Моє педагогічне кредо: Вчитель живе до тих пір, поки він вчиться, як тільки він перестає вчитися, в нім умирає вчитель



Скачати 155.94 Kb.
Дата конвертації24.04.2016
Розмір155.94 Kb.
ОПИС ДОСВІДУ РОБОТИ

МОЄ ПЕДАГОГІЧНЕ КРЕДО: Вчитель живе до тих пір, поки він вчиться, як тільки він перестає вчитися, в нім умирає вчитель.
На сучасному етапі соціально-економічного розвитку нашого суспільства докорінно змінилися вимоги до виховання молодої людини, яка вступає в самостійне життя. Як організувати процес виховання учнів? Яким змістом його наповнити? Як сформувати принципи та ідеали громадянина України?

Такі питання хвилюють вчителів-практиків, методистів, науковців, керівників освіти, які прагнуть побудувати українську національну школу. У «Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті» зазначено, що головна мета української системи освіти – створити умови для розвитку , саморозвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формувати покоління, здатне вчитися впродовж життя, створювати та розвивати цінності громадянського суспільства. Саме життя вимагає від сучасної школи формування людини, яка б уміла будувати гідне життя у гідному суспільстві.

Із перших років роботи класним керівником я намагалася зрозуміти, як адаптувати дитину до життя в суспільстві, щоб вона зрозуміла й осмислила своє життя, навчилася розв’язувати щоденні життєві завдання, як виховати компетентну особистість, яка володіє не лише знаннями, професіоналізмом, високим моральними якостями, але й уміє діяти адекватно у відповідальних ситуаціях, застосовувати знання і брати на себе відповідальність за таку діяльність.

Сутність мого досвіду полягає у створенні умов для творчої самореалізації учнів через розвиток їх здібностей, так як найголовнішим завданням сучасної школи є підготовка майбутнього фахівця до життя й професійної діяльності у високорозвиненому комунікаційному середовищі, забезпечення формування у підростаючого покоління нових знань та вмінь, способів діяльності. Людина у ХХІ столітті повинна мати винахідливе мислення, знаходити шляхи вирішення проблем у будь-якій ситуації, працювати в команді, бути здатною до прийняття рішень, мати високу працездатність.

Тому темою мого професійного досвіду я й обрала проблему:
«Формування життєвих компетенцій учнів в умовах державотворення України шляхом впровадження інноваційних технологій».

Рада Європи визначила п’ять основних груп ключових компетенцій, яким вона надала особливого значення і які школа має сформувати в учнів, а саме:

Ø Соціальні – пов’язані з готовністю брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень, суспільному житті, у функціонуванні та розвитку демократичних інститутів суспільства;

Ø Полікультурні – стосуються розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їхньої мови, культури, релігії тощо;

Ø Інформаційні – зумовлені зростанням ролі інформації у сучасному суспільстві та передбачають опанування інформаційних технологій, умінь здобувати, критично осмислювати і використовувати різноманітну інформацію;

Ø Компетенції саморозвитку та самоосвіти – пов’язані з потребою і готовністю постійно навчатися як у професійному відношенні, так і в особистому та суспільному житті;

Ø Компетенції, реалізовані прагненням і здатністю до раціональної продуктивної, творчої діяльності.

Входження молодого покоління у глобалізований динамічний світ, відкрите суспільство актуалізує роль життєвої компетентності вихованців. Я намагаюсь активно працювати над тим, щоб мої учні знайшли своє місце в житті і для цього, на мою думку, випускник української школи повинен мати певні якості, уміння, а саме:

Ø Бути гнучким, мобільним, конкурентоздатним, уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці;

Ø Критично мислити;

Ø Володіти комунікативною культурою, уміти працювати в команді;

ØЦілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації у професійному й особистому плані, так і в інтересах суспільства, держави;

Ø Уміти здобувати і аналізувати інформацію, отриману з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення;

Ø Бережливо ставитися до свого здоров’я і здоров’я інших, як найвищої цінності;

Ø Бути здатним до вибору численних альтернатив, які пропонує сучасне життя.

Класний керівник – особливий феномен педагогічної сфери. На сьогоднішній день він є основною діючою особою, що займається організацією виховної роботи у школі. Професійна місія педагога, на якого покладається функція класного керівника, - педагогічний супровід процесу індивідуального становлення та розвитку особистості школяра в період його шкільної освіти.

Виховні функції в загальноосвітніх закладах виконують всі педагогічні працівники. Та у роботі кожного вчителя є важка, але дуже важлива місія - бути класним керівником, так як суспільство покладає на нього величезну відповідальність за виховання підростаючого покоління. Одні вчителі вважають її додатковою до своєї викладацької діяльності, інші називають її найголовнішою. Я дотримуюся іншої думки, так як, на мій погляд, основною структурною ланкою в школі є виховання як процес цілеспрямованого сприяння максимальному розвитку особистості школяра, освоєння ним культури суспільства, сприяє самореалізації.

Суспільству необхідні сильні люди в моральному і психологічному відношенні і тому вже у шкільному віці слід орієнтувати учнів на оволодіння способами спілкування з людьми, на створення моральної атмосфери колективу. Допомогти дитині в ньому, навчити її жити в колективі може і повинен, перш за все, класний керівник.

У 2010 навчальному році я взяла класне керівництво в моєму 5 класі( 5 хлопців та 12 дівчаток). Тож, чи вдалося мені організувати в класі роботу щодо формування ключових компетенцій? Моя виховна діяльність як класного керівника складна й багатогранна. Я проводжу різноманітну роботу з колективом учнів, співпрацюю з учителями, які викладають в моєму класі( у класі 4 відмінника та 7 учнів ,які навчаються на достатньому рівні), з батьками та громадськістю. Щойно приступивши до своїх обовязків я поставила перед собою ряд завдань, це, перш за все:

1. Створення умов для формування особистості кожного учня.

2. Виховання компетентної особистості.

3. Формування класного колективу, дружного, згуртованого, творчого.

4. Формування морально – ціннісних поглядів учнів.

5. Організація всіх видів діяльності, які допомогли б розкритися особистостям в моєму класі.

6. При моделюванні виховної системи в класі я спиралася на загальні ознаки трактування поняття "виховання" (Виховання – цілеспрямована дія на вихованця, що носить соціальну спрямованість; створення умов для засвоєння дитиною певних норм стосунків; засвоєння людиною комплексу соціальних норм.)

Нормативно-правовою базою виховної системи класу є: Конвенція про права дитини, Закон України «Про освіту», Національна доктрина розвитку освіти.

Одним із основних державних документів щодо виховної роботи у сучасному навчальному закладі є «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів», затверджений наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 31.10.2011 р. № 12. Орієнтири передбачають залучення учнів до різних форм творчої та суспільно корисної діяльності, зокрема: пізнавальної, оздоровчої, трудової, художньо-естетичної, спортивної, пропагандистської, ігрової, культурної, рекреаційної, екологічної, що організовуються у години дозвілля, тобто у позакласний час.

Змістове наповнення основних орієнтирів виховання передбачає формування цінностей і ставлень особистості до себе і людей, суспільства і держави, природи і здоров'я, праці та мистецтва.

У процесі виховання я керуюся особистісно орієнтованим підходом до здібностей, нахилів кожної дитини, тим самим створюючи умови для саморозвитку, самовдосконалення, самореалізації на основі національних та загальнолюдських цінностей.

Виховання учнів реалізовую у процесі організації:

· навчально-виховної діяльності;

· позаурочної та позакласної діяльності;

· позашкільної освіти;

· роботи органів учнівського самоврядування;

· взаємодії з батьками, громадськими організаціями, державними установами.

На різних етапах розвитку колективу я висуваю конкретні завдання виховання і, спираючись на учнівський колектив, впроваджую різноманітну виховну роботу з класом та з окремими учнями. При цьому я враховую вікові особливості учнів, рівень їхніх знань та стан успішності, дисципліни в класі, наявність таких якостей : працьовитість, колективізм, усвідомлення громадського обов'язку.

Хотілося б виділити декілька основних розділів, які домінують у моїй діяльності в якості класного керівника.

1.Вивчення учнів.

Класне керівництво починається, як правило, з вивчення класу й окремо кожного учня. У результаті створюються необхідні умови для правильної, раціональної організації виховної роботи, для здійснення індивідуального підходу. Вивчення учнів триває упродовж усього їхнього навчання.

Це допомагає мені краще організувати виховну роботу. Вивчення здійснюю за допомогою проведення різних видів діагностики: анкетування, опитування, тестування тощо.

М. А. Прокоф'єв писав: «Класний керівник першим може розгледіти народження симптомів небезпечних відхилень і першим повинен вступити у боротьбу з ними, не дати розвинутися хворобі, він скульптор людських характерів».

2. Організація і виховання класного учнівського колективу.

Одноднією з ефективних технологій, що допомагає вирішити дане питання є технологія творчого колективного виховання. Сучасні діти нашпиговані різноманітною безкорисною, негативною інформацією. І згуртувати колектив, досягти певних результатів у вихованні, а саме у збагаченні та поглибленні їхніх знань, набутих у процесі навчання, застосуванні їх на практиці; розширенню загальноосвітнього кругозору учнів, формуванні у них наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосвіти, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів, задача не з легких. І тому найголовніше завдання кожного класного керівника – формування міцного колективу.

Організація і виховання класного учнівського коллективу - це один з основних, провідних розділів моєї роботи. Згуртовуючи учнів у дружний і цілеспрямований колектив, я створюю передумови для успішного розв'язання навчально-виховних завдань. Впливаю на окремих учнів і на клас у цілому не тільки силою свого авторитету, а й шляхом формування громадської думки. З цією метою я проводила в своєму класі діагностику вихованості та розробила Програму розвитку класного колективу "Вчимося жити разом". Ефективними стали і класні години, спрямовані на пізнання себе, своєї психіки, своїх сильних та слабких рис, моральних якостей та розвиток позитивного самовідношення: «Вихованість як важлива риса особистості», «Що таке справжня дружба», «Пізнай себе. Я і моральні якості», «Пізнай себе. Я і мій характер», «Велика радість - творити добро», «Пізнай себе», «Щоб добре навчатися», та інші.

Одним із важливих чинників створення виховного простору, який сприяє формуванню соціальних компетентностей учнів, є робота учнівського самоврядування.

Наш час потребує лідерів нової формації, людей компетентних, відповідальних, здатних мислити неординарно, генерувати нові ідеї та приймати нестандартні рішення. Ось чому одне із головних завдань школи – підтримка учнівської молоді, чия життєва позиція спрямованна на активну участь у громадському житті, молоді, яка має організаторські здібності, усвідомлює себе лідером, розуміє, що великі справи починаються із малих вчинків. Школа – це мікромодель громадянського суспільства. Основи громадянського ставлення і демократії закладаються з дитячих років, і самоврядування допомагає учням організувати власне життя і життя своїх товаришів. Досвід взаємостосунків, розв’язання конфліктів, виявлення і захисту своїх інтересів, здобутий у школі, стане корисним багажем, з яким школярі увійдуть у доросле життя.

Клас має реально діючі органи самоврядування(склад самоврядування Тарновська Анастасія,Лобанова Тетяна,Терещенко Христина,Василенко ІгорТереня Костянтин), які в основному самостійно та правильно розв’язують питання планування, організації, регулювання та контролю.

3. Підвищення якості знань та зміцнення дисципліни.

Високий рівень знань і свідома дисципліна — найважливіші показники правильної організації навчально-виховної роботи. Я дбаю про підвищення якості знань школярів, намагаюсь запобігти відставанню окремих учнів.

Помітне місце в моїй діяльності посідає виховання в дусі свідомої дисципліни та привчання до виконання правил співжиття. Усього цього досягаємо поступово, в результаті повсякденної виховної роботи.

4. Координація виховної діяльності учителів.

Класний керівник покликаний координувати й спрямовувати виховну роботу вчителів-предметників свого класу.

А. С. Макаренко справедливо зазначав, що жоден вихователь не має права працювати один. У класі повинен діяти колектив педагогів з єдиними вимогами до учнів, з індивідуальним підходом до них.

Я постійно зустрічаюся з учителями свого класу, обговорюю виконання єдиних вимог, якість знань і стан дисципліни. Великого поширення в досвіді роботи набули класні учнівські збори з участю вчителів. Вони виступають з доповідями та повідомленнями, обговорюють нові книжки чи питання, пов'язані з життям класу. Це допомагає вчителям встановити тісний контакт із школярами. На уроці, біля класної дошки такий контакт не завжди можливий. Набагато легше він встановлюється в позанавчальний час. Моє завдання — організовувати цю діяльність, допомогти вчителям свого класу повніше здійснювати виховні функції.

5. Профорієнтаційна робота.

Проблема вибору професії завжди була актуальною і тим більше, залишається такою в сучасних умовах. Професійна орієнтація в умовах соціально-економічних змін набуває нової якості. Вона є не тільки одним з компонентів освіти, але й пріоритетною метою всього навчально-виховного процесу в школі.

Тож в своєму класі намагаюсь сформувати в учнів комплекс уявлень, умінь та навичок, котрий буде свідчити про рівень їх готовності до свідомого вибору майбутньої професії. Показниками цієї готовності є: вміння сприймати себе – самооцінка; знання правил вибору педагогічної професії; знання вимог до стану здоров’я і рівня освіченості; готовність до постійного самовдосконалення.

6.Робота з батьками учнів.

Умовою успішної виховної діяльності з учнями є співробітництво класного керівника з батьками, адже родина впливала і продовжує значно впливати на процес розвитку особистості дитини( до складу батьківського комітету входять Тарновська З.П,Тереня С.Л.,Мальцева О.І.).

В роботі з батьками використовую як традиційні так і нетрадиційні форми.

Традиційні

· Батьківські збори

· Класні і загальношкільні конференції

· Індивідуальні консультації

· Відвідування вдома

Нетрадиційні


● Батьківські тренінги

● Дискусії

● Психологічні розминки

● Круглі столи

● Усні журнали

● Практикуми

● Батьківські вечори

● Батьківські читання

Зробити батьків активними учасниками педагогічного процесу - це важливе й відповідальне завдання вчителя. Для вирішення даного завдання я виділила для себе наступні напрями:

· вивчення родин учнів;

· педагогічна освіта батьків;

· забезпечення участі батьків у підготовці та проведенні колективних справ у класі;

· педагогічне управління діяльністю батьківського комітету класу;

· індивідуальна робота з батьками;

· інформування батьків про хід і результати навчання, виховання й розвитку учнів.

· Робота в кожному з перерахованих напрямів складається з певної сукупності форм і способів діяльності. Їх вибір обумовлений цілями й завданнями виховної роботи, традиціями школи та класу, своєрідністю складу учнів та їхніх батьків, тенденціями розвитку виховних відносин у класному колективі, принципами взаємодії вчителя й батьків.

Пропоную батькам заповнити анкети, відповіді яких допомагають мені краще організувати заняття, аналізувати, дати потрібні педагогічні рекомендації щодо виховання дітей у сім’ї. 

Спільні поїздки і походи батьків і дітей, проведені разам свята- сприяють спілкуванню дітей з батьками в неформальній обстановці, дозволяють краще пізнати один одного, допомагають згуртувати батьківський і дитячий колективи та позитивно впливають на гармонійний розвиток дітей.. Батьки допомагають підтримувати дисципліну, організують конкурсні програми, харчування, заохочення. Щорічними стали походи в ліс, поїздки до Миколаєва, Чигирина, Умані, Кам’янки, Кіровограда.

Вирішення поставлених завдань по формуванню життєвих компетенцій учнів неможливо без впровадження у виховну діяльність класного керівника інноваційних технологій.

В даний час великої популярності набуває освітня технологія «Портфоліо». Цікавим є її використання в рамках виховної роботи класу. Портфоліо в даному випадку дозволяє робити висновки не тільки про навчальні, а й про творчі і комунікативні досягнення учнів. При цьому акцент має зміститися з оцінки на самооцінку. Цим і пояснюється актуальність даної технології. Переважна більшість дітей з цікавістю поставилась до пропозиції і ми почали вчититися створювати і оформляти Портфель власних здобутків. 

Ми виховуємо особистість - гуманну, толерантну, діяльнісну, здатну досягти успіху.

Чому це важливо?

У сучасному світі роль лідера, особистості з позицією цивільної відповідальності і самостійності, терпимості і поваги до людей набуває особливої актуальності. Саме в школі необхідно закласти основи саморозвитку і створити у старшокласника стійку домінанту на самовдосконалення, усвідомлений і цілеспрямований розвиток в собі особистісних якостей. Адже в самостійному житті дуже важливо, щоб випускники школи не були пасивними і безпорадними, байдужими і безжальними, некомпетентними фахівцями і самовпевненими кар'єристами.

Допомогти учневі знайти упевненість в своїх силах на шляху до досягнення успіху - це завдання кожного вчителя, незалежно від того, який предмет він викладає. Професійний обовязок класного керівника вбачаю в тому, щоб стимулювати внутрішню активність учня, його потребу у самовдосконаленні, розвивати здорове честолюбство і усвідомлене прагнення до успіху. 

В своїй роботі як класний керівник активно впроваджую здоровязберігаючі технології. Спираючись на досвід провідних педагогів, методистів, та на свій власний, склала програму здоровя для учнів свого класу на 2015-2016 навчальний рік. 

Досить цікавою та результативною є, на мій погляд, проектна технологія.

Метод проектів, який я активно використовую у своїй роботі, не є принципово новим у світовій педагогіці. Проектна технологія використовує всі кращі ідеї традиційної та сучасної методики виховання. Проектування у виховному процесі зорієнтоване перш за все на самостійну діяльність учнів: індивідуальну, групову або колективну, яку учні виконують упродовж певного часу.

У своєї педагогічній практиці при вихованні учнів, я використовую декілька видів проектів: творчі, ігрові, інформаційні, проектно-орієнтовані, дослідницькі. Із задоволенням прийняли участь мої вихованці у проектах «У доброти багато доріг і одна мета», ІКТ очима дітей», «Як вдосконалити себе?», «Гідність в житті людини» .

Розвиток інформаційної компетентності найбільш повно можна реалізувати, на мою думку, через впровадження інформаційних технологій. Науково-технічний прогрес протягом останніх десятиліть активно втручається в життя світової спільноти, проникаючи все більше і більше в різні сфери людської життєдіяльності: економічну, статистичну, банківську, медичну, юридичну, освітню та інші.

У Концепції модернізації освіти в Кіровоградській області на період до 2015 року поставлено важливе завдання: підготувати підростаюче покоління до життя у швидко мінливому інформаційному суспільстві, у світі, в якому прискорюється процес появи нових знань, постійно виникає потреба в нових професіях, в безперервному підвищення кваліфікації. І ключову роль у вирішенні цих завдань відіграє володіння сучасною людиною ІКТ.

Володіючи ІКТ, програмами, класний керівник володіє потужним інструментом, який допомагає йому провести цікаву класну годину, позакласний захід, проілюструвати наочним матеріалом будь-який виступ на семінарі, педагогічній нараді, батьківських зборах. 

В своїй роботі я використовую нові інструменти, які пропонують інформаційно-комунікаційні технології:

· ресурси Інтернет;

· електронні освітні ресурси;

· комп'ютерні програми MicrosoftWord, MicrosoftExcel, MicrosoftAccess і інші

В організації виховної роботи використовую ресурси Інтернет. Це різні діагностики, необхідна інформація і фотоматеріали для розробки і проведення позакласних заходів на різні теми, а іноді і готові розробки заходів. Використовую Інтернет для самоосвіти, розширення кругозору. Володіння електронною поштою допомагає підтримувати спілкування з потрібними користувачами та установами.

Інтернет дає великі можливості для спілкування з учнями та їх батьками: електронна пошта, гостьова книга на сайті школи.

Маю власний сайт, який знаходиться за адресою maryna-pleshkan.kh.sch.in.ua

На ньому в розділі «Я - класний керівник» розміщую корисну інформацію для батьків та учнів, ділюсь досвідом організації виховної системи класу, розміщую свої розробки.

• Результатом роботи є:

• усвідомлення учнями своєї значущості;

• розвиток системного мислення, вміння ставити і вирішувати проблеми;

• вміння добувати інформацію і працювати з нею;

• вміння будувати стосунки з учасниками спілкування, працювати в групі;

• вміння реалізувати себе в різних видах діяльності і досягати конкретних цілей.

Висновок


Таким чином, виховна система класу охоплює весь педагогічний процес, інтегруючи навчальні заняття, позаурочну діяльність дітей, різноманітну діяльність і спілкування за межами школи, вплив соціально-природного, предметно-естетичного середовища. І основна роль у цьому належить класному керівникові.

Духовну моральну особистість не можна виховати без вчителя-наставника, тобто без людини, яка є поводирем для дітей та молоді у світі духовності. І головним завданням класного керівника вважаю виховання громадянина України, патріота своєї держави, який зможе успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал, носій культури.

«У кожній людині - сонце. Тільки дайте йому світити», - говорив Сократ. Тож буду намагатися створити максимально сприятливі умови для того, щоб кожен учень мого классу міг максимально розкрити свої здібності і таланти.

Вважаю, що ідея компетентнісно спрямованої освіти органічно пов’язана з утвердженням таких суспільно значущих цінностей, як свобода вибору, творчий підхід, життєвий досвід, проектна діяльність учнів.

Досвід спільної освітньої діяльності вчителів та учнів нашої школи довів високу ефективність проектно-дослідницької діяльності учнівської молоді, спрямованої на пошук, дослідження, становлення авторської позиції та набуття досвіду її публічного захисту.

Компетентісний підхід у роботі класного керівника орієнтований на розвиток особи, створює потребу в саморозвитку учнів, умови для повноцінного, компетентного розвитку тих, хто навчає і тих хто навчається

«Освіта XXI століття - це освіта для людини XXI століття - це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури всього населення набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни.».

Практичне значення досвіду полягає в тому, що його матеріали можуть бути використані класними керівниками при плануванні та здійсненні виховної роботи, в організації роботи з обдарованими учнями, в діяльності творчих груп тощо.



Перспектива досліджуваної теми полягає в розробці моделі формування життєвих компетенцій як невід'ємної складової випускника сучасної школи.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка