Націанальна академія педагогічних наук України двнз «Університет менеджменту освіти» Управління освіти І науки Рівненської обласної державної адміністрації Рівненський



Сторінка34/38
Дата конвертації04.04.2016
Розмір8.72 Mb.
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   38

Але, в руслі гуманістичного відгуку на глобальні проблеми сьогоднішнього світу, є формування в учнів розуміння життя як творчого акту, нового ставлення до світу на основі гуманістичних поглядів з метою збереження рівноваги «людина-природа», «людина-суспільство», «людина-людина».

Саме на цьому наголошує сучасна концепція педагогіки життєтворчості. У ній утверджується розуміння життя як акту творчості, коли особистість розробляє і здійснює свій життєвий проект і несе відповідальність за свою особисту долю (Р.А.Ануфрієва, І.Г.Єрмаков, В.Д.Повзун, Л.В. Сохань та ін.).

Щоб стати творцем власного життя, навчитися пізнавати навколишній світ, адаптуватися до непростих умов сьогодення, необхідно мати розвинені творчі здібності. Здатність до самостійного творчого життя формується поступово і ґрунтується на розкритті творчого потенціалу дитини, її саморозвитку [3, c.19].



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


  1. Гончаренко С.У. Український педагогічний енциклопедичний словник / С.У. Гончаренко. - Рівне: Волинські обереги, 2011. – 552с.

  2. Гуманізація процесу навчання в школі: навчальний посібник / за ред. С.П.Бондар. – 2-ге вид., доповн. – К.: Стилос, 2001. – 256 с.

  3. Клепіков О.І., Кучерявий І.Т. Основи творчості особи: навч. посібник / О.І.Клепіков, І.Т. Кучерявий. – К.: Вища школа, 1996. – 295 с.

  4. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи/ під заг. ред. О.В.Овчарук. – К.: ”К.І.С.”, 2004. – 112 с.– (Серія «Бібліотека з освітньої політики»).

  5. Поташник М.М. Педагогическое творчество: проблеми развития и опыт: пособие [для учителя] / М.М. Поташник. - К., 1988.

  6. Явоненко М.В. Творча компетентність особистості як запорука її життєвого успіху [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //http://tdo.at.ua/publ/rozvitok_tvorchosti/tvorcha_kompetentnist/4-1-0-12.


Лєдяєва Оксана Петрівна,

лауреат Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року – 2007»

у номінації «Образотворче мистецтво»,

вчитель Рівненської загальноосвітньої школи

І – ІІІ ступенів №1 ім. В. Короленка
НОВІ НАПРЯМКИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ

ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА.

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ:

РЕАЛІЇ, МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

(ФРАГМЕНТ МАЙСТЕР-КЛАСУ)
Мета:розповісти про нові напрямки та тенденції методики викладання образотворчого мистецтва; розкрити важливість мотиваційного етапу уроку; навести приклади мотивації навчальної діяльності на уроках образотворчого мистецтва.

План проведення:

  1. Напрямки та тенденції методики викладання образотворчого мистецтва вЗНЗ.

  2. Мотивація навчальної діяльності — рушійна сила творчого процесу.

  3. Зміст, форми і методи мотивації навчальної діяльності учнів.

  4. Технології навчання образотворчого мистецтва вЗНЗ.


Опанасець Інна Станіславівна,

дипломант Всеукраїнського конкурсу

«Вчитель року – 2001»

у номінації «Музичне мистецтво»,

вчитель Рівненського

навчально-виховного комплексу «Гармонія»
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ НА УРОКАХ МИСТЕЦЬКОГО СПРЯМУВАННЯ

(ФРАГМЕНТ МАЙСТЕР-КЛАСУ)
Мета: розкрити поняття «опорний конспект» та принципи його створення; навести приклади його застосування на уроках музики, образотворчого мистецтва та художньої культури; формувати комплекс художніх компетентностей, що забезпечують здатність керуватися набутими знаннями та вміннями.

План проведення:

  1. Поняття «опорний конспект».

  2. Принципи створення «опорного конспекту».

  3. Застосування на уроках мистецького спрямування. Практична частина.

  4. Перегляд презентації: «Зразки опорних конспектів на уроках музики, образотворчого мистецтва та художньої культури».

Денисюк Лілія Федорівна,

лауреат обласного туру Всеукраїнського конкурсу

«Вчитель року – 2007» у номінації «Образотворче мистецтво»,

вчитель Рівненської класичної гімназії «Престиж»
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ ТВОРЧОЇ РОБОТИ

НА УРОКАХ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ В 11 КЛАСІ

(ФРАГМЕНТ МАЙСТЕР-КЛАСУ)
Мета:сформувати поняття про практичну роботу як складову уроку художньої культури, розглянути види практичних робіт, виконати практичну роботу із слухачами.

У Програмі зазначається, що: «мета вивчення художньої культури полягає в особистісному художньо-естетичному розвитку учнів, формуванні у них світоглядних орієнтацій і компетенцій у сфері художньої культури, вихованні потреби у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні в процесі опанування цінностями української та зарубіжної культурно-мистецької спадщини».

Завдання курсу художньої культури:


  • збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, формування культури почуттів, пробудження особистісно-позитивного ставлення до мистецьких цінностей;

  • опанування учнями художньо-практичними вміннями та навичками, формування комплексу художніх компетенцій, що забезпечують здатність керуватися набутими знаннями та вміннями у самостійній діяльності, в процесі самоосвіти;

  • усвідомлення власної причетності до художніх традицій свого народу з одночасним розумінням особливостей інших національних картин світу;

  • виховання культури міжнаціонального спілкування через вивчення художніх традицій народів різних країн.

І мета і завдання курсу обов’язковим етапом урокувизначають практичну роботу учнів. Спроба практично досягти певного результату допомагає школяру гідно оцінити свої здібності та колосальні надбання, якими володіє світова художня культура.

В 11 класі зміст Програми систематизовано за видами мистецтв на матеріалах світових зразків, що не вивчалися на предметах гуманітарного циклу у попередніх класах, тому поряд з історичними особливостями та філософським контекстом художніх творів варто знайомити учнів із мистецтвом того чи іншого народу. А зважаючи на те, що мистецтва деяких народів завойовують у нашому суспільстві все більшу популярність(східні танці, екібана, батік, орігамі, кусудама, фен-шуй, дизайнерські використання африканських чи азійських мотивів в одязі та ін.), то робити це буде не так і складно.

Змістове наповнення тем поряд з іншими передбачає формування комунікативних, творчо-діяльнісних і самоосвітніх компетенцій, оволодіння досвідом самостійної творчої діяльності, сприймання цієї діяльності як невід’ємної частки свого життя.

Орієнтовні практичні завдання до тем спрямовані на формування потреби у спілкуванні з творами мистецтва, розвиток творчих здібностей учнів та розширення їх внутрішнього досвіду, наповненого особистісним смислом. Учитель може їх замінювати, але не відходити від контексту теми, що вивчається. Керуючись настановами Програми, і зважаючи на насиченість уроку, ми можемо навчити учнів певних практичних навичок, але творча робота(індивідуальна, парна чи колективна) виконуватиметься вже в позаурочний час.

Виходячи із запропонованих Програмою завдань, умовно можна поділити їх на такі види:


  • Пізнавально-презентаційного характеру(створити альбом, виготовити презентацію, підготувати виступ, представлення, реферат тощо).

  • Організаційно-комунікативного характеру(підготувати диспут, конференцію,мистецький вечір).

  • Практична діяльність учнів (виконати мистецький твір – малюнок, танець, пісню, макет, фото, відео тощо).

  • Відвідування музеїв, виставок тощо.

Виходячи з власного досвіду, намагаюся на уроці ознайомити учнів із різними видами мистецтв, навчити практично виконувати ті чи інші мистецькі навички, дозволяю учням самостійно обрати для себе вид практичної діяльності, адже, зрештою, будь-яка практична діяльність спрямована на сприймання результату іншими людьми, на оцінку і самооцінку, на формування вартісної позиції і усвідомлення себе в сучасному світі.
Гумінська Оксана Олексіївна,

кандидат педагогічних наук, доцент кафедриметодики та змісту соціогуманітарної освіти

Рівненського обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти,

доцент кафедри історії, теорії музики таметодики музичного виховання Рівненського державного гуманітарного університету
МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ

ІННОВАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ

(НА ПРИКЛАДІ ДІЯЛЬНОСТІ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ЛАБОРАТОРІЇ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ)





Дата

Зміст роботи

Місце проведення семінару. Виконавці, відповідальні



26.08.

2010


Участь у роботі методичного семінару учителів музичного мистецтва м.Рівне

Обл. бібліотека, відділ мистецтв.

Леус Т.П.,

Гумінська О.О.




Протягом

року


Участь у роботі методичних семінарів, практикумів, круглих столів, конференцій

Гавлітіна Т. М.,

Гумінська О.О.





16.09.10

Методичний семінар із теми «Становлення компетентнісноорієнтованого підходу до навчання музичного мистецтва в умовах сучасної школи»

РОІППО,

Гумінська О.О.





Вересень

«Розвиток творчої особистості шляхом застосування художньо-педагогічних технологій»: майстер-клас та практикум із музичного мистецтва

ЗОШ № 27.

Матюшенко О.В.





21.10.10

Круглий стіл з теми «Експериментальні дослідження з теорії та практики навчання музичного мистецтва»

ЗОШ №24,

Гумінська О.О.,

Леус Т.П.




Листопад

«Наукова доповідь: тема, структура, стиль викладу». Підготовка доповідей за індивідуальною тематикою

Бібліотека РОІППО,

Гумінська О.О.





Листопад

Участь членів НДЛ у педагогічному мості методистів Рівненської та Волинської областей

РОІППО,

Томецька О.М.,

Гумінська О.О.




Листопад-

грудень


Укладання науково-методичного збірника лабораторії: рецензування, редагування, верстка.

Вивчення стану (діагностування учителів музичного мистецтва)



РОІППО,

Гумінська О.О.





Січень

Методичний семінар із показом уроків музичного мистецтва з теми «Активізація пізнавальної діяльності на уроках музичного мистецтва»

ЗОШ №25,

Міськова С.В.,

Лотоцька Н.Ю.




Лютий

Діагностична методика в роботі учителя-дослідника (тести, анкети, схеми для спостереження, завдання для вивчення продуктів діяльності учнів).

Гумінська О.О.

кафедра психології РОІППО





Березень

Калейдоскоп уроків музичного мистецтва за участю членів науково-дослідницької лабораторії






Квітень

Поширення і впровадження в масову педагогічну практику результатів дослідження наукової лабораторії (створення інформаційної бази для інтернет-сайту)

РОІППО,

Гумінська О.О.






Травень

Підведення підсумків роботи, написання звіту


РОІППО,

Гумінська О.О.





Відділення 19. Фізична культура і здоров’я.

Координатор секції: Дубенчук Анатолій Іванович, завідувач кабінету фізичної культури і здоров’я, старший викладач кафедри методики та змісту соціогуманітарної освітиРівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Тема. Здійснення медико-педагогічного контролю в процесі занять фізичною культурою та спортом: сучасні підходи.
Дубенчук Анатолій Іванович,

завідувач кабінету фізичної культури і здоров’я,

старший викладач кафедри методики та

змісту соціогуманітарної освіти

Рівненського обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти.
ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ ВИКОНАННЯ ПРОБИ РУФЬЄ

ТА РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО

СТАНУСЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ УЧНІВ 5-11 КЛАСІВ
Постановка проблеми. Загальновідомо, що останні десятиліття намітилася стійка тенденція погіршення здоров’я учнів загальноосвітніх навчальних закладів України. Особливого резонансу набули трагічні випадки, які сталися на уроках фізичної культури. У період з 2003 по 2008 рік на уроках фізкультури померло 15 школярів: 2003- 1; 2004 – 2; 2006 – 3; 2007 – 4; 2008 – 5. [2]. На превеликий жаль, такий випадок трапився і в Рівненській області.

У більшості випадків основною причиною трагічних смертей є захворювання серцево-судинної системи, які не були продіагностовані під час щорічних медичних оглядів. Насторожує і той факт, що ще 20-25 років тому смертельні випадки з подібними діагнозами були надзвичайною рідкістю.

Тому, з метою забезпечення оптимізації, безпеки та ефективності фізичної культури, своєчасного визначення рівня функціональних можливостей організму учнів, адекватності фізичних навантажень та раннього виявлення ознак хвороб і ушкоджень було видано спільний наказ Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України від 20.07.09р. № 518/674 «Про забезпечення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах», яким затверджені «Положення про медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах» та «Інструкція про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури». Вказані документи зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 17.08.09р. № 772/16788 та від 17.08.09р. № 773/16789 [6].

Зокрема, інструкцією про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури передбачено, що під час щорічних медичних оглядів необхідно діагностувати функціональний стан серцево-судинної системи дітей шкільного віку за методикою функціональної проби Руфьє (див. додаток № 3 до «Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури»). За даною методикою визначаються рівні функціонального резерву серця з урахуванням п’яти градацій: Індекс Руфьє (ІР) дорівнює або менше 3 – високий рівень; ІР = 4 – 6 – вище середнього (добрий); ІР = 7 – 9 – середній; ІР = 10 – 14 – нижче середнього (задовільний); ІР дорівнює або більше 15 – низький рівень. Згідно з додатком № 1 вказаної інструкції учні, з рівнем функціонально-резервних можливостей низький та нижче-середнього повинні бути віднесені до спеціальної медичної групи.



Мета дослідження: вивчити функціональний стан серцево-судинної системи дітей шкільного віку за методикою функціональної проби Руфьє.

Завдання дослідження:

1. Удосконалити методику проведення проби Руфьє.

2. Виявити відповідність показників проби Руфьє віковим особливостям учнів

3. Вивчити динаміку функціонального стану серцево-судинної системи учнів 5-11 класів.



Методи дослідження. Вивчення функціонального стану серцево-судинної системи дітей шкільного віку проводилося за методикою функціональної проби Руфьє, наведеної в додатку 3 «Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури»[6].

Після 3-5 хв. відпочинку, у положенні сидячи, в обстежуваного підраховували частоту серцевих скорочень кожні 15 с., доки не було отримано 2-3 однакові цифри. Отримані дані записували до протоколу і пропонували виконати навантаження: 30 присідань із витягнутими вперед руками протягом 45 с. Учень самостійно вголос здійснював рахунок, що дозволяло уникнути затримки дихання.

Після закінчення присідань учень одразу сідав на спеціально підготовлений стілець зі спинкою і ложив ліву руку на стіл для контролю ЧСС. Як тільки експериментатор фіксував пульс, включався секундомір і проводився підрахунок ЧСС за перші 15 с. першої хвилини відновлення та за останні 15 с. першої хвилини відновлення.

Під час виконання фізичного навантаження уважно стежили за зовнішніми ознаками втоми дитини, щоб не допустити перенавантаження та неадекватної реакції серцево-судинної системи. У випадках, коли спостерігалося значне почервоніння шкіри обличчя, напружений вираз обличчя, значна пітливість, прискорене, уривчасте дихання, учню пропонувалося припинити присідання.

Під час виконання проби уважно стежили за збереженням стандартних умов виконання навантаження. Зокрема, тестування проходило в добре провітреному приміщенні з температурою повітря в межах 18-20 градусів. Обстежувані не повинні були приймати їжу за 1,5-2 години до обстеження. Одежа обстежуваних відповідала температурі повітря (повсякденна або спортивна). Для полегшення контролю за темпом присідань використовувався механічний або електронний метроном з частотою 30 тактів за 45 секунд.

Оцінку функціональних можливостей серцево-судинної системи визначали за індексом Руфьє (ІР), що розраховується за формулою:



Індекс Руфьє (ІР) = (4 х (ЧСС + ЧСС + ЧСС ) – 200) : 10,

де: ЧСС1 – пульс за 15 с. у стані спокою; ЧСС2 – пульс за перші 15 с. першої хвилини відновлення; ЧСС3– пульс за останні 15 с. першої хвилини відновлення.

Згідно із згаданими вище офіційними документами, рівні функціонального резерву серця повинні визначатися з урахуванням п’яти градацій:

ІР становить менше 3 – високий рівень; ІР становить 4 – 6 – вище середнього (добрий); ІР становить 7 – 9 – середній; ІР становить 10 – 14 – нижче середнього (задовільний); ІР становить більше 15 – низький рівень.

Але, у зв’язку з тим, що з даного документа не зрозуміло, до якого рівня потрібно віднести учнів, у яких індекс Руфьє склав, наприклад 3,5 або 6,1, ми користувалися власною методикою оцінки результатів:



ІР становить менше 3,99 – високий рівень; ІР становить 4 – 6,99 – вище середнього (добрий); ІР становить 7 – 9,99 – середній; ІР становить 10 – 14,99 – нижче середнього (задовільний); ІР становить більше 15 – низький рівень.

У науковій літературі ми знайшли декілька різних модифікацій цієї проби під загальною назвою «проба Руфьє». У жодній із доступних нам робіт не обґрунтовано, яка з модифікацій має більшу інформативність. Тому ми цілком і повністю дотримувалися варіанта, який передбачений відповідним наказом та з доповненнями, викладеними в попередньому абзаці.



Результати дослідження. Тестування проводилося в трьох навчальних закладах Рівненської області: Рівненському обласному ліцеї-інтернаті, Рівненській ЗОШ № 23, Деражненській ЗОШ I-III ст. Костопільського району в період з 04.10.2010 по22.12.2010. Принципом відбору навчальних закладів для проведення дослідження стало бажання учителів фізичної культури даних закладів будувати навчально-виховний процес із фізичної культури на діагностичній основі.

До тестування допускалися лише ті учні, які в 2010-2011 навчальному році пройшли поглиблений медичний огляд. За результатами огляду їм була рекомендована основна медична група для занять фізичною культурою. Упродовж місяця, який передував тестуванню, вони не хворіли, відвідували навчальні заняття у школі та не пропускали уроків фізичної культури.

Ця інформація з’ясувалася в ході вивчення довідок про проходження поглибленого медичного огляду, наказів директорів шкіл про розподіл учнів на медичні групи, класних журналів, співбесід із учителями фізичної культури та учнями.

На момент проведення тестування з учнями проводилася бесіда щодо їхнього самопочуття, фізичних навантажень упродовж робочого дня та безпосередньо перед тестуванням, часу останнього прийняття їжі. Учні, які скаржилися на погане самопочуття або мали у день тестування значні фізичні навантаження на уроках фізичної культури, тренуваннях чи побуті, до тестування не допускалися взагалі або проходили його в інший час. Частина учнів старших класів відмовлялися від проведення тестування без пояснення причин, що без будь-яких умов приймалося. Але переважна частина учнів наполягали на тестуваннінавіть тоді, коли їм відмовляли через об’єктивні обставини. У такому разі, залежно від причин, призначався інший час для тестування.

Усього протестовано 398 учнів 5-11 класів, яким, за наслідками поглибленого медичного огляду, були рекомендовані заняття фізичною культурою в основній медичній групі. У цілому були отримані такі результати (таблиця 1):

Таблиця 1

Рівні функціонального резерву серця учнів 5-11 класів


Рівні функціонального резерву серця

Деражнен-ська ЗОШ (5-7 кл)

ЗОШ 23

м. Рівне


(5-7 кл)

Обласний ліцей-інтернат

Всього

8 кл.

10 кл.

11 кл.




К-сть

%

К-сть

%

К-сть

%

К-сть

%

К-сть

%

К-сть

%

Низький

4

13,3

8

13,1

2

2,2

8

8

5

4,3

27

6,8

Нижче середнього

18

60,1

25

41

31

34,4

36

35,6

63

54,3

173

43,5

Середній

4

13,3

17

27,9

40

44,4

44

43,6

33

28,5

138

34,7

Вище середнього

4

13,30

11

18

17

19

13

12,8

12

10,3

57

14,3

Високий

0

0

0

0

0

0

0

0

3

2,6

3

0,7

Всього обстежено учнів

30




61




90




101




116




398

100

Як бачимо, низький та нижче середнього рівні функціонального резерву серця мають 50,3 відсотка учнів, віднесених лікарями до основної медичної групи. Згідно з додатком №1 до «Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури» усі ці учні повинні були б бути віднесені до спеціальної медичної групи. Але, як ми з’ясували в процесі співбесіди з учнями, жоден із них під час проходження поглибленого медичного огляду пробу Руфьє не виконував.

На момент проведення тестування в цих навчальних закладах офіційно до спеціальної медичної групи було віднесено 10,2% учнів. Отже, при умові повного виконання вимог «Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури», кількість учнів спеціальної медичної групи могла б скласти 60,5%.

І справді, такі приклади в області є. Так, у Сатиївській ЗОШ Дубенського району до спеціальної медичної групи було віднесено 65,2% учнів. У Володимирецькій ЗОШ № 1, за наслідками медичного огляду, учні спеціальної медичної групи склали 41,2%, підготовчої – 50,7%, основної – 8,1%. У цих навчальних закладах проба Руфьє лікарями проводилася.

Наведені дані потребують подальшого вивчення. Якщо вони відповідають дійсному стану здоров’я учнів, то потрібно переглядати всю систему фізичного виховання. Адже у нинішніх умовах учень, який віднесений до спеціальної медичної групи, як правило, не виконує на уроках фізичної культури жодних фізичних вправ. Додаткові заняття з такими учнями не проводяться у більшості шкіл через брак коштів. Таким чином, проблема не тільки не вирішується, але й поглиблюється через подальше зниження рухової активності цієї категорії учнів.

Найбільше учнів із низьким та нижче середнього рівнем функціонального резерву серця (60,4 %) серед учнів 5-7 класів. І цьому є науково обґрунтоване пояснення. Відповідно до вікових норм частота серцевих скорочень із віком знижується (див. таблиця 2). Так, у п’ятикласника ЧСС за нормою на 8 ударів більша, ніж восьмикласника. Оскільки в пробі Руфьє ЧСС підраховується 3 рази, то різниця Індексу Руфьє становитиме 2,4 одиниці (3 х 8 : 10 = 2,4). А у першокласника, навіть без виконання навантаження, Індекс Руфьє становитиме 11,8 (106 х 3 – 200 : 10 = 11,8). Таким чином, фактично усі першокласники потраплятимуть у спеціальну групу.



Таблиця 2

Частота серцевих скорочень у дітей за хвилину
(за М.Г. Сандураччи, Г.Боно, 1966 р.)


Вік

Середня ЧСС за нормою

4-6 років

106

6-8 років

98

8-10 років

88

10-12 років

84

13 років і старші

80

Отримані нами результати свідчать, що оцінка рівня функціонального резерву серця учнів повинна мати вікову градацію. У протилежному випадку вона втрачає свою інформативність. Адже сама проба розрахована на учнів старших класів та дорослих.

Проте офіційних розпоряджень про внесення змін у спільний наказ Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України від 20.07.09р. № 518/674 не надходило. А, як відомо, накази потрібно виконувати.

Разом із тим, дослідження з цього приводу вченими проводилися. У літературі можна знайти відповідні дані щодо внесення поправок у розрахунок Індексу Руфьє з урахуванням вікових відмінностей [4;7] (таблиці 3,4).



Таблиця 3

Оцінка проби Руфьє у дітей різного віку

Оцінка результатів

Значення проби Руфьє залежно від віку

15 років і більше

13-14 років

11-12 років

9-10 років

7-8 років

Низький

15 і більше

16,5

18

19,5

21

Нижче середнього

11-15

12,5-16,5

14-18

15,5 19,5

17-21

Середній

6-10

7,5-11,5

9-13

10,5-14,5

12-16

Вище середнього

0,5-5

2-6,5

3,5-8

5-9,5

6,5-11

Високий

0

1,5

3

4,5

6



Таблиця 4
Оцінка проби Руфьє у дітей різного віку

Вік

Оцінка в балах

низький

нижче среднього

середній

вище середнього

високий

6

>=22,5

22,4-17,5

17,4-15,5

15,4-12,6

<=12,5

7-8

>=21,0

20,9-16,0

15,9-14,0

13,9-11,1

<=11,0

9-10

>=19,5

19,4-14,5

14,4-12,5

12,4-9,6

<=9,5

11-12

>=18,0

17,9-13,0

12,9-11,0

10,9-8,1

<=8,0

13-14

>=16,5

16,4-11,5

11,4-9,5

9,4-6,6

<=6,5

15-18

>=15,0

14,9-10,0

9,9-8,0

7,9-5,1

<=5,0

Оскільки дані у різних авторів дещо відмінні, то ми вважаємо, що питання потребує подальшого вивчення. Проте безсумнівним є той факт, що не припустимо робити оцінку Індексу Руфьє без урахування вікових особливостей учнів.

Разом з тим, отримані нами дані свідчать, що сама по собі проба Руфьє є достатньо інформативною. Усі обстежені учні, які відвідують систематично уроки фізичної культури та спортивні секції, мають рівень функціонального резерву серця не нижче середнього.

Розглянемо тепер, чи є відмінності у рівні функціонального резерву серця у хлопців та дівчат (див. таблиці 5,6).



Таблиця 5

Рівні функціонального резерву серця дівчат 5-11 класів

Рівні функціонального резерву серця

Деражнен-ська ЗОШ (5-7 кл)

ЗОШ 23

м. Рівне


(5-7 кл)

Обласний ліцей-інтернат




8 кл.

10 кл.

11 кл.

Всього

К-сть

%

К-сть

%

К-сть

%

К-сть

%

К-сть

%

К-сть

%

Низький

3

30

2

10

1

2,2

6

10,9

5

6,9

17

8,4

Нижче середнього

5

50

10

50

22

50

24

43,6

52

71,2

113

55,9

Середній

1

10

5

25

16

36,4

18

32,8

14

19,2

54

26,7

Вище середнього

1

10

3

15

5

11,4

7

12,7

2

2,7

18

9,0

Високий

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

Всього обстежено учнів

10




20




44




55




73




202

100


Таблиця 6

Рівні функціонального резерву серця хлопців 5-11 класів

Рівні функціонального резерву серця

Деражнен-ська ЗОШ (5-7 кл)

ЗОШ 23

м. Рівне


(5-7 кл)

Обласний ліцей-інтернат




8 кл.

10 кл.

11 кл.

Всього

К-сть

%

К-сть

%

К-сть

%

К-сть

%

К-сть

%

К-сть

%

Низький

1

5

6

14

1

2,2

2

4,3

0

0

10

5,1

Нижче середнього

13

65

15

37

9

19,6

12

26,1

11

25,6

60

30,6

Середній

3

15

12

29

24

52,2

26

56,5

19

44,2

84

42,9

Вище середнього

3

15

8

20

12

26

6

13,1

10

23,2

39

19,9

Високий

0

0

0

0

0

0

0

0

3

7

3

1,5

Всього обстежено учнів

20




41




46




46




43




196

100
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   38


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка