Міністерство внутрішніх справ україни



Сторінка4/4
Дата конвертації11.04.2016
Розмір0.63 Mb.
1   2   3   4

4. Причини та умови поширення наркотизму.

Розкрити причинний комплекс наркотизму необхідно, щоб можливо було розробити ефективні заходи запобігання цього негативного явища. Причини наркотизму, шляхи і механізми їх поширення складні і різноманітні.

Кількість чинників, що впливають на розвиток наркотизму, постійно збільшується, змінюються їх якісні характеристики. Тому причини наркотизму не можна звести до якогось єдиного чинника. Іноді одна причина призводить до наркоманії, а іноді низка причин, що впливають на особу в одному напрямі, ведуть до її розвитку. Може бути комплекс причин, несприятливих умов, кожний з яких певною мірою зумовлює розвиток різних видів наркоманії.

Причини наркотизму умовно можна поділити на соціальні, соціально-психологічні, психологічні тощо. Американські лікарі із Нью – Йоркського центру дезинтоксикації вважають, що формуванню наркомана сприяють такі причини: ринок, що вільно постачає наркотики; середовище, що сприяє або допускає застосування наркотиків; певний індивідуальний нахил до влади.

Визначальними чинниками розвитку і поширення наркотизму є соціальні причини. Можна простежити чітку прямо пропорційну залежність збільшення загального поширення наркоманії у важкі періоди історії розвитку суспільства, наприклад під час війни, коли військовослужбовці в екстремальних умовах бачили у наркотиках стимулюючий засіб, у них вони шукали полегшення труднощів тощо. Також сприяють поширенню наркотизму голод, різні національні біди і соціальні потрясіння.

Серед причин, що призвели до розвитку наркотизму у нашій країні безумовно самими вагомими є наступні: розвал системи дитячих і молодіжних організацій; різка зміна соціального статусу - розшарування в суспільстві; масований вплив західної культури та пропаганда західного стилю життя; ціннісна криза у суспільстві - втрата життєвих цінностей; послаблення сімейних зв’язків (в окремих випадках). Тому, вплив цих причин на слабких людей, які є у будь-якому суспільстві, і багато хто з них намагається вживанням наркотиків забутися та врятуватися від реального життя. Особливо це стосується молоді – часто невлаштованість життя, відсутність чіткої перспективи, неясність політичної платформи, безідейність, відсутність цілеспрямованості ведуть до розгубленості перед обличчям суперечливої діяльності та можуть слугувати потягом до наркотиків. Не тільки ця розгубленість, а й безплідне прагнення до реальності, невдала спроба осмислити справжні суперечності як свого життя, так і життя суспільства можуть бути благодійним ґрунтом, на якому проростає сім’я наркоманії. Наркоманія поглинає нижчі верстви суспільства. Насамперед, це діти з малозабезпечених родин, що зловживають спиртними напоями, перебувають без догляду батьків, починають у ранньому віці вживати алкогольні напої, нюхають бензин, клей «Момент» і «Гумовий», потім переходять на анашу, макову соломку, «балуються» паркопаном, кетаміном. Потім уже пробують важкі наркотики, такі, як гвинт і «підсідають». І якщо для них це спосіб віддалитися від навколишньої «брудної» дійсності, то нащадки багатих батьків починають вживати наркотики заради «крутості». Заборонений плід - солодкий. Як не дивно, для них нижча верства є якимось уособленням волі та безкарності, і вони по-своєму йому заздрять. Вони мимоволі повторюють їх дії та намагаються у такий спосіб виділитися перед однолітками. Багаті починають із паркопана, анаші, екстазі, потім переходять на героїн, кокаїн. Нова танцювальна культура, що прийшла до нас із Заходу, принесла й наркотики (поганою манерою стало з’являтися на дискотеці без ЛСД або таблетки екстазі).

Хоч у більшості країн ухвалені досить суворі закони щодо контролю над виробництвом і споживанням наркотичних засобів, однак в обхід цих законів виробництво і торгівля ними ведуться в широких масштабах. Торгівці наркотиками за ради власного збагачення прагнуть до постійного збільшення своєї клієнтури, втягують до наркотичної трясовини здебільшого молодь. Це призводить до постійного зростання наркоманії. Нечувані прибутки торговців від реалізації наркотиків є однією з головних причин їх поширення, бо якщо є товар, знайдеться і покупець.

У сучасному світі існує організована система міжнародної контрабандної торгівлі різними наркотиками – гігантська імперія наркомафії. Опій, вирощений у країнах Ближнього і Середнього Сходу, нелегальними шляхами переправляють до Західної Європи і Північної Америки, де його переробляють у нелегальних лабораторіях Франції, Італії, Швейцарії. США є основним ринком збуту наркотиків. Останнім часом і в інших країнах наркоманія стала справжнім лихом суспільства. Питання торгівлі наркотиками та їх поширення обговорюється у парламентах і у різних міжнародних організаціях.

На поширення наркотизму впливає також розширення асортименту наркотичних засобів, поява безлічі нових сильнодіючих синтетичних наркотиків і речовин, які вживають лише з наркотичною метою (ЛСД та ін.)

Розвитку наркотизму сприяє велика міграція населення, поява через це нетрадиційних для деяких регіонів наркотиків, наприклад гашиш у Європі, опіум у Америці.

Однією з соціальних причин було умисне поширення колонізаторами наркотиків серед населення колоніальних і залежних країн для фізичного і духовного виснаження народів з метою їх національного закабалення, поневолення і експлуатації (наприклад, Китай, Індонезія та інші країни).

Нарешті треба врахувати той світ, у якому живе молодь, ту досить велику групу юнаків і дівчат, для яких споживання наркотиків є новим віянням сучасної цивілізації. Однією з соціальних причин стало також потурання уряду деяких країн щодо легалізації «легких» наркотиків (Голландія тощо). Наркотичні засоби за бажанням можна придбати навіть у школах, ліцеях, вузах. Тому не дивно, що близько 30% школярів 9-11 класів курять марихуану. Діти приносять сигарети з наркотиком до школи, на вечірки і пригощають ними один одного.

На рівень наркотизму суттєво впливають механізми соціального контролю, до яких належать суспільство, мікросоціальне середовище. Неналежний соціальний контроль призводить до поширення наркотизму.

Аналіз перелічених причин свідчить, що вони перебувають в площині соціальних проблем. Однак соціальні причини у виникненні наркоманії не єдині.

Ще однією причиною розвитку наркоманії є недостатньо продумані, необережні, недбалі або навіть несумлінні медичні призначення, у наслідок яких може відбутися перше знайомство з наркотичними препаратами.

Загроза виникнення наркотичної залежності стає реальною, якщо людина не розуміє небезпеки вживання будь-яких ліків без лікарського призначення.

У розвитку наркотизму відіграє значну роль не правильне виховання дитини, коли формується слабкість, схильність втікати від труднощів. Особливу тривогу викликає зростання наркоманії серед школярів і студентів (у 6-8 раз за останні 5 років).

До наступної соціально-психологічної причини можна віднести негативний вплив мікросоціальних груп і негативного лідера. Наркомани не лише подають негативний приклад, але й втягують до цієї пристрасті новачків. Вони потрібні їм як однодумці з якими вони діляться своїми наркотичними переживаннями, як клієнти, яким збувають наркотики, а також як «кролики», які згодом пробують разову наркотичну дозу нової партії наркотиків.

Недостатня санітарно-освітня робота також сприяє поширенню наркоманії. Наркоманія – хвороба молодих. 80 % хворих на наркоманію - це люди віком від 14-30 років і більшість (90%) з них навіть не передбачало, які наслідки їх чекають. Неуцтво і наркотична безграмотність визначили їх ставлення до наркотиків. Багато хто вважав, що небезпека їм не загрожує, оскільки вони тільки палять гашиш, а наркоманія, за їх поняттям це коли «колються». Так на ґрунті незнання і неуцтва виростає повна безстрашність прийому наркотичної речовини.

Говорячи про перше, потрібно відмітити, що наркоманія отримала розповсюдження в нашій країні саме у роки кризи: економічної, ідеологічної та політичної. Зв’язок між цими явищами безсумнівний.

В останній час виявлено, що неспокійний стан людської психіки має і хімічну природу. Таким чином, проявляться зв’язок між наркоманією та екологічними катаклізмами, забрудненням повітря, води та неправильним застосуванням хімії, які негативно впливають на організм людини у цьому напрямку.

Вищезазначені причини та умови звичайно не є вичерпними, але вони вказують на складність і різноманітність розвитку та поширення наркотизму, що ще раз підтверджує його підвищену суспільну небезпеку.


Висновок

Наркотизм – не нове явище. З давньої давнини люди вживали різні оп’яняючі й одурманюючі речовини. Однак якщо колись самосп’яніння було елементом ритуальних церемоній, то для сучасного цивілізованого суспільства наркотизм перетворився у гостре соціальне зло. Для сучасного споживача наркотиків це заняття не супутнє, а самооцінююче. Він вживає наркотики заради самих наркотиків, а метою є відчуття як такі, причому, чому сильніше ці відчуття, тим краще. Виходячи із цього вибираються й препарати, і способи їх уживання. Зрозуміло, що й ризик звикання при цьому максимальний. Нова соціальна реальність породжує не тільки інші способи приймання наркотиків, але й специфічний мікроклімат у групах, у яких це практикується. В основі вчення й існування таких груп лежить інтерес до наркотиків, і за законами групової психології інтерес кожного більше підсилюється у середовищі йому подібних. «Наркотична субкультура, як усяка субкультура, свідомо або несвідомо прагне до відтворення й розширення». Однак ніякі фактори й життєві ситуації не визначають фатально ні вчинення людиною злочину, ні захворювання наркоманією. При будь-якій життєвій ситуації існує можливість вибору способу дій, що не порушують правових і моральних норм.



Тенденції й прогнози наркотизму в Україні вкрай несприятливі. Усе більш вибухонебезпечною стає проблема СНІДу. Насторожує висока смертність серед хворих наркоманією. Насамперед це пов’язано з низькою якістю наркотиків, слабкою медичною допомогою, високою вартістю лікування, відсутністю реабілітаційних центрів, профілактичних програм, втратою довіри до державних інститутів. Для подолання ситуації, що склалася, необхідно враховувати, що заборона й переслідування одних наркотичних речовин провокує інтерес до інших, а політика заборони й покарань ніколи не приносить бажаних результатів. Розробка концепцій, програм, нормативних систем для нової політики контролю над наркотиками не повинна бути заснована на принципах, що відрізняються від прийнятих у західних країнах з їх встановленою демократією. Основну сутність таких систем повинно становити зменшення збитку. Під цим мається на увазі зосередження зусиль на мінімізації шкоди від уживання наркотиків замість простого оголошення певного класу лікарських речовин поза законом. Профілактика наркотизму може бути ефективною, якщо у нашій державі буде організовано загальну антинаркотичну освіту. Правоохоронні органи, зокрема органи внутрішніх справ, можуть і повинні стати складовою частиною системи такої освіти для своїх громадян.

1 Закон України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60/95-ВР (остання редакцiя вiд 01.01.2008 на пiдставi Закону України № 530-V від 22.12.2006 року) - http://zakon.rada.gov.ua.


2 Закон України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» вiд 15.02.1995  № 62/95-ВР (остання редакцiя вiд 01.01.2008 на пiдставi Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» » вiд 22.12.2006  № 530-V) - http://zakon.rada.gov.ua.

3 Девіантологія ( від лат. via – дорога, deviatio – відхилення) – галузь соціології, що вивчає проблеми відхиленої поведінки (девіантності) і соціального контролю.

4 Моравіцкий С. Про наркотичні і деякі інші отруйні речовини, що вживаються населенням Ферганської області. /Праці Каз. Імп. Унів. – Казань, 1885. – 27 с.


5 Реймер Н.К. Отрути цивілізації. – Спб.: С.І. Белявский. – 1899. – 21 с.

6 Шоломович А.С. Теорія й практика боротьби з наркотизмом // Московський медичний журнал. – 1933. – №  5. – С.123–128.

7 Бахтияров В.А. К вопросу о наркомании // Сб. Тр. НИИ облздравотдела. – Свердловск, 1936. – C.199–204.

8 Голант Р.Я. Проблема морфінізму / Праці ГИМЗ. - Л, 1929. - С.67-68.

9 Габіані А.О. (Анзор Олександрович) На краю прірви., М.: Думка, 1990 – 220 с.

10 Габіані А.О. Наркотизм: Учора й сьогодні / РЦІОМ – Тбілісі, 1988. – 256 с.
 Габіані А.О. Хто такі наркомани // Соціологічні дослідження. – 1992. –.№  2. – C.83

11


12 Позднякова М.Е. Наркомания: ситуация, тенденции и проблемы / ИСИ РАН. – М., 1999, 88 с.

13 Личко А.Е., Бітенський В.С. Підліткова наркологія. – Л.: Медицина, 1991. – 301 с.

14 Майтова В.М., Майтова О.В. Сповідь матері колишнього наркомана М.: Сов.спорт., 2000   C.9.

15 Закон України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60/95-ВР (остання редакцiя вiд 01.01.2008 на пiдставi Закону України № 530-V від 22.12.2006 року) - http://zakon.rada.gov.ua.

16 Геродот. Історія в дев'яти книгах. – Л.: Наука, 1972. – C.205. (Кн. 4, 74).

17 Кутанін М.П. Питання теорії й практики морфінізму / Зб. праць психіатр. клініки МДУ. – М., 1929 – C.52.

18 Шоломович А.С. Теорія й практика боротьби з наркотизмом // М. М. Ж. – 1933. – №  5 – C.123–128.

19 Зиман Р. М. Про кокаїнізм у дітей // Питання наркоманії – 1926. – Вып.1. – C.17.

20 Канторович Н.В. Наркоманії. – Фрунзе: Вид-во Мінздраву. – 1960. – 24 с

21 Парибок В.П. Матеріали до проблеми звикання до наркотиків. – Л.:ВММА, 1949. – 3 с.

22 Медитація ( від лат. meditatio – зосереджене міркування) – розумова дія, ціль якої – приведення психіки людини у стан поглибленості й зосередженості.

23 Абстинентний синдром – хворобливий стан, що виникає у наркомана при утриманні від вживання наркотиків.

24 Аномія ( від гречок. Nomos – закон) – стан суспільства, що характеризується тим, що багатьма членами цього суспільства втрачена значимість соціальних норм і приписів.

25 Коморра – італійська злочинна організація.

26 Михайлов Б.М. Профілактика наркоманії і незаконного обігу наркотиків. М., 2003. С.7.

27 Закон України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» вiд 15.02.1995  № 62/95-ВР (остання редакцiя вiд 01.01.2008 на пiдставi Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» » вiд 22.12.2006  № 530-V) - http://zakon.rada.gov.ua.


28 Постанова Кабінету Міністрів України від 06.05. 2000 року №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» ( із змінами, що внесені: Постановою КМ від 12.12. 2002 року №1890 «Про внесення змін до переліку нар….»; Постановою КМ від 04.06.2008 року №518 «Деякі питання обігу наркотичних засобів і психотропних речовин»; Постановою КМ від 02.12.2009 року №1298 «Про внесення змін до переліку нар….»).- http://zakon1.rada.gov.ua.

29 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 01.08.2000 року №188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 16.08.2000 року № 512/4733)- http://zakon1.rada.gov.ua.

30 Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2002 рік. – Київ: ДІТ МВС України, 2003 рік. Лист 8 – 1.

Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2005 рік. – Київ: ДІТ МВС України, 2006 рік. Лист 8 – 1.

Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2006 рік. – Київ: ДІТ МВС України, 2007 рік. Лист 8 – 1.

Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2007 рік. – Київ: ДІТ МВС України, 2008 рік. Лист 8 – 1.

Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2008 рік. – Київ: ДІТ МВС України, 2009 рік. Лист 8 – 1.

Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2009 рік. – Київ: ДІТ МВС України, 2010 рік. Лист 8 – 1.




31 Александров Ю.В., Гель А.П., Семаков Г.С. Кримінологія: Курс лекцій. – К.: МАУП, 2002. – 296 с.

32 Інформація щодо наркоситуації в Україні за результатами роботи за 12 місяців 2008 року – Київ: ДБНОН МВС України, 2010 рік. Інформація щодо наркоситуації в Україні за результатами роботи за 12 місяців 2009 року – Київ: ДБНОН МВС України, 2010 рік.

33 Розрахунки проводились на основі Інформації щодо наркоситуації в Україні за результатами роботи за 12 місяців 2009 року – Київ: ДБНОН МВС України, 2010 рік.

34 Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2008 рік. – Київ: ДІТ МВС України, 2009 рік. Лист 8 – 1.

Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2009 рік. – Київ: ДІТ МВС України, 2010 рік. Лист 8 – 1.



35 Наркоситуація – рівень, структура і динаміка незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів на певній території. Див.: Наркотики: соціальні, медичні і правові аспекти: Довідник / Авт.- скл.: І.М. Кузнецов, С.К. Купрейчик. – Мн.: Нове знання, 2001. – 400 с.

36 Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2006 рік. – Київ: ДІТ МВС України, 2007 рік. Лист 8 – 1.

Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2007 рік. – Київ: ДІТ МВС України, 2008 рік. Лист 8 – 1.

Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2008 рік. – Київ: ДІТ МВС України, 2009 рік. Лист 8 – 1.

Експрес-аналіз про стан злочинності в Україні за 2009 рік. – Київ: ДІТ МВС України, 2010 рік. Лист 8 – 1.



37 Інформація щодо наркоситуації в Україні за 12 місяців 2009 року – Київ: ДБНОН МВС України, 2010 рік.
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка