Націанальна академія педагогічних наук України двнз «Університет менеджменту освіти» Управління освіти І науки Рівненської обласної державної адміністрації Рівненський



Сторінка25/38
Дата конвертації04.04.2016
Розмір8.72 Mb.
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   38
Тема. Організація роботи з підвищення науково-методичного рівня вчителів математики у процесі реалізації сучасних підходів в освіті.
Пекарська Лариса Володимирівна,

завідувач кабінету математики,

старший викладач кафедри методики

і змісту природничо-математичної освіти та інформаційних технологій Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
ПРЕЗЕНТАЦІЯ СИСТЕМИ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ КАБІНЕТУ МАТЕМАТИКИ РІВНЕНСЬКОГО ОБЛАСНОГО ІНСТИТУТУ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
Сучасні тенденції розвитку освіти обумовили певні зміни в методичній роботі з педагогічними кадрами. На етапі переходу до нової моделі розвитку освіти науково-методична робота стає важливою складовою післядипломної педагогічної освіти і повинна передбачати цілісну систему дій і заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного педагогічного працівника, залучення їх до інноваційної діяльності, науково-дослідної роботи. У зв’язку з цим дещо змінюється мета науково-методичної роботи, оновлюється її зміст, оптимізується структура, апробуються нові форми роботи.

Основними напрямами підготовки вчителя, які складають зміст науково-методичної роботи методичних служб, є комплекс методологічних, педагогічних, методичних, культурологічних проблем, що висуваються і вирішуються шляхом залучення педагогів до практичної діяльності, спрямованої на підвищення їх професіоналізму. О.М.Зевіна та О.М.Моїсеєв відзначають, що ці напрями мають бути взаємопов’язані, взаємодоповнені й збалансовані [3].

Працівники кабінету математики спрямовують свою роботу на науково-теоретичне та методичне забезпечення вчителів математики через систему курсової та семінарської підготовки, впровадження в практику роботи досягнень педагогічної науки, досвіду вчителів.При цьому пріоритетними напрямками роботи кабінету математики є:


  • підвищення методичного рівня вчителів, спрямування їх діяльності на вдосконалення навчально-виховного процесу на основі впроваджень досягнень психолого-педагогічних наук та інноваційних технологій навчання;

  • надання методичної, інформаційної, консультативної допомоги працівникам ЗНЗ, відділів освіти;

  • удосконалення системи міжкурсового обслуговування вчителів;

  • налагодження системи моніторингових досліджень якості математичної освіти;

  • активізація роботи вчителів математики щодо використання комп’ютерної техніки в навчально-виховному процесі з математики;

  • методичне забезпечення переходу на нові програми 11-річної школи;

  • методичне забезпечення профільного навчання та допрофільної підготовки;

  • підвищення методичного рівня вчителів, спрямування їх діяльності на вдосконалення навчально-виховного процесу на основі впроваджень досягнень психолого-педагогічних наук та інноваційних технологій навчання;

  • надання методичної, інформаційної, консультативної допомоги працівникам ЗНЗ, відділів освіти;

  • удосконалення системи міжкурсового обслуговування вчителів;

  • налагодження системи моніторингових досліджень якості математичної освіти.

Структура науково-методичної роботи кабінету математики Рівненського ОІППО представлена у вигляді схеми:


Основну ідею реформування системи освіти можна сформулювати таким чином: ефективність навчання може бути поліпшена завдяки проектуванню та розповсюдженню інноваційних освітніх систем і технологій.

Із метою поширення та упровадження в практику роботи наукових ідей, педагогічних інновацій, нових освітніх технологій працівниками кабінету математики організовуються та проводяться відповідні семінари, зокрема:



  • семінари для методистів відділів (управлінь) освіти з математики щодо методичних особливостей вивчення математики;

  • семінари для методистів відділів (управлінь) освіти з математики ”Використання комп’ютерних технологій та мультимедійних засобів у навчальному процесі” на базі районних опорних закладів;

  • семінари для вчителів ЗНЗ з теми “Методичні засади побудови підручників»;

  • семінари для методистів відділів (управлінь) освіти з питань технологізації навчального процесу.

Важливим напрямком науково-методичної роботи є підготовка вчителів до роботи з обдарованими дітьми. Тому в практику роботи ввійшов постійнодіючий семінар-практикум для вчителів математики “Особливості роботи з обдарованими дітьми».

Сучасний етап розвитку освіти в Україні характеризується відходом від тоталітарної уніфікації і стандартизації педагогічного процесу, інтенсивним переосмисленням цінностей, пошуками нового в теорії та практиці навчання і виховання. Цей процес не може бути стихійним і потребує управління. Основу інноваційних процесів в освіті складають дві важливі проблеми педагогіки — проблема вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду та проблема впровадження досягнень психолого-педагогічної науки в практику.

Сучасні педагогічні ідеї, результати наукових досліджень з педагогіки і психології для учителів, керівників закладів освіти часто залишаються невідомими через відсутність своєчасної інформації.

Комп’ютерні технології видозмінюють традиційні форми подачі інформації, в тому числі і в галузі освіти. Опис перспективного педагогічного досвіду (ППД) в електронному вигляді дає можливість у повному обсязі подати всі його складові, не виключаючи, а доповнюючи традиційні форми можливостями інформаційно-телекомунікаційних технологій.

Оформлення ППД в електронному вигляді дозволяє включати в інформаційний пакет такі матеріали, які неможливо розмістити в методичному виданні на паперовому носії, наприклад, засоби мультимедіа: презентації, аудіо- та відеоінформації. При такому підході значно знижуються економічні затрати на публікації текстових матеріалів великих обсягів, кольорових ілюстрацій та фотографій.

Окрім перерахованих вище переваг подання ППД в електронному вигляді дозволяє підвищити ефективність сприйняття матеріалу за рахунок максимальної наочності. При оформленні матеріалів досвіду педагогічний працівник майже не обмежений в об’ємі матеріалу, а отже, має можливість детально та яскраво проілюструвати процес практичного використання свого досвіду та його результати. Скомпонований таким чином матеріал учитель та працівники методичних служб з успіхом можуть використовувати у ході педагогічного спілкування з колегами з метою поширення та впровадження досвіду.

У кабінеті математики РОІППО створена картотека ППД учителів математики Рівненської області. Серед них досвід Кордиш Т.Г.учителя математики Острозької ЗОШ І-ІІІ ст. №1, з теми “Практикум з розв’язування задач як спосіб диференційованого навчання математики”;О.М.Крайчук, учителя НВК «РОЛІ», з теми “Використання комп’ютерів на уроках математики з метою інтенсифікації навчального процессу, мислення учнів” тощо.

Розпочато вивчення досвіду вчителя математики Рівненського природничо-математичного ліцею «Елітар» Рівненської міської ради Остапчук Лілії Степанівни з теми «Формування у школярів прийомів мислення як засіб підвищення рівня математичних знань».

Не менш важливими у напрямку поширенння педагогічних ідей та інновацій є опорні заклади. Опорний заклад — це заклад, в якому впроваджується в практику перспективний педагогічний досвід, проводиться експеримент із перевірки результативності та можливості застосування освітніх інновацій, здійснюється робота щодо підвищення науково-методичного рівня і фахової майстерності педагогічних працівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

В області функціонує два обласних опорних заклади з математики.Зокрема, на базі досвіду вчителя математики Березнівськї гімназії Т.Ф. Ширко з теми «Оновлення методики викладання математики з використанням нових навчальних технологій» та досвіду вчителя Сарненської гімназії Т.І.Левитської з теми «Використання інтерактивних технологій на уроках математики».

Основні завдання, над реалізацією яких працює обласний опорний заклад освіти, відображаються у відповідних розділах перспективного та річного планів роботи закладу, Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

В останні роки в педагогічній літературі розглядаються нетрадиційні форми науково-методичної роботи, які відповідають завданням підвищення професійної майстерності за умов реформування загальноосвітніх шкіл. Під такими формами Н.І.Стяглик розуміє відомі в номенклатурі організаційні форми, котрі набувають особливої актуальності через появу якісно нових соціальних завдань, а також ті форми, що потребують нестандартної організації даної роботи для забезпечення оптимального результату при розв’язанні окреслених завдань [5].Серед таких форм — творча група вчителів математики «Проблеми та перспективи профільного навчання з математики».

Уже традиційними в області стали ярмарки педагогічної творчості, в проведенні яких беруть участь педагоги всіх районів і міст. Конкурс спрямовано на розвиток творчої діяльності педагогічних колективів, поширення досвіду роботи кращих загальноосвітніх закладів області, підтримку інноваційних розробок і технологій, утвердження пріоритетів освіти в суспільстві, піднесення іміджу творчого вчителя. Матеріали конкурсів-ярмарок відзначаються різноманітністю, оригінальністю, інноваційним пошуком та авторськими програмами. Творчі педагоги області діляться своїми ідеями, напрацюваннями. У ході ярмарку проводиться «продаж-купівля» проектів, багато матеріалів знаходять своїх «покупців», а це означає, що ідеї будуть реалізовані, запроваджені в практику роботи інших учителів.

У загальноосвітніх навчальних закладах області працює 97 молодих учителів математики (стаж роботи до 3-х років). Тому з метою педагогічного становлення молоді педагоги беруть участь у заняттях Школи молодого вчителя математики, які проводяться у формі тренінгів з метою успішного ознайомленння з новими технологіями у навчально-виховному процесі.

Здійснення повноцінних результативних змін у діяльності загальноосвітньої школи неможливе без високого рівня науково-методичного забезпечення і творчо працюючих педагогічних працівників. Тому питання підвищення їх кваліфікації, вдосконалення майстерності, впровадження у масову практику досягнень психолого-педагогічної науки залишається пріоритетним.

Із цією метою функціонують:



  • курси вчителів математики;

  • курси вчителів природничо-математичних предметів, що працюють у профільних класах;

  • курси вчителів-предметників, що працюють з обдарованими дітьми;

  • курси вчителів математики та креслення;

  • курси, що поєднують підвищення кваліфікації з фаху та вивчення предмета за програмою «Intel».

Таким чином, сьогодні навчально-методичний кабінет математики намагається працювати цілеспрямовано, відповідно до завдань, поставлених державою перед системою освіти: від цільового підвищення кваліфікації педагогічних кадрів і методичного оснащення ЗНЗ до координації роботи педагогічних колективів на базі сучасних досягнень науки і вивчення результативності навчально-виховного процесу та якості його освітньо-кваліфікаційного забезпечення.

Вивчення інструктивно-методичних документів органів освіти, матеріалів про передовий, новаторський і масовий досвід розбудови української національної школи, а також результати психолого-педагогічних і школознавчих досліджень дозволяють зробити висновок, що мета, завдання, зміст і форми наукової роботи методичних служб змінювались на різних етапах розвитку держави. Однак на всіх етапах розвитку суспільства в Україні робота методичної служби була спрямована на розв’язання таких головних завдань:

- підвищення якості навчально-методичної діяльності шкіл;

- підвищення науково-методичного рівня педагогів;

- забезпечення безперервності освіти;

- створення нової практики освіти;

- вивчення й поширення кращого педагогічного досвіду;

- допомога педагогам у самоосвіті;

- активізація творчого потенціалу вчителів на діагностичній основі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


  1. Рекомендації щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами в системі післядипломної освіти // Освіта України. – 2002. - №54. - С.5.

  2. Єрмола А.М., Василенко О.М. Технологія організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами: науково-метод. посіб. /А.М.Єрмола, О.М. Василенко. – Харків: Курсор, 2006. – 312 с.

  3. Методическая работа в школе: организация и управление / под общ. ред. М.М.Поташника. – М.: Дидаткика, 1991. - 192 с.

  4. Моисеев А. М. Заместитель директора по научно-методической работе (функции, полномочия, технология деятельности): пособие [для руководителей образовательных учреждений] / А.М. Моисеев, О.М. Моисеева; ред. М.М.Поташник. – М.: Педагогическое общество России, 2001. – 256 с.

  5. Стяглик Р.І. Нетрадиційні форми навчання та їх вплив на якість навчального процесу в школі: автореф. дис. На здобуття наук. ступеня канд. пед. наук. – Харків, 1994. – 24 с.



Мотруніч Тетяна Володимирівна,

учитель-методист, учитель математики Березнівської гімназії
МАЙСТЕР-КЛАС ЯК ОДНА ІЗ ФОРМ

МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ З УЧИТЕЛЯМИ
Залежно від того, як змінюються завдання,

що стоять перед школою,

змінюються і завдання науково-методичної роботи.

І.П.Жерносек
Першочергові завдання сучасної школи чітко визначені Національною доктриною розвитку освіти: створення умов для розвитку особистості й творчої самореалізації кожного громадянина України, виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя.

Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України Концепція розвитку освіти в Україні визначає загальну філософію сучасної освіти, її пріоритети і принципи, основні напрями, механізми та перспективи розвитку освітньої галузі.

Провідна роль у реалізації визначених завдань належить Вчителю, який нині має працювати на рівні сучасних вимог, постійно удосконалюючись, розвиваючи і збагачуючи свою професійну компетентність, інноваційну культуру, технологічний потенціал.

«Найважливіша умова успішної роботи школи, — підкреслював В.О.Сухомлинський, — це багате, різностороннє інтелектуальне життя педагогічного колективу, допитливість, інтерес до нового в науці, постійний інтелектуальний ріст».

Широке коло завдань методичної діяльності, характер її постійно оновлюваного змісту, а також рівень компетентності педагогічних кадрів, який також зазнає змін, потребують різноманітних форм роботи.

Однією з таких форм є майстер-клас.

Майстер-клас є ефективною формою професійного навчання педагогічних кадрів, підвищення їх фахової майстерності на основі освоєння перспективного педагогічного досвіду.

Майстер-клас створюється на базі досвіду роботи педагогічного працівника (заслуженого вчителя України, вчителя-методиста, вчителя вищої кваліфікаційної категорії, методиста-кореспондента, переможця конкурсу «Учитель року», лауреата конкурсу педагогічної майстерності, досвід якого узагальнено обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти, апробовано районним методичним кабінетом, схвалено постановою вченої ради ОІППО, ради РМК (НМЦ), педагогічною радою навчального закладу і рекомендовано до впровадження.

У ході майстер-класу діяльність організовується відповідно до положення, в якому сформульовані мета, завдання та напрямки діяльності означеної форми методичної роботи.

Метою діяльності майстер-класу є вдосконалення професійної та науково-методичної підготовки педагогічних кадрів, збагачення їх технологічного потенціалу,прискорення процесу трансформації перспективного педагогічного досвіду в практичну діяльність.

Основними завданнями майстер-класу і його керівника є:

- пропаганда перспективних моделей досвіду з актуальних проблем модернізації освіти, піднесення ефективності навчання, виховання, управління;

- передача авторського досвіду, сприяння освоєнню і трансформації його провідних ідей у практичну діяльність слухачів;

- створення сприятливих умов для пошуку кожним слухачем майстер-класу власних оригінальних підходів до творчого використання досвіду в особистій практиці модернізації освіти;

- підвищення рівня професійної майстерності педагогічних кадрів-слухачів майстер-класу.

Діяльність майстер-класу здійснюється за актуальними освітніми напрямами:

- сучасні підходи до управління закладом освіти;

- удосконалення структури, змісту, форм і методів науково-методичної роботи з педагогічними кадрами;

- упровадження інноваційних технологій навчання і виховання;

- досвід використання інформаційних технологій, телекомунікаційних проектів у навчально-виховному процесі;

- удосконалення форм і методів роботи з обдарованими дітьми;

- формування національної свідомості особистості;

- трансформація педагогічних ідей В.І.Сухомлинського в практику модернізації навчально-виховного процесу та ін.

Права і обов’язки керівника майстер-класу.

Керівник майстер-класу має право:

- ознайомлюватися з роботою педпрацівників, які входять до майстер-класу, шляхом відвідування їх уроків, проведення співбесід, анкетування, тестування;

- брати участь у роботі майстер-класів інших педагогів, методичних об’єднань, творчих груп, конференціях;

- брати участь у формуванні груп слухачів майстер-класу.

Результати роботи керівника майстер-класу враховуються при черговій його атестації.



Організація роботи майстер-класу.

Майстер-класи створюють науково-методичні та методичні служби, керівники навчальних закладів.

Групи слухачів майстер-класу (від 3 до 20 осіб) формують працівники ОІППО, методисти районних методичних кабінетів, заступники директорів навчальних закладів спільно з їх керівниками.

Майстер-клас формується на добровільних засадах із числа педагогів, які виявляють інтерес до визначеної проблеми і мають бажання освоїти провідні ідеї досвіду вчителя-майстра.

Керівник майстер-класу і склад слухачів затверджуються відповідним наказом управління (відділу) освіти, керівника навчального закладу.

Основними формами роботи майстер-класу можуть бути:

- лекції керівника;

- семінарські заняття;

- практичний показ в дії сучасних форм і методів навчання, виховання;

- тренінги;

- практикуми;

- моделювання;

- консультації;

- самостійна робота слухачів щодо опрацювання рекомендованої літератури, застосування в навчально-виховному процесі окремих методів, прийомів, засобів навчання, елементів інноваційних технологій.

Майстер-клас працює протягом одного-двох навчальних років із постійно визначеним складом слухачів.

Керівник майстер-класу:

- складає план роботи на весь період його функціонування, який затверджується радою відповідного навчально-методичного кабінету, радою районного методичного кабінету;

- проводить заняття відповідно до визначеної періодичності та встановленого графіка;

- розробляє методичні рекомендації, поради щодо використання провідних ідей досвіду, впровадження освоєних технологій;

- аналізує ефективність занять і корегує роботу майстер-класу;

- звітує про свою роботу перед радою районного методичного кабінету, педагогічною радою;

- надає слухачам індивідуальну адресну методичну допомогу.

База для проведення занять майстер-класу визначається його керівником за погодженням із районним методкабінетом, адміністрацією навчального закладу.

Кількість занять майстер-класу визначається з урахуванням поставленої мети й завдань.



Керівництво діяльністю майстер-класу.

Безпосереднє керівництво діяльністю майстер-класу здійснює його керівник, а науково-методичний супровід — працівник методичного кабінету відповідно до розподілу функціональних обов’язків.

Обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, районний методичний кабінет вивчають, проводять моніторинг і аналізують ефективність роботи майстер-класів, надають їх керівникам постійну практичну допомогу, проводять з ними науково-методичні семінари, консультації-інструктажі, вивчають і презентують кращий досвід їх роботи.

Працівники райметодкабінетів, керівники навчальних закладів сприяють залученню педагогів до навчання в майстер-класах, надають допомогу їх керівникам у плануванні та організації роботи, аналізують ефективність їх діяльності.

Як довести ефективність роботи майстер-класів?

З метою вдосконалення роботи майстер-класів як ефективної форми пропаганди, поширення і впровадження перспективного педагогічного досвіду вчителя-майстра центр координації діяльності методичних кабінетів і методичної роботи з педагогічними кадрами при комплектуванні складу слухачів майстер-класів повинен враховувати:

- етапи професійного становлення вчителів (адаптація до професії, самоактуалізація вчителя в професії, створення індивідуальної педагогічної лабораторії, вільне володіння професією на рівні майстерності);

- наявність у слухачів досвіду роботи;

- інтерес педагогів до проблеми, досвід вирішення якої буде представлено керівником майстер-класу.

До навчання у майстер-класах, виходячи з їх проблеми, мети і завдань, можуть залучатися:

- молоді вчителі;

- вчителі, які активно формують індивідуальний стиль професійної діяльності;

- вчителі-професіонали, рівень педагогічної майстерності яких характеризується вільним володінням професією на рівні творчості і які виявляють бажання збагатити свій технологічний потенціал.

Навчання у майстер-класі ґрунтується на передачі досвіду його керівників-педагогів, якими створена ориґінальна індивідуальна творча лабораторія і які зуміють презентувати і передати свій досвід іншим.

Завдання керівника полягає в тому, щоб «розбудити творчі сили вчителя, викликати у нього потребу учитися, прагнення до самоосвіти. Слід ретельно добирати склад керівників із числа творчих учителів, які зможуть допомогти вчителю відчути радість творення нових зразків уроку і моральне задоволення від результатів власної творчості».

У кожному конкретному випадку необхідно:



  • визначити оптимальний для майстер-класу термін функціонування, який обумовлюється новизною, складністю проблеми, творчим потенціалом і можливостями керівника, бажанням слухачів, поставленими метою і завданнями;

  • визначити регламент, періодичність проведення занять (щомісяця, щоквартально, два-три рази на рік);

  • переглянути та оновити проблематику майстер-класів, враховуючи вимоги модернізації освіти.

“Проблематика роботи майстер-класів, — зазначає Б.Л. Тевлін, — може бути досить різноманітною: від вузьких тем для вчителів, які засвоюють нові предмети чи технології, до широких, які відповідають вимогам становлення молодого вчителя”.

Актуальними, на наш погляд, нині є такі проблеми:



  • Розвиток розумових здібностей і формування пізнавальної культури учнів.

  • Здійснення індивідуального підходу до учнів на основі вивчення та врахування реальних навчальних можливостей.

  • Ефективне використання перспективних технологій навчання.

  • Формування у школярів потреби і навичок самоосвітньої роботи, здатності до навчання упродовж усього життя.

  • Досвід запровадження особистісно орієнтованого навчання за програмою «Крок за кроком».

  • Інтерактивні методи навчання на сучасному уроці.

  • Спільна пошуково-дослідницька діяльність вчителя і учнів.

  • Система роботи з обдарованими дітьми.

  • Досвід проблемно-діалогічного навчання.

  • Психологічний супровід навчально-виховного процесу.

  • Моделювання і створення виховної системи класу (школи).

  • Досвід громадянської освіти і виховання школярів.

При плануванні роботи майстер-класів необхідно дотримуватись орієнтовного алгоритму моделювання плану:

• Аналіз складу слухачів майстер-класу, визначеного наказом райвідділом освіти.

• Вивчення їх професійних запитів, рівня педагогічної майстерності, творчих можливостей перспективного росту слухачів (проведення співбесід, анкетування, тестування, відвідування уроків).

• Визначення мети, завдань майстер-класу.

• Визначення змісту роботи на основі врахування інтересів, запитів, практичних потреб слухачів.

• Добір ефективних форм і методів проведення занять.

• Забезпечення психолого-педагогічного і науково-методичного супроводу кожного заняття.

У плані роботи майстер-класу слід:

• обґрунтувати необхідність його створення на базі конкретного досвіду того чи іншого педпрацівника;

• визначити мету і завдання діяльності майстер-класу;

• визначити зміст, тематику кожного заняття; нні школярів.

• обрати ефективні форми і методи їх проведення;

• конкретизувати терміни і місце проведення занять.

Структура плану роботи майстер-класу може бути такою:

I. Вступ.

У ньому визначається проблема майстер-класу, обґрунтовується її актуальність, конкретизуються мета і завдання.

II. Список слухачів майстер-класу.

III. Тематика засідань майстер-класу.

IV. Зміст роботи слухачів між засіданнями.

Графік проведення занять майстер-класу необхідно своєчасно доводити до відома слухачів.

При плануванні роботи майстер-класів враховувати їх основне призначення:

• пропаганда авторського перспективного досвіду, передача слухачам його провідних ідей;

• сприяння в освоєнні досвіду, утвердження бажання творчо трансформувати його в практику своєї роботи, збагатити власну технологічну лабораторію новими ідеями і творчими знахідками.

У роботі майстер-класів забезпечувати єдність методологічної, психолого-педагогічної і методичної підготовки педагогічних кадрів.

В.О.Сухомлинський наголошував на необхідності “поєднання порад і вказівок керівника з конкретним живим унаочненням”.

Таким унаочненням, зокрема, мають бути уроки вчителя-майстра, його поурочні плани, його портфоліо, програма професійного саморозвитку.

Організовуючи навчання педагогічних кадрів на основі конкретного перспективного досвіду в рамках майстер-класу, варто використати запропонований американським дослідником Д.Колбом цикл.

I етап. Конкретний досвід.

II етап. Рефлексивне спостереження.

III етап. Абстрактна концептуалізація використання досвіду.

IV етап. Активне експериментування.

Як удосконалювати форми і методи роботи з педагогічними кадрами в рамках майстер-класів?

На першому занятті майстер-класу необхідно:

• ознайомити слухачів з метою, завданнями, змістом (планом) його роботи;

• презентувати досвід керівника майстер-класу, обґрунтувавши його провідні ідеї, перспективні педагогічні технології;

• запропонувати відкритий урок, виховний захід;

• обговорити відвідані заходи;

• зробити огляд літератури з проблеми досвіду;

• ознайомити з портфоліо педагога-майстра;

• визначити домашні завдання слухачам.

На наступних заняттях мають розкриватись окремі аспекти творчої лабораторії вчителя-майстра шляхом проведення лекцій, семінарів, тренінгів захисту моделей та ін.

О.В.Половенко у методичному посібнику “Оптимальна модель методичної роботи в сільській малокомплектній школі” зазначає, що технологія проведення заняття майстер-класу може включати такі етапи:

1. Повідомлення теми і мети.

2. Представлення керівником власної педагогічної системи з даної теми.

3. Презентація ілюстративно-методичних матеріалів, які розкривають практичні напрацювання.

4. Коментований показ методів, прийомів роботи (моделювання, фрагмент відеозапису, уроки-імпровізації, відкриті уроки, позакласні заходи), які розкривають технологію педагогічної системи керівника майстер-класу.

5. Проведення самоаналізу уроку чи позакласного заходу.

6. Запитання слухачів керівнику майстер-класу з опрацьованої теми заняття.

7. Самостійна робота слухачів із розробки моделі уроку, позакласного заходу із застосуванням продемонстрованих керівником педагогічних технологій, форм і методів роботи.

8. Захист розроблених проектів, моделей.

9. Заключне слово керівника майстер-класу.

Висока педагогічна майстерність може бути досягнута лише на основі належної практичної підготовки педагогічних працівників, а тому ефективною формою роботи з педагогічними кадрами є практичні заняття.

Керівники майстер-класів можуть ефективно використовувати, зокрема, такі форми роботи:

• фестиваль педагогічних ідей і творчих знахідок;

• методичний аукціон;

• творча дискусія;

• методичний діалог;

• ярмарок педагогічної творчості;

• панорама методичних знахідок;

методична естафета;

• творчий салон;

• творчий звіт.

При проведенні занять майстер-класу у формі семінару рекомендуємо використати поради авторів посібника “Технологія організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами” А.М.Єрмоли та О.М.Василенко, які розкривають технологію підготовки і проведення різних типів семінарів, їх структуру залежно від визначеної мети і змісту, зокрема:

• вступного семінару;

• оглядового семінару;

• семінару – розгорнутої бесіди;

• семінару – доповіді;

• семінару – диспуту;

• проблемного семінару;

• семінару – виставки ідей;

• семінару контрольних запитань;

• семінару – професійної дискусії;

• семінару – ділової гри;

• семінару – конференції;

• семінару – практикуму;

• комплексного семінару та інших.

Ефективними методами роботи з педагогічними кадрами в рамках майстер-класів можуть бути:

• ділова гра;

• “мозковий штурм”;

• тренінг;

• метод ПРЕС;

• метод “Навчаючи – вчуся” та ін.

Тематика ігор залежить від проблематики майстер-класів і може бутиорієнтовно такою:

• методика підготовки і проведення уроків мислення;

• метод проектів у творчій лабораторії вчителя (керівника школи);

• інтерактивні методи навчання на сучасному уроці;

• комп’ютерна підтримка уроку;

• розвиток обдарованості особистості;

• формування моральної культури школярів;

• створення ефективної системи екологічної освіти і виховання учнів;

• пошук ефективної моделі профілізації старшої школи та ін.

“Мозкова атака” (“мозковий штурм”) дозволяє максимально сконцентрувати увагу слухачів майстер-класу на обраній проблемі з метою знаходження оптимального варіанта її розв’язку.

Модерація – метод, спрямований на розкриття потенційних можливостей людини. В основі – спеціальні технології, які дозволяють здійснювати процес вільної комунікації, обміну думками, що сприяє прийняттю правильного рішення в сфері професійної діяльності за рахунок актуалізації внутрішнього потенціалу людини.

Консультація – особливим способом організована взаємодія між консультантом і клієнтом, спрямована на глибоке усвідомлення, осмислення проблеми, результатом якої є обґрунтоване прийняття рішення.

Супервізія – метод, який об’єднує можливості консультування і модерації, являє собою консультування і супроводження одного спеціаліста іншим, більш досвідченим, однак без контролю і оцінювання. Не втратили свого значення і такі перевірені часом форми активного методичного навчання, пропаганди і поширення перспективного педагогічного досвіду, як відкритий урок, виховний методичний захід, взаємовідвідування, панорама педагогічної майстерності та ін.

У роботі керівника майстер-класу зі слухачами необхідно ефективніше використовувати метод творчих завдань: опрацювання рекомендованої літератури, апробація і порівняння ефективності методів і прийомів навчання, підготовка рефератів, розробка планів, проектів, моделювання системи уроків тощо.

У структурі занять майстер-класів, як свідчить практика, доцільними є такі етапи:

• Організаційний момент.

• Повідомлення теми і мети заняття.

• Науково-теоретична підтримка.

• Представлення керівником власної системи роботи чи окремих її аспектів.

• Практичне застосування теорії на практиці, показ в дії методів і прийомів роботи (відкриті уроки, виховні, методичні заходи).

• Обговорення. Творча дискусія.

• Підсумок заняття.

• Рефлексія слухачів щодо проведення заняття та використання отриманих знань і вмінь у власній практичній діяльності.

При проведенні занять доцільним буде використання відеозаписів, дисків, дискет із записами фрагментів навчальних занять, виховних і методичних заходів, які розкривають досвід, технологію педагогічних дій керівника майстер-класу.

З метою прискорення “входження в проблему”, яка розглядається на занятті, використовувати різні форми розминки:

• психологічні тренінги, які допомагають створити атмосферу дружніх взаємин, успішної праці;

• рольові ігри;

• міні-дослідження.

На заключному етапі роботи майстер-класу ефективними можуть бути форми, які забезпечують практичний показ росту професійної майстерності слухачів:

• ярмарок педагогічних інновацій, творчих знахідок;

• методична естафета;

• аукціон ідей;

• прес-конференція тощо.

Методичним працівникам, керівникам майстер-класів важливо постійно вивчати думку слухачів про якість і результативність занять. Доцільними будуть анкетування, проведення співбесід, інтерв’ювання, в ході яких можна з’ясувати, зокрема, такі питання:



  • Чи змінилося Ваше уявлення про даний досвід?

  • Що найбільше Вас зацікавило в ньому?

  • Що із запропонованого автором досвіду Ви будете запроваджувати у практичній діяльності?

  • Чи маєте Ви власний досвід вирішення даної проблеми, запровадження даної педагогічної ідеї, інноваційної технології?


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


  1. Рекомендації щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами в системі післядипломної освіти // Освіта України. – 2002. - №54. - С.5.

  2. Єрмола А.М., Василенко О.М. Технологія організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами: науково-метод. посіб. / А.М.Єрмола, О.М.Василенко. – Харків: Курсор, 2006. – 312 с.

  3. Жерносек І.П. Науково-методична робота в загальноосвітній школі: навч.- метод. посіб. / І.П. Жерносек. – К.: ІЗМН, 1998. – 262 с.

  4. Методическая работа в школе: организация и управление / под общ. ред. М.М.Поташника. – М.: Дидаткика, 1991. - 192 с.

  5. Тевлін Б.Л. Професійна підготовка вчителів / Б.Л. Тевлін. – Х.: Основа, 2006. - 102 с. – (Бібліотека журналу «Управлінння школою»; Вип. 6.(42)).




Третяк Валентина Петрівна,

завідувач кафедри вчителів математики Рівненської гуманітарної гімназії
ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

КАФЕДРИ ВЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ

(З ДОСВІДУ РОБОТИ ВЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ РІВНЕНСЬКОЇ ГУМАНІТАРНОЇ ГІМНАЗІЇ РІВНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ)
Особливістю діяльності кафедри точних наук є поєднання методичної та науково-дослідницької діяльності. Оскільки гімназія є експериментальним майданчиком НДЛ інноваційних виховних технологій, то вся робота кафедри підпорядкована науково-методичній темі гімназії «Формування духовно-моральних якостей особистості гімназиста в умовах розбудови громадянського суспільства України». У свою чергу, із науково-методичної теми кафедри «Формування духовно-моральних якостей особистості гімназиста на уроках точних дисциплін» формуються методичні теми членів кафедри.

Наприклад, «Розвиток логічного мислення учнів та його роль у формуванні позитивних рис особистості гімназиста», «Розвиток творчих здібностей на уроках математики засобами інтерактивних технологій», «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики й роль у формуванні духовно-моральних якостей особистості».

Плануванню роботи кафедри передує аналіз індивідуальних планів роботи вчителів, моніторингова діагностика діяльності, на основі яких складається діагностична картка вчителів кафедри. На рік планується чотириосновних засідання кафедри та січневе, яке, як правило, проходить як підсумок діяльності над певним етапом проблемної теми гімназії. Обов’язково при плануванні засідань вказується література, яку потрібно опрацювати.

Перше засідання, яке проходить у вересні, підпорядковане вивченню всіх нормативних документів, які регламентують роботу вчителя на навчальний рік та аналіз роботи кафедри за минулий навчальний рік, оскільки в травні такого аналізу практично зробити неможливо. Наприклад,



Засідання №1

2 вересня 2010р.

Тема. Основні завдання та напрямки роботи кафедри точних наук у 2010-2011н.р.

Мета: окреслити основні пріоритети, над якими будуть працювати вчителі кафедри точних наук у 2010-2011н.р.

План засідання

  1. Вивчення інструктивно-методичних листів щодо викладання математики, інформатики, фізики та трудового навчання у 2010-2011н.р.

Третяк В.П., Савчук П.П., Харів В.Є., Яремчук І.П.

  1. Організація навчально-виховного процесу з точних дисциплін у 2010-2011н.р.

Братчик О.І.

  1. Вивчення методичних рекомендацій щодо виставлення тематичних оцінок, інструкцій щодо ведення класного журналу.

Члени кафедри

  1. Про організацію роботи з обдарованими дітьми у 2010-2011н.р.

Третяк В.П.

  1. Обговорення та затвердження календарних планів учителів кафедри.

  2. Обговорення та затвердження плану роботи кафедри на 2010-2011н.р.

Література

  1. Інформаційний збірник МОН. – 2010. – №13-14.

  2. Журнал «Математика в школі». – 2010. – №6.

  3. Журнал «Трудова підготовка». – 2010.– №5.

  4. Журнал «Фізика та астрономія в школі». – 2010. – №6.

  5. Газета «Інформатика». – 2010. – №34.

Засідання №2 і №3 побудовані з двох частин – теоретичної та практичної. Теоретична частина проходить у вигляді доповіді, семінару, круглого столу, а практична – це відкриті уроки.
Наприклад.

Засідання №3

17 березня 2011р.

Тема. Проектування уроку в умовах компетентнісно орієнтованого підходу до навчання.

Мета: змоделювати і показати на практиці різні прийоми роботи на уроках, виходячи із компетентнісно орієнтованого підходу до навчання.

План засідання

І. Теоретична частина

  1. Модель сучасного уроку з точки зору компетентнісно орієнтованого підходу до навчання.

Доп. Харів В.Є.

ІІ. Практична частина

  1. Відкритий урок у 9-В класі «Геометричні перетворення» (модуль узагальнення і систематизації знань), 15.02.2011р.

Братчик О.І.

  1. Відкритий урок у 8-А класі «Теорема Піфагора» (модуль корекції знань), 8.02.2011р.

Смулка В.В.

  1. Відкритий урок у 5-В класі «Вимоги до конструкційних матеріалів» (модуль вивчення нового матеріалу), 9.02.2011р.

Опанасюк Р.О.

  1. Відкритий урок у 5-А класі «Додавання десяткових дробів», 23.02.2011р.

Третяк В.П.

ІІІ. Різне

  1. Затвердження плану днів точних наук.

Третяк В.П.

  1. Звіт про атестацію Братчик О.І., Смулки В.В., Опанасюка Р.О., Третяк В.П.

Література

  1. Газета «Математика в школах України». – 2010. – №14.

Січневе засідання досить часто проходить спільно з науковцями РДГУ та РОІППО. Практикуємо спільні засідання з іншими кафедрами гімназії, зокрема з кафедрою початкового навчання у наступності викладання математики. Часто запрошуємо на свої засідання психолога гімназії, який проводить із учителями тренінги, вчить знаходити шляхи вирішення нестандартних ситуацій на уроках. Над обраною науково-методичною темою вчителі кафедри працюють певний проміжок часу, поділяючи його на окремі етапи: вивчення літератури з даної теми, осмислення напрямків своєї роботи, вибір цілей, способів та методів їх досягнення, напрацювання власних ідей та апробація їх на практиці. Після цього — обов’язково звіт про певний етап роботи. Так, на кафедрі точних наук були розроблені й пройшли апробацію моделі конкурентоспроможного вчителя та духового розвитку особистості гімназиста.

Велика увага на кафедрі приділяється роботі з обдарованими дітьми, ведеться картка кожної такої дитини, аналізується за роками і конкретно за вчителями участь і досягнення в олімпіадах, МАН, конкурсах різного рівня: від міського до міжнародного. І хоча наша гімназія має статус поглибленого вивчення іноземних мов, кафедра точних наук своїми досягненнями завжди доводила, що математики – цариця всіх наук.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


  1. Волканова В. В. Організація методичної роботи / В.В. Волканова. – К.: Шкільнийсвіт, 2010. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).

  2. Методична служба - школі. Інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти. / укл.: Ю.В. Буган, О.В. Козловська, Г.Г.Свінних, В.І. Уруський. – Тернопіль: Астон, 2005. Випуск 5.– 286 с.


Мельник Ганна Максимівна,

методист кабінету математики,

старший викладач кафедри методики і змісту природничо-математичної освіти та інформаційних технологій Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
ПРЕЗЕНТАЦІЯ СУЧАСНОГО ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИВЧЕННЯ МАТЕМАТИКИ

У 2011-2012 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів базуються на вимогах Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Концепції загальної середньої освіти, Концепції профільного навчання в старшій школі, Постанови Кабінету Міністрів України «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру навчання», Державного стандарту базової та повної середньої освіти, згідно з якими у старшій школі, з урахуванням конкретних умов, інтересів, нахилів учнів формуються класи за напрямками.

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 29.04.11 № 1/9-325 робочі навчальні плани на 2011/2012 навчальний рік складаються:



  • для 5-9-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 р. № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р. № 66;

  • для 10-11-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 р. № 834;

  • для 8-9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів із поглибленим вивченням окремих предметів – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН України від 18.02.2008 р. № 99.

Таблиця 1

Зразок розподілу навчального часу із зазначеними годинами, відведеними на вивчення математики для основної школи

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах




5-А

5-Б

6-А

6-Б

7-А

7-Б

8-А

8-Б

9-А

9-Б

Інваріантна складова

укр. мова навч

вивч двох іноз. мов

укр. мова навч

вивч

двохіноз. мов



укр. мова навч

вивч двохіноз. мов

укр. мова навч

вивч двох іноз. мов

укр. мова навч

вивч двох іноз. мов

Алгебра

-

-

-

-

2,5

2,5

2

2

2

2

Геометрія

-

-

-

-

1,5

1,5

2

2

2

2

Варіативна складова

2,5

1

2,5

1

1,5

0,5

5,5

3,5

3,5

1,5

Курси за вибором:

1

1

1

-

-

-

1,5

1,5

2

-

Факультативи, індивідуальні заняття:

2

-

3

-

-

-

4

1

1,5

0,5

Гранично допустиме навчальне навантаження на одного учня

23

27

25

29

27

31

27

33

28

33

Усього (без урахування поділу класів на групи)

27

27

29

29

31

31

34

34

34

34
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   38


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка