Музика мого народу



Скачати 138.64 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір138.64 Kb.
Тема: Музика мого народу (вступний урок до теми).

Мета: систематизувати знання учнів із теми, продовжити ознайомлювати дітей із музикою мого народу, збагачувати слуховий досвід дітей, поглиблювати поняття про різноманітність і своєрідність музики мого народу, розвивати вокально-хорові навички, повагу до українських традицій.

Музичний матеріал: пісня « Ще не вмерла Україна»

«Зоре моя вечірняя»

«Балада про мальви»

Поспівки: «Добрий день»

«Вирушаєм нині»



Тип уроку : комбінований

Хід уроку : 1. Організація класу

Музичне вітання «Добрий день»

Оголошення теми й мети уроку

Учитель. Уже тривалий час ми обговорюємо одну тему.

Яку саме? (відповіді учнів)

2. Мотивація навчальної діяльності.

Тема нашого уроку – «Музика мого народу» кожна українська пісня має свою історію ( сворення, виконання). Доля багатьох пісень схожа на долю нашого народу. Коли він оживав, воскресав – оживали, воскресали і його пісні. Коли його гнітили неволя і духовне рабство, - народна душа наче ховалася, завмирала, хоч ніколи не вмирала. Багато патріотичних пісень продовжували існувати нелегально, всиляючи в серця віру вкраще майбутьнє. Їх суворо забороняли але вбити не змогли. Це стосується і пісні «Ще не вмерла Україна». У 1862 році Павло Чубинський склав вірш «Ще не вмерла Україна», який одразу впав в око царським властям. Через рік Чубинський потрапив до заслання через свою незмінну любов до України а заборонений вірш потайки четали і співали на різні мелодії.

Ураїнський композитор Михайло Вербицький склав свою мелодію до цьго віршу, саме його варіант мелодії найбільше закарбувався у памяті слухачів. У 1990 році пісня «Ще не вмерла Україна» вперше офіційно прозвучала в Києві у виконанні чоловічого хору з Польщі «Журавлі», під керівництвом Романа Реваковича.

3. Основна частина

Слухання. Пісня „Ще не вмерла Україна”
Розповідь про гімн України
У 2003 р. перший куплет та приспів пісні «Ще не вмерла Україна» затвердили як державний гімн України.

Державний гімн – це офіційний національний символ держави, так само як державний герб і прапор.
Державним гімном починається кожен ранок країни. Його виконують на урочистостях, офіційних прийомах, а також на честь держави, яку представляють спортсмени – переможці.
На знак любові й поваги до своєї батьківщини державний гімн слухають стоячи, а військові при цьому віддають честь.

Слухання. Державний гімн України

Бесіда про професійну, народну музику та професійну в народному дусі
Пісня «Ще не вмерла Україна» пов’язана з іменами певних авторів, тому її віднесемо до групи професійних.

Пісні, автори яких нам відомі, називають професійними.

Є пісні, які складали талановиті люди з народу. Вони передавалася з уст в уста, від сім’ї до сім’ї, від села до села, від покоління до покоління. Їх називають народними.



Пісні, створені народом, називають народними.

На відміну від народних пісень, автори яких відомі лише у виняткових випадках, професійні пісні писали і пишуть композитори і поети.


Досить часто професійні пісні за своїм характером і змістом схожі на народні, тому їх називають професійними піснями, написаними в народному дусі, народному характері.
Послухайте декілька українських пісень і визначте, народні вони, професійні чи професійні в народному дусі.

Слухання. Визначення пісні
Пісня «Ой гиля, гиля, гусоньки, на став»
Прозвучала українська народна пісня «Ой гиля, гиля, гусоньки, на став».
Отже, пісня ця народна.

Слухання. Визначення пісні
Пісня „Балада про мальви”
Прозвучала пісня „Балади про мальви” на слова Богдана Гури і музику Володимира Івасюка. Отже, ця пісня є професійною.

Слухання. Визначення пісні
Пісня «Зоре моя вечірняя»
Ми прослухали пісню «Зоре моя вечірняя». Її можна віднести до професійних у народному дусі.
Професійну музику іноді важко відрізнити від народної тоді, коли вона написана в народному дусі, адже народні мелодії зберігаються в пам’яті композитора і своєрідно виявляються в його власних мелодіях.

Розповідь про пісню „Зоре моя вечірняя”
Пісня «Зоре моя вечірняя» написана видатним українським композитором Яковом Степовим на слова Тараса Григоровича Шевченка.
Поет, перебуваючи на засланні «в степу безкраїм за Уралом» написав поему «Княжна», уривок з якої став основою пісні «Зоре моя вечірняя». Мелодія пісні близька до народної, відзначається простотою і щедрістю. У творі оспівується, хоч і з сумом, краса української природи.
До цього уривку з поеми «Княжна» зверталися декілька композиторів. Микола Лисенко написав свою мелодію. Вона дуже близька за характером до мелодії Якова Степового, яку ми зараз розучимо.

Розучування. Пісня „Зоре моя вечірняя”
1. Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою.
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
2. Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
3. Як широка сокорина
Віти розпустила...
А над самою водою
Верба похилилась.

Підсумки уроку
Сьогодні ми дізналися, що українську музику можна умовно поділити на народну, професійну та професійну в народному дусі.

Дякую вам за плідну співпрацю та творчу атмосферу, що панувала на уроці.



Тема: Думи.

Мета: дати учням визначення, як колись виникали твори подібного змісту розширювати уявлення учнів, щодо різноманітності історичних пісень, допомогти учням усвідомити й пережити палітру почуттів у прослуханих і виконаних творах.

Музичний матеріал: пісня « Ой на горі тай женці жнуть»

дума «Іван Богун»



Тип уроку : поглиблене вивчення теми семестру

Обладнання : компютер, мультимедіа, (музичні твори, портрети керівників козацтва П. Сагайдачного, М. Дорошенка), фонограми музичних творів.

Хід уроку : 1. Організаційна частина

Діти заходять до класу під звучання української народної пісні «Ой на горі тай женці жнуть»

Музичне вітання

Оглошення теми уроку

Сьогодні ми дізнаємось, як колись виникали твори подібного змісту. Ми вже познайомилися з таким жанром української пісенної творчості, як історичні пісні. Вони так називаються, оскільки їх головними героями є історичні особи, подвиги яких закарбувалися в народній пам’яті.
За допомогою історичних пісень ми можемо відкрити різні сторінки історії нашого народу.
2. Мотивація навчальної діяльності.

Наш народ із давніх-давен жив мирною працею, обробляв землю, вирощував жито-пшеницю. Однак його найбойовіша, найволелюбніша, найхоробріша частина постійно мусила відбиватися від кочівників, загарбників з півдня і заходу. Саме з неї сформувалася козацька звитяжна вольниця. Серед керівників козацтва були і Петро Сагайдачний та Михайло Дорошенко.


Про них розповідається в українській народній козацькій пісні «Ой на горі та й женці жнуть».
Послухайте її, зверніть увагу на особливості, які характерні не тільки цій, а й іншим історичним пісням:
- хоровий спів без супроводу з розгорнутим підголосковим багатоголоссям,
- типовий для українського багатоголосся паралельний рух голосів,
- розспівування окремих складів,
- відносно вільний рух кожного голосу.

Демонстрація української народної пісні „Ой на горі та й женці жнуть”

Продовження розучування пісні „Ой на горі та й женці жнуть”
1.Ой на горі та й женці жнуть, Двічі
А попід горою
Яром-долиною
Козаки йдуть.
Гей, долиною,
Гей, широкою
Козаки йдуть!
2 Попереду Дорошенко Двічі
Веде своє військо,
Військо запорізьке
Хорошенько.
Гей, долиною,
Гей, широкою
Хорошенько!
3.А позаду Сагайдачний, Двічі
Що проміняв жінку
На тютюн та люльку,
Необачний.
Гей, долиною,
Гей, широкою
Необачний!

Караоке. Пісня „Ой на горі та й женці жнуть”

3. Основна частина

Ми вже знаємо багато жанрів української пісенної творчості: ліричні, жартівливі, колискові та історичні пісні. Зі зразками цих жанрів можна зустрітися і у творчості інших народів. Існує жанр, який характерний тільки українському народові, - це думи.



Думами називають пісенно-розповідні твори, призначені для виконання речитативом під акомпанемент музичних інструментів (кобзи, бандури чи ліри).

За розміром дума, як правило, більша за пісню, хоч і має з нею спільні риси.


У багатьох думах розповідається про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників, в них оспівуються народні герої, керівники народних повстань, схвалюються сильна воля, мужність, рішучість тих героїв, які вистояли чи ціною свого життя врятували інших, а також осуджуються недостойні вчинки.
У соціально-побутових та родинно-побутових думах порушуються морально-етичні проблеми.

Розповідь про кобзарів – народних співців, виконавців дум
Виконавцями дум були народні співці України – кобзарі. Вони не тільки їх виконували, але і складали.
Корені виникнення кобзарського мистецтва сягають глибини віків. На фресці в соборі святої Софії в Києві досі зберігся найдавніший портрет бандуриста.
Козак Мамай на картинах зображений не просто воїном, а ще й музикою.
Кобзарі мандрували із села в село, від міста до міста. Їх прихід ставав великим святом: і молоді, і старі, покинувши всі справи, збігалися послухати народні шедеври в їх виконанні. Мало хто з лірників, кобзарів чи бандуристів мав власне житло, а якщо і мав, то не було йому коли доглядати домівку: господар постійно блукав по світах.
Кожен українець мав за честь запросити мандрівного співця переночувати в його хаті, скуштувати хліба-солі.

Відомості про події, що описуються в думі «Іван Богун»
Кобзарі були виконавцями славетних українських дум. Однією з них є дума „Іван Богун”. Вона зображає один із епізодів визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти. Повстання очолив гетьман Богдан Хмельницький. На його заклик український народ одностайно піднявся на боротьбу і здобув блискучі перемоги над шляхтою. Одним із соратників Богдана Хмельницького був вінницький полковник Іван Богун.
Хоча за текстом думи дія відбувається у Вінниці, в її основі можуть лежати події, пов’язані з битвою під Уманню.
Взимку 1654-55 років на Україну вторглися татарські орди з метою грабунку і надання військової допомоги шляхетській Польщі.
10 січня 1655 року польсько-татарське військо облягло Умань. Захистом міста керував прославлений полковник Іван Богун. Умань була оточена високими валами і глибокими ровами. Щоб зробити вали недоступними, Богун наказав обливати їх водою і перетворити на слизькі льодяні гори.
Облога тривала 4 дні. Оточеним не вистачало провіанту, дошкуляв сильний мороз. У запеклих боях значних втрат зазнали обидві сторони. Сили оборонців танули. У вирішальний момент Богун зі своїми загонами непомітно вийшов із Умані, вдарив у тил польсько-татарському війську і після кровопролитного бою з’єднався з військом Хмельницького, яке поспішало на допомогу.
Унаслідок важких і тривалих боїв просування ворога углиб України було зупинено.

Речитативна декламація думи „Іван Богун”
Отже, Іван Богун став народним героєм. Недарма слава про його подвиги дійшла і до нашого часу. Спробуймо й ми розповісти про Івана Богуна в стилі народної думи - імпровізаційно-речитативно.
Імпровізаційно – це вигадуючи і одразу виконуючи мелодію до тексту, речитативом – співом, наближеним до мови. А ось вам і текст!
У Вінниці на границі стояв зі своїм військом Іван Богун.
«Із турками-пашами, Крулевськими ляхами, Камлицькими князями Богун воював!»
Багато він ляхів та турків порубав, «в річку Буг утопляв».
Та ось польський король і турецький паша зібрали силу війська і обложили Богуна. Три тяжкі неділі Богун зі своїми козаками був в облозі. Потім він сів писати листа Хмельницькому, просив у гетьмана батьківської поради та підмоги:
«Просто Бога й тебе,
Дай помочі, порадь і повесели нас!..»
Зачувши це, Хмельницький через чотири доби прибув до Вінниці, знищив турецько—польське військо і визволив Богуна з козаками. Щиро дякував його за спасіння Іван Богун:
Слава Богу і хвала гетьману,
Що не дав нас у неволю, ляхам на поталу!

4. Підсумки уроку
Сьогодні ми познайомилися ще з одним жанром української пісенної творчості – думами, а також визначили особливості звучання цих творів на прикладі думи „Іван Богун”.
Оцінювання.

Учні виходять із класу класу під звучання української народної пісні «Ой на горі тай женці жнуть». класу під звучання української народної пісні «Ой на горі тай женці жнуть»



Тема: Українські народні жартівливі пісні

Мета: ознайомити учнів з історією виникнення цих пісень, показати значущість жартівливих пісень в українській культурі, при співі розвивати вокально хорові навички та музичну інтонацію а також почуття гумору.

Музичний матеріал: українська народна пісня « Сіяв мужик просо»

«Дівка в сінях стояла»



Тип уроку : засвоєння нових знань навичок і умінь

Обладнання : компютер, баян, мультимедіа.

Хід уроку : 1. Організаційна частина

Діти заходять до класу під звучання жартівливої пісні «Дівка в сінях стояла».

Привітання.

2. Мотивація навчальної діяльності.

Ми познайомилися з одним із жанрів української народної пісенної творчості - жниварськими піснями, які оспівують працелюбність нашого народу, прославляють ниву, врожай, сонце, господаря та трудівників.


Але зв’язок музики і життя цим не обмежується. Сьогодні за допомогою музики ми розглянемо ще одну рису українського народу, яка втілена в піснях і танцях.

Вокально-хорові вправи.



3. Основна частина

А яку саме рису українського народу ми розглянемо?


Відповісти на це питання допоможе віршик. Слухайте уважно:
Негренята босоногі
Жартували з носорогом:
- Глянь, шкарпетку носоріг
Начепив собі на ріг.
Це – жарт.
Жарти властиві українському народові. Жартують дід із бабою, чоловік із жінкою, хлопці з дівчатами. Люди весело кепкують з надмірно боязких хлопців, які навіть не насміляться порозмовляти з дівчиною; з розсіяних, неуважних, скупих чи лінивих людей, адже жарт робить життя цікавішим.
Показати свій розум, дотепність і спритність допомагає людям музика. Пісні такої направленості називають жартівливими.

Демонстрація української народної пісні „Сіяв мужик просо”
Послухайте одну з жартівливих пісень. Зверніть увагу на її зміст, поміркуйте над характером твору, засобами музичної виразності, які сприяли розкриттю образу пісні.

Розучування пісні „Сіяв мужик просо”
У пісні „Сіяв мужик просо” жінка в’їдливо глузує над чоловіком. Музиці характерна жвавість, простота мелодії, чіткість ритму, навіть танцювальність.
Зверніть увагу! Музика другої половини кожного куплету повторюється, тому в нотному записі використовують знак „реприза”.

Караоке. Пісня „Сіяв мужик просо”
1. Сіяв мужик просо,
Жінка каже: «Мак»!
Жінка каже: «Мак»!
Ой, так чи не так,
Нехай буде з проса мак.
2. Зловив мужик рибу,
Жінка каже: «Рак»!
Жінка каже: «Рак»!
Ой, так чи не так,
Нехай буде з риби рак.
3. Зловив мужик сойку,
Жінка каже: «Шпак»!
Жінка каже: «Шпак»!
Ой, так чи не так,
Нехай буде з сойки шпак.
4. Купив мужик чіпець,
Жінка каже: «Сак»!
Жінка каже: «Сак»!
Ой, так чи не так,
Нехай буде з чіпця сак.
5. Купив мужик шапку,
Жінка каже: «Фрак»!
Жінка каже: «Фрак»!
Ой, так чи не так,
Нехай буде з шапки фрак.

Слухання. Українська народна пісня „Дівка в сінях стояла”
Прослухайте українську народну пісню „Дівка в сінях стояла”, поміркуйте, над чим жартує народ, що висміюється у творі.

Аналіз прослуханого твору
У пісні „Дівка в сінях стояла” у формі діалогу передано побутову сценку між дотепною дівчиною і парубком-боягузом, що не хоче виходити на побачення, бо в дівчини і батько лихий, і мати лиха, …і миші лихі.
Твір сповнений м’якого, але задирливого гумору.

Відомості про II частину «Української симфонії» М. Калачевського
Видатний український композитор Михайло Калачевський у II частині своєї «Української симфонії» використав мелодію заспіву української народної жартівливої пісні «Дівка в сінях стояла». II частина є майстерною симфонічною розробкою цієї пісні.
До речі, пригадаймо, що симфонія – це великий твір для симфонічного оркестру.
Послухайте II частину «Української симфонії» і прослідкуйте, як звучить народна мелодія на початку твору, як вона постійно розкривається новими гранями; у середньому епізоді змінює настрій (стає сумною), а в заключному – варіаційно розвивається.

Слухання. М. Калачевський. «Українська симфонія» (II частина)

Підсумки уроку
Сьогодні ми познайомилися ще з одним жанром української пісенної творчості – жартівливими піснями. У піснях цього жанру знайшов вияв природний гумор, відобразилися кращі якості людини праці – розум, спритність, дотепність. Цим творам притаманні жвавість, грайливість, повторення деяких уривків і танцювальність.

Оцінювання.

Вихід з класу під мелодію української народної пісні «Сіяв мужик просо».

Тема: Жниварські пісні

Мета: продовжимо розглядати взаємозвязок музики з життям народу, розкрити її силу і красу. Ознайомитися з новими піснями і традиціями українського народу, виховувати любов до народних традицій та українського фольклору.

Музичний матеріал: пісня « Вийшли в поле косарі»

Тип уроку : комбінований

Обладнання : компютер, мультимедіа, баян.

Хід уроку : 1. Організація класу

Вхід до класу під звучання української народної пісні «Вийшли в поле косарі».

Музичне вітання.

Розспівування.(пісня рівнялка)

Тихо, ніжно і уважно

Заспіваєм разом всі

Щоб тоненько задзвеніли

Наші дружні голоси



2. Мотивація навчальної діяльності.

Українську музику можна умовно поділити на професійну та народну. Послухайте дві пісні та визначте приналежність кожної з них до народної чи професійної (авторської). Що об’єднує їх, чим вони різняться?


Звучить пісня «Поле моє, поле» (на музику В. Філіпенка)
Звучить українська народна пісні «У неділю раненько»
Перша прослухана пісня „Поле моє, поле” на музику Віталія Філіпенка – професійна, а другий твір – «У неділю раненько» – народна

3. Основна частина

Однією з головних подій літньо-осіннього циклу є і були жнива, адже саме вони є підсумком важкої річної праці хліборобів.


В Україні до початку жнив готувалися як до великого свята, а також як до важкої відповідальної роботи, коли доводилося працювати від світанку до смеркання, не зважаючи на спеку і спрагу. У перший день жнив одягнені у святкове вбрання селяни урочисто вирушали до схід сонця на поле, де найкраща жниця починала зачинку. Сніп із першого ужинку («воєвода») ввечері встановлювали на покуті.
На вижатому полі женці залишали кілька стеблин – «бороду», зерно з них витрушували у розпушену серпами землю – на майбутній врожай. Біля бороди, ніби дякуючи ниві, клали хлібину і воду, лягали і качалися по ниві, щоб повернути собі вироблену силу. З останнього вижатого збіжжя в’язали сніп («дід» або «останець»), що мав символізувати достаток, запоруку нового доброго врожаю, бо вилущене з нього зерно першим ляже в землю під час нового осіннього посіву. Жінки робили ще й вінок; його несла в село найкраща жниця. Прикрашений червоною стрічкою, останній сніп несли додому або господареві, який наймав женців.

Жниварський обряд сповнений поезії та пісень. Пісні, що виконують під час жнив, називають жниварськими. Їх умовно можна поділити на три групи:


1) зажинкові – ті, що величають справжніх жниць, перший сніп, бажають почати роботу в добрий час, пророкують хороший урожай;
2) власне жниварські – в них замість величальних мотивів звучать скарги на важку працю, втому, зажерливість господарів, які до ночі тримають голодних наймитів-женців на полі;
3) обжинкові – в них відчувається бадьорість, оптимізм, задоволення з того, що вдалося завершити найважчий етап хліборобського року; звеличуються роботящі руки, звучать піднесені й урочисті порівняння (віночок як сонце, як золото, звитий із перлів, він світить як зірка).
Отже, зміст жнивного обрядового циклу пісень – похвала ниві, врожаю, сонцю, господареві та трудівникам, незважаючи на те, що робота дуже важка і часто доводилося збирати хліб на чужому полі, працюючи на пана.

Демонстрація української народної пісні „Вийшли в поле косарі”

Пісні, що виконують під час жнив, називають жниварськими

Жнива – це дуже важлива подія. Тому про неї і склали безліч пісень.


Послухайте одну з них – українську народну пісню „Вийшли в поле косарі” – і поміркуйте, до якої групи жниварських пісень її можна віднести. Обґрунтуйте свої відповіді.

Аналіз прослуханого твору
Українську народну пісню „Вийшли в поле косарі” віднесемо до власне жниварських, адже в ній розповідається про сам процес роботи на полі.
Жниварські пісні відзначаються винятковою простотою і реалістичністю, надзвичайною щирістю та лагідністю. Вони ніби оповиті золотим промінням літнього сонця, образ якого в них незмінно присутній. Навіть мотиви втоми женців від важкої праці під гарячим сонцем можуть бути втілені у світлих образах.

Розучування пісні „Вийшли в поле косарі”

Караоке. Пісня „Вийшли в поле косарі”
Укр. нар. пісня „Вийшли в поле косарі” мінус
1. Вийшли в поле косарі
Косить ранком на зорі.
Приспів:
Гей, ну те, косарі,
Бо не рано почали.
Хоч не рано почали,
Так багато утяли!
2. До обіду покосили,
Гострі коси потупили...
Приспів.
3. По обіді спочивали,
Гострі коси поклепали...
Приспів.
4. Увечері холодком
Йшли додому всі рядком...
Приспів.
5. А в стоги як поскладаєм,
То добряче погуляєм!
Приспів

Підсумки уроку
Сьогодні ми познайомилися з одним із жанрів української народної пісенної творчості – жниварськими піснями.
Оцінювання.

Домашнє завдання :в чому полягає відмінність музики мого народу від музики інших народів?



Дякую вам за урок, допобачення.

Діти залишать клас під музику В. Філіпенка «Поле моє поле».


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка