Міністерство внутрішніх справ україни



Сторінка3/4
Дата конвертації11.04.2016
Розмір0.63 Mb.
1   2   3   4

Розглянувши поняття та основні ознаки наркоманії, перейдемо до її складової - токсикоманії. Отже, токсикоманія - хворобливий психічний стан, зумовлений інтоксикацією внаслідок зловживання сильнодіючими психотропними речовинами або токсикантами, який характеризується психічною або фізичною залежністю від них. В зарубіжній літературі цей термін розуміється як наркоманія (Джозеф Ф. Шелі). В Україні також законодавчо не визначено даний термін і не має чіткого переліку, які речовини відносяться до сильнодіючих або токсикантів.

Визначені наркотичні та токсичні речовини у міжнародних договорах, що прийняті під егідою ООН – Єдина конвенція про наркотичні засоби від 1961 року і Конвенція про психотропні речовини від 1971 року. В цих конвенціях боротьба з незаконним обігом передбачалась опосередковано, оскільки вони в основному орієнтовані на регулювання законного обігу наркотичних і психотропних речовин та створення єдиної системи контролю, яка не допускатиме витоку у канали незаконного обігу. Перелік наркотичних засобів і наркотичних лікарських засобів складається з чотирьох списків : 1) засоби, заборонені для виробництва і застосування на людях, що не підлягають включенню у рецептурні довідники і навчальні посібники (героїн, ЛСД, мескалин, псилоцибин, каннабис, макова соломка тощо); 2) наркотичні лікарські засоби, обіг яких обмежений і щодо яких встановлені заходи контролю законодавством України і міжнародними договорами (кодеїн, кокаїн, морфін, опій, омнопон, промедол, барбаміл, етаминал-натрій тощо); 3) психотропні речовини, обіг яких в Україні обмежений і щодо яких встановлені заходи контролю згідно чинного законодавства ( ацетон, перемарганат калія, сірчана та соляна кислоти, толуол, ефедрин, лізергінова кислота, ерготамін тощо).

У нашій країні до переліку наркотиків входять не тільки наркотичні препарати, що входять у список Конвенції 1961 року, а й речовини, визначені у Конвенції про психотропні речовини 1971 року та у Конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин 1988 р., а також речовини, визнані наркотичними Міністерством охорони здоров’я України. Наприклад, постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» затверджено чотири таблиці і дев’ять списків таких речовин. Четверта таблиця цієї постанови включає два списки: 1) прекурсори, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю (N-ацетилантранілова кислота, ефедрин, лізергінова кислота тощо); 2) прекурсори, стосовно яких встановлюються заходи контролю (ацетон, етиловий ефір, калію перманганат, сірчана кислота, соляна кислота, толуол, фенілоцтова кислота тощо).28 Також наказом Міністерства охорони здоров’я від 01.08.2000 №188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» визначена таблиця №3, яка містить перелік прекурсорів. До яких відносяться: ацетон, етиловий ефір, метилетилкетон, толуол, розчинники, що містять не менш як 10% ацетону, етилового ефіру, метилетилкетону та толуолу та інші токсичні речовини.29 Вміст цих токсичних речовин є у різних клеях, лаках, фарбах, аерозолях тощо. Токсичні речовини (інгалянти) - речовини побутової хімії і технічні рідини, що використовуються у якості інгалянтів для досягнення наркоподібного (токсичного) стану.

Термін «психотропні речовини» вживається як у юриспруденції так і у медицині. Конвенція 1971 року визначила, що у список психотропних речовин можуть включатись ті, котрі викликають патологічне звикання, здійснюють стимулюючий або депресивний вплив на центральну нервову систему, викликають галюцинації або порушення моторної функції, мислення, сприйняття, поведінки, а також якщо такий вплив може являти собою проблему для здоров'я населення або соціальну проблему. Психотропні речовини, не включені до списків Конвенції, визначаються терміном «психоактивні речовини».

Існує декілька видів токсикоманії. Одним з них є токсикоманія, яка викликана наркотичними стимуляторами, має загальні риси з амфетаміновою наркоманією, але проходить дещо спокійніше і не призводить до досить тяжких наслідків. До ненаркотичних стимуляторів відносяться лікарські засоби сиднокарб і сиднофен, кофеїн, алкалоїди кофеїну, що містяться у чаї та каві.

Сп’яніння викликане наркотичними стимуляторами супроводжується ейфорією, припливом сил, ясністю мислення, потягом до діяльності. При регулярному прийомі стимуляторів різко зростає толерантність, яка може досягнути 100-200 пігулок кофеїну за добу. Постійне приймання стимуляторів призводить до виснаження організму: розбитість, втомленість, сонливість, в’ялість. Хронічна інтоксикація призводить до стійких порушень сну, втрати ваги, відсутності апетиту. Фон настрою знижений. Діяльність перестає бути продуктивною, хворі стають конфліктними. В окремих випадках розвиваються стан тривоги, страху. У чоловіків проявляється зниження потенції.

Хронічна інтоксикація концентрованим чаєм (чифірізм) – являє собою кип’ячену заварку чаю із розрахунку 50 грамів на склянку води. Інколи вживають кавову гущу (кавовий кисіль). Така токсикоманія зустрічається частіше всього у закритих установах, де обмежений доступ до наркотиків (установи виконання покарань). Ефект такого виду токсикоманії досягається збудженням після прийому на протязі 4-5 годин. Ознаками кофеїнової інтоксикації є тривога, довготермінова стурбованість, безсоння, інколи панічні атаки. Вживання великих доз кофеїну може сприяти загостренню психічних хвороб. Залежність характеризується сильними болями голови, які знімаються тільки кофеїном, а також напруженістю м’язів, дратівливістю, тривогою, пригніченим настроєм, відчуттям втоми. За даними американських дослідників, кофеїн може викликати слабку залежність психічну і фізичну якщо вживати п’ять і більше чашок кави або чаю на день.

Наступним видом є токсикоманія, викликана летучими ароматичними речовинами. Летучі ароматизовані речовини, летучі інгалянти – речовини, які вдихають з метою отримати токсичне сп’яніння.

Вперше зловживання такого роду були описані у кінці XIX сторіччя у середовищі медичних працівників після широкого впровадження ефіру для загального наркозу. У 60-ті роки XX сторіччя зловживання летучими ароматичними речовинами вперше були описані у дітей і підлітків Сполучених штатів Америки, пізніше країн Європи. В нашій країні зловживання інгалянтами або токсикантами почалось у кінці 60-х років того ж століття – засобами з видалення плям (особливо «Сопалс»), в 70-х роках – бензином (низькооктановим), а починаючи з 80-х років – клеєм «Момент». Інші токсиканти – ацетон, лаки, фарби, толуол, нагріті пральні порошки і креми для чобіт тощо – використовувались значно рідше. Для дорослих ця токсикоманія нехарактерна. Ефект сп’яніння досягається декількома вдиханнями.

Сп’яніння має свої особливості залежно від виду летучих ароматичних речовин. Так, від сп’яніння парами бензину спочатку виникає роздратованість верхніх дихальних шляхів, потім відбувається почервоніння обличчя і розширяються зірниці ока. Порушується координація рухів, мова стає повільною. Якщо в даний момент припинити інгаляцію, то ознаки сп’яніння відбуваються на протязі 15-30 хвилин і змінюються біллю голови, роздратованістю. А, якщо інгаляція продовжується, то на висоті ейфорії пізнання втрачає ясність, оточення сприймається ілюзією, виникають галюцинації страшного характеру.

Сп’яніння парами засобів з видалення плям також має свої особливості. Ейфорія виражена досить яскраво – відбувається підвищена веселість і сміх без причини. Підлітки, які вживали цей токсикант називають свій стан «глюками» і «мультиками», які часто супроводжуються їх сексуальними фантазіями. Зовнішній вплив направлений на припинення інгаляції викликає у підлітків злобу та агресію.

Сп’яніння парами ацетону зовнішньо нагадує картину тяжкого сп’яніння парами засобів з видалення плям. При тяжкому сп’янінні людина може впасти у кому.

Для інгаляції парів клею використовують целофанові мішки. Раніше підлітки вдягали їх на голову повністю, але, після більшості смертельних випадків від асфексії, вони стали прикладати мішок до обличчя, щоб після досягнення ефекту сп’яніння він впав.

Синдром залежності при зловживанні летучими ароматичними речовинами проявляється вираженим потягом до наркотизації. Навчання, сім’я у підлітків займають останнє місце. Формується група із 2-3 чоловік, яка нюхає токсичні речовини. Як правило, група формується за місцем навчання або проживання. Більшість починає зловживати у молодшому або середньому підлітковому віці (12-14 років), але бувають випадки зловживання вже у 9-11 років. У старшому підлітковому віці більшість підлітків припиняє зловживання токсикантами і переключається на зловживання алкоголем.

Потяг не носить системного характеру, так як наркотизації можна запобігти, наприклад, змінити умови життя (переїзд на постійне місце проживання у інше місто тощо). Ознаками залежності при зловживанні інгалянтами є: 1) перехід від групового вживання до інгаляцій на одинці; 2) збільшення дози токсичної речовини; 3) інгаляції на протязі декількох годин щодня; 4) повторні інгаляції протягом доби; 5) злобна агресія щодо тих, хто застиг під час інгаляції і намагається її припинити; 6) припинення намагань приховувати інгаляції від батьків, вчителів, суспільства тощо.

Привикання виникає на протязі 3-6 місяців системного вживання летучих ароматичних речовин. Спочатку виникає біль у голові, розширення зірниць, потім змінюється настрій, який характеризується пригніченням. Підлітки, які зловживають летучими ароматичними речовинами, характеризуються розумовою відсталістю, сонливістю, в’ялістю, схильністю триматись подалі від однолітків, але і навпаки можуть характеризуватись злобою, дратівливістю, агресією тощо. Крім безпосередньо тяжких наслідків токсикоманії, особи-токсикомани опинились у групі підвищеного ризику розвитку хронічного алкоголізму (37% у подальшому –це хворі на алкоголізм). Так як у тих підлітків, хто періодично вживає алкоголь без інгалянтів, рівень алкоголізму значно менший і склав 6% до 23 років та 11% до 32 років.

Токсикоманія відома на сьогодні як хвороба безпритульних дітей. Серед безпритульних дітей знайомство з наркотичними та токсичними речовинами стовідсоткове. Найбільшою популярністю серед безпритульників користуються клей і різні розчинники, на другому місті - препарати коноплі, далі йдуть чифір і димедрол. Також дуже цікавою виявилась причина, по якій діти перший раз спробували наркотики, одна з них через відсутній контроль дорослих, а далі від незнання всіх наслідків вживання наркотиків, щоб забути про свої проблеми тощо.

Підсумовуючи вищезазначене, варто констатувати факт, що наркоманія і токсикоманія є одночасно проблемою соціальною, психологічною, медичною і правовою. Разом з тим особливо виражений кримінологічний аспект. Думки кримінологів різняться щодо оцінки наркоманії і токсикоманії: частина відносить їх до причин злочинності, інша частина – до умов, а прихильники третьої частини, що на наш погляд, є абсолютно вірно відносять їх до негативних соціальних явищ, які тісно пов’язані зі злочинністю, тобто «фонових явищ» (існуючих на загальному фоні злочинності і суттєво впливають на її кількісно-якісні показники).


3. Кримінологічна характеристика наркоманії в Україні та її взаємозв’язок зі злочинністю.

Для багатьох країн світу, зокрема й України наркоманія стала справжнім соціальним негараздом. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я загальна кількість захворювань серед хворих, які вживають різні наркотичні засоби, перевищує 500 мільйонів чоловік. Приблизно 140 мільйонів курять марихуану, 15 мільйонів вживають кокаїн, 8 мільйонів – героїн.

Ситуація в Україні щодо наркотизації населення дедалі ускладнюється. Щорічно збільшується кількість осіб, які допускають немедичне вживання наркотиків. В останнє десятиліття проблема вживання наркотиків перетворилось у загрозу здоров’ю населення, а наркоманія у важку хворобу, що руйнує психофізичне здоров’я людини. Щорічно в Україні збільшується кількість осіб, які допускають немедичне вживання наркотиків: у 2002 році перебувало на обліках за немедичне вживання наркотиків 112,5 тисяч осіб; 2005 р. - 152418; 2006 р. – 154447; 2007 р. - 173328; 2008 р. – 174110; 2009 р. – 164771 особа.30 У середньому на облік щорічно ставиться 21-29 тисяч осіб, які допускають немедичне вживання наркотиків. Наприклад, протягом 2008 року поставлено на облік 29625 осіб, а 2009 року – 21504 особи. Винятком став лише 2005 рік, у якому на облік було поставлено 46 тисяч таких осіб, але, за твердженнями практичних працівників служби боротьби з незаконним обігом наркотиків, саме у цьому році відбувалась «ревізія» обліків Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України і не варто даний факт розцінювати як підвищену загрозу. Варто також відзначити підвищену латентність такого фонового явища як наркоманія, адже кількість споживачів наркотиків, щонайменше у 8-10 разів, перевищує реальний показник.

Найбільш ураженими регіонами в Україні є Дніпропетровська, Луганська, Миколаївська та Херсонська області, де частка наркозалежних осіб від загальної кількості мешканців регіону майже у двічі перевищує середньодержавний показник. Щодо кількості наркозалежних осіб, то на Донецьку, Дніпропетровську, Одеську, Луганську області припадає понад третини усіх облікованих наркоспоживачів в Україні. Викликає занепокоєння значне зростання наркозалежних осіб серед сільських жителів, наприклад, у 2009 році частка таких осіб становила 21,8% від загальної кількості осіб, які перебувають на обліку.

Аналізуючи статистичні дані Департаменту інформаційних технологій МВС України за останнє п’ятиріччя, варто констатувати факт, що частка осіб, яким встановлено діагноз «наркоманія» є стабільно високою. Так, у 2008 році перебувало на обліку (МОЗ і МВС) 96855 осіб, хворих на наркоманію, а у 2009 році цей показник дещо зменшився і становив 90265 осіб. Протягом 2009 року поставлено на облік з діагнозом «наркоманія» 7628 осіб, а знято з різних причин 13475 осіб, а у минулому 2008 році відповідно поставлено - 11239 осіб, а знято з різних причин – 8864 особи.

Вживання наркотичних засобів обумовлюють розширення зони підвищеного соціального та кримінального ризику: поширення хвороб, пов’язаних з імунодефіцитом і Віл-інфекціями, венеричними хворобами, суїцидальними спробами, збільшення контингенту осіб з підвищеною віктимністью. Ініціюється також мотивація корисливої, корисливо-насильницької та іншої, пов’язаної із цими явищами злочинності.

Залежність від наркотику виникає після декількох прийомів, а іноді навіть після першого, і через півтора-два місяці — у наявності всі прояви хвороби. Страждає не тільки психіка, але й внутрішні органі — серце, печінка, нирки, нервова система. Практично всі наркомани, що вживають опіати, хворі на гепатит, значна кількість на СНІД і сифіліс.31 Хронічне отруєння наркотиками швидко приводить до інвалідності й смерті (у середньому від передозування та хвороб, пов’язаних з наркотиками щорічно помирає понад 2000 осіб, наприклад у 2008 році -2001 особа, а у 2009 році – 7575 осіб).32 Люди, що потрапили у залежність від наркотику, стають його рабами. В абстиненції (у стані наркотичного голоду) наркомани здатні на будь-які злочини, не тільки крадіжки, але навіть убивства. Похмура дратівливість і гнів змінюються станом байдужності до всього. У наркозалежних слабкою стає пам’ять, знижуються розумові здатності, вони відчужуються від спілкування, особливо із близькими. Наркоманами слід вважати осіб, для яких характерні: непереборна потреба у наркотиках; тенденція до збільшення доз; почуття фізичної та психічної залежності від наркотику (сильно виражені явища абстиненції); прояв цих згубних наслідків як на індивідуальному, так і на соціальному рівні.

Згідно статистики Міністерства охорони здоров’я України, близько 70% наркоманів вживають виготовлені наркотичні засоби з рослинної сировини (маку, коноплі, комбінації маку з конопель), 10% - наркотики лікарського походження, 20% - синтетичні наркотики. Однак у столиці й великих містах України та окремих прикордонних регіонах ситуація інша. Зростає частка наркоманів, залежних від синтетичних наркотиків (особливо поширено чотири види синтетичних наркотиків: фенамін, эфедрон, первитін і триметилфентаніл, що виготовляються у підпільних лабораторіях).

Вивчення думки наркозалежних осіб свідчить про досить широке поширення полінаркоманії, що розвивається, як правило, внаслідок відсутності препаратів, яким надається перевага, використовуються різні замінники. Так, найчастіше в якості засобів, що заміняють опіати, застосовуються снотворні препарати (димедрол, трамадол тощо).

Розкриваючи характеристику осіб, які перебувають на обліку за немедичне вживання наркотиків, відзначимо, що найбільшу частку серед них становлять: такі, що не працюють і не навчаються (72,5%); робітники (8,8%); учні профтехучилищ, технікумів (3,4%); учні шкіл (2,2%); службовці (1,3%); студенти вищих навчальних закладів (0,8%); інші (11%). Дещо зменшилась частка наркозалежних жінок (3-4% порівняно з минулими роками) і, відповідно, зросла частка чоловіків. У 2009 році частка жінок від загальної кількості наркозалежних осіб, які перебувають на обліку, становила близько 17%.33

Ватро зазначити, що найчастіше наркотики починають уживати із цікавості. Близько 80% усіх наркоманів це молоді люди у віці від 14 до 29 років. Тому в зоні підвищеного ризику перебувають підлітки, у яких байдуже відношення до навчання, відсутність хобі та інтересів, підвищена схильність до ледарства. Батькам необхідно дуже уважно ставиться до своїх дітей, щоб запобігти можливості пагубного захоплення наркотиками. Для цього треба створювати умови для самоствердження та самовираження, розширювати сферу позитивних інтересів і захоплень, спілкуватися з ними, не залишати їх без контролю. Треба розділяти з підлітком його тривоги й сумніви, радості й смути, завжди бути настроєним «на його хвилю», уловлювати перепади у настрої, емоціях. Необхідно перешкоджати впливу на підлітка негативних лідерів, роз’ясняти і переконувати на прикладах, що вживання алкоголю й наркотиків — доля слабких, обмежених і безвладних людей, прямий шлях до хвороби. Фізкультура і спорт, творчість і цікава робота, навчання повинні зайняти належне місце у режимі дитини. Завдання батьків - бути опорою, пояснювати дитині, що, простягнувши руку до наркотику, він може власноручно зламати своє життя.

Підсумовуючи вищезазначене, варто констатувати факт, що наркоманія є одночасно проблемою соціальною, психологічною, медичною і правовою. Разом з тим особливо виражений кримінологічний аспект. Думки кримінологів різняться щодо оцінки наркоманії: частина відносить її до причин злочинності, інша частина – до умов, а прихильники третьої частини, що на наш погляд, є абсолютно вірно відносять їх до негативних соціальних явищ, які тісно пов’язані зі злочинністю, тобто «фонових явищ» (існує на загальному фоні злочинності і суттєво впливає на її кількісні і якісні показники).

Розкриваючи взаємозв’язок наркоманії зі злочинністю, насамперед слід зазначити, що вона тісно пов’язана з наркозлочинністю. Так, протягом останнього десятиліття, відбувається постійне збільшення кількості злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків в Україні. За цей період кількість таких злочинів зросла майже у тричі і досягала 58 - 63 тис. щорічно вчинених злочинів, що становить 13 - 17% усієї зареєстрованої злочинності у країні. За даними Міністерства внутрішніх справ України у 2008 році питома вага наркозлочинності в нашій державі становила 16,6%, а у 2009 році дещо зменшилась до 13,3 %.34 В останні роки, при об’єктивному погіршенні наркоситуації35 у нашій державі, темпи росту зареєстрованої у цій сфері злочинності сповільнилися. Однак, деяке зниження кількості зареєстрованих злочинів (2005р.–65017 злочинів; 2006р.-64630; 2007р.-63838; 2008р.-63666; 2009р.-57624.)36 зовсім не відображає позитивні тенденції у розвитку цієї злочинності, а у більшості пов’язане зі складностями розслідування злочинів та корумпованістю правоохоронних органів, зокрема судів. Безумовним є й те, що виявлені злочини не у повному обсязі відображають дійсну картину їх вчинення. Кримінальна статистика дає дуже приблизне уявлення про справжні масштаби наркозлочинності, адже вона є гіперлатентною та у 3-6 разів перевищує свою зареєстровану частину. На високу латентність даних злочинів негативний вплив здійснюють як взаємна зацікавленість у їхньому прихованні різних суб’єктів наркообігу (збувальників, споживачів наркотиків тощо), так і існуючі проблеми у правоохоронних органах (матеріально-технічні, організаційні, кадрові тощо).

Далі, окреслюючи взаємозв’язок наркоманії і злочинності, варто відзначити, що наркоманія тісно пов’язана зі злочинністю і є, переносно кажучи, живильним ґрунтом для вчинення різних злочинних діянь, насамперед корисливих і корисливо-насильницьких. Нелегальне придбання наркотиків вимагає значних матеріальних витрат. Вартість наркотичних засобів на «чорному ринку» перевищує аптечні ціни на найпоширеніші види наркотиків у десятки або сотні разів. Щоб дістати кошти на наркотики, наркозалежний, який найчастіше ніде не працює та не навчається, починає вчиняти крадіжки, шахрайства, грабежі, розбої та інші корисливі злочини. На вчинення злочинів йдуть і багато працюючих наркоманів тому, що легального заробітку для придбання наркотиків або сировини для їх виготовлення їм недостатньо. Але, варто констатувати факт щодо щорічного зменшення кількості зареєстрованих крадіжок державного і особистого майна, що вчиняються наркозалежними, а саме: протягом 2002 - 2009 років майже у 3 рази (з 5300 злочинів, зареєстрованих у 2002 році до 1385 злочинів – у 2009 році). Кількість квартирних крадіжок, у вчиненні яких найчастіше беруть участь наркомани (у 2009 році вчинено 367 квартирних крадіжок, що становить 3,5% від загальної кількості злочинів вчинених наркозалежними), є відносно стабільною.37 В окремих регіонах країни ними вчиняється близько половини таких крадіжок (Донецька, Дніпропетровська, Миколаївська, Луганська області). Викликає занепокоєння зростання кількості вчинених наркозалежними грабежів (8%) та розбоїв (55%).

Наркоманія тісно пов’язана з насильницькою злочинністю. Вживання наркотиків породжує невмотивовану злісність, почуття тривоги, несвідомий страх, що досить часто викликають агресію. Перебуваючи в стані наркотичного сп’яніння, наркомани нерідко вчиняють злочини проти особи: убивства, тілесні ушкодження, зґвалтування, хуліганські дії тощо. Одним з мотивів вчинення цих злочинів усе частіше стає прагнення заволодіти наркотиками або коштами для їх придбання. Частішають і «замовлені» убивства у зв’язку з конкуренцією наркодилерів на «чорному ринку». Частка вбивств у 2009 році, вчинених наркозалежними, порівняно з 2002 роком зменшилась на 50%, але з 2006 року є з року у рік стабільно високою.

Значну небезпеку підкреслює нелегальне поширення наркотиків у місцях позбавлення волі. Як правило, наркотики доставляють туди родичі засуджених або інші особи, що мають вихід за територію зони. Багато наркоманів (до 15%) долучилися до цієї вади саме у місцях позбавлення волі.

Особливої уваги заслуговує взаємозв’язок наркоманії з організованою злочинністю, пов’язаною з незаконним обігом наркотиків, наркобізнесом. Мова йде про контрабанду та підпільну торгівлю наркотиками, їх виготовлення у нелегальних лабораторіях та інші форми організованої злочинної діяльності у зазначеній сфері.

Підсумовуючи зазначене, виділимо такі тенденції наркоманії в Україні:



  • омолодження і фемінізація наркоманії (значна частина споживачів наркотиків учні профтехучилищ, технікумів, шкіл, вищих навчальних закладів, тобто молоді люди віком до 28 років);

  • збільшення питомої ваги тяжких форм наркоманії, зокрема й полінаркоманії;

  • поява нових видів токсикоманії серед неповнолітніх і молоді з розширенням асортименту токсинів і способів вживання;

  • збільшення питомої ваги тяжких злочинів корисливо-насильницького та насильницького спрямування, що вчиняються наркозалежними особами;

  • збільшення ринку «важких» наркотиків, зокрема героїн, кокаїн, а також різних амфетамінів, ЛСД, ЛСД-25, «екстазі» тощо.

Вищезазначений сучасний стан і тенденції наркоманії підкреслють не тільки її соціальну значимість і взаємозв’язок зі злочинністю, але й необхідність розробки та здійснення ефективних заходів запобігання вище розглянутому негативному соціальному явищу.
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка