Моніторинг дотримання соціально – економічних прав засуджених у закладах Донецької області на контрольованих Урядом України територіях в умовах проведення антитерористичної операції Донецька область Маріуполь



Сторінка1/4
Дата конвертації10.09.2017
Розмір0.65 Mb.
  1   2   3   4


Моніторинг дотримання соціально – економічних прав засуджених у закладах Донецької області на контрольованих Урядом України територіях в умовах проведення антитерористичної операції


Донецька область

Маріуполь

2016 р.
Проект реалізовано за фінансової підтримки Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (ОБСЄ/БДІПЛ). Погляди та інформація, що містяться у звіті, можуть не відображати політику та позицію ОБСЄ/БДІПЛ.

"Видання здійснене в рамках проекту «Громадський моніторинг дотримання соціально-економічних прав ув’язнених в установах Донецької області на контрольованій урядом території України в умовах проведення антитерористичної операції», який реалізовувала БО "Клуб "Майбутнє" за підтримки Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ/БДІПЛ).

Авторський колектив висловлює свою подяку за технічну підтримку та сприяння у реалізації проекту БО "Всеукраїнська мережа ЛЖВ", Державну пенітенціарну службу України, Управління ДПтС України в Донецькій області, Громадські ради при ДПтСУ та Управління ДПтСУ в Донецькій області"

Авторський колектив: Олександр Гатіятуллін, Максим Аніщенко, Григорій Курачицький, Світлана Селіверстова.


Інфографіка: Ярина Ковальчук
Літературне редагування: Галина Гатіятулліна

ЗМІСТ
Вступ …………………………………………………………………………………...… 4

Список скорочень ……………………………………………………..………………… 6

Методологія ……………………………………………………………………………… 7

Міжнародне та національне законодавство………………………………….………… 8

Стан організації та здійснення громадського контролю за дотриманням прав, основ-них свобод і законних інтересів засуджених осіб …………………………………… 10

Моніторинг матеріально-побутових умов тримання …………………………..…… 13

Моніторинг права на охорону здоров’я ……………………………………………… 21

Моніторинг права на достатнє харчування ……………………………………...…… 30

Ситуація з паспортизацією засуджених виправних установ Донецької області ...… 33

Висновки та рекомендації …………………………………………………………...… 36



Вступ

Протягом 2016 року, експертами БО «Клуб «Майбутнє» за підтримки Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ/БДІПЛ) був проведений моніторинг дотримання прав та свобод засуджених осіб в Україні, в зоні проведення антитерористичної операції.

Ціль моніторингу – оцінка ситуації із дотриманням прав та свобод засуджених осіб, які знаходяться у закладах Державної пенітенціарної служби в Донецької області на території, яка контролюється Урядом України.

Задачами моніторингу було дослідження матеріально-побутових умов тримання, стан організації та здійснення громадського контролю за дотриманням прав, основних свобод і законних інтересів засуджених осіб та ситуація з паспортизацією засуджених у виправних установах Донецької області.

Частина території Донецької області з квітня 2014 року знаходиться поза контролем Уряду України. З 13 квітня Урядом України була розпочата антитерористична операція. Двома Основними заходами, прийнятими Урядом України у зв'язку з відсутністю контролю над територією на сході України, стали підписання Указу Президента України №875/2014 «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 4 листопаду 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях»1 і прийняття Постанови Кабінету Міністрів України №595 від 7 листопада 2014 року2. Міністерству юстиції України доручено в межах компетенції невідкладно вжити заходів для забезпечення переміщення органів та установ Державної кримінально-виконавчої служби України, засуджених та осіб, узятих під варту, з окремих територій у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях до інших територій України.

Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області обмеженим складом переміщено у м. Маріуполь. Були спроби вжити заходів щодо переміщення засуджених з Єнакіївської виправної колонії №52. 25 грудня 2014 року на спеціалізованому автомобілі типу «АЗ» здійснено евакуацію 21 засудженого із Єнакіївської ВК №52 до Артемівської установи виконання покарань в Донецькій області №6. Але, в подальшому, ураховуючи ситуацію, що на той час склалася в районі розташування Єнакіївської ВК №52, та відсутність гарантій безпеки для персоналу та засуджених, командуванням Національної гвардії України прийнято рішення про неможливість проведення евакуації.

У підпорядкуванні Управління ДПтС України в Донецькій області залишилося 6 установ: Маріупольський слідчий ізолятор, Маріупольський виправний центр №138, Приазовська виправна колонія №107, Артемівська установа виконання покарань №6, Селідовська ВК №82 і Дзержинська ВК №2.

Після початку бойових дій були випадки пошкодження інфраструктури, внаслідок чого було відсутнє постачання електроенергії, тепла та води в установи. Так, Дзержинська ВК №2 знаходиться на так званій лінії розмежування в 10-15 км від першої лінії зіткнення. У моменти ескалації конфлікту вона знаходиться під обстрілом артилерії. Починаючи з літа 2014 року, були проблеми з постачанням медикаментів і продуктів харчування до установ ДПтСУ.

На сьогодні модель організації охорони здоров’я ДКВС України має структуру, в якій координація діяльності лікувально-профілактичних установ з медичних питань здійснюється управлінням медичного забезпечення ДКВС і медичними відділами (секторами) територіальних управлінь, а безпосереднє їх управління - керівництвом установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, до складу яких вони відносяться. Залежність медичного персоналу від керівництва установ системи виконання покарань, унеможливлює прийняття оптимальних організаційних та клінічних рішень у процесі надання медичної допомоги засудженим та особам, узятим під варту та не відповідає міжнародним стандартам.

На окупованій території Донецької області залишилося багато спеціалізованих медичних закладів для лікування хворих на туберкульоз та ВІЛ-інфекцію/СНІД, що суттєво обмежує доступ до медичної допомоги пацієнтам на підконтрольній Уряду України території. В Донецькій області зареєстрований, але під час моніторингу не розпочав повноцінної роботи Донецький обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом (далі Центр СНІДу), не розроблена та не затверджена регіональна цільова соціальна програма протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки, не функціонує координаційна рада з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу, не здійснюється подання офіційної звітної та оперативної інформації щодо моніторингу лікування та сероепідеміологічного моніторингу за ВІЛ-інфекцією/СНІДом, не узагальнюється інформація на регіональному рівні щодо профілактики, діагностики та лікування ВІЛ-інфекції.

Проведення антитерористичної операції та чинне законодавство, яке дуже повільно адаптується до нових реалій, негативно вплинуло на можливість засуджених повною мірою користуватися правами людини, основними свободами та законними інтересами. Зокрема, це стосується тих осіб, які потребують відновлення паспорту громадянина України та які проживали, до ув’язнення, на окупованих територіях Донецької та Луганської областях.

Список скорочень

АР – автономна республіка

АТО – антитерористична операція

БО – благодійна організація

ВК – виправна колонія

ВЦ – виправний центр

ДКВС – Державна кримінально-виконавча служба

ДМС – Державна міграційна служба

ДНР – Донецька народна республіка

ДПтСУ – Державна пенітенціарна служба України

КГ – координаційна група

КЕКВ – каталог економічної класифікації видатків

КЕСКП – Комітет ООН з економічних, соціальних і культурних прав

КПВВ – контрольний пункт в’їзду-виїзду

КЦ – координаційний центр

МЗС – Міністерство зовнішніх справ

МПЕСКП – Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права

ОБСЄ – Організація по безпеки та співробітництву в Європі

ООН – Організація об’єднаних націй

СБУ – Служба безпеки України

СВК – Селідовська виправна колонія

УВП – Установа виконання покарань

ФЛГ – флюорографія

Методологія

Для всебічного дослідження ситуації із правами людини у пенітенціарних закладах в зоні проведення АТО, були підготовані та надіслані запити до управління ДПтСУ в Донецькій області та запити до спостережних комісій при виконавчих комітетах Артемівської міської ради, Дзержинської міської ради, Селідовської міської ради та Іллічівської районної адміністрації Маріупольської міської ради. На запити до ДПтСУ, стосовно розмірів фінансування на утримання, харчування та калорійності їжі для засуджених, відповіді не отримано.

З метою обробки отриманих первинних даних були використані аналітичний, описовий та порівняльний методи. Аналітичний метод дозволив проаналізувати неякісні дані, що були отриманні за результатами відповідей на запити в різні службові інстанції. А, завдяки порівняльному методу, ці дані проаналізовані відповідно міжнародному законодавству та нормативно-правовим актам та результатам моніторингових візитів. Описовий метод дозволив систематизувати матеріал, що включив усі форми: наприклад, бесіди з ув’язненими, адміністрацією пенітенціарних служб, спостереження за станом перебування засуджених у ВК, та показати усі процеси, пов’язані з моніторингом, у тематичному звіті.

Експертами БО «Клуб «Майбутнє» було проінтерв’юйовано 8 осіб, які відбували термін ув’язнення у СВК №82, ДВК№2 та ПВК №107. П’ять осіб погодились на очну зустріч, із трьома спілкування відбувалось телефоном. Отримана інформація була перевірена під час візитів до випраних колоній.

Керівником БО «Клуб «Майбутнє» було ініційовано створення Громадської Ради при управлінні ДПтСУ в Донецькій області, до складу якої увійшли фахівці проекту3. Цей мандат дозволив моніторинговій групі, у складі 4 осіб, відвідувати пенітенціарні заклади області.

Було здійснено по одному моніторинговому візиту до Приазовської ВК №107, Селідовської ВК №82 та Дзержинської ВК №2. Для підвищення якості дослідження, був розроблений чек-лист для моніторингу колоній, який заповнювався моніторами. Метою візитів було дослідження доступу до основних прав та свобод для засуджених.



Міжнародне та національне законодавство

Серед загальних міжнародних актів, на які орієнтувалися при підготовці тематичного звіту, можна зазначити такі як:

Загальна декларація прав людини, Стаття 29, частина 2: «При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві»;

частина 3: «Здійснення цих прав і свобод ні в якому разі не повинно суперечити цілям і принципам Організації Об’єднаних Націй»

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, Стаття 4: «Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають, що відносно користування тими правами, що їх та чи інша держава забезпечує відповідно до цього Пакту, дана держава може встановлювати тільки такі обмеження цих прав, які визначаються законом, і лише остільки, оскільки це є сумісним з природою зазначених прав, і виключно з метою сприяти загальному добробуту в демократичному суспільстві»

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, Стаття 9 частина 1 «Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути піддано свавільному арешту чи триманню під вартою. Нікого не може бути позбавлено волі інакше, як на підставах і відповідно до такої процедури, які встановлено законом»

частина 2 « Кожному заарештованому повідомляються при арешті причини його арешту і в терміновому порядку повідомляється будь-яке пред'явлене йому обвинувачення»

частина 3 « Кожна заарештована або затримана за кримінальним обвинуваченням особа в терміновому порядку доставляється до судді чи до іншої службової особи, якій належить за законом право здійснювати судову владу, і має право на судовий розгляд протягом розумного строку або на звільнення. Тримання під вартою осіб, які чекають судового розгляду, не має бути загальним правилом, але звільнення може ставитись у залежність від подання гарантій явки на суд, явки на судовий розгляд у будь-якій іншій його стадії і, в разі необхідності, явки для виконання вироку»

частина 4 «Кожному, хто позбавлений волі внаслідок арешту чи тримання під вартою, належить право на розгляд його справи у суді, щоб цей суд міг невідкладно винести постанову щодо законності його затримання і розпорядитися про його звільнення, якщо затримання є незаконним»

частина 5 «Кожен, хто був жертвою незаконного арешту чи тримання під вартою, має право на компенсацію, якій надано позовної сили»

Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Стаття 14 «Держава-учасниця може в будь-який час заявити, що вона визнає компетенцію Комітету в межах його юрисдикції приймати і розглядати повідомлення від окремих осіб чи груп осіб, які твердять, що вони є жертвами порушення даною Державою-учасницею якихось прав, викладених у цій Конвенції. Комітет не повинен приймати ніяких повідомлень, якщо вони стосуються Держави-учасниці Конвенції, яка не зробила такої заяви»

Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижує гідність, видів поводження та покарання, Стаття 15 «Кожна держава-сторона забезпечує невикористання будь-якої заяви, що як установлено, була зроблена під час катування, як доказу в ході будь-якого судового розгляду, за винятком випадків, коли вона використовується проти особи, звинуваченої у здійсненні катувань, як доказ того, що таку заяву було зроблено»

Європейські пенітенціарні правила та Мінімальні стандартні правила Організації Об’єднаних Націй відносно поводження з засудженими (Правила Мандели) Харчування 20. 1) Тюремне управління мусить у визначені години забезпечувати кожного в'язня їжею, достатньо калорійною для підтримання його здоров'я і сил. Вона повинна мати добру якість, бути добре приготовленою і поданою. 2) Кожен в'язень повинен мати питну воду, коли відчуватиме в ній потребу. В згаданих міжнародних актах містяться норми, що стосуються досліджуваної тематиці, але визначальним міжнародним нормативно-правовим актом, яким користувалися у тематичному дослідженні є Мінімальні стандартні правила Організації Об’єднаних Націй відносно поводження з засудженими (Правила Мандели) прийнятих 21 травня 2015р.

Експерти зосередилися на моніторингу матеріально-побутових умов тримання, а саме на стані приміщень, можливості дотримуватися особистої гігієни, стану одягу та спального приладдя, дотримання права на охорону здоров’я та достатнє харчування. Окремо вивчалася ситуація з паспортизацією засуджених виправних установ Донецької області та стан організації та здійснення громадського контролю за дотриманням прав, основних свобод і законних інтересів засуджених осіб. Для того щоб зрозуміти ситуацію з вищезазначеними напрямками дослідження, було визначено сфери національного законодавства, в яких закріплені права ув’язнених.

По-перше це Конституція України, в якій закріплені права, свободи та обов’язки людини і громадянина 4, Кримінально-виконавчий кодекс Стаття 1, частина 2 «Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов'язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними»

Закон України «Про попереднє ув’язнення»5 Стаття 9 «Права осіб, взятих під варту. Особи, взяті під варту, мають право: на захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або взяття під варту, а також на повідомлення під час взяття під варту підстав та мотивів взяття під варту, оскаржувати їх у суді, отримати в друкованому вигляді роз'яснення положень статей Конституції України»

В той же час є нормативно-правові акти, які також регулюють певні моменти життєдіяльності ув’язнених та засуджених, нормами яких користувалася команда проекту при підготовці звіту. Це насамперед Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань6, які затверджено наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2014 № 2186/5, які регулюють порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі. Але в той же час окремо при розгляді кожного питання розглядалися певні нормативно-правові акти, а саме постанови, накази, положення, інструкції, які регулюють вищезазначені питання, які відображені в контенті кожного розділу.

Стан організації та здійснення громадського контролю за дотриманням прав, основних свобод і законних інтересів засуджених осіб


Правило 83

1. Повинна існувати подвійна система регулярних інспекцій тюремних установ і пенітенціарних служб:

a) внутрішні або адміністративні інспекції, що проводяться центральними органами тюремного управління;

b) зовнішні перевірки, що проводяться незалежним від тюремної адміністрації органом, яким може бути компетентний міжнародний або регіональний орган.

2. В обох випадках мета інспекцій повинна полягати в тому, щоб упевнитися, що управління тюремними установами здійснюється відповідно до чинних законів, нормативно-правових актів, політик і процедур; що їх робота відповідає завданням, які поставлені перед пенітенціарними та виправними службами, і що права ув’язнених захищені.

Мінімальні стандартні правила ООН щодо поводження з ув'язненими (Правила Мандели)

В установах виконання покарань існує подвійна система регулярних інспекцій:



  1. Внутрішні або адміністративні інспекції, що проводяться управлінням Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області. Метою інспекцій є перевірка діяльності відділів установи, надання практичної допомоги, проведення комплексних прийомів.

  2. Зовнішні перевірки, що проводяться незалежними від пенітенціарної системи органами:

  • прокуратурою районною та обласною, з метою перевірки умов тримання засуджених та здійснення особистих прийомів засуджених;

  • санітарно – епідеміологічною службою, з метою перевірки умов тримання засуджених, їх комунально-побутове, медичне забезпечення, харчування;

  • фінансовою інспекцією, з метою перевірки фінансової діяльності установи;

  • громадською радою при ДПтСУ та Управлінні Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області, з метою здійснення громадського контролю за діяльністю органів і установ, що належать до сфери управління  ДПтС України7;

  • Національним превентивним механізмом, що передбачений Факультативним протоколом до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання, та реалізація якого покладена на Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 4 листопаду 2012 року. Головна ідея національного превентивного механізму полягає у запровадженні системи регулярних, незалежних відвідувань будь-якого місця, що перебуває під юрисдикцією та контролем держави, де утримуються чи можуть утримуватися особи, позбавлені волі, за розпорядженням державного органу чи за його вказівкою, або з його відома чи мовчазної згоди. Ці відвідування здійснюються з метою посилення, за необхідності, захисту таких осіб від катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання. Моніторингові відвідування місць несвободи незалежними експертами мають стримуючий вплив на державні органи й, відповідно, мінімізують ризик стати жертвою неналежного поводження та катування8.

  • Спостережними комісіями, які організовують та здійснюють громадський контроль за дотриманням прав, основних свобод і законних інтересів засуджених осіб та осіб, звільнених від відбування покарання9.

Відповідно до ст. 25 Кримінально-виконавчого кодексу України, а саме ч.2 -  громадський контроль за дотриманням прав засуджених під час виконання кримінальних покарань у виправних колоніях, арештних домах, виправних центрах та слідчих ізоляторах здійснюють спостережні комісії10.

Тому у рамках проекту були надіслані запити до спостережних комісій при виконавчому комітеті Артемівської міської ради, Дзержинської міської ради, Селідовської міської ради та Іллічівської районної адміністрації Маріупольської міської ради з питаннями:

  • Коли останній раз здійснювався моніторинговий візит спостережної комісії щодо дотримання прав і свобод засуджених в установі?

  • Надіслати копію останнього звіту моніторингового візиту.

На жаль, з відповідей стало зрозуміло, що спостережні комісії не в повному обсязі виконують покладені на них функції громадського контролю. Завдання громадського контролю потребують застосування різноманітних методів діяльності спостережних комісій: одним з них є моніторинг – основний метод, пов’язаний із практикою відвідувань місць позбавлення й обмеження волі та огляд умов утримання засуджених. Положення про спостережні комісії дає певне уявлення про таку універсальну форму контролю, яка використовується практично всіма суб’єктами контролю - це моніторинг під час відвідування установ виконання покарань. Так, у п.6 говориться, що спостережні комісії мають право доручати членам комісії відвідувати установи виконання покарань, вивчати стан матеріально-побутового та медико-санітарного забезпечення засуджених, умови їхньої праці та навчання, стан організації соціально-виховної роботи11.

У відповідь на запит, Голова спостережної комісії при виконкомі Артемівської міської ради повідомив, що «… 17.12.2015 року на виїзному засіданні, яке відбулося в установі виконання покарань, було розглянуто питання «Про виконання вимог Закону України «про охорону праці» в Артемівській установі з виконання покарань №6 та була заслухана інформація члена комісії з питання вивчення стану роботи по медичному обслуговуванню засуджених відділення соціально-психологічної служби Артемівської УВП № 6. Щодо надання останнього звіту моніторингового візиту в Артемівську УВП № 6, повідомляю, що чинне законодавство не визначає обов’язку спостережної комісії складати моніторингові звіти, лише раз на рік подавати звіт про діяльність спостережної комісії органу, що її утворив». (Додаток 1)

Голова спостережної комісії при виконкомі Дзержинської міської ради на запит надіслав звіт про моніторинговий візит, який останній раз здійснився 21 серпня 2012 року. (Додаток 2)

Окремо, хочеться зазначити про відповідь голови спостережної комісії виконкому Селідовської міської ради, який повідомив, що спостережна комісія здійснила візит до Селідовської ВК № 82 у січні 2016 року та надіслали відповідний звіт.

По-перше, у звіті вказується, що «…на момент перевірки в СВК № 82 утримувалося – 1188 засуджених…», але в офіційній інформації Державної пенітенціарної служби України, яку було надано на запит БО «Мережа» №226 від 22.02.2016 року, повідомлялося, що фактична чисельність засуджених станом на 01.01.2016 року у Селідовській ВК №82 управління ДПтС України в Донецькій області складала 809 осіб.

По-друге, в звіті «про стан медичного обслуговування засуджених у СВК № 82» вказано, що «… Флюорографічне обстеження засуджених проводиться за допомогою пересувної цифрової ФЛГ-установки Жданівської виправної колонії №3, проходження обстеження заплановано на серпень поточного року. За 6 місяців 2015 році в установі виявили 33 випадки активного туберкульозу легенів... Всі хворі на активний туберкульоз ізольовані в ізолятор медичної частини і в семиденний термін госпіталізовані до спеціалізованої протитуберкульозної лікарні при Жданівській ВК №3 Донецької області.» (Додаток 3)

До відома: Жданівська виправна колонія №3 знаходиться на території, яка контролюється так званою «ДНР», а з серпня 2014 року був перерваний зв’язок з управлінням Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області.

На основі викладених фактів, можна зробити висновок, що робота спостережної комісії при виконкомі Селідовської міської ради, в плані здійснення моніторингових візитів, відбувається лише на папері, періодично міняючи дати та цифри в раніше зроблених звітах.

В свою чергу, можна відмітити роботу спостережної комісії Іллічівської районної адміністрації Маріупольської міської ради. Моніторингові візити (перевірки) з метою вивчення матеріально-побутового стану засуджених у 2015 році були здійснені у Маріупольському ВЦ №138 (17.04.2015р.), Приазовській ВК №107 (28.08.2015р.) та Маріупольському слідчому ізоляторі (25.11.2015р.). Про кожний візит був складений акт перевірки з висновками та рекомендаціями. (Додаток 4)

На основі аналізу інформації можна зробити висновок, щодо низького рівня організації та здійснення громадського контролю за дотриманням прав, основних свобод і законних інтересів засуджених осіб в установах виконання покарань Донецької області. Відсутність загальної координації з боку обласної спостережної комісії, яка припинила своє існування з моменту збройного конфлікту. Виконуються лише ті функції, які поєднуються з методами та формами роботи державного та муніципального службовця (приміром, участь у засіданнях, підготовка документів та інше).


  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка