На допомогу вчителю, керівнику навчального закладу Діти з особливими освітніми потребами Працюючи в школі, педагоги все частіше стикаються з проблемою так званих «важких дітей»



Скачати 121.69 Kb.
Дата конвертації13.09.2017
Розмір121.69 Kb.
На допомогу вчителю, керівнику навчального закладу

Діти з особливими освітніми потребами

Працюючи в школі, педагоги все частіше стикаються з проблемою так званих «важких дітей», які погано засвоюють навчальний матеріал, виявляють недисциплінованість, агресію, конфліктність та інші поведінкові порушення.

В переважній більшості випадків першопричиною аномальної поведінки дітей є порушення в їх пізнавальній сфері та особистісного розвитку.

Затримка психічного розвиткуце уповільнення темпів розвитку, яке виражається в недостатності загального запасу знань, незрілості мислення , переважанні ігрових інтересів, швидкій пересичуваності в інтелектуальній діяльності. Затримка психічного розвитку є пограничним станом між нормою та дебільністю.

Діти із ЗПР (затримкою психічного розвитку) повинні протягом усього навчання у школі бути під контролем шкільного психолога, отримувати консультації лікарів (психіатра чи невропатолога).



Типи затримки психічного розвитку:(Психічна структура групи дітей із затримкою психічного розвитку)

  1. Гармонійний психофізичний інфантилізм – дитина дещо відстає в рості і вазі, відрізняється жвавістю моторики та емоцій, коло інтересів обмежується ігровою діяльністю. Затримка зачіпає емоційно-вольову сферу, призводить до недостатньої довільної регуляції діяльності, мислення, запам’ятовування, зосередження уваги.

В процесі організації індивідуального (інклюзивного) навчаннятакі діти потребують постійного заохочення, досягають достатніх досягнень в інтелектуальній сфері, здебільшого вирівнюються до норми.

  1. Органічний інфантилізм - виникає внаслідок перенесених у ранньому дитинстві органічних ушкоджень (травм, інфекцій). При цьому відхиленні наявні ознаки незрілості емоційно-вольової сфери, нездатність до довільного зосередження під час інтелектуальної діяльності, переважання ігрової мотивації. Спостерігається висока орієнтація на реакцію дорослого, прагнення заслужити похвалу, при цьому дитина мало зацікавлена змістом завдання, не може самостійно оцінити успішність своєї діяльності. В таких дітей нижня межа вікової норми, вони розгальмовані та недисципліновані, ставлення до навчання негативне, бояться відповідати біля дошки, перед класом.

Для даної категорії дітей необхідно регулярне лікування та оздоровлення з боку лікарів, консультації з психіатром. Рекомендуються заняття з практичним психологом з розвитку пам’яті, довільної уваги , абстрактного мислення у ігровій формі.

  1. Церебро-органічна затримка – сильніше зачіпає пізнавальну діяльність, а не емоційно-вольову сферу. Пам’ять розвинена слабо, особливо це стосується засвоєння вербального матеріалу. Характерною ознакою є конкретність мислення, нерівномірність рівня досягнень. Бідність словникового запасу, дефекти мови, порушена точна координація рухів. Емоційна сфера також страждає, можливі прояви грубості, імпульсивності.При тяжких соматичних захворюваннях у дітей можуть виникати ретардації (дитина втрачає недавно засвоєнні навики, повертається до більш ранніх форм поведінки). Гра стереотипна, ігри з правилами відсутні. Пам'ять та інтелектуальні здібності значно не порушені. Виражена емоційна лабільність: при найменших невдачах у виконанні завдань діти плачуть, довго не можуть приступити до виконання наступного завдання. Самооцінка занижена, легко формується шкільна тривожність.

При регулярному лікуванні та навчанні за програмою ЗПР, можливе досягнення хорошої соціальної адаптації.

  1. Педагогічна та мікросоціальна занедбаність.

Внаслідок несприятливих обставин виховання, цей тип ЗПР формуєтьсяу дітей, які виховуються у сім’ях психічно хворих батьків, в умовах бездоглядності та гіперопіки, що часто трапляється коли батьки вживають алкоголь чи наркотики.

У дитини соціальна незрілість, порушення системи інтересів та ідеалів. Спостерігається бідність запасу знань, словникового запасу. Відмічається добра орієнтація побутова, але відставання знань необхідних у школі ( не знають літери, цифри, геометричні фігури, тощо). Через затримку розвитку ці діти відразу потрапляють до категорії невстигаючих дітей. Отримуючи негативну оцінку від вчителі, однокласників (дурна, лінива) у дитини формується порушення поведінки та невротичні розлади.

Враховуючи індивідуальні особливості учнів із затримкою психічного розвитку, учитель повинен спрямувати зміст навчання на корекцію конкретних порушень навчально-пізнавальної діяльності.

При правильному навчанні та вихованні дитина здатна засвоїти необхідні навички і успішно справлятися із шкільними завданнями.

Діти із ЗПР (затримкою психічного розвитку) повинні протягом усього навчання у школі бути під контролем шкільного психолога, отримувати консультації лікарів (психіатра чи невропатолога).

Рекомендації щодо організації навчання дітей із ЗПР ( затримкою психічного розвитку)

Враховуючи індивідуальні особливості учнів із затримкою психічного розвитку, вчитель повинен спрямувати зміст навчання на корекцію конкретних порушень навчально-пізнавальної діяльності. Застосування диференційованого навчання створює умови для оптимальної організації навчально-пізнавальної діяльності таких учнів.



Диференціацію навчальних завдань потрібно проводити в двох аспектах:

  • змістовному – диференціація обсягу навчального матеріалу, складності завдань

  • організаційному – диференціація міри допомоги кожній дитині із ЗПР.

Враховуючи рівень пізнавальних можливостей, вчитель може застосовувати на заняттях різні прийоми організації навчальної діяльності дітей :

  • за ступенем складності

  • за ступенем самостійності

  • за обсягом

Спрощення завдань відбувається за рахунок зменшення їх обсягу, надання алгоритму розв’язання завдання, наведення зразка розв’язання завдання, аналогічного даному, вказівки типу задачі, яку необхідно розв’язати, розчленування складеної задачі на кілька простих, допомоги при розв’язанні задачі у вигляді малюнка, схеми, графіка, навідних питань тощо.

Варіант роботи над задачею

  • Ознайомлення з текстом задачі у цілому (учитель читає, дитина слухає)

  • Повторне читання задачі у сповільненому темпі, одночасно учень кладе на парту картки-цифри, якими позначені числові дані задачі (відбувається виділення числових значень)

  • Учитель ставить питання стосовно виділених числових даних та питання задачі (відбувається усвідомлення змісту задачі й виділення питання задачі)

  • Контрольне повторення задачі

Формування мовленнєвої діяльності

У дітей із ЗПР формування мовленнєвої діяльності має специфічний характер. Їхнє розмовно-побутове мовлення мало відрізняється від норми, але має переважно ситуативний характер. Монологічне мовлення цих дітей «ніби» прикуте до ситуації і часто незрозуміле поза нею. Учні не можуть самостійно виділяти, порівнювати, систематизовувати предмети за зовнішніми та функціональними ознаками, відчувають різні труднощі у перенесенні та застосуванні здобутих знань в змінених ситуаціях. Школярі демонструють дуже обмежені можливості у висловлюванні суджень, міркувань, у визначенні понять, не в змозі будувати умовиводи з урахуванням існуючих доказів. Бідність словникового запасу та недоліки побудови синтаксичних конструкцій перешкоджають передавання навіть власних думок.



Важливою умовою навчання рідної мови молодших школярів із затримкою психічного розвитку є вивчення рівня сформованості монологічного та діалогічного мовлення, розвитку звуковимови, фонематичного слуху, оволодіння граматичним складом мовлення, тощо.

Провідним принципом навчання рідної мови дітей із ЗПР має бути комунікативно –діяльний, який включає в себе :



  • аудіювання

  • говоріння

  • читання

  • письмо

Аудіювання учнів - можливі варіанти допомоги:

  • збільшення кількості прослуховувань учнями тексту

  • -запропонувати варіанти малюнків, серед яких один є відповіддю до тексту

  • -дати учневі один варіант відповіді на тестове завдання, з яким вони можуть погодитися чи ні (так, ні)

  • Пропонувати учням для прослуховування знайомий текст, тощо

Системність у розвитку діалогічних умінь має забезпечуватися вправами:

- читання діалогів в особах

- заповнення пропущених реплік у діалозі

- інсценізацією казкових епізодів, тощо

Як результат такої системної роботи учням 1- 2 класу пропонується створити діалог за малюнком ситуаційного характеру на побутові теми або теми із шкільного життя. У 3-4 класі діалог будується за словесно описаною вчителем мовленнєвою ситуацією.

Монологічне мовлення , методи навчання:

-зразок зв’язного висловлювання вчителя

- навідні питання вчителя

- складання плану висловлювання

- початок висловлювання вчителем, яку далі учень має продовжити самостійно або з допомогою вчителя

Складання твору, важливо:


  • вставлення пропущених слів

  • дописати недописане речення

  • дописати останнє речення

  • дописати кожну частину тексту за початком

Письмо дитини із затримкою психічного розвитку передбачає:

  • уміння користуватися графічною системою

  • додержуватися правил написання графічних знаків та правил правопису

  • оформлення письмової роботи

  • дотримання санітарно-гігієнічних вимог під час письма

Системне вивчення та врахування індивідуальних особливостей учнів із ЗПР, відстеження динаміки їх розвитку допоможуть вчителю створити оптимальні умови для навчання даної категорії дітей в інклюзованих класах.

Розумова відсталість

Розумово відстала дитина – це дитина, яка має стійке порушення психічного розвитку, пов’язане з недостатністю пізнавальної діяльності, зумовлене органічним ураженням головного мозку.

Це стан загального недорозвинення психіки в результаті спадкової зумовленості або внутріутробного ураження головного мозку.

У таких дітей порівняно добре розвинуте побутове мовлення, їх можна навчити правильно вимовляти слова, будувати речення, опанувати письмове мовлення (навчити писати, читати). Обсяг запам’ятовування звужений, не розуміння переносного значення слів, характеризується конкретністю мислення, нездатністю до творчої поведінки, примітивністю інтересів та почуттів. Доступне впізнавання простих побутових предметів за малюнками. Поняття числа не сформоване, немає уяви про збереженні кількості предметів при їх переміщенні. Вкрай недостатній запас знань про навколишню дійсність (незнання свого імені, адреси, пір року, тощо).

Мовлення формується зі значним запізненням. Гра у дитини предметно-маніпуляційна, стереотипна, відсутність розвитку сюжету. У дітей утруднене розуміння прихованого змісту в оповіданнях ( не можуть висловити основну думку твору). Їм доступна розповідь за серією картинок (за умови збільшення кількості фрагментів у картинках), спостерігається утруднення у складанні оповідань.

Особливістю процесів пам’яті дітей із легкою розумовою відсталістю є те, що забування переважає над зберіганням інформації, оскільки перешкоджає перевантаженню пам’яті зайвою інформацією. Значна частина засвоєного , якщо його не повторювати багато разів, не використовувати постійно у практиці, швидко стирається. ( Діти, які вміли читати, після канікул не можуть пригадати окремі букви, забувають навички лічби)

Діти з розумовою відсталістю можуть вчитися за програмою спеціальної допоміжної школи, що базується на програмі початкової масової школи, до якої додається спрощене вивчення історії, географії, біології, побітової хімії та фізики. Особливе місце в шкільній освіти розумово відсталої дитини посідає трудове навчання, соціально-побутова орієнтація.

Діти з вадами інтелекту , які навчаються в одному класі , дуже відрізняються між собою за розумовими можливостями, готовністю до засвоєння знань, рівнем сформованості навичок самообслуговування. Тому важлива співпраця вчителя та психолога. Вчитель проводить педагогічне спостереження, звертаючи увагу на його поведінку, емоційні реакції у різних ситуаціях, вибраних способів педагогічного впливу на дитину.

На основі психологічного обстеження та педагогічного спостереження на учня складається характеристика , визначаються напрямки у роботі.

Завдання вчителя – дати знання відповідно до програми, завдання психолога – усунути вади дитини наскільки, щоб дитина могла перебувати в колективі.

За умови правильного навчання та виховання даної категорії дітей, можлива адаптація до самостійного життя, вміння розпоряджатися грошима, обслуговувати себе, засвоєння трудових навичок.

Рекомендації ( інтелектуальний розвиток - легка розумова )

Розвиток сприймання потребує навчити дитину роздивлятися, общупувати, слухати тощо, тобто формувати у неї уміння сприймати предмети навколишньої дійсності, їх властивостей та відношень. Розвиток сприймання у розумово відсталих дітей передбачає їх навчання методом спроб і помилок. Дуже важливо своєчасне та правильне поєднання дитиною уявлення зі словом, правильне використання словесних і наочних методів навчання.

На початковому розвитку сприймання не рекомендується використовувати ізольовану словесну інструкцію, оскільки діти не розуміють значення багатьох слів (особливо тих, що означають властивості та відношення предметів), тобто назв сенсорних еталонів. Словесні методики навчання необхідно сполучати з наочним матеріалом.


  • зразок

  • спільні дії за зразком

  • вибір за зразком

  • наслідування

  • спільні дії дорослого і дитини

  • співвіднесення предметів шляхом прикладання, накладання, обведення контурів

Найважливіше показати дітям що при співвідношенні за кольором використовується прикладання, за формою і величиною – накладання та обведення по контуру. Дитину потрібно навчити розрізнювати реальний об’ємний простір та його зображення – велике значення на первинному етапі має образотворча діяльність - малювання, аплікація, ліплення.

Дитину потрібно навчити сприймати просторові відношення, розрізняти реальний об’ємний простір та його зображення на площині (папері) та співвідносити їх.

Види роботи :


Для формування цілісного образу доцільно використовувати розрізні картинки з 2-х, потім 3-х частин, спочатку вони містять зображення добре знайомих дітям предметів.

Наступним кроком у роботі над сприйманням картинки є навчання дитини сприймати рух (зображувати дію за картинкою). Розумово відстала дитина не завжди розуміє зображення руху і не може його показати – вона копіює позу (хлопчик стоїть на одній нозі). Дорослий демонструє дію (іде), дитина повторює (іде), використовується словесна інструкція (Хлопчик іде), зіставляється з малюнком дія – хлопчик іде, далі запитання – Що робить хлопчик? – хлопчик іде.

Згодом у роботі з дитиною можуть використовуватися картинки, на яких зображено певні ситуації, знайомі дитині з життєвого досвіду. Наприклад, купання ляльки складається із картинок: 1) дівчинка роздягає ляльку; 2) дівчинка купає ляльку; 3) дівчинка витирає ляльку; 4) дівчинка одягає ляльку. Дитина повинна викласти картинки саме в такому порядку та переказати, скласти оповідання за серією картинок на основі навідних запитань. Розкладанню картинок також може передувати демонстрація дій (гра з лялькою).

Розвиток уваги та пам’яті

Для розвитку зорової уваги велике значення мають ігри з переміщенням предметів у просторі. Таке переміщення має здійснюватися повільно, щоб дитина могла відстежити за рухом (мишка ховається від кота). Коли дитина навчиться стежити за пересуванням, яке здійснюється у неї на очах, можна переходити до переміщення предметів, схованих від її очей. Зорова увага активізується і в іграх, де діти повинні запам’ятати місце знаходження знайомого предмета, іграшки. «Знайди свою іграшку», «Чого не вистачає?».



Формування мислення

  1. Формування уявлення про знаряддя фіксованого призначення та про допоміжні засоби розв’язання задач. (ложка, олівець, лопата, віник, тощо). Хоч діти бачать ці предмети у побуті, але без цілеспрямованого спостереження вони самостійно не запам’ятовують , не осмислюють і не узагальнюють цей досвід.

  2. Навчити знаходити і використовувати найбільш придатне знаряддя по величині, формі, призначенню.

  3. Формування цілеспрямованої діяльності. Для цього рекомендується використовувати дворазове завдання.

  4. Навчити встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Використовуються ситуації , що трапляються у побуті ( щось завжає відчинити чи зачинити двері, закрити ящик з іграшками, тощо.

  5. Навчити використовувати мовлення. На початковому етапі- мовлення використовує дорослий, щоб спрямувати дитину на мету та виконання завдання. Потім дитина має сама розповісти про свої майбутні дії.

Формування навичок письма та читання

Загальний недорозвиток мовлення зумовлює відсутність чіткого образу слів. Формування навичок письма та читання передбачає розвиток уміння виділяти у реченні слово, у слові – звуки, формувати уявлення про слово та речення. Дуже корисною для роботи є розрізна азбука, коли учень з окремих букв складає слово, досліджує як воно змінюється, якщо переставити букви чи замінити іншими, визначає яке слово він може скласти з даних букв. Такі самі вправи можна проводити із реченнями, переставляючи місцями слова, додаючи нові слова, стежити як змінюється речення.

Особливу увагу слід приділяти усвідомленню цих навчальних дій, стежити щоб учні розуміли зміст того що читають чи пишуть.

Засвоєння літер також є нелегким для учнів допоміжних шкіл. Діти то правильно називають деякі літери, то забувають їх зовсім то плутають з іншими літерами. Найскладнішою операцією для даної категорії дітей є злиття звуків. Учень може знати всі букви,але не може скласти ціле з окремих елементів. , вони тривалий час уявляють процес читання як послідовне називання всіх літер і не роблять спроб визначити яке слово виходить. Під час читання увага дитини повністю зосереджена на тому, щоб прочитати кожне слово, зміст прочитаного залишається поза увагою.

Труднощі у розумінні прочитаного зберігаються значною мірою і в старшокласників.

Використана література:

1. В.М.Синьов, М.П.Матвєєва, О.П.Хохліна «Психологія розумово відсталої дитини», підручник, К: Знання, 2008 -359с.

2.Р.Ю Максимова, К.Л.Мілютіна, В.М.Піскун Основи дитячої патопсихології Психологічний інструментарій Київ Главник 2008



3. Психологічний супровід навчання і виховання учнів початкових класів Вісник психологічної служби Київщини , випуск 6 Біла Церква КОІПОПК 2013

Завідувач ПМПК Драга І.В.

11.02.2014 рік


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка