На допомогу класному керівникові



Сторінка7/9
Дата конвертації04.04.2016
Розмір1.47 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Способи, пов'язані із впливом слова

Відомо, що «слово може вбити, слово може окрилити». Друга сигнальна система є вищим регулятором людської поведінки. Словесний вплив запускає свідомий механізм самонавіювання, відбувається безпосередній вплив на психофізіологічні функції організму. Формулювання самонавіювань будуються у формі простих і коротких тверджень із позитивною спрямованістю (без частки «не»).



Самонакази

Самонаказ — це коротке розпорядження, зроблене самому собі. Застосовуйте самонаказ, коли переконані в тому, що потрібно щось зробиш належним чином, але ви стикаєтесь із труднощами в його виконанні (наприклад, «розмовляти спокійно», «не піддаватися на провокацію» тощо). Це допомагає стримувати емоції, поводитися гідно, дотримуватися правил етики. Сформулюйте самонаказ. Подумки повторіть його декілька разів. Якщо це можливо, повторіть його вголос.

2. Самопрограмування

У деяких складних ситуаціях корисно «озирнутися назад», пригадати про свої успіхи в минулому в подібній ситуації. Минулі успіхи нагадують людині про її можливості, про сховані резерви духовних, інтелектуальних; вольових сферах, вселяючи упевненість у скоп силах.

Пригадайте ситуацію, коли ви впоралися з аналогічними труднощами. Сформулюйте текст програми. Для посилення ефекту можна використовувати слова «саме сьогодні»: «Саме сьогодні у мене все вийде»; «Саме сьогодні я буду спокійним і витриманим»: «Саме сьогодні я буду спритним і впевненим». Подумки повторіть цю фразу кілька разів.

3. Самосхвачення (самозаохочення)

Люди часто не отримують позитивної оцінки своєї поведінки з боку інших. Це одна з причин збільшення нервозності, роздратування. Тому важливо заохочувати себе самому. У випадку навіть незначних успіхів доцільно ти себе, подумки говорити: «Молодець!», «Розумниця!», «Гарно вийшло!». Знаходьте можливість хвалити себе впродовж робочого дня не менше 3 - 5 разів.



IV. Способи, пов'язані і використанням образів

Використання образів пов'язане з активним впливом на центральну нервову систему переживань та емоцій. Багато з наших позитивних переживань, спостережень, вражень ми не запам'ятовуємо, але якщо «розбудити» спогади й образи, з ними пов'язані, то можна пережити їх знову і навіть посилити, якщо словом ми впливаємо в основному на свідомість, то образи уяви відкривають нам доступ до потужних підсвідомих резервів психіки. Щоб використовувати образи для саморегуляції:



  • спеціально запам'ятовуйте ситуації, події, у яких ви почували себе комфортно, спокійно, — це ваші ресурсні ситуації;

- робіть це в трьох основних доступних модульностях:

І) зорові образи, події (що ви бачите: небо, хмари, квіти, ліс);

2) слухові образи (які звуки ви чуєте: спів птахів, дзюркотіння струмка, шум дощу, музику);

3) відчуття в тілі (що ви відчуваєте: тепло сонячних променів на своєму обличчі, бризки води, запах квітучих яблунь, смак полуниці).

При відчутті напруги, втоми:

І) сядьте зручно, якщо є можливість, заплющіть очі;

2) дихайте повільно і глибоко;

3) пригадайте одну з ваших ресурсних ситуацій;

4) проживіть її знову, пригадуючи всі зорові, слухові та тілесні відчуття, які її супроводжували;

5) побудьте «всередині» цієї ситуації кілька хвилин;

6) розплющіть очі і поверніться до роботи.

ЯК РОЗСЛАБИТИСЯ НА РОБОТІ?

На роботі буває непросто знайти час, щоб розслабитися. Тому дуже важливо, щоб вправи можна було виконати швидко і прямо на робочому місці, регулярні тренування (не менш ніж 2 рази на день) допоможуть зменшиш тривогу й легше переносити стреси.

1. Під час цієї вправи потрібно напружувати м'язи, рахуючи до п'яти, і потім розслаблювати їх, рахуючи до п'яти. При цьому напружувати і розслаблювати м'язи слід якомога сильніше.

2. Сядьте прямо, щоб спина торкалася стільця, ноги стояли на підлозі, руки лежали на колінах.

3. Краще виконувати цю вправу із заплющеними очима — це допоможе дм розслабитися сильніше. Не заплющуйте очі, якщо так ви почуваєтеся «комфортно.

4. Вдихніть через ніс, повільно рахуючи до п'яти. На рахунок «п'ять» затримайте подих. Видихніть повільно, рахуючи до п'яти. Зробіть це кілька разів. Це допоможе вам розслабитися.

5. Почніть із напруження м'язів ніг, не відриваючи ноги від підлоги. Поступово збільшуйте напруження в ногах, повільно рахуючи до п'яти.

6. На рахунок «п'ять» різко розслабте нот. Ви відчуєте, які розслаблені далі ноги. Порівняйте це з відчуттям напруження у м'язах.

7. Тепер напружте м'язи рук, поступово збільшуючи напруження, рахуючи до п'яти. На рахунок «п'ять» розслабте м'язи.

8. Ви можете спочатку напружити і розслабити м'язи кистей, потім підключити м'яза плеча передпліччя, зрештою, напружувати всі м'язи обидвох рук і спини.

9. Потім послідовно зробіть те ж саме з м'язами живота. При цьому стежити за тим, щоб сидіти прямо.

10. В останню чергу виконайте вправу з м'язами шиї й обличчя.

11. Після вправи, як і на її початку, кілька разів повільно вдихніть і видихніть, рахуючи до п'яти і затримуючи подих на рахунок «п'ять».

12. Ви можете виконувати цю вправу щоразу, коли відчуваєте напруження — на роботі, у метро, вдома. Однак оскільки вона може дуже розслабити — не виконуйте її за кермом автомобіля.

13. Щоб збільшити силу розслаблення, можете уявити себе в якому-небудь місці, де ви почуваєтеся розслаблено, наприкінці вправи.

ЯК БОРОТИСЯ ЗІ СТРЕСОМ?

Як і всі звичайні люди, ми, безперечно, хочемо позбутися стресів (переживань, нервування й т. ін.). Л все тому, що стреси несуть дуже неприємні відчуття, руйнують організм, забирають час і енергію, які можна було б витратити більш ефективно.

Пропонуємо прислухатися до порад психологів стосовно того, як боротися зі стресом.

1. Яка б стресова ситуація не відбулася, придушіть усі негативні емоції. Після цього спокійно розберіть ситуацію. Змиріться з найгіршим, що може статися, а потім почніть поліпшувати ситуацію.

У древніх інків існувало заклинання: «Нехай буде посланий мені сердечний спокій, щоб я міг змиритися з тим, чого не можна змінити: нехай буде послана мені сила, щоб я міг змінити те, що можливо; і нехай вистачить мені мудрості, щоб я відрізнив перше від другого». Якщо ви добре осмислите № висловлювання й візьмете його собі на озброєння, то ваше життя рішуче зміниться на краще.

2. Стреси зникнуть, коли ви усвідомите: вам у цьому світі ніхто нічого не винен! Справді, не те, через що ми звичайно переживаємо й дратуємося. Л ще — від того, що щось відбувається не так. як ми хочемо. Але чому має бути так. як хочемо ми?! Хіба нам хтось при народженні обіцяв, що все буде так, як ми того побажаємо?!

3. Отже, насамперед, що б не трапилося — зберігайте спокій. Подумайте: чи реально виправити своє становище? Не забувайте, що зрозуміти це можна тільки в спокійному стані. Якщо поки що (саме поки що) цього зміниш неможливо, то скажіть собі: це доля, і нехай поки ще буде так. адже могло бути й гірше. Якщо ж ситуацію можна виправити, то тим більше не нервуйте, а думайте й дійте!

4. Запам'ятайте: удосконалюватися можна нескінченно! Якщо ви сьогодні зазнали невдачі, то, можливо, це й на краще. Може, тепер ви по-новому подивитеся на своє становище й на свої цілі і перед вами відкриються якісь нові й набагато цікавіші можливості! Будьте розумнішими і, можливо, в майбутньому ви подякуєте долі за те, що вона привела вас до сьогоднішньої і невдачі, що вона не дала вам піти помилковим шляхом і відкрила тим самим нову й крашу перспективу! Віруючі кажуть стосовно цього так: Бог ніколи відчиняє одні двері, не відчинивши інших.

5. Навчіться жити сьогоднішнім днем! Якщо дозволяє час, просто забудьте про проблему — це дає дивний ефект. Практично в усіх без винятку випадках через якийсь час рішення саме спадає на думку. А буває, що життя повертається так, що й вирішувати проблему виявляється непотрібно — можна піти іншим шляхом! І взагалі, хвилюватися про майбутнє просто абсурдно. Ніхто не знає, то буде в майбутньому. Можливо, ви вже сьогодні отруюєте собі життя стосовно якихось віддалених подій, але на той час усе може тисячу разів змінитися. Навіщо переживані про майбутнє, якщо завтра кожному з нас може, наприклад, упасти цеглина на голову. Живіть сьогоднішнім днем!

6. Пам'ятайте: могло бути гірше! Як би вам не було погано, ви повинні пам'ятати, що є люди, яким набагато гірше. Багато людей не замислюючись віддали б багато за можливість прожити хоча б один деньок так, як живете ви. І подумайте гарненько, чи маєте ви право ображатися на свою долю, адже мої ю бути набагато гірше! Психологи іноді рекомендують: якщо вам погано, знайдіть того, кому ще гірше, і допоможіть йому.

7. Не дратуйтеся через дурнів! Ніколи не дратуйтеся від спілкування 1 людьми, якими б вони не були. Якщо вас чимось не влаштовує людина, просто порвіть із нею стосунки і забудьте її! Якщо ж ви хочете спілкуватися і людиною, але в неї є деякі відхилення в характері, то майте на увазі, що характер формується під впливом об'єктивних причин. Якби у вашому житті трапилося все так, як у цієї людини, то й ви можливо, поводилися б так само. І приймайте людину такою, якою вона є, або розлучайтеся з нею!

Але що робити, якщо доводиться спілкуватися з нестерпною людиною ч необхідності? Замість того, щоб дратуватися через цю людину й скорочуєш своє життя — можете порадіти, адже ця людина (за інших рівних умов) помре раніше за вас! Люди з важким характером, які постійно сваряться, нервують і т. ін., швидко руйнують свій організм і рано вмирають.

Якщо Вас критикують, то насамперед відкиньте емоції. Сприймайте сказане з погляду логіки. Якщо критика справедлива, то подякуйте за неї, адже тепер ви можете виправити в собі якийсь недолік і стати кращим. Якщо ж критика несправедлива - просто пропускайте її мимо вух!

8. Оцінюйте себе самі! Деякі люди турбуються про те, що про них подумають оточуючі й цим дуже отруюють собі життя. Намагайтеся позбутися цієї звички.

9. Учіться взаємодіяти з людьми! Людські істоти мають потребу в контактах з іншими людськими істотами. Усім нам необхідне емоційне насичення. Коли люди не в контакті з іншими людьми, вони можуть почувати втому, депресію, занепокоєння. Контакт може зменшити стрес, оскільки підвищує енергетику.

10. Навчіться казати «ні»! Багато з людей не вміють казати «ні». Вони бояться, що про них подумають погано. Явне небажання виконувати постійні прохання і в той же час нездатність сказати «ні» може призводити до стресів. Замисліться, адже є люди, до яких майже не звертаються з проханнями, однак від цього їх не менше люблять і поважають. Вас просять саме тому, що ви увесь час погоджуєтеся. Якщо ви спокійно, але рішуче скажете, що зайняті сьогодні, то нікому не спаде й на думку сумніватися в цьому. Говоріть так, начебто вам справді потрібно, наприклад, до лікаря. 1 не треба кілька разів просити вибачення.

11. Думайте про хороше! Всі ми, нехай і неусвідомлено, постійно розмовляємо самі з собою, хоча й не робимо цього вголос. Ми вказуємо собі, як слід поводитися, розповідаємо, як ми себе почуваємо. Якщо ви повідомляєте собі тільки про погане, то зрештою виявитеся в стресовому стані. Ви знаєте, що це за погані звістки: «Мене ніхто не любить; я нікому не потрібний; мене всі бачать наскрізь; я завжди терплю невдачі». Більшість із нас є фахівцями нашіптування неприємних секретів собі на вушко. Намагайтеся повідомляти собі щось позитивне. «У мене багато чого виходить, я багато чого вчуся на власних помилках, я буду діяти й стану кращим». Позитивне ставлення до себе й життя — саме по собі дієвий засіб від стресу!

12. Гляньте свої цінності, якщо необхідно! Якщо Ви хвилюєтеся через те, що не можете чогось досягти, то перш ніж витрачати нерви, запитайте себе, чи тих цінностей ви прагнете. У протилежному випадку може виявитися так, що ви витрачаєте нервову енергію задарма.

Великий філософ Марк Аврелій сказав: «Наше життя є те, що ми думаємо про нього». Таким чином, настрій людини повністю перебуває в її руках. Те, що оточує людей, майже не має значення. Значення має те, як людина це інтерпретує, що цінує і як звикла реагувати на різні події. Навіть бідняк може бути щасливим, якщо він цінує й розуміє життя.

Вам необхідно проаналізувати, оцінити, підтвердити, відкинути, пристосувати, переосмислити ті цінності, переконання, уявлення про себе, які становлять саму суть вашого життя. Неправильні переконання, завищені вимога до себе й оточуючих, нереальні цілі можуть бути джерелом постійного стресу. Наприклад, якщо ви переконані, що невдача — це катастрофа то ви можете звести свої невеликі неприємності до рівня великої кризи. Якщо ви думаєте, що життя завжди має бути радісним, то, ймовірно, стикнетеся з

великим розчаруванням на першій же роботі. Не чекайте занадто багато від життя, і тоді буде менше розчарувань і більше приємних моментів!

Часто люди просто не знають, що їх турбує. Тому важливо точно сформулювати проблему й записати її на папері. Пам'ятайте, що добре сформульована проблема — наполовину вирішена проблема! План можливого рішення також можна записати на папері.

13. Навчіться планувати своє життя. У протилежному випадку ви будете відчувати, що життя виходить з-під вашого контролю, або будете зовсім безвольно плисти за течією. У деяких людей життя розплановане похвилинно на кілька років наперед.

Дайте відповіді на такі запитання:

• Чого ви хочете від свого життя?

• Яким ви хочете статті через п'ять років?

• Яка ваша мета на найближчі півроку?

• Якої мети ви досягнете наступного тижня?

V відповідях будьте конкретними. Ви повинні знати, на що націлилися. Інакше як ви зможете досягти мети?

Обов'язково проаналізуйте, на що ви витрачаєте свій дорогоцінний час. Навчіться втрачати його більш ефективно! Запитуйте себе: на що пішов сьогоднішній день? На що пішла відпустка? Чи не витрачаєте ви багато час дарма? Адже життя минає дуже швидко.

Час — найважливіший ресурс, тому що він минає безповоротно! Постійно шукайте можливості скоротити виграти часу на другорядні речі!

У деяких провідних японських фірмах кожний працівник повинен щодня вносити хоч невеличке вдосконалення у своє робоче місце. Чому б не поширити це правило на повсякденне життя? Щодня робіть хоча б невеличку справу для досягнення мети або вдосконалення побуту. Тоді величезний обсяг роботи ви будете виконувати побіжно, залишаючи максимум часу на справді важливі справи.

Сьогодні ж починайте вносити раціональні зміни у свій розпорядок дня. Тільки 20 зекономлених хвилин на день дають до 70 годин додаткового часу на рік. За рік можна зробити те, що повністю змінить життя. Тільки не заощаджуйте на відпочинку, тим більше на сні. Найбільш трудомістку роботу виконуйте в ті години, коли організм розвиває максимальну активність.

Під час стресу в крові збільшується концентрація деяких гормонів, і це дає організму велику кількість енергії. Протягом доби відбуваються природні коливання концентрації цих гормонів. Перший пік припадає на 9—12 години, другий — на 16—20 години. Враховуйте це при плануванні свого дня.



ЩО ЗНАЧИТЬ БУТИ СУЧАСНОЮ ДИТИНОЮ?

Дорослішати набагато швидше, ніж це вийшло в батьків. Схоплювати все на льоту й бути активними 7 днів на тиждень. Інформаційне перевантаження, що відрізняє сучасне суспільство, їх явно не турбує, оскільки наші діти готові всмоктувати все нове нескінченно. У них ніколи не буде стресу при контакті перший раз із Інтернетом або з освоєнням комп'ютера — здається, мишка стала їхньою улюбленою іграшкою прямо з пелюшок. Цифровий світ заворожує, а традиційні засоби інформації й канапи зв'язку, навпаки, швидше відлякують. Дивно, що сучасні технології, будучи інтегрованою частиною їхнього життя, більше не є для них дивом прогресу, а сприймаються як щось звичне, що була завжди. Наприклад, мобільний телефон — це не просто засіб голосового спілкування, а можливість обмінюватися повідомленнями, формуючи, таким чином, нову культуру обміну електронними листами й візуальними образами, у яких домінують не звичайні фрази, а іконки як особлива мова комунікацій. Або комп'ютер, що перестав бути лише архівом інформації чи джерелом традиційних програм для користувачів, а є сьогодні засобом для інших функцій: наприклад, комп'ютерних ігор, набору віртуальних балів і переходу на інший рівень або очікування чергової версії.

Що стосується хобі — спорт, кіно, вечірки — то багато чого залишилося традиційним, хоча й тут можна спостерігати зміни, переважно завдяки появі нових технологій. Так, музика, що й досі залишається одним із улюблених видів дозвілля дітей, набула нових форм: відомий хіт можна переробній, додавши власну мелодію або змінивши загальний ритм композиції. Інформація стала більш доступною, а її носії збільшилися. Так, дитині вже не потрібно перегортати журнали дозвілля чи навіть заходити на відповідні сайти в інтернеті: досить завантажити запит на мобільному телефоні на тему, що цікавить, і відповідь не змусить себе чекати.

Доступність засобів зв'язку й можливість спілкування з другом, що живе на іншому кінці світу, незворотно привнесли й нові риси в кібер-покоління сучасних дітей. Коли все навколо змінюється з неймовірною швидкістю, немає часу на місця для метальних обмежень у голові дитини: будь-який об’єкт і дія можуть викликати критику або схвалення, причому реакція буде миттєвою й украй прямолінійною.

Вони хочуть усього сьогодні й відразу, скорочуючи власний кредит терпіння до мінімуму. Інтерактивність і відсутність меж для спілкування зробили дітей більш відкритими й вільними у самовираженні: бум персональних сторінок, сайтів і нескінченних чатів на будь-яку, навіть найбільш дражливу тему — яскраве тому підтвердження. З іншого боку, зростаюча тенденція до руйнування традиційного сімейного укладу, розлучення батьків, інші соціальні лиха, пов'язані з тероризмом і фінансовими катастрофами, скоротили період безтурботного дитинства, змушуючи дітей дорослішати швидше. Численні Дослідження підтверджують той факт, що кожна третя дитина вплине» на фінансові витрати сім'ї й здатна приймати дорослі рішення, і кожен четвертий ІЗ-літній підліток мріє мати кредитну картку, якби йому дозволили батьки або банк.

Щоправда нові технології незворотно вплинули й на уяву дитини. Домінування комп'ютерних ігор позбавило дітей певної креативності, насадивши стереотипи в моделі розваг.

Незважаючи на зміну способу життя й появу більших можливостей, основні бажання залишилися незмінними: сучасна дитина хоче бути знаменитою і багатою. Відповідно до досліджень соціологів, цю думку підтримали 13,7% і 64,2% опитаних дітей відповідно. Результат не викликають подиву: гроші виступають гарантом яскравого життя й здатні задовольнити будь-яку Мрію, а бажання стати знаменитим властиве всім поколінням, залежно від тих досягнень і цінностей, які були популярні в суспільстві в певні періоди: хтось хотів бути космонавтом, відомим ученим або акторкою. Цікаво, що ці бажання знаходять своє відображення у трьох ключових мотиваціях, які підсвідомо керують поведінкою дитини.

І. Імітація життя дорослих властива дитині в будь-якому віці й може проявлятися у різних вчинках — від використання маминої косметики до

бажання сісти за кермо й уявити себе татом-водієм. Дитина оточує себе тими цінностями, які для неї справді важливі.

2. Феномен популярності серед дітей гри закладений у самій ідеї суперництва й поділу на «переможець — переможений». Тому там, де присутня можливість вести рахунок на швидкість, кмітливість, спритність у досягненні чергового «рівня», азарт і бажання брати участь у дитини будуть гігантськими. На цій ідеї побудовані всі комп'ютерні ігри, які із часом ускладнилися складною графікою, сюжетом і стереоефектами, але принцип змагальності залишився незмінним.

3. Колекціонування як факт володіння найбільшим або рідкісним набором цінностей, які важливі для конкретної групи дітей. Це може бути серія гральних карт, іграшка (Покемон). персонаж фільму (Гаррі Поттер). Мотивація очевидна: чим більше зібрано рідкісних карт, тим більша сила впливу й популярність дитини серед свого оточення.

Розуміння сучасних дітей — активних, мінливих і товариських — визначить риси й підходи до побудови відносин із ними.



ІГРИ СУЧАСНИХ ДІТЕЙ

На жаль, провідна діяльність дитини переживає кризу. Для неї просто не залишається часу ні в сім'ї, ні в дитячій установі. Крім того, до гри треба цінуватися, треба вчити дитину грати. А спочатку й керувати нею. Адже гра це виникає спонтанно. Потрібно, щоб хтось володів її навичками, способами й змістом і передавав їх дитині. Зараз цим мало хто займається.

Проблема поглиблюється ще й тим, що сьогодні практично розпалися різновікові дитячі співтовариства. Раніше гра природно передавалася від і гірших дітей до молодших, і ніяких зусиль дорослих не було потрібно. А зараз дуже часто діти ростуть по одному в сім'ї, немає дворів з їх масовими іграми, немає вільного дитячого спілкування, тому природний канал трансляції гри порушений. І, відповідно, щоб діти грали в ігри, потрібно, щоб роль старшої дитини взяв на себе дорослий. А це значно складніше, ніж займатися з дітьми навчальною діяльністю.

Чи є комп'ютерні ігри сучасною грою?

Наш аналіз засвідчує, що в комп'ютерних іграх нічого від гри як такої немає. І хоча комп'ютерні ігри бувають різні (існує навіть типова класифікація цих ігор), але в жодній немає місця для дитячої фантазії. Сідаючи за комп'ютер, дитина повинна лише натискати на певні кнопки й виконувати команди, які закладені в програмі. Момент придумування, фантазування зведено до мінімуму, а момент виконання інструкцій і правил — розгорнуто.

Для первинного сенсорного розвитку дитині необхідний реальний, а не віртуальний досвід. Світ повинен бути спочатку зрозумілий сенсорно, а образ предмета або явища повинен бути вибудуваний самостійно, на власному досвіді. Тільки тоді це буде теперішній світ. Пасивне пізнання віртуального простору веде до перекручування не тільки сприйняття й мислення, а й власного буття дитини. Розглядаючи натуральний об'єкт, предмет, картину, дитина вільна — вона може дивитися, може відвернутися, наблизитися або вийти, запитати, виправити. З екранною картинкою все по-іншому — вона притягує, не дає відвести око. нав'язує свою думку й позбавляє радості зробити відкриття самому.

Використання комп'ютерних ігор і розвивальних відеофільмів можливе тільки після того, як дитина освоїть традиційні види дитячої діяльності — малювання, конструювання, сприйняття й придумування казок. А головне — після того, як вона навчиться самостійно фати у звичайні дитячі ігри (переймати ролі дорослих, придумувати уявні ситуації, будувати сюжет гри).

Що недоотримують сучасні діти, які не грають у «хованки», «вибивайла», «козаків -розбійників»? Головного, що ці ігри дають, — самоорганізації. У грі діти самі повинні вибудувати план своїх дій, розподілити ролі, зрозуміти, що за чим робити, визначити правила гри, чітко стежити за їх виконанням, узгоджувати свої бажання з партнерами. Все це програється, тренується, формується в грі. І якщо в дитини немає такого досвіду спілкування з однолітками, то всьому переліченому вище просто нізвідки взятися.

Окрім цього, у масовій грі в дітей з'являється можливість вийти за рамки предметного простору і щось придумати, а отже, розвивається фантазія. На жаль, рівень уяви в сучасних дітей набагато нижчий у порівнянні з тим, який був ще 15 —20 років тому.



ЩО ЧИТАЮТЬ НАШІ ДІТИ?

Всупереч міфу про те, що діти перестали читати й тільки грають у комп'ютерні ігри, насправді це зовсім не гак. Просто діти чигають «не те» і «не гак»,як попередні покоління. Річ у тім, що багато дорослих зорієнтовані на стару модель «літературної соціалізації». На думку соціологів, репертуар читання дітей і підлітків різноманітний: на першому місці в ньому — обов'язкова шкільна класика, казки — у молодших, фентезі — у більш старших; з інтересом читають пригоди й «ужастики», детективи, книжки про Тварин Близько 40% підлітків читають літературу розважального характеру, її книжки науково-пізнавальні займають у їхньому житті удвічі менше місця. У старших класах зникає мотив «цікаво», властивий дітям молодшого віку. На зміну йому приходить поняття «шкільного завдання». За попередніми даними дослідження, присвяченого дитячому читанню, особливо популярними в дітей і підлітків стають детективи, «ужастики» і комікси. Класичної літератури, особливо зарубіжної, у читанні майже немає.

Збільшується кількість дітей і підлітків, які надають перевагу журналам і великою кількістю картинок. Таким чином, на читання дітей непомітно, але дуже помітно впливає телевізійна культура. Педагоги б'ють на сполох стосовно спрощення й огрубіння мовлення у школярів, примітивних штампів, якими переповнені їхні твори. Школярі не знайомляться з мовою класичної спадщини, зате добре освоюють різноманітні кліше й формальний підхід до класичної літератури. У результаті втрачається не тільки культура читання, а й культура мовлення. Але багато батьків і педагоги, як і раніше, зорієнтовані на стару літературну модель, тоді як більшість дітей і підлітків ставляться до книги не як до «підручника життя», а як до одного із засобів інформації й масової комунікації. Між поколіннями відбувається розрив у передачі усталеної традиції засвоєння літературної культури.

Світ змінюється, і це не зупинити. Сьогодні ІКТ активно втручаються в усі сфери нашої життєдіяльності. Навіть з'явилася Всесвітня електронна бібліотека, тому багато людей читають книжки в електронному варіанті.

Які якості книги забезпечують їй успіх у сучасних підлітків? Назвемо одну неодмінну складову цінності книги — її образ. «Побачивши обкладинку, я зрозумів, що ця книга мені саме підходить... Мене буквально поїдав інтерес: я міркував про те, який сюжет у цієї книги». «Весь клас і я просто завмерли, дивлячись на книгу... Такої тиші в нас не буває навіть на математиці!!!»

Тепер увага — рецепт бестселера від наших підлітків: «Книга — просто приголомшлива!!! Я читав і не міг відірватися!!! Спочатку я поставився до неї трохи насторожено. Боячись розчарування, із трепетом відкрив її і... був просто вражений... Сміливо закручений сюжет, яскравість і красномовство викладу — тут не занудьгуєш!!! Кожна сторінка — немов двері в чарівний світ, у якому є місце горю й радості, любові й ненависті, чесності й підлості. Дух перехоплює, коли чигаєш... Яке захоплення викликають героїчні вчинки... Хочеться перечитувати знову й знову. Чим же ця книга так вабить до себе? У чому ж секрет?»...


1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка