Музика в кіно



Скачати 218.14 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір218.14 Kb.

Тема: Музика в кіно



Підготувала Грищук О.А. –

вчитель музичного мистецтва

Збаразької ЗОШ I-III ст. №1

5 клас


Тема: Музика в кіно

Р. Роджерс. Пісня «До, ре, мі» з кінофільму «Звуки музики» - слухання.

Р. Роджерс. «До, ре, мі» - розучування.

В. Островський «Зимова пісенька» - виконання.

Гама до-мажор. Тонічний тризвук. Виконання вокальних вправ. Повторення вивчених пісень.

Мета: закріпити з дітьми поняття «гама», «звукоряд»;

вчити визначати тонічний тризвук та проспівати; розвивати ладо-тональний слух та вокально-хорові навички; виховувати інтерес до музики; ознайомити учнів із змістом фільму «Звуки музики».

Обладнання: магнітофон, аудіозапис, баян, таблиця, ноутбук.

Хід уроку:


  1. Організаційна частина.

  1. Музичне вітання.

  2. Оголошення теми уроку.

  1. Розспівування.

  • Діти, давайте проспіваємо з вами звукоряд з тонікою до. – Що таке звукоряд?

  • Що таке тоніка? (Це І ступінь ладу).

  • Згадайте, між якими нотами у до мажорі півтон? (мі-фа, сі-до)

  • Якщо у звукоряді ступені ладу ідуть за порядком від нижньої тоніки до верхньої, такий звукоряд називається гамою.

  • Назвіть стійкі ступені. (І, ІІ, \/)

Звукоряд в якому тоніка до, а між нотами- мі-фа (ІІІ, І\/) та сі-до

(\/ІІ-\/ІІІ) півтон називається гамою до-мажор.



  • Звуки побудовані по стійких ступенях утворюють тонічний тризвук.

Одночасне звучання трьох і більше звуків називається акордом.

Виконання вправ.



  • Чи відрізняються вправи ступеневою побудовою? Визначте тоніку.

  • А зараз ми просольфеджуємо вправу з тактуванням.



  1. Робота над піснею «Зимова пісенька».

    1. Добитись чистого і виразного співу, слідкувати за чистотою інтонації, темпом.

    2. Повторення вивченої пісні «Все це потрібно мені».

    3. «Звуки музики» - розучування.

  1. Слухання музики:

Р. Роджерс «До, ре, мі» - це пісенька з кінофільму, музику до якого написав Р. Роджерс – «Звуки музики». В деяких кінофільмах музика виступає дійовою особою.

- Послухайте короткий зміст фільму.

Молода няня потрапляє у багатодітну сім’ю, з якою не могли впоратись жодні вихователі. Діти були дуже бешкетні, їх було семеро, як нот. Але здружила їх з новою нянею музика, бо всі вони любили співати, мали чудові голоси. Вихователька придумувала для дітей цікаві поспівки, які будувалися з кількох звуків. В фільмі так багато музики, що вона стала головною дійовою особою. Отож, послухайте знайому вам пісеньку і порівняйте її зі своїм співом.


  1. Підсумок уроку.

Яку ж роль у вашому житті відіграє музика?

Домашнє завдання: «Звуки музики» - виконання. Гама. Акорд. Звукоряд.

Тема: Інтонаційно – образна мова музичних творів.

Підготувала Грищук О.А. –

вчитель музичного мистецтва

Збаразької ЗОШ I-III ст. №1

6 клас


Тема: Інтонаційно – образна мова музичних творів.

Слухання М.Леонтовича ,, Щедрик” i ,, Пряля”.

А.Житкевич ,, Музика землі” – виконання.

Знаки альтирації (повторення і закріплення).

Мета: Поглибити знання учнів про творчість М.Леонтовича. Виховати почуття

співпереживання, розвивати інтерес до хорового мистецтва. Дати визначення

термінів і понять мішаний хор, обробка. Розвивати вокально-хорові навички,

музично – ритмічний слух. Закріпити знання про знаки альтерації. Домогтися виразного і чіткого співу пісні ,, Музика землі” – виховувати почуття любові до рідного краю, природи і Бальківщини, слідкувати за диханням, м’якістю і

легкістю виконання.

Обладнання: музичний інструмент, магнітофон, портрет М.Леонтовича,

фонохрестоматія слухання музики 6 клас, репродукція карт В.Тропініна ,, Пряля”.

Література: збірка творів присвячених М.Леотовичу, дидактичні ігри, ,,Музика”

( дитяча енциклопедія), ,, Уроки музики” О.О Гумінська.

Хід уроку



  1. Музичне вітання.

  2. Організаційна частина.

  3. Розспівка – спів мажорного та мінорного звукорядів (у мінорі із підвищенням \/І і \/ІІ ст.). Виконання вправи чисто інтонуючи альтеровані звуки. (Укр.нар.пісня ,,Йшли корови із діброви”, уривок із пісні ,,Ой у лузі червона калина”).

  4. Закріплення знань про знаки альтирації.

1.




2.

























3.













4.













а)

1. Зміна висоти звуків.

2. Пониження звуку на півтон.

3. Відміна дії попередніх знаків.

4. Підвищення висоти звуку на півтон.

б) Подані ноти підвищити н півтон.

Подані ноти понизьте на півтон.


  1. Робота над піснею ,, Музика землі”.

Охарактеризуйте мелодію пісні (ніжна, похмура, журлива, грізна,лірична, задушевна, ласкава). Зверніть увагу на текст пісні, які почуття передаються ? (почуття любові до рідного краю, природи і Бальківщини).

Виконувати пісню слід легко, ніжно, правильно брати дихання, доспівувати до кінця фрази, мелодійно, виразно, звернути увагу на зліговані ноти, динаміку звуку. Слухати один одного, не вирізнятися серед товаришів.



  1. Слухання: М.Леонтович ,,Щедрик”, ,, Праля”. Розповідь про М.Леонтовча

1877-1921.

Читання: П.Тичина ,, Подорож з капелою Стеценка”.

Леонтович, любий Леонтович,

новий голосоведення зачин!

Який він є – білявий ? Чорнобривич ?

Заїдемо ж до нього у Тульчин.

Тульчин, ти весь в історії іскристий...

Яка це радість побувать в тобі,

Де діяли одважні декабристи

в своїй з самодержавством боротьбі!

Та ось дівчата почали із ,,Прялі”,

а хлопці переводять на мотив.

,,Прощай, товаришу, бо йти

Вже час до нової мети –

Все далі та й далі,

Все далі та й далі...

На сьогоднішньому уроці ми з вами зустрінемося із неперевершеним майстром хорового мистецтва, українським композитором, музично-громадським діячем, педагогом, хоровим диригентом Миколою Дмитровичем Леонтовичем.

Розповідь учнів про творчість композитора. Народився 13 грудня 1877 р. В селищі Селевинці неподалік від Монастирьок на Поділлі в сім’ї потомственного сільського священника Дмитра Феофановича Леонтовича.

Коли Миколі виповнилося десять років, він попрощався з рідною домівкою. Навчався у Немирівській гімназії, Шаргородській школі, Кам’янець-Подільській духовній семінарії. Досить легко опанував основи нотної грамоти, самотужки навчився грати на скрипці та фортепіано, охоче співав в хорі. Багато в чому цьому посприяв і вчитель Нестір Макарович, який почав приділяти увагу окремо від інших семінаристів, познайомив з творчістю М.Лисенка і М.Глинки, довіряв йому у свою відсутність хор. Він залучив М.Леонтовича до збирання музичного фольклору, і хлопець усі канікули проводив у селі, записуючи старовинні українські пісні. Згодом працював вчителем співу у містах Вінниці, Тульчині, Немирові, селах Чуків, Марківка. Був організатором учнівського оркестру вечірньої музичної школи, хорових колективів. Ввійшов в історію української музики як автор досконалих обробок українських народних пісень. Однією з перших композитором була створена обробка укр.нар. пісні ,, Мала мати одну дочку’’.

У творчій спадщині Леонтовича понад 100 хорових обробок: ,, Щедрик”,

,, Дударик”, ,, Із-за гори сніжок летить”, ,, Козака несуть”, ,, Пряля”, ,, Ой з-за гори кам’яної”, ,, Над річкою, бережком” та інші. Написано і ряд оригінальних, високохудожніх власних творів - ,, Льодоалом”, ,, Літні тони”, ,,Моя пісня”, ,, Легенда”, твори духовного змісту та ,, На русалчин Великдень” – незакінчена опера.

Під час революції 1917-1918 р.р М.Леонтович опинився в Києві, де брав найактивнішу участь у становленні молодої держави – Української Народної Республіки – як композитор і диригент, працюючи викладачем хорової справи на диригентському факультеті ім.М.Лисенка, а пізніше, після приходу до влади більшовиків, - у музичному відділі Комітету народної освіти, разом з композитором Г.Верьовкою читав лекції в Народній консерваторії, на курсах дошкільного виховання, організовував хорові гуртки. Його твори нарешті зазвучали на всю Україну, були прийняті в репертуар професійними і самодіяльними колективами. Щасливий час тривав близько року. Після окупації 31 серпня 1919 р. Києва денікінцями, які почали переслідувати українську інтелігенцію і шукали Леонтовича, щоб арештувати його, він був вимушений терміново повернутися в Тульчин , де невдовзі заснував першу в місті музичну школу.

У 1919- 1921 р. М.Леонтович взявся за створення опери ,, На русалчин Великдень” за однойменною казкою Б.Грінченка. На жаль закінчити її не встиг. У ніч з 22 на 23 січня 1921 року він був убитий пострілом.



Читання:

П.Тичина ,, М.Леонтович говорить...

Куля обірвала життя великого композитора, великого Маестро, так називали його ще за життя ! Але українська пісня відшліфована цим музичним ювеліром, який дав їй друге життя, прожовжує жити. І не тільки в нього на батьківщині – у всьому світі.

Є прекрасний художній фільм, який має назву однієї із його пісень ,, Дударик” – в якому розповідається про творчість М. Леонтовича, і в кінці фільму, як реквієм, звучить обробка укр.нар.пісні ,, Козака несуть... ”

А зараз ми послухаємо обробку укр.нар. пісні ,, Щедрик” – одна з найзнаменитіших його композицій, у якій злилися всі накопичені знання і весь композиорський талант. У цьому творі композитор демонструє високу техніку вокальної інструментовки. Мелодія пісні проста й не вибаглива ( інтонація із трьох звуків) – поспівка, що багато разів повторюється у різних голосах, створюючи цим своєрідну мелодичну лінію.

Особливий успіх випав на долю ,, Щедрика”: в американських країнах ця пісня набула нового життя. Вона звучить не тільки в оригіналі, а й у виконанні однорідних хорів, ансамблів, з інструментальним супроводом, у виконані органа, дзвонарів, симфонічного та інших оркестрів.


  • Скажіть коли виконується ця пісня ?

  • В яких кінофільмах ви чули ,, Щедрика” ?

Контрастною до цього твору є обробка народної пісні ,, Пряля” – зіставте її з

образом однойменної картини В.Тропініна.

У пісні розповідається про нещасливу, гірку долю молодої жінки, яка потрапила у чужу непривітну сім’ю. Зморена непосильною працею, вона виливає горе своє у журливій пісні. ,, Пряля” – один із зразків пісенного фольклору, яким композитор приділяв особливу увагу, оскільки вони тісно пов’язані з повсякденним життям і побутом народу та найглибше втілюють думки і почуття людей.

Зверніть увагу на інтонаційно – образну мову цих творів, характер виконання, динаміку та хорову насиченість у різних куплетах цих творів.



  • Попробуєм з вами відтворити сцену щедрування, виконавши ,, Щедрика”.

Розучимо з вами найпростіший мотив, який складається із трьох нот, з чотирьох звуків.

Які почуття виникають у вас і під час слухання, і під час виконання ,, Щедрика” ? Чим вам подобається цей твір ?



Обробка- видозмінення муз.твору шляхом гармонізації.

  1. Узагальнення.

За допомогою кросворду пригадаємо про укр. композитора, Леонтовича.

    1. Обробка укр.нар. пісні ( назва).

    2. Де народився композитор ?

    3. Видозмінення шляхом грмонізації.

    4. Де навчався Леонтович ( заклад) ?






1.







Л













2.

Е

























3.







О










4.










Н
















5.







Т













6.







О







7.










В

8.










И




9.










Ч







    1. Професія композитора.

    2. Ім’я композитора.

    3. Село, в якому працював.

    4. Обробка нар. пісні ( назва).

    5. Місто в якому працював.

Дом. завдання: творчість М.Леонтовича. Виконання пісень ,, Щедрик”, ,, Музика землі”.

Тема: Ліричні образи в музиці



Підготувала Грищук О.А. –

вчитель музичного мистецтва

Збаразької ЗОШ I-III ст. №1

7 клас


Тема: Ліричні образи в музиці.

Ф. Шуберт «Серенада» - слухання. Дж. Леннон, П. Маккартні «Хай буде так» - виконання. Взаємодія різних елементів музичної мови. Повторення вивчених пісень.

Мета: вчити дітей визначати головне у музичній мові;

розвивати у дітей ладо-тональний слух; співацькі навички; виховувати емоційно-естетичне ставлення до музичних образів; продовжити знайомство з творчістю австрійського композитора Ф. Шуберта.

Обладнання: магнітофон, аудіозапис, баян,

портрет композитора Ф. Шуберта.

Хід уроку:


  1. Організаційна частина.

  1. Музичне вітання.

  2. Оголошення теми уроку.

  1. Розспівування.

  2. Сольфеджування вправ.

Ми ознайомились з усіма елементами музичної мови. Ви помітили, що

є основні елементи, які впливають на мелодію – метр, ритм, звуковисотність, а є допоміжнітембр, динаміка, колорит. Але при всій взаємодії цих елементів на наш слух виникає загальне враження про мелодію.

В зошиті на ст. 31 записана вправа.

Визначте розмір і темп вправ. Просольфеджуйте її.

Проставте динамічні відтінки.


  1. Робота над піснею «Хай буде так».

Звернути увагу на синкопований ритм мелодії, характер, стриманість виконання.

  1. Слухання музики: Ф. Шуберта «Серенада».

«музика починається там, де слова втрачають свою силу» - нім. Поет Г. Гете.

Музика – це мистецтво звуків, в яких втілено преш за все почуття,

душевний стан людини, зміни її настроїв. Це лірична музика. Ліризм властивий всім композиторам, бо всі вони були молодими, кохали ї присвячували свої пісні романси, ноктюрни, балади своїм коханим. Це ті жанри, які навіюють роздуми, емоції.

Сьогодні ви послухаєте «Серенаду» австрійського композитора Франца Шуберта (1797-1828). З творчістю цього композитора ви знайомі, слухали його пісню-баладу «Лісовий цар».



  • Що ви можете розповісти про цього композитора?

Ф. Шуберт жив у один часі з великим Л. Бетховеном, але це композитори

різних епох. Долі обох музикантів багато в чому схожі, творчі ж прагнення були різними. Головна тема творчості Ф. Шуберта – життя людського серця.

Музика Ф. Шуберта звучала переважно на « шубертіадах» - мистецькі зустрічі, де збиралися лише близькі друзі композитора (співаки, піаністи, поети, художники).

Слава наздогнала Ф. Шуберта лише після смерті.

А за життя в композитора не було навіть свого рояля, геніальні мелодії він писав на зворотному боці меню, бо не мав і паперу. Лише в останній рік життя композитор виступив з авторським концертом, кошти від якого на деякий час полегшила його тяжке матеріальне становище. Творча спадщина композитора величезна, охоплює майже 1500 творів. Серед них – понад 600 пісень, 9 симфоній, 18 струн, квартетів, 22 ф-ні сонати, 18 творів для муз. Театру, хорові композиції, інструм. п’єси. Прожив усього 31 рік.

На Верингському цвинтарі у Відні, де похований Ф. Шуберт, друзі композитора встановили пам’ятник, на якому викарбувані такі слова:

« Музика поховала тут свій скарб, але ще більш прекрасні надії»

Провідними жанрами у творчості композитора стають пісня й фортепіанна мініатюра. Саме в них композитор прагне відтворити неповторну мить, глибоко особисті переживання – усе, що пов’язане зі світом почуттів людини.

Пісня Ф. Шуберта за своїм складом близька до народної пісенної творчості.

Свої пісні писав на вірші Ф. Щиллера, Й - В. Гете, Г. Гейне, Л. Рельштаба.

«Серенада» написана на вірші Л. Рельштаба, увійшла до останнього вокального циклу Ф. Шуберта «Лебедина пісня».

Серенада – пісня (виконується в супроводі лютні, мандоліни, гітари), що виражає почуття до коханої.

У «Серенаді» композитор передав власні почуття .

З дивовижною майстерністю поєднує у «Серенаді» риси побутового музикування та поетичне натхнення. Музичний образ цього твору відзначається м’якістю, задушевністю і разом із тим вишуканою витонченістю, сповнених світлих замріяних настроїв.

Ф. Шуберт відкрив нову сторінку в історії світової музичної культури. Представник романтичного стилю – перша пол. ХІХ ст. – відрив мрії від реальності.


  • Чи співзвучні настрій і характер у творі?

  • Які види мистецтва поєднуються в нічній серенаді?

  • Які елементи музичної мови використав композитор для розкриття змісту?

  • Які вокальні жанри ви знаєте?

Домашнє завдання: послухати пісні Ф. Шуберта. «Хай буде так» - виконання.

Тема: Наші великі сучасники



Підготувала Грищук О.А. –

вчитель музичного мистецтва

Збаразької ЗОШ I-III ст. №1

Урок музики у \/ІІІ класі

Тема: Наші великі сучасники.

Сл. і муз. Т. Петриненка «Україна» - розучування.

Буквені позначення основних ступенів. Слухання: Й. С. Бах «Фуга соль-мінор»; В. А. Моцарт – « Лакримоза» з «Реквієм»

Л. ван Бетховен – хорова «Ода радості» з Дев’ятої симфонії (фінал)

Мета: узагальнити в свідомості учнів багатогранну творчість і вклад у світову

музичну культуру видатних композиторів – класиків Й. С. Баха,

В. А. Моцарта, Л. Бетховена; розкрити вислів «наші великі сучасники»; формувати вокально – хорові навички, розвивати музичну пам'ять, образне мислення; виховувати інтерес до класичної музики, естетичний смак, любов до класичного мистецтва. Ознайомити учнів з буквеними позначеннями основних ступенів. Прищеплювати любов до рідного краю, Батьківщини розучуючи пісню «Україна» на сл. і муз. Т. Петриненка.

Вид уроку: введення в тему.

Тип: комбінований.

Обладнання уроку: музичний інструмент, магнітофон, портрети композиторів,

записи творів.

Методична література: зошит – посібник 8 кл., ж-нал «Мистецтво та освіта»,

«Діалог з музикою», «Вивчення музики».

Хід уроку:



  1. Організаційна частина уроку.

  2. Оголошення теми та завдання уроку.

  1. Буквені позначення основних ступенів.

У музичній практиці, крім складової назви (до, ре,мі, фа, соль, ля, сі), дуже поширена буквена система позначень ступенів музичного звукоряду.

Мажор позначається латинським виразом dur.

Мінор позначається латинським виразом moll.

Лад і тональність можна позначити так: C-dur (до – мажор); A-moll (ля – мінор).

Наприклад: тема «Лакримози» з «Реквієму» (ст. 62)


  1. Сл. і муз. Т. Петриненка «Україна» - розучування, робота над ритмічністю, виразністю, мелодійністю. Прищеплювати любов до Батьківщини рідного краю.

  2. Наші великі сучасники.

Протягом навчання ви ознайомились з народною музикою видатних представників європейської культури.

  • Німеччина епохи бароко стала відомою нам завдяки неповторній поліфонічній та симфонічній творчості Й. С. Баха. Його вважають учителем європейських композиторів – класиків. 1685 – 1750.

  • Що вам відомо про Й. С. Баха, які твори цього композитора ви слухали? (Відповіді учнів)

«Звучанье Баха

Снова первозданно,

Его дихань рвется в вышину

И мы у этой пленницы органа

У музыки, у музыки в плену…»

/ Б. Дубровін/

« Коли з висоти більш як двох століть ми дивимось на музику Баха, вона уявляється нас грандіозним фундаментом, на якому стоїть музична творчість новітнього часу, включаючи нашу сучасність.

Своїм учителем вважали Баха композитори класичної пори. Своїм учителем вважали його і композитори – романтики.

Бах був могутнім духом. Він вірив у силу мистецтва і в силу народного коріння, яке міцно пов’язало його творчість з життям».

Дм. Кабалевський

Для такого генія, як Бах, найріднішим інструментом був орган, цей океан гармонії, безконечно могутній і величний.

Бах був серйозним і веселим, строгим і сердечним, великим і скромним. Про себе він сказав, коли вражені слухачі запитували його, як він досяг таких успіхів у своєму мистецтві: «Мені довелося бути старанним. Хто буде старанним як я, досягне того ж».

А Ол. Сєров, музичний критик, ось як оцінив Баха: «Що за геній цей Бах! Візьме одну думку і проводить її все глибше, вживається в неї і разом з цією думкою проникає в найпотаємніші куточки душі».

Слухання: «Органна фуга соль – мінор»


  • До якої музики, гомофонічної чи поліфонічної ми віднесем фугу?

/Відповіді учнів/

Бах так висловився про поліфонію: «Кожен голос у творі – це особистість, а багатоголосний твір – бесіда між цими особистостями, і треба взяти за правило, щоб кожна з особистостей говорила добре і вчасно, а якщо їй нічого сказати то краще було б помовчати і почекати, доки не дійде черга до нього».

Музика, яка щойно прозвучала, народилася майже триста років тому. Але й сьогодні вона справляє величезне враження на слухача.

У музиці Баха високий склад думок і почуттів. Він прагнув своєю музикою підняти, возвеличити смертну людину, зробити її вільною, гарною в думках і вчинках.

Прекрасно сказав про органну музику Баха поет Віктор Боков:

Во мне судится голос органна,

Я могучим потоком раним.

И душа моя, словно мембрана,

Каждый звук повторяет за ним.

Читання вірша В. Туркіна «Музыка».

1756 – 1791


  • «Вічне сонячне сяйво в музиці. Ім’я тобі – Моцарт», - так сказав про музику австрійського композитора Антон Рубінштейн, композитор і піаніст, росіянин.

Увійти в світ такого композитора, як Моцарт, - це значить увійти в світ складних почуттів і переживань і самому пройнятися багатством цих почуттів, їх глибиною і сердечністю.

  • Пригадайте про творчість В. А. Моцарта.

(Розповіді учнів). Історія написання «Реквієму».

Музика В. Моцарта пройнята надзвичайною чистотою й ніжністю, яскравістю та прозорістю, а інколи – драматизмом і трагедійністю.

Любов до життя, до мистецтва – джерело невичерпного оптимізму Моцарта. І його оптимізм передався всім, з ким він спілкувався. Його музика має величезну владу над людьми: повертає їм пам'ять, робить зрячими, полегшує передсмертні муки, як свята сповідь, допомагає жити і вірити в майбутнє.


  • Читання оповідання В. Крутікова «Старі ноти».

/«Діалог з музикою» - ст. 53-54/

Льются звуки, печально глубокой,

Бесконечной тоскою полны:

То рассыплются трелью высокой,

То замрут тихим всплеском волны.

Звуки, звуки! О чем вы рыдаете,

Что в вас жгучую будит печаль?

Или в счастье вы веру теряете,

Иль минувшего страстно вам жаль?

/Вячеслав Иванов/



Слухання: «Лакримоза» з «Реквієму» / \/ІІ частина/

«Лакрімоза» - музика в пам'ять про померлих.

Надзвичайно виразна, співуча, м’яка мелодія. Її головна інтонація нагадує плач, стогін.

«Печальним буде цей день», «цей день буде днем сліз» - так можна перекласти з латинської мови початкові слова цієї частини.

Скільки жалю, душевних сліз! Адже хворий митець писав цей твір для себе, передчуваючи свій кінець, а таємничість замовника, його чорні шати тільки загострили композиторські почуття.

«Яка глибина! Яка сміливість і витонченість!» - сказав про музику Моцарта О. Пушкін.

Мистецтво Моцарта світле і натхненне, радісне і прекрасне, як саме життя, - вічно молоде.

Она молилась концертным залом,

Как льются воды в водоем,

И трогательно рассказала,

Как мы творим и как живем.

Она сейчас смычками пела

О близком нам, о дорогом,

И этот вечер в зале белом

Согрет ее живым теплом.

/Ал. Чуркин/



  • І сьогодні всі трагічні події людства супроводжує безсмертна «Лакрімоза».

Ще одна могутня постать освічує епоху класицизму. Це Л. Бетховен.

1170 – 1827

  • Розповіді учнів про творчість німецького композитора.

  • Пригадайте, які твори Л. Бетховен ви слухали, які вам найбільше сподобались?

/Відповіді учнів/

Завдяки участі композитора у Великій французькій революції його музика

наповнена героїзмом, боротьбою протилежностей, прагненням до свободи та світла, до правди і одночасно – добротою, глибоким коханням, гуманізмом.

Композитор писав музику для широких мас, прагнучи зробити її загальнодоступною. Однією із головних ідей творчості композитора є ідея незламності людського духу, здатності людини до подолання горя і злиднів, прагнення іти через боротьбу до перемоги. Тема героїчної боротьби за свободу з особливою силою втілена в його 9 симфоніях, опері «Фіделіо», увертюрі «Егмонт», та інших.



Слухання: 9 симфоніяя – фінал «Ода радості».

Загальна ідея 9 симфонії: від імли небуття до світла, через боротьбу, жертви – до Радості вивільненого і щасливого Світу – це вічні ідеали, до яких віками прагне людство.

Фінал І\/ частини симфонії закінчується хоровою одою «До радості». Вперше у симфонію для формування головної ідеї Л. Бетховен ввів спів. Цей спів звучить як голос Людства, голос Всесвіту.


  1. Підсумовуючи наш урок, скажіть будь ласка, чи можемо ми вважати творців епохи бароко та класицизму – Й. С. Баха, В. А. Моцарта,

Л. Бетховена – своїми сучасниками?

/Відповіді учнів/



Існують твори, які живуть місяць, рік («Пісня року»), десятиріччя (шлягери), але є й такі, що пережили епохи і залишились актуальними до сьогодні. Вони називаються класичними. А авторів цих композицій ми називаємо «наші великі сучасники» - це видатні композитори всіх часів і народів, їхні імена закарбовано в нашій пам’яті.

Домашнє завдання: підготувати розповідь «Життєві цінності: погляд з минулого в майбутнє». «Україна» - виконання.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка