Національна академія педагогічних наук України двнз «Університет менеджменту освіти» Управління освіти І науки Рівненської обласної державної адміністрації Рівненський



Сторінка5/13
Дата конвертації04.04.2016
Розмір2.62 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

ДОШКІЛЬНА ОСВІТА
Лаба Наталія Георгіївна,

вихователь-методист Здолбунівського дошкільного навчального закладу № 5 «Усмішка»
СЕРІЯ ПОСІБНИКІВ ІНТЕГРОВАНИХ ЗАНЯТЬ

«ВХОДИМО В СВІТ. ВІДКРИВАЄМО СВІТ. ПЕРЕТВОРЮЄМО СВІТ»

Нині сходинку дошкільного дитинства розглядають як один із головних освітніх резервів насамперед тому, що за своєю змістовністю, значимістю вона не поступається жодній із наступних сходинок. Не використовувати цей потенціал є помилкою. І на цю сходинку дошкільного дитинства є два кардинально протилежні погляди. З одного боку – традиційний, який можна тлумачити так: «Є чіткі методичні рекомендації, вказівки, заняттєві рамки, не губиться жодна методика. Звідси – предметність і простота планування». З іншого боку, у розгляд усіх видів дитячої діяльності вноситься аспект творчого розвитку і творчого сприйняття, йде робота над чуттєвими зв’язками, образами, інтерпретаціями.

Досвід роботи, як це не парадоксально, переконує, що обидва підходи повинні бути в дошкільній освіті. Тут все залежить від педагога. Педагог має бути зорієнтований на програму, прийняти її, зуміти дібрати відповідні методи роботи, певні технології. Основне, що освітній процес повинен базуватися на провідних принципах дошкільної освіти: реалізації підходу до дошкільного дитинства як до самоцінного періоду в житті дитини; орієнтації на особисту взаємодію дорослих із дитиною; баланс всіх видів дитячої діяльності; концентрації на психологічному комфорті малюка. Це – сучасна парадигма дошкільної освіти. Відповідно необхідні нові підходи, адже процес виховання не зможе залишатися незмінним ні за змістом, ні за формою – він має вдосконалюватися та йти в ногу з часом.

Одним із таких підходів є інтеграція й певна відкритість у плануванні, коли завдання вирішуються за допомогою різноманітних технологій; у освітньому процесі можуть і мають право працювати всі освітні технології. Але їх використання слід відбирати відповідно до нової парадигми дошкільної освіти. Звична дошкільна дидактика наповнена різнобічними методиками, певною послідовністю дій. Важливо знайти способи розкрити образ, тему, проблему.

Таким чином, ми отримали ключ – інтегрування різних видів діяльності, систематизації знань, умінь, навичок від одного сюжетно-пізнавального контексту до розуміння планування освітньої роботи в цілому.

Вивчення тріади освітянських документів — Базового компонента дошкільної освіти в Україні, Коментаря до Базового Компонента дошкільної освіти в Україні, Базової програми «Я у Світі» — дає можливість зрозуміти, що програми – не закон! Музичний і літературний репертуар – не закон! Закон – психологічний, фізичний, емоційний стан дитини, закон – вікові та індивідуальні можливості, закон – збереження здоров’я малюка й охорона його життя, закон – розмаїття дитячої діяльності та дитячої активності. Все решта – особиста творчість вихователя!

Крім того, приходить усвідомлення, що програми не можуть бути виконані на 100%. Малята повинні взяти стільки, скільки можуть і хочуть «взяти»: хто – 100 відсотків, хто – 80, хто – 10. Святий обов’язок вихователя, щоб дітвора хотіла «брати».

Зрозуміло, що вся системність, інтегрованість повинна бути представлена практично в образі, часі, темі, певному куті зору, проблемі, ідеї, адже час вимагає постійного пошуку в науково-методичній, психолого-педагогічній і художній літературі; виготовлення, підбір ігрового, предметного, сюжетного фону заняття, чіткого викладення і передбачення резервних занять або декількох варіантів блоку. Отже, методичний орієнтир – та канва, яка дозволяє не випустити з рук та серця педагога моральне, емоційно-цілісне, креативне зростання малюка та все-таки надати дитині знання, уміння, навички в процесі цікавої діяльності. А завдання розвитку специфічних способів і умінь не повинні залишитися поза увагою педагога, а повинні набути вторинний, не помітний для дітей, характер. Первинне – бажання дитини реалізувати певну мету заданими (і педагогом, і самою дитиною) умовами для включення в арсенал дітей нових засобів та способів, які дозволяють регулювати власне дитячу роботу.

Отже, система методів і технологій, покладена на параметри Програми, створила навчально-виховні блоки – тижневе планування. Таке планування дає планомірну, «крок за кроком» організацію діяльності дітей і її мотиваційні регуляції, з використанням різного роду опосередкованих ланцюжків між метою навчально-виховного блоку та його результатом.

Кожен навчально-виховний блок включає в себе заняття з різними пріоритетами: інтегроване заняття з логіко-математичним пріоритетом, пізнавальним, екологічним пріоритетами, пріоритетом продуктивних видів діяльності та мовленнєвим пріоритетом. Причому, інтегроване заняття з мовленнєвим пріоритетом завжди припадає на кінець тижня, коли відчувши певну тему, діти можуть легко за нею відповідати, відтворюючи у мові власний набутий досвід, враження від побаченого, почутого, програного та проробленого.

Виходячи з того, що навчальний рік має 36 навчальних тижнів, логічно передбачити на кожну вікову групу 36 навчально-виховних блоків. 36 тем, проблем, проектів, ідей! Але досвід переконав, що вересень – місяць адаптації: дітей до закладу, педагогів до малюків і батьків, батьків до педагогів. Ми приглядаємося, вивчаємо один одного, стаємо рідними. Крім того, продумуючи перспективу, слід обов’язково продумати резерв часу, а отже, — і резерв занять. Що означає резерв? Щось слід повторити, щось не вийшло, а щось дуже сподобалося і хочеться ще!

Панасюк Ірина Леонідівна,

музичний керівник Мирогощанського дошкільного навчального закладу Дубенського району
ЕЛЕКТРОННИЙ ПОСІБНИК «ЧАРІВНИЙ КОМП’ЮТЕР»
Сприйняття музики є провідним видом діяльності на музичному занятті в дошкільному навчальному закладі. І виконавство, і творчість дітей базуються на яскравих музичних враженнях. Відомості про музику теж спираються на «живе її звучання». Розвинуте сприйняття збагачує всі музичні прояви дітей. Водночас і всі види музичної діяльності можуть слугувати засобами його розвитку. Треба розвинути в дітях усе краще, що закладено від природи, на основі різноманітних природних задатків розвинути загальні й спеціальні музичні здібності, схильності до певних видів музичної діяльності.

Будь-якому виду музичної діяльності передує сприйняття музики – слухання та усвідомлення її емоційного змісту. Діти знаходять спільні й відмінні ознаки в характері частин, фраз, навіть окремих інтонацій твору. Необхідно привчати дітей під час сприйняття музики неодмінно шукати опору в предметних образах. Корисно, щоб діти розрізняли настрої, виражені в музиці, співпереживали почуттям. При цьому важливий емоційний досвід – здатність співпереживати тим почуттям, які виражені у творі.

Сприймаючи музику, діти розрізняють її настрій, її зміну, елементи зображувальності, найяскравіші засоби музичної виразності, жанрові особливості твору в тісному зв'язку емоцій і мислення. Сприйняття музики – це активний процес, що потребує від дитини зосередження, уваги, сприяє розвитку її уяви, волі.

Дошкільники мають невеликий досвід уявлень про існуючі в реальному житті почуття людини. Музика, що передає всю гаму почуттів та їх відтінків, може розширити ці уявлення. Крім морального аспекту, музичне виховання має важливе значення для формування в дітей естетичних культурних почуттів. Звертаючись до культурної музичної спадщини, дитина пізнає еталони краси, переймає цінний досвід поколінь.

Багаторазове сприйняття творів мистецтва поступово орієнтує людину у виявлення важливих для неї думок, почуттів, настроїв, виражених у художніх образах, у значущому для неї змісті.

Слухаючи з дітьми музику, важливо не залишати їх пасивними. Великий вплив на засвоєння дітьми музичного досвіду має спілкування. Те, що є цінним для людського оточення, набуває цінності і для самої дитини.

Багато зарубіжних і вітчизняних композиторів-класиків писали музику спеціально для дітей. Із творів дитячої класики треба вже у ранньому та молодшому віці ширше використовувати альбоми фортепіанних п'єс для дітей. Можна слухати фрагменти симфонічних творів, написаних для дітей (наприклад, сюїта для оркестру «Дитячі ігри» Ж. Бізе, симфонічна казка «Петя і вовк» С. Прокоф'єва, «Дитячий альбом» П.Чайковського, зоологічна фантазія «Карнавал тварин» К.Сен-Санса та ін.).

Улюблені твори важливо слухати дітям у різному віці, повертатися до них неодноразово. При такому підході діти глибше розуміють мову музики, відкривають для себе у творі новий смисл. Тому розподіл репертуару за віком має доволі умовний характер. Набуваючи з віком деяких навичок музичної діяльності, діти можуть активно, творчо осмислити зміст музики, свої улюблені твори.

Дитині потрібно накопичувати музичні враження (через сприйняття музики). Вона повинна розрізняти зміну характеру, уміти співвідносити музичні образи з життєвими явищами, орієнтуватися у засобах музичної виразності, які створюють образ (акценти, регістр, динаміка, темп, мелодійні інтонації), виділяти найяскравіші з них.

Часто виникає дилема: як краще подати твір для слухання – у виконанні музичного керівника, аудіо- чи відеозаписі?

Якщо музичний керівник сам виконує музичний твір, його гра має бути яскравою, темпераментною і виразною. Лише так можна викликати емоційний відгук дітей на музику, а отже, досягти бажаного педагогічного ефекту від слухання. Прослуховування музичного твору в аудіозаписі має свої переваги, але запис повинен бути якісним – це дасть дітям змогу осягнути усю розмаїтість музичних звуків, інструментальних тембрів. А за допомогою відеотехніки можна поєднати слухання музики та перегляд відеофрагментів оперних і балетних вистав, мультфільмів, відеоілюстрацій до музичних творів тощо. Це значно розширить уявлення дітей про музичні жанри, сценічне виконання творів.

Найефективніший спосіб сприйняття інформації – і слухати, і бачити одночасно – використання на музичному занятті комп’ютера. В основі використання комп'ютера у дитячому садку — метод ефективної організації середовища й педагогічного процесу.

Заняття музичного мистецтва проходять у новій, цікавій для дітей формі. Використання комп’ютера сприяє реалізації завдань Базової програми «Я у світі» та Програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт». У ході таких занять розвивається пам'ять, увага й спостережливість. У дошкільників формується інтерес до музики, передумови теоретично-аналітичного мислення. На музичному занятті з використанням комп’ютера у дошкільників формуються передумови мотиваційної, інтелектуальної готовності до життя в інформаційному суспільстві.

Під час проведення таких занять чергуються розумове, емоційне та фізичне навантаження, створюється позитивна атмосфера, що дозволяє дітям легко, з особливим інтересом засвоювати необхідні знання, сприймати та виконувати музичні твори, виконувати елементарні музичні вправи та рухи під музику.

Створення музичним керівником мультимедійної презентації дає змогу поєднати в одне ціле фотоілюстрації, малюнки, відео- та аудіоінформацію.

Інформація, подана на слайдах зі звуковим фоном, допомагає задіяти і слухові, і зорові аналізатори дітей, а отже, комплексно скерувати їхню увагу на вивчення або повторення матеріалу. Окрім того, значно динамічнішим стає саме заняття, на якому поряд із традиційними формами роботи можна влаштувати віртуальні екскурсії, ігри тощо.

Завчасно підготувавши презентацію, музичний керівник у потрібний момент увімкне необхідну інформацію лише одним натисканням клавіші.

Мультимедійні презентації можна створювати і для дитячих святкових ранків і розваг. Вони замінять показ багатьох ілюстративних матеріалів.

На музичних заняттях можна використовувати тематичні мультимедійні презентації із завантаженими звуковими та відеофайлами.


Магдич Світлана Володимирівна, керівник творчої групи Кузнецовського навчально-виховного комплексу №1
СЕРІЯ ПОСІБНИКІВ «КОСМІЧНА МАНДРІВКА»
Сьогодні ми бачимо вражаючі успіхи космічної техніки – навколо Землі обертаються десятки тисяч супутників, космічні апарати висадилися на Місяць і Венеру та привезли звідти зразки ґрунту. На Марс і Венеру опускалися автоматичні зонди, декілька космічних апаратів покинули межі Сонячної системи і несуть послання позаземним цивілізаціям.

Світ і оточення, в якому підростають сучасні діти, викликає їх природний інтерес до різних явищ природи «космічного масштабу» і бажання негайно отримати відповідь на безліч цікавих питань. Але серед незліченних дитячих «як?» і «чому?» немало питань, що мають пряме відношення до таємниць Всесвіту. Цю потребу малюка враховує і забезпечує Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», одна зі змістових ліній якої має на меті ознайомлення дітей із природою Космосу. Програма визначає такі основні завдання: надати дітям загальну інформацію про планету Земля та її супутник Місяць, Сонце і його роль, розкрити поняття «Космос», «Сонячна система», ознайомити з характерними особливостями інших планет Сонячної системи. Реалізація цих та інших освітніх вимог можлива за умови розширення дорослими власного світогляду і розробки такої системи педагогічного впливу, яка дозволить спільно з вихованцями вирушити до віртуальної мандрівки океанами Всесвіту.

Дану проблему колектив навчально-виховного комплексу №1 вирішив за допомогою створення серії методичних посібників «Космічна мандрівка» для реалізації завдання програми, охопивши усі аспекти навчально-виховного процесу.

Мета даної серії – створити умови для розвитку пізнавально-мовної, художньо-естетичної активності дошкільників, а також допитливості, прагнення до самостійного пізнання і роздумів, розвитку розумових, творчих, дослідницьких здібностей, пробудження інтересу до світу, формування кругозору.



Посібники «Космічна мандрівка» скомплектовані за принципом тематичного розподілу матеріалу, а саме:

  • «Планування освітнього процесу з теми «Природа Космосу» – систематизовано різноманітні види планування на вибір вихователя для усіх вікових груп (тематичні тижні, гурткова робота, авторські програми, тематичні цикли).

  • «Енциклопедичні знання педагогам» – матеріал для самоосвіти педагога. Висвітлений у доступній формі, він дає відповідь на велику кількість питань, які повинен засвоїти вихователь, щоб донести об’єктивну інформацію до малюка. Що таке обсерваторія, туманність, світловий рік, як виник Всесвіт, чому планети мають неоднаковий вигляд, що таке НЛО – на ці та інші питання знайде відповідь допитливий педагог у цьому посібнику.

  • «Освітній проект «Природа Космосу» – електронна версія презентації проекту дасть уявлення педагогам про об’єм та етапи роботи, про вигляд наочних посібників, допоможе створити атмосферу заглиблення у таємниці Космосу.

  • «Поговоріть з дитиною про Космос» – посібник для батьків, які не байдужі до інтелектуального розвитку своєї дитини та прагнуть у доступній формі дати роз’яснення про Космос. Як правильно вибрати телескоп, дати поняття про астрономію – на ці питання дасть відповідь посібник. Для самих маленьких зроблено електронний альбом про космічні явища та підібрано матеріал для розповідей, ігор.

  • «Космічна ігротека» – забезпечує потребу дитини в одній із провідних діяльностей дошкільного віку – ігровій. Дидактичні ігри, настільні, малорухливі, ігри з геометричним матеріалом, цікаві види роботи з папером та пластиліном – усе це допоможе педагогу зробити освітній процес цікавим та захоплюючим.

  • «Космічні розмальовки», «Космічна збірка для читання дітям» – забезпечують потребу дитини в художньо-естетичній діяльності. Великий та різноманітний підбір розмальовок на космічну тематику допоможе малюкові без проблем уявити та запам’ятати вигляд усіх космічних об’єктів, явищ, різні види космічної техніки, вигляд та одяг космонавта. А вірші, казки, загадки, оповідання, акровірші, кросворди та чудові ілюстрації допоможуть завершити уявлення про картину Всесвіту.

Запропонований матеріал у посібниках допоможе педагогам дошкільних навчальних закладів та батькам закласти фундамент цілісного сприйняття світу, скерувати освітньо-виховну роботу на озброєння малят елементарними знаннями та уявленнями про рідну планету та її супутник Місяць, про Сонце і його вплив на життя, а також на естетичне виховання, розвиток пізнавальних здібностей дітей.

Творча група педагогів Рівненського дошкільного навчального закладу № 44
ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ
Ранній вік – це особливий, не схожий на жодний інший етап розвитку людини, що характеризується великими потенційними психофізичними можливостями. Розвиток психіки дитини, формування її особистості можливе лише в процесі активної діяльності, через яку відбувається пізнання навколишнього світу, набуття власного практичного досвіду. Практична діяльність дитини має особливе значення для її естетичного розвитку. Особливо значущим видом естетичної діяльності є художня.

Діти з раннього віку тягнуться до малюнка, співу, віршів, залюбки включаючись у ці заняття.

Художній діяльності притаманний як практичний, так і продуктивний характер. Через неї на емоційно-чуттєвій основі дитина раннього віку пізнає навколишній світ. Вона ставить дитину в ситуацію активних дій, посильної самостійності, спонукає до цілеспрямованості, позитивної емоції, сприяє формуванню мотивів і потреби пізнання.

Образотворча діяльність стимулює розвиток зору, тактильного сприймання, слуху, дрібної моторики руки, виробляє точність та узгодженість рухів. Для трирічних дітей образотворча діяльність – джерело духовного розвитку, естетичних емоцій та пізнання світу. Максимальне використання її ресурсів допоможе забезпечити своєчасний, повноцінний та гармонійний розвиток малюка.

Особливо цінними для естетичного розвитку дітей є заняття, присвячені співам, малюванню, ліпленню. У процесі цих занять найбільш повно, цілеспрямовано та систематично вирішуються завдання естетичного розвитку дитини, формується сприйнятливість до прекрасного. Співаючи, малюючи, ліплячи, дитина не тільки розучує твори, засвоює техніку виконання, набуває знань і практичних умінь – у неї розвиваються художні здібності.

Характерною особливістю найпростіших форм художньої діяльності у цьому віковому періоді є прагнення дитини до об’єднання різних видів мистецтва: малювання, імпровізації на дитячих музичних інструментах, наспівування, ліплення, викладання.

Методика проведення інтегрованих занять із художньо-естетичного розвитку має свої особливості, цікава за змістом і активно використовується для реалізації особистісно орієнтованої моделі дошкільної освіти.

Малюки дуже полюбляють експериментувати із зображувальними матеріалами, вмочувати у фарбу пальчик, долоньку, листочок та залишати ними слід на папері, ліпити не лише з глини чи пластиліну, а й з тіста. Заняття з цими матеріалами надзвичайно цікавлять дітей, бо дають можливість фантазувати та творити.

Базовою програмою визначено зміст навчально-виховних впливів на дитину та розроблено загальні показники компетентності малюків. Це допомагає вихователям дозувати зміст та грамотно планувати роботу з дітьми, ефективно використовувати інноваційні технології та авторські методики навчання.

Творчою групою педагогічного колективу дошкільного навчального закладу № 44 м. Рівне було розроблено перспективне і календарне планування роботи в групах раннього віку із зображувальної та музичної діяльності, підібрані форми роботи з малюками та наповнені цікавим змістом, вироблені власні підходи до оснащення розвивальних Центрів музичного та художнього розвитку, розроблені конспекти занять і режимних процесів, що забезпечують запровадження особистісно орієнтованої моделі дошкільної освіти.

Створення посібника «Художньо-естетичний розвиток дітей раннього віку» здійснювалося творчою групою у складі: Л. Кузьмук – завідувач ДНЗ, О.Бурковська – вихователь-методист, К.Свірщ – практичний психолог, Ю.Баглай – музкерівник, С. Дідковська – вихователь.

Посібник допоможе практичним працівникам ознайомитися з теоретичними засадами художньо-естетичного розвитку дітей раннього віку, запропонує варіанти планування роботи із образотворчої діяльності та музичного виховання, примірні конспекти інтегрованих занять та форми роботи, які забезпечать запровадження інноваційних технік для створення дітьми художнього образу в малюнку, ліпленні, аплікації.




Творча група педагогічних працівників ДНЗ № 40, м. Рівне
МЕТОДИКА РОЗВИТКУ МИСЛЕННЯ, МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ТА МУЗИЧНО-ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Упродовж п’яти років колектив ДНЗ проводив експериментальну роботу спільно з Українською лабораторією педагогіки ТРВЗ (теорії розв’язування винахідницьких завдань) із теми «Розвиток творчої особистості дошкільника через формування основ культури мислення». Працюючи над цією темою, в нас виникла ідея створення посібника для вихователів та практичних психологів.

Посібник «Формування основ культури мислення засобами методології ТРВЗ» містить методичні рекомендації, що розкривають зміст роботи з формування основ культури мислення у дітей дошкільного віку.

У ньому зібрано матеріали теоретичного і практичного змісту, які допоможуть педагогам зрозуміти значення формування ОКМ для дитини-дошкільника. У додатках розміщено перспективний план роботи з дітьми старшого дошкільного віку з формування ОКМ, а також наведені приклади дидактичних ігор. Важливо зазначити, що даний матеріал доцільно використовувати для реалізації завдань Базової програми розвитку «Я у Світі».

Посібник «Розвиток системного мислення при ознайомленні з довкіллям» містить методичні рекомендації щодо змісту роботи з формування системного мислення у дітей дошкільного віку, які розроблялися за результатом експериментальної роботи на базі ДНЗ № 40 м. Рівного спільно з Українською лабораторією педагогіки ТРВЗ. У додатку розміщений матеріал для роботи з дітьми старшого дошкільного віку для ознайомлення з довкіллям, перспективний план, конспекти занять, дидактичні ігри тощо.

У посібнику «Формування музично-творчих здібностей шляхом використання методу пластично-рухового показу образних пісень» описано досвід роботи педагогів із реалізації даної проблеми. Головна педагогічна ідея досвіду полягає у формуванні гармонійно розвиненої особистості, здатної цінувати прекрасне, що вміє творити його мовою пісні та втілювати задумане через власну пластично-рухову діяльність. Суть і зміст досвіду відображено у ефективному поєднанні різноманітних форм роботи, методів і прийомів, у їх наступності та педагогічній доцільності в роботі з дітьми дошкільного віку. На музичних заняттях Колоскової О.К. застосовані такі різноманітні прийоми, як виразне виконання музики, акцентування уваги на конкретних рухах, наочність, технічні засоби навчання, зміна регістру мелодії, ігрові тощо і такі методи, як наочно-зоровий, наочно-слуховий, словесний, вправи, які допомагають розкрити творчий потенціал дитини, заохочують і стимулюють її до самостійної діяльності. Також застосовуються різні форми роботи: індивідуальні, підгрупові, групові, індивідуально-групові. Упровадження досвіду спрямоване на розвиток пізнавальних інтересів, використання в роботі з дітьми таких інноваційних технологій як ТРВЗ, елементів концепції Карла Орфа. На заняттях створюється атмосфера творчої активності, розвиваються вокальні здібності дітей, грамотно підбирається пісенний матеріал з яскравими образами, які легко сприймаються дітьми, викликають у них бажання відтворювати їх у пластично-руховій діяльності, що стало шляхом для розвитку творчої активності, фантазування, творчої уяви. Досвід складається з методичних матеріалів для педагогів та батьків, конспектів занять, сценаріїв свят та розваг, перспективного плану роботи у середній групі з пріоритетом розвитку творчих здібностей дітей у пластично-руховому показі образних пісень.

Розвиток музичних творчих здібностей дітей дошкільного віку за концепцією Карла Орфа – проблема, яка на рівні сучасної методичної науки надзвичайно актуальна для музичного виховання дошкільнят. Головними завданнями, які вирішує педагог, упроваджуючи систему Карла Орфа, є: виховання у дітей навичок творчого музикування, вміння проявити індивідуальні здібності, здатність до самовираження, розвиток уяви, фантазії, формування активної творчої діяльності дітей. Головною формою елементарного музикування є імпровізаційно-творча гра, яка поєднує музику, мову і рух. Цей матеріал для тих, хто усвідомлює необхідність творчості, як основного фактора розвитку музичних здібностей дошкільників.

Посібник «Формування мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку засобами ТРВЗ» та «Граматики фантазії» Джанні Родарі пропонує ефективні методи та прийоми формування мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку засобами ТРВЗ та «Граматики фантазії» Джанні Родарі, що пройшли апробацію в дошкільному навчальному закладі №40 «Червоні вітрила» м. Рівного. У посібнику розміщені конспекти занять, опис дидактичних ігор, консультації для вихователів та батьків.

Дані творчі доробки рекомендовані для практичного використання музичними керівниками дошкільних навчальних закладів.




Андрощук Ірина Миколаївна,

вихователь Березнівського ДНЗ №1
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка