Міністрество юстиції україни миргородське міськрайонне управління юстиції



Скачати 89.21 Kb.
Дата конвертації27.04.2016
Розмір89.21 Kb.
МІНІСТРЕСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

МИРГОРОДСЬКЕ МІСЬКРАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

«Конституційно-правовий статус людини: громадянина в Україні»

Миргород 2014

УДК 340.115

ББК67


Горобець Л.І., Бранашко О.Б. Конституційно-правовий статус людини: громадянина в Україні – Миргород: Миргородське міськрайонне управління юстиції
Горобець Л.І. – заступник начальника Миргородського міськрайонного управління юстиції;

Бранашко О.Б. – провідний спеціаліст Миргородського міськрайонного управління юстиції

Матеріал підготовлений для використання широким колом осіб
УДК 340.115

Колектив авторів

Миргород, Миргородське міськрайонне управління юстиції, 2014

ЗМІСТ


Вступ 4

Види виборів 5-6

Стадії голосування 6

Порядок голосування 6-9

Встановлення результатів виборів Президента України 9-10

Література 11

Вступ


Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Правове становище громадянина в повному обсязі — це сукупність прав, свобод і обов'язків, якими він наділяється як суб'єкт правовідносин. Кожна галузь права закріплює деяку частину прав і свобод у певній сфері суспільних відносин: трудових, сімейних, фінансових тощо. Конституційне право закріплює основи правового статусу особи; в цілому ж права і свободи людини не є вичерпними.

Конституційний статус громадянина — єдиний, неподільний і однаковий для всіх.

До поняття правового статусу входять такі основні елементи (вони становлять його зміст і структуру): громадянство; загальна правоздатність; принципи правового статусу; конституційні права, свободи та обов'язки громадян; гарантії прав і свобод; відповідні правові норми.

Зазначені елементи об'єднує те, що утворюючі їх норми регулюють зв'язки та відносини між державою в цілому та її громадянами. Проте кожний елемент виконує власну роль в юридичному оформленні статусу громадян в суспільстві та державі. Головним елементом правового статусу є основні права та обов'язки людини, які безпосередньо визначають її становище в суспільстві, міру юридичної свободи і відповідальності. Вони створюють необхідні умови для всебічного розвитку особи, задоволення її інтересів та потреб. Усі інші елементи правового статусу громадян мають допоміжний характер, — "працюють" на цю мету.

Права, свободи та обов'язки людини і громадянина є основоположною частиною чинної Конституції України. Вирішення проблем прав людини в ній характеризується принципово новими для України підходами. В Основному Законі права і свободи людини розглядаються не як даровані державою своїм громадянам, а як такі, що належать людині від народження, існують незалежно від діяльності держави та є невідчужуваними й непорушними.

Конституційні права і свободи — це встановлені Українською державою, закріплені в її Конституції та інших законах певні можливості, які дають змогу кожному громадянинові обирати вид своєї поведінки, користуватися економічними і соціально-політичними свободами та соціальними благами як в особистих, так і в суспільних інтересах.

Підстави набуття та втрати громадянства України

Відповідно до Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 року ( за ред..від 06.12.2012р.):

Громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і
Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та
обов'язках
Громадянин України - особа, яка набула громадянство України в
порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами
України;

Відповідно до ст..3 Закону України «Про громадянство України»:

Громадянами України є:


  1. усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення
    незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на
    території України;



  2. особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних,
    релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального
    походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших
    ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про
    громадянство України"
    проживали в Україні і не були громадянами інших держав;



3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після
13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього
СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено
напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом
із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли
повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення
належності до громадянства України;

4) особи, які набули громадянство України відповідно до


законів України та міжнародних договорів України.

Громадянство України набувається:





  1. за народженням;




  1. за територіальним походженням;



  1. внаслідок прийняття до громадянства;



  1. внаслідок поновлення у громадянстві;



  2. внаслідок усиновлення;




  1. внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування,
    влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в
    дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на
    виховання в сім'ю патронатного вихователя;

7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом


недієздатною, опіки;


  1. у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи
    обох батьків дитини;



9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або
встановлення факту батьківства чи материнства;

10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними


договорами України.

Громадянство України припиняється:

1) внаслідок виходу з громадянства України;

2) внаслідок втрати громадянства України;

3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами
України.
Конституційно – правовий статус громадянина України
Найважливішим елементом правового статусу людини є права, свободи та обов’язки, в яких розкриваються основні принципи взаємовідносин держави й особи.

Особисті права:

"Кожна людини має невід'ємне право на життя…Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань" ( ст..27).

Право людини на повагу до її гідності (ст. 28)

Право на свободу та особисту недоторканість (ст. 29) .

Ст. 30 присвячується праву на недоторканість житла.

Право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (ст. 31) .

Ст. 32 Конституції, що проголошує право на невтручання в особисте і сімейне життя, складається з чотриьох самостійних частин. Крім фіксування самого цього права у статті міститься заборона збирання і поширення конфіденційної інформації про людину без її згоди, надання можливості ознайомлення з відомостями про себе в державних органах, можливості спростування недостовірної інформації завдяки суду.

Право на свободу пересування та вільний вибір місця проживання (ст. 33) .

Право на свободу думки і слова.

Право на свободу світогляду і віросповідання (ст. 35.



Політичні права:

Носіями політичних прав є тільки громадяни України, а не всі особи, що мешкають на її теренах.

Право на об'єднання в політичні партії та громадські організації забезпечується наступними гарантіями (ст. 36):

- кожен громадянин має право на вступ до відповідної партії чи організації;

- держава гарантує свободу діяльності партій і організацій;

- вступ до таких структур є особистою справою кожного громадянина і здійснюється на добровільних засадах.

Право брати участь в управлінні державними справами може бути здійснено громадянином у різних якостях:

- виборця, що обирає представницькі органи;

- депутата таких органів;

- учасника всеукраїнського та місцевих референдумів;

- державного службовця тощо.

Право га мирні збори, мітинги, походи та демонстрації (ст. 39).

Право на звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування (ст. 400 )



Економічні права:

Право кожного володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ст. 41).

Право на підприємницьку діяльність (ст. 42).

Право на працю ( ст..43).



До кола соціальних прав людини належать:

права на відпочинок,

на соціальний захист, на житло,

на достатній життєвий рівень,

на охорону здоров'я,

на безпечне довкілля (ст. 45, 46, 47, 48, 49, 50),

право на укладення шлюбу, грунтованого на вільній згоді жінки і чоловіка, та право на захист материнства, дитинства і сім'ї (ст. 50, 51).

Соціальним і водночас культурним правом громадян є право на на освіту (ст. 53).

Право свободи творчої діяльності (ст. 54.

Статті 55, 56, 57, 59 та 64 Конституції закріплюють конституційні гарантії прав людини, а саме:

- право на судовий захист;

- право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди;

- право громадянина на знання своїх прав і обов'язків;

- право на правову допомогу.
Не кожна особа, що знаходиться у межах території України і підлягає її юрисдикції, є громадянином України. Тут можуть перебувати іноземні громадяни та особи без громадянства, юридичний статус яких визначається Законом України «Про правовий статус іноземців» від 04.02.94. Під поняттям «іноземні громадяни» слід розуміти осіб, які не є громадянами України і належать до громадянства іноземних держав. Особи без громадянства (апатріди) не належать до громадянства інших держав.

Конституція України, насамперед ст. 26, закріпила за іноземними громадянами та особами без громадянства національний правовий режим, який полягає в тому, що вони користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України (за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України). Статус іноземців не залежить від того, чи мають громадяни України ті ж права у відповідних країнах, тобто він носить безумовний характер

Список використаної літератури


  1. Конституція України – К, 1996;

  2. Закон України «Про громадянство України» ( за ред 18.12.2012р.);

3. Коментар до Конституції України. За ред. І. А. Осауленко. — К.: 1996. — 376 с.

4. Конституційне право України / За ред. В. Ф. Погорілка. — К.: Наукова думка, 2002.

5. Конституційне право України: Підручник для студентів ВУЗів / За ред. Ю. М. Тодики. — К.: ВД "Ін Юре", 2002. — 544 с.

6. Совгиря О.В. «Конституційне право України».






База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка