найкращим українським церковним і народним представником. Довге, майже піввікове правління великого Митрополита Андрея припало якраз на час небувалих світових подій й переживань українського народу. Митрополит Андрей своєю всебічною і невсипущою працею підіймав український народ до рівня зрілості і гідності бути самостійним державним народом. Він робив для українського народу все те, чого не міг зробити ніхто інший. Перед широким світом, мав український народ у величній особі Митрополита Шептицького свого найкращого представника і речника.

Читець: Нераз тебе кидали під колеса,

Під гусениці танків... а проте

Ти оживала. І навік воскресла,

Й краса твоя, як молодість, цвіте.

Були у нас і вузди, і вуздечка,

Але були і княжі імена.

В міста великі виросли містечка,

А в кожній пісні світиться весна.

Все, що було, піднесено і чуйно

Єднає нас, свободою зорить.

То ж власну долю засіваймо, куймо,

Бо іншого нам Господь не простить.

Любім її, золотосяйну й вічну –

Вкраїну нашу - всім єством любім!

У день її народження не свічку –

Серця без коливання запалім.

Не манкуртуймо і не продаваймось,

Не знищуймо себе в дрібній гризні.

Шануймося, любімося, кохаймось,

Переливаймось в сонячні пісні.

Коли ти сам з собою наодинці

І задивився в синьооку вись,

Хай чубляться і казяться чужинці,

А ти за Україну помолись.

І пригорни до себе, наче жінку,

Не дай її ніколи ворогам,

Тоді вона наснажено і гінко

Віддасть хвалу високим небесам.



(Нестор Чир)
Пісня «Балада – молитва» сл.М. Каменюка, муз. В. Кочержука
Ведучий І. Князь української церкви і провідник українського народу: з цієї точки зору треба розглядати Митрополита Андрея Шептицького для українського народу. Народ записує ім’я митрополита Андрея Шептицького золотими буквами на свіжих сторінках своєї історії і гаряче бажає та з тугою очікує коли ім’я його буде вписане в календар українських святих.
Ведучий ІІ. Після окупації на початку ї світової війни Львова російськими військами митрополит Шептицький в 1914 році був заарештований, і вивезений до Києва, а згодом до Росії, де утримувався в Новгороді, Курську та Суздалі. Після лютневої революції 1917 року звільнений. У цьому ж році провів низку заходів на поширення і зміцнення католицької церкви у Росії.
Читець:

В молитві та постах ростив ти силу духа,

Відірваний від стад, в заметах тайг в снігах,

Вдивлявся в стигми ран, в скажену завірюху,

Як хижий вітер – вовк рвав бильця на гробах,

Щоб вільний люд в ярмі та каторгах не вимер,

В змаганні за життя пішов надлюдський змаг,

Щоб хрест, яким хрестив нас Володимир,

На прадідній землі заблис знов по віках

А ти – наш Церкви Князь – Митрополит –

Ідею придбаєш в слушний час за жертву крови й ран.

І сповняться твої бажання всі та мрії,

І благовісно знов заграє княжий дзвін

Із Святогорських веж і злотої Софії

Та не вмовкатиме ніколи більше він.
Ведучий І. Перебуваючи в Києві, митрополит Андрей Шептицький призначив о. Михайла Цегельського Екзархом для католиків візантійського обряду в Україні. У Києві налагодив контакти з провідними діячами Української Центральної Ради.
Ведучий ІІ. Повернення Митрополита з царської тюрми було його тріумфальним походом. Особливо сердечне було привітання Митрополита на рідній землі, тяжко зраненій воєнними діями. На залізничному шляху від Ярослава над Сяном аж по Львів, станція за станцією, процесії з близьких сіл вітали свого князя церкви грімкими оплесками «слава». На залізничній станції у Львові з’явилось майже все населення Львова і провело свого, три роки не баченого, Митрополита до архикатедрального храму св. Юра.
Читець:

Що значить Бог, не просто зрозуміти,

Бо з іменем його не позволяли жити.

А то є велике, то сила людини,

І в ньому майбутнє для України.

Коли ти є з Богом, не раз є і мука.

Бо скільки терпіли за ствердження духа,

По тюрмах в неволі, у злиднях були,

Та хто духом сильний, того не змогли

Ні знищити, ні покарати

Бо душу в людини не можна забрати

Бог там, де обов’язок, праця людська,

Бо в праці людини її здобуття,

Її торжество, її перемога.

І в тому знайдеш, що це також від Бога.

Коли віднайдеш в собі якості ті,

То Бог відізветься у твоїй душі.

Тоді ти приклякнеш,й молитва до Бога

Буде в твоїм серці – це буде від Бога.

Хор «Витай, Ісусе»
Ведучий І. Про своє відбування у в’язниці Митрополит міг сказати те, що св. Павло писав про своє перебування у в’язниці в Римі: «І більшість братів у Господі, яким мої кайдани додали сміливості, ще більше набрали відваги безстрашно голосити Боже слово». Він здобув собі беззастережне довір’я, прихильність, любов усього українського народу, а за кордоном здобув популярність і постійно та завзято популяризував українську справу у такій мірі, як у тому воєнному і вирішальному часі краще й бути не могло. У відплату за проведені в темних келіях в’язниць дні і роки, Митрополит Андрей мріяв побачити весь український народ вільним та об’єднаним, як державою так і церквою.

Читець: Україну ми любим свою,

Як Тебе, дорогий Христе наш,

Ми Тебе просимо Боже,

Ми Тебе молимо, Боже

Україну для нас відроди.

Вся надія на Тебе у нас є,

Наверни всіх на істинний путь.

Поможи, Христе Боже,

Україну для нас зберегти.

Ти зійди із небесних висот

І до кожного серця зайди,

Благослови Ти нас, Боже,

Благослови Ти нас Боже,

Україну Ти благослови.


Пісня «За Україну – вільну і соборну» сл. К. Михайлюка, муз. В. Кочержука
Ведучий ІІ. Митрополит Андрей Шептицький був надзвичайно доступний і тактовний з людьми, у спілкуванні з ними не відчувалося з його жодного намагання перед кимось винищитися, він мав завжди відкриті двері для кожного. Потрапити на прийом до митрополита, якщо він був у Львові, не складало жодної трудности. Митрополит нікого не уникав. Він стояв вище галицьких упереджень. Якось дочка Франка Анна перейшла до метрополії про панахиду за батьком, її зустрів о. Михайло Цегельський і заявив, що Франко помер без Бога, і церква не може і не буде за нього молитися, аж тут із -за дверей пролунав голос отця Андрея : «Помиляєтесь, отче. Цегельський.»
Читець: Жива душа – це Боже світло,

Що мешкає в людині.

Воно для того, шоби кріпла

У нас творця гостинність.

Коли Всевишній вимикає

Світильник Свій нетлінний.

То наше тіло засинає

До часу воскресіння.


Ведучий І. Діяльність Митрополита Андрея Шептицького як фундатора і організатора та мецената немає собі рівних. Він заснував український Національний музей, купує в 1905 році для нього приміщення за 34 тис. доларів. Ним заснована Львівська Богословська Академія. На сиротинці передав 1 млн. доларів. Сприяв відкриттю курорту в Черче.
Читець: Нагодуй голодного, поможи, чим можеш,

У великій скруті Бог тобі поможе…

Поділись водицею в спеку і в дорозі,

Вчуй благання спраглого, будь із ним у Бозі.

Поділись одежею, нагого прикрий.

Він твій брат в Ісусі, брат він твій.

Подорожуючого в дім прийми.

Будь людиною перед людьми.

Хворого відвідай, то для ран – бальзам,

Важко у недузі, добре знаєш сам.

У тюрмі заблукших не спіши судити,

З в’язнем хліб насущний спробуй розділити.

Поховати вмерлого – милосердя тіла.

Щоби твоя совість потім не боліла


Пісня «Молитва» сл. Н. Попович, муз. В. Кочержука
Ведучий ІІ. Митрополит Андрей Шептицький обстоював воз’єднання розколених церков. Він мріяв привести до уній цілий Схід. Ці плани були фантастичні в роки світових воєн і думки про унію. Якраз під час ІІ світової війни митрополит робить низку унійних призначень: свого брата Климента Ігумена студитів призначає екзархом Росії і Сибіру, куди Климентій потрапив не як екзарх, а як в’язень; Йосипа Сліпого, свого наступника – екзархом Східної України.

Ведучий І. 30 червня 1941 р. було проголошено незалежність України, Митрополит Андрей Шептицький окремим письмом благословив чин проводу і членів влади.
Читець: Як вихор мчить наш вольний спів,

Як буря наш нестримний гнів

Ідем у бій, гей, буревій

Через руїну за Україну

Ми: сіль землі, сини ріллі
Аж до загину за Україну

Мечами єдність воскресе

Бо з нами Бог, а Бог над все!

Бо з нами Бог, а Бог над все!


Пісня «Осанна Україні» сл. Б. Демківа, муз. В.Кочержука.
Ведучий ІІ. Ніхто з єпископів у Європі не виступав так відкрито і беззастережно проти фашизму в багатьох пастирських посланнях, як Митрополит Андрей Шептицький. 2 листопада 1942 року було видано пастирський лист митрополита «Не убий!», у якому містилися заклики до примирення політичних сил українського суспільства, засуджувалися політичні вбивства і містилися застереження про відлучення від церкви організаторів і виконавців цих злочинів. Під час ІІ світової війни Шептицький ставив питання про об’ єднання всіх християн навколо Київського патріарху у єдності з Римським престолом, але не знайшов розуміння з боку окремих ієрархів церкви та української інтелігенції .
Читець: Отче Всесильний! Сило незмірна

Духу Всевишній, що всюди є.

ЄдностеСвята, правдо всевірна

До Тебе нині наш голос йде –

Подай нам сили, святости дай

Ласки Твоєї, помочі просим

Хочемо бути Твоїм народом

Здійснити царство в душах

Складаєм руки, складаєм душі

На Твій визвольний, небесний шлях -

Щоби настала одна лиш воля,

Твоє веління для всіх і все


Пісня «Єднаймося Браття» сл. І муз. В.Кочержука.
Ведучий І. Короткі місяці життя великого Митрополита з часу повернення до Галичини совєтських військ - це вечірній сумерк і самого Митрополита і усіх подій, якими він жив і кріпився. Передбачаючи наростання репресій проти церкви, митрополит таємно в 1939 році висвятив на єпископа свого наступника – ректора Львівської Духовної Семінарії о. Йосипа Сліпого.
Ведучий ІІ. У пам’ятний день 1 листопада 1944 року коло 13.00 години Владика помер. 5 листопада відбувся похорон у Львові. То був величний похорон у Галичині. Своєму народові довголітній Архипастир залишив незламну віру, що милосердний Господь зглянеться на його терпіння та за принесені жертви винагородить його кращою долею.
Ведучий І. Нехай життєвий шлях , справи, і світогляд Великого Митрополита як приклад піддержують нас у вірі в краще майбутнє нашої церкви і нашого рідного народу.
Читець:Слова твої святі, єднальні та потужні

З любов’ю збережем – священний заповіт…

Який великий ти, наш Княже Церкви мужній

Що нас - свічад своїх, в твердий збив моноліт.

Соборно вийдуть всі в день ювілею

Як до хрещення йшов наш люд в Дніпро – Йордан.



Хор «Боже великий, Єдиний»


Зав. краєзнавчим відділом, Раїса Грушецька



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка