Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова На правах рукопису Бушай Ігор Михайлович



Скачати 493.07 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації12.04.2016
Розмір493.07 Kb.
  1   2



Для заказа доставки диссертации сделайте запрос через форму обратной связи по ссылке: http://mydisser.com/ru/contact.html

Національний педагогічний університет
імені М. П. Драгоманова


На правах рукопису

Бушай Ігор Михайлович

УДК 159.922.73



ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СТАНОВЛЕННЯ

ОБРАЗУ СВІТУ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія


Дисертація
на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук

Науковий консультант –

Скрипченко Олександр Васильович,

доктор психологічних наук, професор, почесний член АПН України


Київ – 2009

ЗМІСТ
ВСТУП...............................................................................................................5

РОЗДІЛ I ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ

ОБРАЗУ СВІТУ ПІДРОСТАЮЧОЇ ОСОБИСТОСТІ…..14 1.1. Філософсько-психологічний аналіз змісту категорії „образ світу”….14

1.2. Образ світу в руслі концептуальних

психолого-педагогічних досліджень…………………………………. 29

1.3. Особистісно-моделюючий підхід дослідження образу світу

та його основні принципи........................................................................43

1.3.1. Вихідне положення про взаємозв’язок образу світу

підростаючої особистості та її поведінки………........................56

1.3.2. Вихідне положення про динамічну рівновагу

системи „образ світу – образ „Я” особистості……....................69

1.4. Аналіз образу світу з позиції психологічного моделювання…….......86

1.5. Розвиток образу світу на початкових етапах онтогенезу дитини......103

Висновки до першого розділу.................................................................120
РОЗДІЛ II ОБРАЗ СВІТУ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ,

ЙОГО ВПЛИВ НА СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ…125

2.1. Методологічні особливості організації дослідження

образу світу молодших школярів……………………………………....125

2.2. Методи психодіагностики образу світу молодших школярів….........135

2.3. Структура та зміст соціально-аналітичної моделі образу світу

учнів початкових класів..........................................................................150

2.4. Типологічні особливості розвитку образу світу

молодших школярів................................................................................170



Висновки до другого розділу...................................................................185
РОЗДІЛ III СТАНОВЛЕННЯ ОБРАЗУ СВІТУ УЧНІВ

СЕРЕДНІХ КЛАСІВ, ЙОГО ВПЛИВ НА

ОСОБИСТІСНУ ПОВЕДІНКУ…………………………….189

3.1. Методологічні та методичні аспекти дослідження

образу світу підлітків……………………………………..…………….189

3.2. Змістовні відмінності рефлексивної моделі образу світу школярів…202

3.3. Типи образу світу підлітків та їх зв’язок із поведінкою…...................218

3.4. Становлення образу світу підлітків

із типовими відхиленнями поведінки………………………………….233

Висновки до третього розділу.................................................................252
РОЗДІЛ IV СТАНОВЛЕННЯ ОБРАЗУ СВІТУ

СТАРШОКЛАСНИКІВ, ЙОГО ВПЛИВ

НА ОСОБИСТІСНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ…………..…256

4.1. Особливості впровадження методології та методик

дослідження образу світу старшокласників..........................................256

4.2. Психологічний зміст символічної моделі образу світу

учнів старших класів...............................................................................271

4.3. Типологічні характеристики образу світу старшокласників..............289

4.4. Образ світу старшокласників та їх особистісне самовизначення.......309

Висновки до четвертого розділу.............................................................327
РОЗДІЛ V СПЕЦИФІКА ЗАСОБІВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ

КОРЕКЦІЇ ОБРАЗУ СВІТУ ШКОЛЯРІВ…………………331

5.1. Методологічні аспекти впровадження

психологічної корекції образу світу школярів......................................331

5.2. Основні напрямки психокорекції образу світу

учнів початкових класів...........................................................................343

5.3. Психокорекція змістовного збагачення образу світу підлітків............357


5.4. Особливості психологічної корекції образу світу старшокласників...377

Висновки до п’ятого розділу....................................................................397
ВИСНОВКИ....................................................................................................400

ДОДАТКИ......…………….............................................................................408

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................417

ВСТУП

Актуальність теми. Проблематика становлення образу світу підростаючої особистості є новим, актуальним напрямком дослідження сучасних гуманітарних наук. Вона зумовлена запитами суспільства та освіти у пізнанні світоглядних переконань школярів та перспективами розвитку різних галузей психології. В сучасних умовах образ світу молоді динамічно трансформується під впливом потоку ЗМІ, інноваційних технологій, які активізують процеси інтеграції та глобалізації суспільства в цілому. У зв’язку з цим пріоритетними постають завдання формування цілісності, внутрішньої узгодженості образу світу дітей в процесі їх шкільного навчання і виховання, створення умов для вільного вибору світоглядних позицій (Державна національна програма „Освіта” (Україна XXI століття)).

Реалізація окреслених напрямків виховання дітей та молоді неможлива без поглибленого науково-психологічного опрацювання проблеми становлення образу світу підростаючої особистості впродовж шкільного навчання. В руслі педагогічної та вікової психології важливо поставити акцент на обґрунтуванні психологічних механізмів і закономірностей побудови образу світу в свідомості учнів, визначенні його впливу на особистісні та поведінкові прояви, виявленні генези, індивідуальних відмінностей розвитку зазначеного феномену.

Аналіз наукових джерел за окресленою тематикою дозволив виокремити певні підходи до розв’язання проблеми образу світу. Досягнення філософії полягають у обґрунтуванні поглядів на соціальну та державну сутність буття людини (Платон, Аристотель), ієрархічну структуру Всесвіту (Ф. Аквінський), свободу особистості та її реалізацію в суспільному вимірі (М.О. Бердяєв), пошук індивідом абсолютної свободи (Ж.-П. Сартр).

Згідно з соціологічною думкою світ людини розглядається як система з властивістю самовдосконалюватися, еволюціонувати (О. Конт, Г. Спенсер), переходити від стану норми до стану аномії (Е. Дюркгейм). У зарубіжній психології важливого значення надається дослідженню впливу зовнішнього світу на соціалізацію та поведінку особистості, що представлено у таких напрямках: необіхевіоризмі, за основними положеннями якого об’єктивна реальність пояснена з позиції „стимульного поля”, де відбувається підкріплення (гальмування) поведінки (Ф. Скіннер); когнітивної психології, в руслі якої здійснено аналіз „когнітивної карти” реальності, що відображається у свідомості людини та є основним джерелом її активності (А. Бек, А. Елліс); теорії когнітивного дисонансу – вибір реагувань людини залежить від узгодженості (неузгодженості) когнітивних уявлень про світ, що стабілізують (дестабілізують) взаємодію з реальністю (Л. Фестінгер) та ін.

На початку XX ст. Л.С. Виготський на засадах розробленої культурно-історичної теорії вперше обґрунтував поняття „світогляд”. Його зміст, на відміну від традиційного трактування – переконання, концепція (уявлення) реальності тощо – визначався як цілеспрямована поведінка людини (дитини). Пізніше, С.Л. Рубінштейн транслював категорію „образ світу” з філософії у психологію, пояснивши її значущість в контексті таких положень, як активне пізнання та феноменологічне ставлення. Крім того, вчений проаналізував процеси усвідомлення, осмислення та засвоєння особистістю об’єктивного світу. О.М. Леонтьєв описав механізми формування образу світу людини (сприймання простору, руху, часу) та його якісні показники – змістовність і предметність.

Подальші дослідження образу світу відбувалися в напрямках удосконалення та збагачення теоретико-методологічних підходів вищезгаданих вчених. К.О. Абульханова-Славська, Б.Г. Ананьєв, А.В. Брушлінський, В.П. Самохвалов, Г.У. Солдатов, В.А. Ядов та ін. аналізують розвиток образу світу особистості з позиції усвідомлення нею історичної, етнічної, культурологічної ідентичності.

На сучасному етапі психологія образу світу людини досліджується опосередковано, переважно як одна зі складових особистісного розвитку. У працях Г.О. Балла, І.Д. Беха, М.Й. Боришевського, І.С. Булах, І.С. Кона, О.М. Корніяки, Г.С. Костюка, С.Д. Максименка, Ю.І. Машбица, Ю.О. Приходько, В.В. Рибалка, В.А. Семиченко, О.В. Скрипченка, В.О. Татенко, Ю.М. Швалба, В.М. Ямницького та ін. порушено теоретико-методологічні аспекти розвитку свідомості та самосвідомості підростаючої особистості, зокрема, наголошується на потребі узагальнення психологічних знань у вигляді образно-схематичних моделей, концепцій з визначенням їх практичної цінності. Розв’язання проблем психологічної корекції поведінки шляхом гармонізації особистості, відновлення рівноваги в системі „людина-світ” представлено у працях Г.С. Абрамової, П.В. Лушина, І.Г. Малкіної-Пих, В.О. Моляко, В.Г. Панка, Т.С. Яценко. Інтерпретацію моделі життєвого світу особистості, якій властиві психологічний простір, час, динамічне розширення діапазону оцінних еталонів у процесі соціалізації, презентовано у працях В.А. Роменця, Т.М. Титаренко, П.Р. Чамати.

Водночас, незважаючи на підвищення наукового інтересу до проблематики образу світу особистості, на теоретичному та практичному рівнях не пояснено механізми та закономірності його становлення відповідно до вікових етапів онтогенезу, в міжособистісному просторі. Психолого-педагогічні аспекти розвитку образу світу, які запозичені науковцями переважно з філософії, соціології та загальної психології, розроблялися їх представниками ще в минулому столітті. Психологічний інструментарій, спрямований на дослідження образу світу в системі навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи, практично відсутній. Поза увагою залишається наукове обґрунтування психологічної корекції образу світу дітей шкільного віку з проблемами соціалізації, особистісними дисгармоніями, поширеними типами девіантної поведінки, яка була б спрямована на гармонізацію особистісного розвитку.

Таким чином, соціальна та психологічна значущість проблеми, а також її недостатнє вивчення зумовили вибір теми нашого дослідження: „Психологічні основи становлення образу світу дітей шкільного віку”.

Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт кафедри психології Інституту філософської освіти і науки НПУ імені М.П. Драгоманова з наукового напрямку „Теорія та технологія навчання і виховання в системі освіти”. Тема дисертації затверджена вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол № 5 від 27.11.2003 року) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 10 від 23.12.2003 року).

Мета дослідження: теоретико-методологічне обґрунтування та експериментальне вивчення механізмів, закономірностей, генезису, структури та типів образу світу дітей шкільного віку, розробка та впровадження системи психологічної корекції образу світу учнів в напрямку його якісних змін.

Завдання дослідження:

1) здійснити аналіз проблеми розвитку образу світу особистості в контексті наукових підходів філософії, соціології та психології, визначити психологічний зміст поняття „образ світу”, теоретико-методологічний підхід та вихідні положення дослідження, генезис цього феномену у дітей шкільного віку;

2) розробити психологічну модель образу світу підростаючої особистості, обґрунтувати критерії та показники її становлення;

3) визначити методичний підхід щодо психодіагностики образу світу учнів початкових, середніх, старших класів;

4) виявити структуру, типи та здійснити обґрунтування механізмів, закономірностей функціонування образу світу учнів молодшого шкільного, підліткового, раннього юнацького віку;

5) встановити особливості впливу образу світу на соціалізацію й поведінку школярів різних вікових категорій;

6) обґрунтувати, розробити та впровадити систему психологічної корекції образу світу особистості школярів різних вікових категорій в напрямку його якісних змін.

На початку дослідження були зроблені припущення загальнотеоретичного та прикладного характеру.



Загальнотеоретична гіпотеза. У процесі навчальної діяльності відбуваються кількісні та якісні зміни становлення образу світу учнів, що позначаються на особливостях поведінки, перебігу вікових та психосоціальних криз розвитку. Зовнішні реагування школярів у повсякденних ситуаціях взаємодій, особливості навчальної діяльності зумовлені якісним рівнем розвитку образу світу, який є генетично первинним результатом психічного відображення об’єктивної дійсності, впливає на особливості особистісної рефлексії, ідентифікації учнів, ефективність їх соціалізації.

Прикладна гіпотеза. Психологічна корекція різного роду відхилень поведінки школярів залежить від ефективності конструктивних змін їхнього образу світу, що включає підвищення когнітивної складності, реалістичності відображення оточуючої реальності, її емоційно-позитивне особистісне прийняття, досягнення рівня якісної відповідності образу світу з образом „Я”. Загалом, успішність соціалізації учнів, продуктивність навчальної діяльності та поведінки тісно пов’язані з процесом становлення образу світу, емоційно-позитивним переживанням оточуючої дійсності.

Об’єкт дослідження — образ світу як психологічний феномен.

Предмет дослідження — психологічні основи становлення образу світу школярів.

Для реалізації окреслених завдань, перевірки сформульованих гіпотез було використано комплекс методів: теоретичні — системно-структурний аналіз і узагальнення наукових даних з проблеми розвитку образу світу особистості, синтез, порівняння, моделювання; емпіричні — спостереження за поведінкою учнів, бесіди, інтерв’ю, тестування стандартизованими та проективними методиками, констатувальний та формувальний експерименти; математичні — порівняння середніх величин (пакет SPSS 13) для встановлення ефективності програм психокорекції образу світу школярів.

На різних етапах дослідження було використано низку психодіагностичних методик, зокрема, Висбаденський опитувальник Н. Пезешкіан (діагностика емоційного сприйняття себе, світу, орієнтації на майбутнє, сфери соціальних конфліктів, виявлення рис особистості, поведінки та ін.); тест М. Рокіча „Ціннісні орієнтації” (діагностика термінальних та інструментальних цінностей); патодіагностичний опитувальник визначення типів акцентуацій характеру (ПДО), модифікований С.І. Подмазіним для шкільної практики; тест самооцінки тривожності Ч. Спілбергера (діагностика особистісної та реактивної тривожності); авторська експериментальна методика „Подорож на невідому планету” (діагностика образу світу учнів початкових класів), „Намалюй свій реальний (ідеальний) світ” (діагностика образів реального та ідеального світів учнів підліткового, раннього юнацького віку).

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася в ЗОШ I-III ступеня № 9, 19 м. Чернігова, Андріївській ЗОШ I-III ступеня Чернігівського р-ну, Михайло-Коцюбинській та Гончарівській гімназіях Чернігівського р-ну. Учасниками емпіричного дослідження стали 120 учнів 1-4-х класів, 180 — 5-9-х класів, 120 — 10-11-х класів. У констатувальному експерименті взяли участь 420 школярів, формувальному — 157. Дослідження проводилося впродовж 2003-2009 років.

Наукова новизна та теоретична значущість одержаних результатів полягають у тому, що:

- вперше проведено системне теоретико-експериментальне дослідження генезису та психологічних закономірностей становлення образу світу учнів різних вікових категорій; обґрунтовано особистісно-моделюючий підхід до вивчення процесу функціонування образу світу та розроблено його основні вихідні положення про взаємозв’язок між образом світу школярів та їхньою поведінкою, динамічну рівновагу системи „образ світу — образ „Я” особистості; створено психологічну модель образу світу підростаючої особистості, обґрунтовано її структуру (компоненти: фізичний — відображення простору, руху, часу; психосоматичний, що охоплює гендерний, етнокультурний світи, образ „Я”; соціальний — образи світу дорослих, однолітків, містики; науково-аналітичний — образи світу шкільних дисциплін, науки, професій; ціннісний — систему життєвих цінностей, смислів, моральних установок); виявлено особливості функціонування моделі образу світу на вікових етапах молодшого шкільного, підліткового, раннього юнацького віку; обґрунтовано психологічні механізми (гетерохронність, ідентифікацію, рефлексію) розвитку образу світу дітей упродовж онтогенезу та цілісно вивчено специфіку їх актуалізації на різних вікових етапах особистісного зростання; визначено критерії розвитку досліджуваного феномену (когнітивна складність образу світу, емоційний фон світовідчуття) та їх значення для соціалізації учнів (від ефективної соціальної адаптації до девіантних форм поведінки); встановлено вплив чинників (інформаційного, потребово-мотиваційного, ситуативного) на розвиток образу світу учнів відповідно до етапів їх шкільного навчання;

- поглиблено та уточнено категоріальний апарат, психологічний зміст понять „образ світу”, „емоційний фон світовідчуття”, „когнітивна складність образу світу”, „образ реального світу”, „образ ідеального світу”, психологічні уявлення щодо місця і ролі становлення образу світу в процесі особистісного зростання учнів; знання про гармонійний та дисгармонійний розвиток підростаючої особистості в контексті положень про порушення рівноваги між образом світу та образом „Я” учнів; уявлення про причини відхилень поведінки учнів „груп ризику” підліткового та раннього юнацького віків (переживання негативного фону світовідчуття, низький рівень когнітивної складності уявлень про світ, депривація окремих структурних компонентів моделі образу світу);

- подальшого розвитку набули погляди на методологію та методи психологічної корекції образу світу учнів середніх, старших класів із труднощами у навчанні, особистісними дисгармоніями, шкідливими звичками, як то тютюнокуріння, комп’ютерні аддикції, агресивна, ауто агресивна поведінка.



Практична значущість одержаних результатів полягає у тому, що розроблена програма психологічної корекції „Розширення границь образу світу школярів” може бути використана у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи та її психологічною службою. Розроблені експериментальні авторські проективні методики психологічної діагностики образу світу учнів початкових класів „Подорож на невідому планету”; середніх та старших класів — „Намалюй свій реальний (ідеальний) світ” можуть використовуватися практичними психологами, вчителями, методистами в системі психологічної служби школи. Розроблені спецкурси можуть бути впроваджені викладачами ВНЗ під час практичних, лабораторних занять в процесі викладання дисциплін „Психодіагностика”, „Педагогічна та вікова психологія”, „Загальна психологія” та ін. для студентів психологічних спеціальностей. Знання про образ світу також можуть бути використані в курсі „Практичної психології” при вивченні тем „Профілактика та корекція особистісного розвитку молодших школярів, підлітків, юнацтва”.

Психологічні рекомендації для психологів, вихователів, соціальних педагогів, батьків за програмою психокорекції „Розширення границь образу світу школярів” можуть впроваджуватися у професійній роботі з учнями „груп ризику” різних вікових категорій з метою покращення їхньої соціалізації, адаптації до навчально-виховного процесу. Результати дисертаційного дослідження можуть бути застосовані для вдосконалення програм професійної підготовки слухачів у інститутах підвищення кваліфікації працівників освіти.

Основні висновки, рекомендації та розробки впроваджено у навчально-виховний процес та діяльність психологічних служб ЗОШ I-III ступенів № 9 м. Чернігова (довідка № 125 від 15.11.07 р.), ЗОШ I-III ступенів № 19 м. Чернігова (довідка № 173 від 15.11.07 р.), Михайло-Коцюбинської гімназії Чернігівського р-ну (довідка № 162 від 18.05.06 р.), Гончарівської гімназії Чернігівського р-ну (довідка № 54 від 22.05.06 р.), Андріївської ЗОШ I-III ступеня Чернігівського р-ну (довідка № 36 від 30.05.06 р.), у навчальний процес Чернігівського інституту імені Героїв Крут (довідка № 529 від 15.11.07 р.).

Апробація результатів дослідження здійснювалася на 5 Міжнародних науково-практичних конференціях, 10 Всеукраїнських науково-практичних конференціях. Матеріали дисертаційної роботи обговорювалися на звітних науково-практичних конференціях викладачів, аспірантів, докторантів НПУ імені М.П. Драгоманова (м. Київ, 2003-2009 рр.), засіданнях кафедри психології Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (м. Київ, 2003-2009 рр).

Публікації. Основні результати дослідження знайшли відображення у 41 публікації, у тому числі 1 монографії, 2 навчально-методичних посібниках у співавторстві, 23 одноосібних статтях у наукових фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України, 15 матеріалах конференцій.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук „Психологічні особливості розвитку „Я-образу” акцентуйованих підлітків” була захищена у 2001 році, її матеріали у тексті докторської дисертації не використовувалися.



Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (358 найменувань, з них 22 іноземною мовою), 1 додаток на 9 сторінках. Основний зміст, викладений на 407 сторінках, містить 24 таблиці та 23 рисунка на 37 сторінках.
ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично узагальнено та експериментально вирішено проблему становлення образу світу дітей шкільного віку, сформульовано особистісно-моделюючий методологічний підхід щодо дослідження цього феномену, виявлено механізми, закономірності, структуру, типологію образу світу учнів початкових, середніх та старших класів, розроблено та експериментально апробовано програму психологічної корекції образу світу в умовах навчально-виховного процесу школи.

1. Образ світу — результат психічного відображення зовнішньої об’єктивної реальності в свідомості людини у формі динамічних суб’єктивних когнітивних схем, уявлень, афективних переживань, що виступають важливою детермінантою соціалізації, поведінки особистості. Дослідження образу світу здійснено на основі особистісно-моделюючого підходу, сутність якого полягає у створенні психологічної моделі досліджуваного феномену та її аналізі в генезисі особистості дитини. Вихідними принципами цього підходу визначено положення про взаємозв’язок між розвитком образу світу школярів та їхньою поведінкою; динамічну рівновагу системи „образ світу — образ „Я” особистості.

Психологічна модель образу світу, розроблена в руслі особистісно-моделюючої парадигми, утворюється з самостійних мікросвітів дитини, які розвиваються у такому діалектичному взаємозв’язку: фізична складова полягає у відображенні фізичних характеристик світу — образи простору, руху, часу; психосоматична — образ фізичного „Я”, гендерні та етнокультурні мікросвіти; соціальна — образи дорослих, однолітків, містики; науково-аналітична — світ шкільних дисциплін, науки, професій; система цінностей, смислів, моральних установок в образі „Я” школяра виступає інтегруючим компонентом образу світу, визначає особистісну цінність та смисл об’єктів реального світу.

Образ світу школярів характеризується кількісними та якісними змінами розвитку на вікових етапах молодшого шкільного, підліткового, раннього юнацького періоду. Зазначені трансформації образу світу визначалися за критеріями його цілісності (фрагментарності) розвитку, відповідності із образом „Я”, когнітивної складності, що означувалися рівнями — складним, перехідним, простим та показниками: орієнтацією у фізичному, психосоматичному, соціальному, науково-аналітичному, особистісно-ціннісному, моральному просторі; емоційного фону світовідчуття, що зумовлювалися рівнями — позитивним, нейтральним, негативним та показниками: особистісно-емоційним переживанням фізичного, психосоматичного, соціального, науково-аналітичного, особистісно-ціннісного, морального простору.

2. Образ світу молодших школярів узагальнений у соціально-аналітичній моделі, яка характеризується ускладненням фізичних, психосоматичних, соціальних, науково-аналітичних, особистісно-ціннісних, змістовних та моральних складових світогляду завдяки зорієнтованості дитини у нових соціальних умовах життєдіяльності, засвоєнню та осмисленню системи знаків, символів оточуючої реальності, формуванню нових соціальних ролей, образу „Я”.

Проведений типологічний розбір соціально-аналітичної моделі виявляє дев’ять якісних типів образу світу, що впливають на особистісний розвиток школярів, їх поведінку та соціалізацію. Ефективна соціалізація, гармонійний особистісний розвиток, передбачуваність та послідовність поведінки властиві учням із типами образу світу, що мають складний (перехідний, простий) рівні когнітивної складності образу світу поруч із позитивним емоційним фоном світовідчуття. Навпаки, соціальна дезадаптація, відхилення поведінки, особистісні дисгармонії характерні школярам, тип образу світу яких має негативний емоційний фон світовідчуття та фрагментарність розвитку.

Механізмами функціонування образу світу молодших школярів є: гетерохронність, що полягає у першочерговості появи образу світу перед образом „Я”, первинному становленні одних компонентів моделі образу світу (науково-аналітичної, соціальної, фізичної) на відміну від інших; ідентифікація — перетворення структури образу світу до заданого навчальним процесом ідеалу світосприйняття; рефлексія — комплексний аналіз нової для дитини оточуючої реальності, актуалізованої шкільним навчанням.

Встановлені закономірності функціонування образу світу учнів початкових класів:

- розвиток образу світу молодших школярів відбувається при поступових ускладненнях його структури, при цьому домінантними компонентами виступають науково-аналітична, соціальна, фізична складові;

- поступове ускладнення всіх структурних компонентів образу світу набуває системних змін, визначаючи його типологію, що актуалізує особливості поведінки та соціалізації школярів;

- трансформації образу світу позначаються на якісних змінах образу „Я” молодших школярів, які в єдності визначають їх особистісний розвиток та складніші рівні засвоєння системи цінностей, смислів, моральних установок.

3. Образ світу підлітків узагальнений в рефлексивній моделі, що характеризується якісними змінами фізичної, психосоматичної, соціальної, науково-аналітичної, особистісно-ціннісної, моральної, змістовної складових світогляду завдяки осмисленню та засвоєнню просторово-часових, етнокультурних, суспільних, природничо-наукових та інших орієнтирів оточуючої реальності, рефлексії образу „Я”, вибору адаптивної соціальної поведінки.

У підлітків виявлено дев’ять якісних типів образу світу, кожен із яких визначає особливості соціалізації та поведінки. Встановлено, що гармонійне становлення особистості, ефективність соціалізації властиві учням із типами образу світу, що характеризуються гармонійним розвитком всіх структурних компонентів рефлексивної моделі, позитивним емоційним фоном світовідчуття, рівновагою системи „образ світу — образ „Я”.

Учні із стійким спектром відхилень у поведінці, починаючи від порушень шкільної дисципліни, вживання ненормативної лексики до нікотинової, комп’ютерної залежностей мають типи образу світу із когнітивно-простим (перехідним) рівнями розвитку та емоційно-негативним (нейтральним) фоном світовідчуття. Також їх образ світу визначається фрагментарністю розвитку — обмеження уявлень про мікро- та макропростір (фізична складова образу світу), негативне сприйняття свого тілесного „Я”, порушення соціокультурної ідентичності (психосоматична складова образу світу), конфліктність у соціальному просторі (соціальна складова образу світу), примітивність наукових уявлень про світ (науково-аналітична складова).

Механізмами функціонування образу світу підлітків визначені: гетерохронність — нерівномірність становлення компонентів моделі образу світу, нерівновага системи „образ світу — образ „Я” особистості, якісна невідповідність між образами реального та ідеального світів; ідентифікація — ототожнення образу реального світу із соціальним стандартом, заданим суспільством, референтною групою, особою; рефлексія — аналіз всіх компонентів оточуючої реальності.

Для підлітків характерні такі закономірності функціонування образу світу:

- становлення образу світу відбувається при поступових ускладненнях його структури, при цьому домінантними виступають психосоматична, соціальна, фізична складові моделі;

- змістовні зміни структури образу світу позначаються на якісних перетвореннях образу „Я”, що втілюються у динамічних трансформаціях системи „образ світу — образ „Я” та підсилюють (уповільнюють) психологічні кризові явища цього віку;

- тип образу світу підлітка актуалізує форми зовнішньої поведінки, ефективність соціалізації в оточуючому соціальному просторі.

4. Образ світу юнаків та дівчат узагальнений у символічній моделі, що характеризується якісними змінами фізичної, психосоматичної, соціальної, науково-аналітичної, особистісно-ціннісної, моральної, змістовної складових світогляду завдяки розширенню та збагаченню соціально-психологічного, економічного, особистісного потенціалу, спрямованого на освоєння всіх можливих компонентів оточуючої реальності, символічного узагальнення та концептуального осмислення образу „Я” у навколишньому світі.

Для старшокласників характерні дев’ять якісних типів образу світу, які визначають ефективність особистісної та професійної ідентичності. Учні з ефективною адаптацією у соціальному просторі мають типи образу світу, яким властиві складний (перехідний, простий) рівні когнітивного розвитку, емоційно-позитивний фон світовідчуття, цілісність розвитку всіх компонентів моделі образу світу, позитивне сприйняття образу „Я”.

Старшокласники із відхиленнями соціалізації, починаючи від синдрому „філософської інтоксикації” до залежних форм поведінки, мають типи образу світу з простим (перехідним) рівнями когнітивного розвитку, емоційно-негативним (нейтральним) фоном світовідчуття, порушенням рівноваги системи „образ світу — образ „Я”.

Механізмами функціонування образу світу юнаків та дівчат визначені: гетерохронність — первинний розвитку одних компонентів моделі образу світу перед іншими, порушення рівноваги системи „образ світу — образ „Я”; ідентифікація — ототожнення образу світу реального із бажаним ідеальним; рефлексія — теоретичний аналіз оточуючої реальності.

Встановлені закономірності функціонування образу світу юнаків та дівчат:

- становлення образу світу відбувається при поступових ускладненнях його структури, при цьому домінантними виступають соціальна, психосоматична, фізична складові символічної моделі;

- змістовні зміни структури образу світу позначаються на якісних перетвореннях образу „Я”, що провокують динамічні коливання системи „образ світу — образ „Я”, стимулюють (гальмують) процеси особистісної і професійної самореалізації;

- тип образу світу старшокласників актуалізує ефективність соціалізації, особистісного розвитку школярів на шляху набуття его-ідентичності.

5. Психологічна корекція образу світу дітей шкільного віку базується на механізмах і закономірностях його функціонування, поєднує профілактичні та розвивальні методики, що узагальнено у програмі „Розширення границь образу світу школярів”, яка спрямована на профілактичну та особистісно-розвивальну роботу психолога з учнями, їхніми батьками, класним керівником, вчителями, іншими учасниками навчального процесу.

Загальна мета психологічної корекції — досягнення якісних змін образу світу та образу „Я” школярів, які, в свою чергу, впливають на ефективність соціалізації учнів початкових класів, зняття кризових явищ підлітків, формування цілісної особистісної, моральної та професійної ідентичності старшокласників. Програма психологічної корекції дітей шкільного віку „Розширення границь образу світу” реалізується на теоретико-методологічних положеннях про досягнення рівноваги системи „образ світу — образ „Я” учнів, особистісний розвиток дитини у процесі навчальної діяльності, особистісно-орієнтоване виховання.



Завданнями психокорекції з учнями початкових класів — гармонізація розвитку соціальної складової образу світу, формування конструктивних навичок взаємодії в системі „дитина – дорослий”, „дитина – дитина”, збагачення науково-аналітичного компонента образу світу, зменшення впливу містичної складової на особистісний розвиток учнів, закріплення навичок позитивної орієнтації у фізичному та соціальному просторі, стимуляція позитивного емоційного фону світовідчуття. Програма психологічної корекції учнів початкової школи складала профілактичні та розвивальні методики. Профілактичні заходи охоплювали — поточні взаємодії батьків з дитиною та спостереження й контроль за нею поза школою. Особистісно-розвивальні заходи включали методики „Подорож на невідому планету”, з метою змінювання структури образу світу, психотренінги особистісного зростання, розвиток позитивного емоційного фону світовідчуття.

Завдання психокорекції з підлітками — гармонізація розвитку фізичної, психосоматичної, соціальної, науково-аналітичної складових образу світу, відновленням рівноваги системи „образ світу — образ „Я”, поглибленням рефлексії образу світу та образу „Я”, формуванням оптимальної соціальної ідентичності, зменшенням конфліктності поведінки у фізичному та соціальному просторі, стимуляцією позитивного емоційного переживання оточуючої реальності.

Завдання психокорекції старшокласників — оптимізувати розвиток фізичної, психосоматичної, соціальної, науково-аналітичної складових образу світу, сформувати емоційно-позитивне переживання образу світу реального та ідеального, стимулювати особистісну, етнокультурну, професійну ідентичність, емоційно-позитивний фон світовідчуття, закріпити навички конструктивної взаємодії у фізичному та соціальному просторі, відновити рівновагу системи „образ світу — образ „Я”.

Програма психологічної корекції „Розширення границь образу світу” для підлітків та старшокласників охопила комплекс профілактичних та розвивальних методик, спрямованих на запобігання відхилень поведінки, особистісних дисгармоній, орієнтацію у виборі життєвих цінностей, вирішення екзистенціальних запитів, набуття особистісної та професійної ідентичності.

Профілактичні заходи, що реалізовувалися у навчальній діяльності, включали тематичні бесіди, оптимізацію навчального процесу за окремими предметами в напрямку активізації механізмів рефлексії, ідентифікації образу світу, розширення границь його структурних компонентів. Особистісно-розвивальні заходи програми психокорекції включали використання методів арт-психології із елементами психотерапії, психоаналізу, когнітивної та поведінкової психології, сугестії, а також психотренінги тілесної релаксації, вибору життєвої перспективи, емоційно-вольового контролю поведінки, соціальної адаптації.

Впровадження програми психологічної корекції „Розширення границь образу світу школярів” має на меті актуалізацію механізмів гетерохронності, ідентифікації, рефлексії, що сприятиме цілісності розвитку образу світу, підвищенню рівня його реалістичності, установленню відповідності із образом „Я”. Ефективність психокорекції визначають: актуалізація розвитку структурних компонентів моделі образу світу школярів, механізмів його функціонування, відновлення рівноваги системи „образ світу — образ „Я”, стимуляція позитивного емоційного фону світовідчуття. Це позначається на успішності соціальної адаптації учнів, їх особистісному розвитку, зменшенні конфліктності поведінки у фізичному та соціальному просторі, позитивному емоційному переживанні оточуючої реальності.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми становлення образу світу дітей шкільного віку. Глибшого вивчення потребують питання, що окреслені у нашій роботі лише у загальних рисах — генезис образу світу на початкових етапах онтогенезу дитини, вплив образу світу ідеального на ефективність соціалізації, поведінки підлітків, юнаків та дівчат, значення складових моделі світогляду в формування образу „Я”. Подальшого теоретичного осмислення та експериментального вивчення потребують питання функціонування образу світу на вікових етапах дошкільного розвитку дитини та після завершення шкільного навчання, вдосконалення методів психодіагностики та психокорекції досліджуваного феномену та ін.

  1   2


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка