Н. А. Мельникова Адаптація п'ятикласників до умов середньої школи. Шляхи корекції



Скачати 110.3 Kb.
Дата конвертації08.09.2017
Розмір110.3 Kb.
Н.А. Мельникова

Адаптація п'ятикласників до умов середньої школи.

Шляхи корекції

(Психолого-педагогічний консиліум)


Мета:

  • об'єднання зусиль усіх суб'єктів навчально-виховного процесу зацікавлених в успішному навчанні й повноцінному розвитку п’ятикласників;

  • координація дій із подолання труднощів протягом адаптаційного періоду учнів 5-го класу, вчителів;

  • колективна розробка рекомендацій з усунення причин труднощів адаптації.

Завдання:

  • сприяти вирішенню навчально-виховних завдань під час адаптаційного періоду;

  • формувати знання про вікові та особистісні проблеми учнів п’ятого класу;

  • обговорити деякі аспекти психологічних особливостей переходу дітей із початкової школи в середню;

  • виробити рекомендації для профілактики дезадаптації, покращення клімату в класному колективі;

  • проаналізувати результати психологічних та соціометричних досліджень.

Обладнання: презентація «Сходинками співробітництва до успішної адаптації п'ятикласників»; папір; фломастери; м'яч.

Форма проведення: ділова гра.

Потрібно знати дитину, знати її силу і слабкості,

розуміти її думки, переживання,

бережно доторкнутися до її серця.

В.О. Сухомлинський

Порядок проведення

  1. Вступне слово заступника директора.

Упродовж усього життя нам (і дорослим, і дітям) доводиться адаптуватись до різних ситуацій. Переступаючи поріг школи, дитина також увесь час адаптується: до дітей, до вчителів, до уроків, до нового режиму дня. Одним зі складних адаптаційних періодів є навчання у 5-му класі

Перехід із молодшої школи до основної пов'язаний із внесенням змін у динамічні стереотипи спілкування, діяльності, а також зі збереженням окремих компонентів попереднього соціального досвіду.

Адаптація дитини до навчання в середній школі відбувається не одразу. Це досить тривалий процес, пов'язаний зі значним навантаженням на всі системи організму.

Як свідчить аналіз, учителі, які викладають у 5-х класах, часто не бачать різниці між п'ятикласниками й іншими школярами основної школи. І як результат – завищені вимоги до цих учнів, зниження рівня навчальних досягнень, мотивації навчання. Такий підхід до навчання може ускладнити процес адаптації школярів.

Адаптація – процес взаємодії живих організмів та оточуючого середовища, який призводить до їх оптимальної пристосованості до життя та діяльності.

Соціально-психологічна адаптація – пристосування до суспільства, в якому ми живемо, процес придбання людиною визначеного соціально-психологічного статусу, оволодіння соціально-психологічними функціями.

У Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти зазначено, що відбір змісту предметів в школі ґрунтується на принципі наступності між початковою й основною, основною та старшою школою. Проблема наступності між початковою й основною школою є складовою загальної проблеми наступності в навчально-виховному процесі.

Забезпечення наступності є однією з основних умов успішної адаптації молодших школярів до навчання в основній школі та важливою передумовою успішного навчання у 5-му класі. Для розв'язання проблем наступності в навчально-виховному процесі, особливо в період адаптації молодших школярів до нових умов навчання у 5-му класі, керівникам навчальних закладів, учителям, батькам необхідно:



  • ураховувати індивідуальні та психологічні особливості 10-11-річних школярів;

  • постійно спиратись на попередні знання, уміння та навички і на основі зазначеного забезпечувати їх удосконалення, осмислення вже на новому, вищому рівні;

  • здійснювати обов'язкову підготовку школярів до засвоєння нових навчальних компетентностей;

  • забезпечити систему взаємозв'язків у змісті, формах і методах педагогічного процесу, оптимальне співвідношення та зв'язок між окремими етапами навчального процесу;

  • створювати освітньо-дидактичні ситуації, в яких дитина почувала б себе невимушено, комфортно, не боялась розкривати світ власних емоцій;

  • забезпечити систему оптимальних вимог до знань і поведінки учнів, їхніх моральних якостей, форм і методів роботи з ними на всіх етапах навчання;

  • упроваджувати засоби стимулювання та заохочення дітей до пізнавальної діяльності;

  • розвивати рефлексивні вміння дивитись на себе з «боку»;

  • формувати навички самоконтролю й самооцінки;

  • аналізувати причини неуспішного адаптаційного періоду;

  • запроваджувати способи, спрямовані на подолання труднощів у навчанні учнів 5-х класів.

Причини труднощів у навчанні учнів п'ятого класу пов'язані з:

  • недоліками навчальної підготовки за нормального та навіть високого рівня розвитку мислення й інших пізнавальних процесів у дітей, а саме – значні проблеми у знаннях за попередні періоди навчання, несформованість загальнонавчальних і спеціальних навчальних умінь і навичок;

  • несформованістю необхідних розумових дій та операцій – аналізу, синтезу, поганого мовного розвитку, недоліків уваги та пам'яті;

  • особливостями навчальної мотивації підлітків;

  • слабкою доцільністю поведінки та діяльності – небажанням, «неможливістю» змусити себе постійно вчитись.

Усі зазначені причини нерідко виступають не ізольовано, а спільно, поєднуючись у досить складні комбінації, і потребують зазвичай спільної активної роботи не тільки психолога й педагога, а й батьків, а головне – самого підлітка.

Велике значення в процесі адаптації відіграють позитивні емоції. Щоб відчути і зрозуміти їх значення проведем гру «Назви емоцію». Передаючи м'яч по колу треба назвати емоції ,які заважають спілкуванню. Потім м'яч передаєм в іншу сторону й називаємо емоції, що допомагають спілкуванню.



  1. Виступ класовода з демонстрацією презентації «Сходинками співробітництва до успішної адаптації п'ятикласників».

  2. Виступ класного керівника про психолого-педагогічну характеристику класу.

  3. Вправа «Груповий портрет 5-го класу».

На дошці висить групове фото 5-го класу, вчителі на стікерах пишуть якусь характеристику класу і прикріплюють стікери навколо фотографії. Після чого йде обговорення.

  1. Виступ соціального педагога про психологічні особливості учнів 5-го класу та з аналізом отриманих результатів психологічного дослідження.

У середній школі докорінно змінюються умови навчання: діти переходять від одного основного вчителя до системи «класний керівник – учителі-предметники», та до кабінетної системи. Як показує практика, більшість дітей переживає цей перехід як важливий крок у їхньому житті. Центральне місце посідає, по-перше, сам факт закінчення початкової школи, що є повною мірою підкреслюється вчителями і батьками, і, по-друге, предметне навчання. Незважаючи на те, що і раніше діти вивчали різні предмети, саме при переході в середню школу вони починають розуміти й усвідомлювати зв'язок цих предметів з певною областю знань. Для багатьох дітей, що навчалися спочатку в одного вчителя, перехід до декількох учителів з різними вимогами, різними характерами, різним стилем відносин також є зовнішнім показником їхнього дорослішання. Вони з задоволенням і з гордістю розповідають батькам, молодшим братам, друзям про «добру» математичку або «злого» історика. Крім того, певна частина дітей усвідомлює такий перехід як шанс заново почати шкільне життя, налагодити несформовані відносини з педагогами, або такі відносини, що не влаштовують школяра. Бажання гарно вчитися, робити усе так, щоб дорослі були задоволені, «не засмучувалися і не переживали», «раділи», «щоб мама, коли подивиться щоденник, не карала і не плакала» – досить сильне у п'ятикласників. Певне «розчарування» у школі, зниження інтересу до навчання, що відзначалося наприкінці початкових класів, змінюється чеканням змін, діти чекають, що їм стане в школі цікаво.

Аналіз показує, що учителі середньої школи часто не бачать різниці між п'ятикласниками й іншими учнями середньої школи і пред'являють до всіх однакові вимоги. Це може ускладнювати адаптацію п'ятикласників до середньої школи. Високі вимоги найчастіше виявляються їм не під силу. Звідси підвищена залежність певної частини дітей від дорослих, «причепливість» до класного керівника, плач, примхи, виникає відчуття самотності, того, що нікому з дорослих у школі вони не потрібні. Іноді за однією і тією ж формою поведінки (наприклад, за відвідуванням I класу, у якому працює їхня колишня вчителька) ховаються зовсім різні потреби і мотиви: від бажання знову виявитися у знайомій, звичній ситуації опіки і залежності, коли тебе знають, про тебе думають, до прагнення затвердити себе як «старшого», того, хто може опікувати малят. Причому в однієї й тієї ж дитини це може поєднуватися.



Важливо, насамперед, звернути увагу вчителів і батьків на вікові особливості дітей. Досвід показує, що педагоги і батьки найчастіше одночасно і «одорослюють» п'ятикласників, вважаючи, що вони повинні бути самостійними, організованими, і підкреслюють їхню «дитячість». Це створює подвійність, суперечливість відносин і системи вимог, що засвоюється школярами. Вони швидко навчаються маніпулювати дорослими за допомогою цієї подвійності.

У цей час у школярів дуже сильно виражене емоційне ставлення до навчального предмету. Дослідження показують, що практично всі п'ятикласники вважають себе здібними до того або іншого навчального предмета, часто критерієм такої оцінки служить не реальна успішність у цьому предметі, а суб'єктивне ставлення до нього. Така оцінка власних можливостей створює сприятливі умови для розвитку здібностей, умінь, інтересів школяра. Тому важливим є те, щоб заняття викликали в десятирічного школяра позитивні переживання (а якщо згадати, що діти в цей період характеризуються в основному життєрадісним настроєм, то задача видається ще простішою).

На успішність адаптації п'ятикласників впливають такі фактори:


  • достатній розвиток пам’яті, мислення;

  • сформованість вольової регуляції поведінки;

  • розвиток зв’язного мовлення;

  • достатній рівень саморегуляції;

  • сформованість певного рівня довільної уваги;

  • комунікативні здібності;

  • сформованість адекватної самооцінки;

  • інтелектуальні здібності;

  • осмислене запам’ятовування правил та основних понять з навчальних дисциплін;

  • фізичне здоров’я;

  • піклування, увага, розуміння з боку батьків.

  1. Колективна вправа «Коло ідей». Причини шкільної дезадаптації.

(Кожен вчитель висловлює власну думку про причини дезадаптації учнів 5-го класу).

Причини шкільної дезадаптації:



  • низький рівень розвитку загальних здібностей;

  • високий ступінь емоційної нестійкості;

  • несформованість мотиваційної сфери;

  • високий рівень домагань на тлі низьких можливостей;

  • характерологічні особливості;

  • незрілість психіки;

  • особливості сімейного виховання;

  • стиль педагогічного впливу.

  1. Вправа. «Адаптаційний портфелик»(мозковий штурм).

На столі стоїть вчительський «портфель», покладіть в нього все, що потрібно вчителям для того щоб процес адаптації п'ятикласників пройшов добре.

  1. Виступ заступника директора з навчально-виховної роботи про висновки та підсумки роботи психолого-педагогічного консиліуму.


Побажання вчителям-предметникам у роботі з п'ятикласниками.

  1. Враховуйте труднощі адаптаційного періоду, вікові особливості п'ятикласників при виборі термінології, доборі методичних прийомів.

  2. Не перевантажуйте учнів надмірними за обсягом домашніми завданнями, дозуйте їх з урахуванням рівня підготовки учня, гігієнічних вимог віку.

  3. Стежте за темпом уроку – високий темп заважає багатьом дітям засвоювати матеріал.

  4. Налагоджуйте емоційний контакт з класом.

  5. На засіданнях методичних об'єднань, класних та шкільних нарадах відпрацюйте єдині вимоги до учнів (дотримуйтесь єдиного орфографічного режиму, критеріїв оцінювання).

  6. Продовжуйте розвиток та формування ключових компетентностей дітей.

  7. Налагоджуйте емоційний контакт з батьками школярів.

  8. Ніколи не використовуйте оцінку як засіб покарання учня. Оцінка досягнень повинна орієнтуватися на успіх, сприяти мотивації навчання, а не її зниженню.

  9. Фіксуйте позитивну динаміку в розвитку кожного учня (не порівнюйте Катерину і Миколу, а порівнюйте Миколу сьогодні і вчора).

  10. Розвивайте навички самоконтролю, вміння оцінювати свою роботу й роботу класу. Не бійтеся визнавати свої помилки. Постійно аналізуйте «плюси» і «мінуси» у своїй роботі.

  11. Використовуйте різні методики в групах, парах, індивідуально.

  12. Не утворюйте психотравмуючих ситуацій при виставленні оцінок за контрольні роботи, семестрові тощо. Виставляйте оцінки не формально, а з урахуванням особистісних досягнень кожного учня.

Рекомендації.

З метою створення умов для успішної адаптації учнів початкової школи під час їх переходу до середньої школи



1. Адміністрації школи забезпечити:

    • попередній розподіл педагогічних кадрів для роботи у майбутньому 5-му класі;

    • розроблення методичних рекомендацій з питань організації навчально-виховного процесу у 5-му класі;

    • дотримання санітарно – гігієнічних вимог у школі;

    • постійний контроль за діяльністю класного керівника, учителів-предметників, які викладають у 5-му класі, при потребі надавати допомогу.

2. Вчителям-предметникам необхідно:

    • враховувати в навчально-виховному процесі вікові психофізіологічні особливості учнів;

    • забезпечувати наступність вимог між початковою і середньою школою;

    • на засіданнях методичних об’єднань розглянути критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи та здійснити порівняльний аналіз вимог в основній школі;

    • формувати активно-пізнавальне відношення до свого предмету;

    • розвивати навички самостійної роботи: користування додатковою літературою, словниками, довідниками, інтернет-ресурсами;

    • спонукати учнів до вивчення правил, практичного їх застосування за допомогою інтерактивних методів (робота в групах, парах, форма діалогу);

    • розвивати уважність, вміння зосереджуватися на окремих деталях;

    • дотримуватися єдиних вимог до усного та писемного мовлення;

    • пропагувати роль книги в житті людини, сприяти розвиткові виразності читання;

    • на кожному уроці проводити фізкультхвилинки;

    • виховувати почуття відповідальності за одержані знання, переконувати учнів у майбутньому їх застосуванні;

    • враховувати принципи роботи з обдарованими дітьми, які мають високі потенційні здібності;

    • під час навчально-виховного процесу та на уроках фізичного виховання, під час позаурочних, позашкільних заходів враховувати стан здоров’я школярів.

3. Вчителям початкових класів:

    • прагнути не механічного заучування, а осмисленого запам’ятовування учнями правил та основних понять з навчальних дисциплін;

    • працювати над розвитком зв’язного мовлення учнів, логічного мислення, орфографічної грамотності ;

    • активізувати роботу на розвиток концентрації та обсягу уваги.

4. Класному керівнику:

  • спланувати роботу зі здійснення соціально-педагогічного супроводу за результатами діагностичних досліджень;

    • спільно з соціальним педагогом провести батьківські збори щодо актуальних проблем виховання дітей молодшого підліткового віку, зокрема «Психологія співпраці: як будувати свої взаємини з підлітком?», проводити групові та індивідуальні консультування батьків по проблемі адаптації.

5. Соціальному педагогу забезпечити соціально-психологічний супровід навчально-виховного процесу в період адаптації.

Список використаних джерел.

  1. http://bilatserkva-school7.edukit.kiev.ua

  2. http://osvita.ua

  3. http://savyntsi-school2.edu.kh.ua

  4. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2005. – 360 с.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка