Національна академія педагогічних наук України двнз «Університет менеджменту освіти» Управління освіти І науки Рівненської обласної державної адміністрації Рівненський



Сторінка8/13
Дата конвертації04.04.2016
Розмір2.62 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

Успіхів можна домогтися за допомогою:

1) розкриття математичних та фізичних закономірностей будови людини шляхом вступних бесід учителя відповідно до теми уроку;

2) побудови графіків, діаграм, гістограм, які ілюструють позитивну роль фізичних навантажень з метою покращення показників фізичного стану людини, її здоров’я;

3) розв’язування задач з метою розуміння окремих лікарських понять, які повинна знати кожна людина;

4) обробки учнями статистичного матеріалу, зібраного під час занять фізкультурою;

5) проведення фізкультхвилинок на уроках математики (особливо в молодших класах);

6) проведення рольових ігор, адже гра є не лише формою навчання і виховання, а й засобом творчого розвитку; застосування ігрових ситуацій з метою виховання прагнення у дітей вести здоровий спосіб життя.
Ковальчук Іван Віталійович,

учитель Корецької ЗОШ І-ІІІ ступенів №1
ЕЛЕМЕНТИ БІОФІЗИКИ
Інформатизація суспільства і бурхливий розвиток комп'ютерних технологій, що спостерігається останнім часом, усе більше впливає на процеси в галузі нових навчальних технологій. Сьогодні не лише вчителі інформатики, а й педагоги-предметники освоюють мультимедійні технології навчання, використовуючи комп'ютер при вивченнi як природничо-математичних, так i гуманiтарних дисциплiн. У навчальному процесi корисними можуть бути електроннi пiдручники, контролюючi програми, довiдники i бази даних навчального призначення, збiрники задач i вправ, комп'ютернi iлюстрацiї та демонстрацiї.

Розробці та використанню педагогічних програмних засобів навчання (електронних та мультимедійних підручників) вчителі останнім часом надають усе більше уваги. Проте посібників для шкільних курсів за вибором і факультативів на книжковому ринку практично немає. Тому як вчителю, так і учню при підготовці до занять доводиться витрачати багато часу на пошуки потрібного матеріалу з різних джерел інформації. Отже, створення електронних посібників надаватиме педагогам і школярам неабияку допомогу у вивченні певного курсу за вибором чи факультативу.

Електронний посібник «Електричні та звукові явища в живій природі» розроблений згідно з програмою спецкурсу для 10-11 кл. за редакцією О.В.Чуйко, В.А.Терещенко і є одним із циклу курсів «Фізика живої природи» (Збірник програм курсів за вибором і факультативів із фізики та астрономії 6-12 кл., Харків: Основа, 2009 р.) рекомендований Міністерством освіти і науки України.

У даному посібнику зібрано матеріали, що розкривають основні фізичні закономірності, які проявляються на молекулярному та клітинному рівнях організації біологічних об’єктів, показано взаємодію живих організмів із фізичними факторами (електричними та звуковими явищами).

Учні за його допомогою зможуть детальніше ознайомитися із застосуванням електричних струмів у медицині. Біофізичний матеріал, поданий у посібнику, допоможе сформувати в школярів цілісні наукові уявлення про прояв фізичних закономірностей у функціонуванні живих організмів та орієнтуватиме їх на майбутній вибір професії. Для кращого вивчення програмного матеріалу в посібнику вміщено відеофрагменти з окремих тем навчального матеріалу. Тут також можна знайти інструкції щодо виконання лабораторних робіт, передбачених програмою курсу.

Пропонований посібник стане у нагоді вчителям та учням загальноосвітніх навчальних закладів і ліцеїв природничого спрямування, особливо тим, хто має обмежений доступ до джерел інформації.

Означений електронний посібник створений у вигляді web-сторінки, яка містить два блоки: «Зміст», питання якого є гіперпосиланнями до сторінок із навчальним матеріалом, і «Робоче поле», де відображається навчальний матеріал (текст, малюнки, схеми, практичні роботи тощо). Зручний інтерфейс дозволяє швидко переходити на потрібну сторінку в будь-якій послідовності простим клацанням миші.

Робота з посібником не потребує інсталяції та з’єднання з мережею Інтернет. Із ним можна працювати безпосередньо із CD-диска або просто скопіювати на свій комп’ютер. Це дуже зручно тим користувачам, які не мають доступу до мережі Інтернет (віддалені сільські школи тощо).




ГЕОГРАФІЯ
Чернуха Віра Антонівна, вчитель географії ЗОШ І – ІІІ ступенів №18 м. Рівного
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

«МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАКТИЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ШКІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОСВІТИ

ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ШКІЛЬНОГО ГЕОГРАФІЧНОГО МАЙДАНЧИКА»
Навчально-методичний комплекс є результатом роботи міської творчої групи. У ньому висвітлено досвід роботи учителів географії з організації навчально-дослідницької роботи учнів на шкільному географічному майданчику. До складу навчально-методичного комплексу входить:

1. Методичний посібник «Концепція обладнання, практичного використання та перспективного розвитку географічного майданчика ЗОШ І-ІІІ ст. №18 м. Рівного». Концепція географічного майданчика розроблена на основі методичних рекомендацій, довідкової літератури з географії та власного досвіду вчителя. Кількісний склад та розміщення обладнання виконано з урахуванням розмірів та місця розташування майданчика на території ЗОШ І-ІІІ ст. №18 м. Рівного.

Сучасний зміст шкільної географічної освіти, орієнтований на 11-річну школу, має забезпечити здобуття учнями знань, які б максимально відповідали вимогам сьогодення. Це — не тільки глибокі теоретичні знання, а й способи практичної діяльності, творчий досвід.

Відповідно до Законів України «Про освіту» і «Про позашкільну освіту» та Положення про позашкільний навчальний заклад, шкільний географічний майданчик є однією з важливих форм позакласної та позашкільної навчальної діяльності. Це — складова географічного комплексу загальноосвітньої школи, до якого, крім нього, належить сучасний кабінет географії з наочними посібниками.

Шкільний географічний майданчик — це лабораторія географа під відкритим небом, де навчання ведеться шляхом спонукання учнів до спостережень за навколишнім середовищем у своїй місцевості; глибокого вивчення і практичного обґрунтування картографічного матеріалу. Основна мета – виявлення зв’язків і закономірностей на основі фактичних даних, явищ і процесів, які відбуваються в природі і фіксуються самими учнями.

Із метою інтенсифікації навчального процесу географічний майданчик слід використовувати не лише при вивченні географії, а й як матеріальну базу для викладання курсу «Я і Україна» в початковій школі, природознавства в початковій і основній школі, астрономії, фізики, математики та біології в середній і старшій школі.

У посібнику запропонована ідентифікація приладів, схематичний план майданчика, рекомендації щодо використання приладів у практичній діяльності.

2. Програма географічного гуртка «Юні дослідники». Головна мета гурткової роботи на географічному майданчику – навчити учнів користуватися приладами, фіксувати дані спостережень та аналізувати їх, встановлювати закономірності між ними і робити висновки.

Метою програми є організація вивчення фізико-географічних особливостей своєї місцевості з використанням фактичних матеріалів, напрацьованих самими учнями.

Пропонована програма охоплює дев’ять розділів і розрахована на 70 годин (2 години на тиждень) для учнів 6-7 класів. Вона представлена як теоретичною (13 годин), так і практичною (57 годин) частинами.

Дослідницька робота учнів на місцевості розширює їх кругозір, прищеплює інтерес до предмета зокрема і до науки в цілому, розвиває спостережливість, допитливість, формує вміння працювати самостійно та використовувати набуті на практиці знання, адже одним із напрямків підвищення ефективності навчально-виховного процесу з географії є формування загальнонавчальних умінь і компетенцій учнів під час досліджень краєзнавчих матеріалів.

3. Методичний посібник «Географічний майданчик у дії». У посібнику представлені розробки уроків з географії, фізики, астрономії, математики; рекомендації щодо організації позакласної і позашкільної роботи, літньої практики на базі шкільного географічного майданчика.

4. Методичний посібник «Організація навчальної діяльності учнів початкових класів на шкільному географічному майданчику». У посібнику подано ідентифікацію приладів, макетів і колекцій географічного майданчика для використання в практичній діяльності в початковій школі; розробки уроків з предмета «Я і Україна» і «Природознавство»; рекомендації щодо організації позашкільної і позакласної роботи з молодшими школярами.

Створення навчально-методичного комплексу дало поштовх для технологічної розробки приладів географічного майданчика науково-виробничим підприємством «Навчальна техніка» (м. Рівне).

Відповідно до розробленої концепції збудовано й облаштовано зразковий географічний майданчик на базі ЗОШ І-ІІІ ст. №18 м. Рівного. Це справжня лабораторія просто неба, де учні проводять спостереження і географічні дослідження, практично застосовують набуті знання і вміння. На майданчику представлені метеорологічні й астрономічні прилади, пристрої для формування в учнів просторових уявлень, макет геоморфологічного відділу, до складу якого входять штучні гори, море, річка, горби, вулкан тощо. З метою проведення уроків просто неба на майданчику облаштований «зелений клас». Вишукано-привабливий вигляд географічного майданчика – пофарбовані прилади, вимощені доріжки, озеленення – все це не лише сприяє кращій організації навчально-дослідницької роботи, а й виховує в учнів естетичний смак, робить майданчик найбільш улюбленим і відвідуваним місцем у навчальному закладі.

Досвід облаштування географічного майданчика ЗОШ І-ІІІ ст. №18 м.Рівного було презентовано під час проведення в м. Рівному Всеукраїнського семінару з географії з теми «Забезпечення практичної спрямованості шкільної географічної освіти шляхом використання матеріальної бази кабінету та географічного майданчика» та під час проведення форуму газети «Краєзнавство. Географія. Туризм» у м.Києві.




Барда Ольга Віталіївна, вчитель географії Рівненського природничо-математичного ліцею «Елітар»
МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

«ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ»

(ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОБОТИ ТВОРЧОЇ ГРУПИ)
В умовах широкого впровадження у різні сфери життя, в тому числі і в освіту, інформаційних технологій, одним з основних завдань, що стоять перед школою сьогодні, є формування інформаційної культури всіх суб’єктів навчальної діяльності – як школярів, так і педагогів.

Потужним інструментом отримання найрізноманітнішої інформації є інформаційно-комунікаційні технології. Вони стали ефективним засобом реалізації принципів наочності, доступності, систематичності, послідовності, науковості, підвищення інтересу до навчання.

Розвиток сучасної географії як науки і навчальної дисципліни неможливий без використання комп'ютерних технологій, що відкривають абсолютно нові варіанти навчання школярів. Географія, як ніяка інша наука, володіє величезними можливостями використання комп'ютерних технологій і мультимедійних засобів. Саме тому основним напрямом своєї роботи група вчителів географії м. Рівного обрала використання інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні географічних компетенцій.

Методичний посібник «Використання інформаційно-комунікаційних технологій у вивченні географії» складений на основі матеріалів роботи творчої групи вчителів географії міста Рівного з даної теми за період 2007 – 2011рр. під керівництвом О.В.Барди, учителя географії ПМЛ «Елітар».

Метою створення даного посібника є узагальнення досвіду роботи творчої групи та популяризація результатів діяльності для активізації пізнавальної діяльності та інтенсифікації процесу формування географічних компетенцій.

До складу створеного продукту входить друкований посібник із напрацьованими учителями методичними рекомендаційними статтями щодо використання комп’ютерних технологій у процесі формування географічних компетенцій, а також створені членами творчої групи презентаційні та програмні продукти на дисках. Спільними зусиллями учителів творчої групи підготовлено програмний продукт «Тестовий контроль географічних компетенцій», за допомогою якого можна здійснювати поточний і тематичний контроль знань і вмінь із курсів географії 7 – 10 класів.

Вагомим результатом роботи членів творчої групи стали створені ППЗ «Фізична географія материків та океанів. 7 клас», «Фізична географія України. 8 клас», «Економічна та соціальна географія України. 9 клас», що були випущені ПП «Контур-плюс» упродовж 2007-2010 років.

Педагогічні програмні засоби з географії структуровані відповідно до вимог конкретних дисциплін, відповідають діючим програмам, мають поурочно систематизовані наочні, звукові засоби, документальні та довідкові матеріали.

Найпоширенішим варіантом проведення мультимедійного уроку є урок із використанням відеоряду педагогічного програмного засобу. У такій ситуації вчитель ставить собі за мету застосувати мультимедійні засоби на уроці для більш глибокого запам'ятовування навчального матеріалу через образне сприйняття, посилення його емоційного впливу, забезпечення занурення в досліджуване питання. Це відбувається за рахунок використання відео- й аудіоможливостей програми, що дуже актуально для багатьох шкіл, оскільки багатий відеоряд курсу успішно замінює традиційні наочні прилади, які давно зносилися і частково застаріли.

Діяльність педагога на уроці в основному відповідає традиційним лекційним заняттям. При підготовці до такого уроку він повинен визначити, яку тему використовуватиме, переглянути необхідні фрагменти, продумати запитання і завдання для учнів. На уроці вчитель або розповідає сам, або ж коментує диктора, доповнюючи запропонований розробниками матеріал.

Використовуючи лише один мультимедійний комп'ютер у класі, педагог може демонструвати учням тільки ілюстративний ряд лекції, цілком замінивши дикторський супровід власними коментарями, доповнити виклад діалогом з учнями.

Педагог, відповідно до власних методичних уподобань, може подавати навчальний матеріал у порядку, відмінному від того, в якому він розміщений у ППЗ. Для цього варто скористатися функціями «Конструктора уроків», який призначений для того, щоб вибудувати ілюстративний ряд за логікою та структурою власного уроку.

Таким чином, в умовах недостатньої кількості комп'ютерів (лише один) уроки можуть стати лекціями з коментарями. Тому важливо організувати самостійну пізнавальну діяльність учнів. Для самостійної роботи школярів учитель відбирає окремі параграфи, готує до них додаткові запитання і завдання (скласти план-конспект, виписати наслідки подій, скласти хронологічну чи порівняльну таблицю тощо).

Як результат апробації у посібнику представлені розроблені рекомендації з використання даних програмних продуктів на різних типах уроків географії, у позакласній і позашкільній діяльності, при підготовці учителя і учнів до уроків, індивідуальній роботі із окремими учнями та в процесі дистанційного навчання.

Із посібника можна отримати інформацію про те, як складаються тестові завдання, якими є основні вимоги до створення тестів, ознайомитися з прийомами роботи з простими тестовими програмами.

У посібнику також даються рекомендації щодо прийомів створення презентаційних проектів, мультимедійної дошки, інтернет-ресурсів.

Посібник буде корисним учителям географії, що йдуть у ногу із часом, прагнуть модернізувати навчальний процес, привести його у відповідність до сучасних вимог в умовах зростаючого обсягу інформації, темпів життя, інтенсифікації глобалізаційних процесів.
Данилішина Інна Володимирівна, вчитель географії Пляшівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів Радивилівського району
МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК «РІДНИЙ КРАЙ РІВНЕНЩИНА»
Серед усіх шкільних наук географія є чи не найромантичнішою і багатоплановою. Сучасний громадянин, не знаючи географії, не зможе орієнтуватися в динамічному світі, що оточує нас, сприймати хоча б елементарну інформацію зі сторінок періодичних видань, радіо і телебачення. Не маючи елементарних знань про закони природи, людина втрачає зв’язок із самою природою, приймаючи руйнівні для обох рішення, знищуючи довкілля, ставлячи під загрозу не лише своє життя, а й життя планети. Саме на уроках географії вчителі можуть навчити і виховати не байдужу людину, а таку, що свідомо планує сьогоднішнє і майбутнє співіснування з природою. Ми живемо у складні часи, тому досить важливо, щоб не згас вогник доброти, відповідальності, любові до рідного краю, своєї Вітчизни.

Дієвою формою зв’язку шкільної географії з життям є краєзнавчий принцип навчання. Педагоги давно оцінили переваги викладання географії на основі вивчення рідного краю. Географію як шкільний предмет учні зможуть знати і любити лише тоді, коли повністю зрозуміють її важливість, необхідність, доступність. Як визначено у програмі з географії для загальноосвітніх шкіл, одним із головних завдань шкільного курсу географії є формування в учнів цілісного географічного образу планети Земля, починаючи від вивчення рідного краю й держави та закінчуючи пізнанням глобальних закономірностей і процесів.

Одним із провідних напрямів реформування освіти в Україні є запровадження профільного навчання. Курси за вибором – це навчальні курси, які доповнюють навчальні предмети і входять до складу допрофільної підготовки та профільного навчання. Курси за вибором створюються за рахунок варіативного компонента змісту освіти. Це — обов’язковий атрибут допрофільної підготовки та профільного навчання, зміст якого вони доповнюють, задовольняють різноманітні пізнавальні інтереси школярів, що виходять за рамки вибраного ними профілю.

Посібник «Рідний край Рівненщина» укладено відповідно до програми курсу за вибором, який передбачено вивчати у 9-му класі.

Мета курсу – ознайомити учнів із природою, населенням, господарською діяльністю людей краю, сформувати в них природничі, соціальні, економічні знання та вміння як необхідні компоненти освіти.

Даний посібник містить розробки уроків з економічної і соціальної географії нашої області, статистичні дані, характеристику підприємств нашої області. До кожного уроку підібрано додатковий матеріал, кольорові фото та відеоматеріали. Методичної цінності посібнику додає те, що представлені розробки уроків є різнотиповими та цікавими за формою проведення: урок-мандрівка, урок-прес-конференція, урок-реклама, урок-експедиція. Проведення таких занять допоможе вчителю зацікавити учнів вивченням питань економічного і соціального розвитку своєї області.

Реалізація даного курсу дає можливість навчити учнів вести краєзнавчу, пошукову та дослідницьку діяльність з використанням знань як з географії, так і з історії, літератури, інших предметів.

Вивчення місцевої природи, населення й господарства робить викладання географії зрозумілішим, переорієнтовуючи його з книжкової сфери на реальне життя.

Відомості про свою місцевість – це та «навчальна лабораторія», яка потрібна географу так само, як фізику чи хіміку – шкільна лабораторія.

Географічні поняття, що засвоюються школярами на прикладі свого краю, є найбільш переконливими, легко запам'ятовуються.

Створення цього посібника мало на меті зробити вивчення географії більш цікавою, доступною справою, допомогти в дослідженні рідного краю з питань економічного розвитку області в умовах перехідної економіки. Посібник має статистичні дані, характеристику підприємств області.

Матеріали посібника вчителі зможуть використовувати і при вивченні розділу «Географія своєї області» у 9-му класі.

Даний посібник допоможе при підготовці до занять керівникам гуртків краєзнавчого спрямування, а також класним керівникам при проведенні позакласних заходів.

Парфенюк Ольга Володимирівна, вчитель географії Млинівської ЗОШ І – ІІІ ступенів №3
МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК «ТУРНІР ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ З ГЕОГРАФІЇ»
Навчання географії – складний і багатогранний процес, в якому учні не лише здобувають знання, а й оволодівають певними вміннями. У них формуються погляди на навколишній світ, відповідне ставлення до нього, розвиваються здібності й інтереси. Тому процес навчання має бути активним. Отже, необхідно активно зацікавлювати учнів вивченням природничих наук, показувати їм всю їх красу і потужність. Зрозуміло, що зробити це в рамках шкільної програми набором традиційних дидактичних прийомів неможливо. Саме тому нами було обрано дещо нетрадиційні методи роботи з учнями, а саме — турнір з географії.

Турнір як форма учнівського змагання дає можливість проявити себе дітям з високим рівнем креативності, які, у зв’язку з різними причинами, залишаються за «бортом» олімпіад. Турнірна гра — місце для тих, у кого, можливо, «страждає» писемна мова, але розвинене дивергентне мислення, комунікативні здібності і є потреба в колективній інтелектуальній праці.

До участі в турнірах учнів спонукають такі зовнішні і внутрішні чинники:


  • зацікавленість предметом, потреба у поглибленні знань, розширення світогляду;

  • потреба у творчому застосуванні знань;

  • потреба в ігрових формах інтелектуальної творчості, у веденні наукової дискусії;

  • потреба у спілкуванні з однодумцями;

  • потреба у самовираженні, самоствердженні в очах ровесників і вчителів;

  • бажання працювати з улюбленим учителем.

Турнір – унікальна форма, що гармонійно поєднує інтелектуальні потреби учнів і учителя. Бажання грати є природним для дитини. «Гра – це шлях дитини до пізнання світу, в якому вона живе, це іскра, яка запалює вогник до допитливості» (В.О. Сухомлинський).

Турнір – це гра за конкретними правилами, які команда повинна досконало знати і виконувати. До складу команди входять переважно п'ять учнів (за правилами турнірів – від трьох до п'яти). Бажано, щоб, крім одинадцятикласників, у команді були учні 10-го чи 9-го класів. Це дає можливість зберегти наступність і набути досвіду для майбутніх турнірів.

Під час одного бою розігрується три задачі. Команди по черзі виступають у ролях Доповідача, Опонента, Рецензента. Команда Опонент задає задачу команді Доповідачу, а третя команда виступає у ролі Рецензента. Надалі ролі змінюються. Надзвичайно важливо допомогти дітям детально розібратися в особливостях кожної ролі. Відповідно до правил, Доповідач викладає суть запитання, звертаючи увагу слухачів на основні ідеї та висновки. Доповідь має бути чітка, конкретна, лаконічна, а представлене питання — аргументованим.

Опонент відзначає позитивні та негативні моменти розв'язання проблеми, робить критичні зауваження до доповіді, ставить запитання, які характеризують недоліки і помилки у розумінні проблеми і методах її розв'язання.

Рецензент дає коротку оцінку виступу Доповідача та Опонента. Хоча і балів за рецензію команда отримує найменше, але роль Рецензента є найважчою, оскільки потрібно відмітити як негативні, так і позитивні сторони представленого розв'язку й опонування, звернувши особливу увагу на те, що не було помічено Опонентом. Надзвичайно важливо націлити учнів на те, що під час бою працює вся команда. Кожен повинен включитися у роботу. Важливо почути і зафіксувати всі зауваження (як позитивні, так і негативні), швидко відшукати аргументи, які будуть використані як під час опонування та рецензування, так і в ході загальної полеміки. Максимально ефективно слід використати ті хвилини, що даються для підготовки опонування та рецензії.

Тому, відповідно до індивідуальних особливостей, у команді повинні бути: лідер, який уміє мобілізувати команду та приймати стратегічні рішення; мозковий центр з глибокою теоретичною базою; психологічний стабілізатор; упорядник ідей; група швидкого реагування, що відшукує теоретичні помилки суперника, коректно і швидко формулює запитання.

Турніри, порівняно з олімпіадами, мають ряд переваг. Найголовніша з них – діти вчаться спілкуватися, отримують неоціненну практику доводити свою точку зору опонентові. Специфіка відбору завдань полягає в тому, що не існує єдиного правильного розв’язку, не існує навіть єдиної правильної відповіді. Звичайно, розв’язок такої задачі важче оцінювати, проте легше виявляти талановитих дітей. У першу чергу, легко помітити аналітичність мислення, глибину знання і розуміння учнями теоретичного матеріалу. Турнір із будь-якого предмета проходить у кілька етапів. Спочатку, за 9-11 місяців до турніру, публікуються його питання, яких може бути близько 20. Навчальний заклад, який хоче взяти участь у турнірі, формує команду учасників від 3 до 5 учнів і одного керівника з числа вчителів чи викладачів ВНЗ. Учні при допомозі наставника розв’язують задачі, оформлюють розв’язки, при потребі — виготовляють моделі, таблиці, демонстраційні експерименти, презентації чи комп’ютерне моделювання.

Звичайно, участь у турнірах, особливо всеукраїнських, – незабутня подія для учнів. Навички та вміння, набуті під час гри, стануть у пригоді не тільки у шкільні та студентські роки. У процесі турнірної роботи багато чого навчається і вчитель.

Перш за все, слід пам'ятати, що робота може бути результативною тільки за умови співпраці вчителя та учнів. До турніру готується вся команда, і вчитель у ній – теж член команди, який повинен прислухатися до думок, пропозицій і бажань інших. Головне, мабуть, зацікавитися самому, і тоді за вчителем підуть учні. Підготовка до турніру вимагає високого рівня взаємодії, коли відбувається взаємоіндукція «вчитель-учень» у психологічно комфортному середовищі.

Керівнику команди дуже важливо налаштувати дітей на те, що мета турнірної гри не у зайнятому місці (всі не можуть бути першими), а в самому процесі роботи, в самозростанні кожного учасника команди. Турнір – це, перш за все, високий рівень спілкування, причому команди спілкуються не лише між собою, а й із журі. Діти бачать перспективу особистісного розвитку, в них формуються своєрідні ідеали, поглиблюється потреба у науковому пізнанні й дослідництві. А це і є метою вчительської праці – внутрішня мотивація учня до навчання, його потреба у саморозвитку і самовдосконаленні.

Отже, участь у турнірах дає вагомі результати. У процесі активної співпраці над складними турнірними завданнями відбувається зростання як учнів, так і вчителя. Мотиваційні поля вчителя та учнів перекриваються, що забезпечує ефективну взаємодію творчих особистостей.

Серед результатів можна виділити ряд спільних, найвагомішими з яких є творча самореалізація кожного та посилення потреби в інтелектуальному самовдосконаленні. Це, у свою чергу, служить мотивацією до подальшого вивчення предмета на вищому рівні та підготовки не лише до турнірів, а й до олімпіад та науково-дослідницької роботи. Крім того, учасникам турнірів легше адаптуватися до навчання у вищих навчальних закладах. Як правило, вони вирізняються серед інших студентів глибиною знань, умінням їх застосовувати, аналітичним мисленням і толерантністю у веденні дискусії.

Таким чином, значимість турнірів для їх учасників незаперечна. Хоча ця робота вимагає багато зусиль і часу, вона того варта. Навіть учителям-початківцям турнірного руху важливо побачити те раціональне, що несе у собі сам процес підготовки до турніру та використання елементів цієї особливої інтелектуальної гри на уроках та в позаурочній роботі. Більшість учнів, на жаль, не мають навичок ведення конструктивної дискусії, вміння аргументувати свою точку зору. Вчитель може допомогти дітям вирішити цю проблему, якщо вводитиме елементи турнірної гри в урочну і позаурочну роботу.

Талах Світлана Григорівна,

вчитель географії Кузнецовської ЗОШ І – ІІІ ступенів №3

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка