Націанальна академія педагогічних наук України двнз «Університет менеджменту освіти» Управління освіти І науки Рівненської обласної державної адміністрації Рівненський



Сторінка9/38
Дата конвертації04.04.2016
Розмір8.72 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   38

Ключові питання для дослідження моніторингу педагогічної педмайстерності

1. Рівень професійної підготовки


науково-теоретична психолого-педагогічна методична підготовка підготовка підготовка

2. Рівень сформованості вмінь та навичок саморозвитку.

3. Рівень творчих можливостей.

4. Рівень результативності учнівських досягнень.

5. Рівень володіння вчителем педагогічними технологіями та застосування їх у практичній діяльності.

6. Креативність мислення.

7. Участь у професійних конкурсах та її результативність.

8. Науково-дослідницька робота.

Окремим блоком серед даного напряму є моніторинг діяльності молодого вчителя.

На рівні району проводимо моніторинг ефективності управлінської діяльності. Видано наказ відділу освіти від 16 лютого 2011 року № 103 «Про затвердження Положення про рейтингову систему оцінки організації та результативності діяльності навчальних закладів Радивилівського району».



Ключові питання для дослідження моніторингу ефективності управлінської діяльності:

  • Забезпечення виконання чинного законодавства та виконання навчальних планів та програм.

  • Забезпечення Державних стандартів.

  • Укомплектованість педагогічними кадрами.

  • Дослідження ефективності прийнятих управлінських рішень.

  • Визначення стану матеріально-технічної бази та методичного забезпечення.

  • Стимулювання праці педагогічних працівників.

  • Якість застосування засобів навчання.

Наступний напрямок досліджень — моніторинг діяльності методичних служб різного рівня(районного, окружного, шкільного)завдяки кваліметричному вимірюванню.

Модель моніторингу діяльності МО учителів-предметників охоплює всі напрями діяльності об’єктів оцінювання, враховує зміни, що відбуваються в їх оточенні та надає можливість відповідно до них здійснювати поточну діагностику і коригування процесів розвитку.

Проводиться опитування з метою отримання експертних оцінок ефективності різноманітних форм науково-методичної роботи, ступеня впровадження в організацію методичної роботи новітніх досягнень педагогічної науки, ефективності надання методичних послуг освітянській громадськості району.

Оскільки в експертних дослідженнях питання репрезентативності не є головним, то під час опрацювання набутих матеріалів відповіді респондентів не просто підсумовуються, а зважуються з огляду на компетентність, рівень кваліфікації, стаж педпрацівника.

У відповідності до програми впровадження профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах Радивилівського району проводиться моніторинг упровадження профільного навчання.

По-перше, відслідковується ефективність упровадження допрофільної підготовки у 8-9 класах. Результати даної аналітичної роботи слухалися на колегії відділу освіти.

По-друге, вивчається доцільність відкриття тих чи інших профілів у кожному навчальному закладі.

Вищезазначена аналітична робота дозволяє з’ясувати рівень освітньої галузі в районі в цілому і якісно будувати стратегію розвитку галузі.



Із 2010-11 навчального року проводився моніторинг діяльності освітніх округів. Розроблені критерії та забезпечена оцінка ефективності управління освітнім округом на основі аналізу результатів системи освіти округу.

Розроблено спектр послуг, які надає кожен освітній округ. Визначено напрями суб’єктно-суб’єктної взаємодії між школами округу.

На сьогодні у кожному освітньому окрузі сформований опорний заклад, який покликаний координувати методичну роботу, надавати педагогам навчально-методичні консультації, організувати систему заходів, спрямованих на розвиток активності, творчого потенціалу педагогів, упровадження досягнень ППД.

Кожен округ обрав науково-методичну проблемну тему та короткотривалий методичний проект, над яким працює.



Пляшевський освітній округ

Управління самоосвітньою діяльністю вчителя. Методична освіта молодих учителів.



Козинський освітній округ

Підвищення професійної компетентності педкадрів шляхом упровадження інтерактивних технологій у методичній роботі.



Радивилівський освітній округ №2

Підвищення професійно-особистісної культури педагогічних кадрів на основі активного використання в методичній роботі інформаційних технологій.



Радивилівський освітній округ №1

Моніторинг науково-методичної роботи педкадрів.



Радивилівський освітній округ № 3

Психологічна підтримка науково-методичної роботи в окрузі.

З метою поділитися напрацюваннями з педагогами іншого округу проведено захист кожного округу щодо реалізації конкретного методичного проекту. Окрім того, як підсумок роботи над проектом, проведені окружні експрес – курси для педагогів. Розроблені програми курсів, визначено мобільні групи, де роботою координують тьютори.

У 2010/11 н.р. суттєва управлінська увага приділялася питанню забезпечення прозорості результатів моніторингових досліджень, їхньої доступності для широкого освітянськогозагалу. Результати всіх етапів освітнього моніторингу презентувалися на нарадах в електронному та друкованому вигляді. Керівники освітніх установ адаптували результати моніторингових досліджень районного рівня до відповідних результатів рівня освітнього закладу.

Поширенню на різних рівнях управління рекомендацій за наслідками моніторингових досліджень сприяв вихід друкованого збірника методичних рекомендацій, який було презентовано на установчому семінарі для заступників директорів з навчально-виховної роботи. У поточному навчальному році також було розроблено інформаційні дайджести для керівників шкіл.

За результатами кожного з етапів освітнього моніторингу здійснювалася діяльність щодо надання консалтингових послуг.Підвищенню якості аналітичної інтерпретації кількісних результатів моніторингових досліджень сприяло й упровадження системи індивідуального консультування за запитом з організаційних, технічних та методичних питань моніторингових процедур. У мережі Інтернет на сайті відділу плануємо створити віртуальний консалтинговий пункт з питань освітнього моніторингу. Матеріали сайту будуть доступні для копіювання та використання в роботі.

Підсумовуючи вищезазначене, слід вказати, що заплановані в 2010/11 навч. році заходи щодо організації та проведення моніторингових досліджень в освітній системі району виконані в повному обсязі. Висновки та рекомендації щодо підвищення якості освіти району документально оформлені на всіх етапах моніторингу та доведені до відома керівників освітніх установ міста.

Протягом 2011-2012 навчального року на районному рівні заплановано проведення додаткових моніторингових досліджень:



  1. Моніторингове дослідження якості виховної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах.

  2. Моніторингове дослідження перспектив розвитку загальноосвітніх навальних закладів.

  3. Моніторингове дослідження стану впровадження інклюзивної освіти.

  4. Моніторингове дослідження організації освітнього середовища для обдарованих учнів у загальноосвітніх навчальних закладах.

  5. Моніторингове дослідження організації здоров’язберігаючого освітнього середовища для учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів.

  6. Моніторингове дослідження мотивації навчальної діяльності учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів.

  7. Моніторинг мовленнєвого розвитку вихованців дошкільних начальних закладів

Окрім того, заплановано проведення семінарів-практикумів з розробки інструментарію, критеріїв і показників оцінювання, узагальненню отриманих результатів; працюватимемо надінформатизацією й автоматизацією процесу моніторингових досліджень, підвищенням професійної компетентності вчителів з питань моніторингових досліджень, розвитком і зміцненням матеріально-технічної бази навчальних закладів, діагностикою рівня готовності педагогічних колективів до моніторингових досліджень якості освіти.

Отже, варто зазначити, що робота відділу освіти в режимі моніторингу дає можливість тримати на належному рівні якість освіти, системніше підходити до управління навчальними досягненнями, допомагає грамотно накопичувати та обробляти інформацію і, що найголовніше, — проектувати траєкторію розвитку кожного педагога та кожного педагогічного колективу.


Новак Людмила Петрівна,

начальник відділу освіти

Костопільської районної державної адміністрації

ФАСИЛІТАЦІЯ ЯК ВИЗНАЧАЛЬНА УМОВА

ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

(ПРЕЗЕНТАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ПРАКТИКИ)
Сучасне суспільство, у зв’язку з рядом обставин (економічних, фінансових, кадрових тощо), вимагає від системи освіти зміни форм та механізмів навчання, особливо в професійній сфері, з метою підготовки спеціаліста-професіонала. Актуальність професіоналізму як явища, що характеризує готовність педагога до роботи з дітьми в навчальному закладі, очевидна, оскільки сучасний ринок праці потребує конкурентоспроможного спеціаліста, освіта якого починається в школі. Тому, в першу чергу, зростають вимоги суспільства в цілому та конкретної особистості, яка вчиться, зокрема щодо професіоналізму педагога.

Узагальнюючи думку багатьох учених, можна сказати, що професіоналізм учителя — це психолого-педагогічний феномен, який ґрунтується на педагогічній культурі і професійній самосвідомості, що являє собою складну діалектичну взаємодію педагогічного мислення, педагогічних здібностей, професійних знань і умінь, індивідуально-особистісних характеристик учителя, які виявляються в його духовності, інтелігентності, гуманізмі і реалізуються в творчій педагогічній діяльності.

Крім зазначених компонентів, важливим та цікавим також стає відкрите для педагогів та психологів на межі ХХ-ХХІ століть явище фасилітації. Розробку концепції педагогічної фасилітації розпочав у 50-х роках ХХ століття К.Роджерс.Він зазначив, що навчання може бути результативним, якщо стосунки педагога з учнем полегшують процес навчання, актуалізують власне бажання вчитися. При цьому ключовим є питання саморозвитку, а не менш важливим – поняття самореалізації.

У переважній більшості педагогічні колективи нашого району творчі, самодостатні, вони сприяють розвитку особистості вихованця, допомагають йому вчитися отримувати знання, стимулюють потребу в особистісному зростанні. Тобто вони є фасилітаторами.

Зразки позитивної діяльності у цьому напрямку задекларовано у педагогічних колективах гуманітарної гімназії, загальноосвітніх школах №3, 4 м.Костополя, Деражненській, Берестовецькій загальноосвітніх школах І-ІІІ ступенів, Бичальській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів та ін.

Освітяни вищезазначених закладів розуміють, що реальний перехід до гуманістичної парадигми можливий лише за умови оволодіння більшістю працівниками новим педагогічним мисленням. При цьому кожен педагог від початку налаштований на те, щоб не підганяти дитину під свої уявлення про те, якою вона має стати, а формувати її майбутній образ, індивідуальну траєкторію особистісного розвитку за його (педагога) безпосередньою участю. Таким чином, ключовою фігурою на шляху реформування освіти стає педагог - фасилітатор, учитель, здатний спонукати і надихати учня на інтенсивний, усвідомлений саморозвиток.

Тому сьогодні як ніколи у педагогічній діяльності важливим є той факт, аби обмежити педагога у здійсненні технокрактичних підходів до дитини. У зв’язку з цим значимою стає роль керівника, який зобов’язаний підтримувати педагога-фасилітатора, спрямувати колектив у необхідне русло та організувати навчання для інших.

Із цією метою у педколективі визначаються пріоритетні напрямки роботи, зокрема:

- координація колективних форм і методів роботи (семінари, практикуми);

- самоосвіта (атестація, оволодіння новітніми технологіями) з метою вдосконалення фахової підготовки та підвищення педагогічної майстерності;

- організація заходів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу учнів та вчителів;

- удосконалення форм і методів навчання та контролю за розвитком знань, умінь і навичок учнів;

- активізація розумової діяльності учнів шляхом науково-дослідницької діяльності, участі в конкурсах, олімпіадах;

- міжпредметні зв’язки на уроках та в позаурочний час.

В арсеналі таких заходів позитивно зарекомендували себе методичні структури, на засіданнях яких розглянуто питання «Виявлення взаємозв’язків між індивідуальними якостями особистості педагога та його готовності до виконання ролі фальсифікатора».

Організації таких засідань передувало проведення у загальноосвітніх навчальних закладах анкетування «Готовність до здійснення фасилітативної діяльності», тренінгів.

Педагоги добре розуміють свою роль учителя-фасилітатора, тому на уроках у них панує партнерство і співробітництво,використовуються інтерактивні форми і методи роботи: проектна методика, стратегіяпрактичного мислення, «ажурна пилка», «мозковий штурм», дебати, дискусії, уроки-ігри, диспути, подорожі, екскурсії.

Однією з головних фасилітативних форм роботи є консультпункт, роботу якою можна організувати як з педагогами, учнями, так з батьками, адже є проблеми, у вирішенні яких зацікавлені всі.

Керівник і учасники консультпункту є співробітниками і партнерами. Головне завдання їх діяльності — надання допомоги, вирішення чергових проблем, аналіз особистого досвіду, розширення перспектив використання нових знань на практиці, оволодіння прийомами самоаналізу та самооцінки.

Наприклад, голови батьківського комітету гуманітарної гімназії та класні керівники 11-х класів отримали консультацію з питань проходження ЗНО, разом виробили пам’ятку з підготовки до ЗНО. Вони зустрілися зі своїми учнівськими та батьківськими колективами, поділилися інформацією та проаналізували її.

Системою стало проведення у навчальних закладах предметних тижнів. Учителі працюють із учнями-консультантами, обговорюють план проведення тижня, різноманітні організаційні питання. У свою чергу учні працюють у своїх класних колективах, що сприяє їх хорошій організації та активності у різноманітних заходах.

Одним із методів фасилітативної підготовки педагогів є обмін досвідом. Найціннішим є особистий досвід, який ми переосмислюємо самостійно. Однак дуже важливим є порівняння свого бачення з практикою і розробками інших. Наші педагоги активно здійснюють обмін досвідом із колегами на засіданні методичних структур, обласних, районних семінарах. Фасилітативна спрямованість педагогічної діяльності передбачає включення вчителів у процес

творення, створення культурно-освітнього та інноваційного середовища. Проявом цього є випуск методичних посібників та участь у конкурсі-ярмарку педагогічної творчості.

Заслуговує на увагу і такий приклад. Із метою вивчення світового педагогічного досвіду педагоги гуманітарної гімназії беруть участь у різноманітних проектах, що проводяться Американськими Радами в програмі освітніх обмінів.

Участь у Міжнародних, Всеукраїнських конференціях надає реальну можливість для підвищення професійної компетентності педагога.

Щоб створити позитивний настрій, спонукати до творчості, саморозвитку, стимулювання бажання ефективно працювати у навчальних закладах району, діє система заохочень педагогічних працівників та учнів (премії; щомісячні надбавки до заробітної плати творчо працюючим учителям; премії дітям від меценатів за результативність у ІІІ і ІV етапах олімпіад із базових дисциплін та ІІ і ІІІ етапах МАН тощо).

Така фасилітативна поведінка, а також обґрунтований вибір оптимальних форм і методів, їх застосування засвідчує прагнення всіх учасників навчально-виховного процесу дійти згоди у визначенні стратегії розвитку колективу, досягти відповідних результатів.
Секція 2. Завідувачі районних (міських) методичних кабінетів (центрів)
Координатор секції:Мельник Надія Адамівна, завідувач кабінету координації методичної роботи, доцент кафедри управління освітоюРівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Тема. Інноваційні підходи до організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами в умовах методичного кабінету
Науково-теоретична частина
Мельник Надія Адамівна,

завідувач кабінету координації методичної роботи, доцент кафедри управління освітою Рівненського

обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
СТВОРЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ОСВІТИ
Згідно з Національною доктриною розвитку освіти в Україні пріоритетними напрямами визначено європейський рівень якості й доступності освіти;створення системи безперервної освіти, спрямованої на задоволення інтересів громадян у постійному підвищенні професійного рівня відповідно до кон’юнктури ринку праці, забезпечення потреб суспільства і держави у висококваліфікованих конкурентоспроможних фахівцях. Це вимагає модернізації освітньої галузі, сучасного підходу до організації підготовки педагогів, який дозволить поєднувати фундаментальність професійних базових знань з інноваційністю мислення та практично-орієнтованим, дослідницьким підходом до розв’язання освітянських проблем.

Двадцять перше століття потребує створення такої нової школи, яка формуватиме нову модель педагога, професіоналізм учителя з інноваційним мисленням. М.Лук`янова зазначає: «Професійна компетентність педагога інтегрує компоненти, основним критерієм яких є спрямованість на учня як головну цінність учительської праці й потреба в самопізнанні, удосконаленні своєї діяльності відповідно до змін учня. Для цього недостатньо загальної ерудиції, інформаційної освіченості в системі соціальних знань. На першому місці мають бути ціннісна зрілість фахівця, уміння вибирати пріоритети у своїй фаховій діяльності. Для вчителя це завдання є на порядок вище в порівнянні з іншими професіями — адже йдеться про формування майбутніх громадян, людини як члена суспільства, самодостатньої особистості, здатної жити, творити, перемагати».

На постійне вдосконалення фахової майстерності педагогічних кадрів акцентовано увагу Радою Європи та Європейською Комісією. У багатьох документах даються основні характеристики вимог щодо педагогічної професії, визначаючи її як: висококваліфіковану професію; професію, що вимагає неперервного навчання; мобільну професію; професію, що базується на партнерстві.

Підвищення рівня освіченості педагогів, виховання соціально адаптованої, відповідальної та стратегічно мислячої особистості є основною метою освіти для сталого розвитку. Тому держава і суспільство підвищили вимоги до педагогічних працівників щодо застосування ними інноваційних педагогічних технологій та методик, реалізації принципів індивідуалізації, диференціації, інтеграції навчання у практичній діяльності, впровадження інтерактивних форм, нових методів і засобів навчання, виховання й управління, тобто таких професійних умінь та навичок, що ґрунтуються на сучасних спеціальних знаннях, критичному мисленні, здатності застосовувати наукові надбання на практиці.

На Рівненщині визначено власну стратегію модернізації регіональної системи неперервного підвищення кваліфікації педагогічних працівників, передбачено сучасні організаційні форми підготовки конкурентоспроможних фахівців,відпрацьовуються і запроваджуються інноваційні моделі, зокрема: модель безперервної освіти (один із основних глобальних викликів XXI століття), модель неперервного підвищення кваліфікації працівників районних (міських) методичних служб, модель професійного розвитку педагогічних кадрів системи загальної середньої освіти, побудовану на засадах модульно-диференційованого підходу, які б задовольнили потреби педагогічних працівників різних спеціальностей і категорій.

Оптимальними шляхами модернізації системи неперервного підвищення кваліфікації педагогічних працівників у сучасних умовах є не тільки розроблення інноваційних мобільних моделей підвищення кваліфікації, в основі яких індивідуалізація навчання, практична зорієнтованість здобутих знань, наступність, системність і безперервність, а й залучення педагогічних працівників до участі в інноваційних проектах (вітчизняних і за кордоном); планування методичної роботи з педагогами відповідно до рівнів педагогічної творчості (інформаційно-відтворювальний, адаптивно-прогностичний, раціоналізаторський, науково-дослідницький, креативно-прогностичний), що забезпечить диференціацію роботи з педагогами області; розробка нового формату підготовки конкурентоспроможного фахівця системи освіти.

Реалізація моделі неперервного підвищення кваліфікації працівників районних (міських) методичних служб, що впроваджується в умовах експериментального регіонального підходу, дозволяє найбільш ефективно оцінити рівень підготовки методиста. Такий підхід до навчання методистів за інноваційним підходом значно підвищує мотивацію учасників навчального процесу, дозволяє задовольнити потреби професійного росту відповідно до індивідуальної траєкторії формування компетентностей кожного методиста.

Модель професійного розвитку педагогічних кадрів системи загальної середньої освіти, розроблена на основі модульно-диференційованого підходу, реалізується у трьох основних площинах: курси підвищення кваліфікації на базі інституту, міжатестаційне підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом участі у роботі структурних методичних підрозділів та самоосвітня діяльність. Це дозволяє не лише поглибити знання, вміння й навички педагогічного працівника з дисципліни, але й розширити інформаційний простір особистості, забезпечити її особистісне зростання.

Зроблено акцент на модернізацію змісту підвищення кваліфікації з урахуванням індивідуальних професійно-особистісних потреб і запитів педагогів різних кваліфікаційних категорій та спеціальностей, розроблення концептуальних основ навчання для різних категорій фахівців, зміну ракурсу навчання з інформаційної складової на соціокультурну, ціннісну, особистісно-розвивальну, створення і впровадження нових технологій, методик та систем навчання. У зміст діяльності покладено інноваційні підходи до процесу підвищення фахової кваліфікації педагогів.

Формування професійної компетентності педагогічного працівника у міжатестаційний період здійснюється на основі реалізації комплексу взаємопов'язаних організаційно-педагогічних, науково-методичних, дослідно-експериментальних заходів, що передбачає як шкільний і районний рівні (семінари, тренінги, інструктивно-методичні наради, методичні об'єднання), так і заходи обласного і всеукраїнського рівнів (робота обласних опорних закладів освіти, шкіл педагогічного досвіду, шкіл методичної майстерності, творчих лабораторій, майстер-класів, написання авторських програм, посібників,


МОДЕЛЬ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНА РАДА
Навчально-методичнікабінети, центри
Новопризначені методисти
Методисти-предметники
Завідувачі РМК, ММК, НМЦ


  • Стажування в РОІППО.

  • Навчально-методичні семінари.

  • Методичні сесії.

  • Консультування (у т.ч. інтернет).

  • Методичні вебінари.

  • Школа новопризначеного методиста.

  • Методичний калейдоскоп «Інноваційні форми навчання дорослих».

  • Тренінги.

  • Творчі звіти.

  • Школа методиста-предметника.

  • Семінари.

  • Серпневі методичні студії.

  • Майстер-класи.

  • Школи методичної майстерності.

  • Школи педагогічного досвіду.

  • Творчі групи.

  • Інструктивно-методичні наради.

  • Ярмарок методичних ідей.

  • Методичні мости.

  • Інтернет-конференції.

  • Тематичні вебінари.

  • Стажування в РОІППО.

  • Школа новопризначеного завідувача РМК, ММК, НМЦ.

  • Семінари.

  • Майстер-класи.

  • Школи педагогічного досвіду.

  • Авторські школи.

  • Інструктивно-методичні наради.

  • Конференції (у т.ч. інтернет).

  • Творчі групи.

  • Фестивалі методичної творчості.

  • Методичні студії.

  • Асоціація методичних працівників.

  • Тренінги.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   38


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка