На уроках трудового навчання



Скачати 153.82 Kb.
Дата конвертації01.05.2016
Розмір153.82 Kb.
ОРГАНІЗАЦІЯ

ПРОЕКТНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

Підготувала вчитель

трудового навчання

Переволоцької ЗОШ

І-ІІІ ступенів

Майор Орися Михайлівна

Народна мудрість говорить: щоб виростити Людину, треба давати їй чотири уроки на день протягом десяти років. Ці уроки: здоров 'я, любов, мудрість і праця. Як бачимо, праця потрапила до переліку основних уроків життя дитини, оскільки вона є її життєвою потребою.

Дитина – це диво. Саме навколо неї, як навколо сонця, має обертатися все, аби це сонечко радісно сяяло, щоб блищали дитячі очі, не згасло прагнення пізнавати нове. Уроки трудового навчання і покликані це робити. Вони дають можливість дітям з різними здібностями позитивно себе проявити і творити дива. То ж давайте не будемо віднімати у них право бути гідними і рівними.

Оскільки творчість дітей є закономірним продовженням творчості самої природи, то завдання вчителя полягає в тому, щоб підтримати й розвинути ці природні здібності дитини. У зв'язку з цим змінюються функції загальноосвітньої школи – на часі проблема підготовки школярів до творчості, яка в майбутньому буде не лише перенесена у сферу їхньої професійної діяльності, а й стане одним із головних життєвих принципів.

Головна вимога, яку можна визначити для майбутнього фахівця будь-якої галузі людської діяльності – це уміння мислити творчо, ініціативно, самостійно діяти в нестандартних ситуаціях.

Особливо складні завдання постають перед методикою трудового навчання. Однією із методичних знахідок є проектна робота. У ній учень має можливість висловити власні думки та ідеї. Учитель допомагає учневі відтворити його ідеї в конкретній формі.



Виконання учнями творчих проектів на уроках трудового навчання в 5-9-х класах має стати домінантною технологією в навчально-виховній роботі сучасної школи. Такий підхід, з точки зору методики навчання, є новим, оскільки дотепер одним із головних недоліків трудового навчання як шкільного предмета був ремісничий характер діяльності. Діти виконували інструкції вчителя, тобто відтворювали те, що він показував. Відповідно, і методика формування вмінь і навичок була побудована переважно на демонстрації прийомів. Учитель демонстрував, учень повторював і в ході вправ засвоював певну трудову дію.

Знання та вміння, які формувала школа, не знаходили свого застосування.

Сьогодні йдеться не про те, щоб відмовитися від формування та розвитку певних умінь та здібностей дитини, а про перенесення акцентів у цьому процесі на особистісно зорієнтовану освіту. Мета цієї освіти полягає в тому, щоб закласти в дитині механізм самореалізації. Конкретним прикладом особистісно зорієнтованої освіти для уроків трудового навчання може бути проектне навчання, виконання учнями навчальних, а згодом і творчих проектів. За своєю суттю саме проектна діяльність враховує особистісні інтереси та природні нахили дитини.

Наступне питання, яке сьогодні цікавить учителів: що конкретно має змінити вчитель у свій роботі на відміну від традиційно прийнятої методики формування технічних понять і трудових умінь? Відповідь може бути такою. Якщо раніше вчитель виконував креслення майбутнього виробу на дошці і в ході вступного інструктування пояснював зміст завдання, поетапно демонстрував технологію виготовлення виробу, то сьогодні його завдання – навчити учня самостійно обирати проблему (виріб) відповідно до його інтересів та здібностей, визначати шляхи її розв'язку і на основі цього виконувати креслення, складати відповідну технічну документацію на виріб, обмірковувати або усвідомлювати технологію реалізації творчого задуму. Зрозуміло, що такий підхід не може бути реалізовано повною мірою для навчання учнів 5-6-х класів, оскільки він вимагає від п'ятикласників повної самостійності в мисленні та практичній роботі. Це, очевидно, лише приблизна схема спільної діяльності учнів та вчителя, яка має пройти ще тривалий шлях творчого пошуку та вдосконалення.

Підсумовуючи сказане, можна стверджувати, що великі надії в розв'язанні зазначених завдань покладаються на проектно-технологічну систему трудового навчання та виконання учнями творчих проектів.

Проект у перекладі з латинської означає – кинутий вперед задум. Під проектом розуміють план діяльності, дію, ідею, думку, ціль, яку планується досягти, складовою частиною обов’язково є практична діяльність.

Проектне навчання не тільки спонукає до розумно вмотивованої доцільної діяльності, а й істотно трансформує роль педагога в керівництві нею. Вчитель при такому підході є консультантом, порадником, координатором, який переконує у своїй правоті силою досвіду, мудрості, аргументу, але не наказу і вимог.

Це не просто організація групової чи індивідуальної роботи, а створення певної педагогічної системи, яка забезпечує гарантоване досягнення спланованого результату.

Проект у освіті – це спеціально організований вчителем і самостійно виконуваний учнями комплекс дій, що завершується результатом, створенням творчого продукту.

В освітній галузі „Технологія” метод проектів – це комплексний процес, який формує в школярів загальнонавчальні уміння, основи технологічної грамоти, культуру праці, дає змогу активно розвивати основні види мислення, творчі здібності, прагнення самому створити, усвідомити себе автором праці.

Проектування в якості творчої, інноваційної діяльності завжди націлене на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, яку виконують протягом визначеного проміжку часу для створення запланованого виробу.

Виготовлення виробів, тобто проектів привчає учнів до самостійної праці, розвиває творче мислення, інтегрує шкільні і позашкільні знання, виховує прагнення до створення виробу, формує уявлення про перспективи його застосування.

Найбільш поширеним визначенням методу проектів, вважається наступне: це система навчання, за якої учні здобувають знання й уміння в процесі планування та виконання поступово ускладнених практичних завдань-проектів.

Завдання проектно-технологічної діяльності (ПТД) учнів на уроках трудового навчання основної загальноосвітньої школи полягають у наступному:

- організувати справжню дослідницьку, творчу, самостійну діяльність

школярів;

- використовувати різноманітні методи і форми самостійної пізнавальної та практичної роботи;

- сприяти інтелектуальному розвитку учнів на уроках трудового навчання;

- встановити ділові контакти між учителями й учнями ЗОШ.

Проектно-технологічна діяльність має визначену структуру, що містить у собі мету, завдання, мотиви, функції, зміст, внутрішні й зовнішні умови, результат.

Проектно-технологічна діяльність учнів на уроках трудового навчання привчає учнів самостійно орієнтуватися в науковій, методичній і довідковій літературі, вчить добувати потрібну інформацію самостійно; розвиває основні види мислення; сприяє розвитку інтелектуальних здібностей, навчає мислити від абстрактного до конкретного; дозволяє учню усвідомлювати себе творцем своєї діяльності; розвиває уяву, що є стимулом народження нових ідей.

Розрізняють чотири етапи проектно-технологічної діяльності на уроках трудового навчання: організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний, заключний.

На кожному етапі учні виконують певну систему послідовних дій, реалізуючи проект, а вчитель при цьому справді стає організатором навчально-трудової діяльності.

Перший етап проектно-технологічної діяльності – організаційно-підготовчий, на якому перед школярами постає важлива проблема – правильно вибрати об'єкт проектування, адже від цього найбільшою мірою залежить успіх подальшої роботи. На цьому етапі учні мають вибрати і поставити перед собою проблему, усвідомити значення майбутнього виробу як для самих себе, так і для суспільства вцілому, тобто визначитись у доцільності виконання проекту.

Наступним етапом проектно-технологічної діяльності учнів є конструкторський етап, на якому юні винахідники складають ескіз своєї найдосконалішої та найкращої конструкції, яка відповідає сучасним вимогам та дизайну, підбирають матеріали та інструменти, визначають найдоцільнішу технологію виготовлення обраної конструкції, виконують економічні, екологічні та міні-маркетингові дослідження. Засобами діяльності виступають усі робочі інструменти і пристрої, якими користуються учні, розробляючи проект. Результатами діяльності учнів на цьому етапі є набуття нових знань, умінь і готові графічні документи.

На 3-му етапі — технологічному, учні виконують заплановані операції, здійснюють самоконтроль та оцінку якості виробу. Мета — якісне і правильне виконання трудової операції. Предмет діяльності — створений матеріальний продукт, набуті знання, сформова­ні уміння й навички. Засоби — інструменти й обладнання, з якими працює учень. Результат — набуття знань, умінь і навичок. Закінчені технологічні операції є проміжним результатом діяльності учнів на цьому етапі.

На заключному етапі учні здійснюють кінцевий контроль, порівняння й випробування проекту, порівнюють виготовлену конструкцію із запланованою. Якщо будуть знайдені недоліки та неполадки, намагаються їх усунути, аналізують проведену роботу, здійснюють самооцінку спроектованого виробу. На завершення всього учні захищають свій проект (виріб, план, модель) перед однокласниками шляхом оформлення звітів, демонстрації та відповідаючи на запитання. Тут учні встановлюють, чи досягли вони своєї мети, який результат їхньої праці.

На різних етапах навчання школярів проектно-технологічної діяль­ності застосовуються різні методи. Так, наприклад, на організаційно-підготовчому етапі, крім вербальних методів (розповіді, пояснення), використовуються методи демонстрації зразків раніше виконаних проектів, інформаційної підтримки, „розумового штурму”, фантазування, пошуку, аналогій, ідеального об'єкта, метод фокальних об'єктів тощо.



Основним методом навчання проектно-технологічної діяльності на технологічному етапі є метод вправ, за допомогою якого відпрацьовуються дії та прийоми виконання окремих операцій. Використовується також і метод інформаційної підтримки шляхом демонстрації автоматизованих схем, креслень, технологічних операцій, прогресивних технологій.

Проектно-технологічні знання учнів повинні носити системний, інтегрований і цілісний характер. Вони здобуваються в процесі вивчення різних шкільних предметів, а також у ході безпосередньої організації проектно-технологічної діяльності на уроках трудового навчання учнями 5-9 класів.

Проектно-технологічні уміння повинні бути комплексними, гнучкими і мобільними. Вони формуються і розвиваються шляхом спеціальних вправ, а також у процесі виконання окремих технологічних операцій.

Навчальні проекти, що виконуються школярами на уроках трудового навчання, можна класифікувати за такими ознаками:



за проведеною діяльністю:

дослідницькі проекти, які потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, його соціальної значущості. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру: обґрунтування теми дослідження, аргументації її актуальності, визначення предмета і об'єкта, завдань і методів, висунення гіпотез розв'язання проблеми і шляхів її розв'язання;

практико-орієнтовані проекти, в яких результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на їх соціальні інтереси (документ, рекомендації, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливою є охорона організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентації отриманих результатів і можливих засобів їх упровадження у практику;

інформаційні проекти – спрямовані на збирання інформації про який-небудь об'єкт, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Ці проекти потребують добре продуманої структури,


можливості систематичної корекції у ході роботи над проектом. Структуру цього проекту можна позначити наступним чином: мета проекту, його актуальність, методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, Інтернет) та оброки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки), результат (стаття, реферат, відеофільм). Такі проекти можуть бути частиною будь-якого іншого проекту;

творчі проекти, які не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення – звіт, реферат, відеофільм тощо;



за галуззю виконання: предметні (виконуються у рамках одного
навчального предмета) і інтегровані (це такі проекти, де в процесі їх
виконання використовуються знання з інших дисциплін);

за змістом: інтелектуальні, матеріальні, екологічні, сервісні, комплексні;

за складом учасників: учні одного класу, однієї школи, міста, регіону;

за кількістю учасників: індивідуальні, групові і колективні (при виконанні групових і колективних проектів учителю необхідно поділити обов'язки між учнями та визначити відповідальність кожного за виконання проекту вцілому);

за тривалістю виконання: короткотривалі (реалізація проекту за кілька уроків з програми предмета), середньої тривалості і довготривалі (реалізація проекту охоплює кілька місяців).

На практиці, як свідчать наші дослідження, частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів.

До звіту, в залежності від вікових та індивідуальних особливостей учнів, входить опис виконання учнем всіх етапів проектно-технологічної діяльності, тобто учень має викласти на папері свої думки щодо виготовлення та способи реалізації об'єкта проектування.

У проектно-технологічній документації учнями 5-9 класів на уроках трудового навчання повинні бути висвітлені наступні питання:



  1. Визначення проблеми. Необхідно визначити проблему, яка постала перед проектувальником.

  2. Обгрунтувати вибрану проблемну сферу. На цьому етапі необхідно розкрити, навіщо, для чого і яке значення майбутнього проекту.

Як приклад виконання двох перших пунктів наводжу фрагмент розробки творчого проекту„Проектування та виготовлення голківниці":

Я навчаюсь у 5 класі середньої школи. На уроках трудового навчання ми навчились користуватись голкою, вимірювати нитки, протягувати їх у вушко голки, зав'язувати вузлики. Все це підготовча робота, без якої неможливо обійтись при виготовленні виробів із тканини.



За правилами техніки безпеки, щоб уникнути травмувань, голку слідзберігати в певному місці і тільки в голківниці. Форма її може бути різною. Важливо, щоб вона була зручною і мала красивий вигляд. До того ж, голківниці можуть бути хорошим подарунком мамі, бабусі, на свято, день народження.

Я дійшла до висновку: мені потрібен виріб, який виконує наступні функції: зберігати голки, бути зручним і практичним у транспортуванні.

Мені довелось подумати: як виготовити голківницю, який вона буде мати вигляд, з чого її виготовити? В цьому випадку необхідно використати клаптики тканини, поролон, вату.

Переглянувши книги з рукоділля я відібрала такі варіанти голківниці:”

  1. Формування ідей та варіантів конструкції. На цій стадії потрібно
    зобразити ескізи варіантів відомих (можливо і невідомих) конструкцій майбутнього об'єкту (не менше 3-х варіантів).

4. Формування параметрів та граничних вимог. Необхідно вказати, які
функції має виконувати майбутній виріб, який матеріал доцільно використовувати при його виготовленні. Доцільно зафіксувати, які вимоги ставляться до цієї конструкції, охарактеризувати кожен її варіант.

5. Вибір оптимального варіанту. Здійснюється шляхом вибору найкращих, найвдаліших сторін запропонованих конструкції, при цьому сформувати свій оптимальний варіант.

6. Вибір матеріалу.

7. Технологія виготовленя і оздоблення.

8. Розробка технологічної карти на виріб.

9. Економічний розрахунок. Здійснюється розрахунок собівартості виготовленого виробу.

10. Оцінка якості виробу.

11. Самооцінка виробу.

12 Формулювання висновку.
План роботи над проектом „Українська народна вишивка” 7 клас

Учні повинні знати: технологію виконання мережок „одинарний прутик”, „подвійний прутик”, „роздільний прутик”, „ляхівка”, технологію обробки країв виробу торочками, закріпленими мережкою „одинарний прутик”, правила безпеки праці, санітарно-гігієнічні вимоги та організацію робочого місця під час вишивання.

Учні повинні вміти: дотримуватися правил безпеки праці, санітарно-гігієнічних вимог та організації робочого місця під час вишивання, оздоблювати виро­би мережками, „хрестиком”, „штапівкою”, обробляти краї виробу торочками, закріпленими „одинарним прутиком”.

Заняття 1. Тема. Регіональні особливості орнаментів та кольорової гами.

Практична робота. Ознайомлення із зразками виробів, фотографіями, малюнками вивчених технік вишивання регіонів України. Вироблення ідей та варіантів. Вибір оптимального варіанту та обгрунтування. Аналіз майбутньої діяльності.(Виконання організаційно-підготовчого етапу проекту)

Заняття 2. Тема. Особливості композиційної побудови рушничків Тернопільщини. Інструменти і матеріали для вишивання. Технологія обробки деталей, оздоблення.

Практична робота. Виконання робочого ескізу виробу. Добір матеріалів. Вибір технології обробки, оздоблення. Організація робочого місця. Мінімаркетингові дослідження. (Виконання конструкторського етапу проекту)

Заняття 3. Тема. Підгин способом обробки краю виробу під мережку. Послідовність виконання обробки краю виробу. Безпека праці під час вишивання.

Практична робота. Обробка краю виробу мережкою „прутик”.(Виконання технологічного етапу проекту)

Заняття 4. Тема. Поєднання різних технік вишивання в українській народній вишивці.

Практична робота. Визначення місця розташування узорів. Складання і виконання композицій в альбомі.

Заняття 5. Тема. Композиційна побудова орнаментів, вишитих хрестиком. Визначення композиції візерунка на рушничках.

Практична робота. Вишивання елементів орнаменту на виробі.

Заняття 6. Тема. . Композиційна побудова орнаментів, вишитих штапівкою.

Практична робота. Вишивання обвідок і окремих елементів на виробах..

Заняття 7. Тема. Особливості мережки „ляхівка”.

Практична робота. Вишивання мережки „ляхівка”.

Заняття 8. Тема. Остаточна обробка виробу. Дефекти, що найчастіше виникають у мережках. Догляд за вишитими виробами.

Практична робота. Перевірка якості готового виробу. Волого-теплова обробка виробу. Підготовка проекту до захисту. Оформлення документації для проекту.

Заняття 9. Тема. Захист творчого проекту.



Практична робота. Проведення виставки виробів „Рукам забава, а серцю радість”. (Виконання заключного етапу проекту)
Орієнтовні завдання з обслуговуючої праці на виготовлення проектів для учнів 5-9 класів загальноосвітньої школи за модулем „Культура харчування. Технологія приготування страв"

5 клас


  1. Господарська основа харчування українців (оформлення альбому).

  2. Види бутербродів (альбом з ілюстраціями бутербродів, варіантами їх естетичного оформлення).

  3. Сервірування столу до чаю в народних традиціях (практична діяльність).

  4. Українська писанка (практичне виготовлення української писанки).

6 клас

  1. Традиційний посуд українців (альбом замальовок).

  2. Сервірування столу до сніданку в народних традиціях (практична
    діяльність).

  3. Каша як обрядова страва (реферативні роботи з описом свят, обрядів,
    звичаїв, для яких готується каша).

  4. Види борошняних виробів (виготовлення колекції зразків).

  5. Обряд приготування „бабиної каші" (тематичний захід).

  6. „Масляна, Масляна, яка ти мала ..." (збір старовинних рецептів страв).

7 клас

  1. Овочеві страви української кухні (інструкційні картки з технологією
    приготування страви за вибором).

  2. Сервірування столу до обіду в народних традиціях (практична діяльність).

  3. Традиційна готовність українців (тематичний захід).

  4. Подорож у минуле (збір старовинних рецептів овочевих страв).

8 клас

  1. Сервірування святкового столу в народних традиціях (практична
    діяльність).

  2. Сервірування сучасного святкового столу (практична діяльність).

  3. Здорова родина (складання меню на добу з урахуванням основ правильного харчування).

  4. Національні страви (доповіді; інструкційні картки з ілюстраціями й технологіями приготування).

9 клас

  1. Сватання (тематичний захід).

  2. Бгання весільного короваю (тематичний захід).

  3. Обрядові вироби з тіста (альбом із замальовками та описом виробів).

  4. Традиційні українські вироби з тіста (доповіді).

  5. Сервірування столу до вечері в народних традиціях (практична діяльність).

6.Хліб – усьому голова (тематичний захід).

Професія учителя трудового навчання у державному кваліфікаційному переліку спеціальностей є однією з головних як за стажем, так і за значимістю. Проте зменшення кількості годин на вивчення предмета в п'ятих, шостих, дев'ятих класах уже сьогодні створює проблеми в школі. Але як більший негатив це позначиться тоді, коли нинішні школярі перейдуть до самостійного життя. Вони не зможуть конкурувати на ринку праці з людьми, які пройшли ґрунтовну професійну підготовку в школі. Навпаки, не скорочувати, а збільшувати потрібно години на трудове навчання. Щоб наші діти у шкільному віці могли робити те, що роблять, наприклад, учні сьомих класів Норвегії. А там вони, не підходячи до верстата, за допомогою комп'ютера проектують і виготовляють виріб. Старшокласники за такою ж технологією проектують і виготовляють меблеві деталі. Так і тільки так ми зможемо підготувати молоде покоління до жорсткого прагматичного майбутнього.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка