Міністерство освіти і науки України Дніпропетровська обласна державна адміністрація



Скачати 274.84 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір274.84 Kb.

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровська обласна державна адміністрація

Департамент освіти і науки

Комунальний заклад « Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»

Межівська районна державна адміністрація Відділ освіти

РКЗО « Новопідгороднянська середня

загальноосвітня школа І ІІІ ступенів»

с. Новопідгородне, 2014 р



Авторська робота

Активізація пізнавальної діяльності учнів через спостереження та досліди при вивченні фізики


Автор: Нестерук

Ольга Анатоліївна

Анотація

В посібнику розглядаються питання організації і методики проведення спостережень фізичних явищ учнями та розв’язання експериментальних задач на уроках фізики , під час виконання домашніх завдань, екскурсій. Посібник містить експериментальні задачі та задачі по спостереженню, які можна застосувати під час вивчення фізики в середній школі. Велика увага приділяється активізації пізнавальної діяльності учнів в процесі проведення самостійних спостережень дослідницького характеру.

Посібник розрахований на вчителів фізики загальноосвітніх шкіл, може бути корисним студентам фізичних факультетів педагогічних університетів.

Автор роботи: Нестерук Ольга Анатоліївна, вчитель - методист,

Новопідгороднянської СЗШ І – ІІІ ст..

Затверджено на методичній раді Новопідгороднянської СЗШ І- ІІІ ст..



Вступ

Національна доктрина розвитку освіти ставить перед учителем завдання створити дитині умови для її максимального самовизначення і саморозвитку. Для цього процес навчання має бути сконструйований з максимальним наближенням до запитів і можливостей дитини.

Головна мета навчання фізики в середній школі полягає в розвитку особистості учнів засобами фізики як навчального предмета, зокрема завдяки формуванню в них предметної компетентності на основі фізичних знань, наукового світогляду й відповідного стилю мислення, розвитку експериментальних умінь і дослідницьких навичок, творчих здібностей і схильності до креативного мислення.

Ефективність і результативність навчання забезпечується не тільки його змістом , але й застосуванням відповідних методів. Виходячи з принципів дидактики, під час викладання фізики слід застосовувати такі методи і форми навчання, які давали б учням не тільки певний об´єм знань, але й розвивали їх мислення, інтереси, дозволяли вдосконалювати знання, вміння та навички отримані в школі, або отримувати нові, які б застосовувалися в навчальній діяльності, свідомо застосовували їх в повсякденному житті. Однією з таких форм організації навчання є спостереження і досліди .

Формування активної життєвої позиції, активної пізнавальної діяльності учнів у навчально – виховному процесі залежить від правильної постановки і організації самостійних спостережень та дослідів.

Зміст шкільного курсу фізики дозволяє запропонувати учням різноманітні навчальні спостереження за фізичними явищами, процесами, об’єктами.

Досвід показує,що спостереження учнів можна успішно застосувати не тільки на уроці, але і як самостійний метод вивчення фізичних явищ у природі, побуті, на виробництві, в техніці яка нас оточує, в сільському господарстві. Адже не кожне явище можна продемонструвати в класі. Часто відомості про навколишню дійсність є єдиною базою для вивчення фізичних закономірностей.

Сподіваюся, що порушені в даному посібнику питання спонукатимуть і молодих , і досвідчених вчителів до розширення дидактичних функцій задач, урізноманітнення їх типів і видів, ефективнішого використання в навчальному процесі спостереження та експерименту.



І. Спостереження

Спостереження — метод наукового дослідження, що полягає в активному, систематичному, цілеспрямованому, планомірному і навмисному сприйнятті об'єкта, в ході якого отримується знання про зовнішні сторони, властивості і відносини досліджуваного об'єкта. Спостереження включає в себе в якості елементів: спостерігача (суб'єкта), об'єкт спостереження і засоби спостереження. В якості останніх у розвинених формах спостереження використовуються різні спеціально створені прилади, що виступають як продовження і посилення органів чуття людини, а також використовувані як знаряддя впливу на об'єкт (що перетворює спостереження на складову частину експериментальної діяльності).

Основні методологічні вимоги до спостереження наступні:

активність (не споглядання об'єкта , а пошук і фіксація дослідником потрібного ракурсу бачення його ),

цілеспрямованість (увага повинна фіксуватися тільки на явищах, що цікавлять),

планомірність і навмисність (проходження за певним планом або сценарієм ),

системність (ведення за певною системою для багаторазового сприйняття об'єкта в заданих режимах).

Спостереження допомагають учням свідомо сприймати матеріал, розвивати спостережливість, уміння побачити характерні ознаки явищ та об’єктів , що вивчаються. Навчальне спостереження - не простий розгляд явища, об’єкта або процесу, а наявність одного або декількох нових питань, що вимагають від учня дослідницького підходу та знаходження правильних відповідей шляхом відповідних мисленнєвих операцій. При відсутності елемента дослідження навчальна роль малоефективна. Важливо відмітити, що в процесі спостереження учні не втручаються в природу явища чи процесу, а тому вони переходять від спостереження до експерименту, який завдяки використання приладів та інструментів, дає можливість вивчати досліджуваний об´єкт в різних умовах. Експеримент не витісняє і не заміняє спостереження. Обидва методи тісно пов’язані і доповнюють один одного. Проводячи спостереження в умовах експерименту , фіксують результати дії на об’єкт. В процесі навчального експерименту ставлять мету, яка вже досягнута наукою, але учням це досягнення невідоме.

Успіх виконання навчальних спостережень та дослідів відповідає таким дидактичним умовам:


  1. Наявність у школярів запасу знань, що дозволяють зрозуміти мету спостережень ( досліду);

  2. Присутність нового у змісті спостережень ( досліду) для учнів , що надає спостереженню ( досліду) дослідницького напрямку і викликає пізнавальний інтерес;

  3. Надання цілеспрямованої допомоги вчителя фізики у проведенні спостереження ( досліду);

  4. Обговорення результатів, отриманих в процесі проведення спостережень ( дослідів).

Метод спостереження - один з традиційних методів навчання в школі. Сучасні вимоги до процесу навчання має таку структуру спостереження :


Спостереження



Мета

Зміст завдання

Визначення об´єкту

Створення умов для проведення спостережень

Вид діяльності вчителя та учня

Методи і прийоми проведення спостережень

Використання засобів навчання



Проведення спостережень

Аналіз фактів, порівняння, узагальнення

Інструктаж учнів

Актуалізація опорних знань

Постановка і формулювання проблеми

Формування опорних умінь та навиків, необхідних для проведення спостережень



Вивчення об’єкту спостереження



Фіксування і, контроль і корекція отриманої інформації



Аналіз даних, проведеного спостереження, встановлення зв’язків, систематизація отриманих результатів



Висновки

Для ефективності навчальних спостережень велике значення має синтез отриманих результатів, що відображають характерні ознаки явища, процесу або предмета, що вивчається, для пізнання яких і здійснюється спостереження.

Потрібно пам’ятати про те, що жоден з методів навчання не можна робити універсальним, їх потрібно використовувати враховуючи вікові особливості учнів. Найкращі методи ті, які в більшій мірі активізують мисленнєву діяльність учнів і дозволяє раціоналізувати навчально – виховний процес. Саме до таких методів відносяться самостійні спостереження, які на початку навчання фізики грають важливу роль. Крім того, використання самостійних спостережень максимально підвищує інтерес до матеріалу що вивчається, спонукає до концентрації уваги, привчає працювати самостійно, творчо і дає можливість застосовувати знання , уміння і навики на практиці.

Самостійні спостереження можна використовувати: на уроці, на екскурсіях по фізиці в природу, на позаурочних заняттях ( літні спостереження ).

Розглянемо більш конкретно застосування самостійних спостережень учнів при вивченні фізики.

1. На уроці. Завдання, отримані перед початком вивчення нового матеріалу, дають можливість підготувати учня до його сприйняття. Як правило, кожне завдання має декілька питань, на які учні повинні відповісти після спостереження, тим самим збагативши свої знання по темі, яка буде вивчатися на уроках.

Практика роботи свідчить про те, що найбільших результатів можна досягти при вивченні таких питань, як механічний рух, тиск, тертя, , прості механізми, види теплопередачі, кипіння, випаровування, електровимірювальні прилади, магніти, електричні двигуни. Ефективність таких уроків залежить від виконання завдання більшою частиною учнів.

Попередні спостереження допомагають вчителю при переході до нової теми та створенні проблемної ситуації на уроці.

Спостереження при вивченні нового матеріалу застосовують для оволодіння методом наукового дослідження. Найчастіше спостереження проводять при вивченні різного роду приладів, установок, моделей, а також під час виконання фронтальних демонстрацій та лабораторних робіт

Після вивчення матеріалу, зазвичай, завдання по спостереженню пропонують для повторення, закріплення, систематизації, узагальнення і підтвердження отриманих учнями самостійних висновків.

2. На екскурсіях по фізиці в природу.

Екскурсії в природу – це форма організації навчально – виховної роботи з учнями, що дозволяє спостерігати і вивчати предмети, процеси і явища природи у звичайних умовах; вона дає можливість спостерігати те, що часто неможливо показати у фізичному кабінеті.

Знайомство з фізичними явищами на екскурсіях дає можливість навчити учня переносити отримані знання, уміння і навики в нові умови, що забезпечує більш високий рівень навчання. Особливе місце займають комплексні екскурсії в природу. В ході таких екскурсій учні можуть одночасно знайомитись з процесами, що розглядаються при вивченні фізики, біології, географії, та інших шкільних предметів, навчитися застосовувати закономірності різних наук для пояснення явищ навколишнього середовища.

Екскурсії в природу дозволяють вчителю фізики створити оптимальні умови для здійснення екологічного виховання школярів в процесі вивчення основ фізики і відкривають широкі можливості для стимулювання їх інтересів до проблем охорони природи.

Особливо слід підкреслити роль екскурсії в природу у сільських школах, більшість з яких розташовані у реальному приодному середовищі.

Для того щоб спостереження були ефективними і мали позитивний результат, учні повинні навчитися спостерігати,виділяти головне в об’єкті , що вивчається. Формування умінь і навиків проведення спостережень учнями відбувається при систематичному їх проведенні. Починати навчання потрібно в класі, використовуючи фізичні прилади, фотографії об’єктів, моделі технічних установок.

Багаторічний досвід використання спостережень у навчально – виховному процесі дає можливість зробити висновок, що активізувати пізнавальну діяльність учнів можна лише тоді, коли вони мають деякі знання , уміння і навики і їх потрібно обов’язково враховувати. Крім того, учнів обов´язково потрібно залучати до активного аналізу питань і проблем, які виникають під час обговорення матеріалу, що вивчається.

Вивчення фізичних явищ і закономірностей потрібно розпочинати , при можливості, з проведення учнями відповідних спостережень та виконання дослідів. При закріпленні матеріалу можна їм запропонувати самостійно провести спостереження або виконати досліди, проаналізувати явище, що спостерігають, встановити його причину і зв'язок з іншими явищами.

В домашні завдання доречно включати також досліди творчого характеру, які можна виконати в домашніх умовах, під час роботи у шкільних майстернях, в природі, під час екскурсій на підприємства та сільськогосподарські об’єкти.

Перевірка виконання завдання по спостереженню та оцінювання його ефективності і результативності має на меті:



  1. Встановити, чи всі учні виконали домашнє спостереження ( якщо не всі, то встановити причину невиконання).

  2. Перевірити, чи всі учні зрозуміли суть фізичного явища чи закономірності, які вони спостерігали, виконуючи домашнє завдання.

  3. Виправити помилки у звітах учнів.

  4. Навчити учнів систематично та якісно виконувати домашнє завдання зі спостереження та виховувати у них уміння і навички постійного самоконтролю.

  5. Перевірити, які практичні уміння та навички здобули учні в результаті вивчення програмованого матеріалу і проведення самостійних спостережень.

Перевіряючи знання, уміння і навички учнів, питання слід формувати так, щоб вони змогли проаналізувати матеріал, що вивчають та застосувати свої знання на практиці.

Очевидно, форми, методи, прийоми і засоби контролю будуть залежати від виду завдання і його дидактичних можливостей.

Слід відмітити, що на кожному уроці вчитель має можливість перевірити фактичне виконання завдання усіма учнями, а якість виконання – у окремих. Завдання, що пропонується перед вивченням нового матеріалу, перевіряються в процесі його вивчення.

Особливу увагу слід звернути на оцінювання індивідуальних завдань . Ці завдання учні виконують добровільно, тому оцінка повинна бути заохочувальна. Якщо відповідь невдала, роботу не оцінюють, інакше в подальшому, учні не виявлять бажання проводити самостійні спостереження та виступати з повідомленням.

«Навчальні екскурсії та навчальна практика є обов'язковими та необхідними складовими навчально-виховного процесу. Вони передбачають створення умов для наближення змісту навчальних предметів до реального життя, спостереження та дослідження учнями явищ природи і процесів життєдіяльності суспільства, розширення світогляду школярів, формування в них життєво необхідних компетенцій, посилення практичної та професійно-орієнтаційної спрямованості навчально-виховного процесу» (Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів). Спостереження і практичні роботи, що проводяться в період навчальної практики, може підготувати учнів до вивчення програми наступних років навчання.

Роботу слід планувати так, щоб учні зібрали такий матеріал, який вони зможуть застосувати при вивченні фізики. Тематика завдань для спостережень може бути такою:



  1. Проведення спостережень за окремими темами курсу фізики.

  2. Складання доповідей, розповідей з використанням результатів

спостереження.

  1. Виготовлення наочностей, збір роздаткового матеріалу.

  2. Складання фізичних задач ( якісних і кількісних), з використанням

даних , взятих з навколишнього середовища.

Зупинимося коротко на організації спостережень і практичних робіт учнів 7 – 8 класів під час навчальної практики.

В кінці навчального року вчитель планує роботу кожного учня і окремих груп. Спочатку підбирає об’єкти спостереження. Ними можуть бути : водоймища, ліс або лісонасадження, парки, зоопарки, гори, поле, залізнична станція,стадіон з комплексом будівельних споруд, дитячий майданчик і т.д.

Прикладами можуть бути завдання творчого ( дослідницького ) характеру (Додаток 1).

По кожному об’єкту вчитель складає систему практичних завдань і вивішує у фізичному кабінеті для ознайомлення учнів. Завдання поділяються на індивідуальні та групові. Але досвід показує, що учні обирають групові завдання. Кожен учень або група може отримати консультацію на якій вчитель дає вказівки по найважливішим видам роботи: спостереження і короткий запис їх результатів, , нескладні вимірювання, найпростіші досліди, замальовки, фотографування, відеозйомка, збір матеріалів для наочностей і т.д.

Всі роботи повинні відповідати таким вимогам:



  1. Зв'язок явища що вивчається з іншими (вказавши причину і наслідок);

  2. Основні етапи розвитку фізичного явища або процесу;

  3. Закономірності, притаманні даному явищу;

  4. Вплив конкретних умов ( місце і час,оточення)

Ці завдання повинні відрізнятися від завдань, що виконуються під час навчального періоду. Вони повинні бути направлені на закріплення, поглиблення і розширення тих знань, умінь і навиків, які були отримані протягом навчального року при вивченні фізики та інших предметів, сприяти накопиченню відомостей , необхідних для кращого розуміння та глибокого засвоєння фізики в наступному навчальному році. Роботу, виконану учнями на навчальній практиці можна узагальнити, створивши альбом, випустивши бюлетень.

ІІ. Експериментальні задачі

Як відомо, фізика ґрунтується на експерименті. Тому ця її особливість визначає низку специфічних завдань шкільного курсу фізики, спрямованих на засвоєння наукових методів пізнання. Завдяки навчальному фізичному експерименту учні оволодівають досвідом практичної діяльності людства в галузі здобуття фактів та попереднього їх узагальнення на рівні емпіричних уявлень, понять і законів. За таких умов експеримент виконує функцію методу навчального пізнання, завдяки якому у свідомості учня утворюються нові зв’язки й відношення, формується особистісне знання. Саме через навчальний фізичний експеримент найефективніше здійснюється діяльнісний підхід до навчання фізики.

З іншого боку, навчальний фізичний експеримент дидактично забезпечує процесуальну складову навчання фізики, зокрема формує в учнів експериментальні вміння й дослідницькі навички, озброює їх інструментарієм наукового дослідження, який стає засобом навчання.

Таким чином, навчальний фізичний експеримент як органічна складова методичної системи навчання фізики забезпечує формування в учнів необхідних практичних умінь, дослідницьких навичок та особистісного досвіду експериментальної діяльності, завдяки яким вони стають спроможними у межах набутих знань розв’язувати пізнавальні завдання засобами фізичного експерименту. У шкільному навчанні він реалізується у формі демонстраційного і фронтального експерименту, лабораторних робіт, фізичного практикуму, навчальних проектів, позаурочних дослідів тощо. (Пояснювальна записка до програми з фізики)

Серед різноманітного арсеналу методів і способів навчання фізики особливе місце посідають розв’язування на уроках експериментальних задач та виконання учнями домашніх дослідів. Використання в навчальному процесі експериментальних задач дає можливість розв’язувати ряд важливих педагогічних проблем, зокрема розвивати творчі здібності учнів та уміння аналізувати умову задачі і вибирати модель експерименту, вдосконалювати навички застосування законів фізики тощо. Важливим елементом розв’язування експериментальних задач є знаходження можливості постановки експерименту для вимірювання фізичних величин. Експериментальним задачам належить вирішальна роль у формуванні в учнів експериментальних умінь і навичок, в ознайомленні їх з основними елементами пізнання: дослідними фактами і спостереженнями.

Нарешті, розв´язуючи експериментальні задачі, учні самостійно спостерігають за проходженням явищ, і процес навчального пізнання набирає дослідного характеру. Виконуючи те чи інше дослідження, учні мають справу не з новим експериментом, а з новим застосуванням відомих приладів.

Вся робота учнів під час розв’язування експериментальних задач підпорядкована досягненню свідомого й ґрунтованого засвоєння учнями систематичного курсу фізики з тим, щоб здобуті знання вони змогли застосувати до розв’язування тих проблем, які перед ними поставить життя.

Розв´язування експериментальних задач – одна з активних форм навчально - виховного процесу, важливим компонентом якого є самостійна робота учнів. Розв´язуючи експериментальні задачі, учні набувають деякого досвіду виконання експериментальних досліджень, навичок практичного застосування знань, умінь працювати з приладами, і в результаті фізичний експеримент сприймають як основу фізичних знань.

Розв´язувати експериментальні задачі доцільно на уроках різних типів. Місце їх у кожному конкретному випадку визначається логікою структури уроку і його дидактичними цілями. Для прикладу розглянемо деякі типи уроків.


  1. Вивчення нового навчального матеріалу.

Експериментальні задачі можна використати в різних аспектах: на початку уроку - для висування проблеми і збудження пізнавальної активності учнів; у ході уроку – при вивченні фізичних властивостей тіл або речовин і дослідженні фізичних закономірностей; у кінці уроку – для закріплення нових знань.

  1. Закріплення знань і формування практичних умінь.

На цьому уроці експериментальні задачі також можна використати на різних його етапах з тим,щоб навчити учнів застосовувати свої знання для розв’язання практичних завдань, або вивчити будову і принцип дії приладу та виробити вміння користуватися ним.

  1. Узагальнення і поглиблення знань.

На таких уроках розв’язування експериментальних задач організовують для конкретизації змісту фізичних понять і встановлення нових методів вимірювання фізичних величин і встановлення нових відомостей про вивчене явище.

  1. Контроль і облік знань.

На уроках цього типу розв’язування експериментальних задач допоможе перевірити уміння учнів застосовувати знання в знайомих і незнайомих ситуаціях, аналізувати факти і критично підходити до результатів фізичного експерименту. На уроках контролю і обліку знань учнів, як і на уроках узагальнення і поглиблення знань, розв’язуванню експериментальних задач можна присвятити значну частину уроку і навіть весь урок. При цьому доцільно розв’язувати складніші задачі, зокрема комбіновані, які вимагають знань з різних розділів курсу фізики.

Розв’язування експериментальних задач відрізняється від розв’язування інших типів задач, наприклад, текстових. Текстові задачі містять назви фізичних величин, якими учень оперуватиме для знаходження відповіді на поставлене запитання. Отже, цим деякою мірою вже визначено шлях розв’язання задачі. У випадку експериментальних задач відповідні фізичні величини визначають на підставі експерименту. Тому, аналізуючи зміст задачі, важливо з´ясувати не тільки суть фізичного процесу, про який ідеться в задачі, і якими законами він описується, а й те, які саме фізичні величини треба визначити і яким способом, які потрібно поставити для цього досліди і як виконати відповідні вимірювання.

Добираючи задачі для розв’язання, слід ретельно проаналізувати кожну з них з точки зору виховних і освітніх аспектів уроку, а також логічного вписування її в структуру уроку. При цьому треба з´ясувати, який прийом постановки даної експериментальної задачі забезпечить максимальну ефективність уроку, в чому суттєве значення досліджуваного питання, які уміння і навички зможуть учні застосувати, розв’язуючи запропоновану задачу.

Добираючи експериментальні задачі, треба враховувати вік учнів, їх психологічні особливості і рівень знань з фізики. Експериментальні задачі дають ефект тоді, коли учні достатньою мірою володіють відповідним матеріалом. Форма постановки задачі має бути зручною для розв’язування на кожному етапі уроку.

Для розв’язування добирають задачі, розраховані на використання приладів, що є у фізичному кабінеті.

Вводити експериментальні задачі під час навчання доцільно поступово, використовуючи допоміжні досліди.

Весь процес розв’язування експериментальної задачі можна умовно поділити на чотири основних етапи


  1. Підготовчий

  2. Дослідний

  3. Реалізуючий (вимірювальний)

  4. Підсумковий

Кожному етапу відповідає певний психічний стан учня, який може бути створений вчителем за допомогою різних дидактичних матеріалів.

На першому етапі учнів ознайомлюють з умовою задачі та переліком приладів та матеріалів, які потрібні для виконання експерименту. Потім пригадують означення шуканих фізичних величин, з´ясовують, які властивості тіл чи які явища вони характеризують, визначають їх зв'язок з іншими фізичними величинами і записують відповідні формули.

На другому етапі розробляють теоретичний шлях розв’язання задачі і складають план виконання дослідів. Далі з наявного обладнання учні добирають потрібні для виконання досліду прилади і предмети , визначають ціно поділки вимірювального приладу і межі вимірювання, вибирають спосіб вимірювання і формулу, яка йому відповідає. Потім, виконавши в разі потреби схематичний малюнок установки, складають установку і перевіряють її дію, визначаючи найефективніші умови для дослідження.

Третій етап – це виконання досліду. При цьому учням повідомляють експериментально встановленні дані, яких бракує в задачі. Встановивши кількість потрібних вимірювань, складають таблицю, в яку заносять значення величин, і виконують вимірювання. Водночас учні демонструють свої вміння користуватися вимірювальними приладами. В робочу формулу підставляють середні значення даних експерименту і визначають шукану величину.

На четвертому етапі учні аналізують і перевіряють достовірність знайдених результатів і роблять висновки.

До розв’язування експериментальних задач ставляться такі вимоги:



  1. На підставі аналізу змісту задачі знайти раціональніші розв´язки

  2. Правильно скласти установку

  3. Врахувати конкретні умови проведення експерименту

  4. Уникнути шкідливих впливів або звести до мінімуму

  5. Проаналізувати знайденні результати

  6. В окремих задачах розглянути конкретні випадки, що випливають з

загального розв’язку

  1. Результати вимірювань виразити двома бо трьома значущими

цифрами

Як показує досвід, розв’язування експериментальних задач позитивно впливає на якість розв’язування як текстових і графічних задач, так і задач – малюнків. Учні свідоміше підходять до їх розв’язання, знаходячи в кожній задачі експериментальну основу.

Додаток 1

Приклади завдання творчого ( дослідницького ) характеру

1Фізика в сільському господарстві.


  1. Виміряйте одночасно температуру грунту в полі, в лісі( лісопосадці, саду), в тіні та на сонці. Порівняйте і поясніть результати.

  2. Ознайомтеся як водії, трактористи визначають тиск в шинах колеса. Для чого? Як часто? Як називається прилад , яким вони при цьому користуються ? Яка його будова? Який закон підтверджує його дію?

  3. Дослідіть, як діє пневматичний транспортер, що подає солому, зерно, трав´яну масу. Накресліть схему та поясніть принцип його дії. Оцініть економічний ефект.

  4. Складіть перелік простих механізмів, що застосовуються на сільгоспмашинах та зобразіть їх схематично. В чому кожен з них дає виграш в силі?

  5. Приготувати колекцію «Види палива», що застосовують в сільському господарстві, вказавши питому теплоту згорання кожного виду палива та галузь його застосування.

2Фізика на річці, озері, ставку.


  1. Вивчіть водоймище, що знаходиться біля вашого населеного пункту за таким планом: де воно розташоване; звідки воно поповнюється водою;чи змінюється в ньому рівень води і які причини; які рослини ростуть біля даної водойми; які рослини ростуть в самій водоймі , чи плавають на поверхні їх листя або квіти, дослідити їх фізичні властивості ; які живі істоти населяють дане водоймище. Опишіть , з якими фізичними явищами ви познайомилися на водоймищі, як вони пов’язані між собою, в кожному конкретному випадку вкажіть причину та наслідок.

  2. Спостерігайте за плаваючими живими істотами. Зверніть увагу на глибину їх занурення. Що можна сказати про густину тварини? Чому собаки та інші тварини так легко плавають?

  3. Проведіть спостереження за водо плаваючими птахами і переконайтеся, що вони мало занурюються у воду. Поясніть чому.

3Фізика в лісі.


  1. Вивчіть ліс( лісонасадження, паркову зону), що знаходиться біля вашого населеного пункту користуючись таким планом: де він розташований,; яку користь приносить людині;як людина його оберігає; яку участь в його охороні приймають школярі; чому ліс називають природним багатством; рослини в лісі розташовуються ярусами:нижній – трава, середній – кущі, верхній – дерева. Виясніть чому утворюються такі яруси; де повітря чистіше: в лісі, чи населеному пункті, чому. Опишіть, сфотографуйте або замалюйте пейзаж, що вам сподобався.

  2. Провівши спостереження в лісі дайте відповіді на запитання: які дерева і кущі там ростуть? Дослідіть їх механічні властивості. Що спільного у будові всіх дерев? В яких умовах краще розвиваються дерева? Яка різниця між деревом і кущем? Які травяні рослини ростуть в лісі?

Додаток 2



Методичні розробки, які можуть стати в пригоді вчителям фізики сільських шкіл

У лісі

( Це може бути парк, лісосмуга, лісопосадка, сквер, будь-яке лісонасадження.)

На прогулянку до лісу учні збираються сонячного дня зранку. Перед виходом учитель говорить вступне слово про красу і багатства лісу, про необхідність його збереження. Закінчує наступними словами: « Ліси не тільки корисні та прекрасні, вони дивні та загадкові. Мабуть, жоден не може сказати «Я знаю ліс». Більшість великих і маленьких таємниць лісу вже розгадані вченими, а деякі ще чекають своїх дослідників. І ними можете стати ви. Але для цього потрібні знання,потрібне вміння спостерігати, обдумувати ті факти, які бачиш.

Сьогодні під час прогулянки ми будемо спостерігати прості фізичні явища і спробуємо пояснити їх; добре буде, якщо хтось із вас зробить відкриття, нехай невелике,нехай тільки для себе. Для цього вам знадобляться записники і олівці».

Клас виходить з подвір’я школи і прямує до лісу. На місці призначення учні поділяються на групи. Кожна група отримує завдання, метою якого є вивчення, спостереження та дослідження явищ і процесів, які відбуваються в ньому.



Вивчення лісу

  1. Як з географічної точки зору розміщений ліс відносно вашого населеного пункту?

  2. Яку користь він приносить людині?

  3. Чи охороняє його людина? Обґрунтуйте відповідь.

  4. Яку участь в охороні лісу приймають школярі.

  5. Чому ліс називають природним багатством?

  6. Де повітря чистіше: в лісі чи в населеному пункті? Чому?

Спостереження в лісі

  1. Які дерева і кущі ростуть у лісі?

  2. Які трав’янисті рослини ростуть в лісі?

  3. В яких умовах краще розвивається дерево?

  4. Чому в лісі волога утримується довше, ніж на узліссі?

  5. Де рясніша роса: під деревами чи на відкритій місцевості?

  6. Які живі істоти живуть у лісі?

Дослідження в лісі

  1. Погляньте на траву, по якій ви щойно пройшли, а тепер обережно загніть листок і відпустіть його. Яка фізична властивість у трави і листків спостерігається?(Пружність.) Навіщо їм така властивість?

  2. Погляньте на стебла квіток. Попробуйте їх на гнучкість, порівняйте із гнучкістю трави. Зробіть висновок. ( Стебло квітки менш гнучке.) Як ви поясните цей факт? (Стебло квітки повинно бути міцним.)

  3. Зріжте стебло кульбабки, огляньте його, вивчить пружність, гнучкість, особливість будови. Спробуйте пояснити останню з точки зору фізики. (Стебло має трубчасту форму, тому більш міцне.) Наведіть приклади застосування трубчастих конструкцій у тваринному і рослинному світі.

  4. Зірвіть листок із дерева і прикладіть його до щоки. Що відчуваєте? Чому? (Прохолоду внаслідок випаровування вологи.)

Після спостережень та експериментів учні повертаються до школи.

Біля річки

(Це може бути будь-яка водойма.)

Перед виходом до річки вчитель повідомляє: «Сьогодні ми будемо не тільки купатися та загоряти, а і спостерігати деякі явища, а потім пояснювати їх. Зазирнемо у підручник природи та переглянемо декілька сторінок.



Завдання, яке учні отримують біля річки:

  • Зверніть увагу на рибок, які плавають біля берега. Що спільного у зграї рибок і окремої рибки? Чим це викликано?(Одна рибка і зграя рибок мають форму краплі для зменшення опору води.)

  • Чи змінюється положення плавників рибок під час руху? Чому? (Так, ними риба відштовхується від води.)

  • Подумайте, чи легко утримати рибу в руках? Чому?

  • Поспостерігайте за водо плаваючими птахами. Поясніть чому вони виходять із води сухими?

  • Визначте глибину водойми біля берега спочатку теоретично – «на око», а потім практично. Як це можна зробити практично, якщо є тільки вимірювальна стрічка.

Після цього досліду необхідно звернути увагу учнів на те, що дно водойми людині здається піднятим на третину. Про це необхідно пам’ятати, купаючись у незнайомих місцях.

  • Проведіть дослід: у воді біля берега лежить камінь. Спробуйте влучити палицею в цей камінь.

  • Опустіть палицю у воду під кутом. Якою вона здається під водою? Купаючись, можна провести багато цікавих спостережень.

  • Проведіть дослід: визначте температуру води на мілині та на глибині. Чому температура різна?

  • Спробуйте підняти товариша у воді. Поясніть, чи важко це зробити? Чому?

  • Спробуйте пробігти на мілині та на глибині. Порівняйте свої відчуття

Після купання учні засмагають, а бесіду можна продовжити.

  • Є два прислів’я: « Вийшов сухим із води» та « як із гусака вода» чи нема у них протиріччя із точки зору фізики?

  • Чому коли виходите з води , вам прохолодно і ви покриваєтеся «гусячою шкірою»?

  • Як правильно з фізичної точки зору потрібно витиратися: стерти воду з тіла чи промокнути рушником?

  • Чому не тоне надувний матрац? Коли він зможе потонути?

Після відпочинку учні повертаються до школи.

В полі та лузі

Слово вчителя . Сьогоднішню прогулянку ми присвячуємо фізиці, закони якої проявляються на кожному кроці: у спів птахів, у дзюрчанні струмка, у багряному сході та заході сонця, у інших явищах природи. Потрібно тільки навчитися бачити фізичні явища і закономірності в звичних речах та в усьому тому, що нас оточує.

Завдання

  • Зробіть ямки на оранці та на цілині. В якій ямці земля буде вологіша? Чому? Виміряйте температуру в кожній ямці. Поясніть результати.

  • З якою метою зорану землю боронують? Що значить «закрити вологу»? яке фізичне явище при цьому використовується?

  • Поясніть, яка роль лісонасаджень у полі?

Учні прямують у луки, де росте багато квітів, на квітах багато комах.

Завдання

  • Вдивіться та вслухайтеся у світ, який нас оточує. Що ви відчуваєте, що чуєте? Яким фізичним явищем поширюється аромат квітів і трав?

  • Проведіть спостереження за бджолами та джмелями . спробуйте встановити , коли вони випускають звуки: на квітці чи у польоті?

  • Проведіть спостереження

Учні розходяться і слідкують за поведінкою комах, а потім збираються разом та обговорюють результати .

Учитель підводить підсумок : бджоли та джмелі випускають звуки (гудуть) у польоті, при цьому вони махають крильцями. Дзижчання джмеля, наприклад, чути тільки піл час польоту. Воно обумовлене тим, що він здійснює близько 200 помахів за секунду. При цьому з такою ж частотою коливається повітря і ці коливання ми сприймаємо як звук. Чим частіше коливається повітря , тим вищий звук; так , комар робить близько 600 помахів за секунду, і звук нам здається «писком».

Метелик махає крильцями, але ми звуку не чуємо. Цей факт можна пояснити. Людське вухо сприймає звуки частотою 16 – 20000 коливань в секунду, а метелик робить приблизно 10 помахів за секунду.


  • Дослідіть температурні особливості лугу. Порівняйте температуру трави, піску чи глини на степовій дорозі. Чому така різниця?

Вчитель підводить підсумки проведених спостережень, учні повертаються до школи.

Дослідницька експедиція в природу по темі «Теплопередача і робота»

Мета роботи експедиції – встановлення взаємозв’язку і цілісності різних способів передачі теплоти в природі.

Маршрут експедиції: школа – поле – водоймище – школа. До складу експедиції входять три групи. Перша досліджує тепловий баланс грунту і повітря; теплоємність різних грунтів; вплив вологості на теплоємність грунту і сонячного випромінювання на тепловий режим грунту.

Друга досліджує тепловий баланс води і повітря; порівнює температури води на різних ділянках водоймища, вивчає вплив випромінювання сонця на тепловий режим води у водоймищі.

Третя проводить досліди біля вогнища з метою дослідження конвекційних потоків, особливості явища теплопровідності і випромінювання.

Кожна група виконує конкретні завдання, що відповідають об’єкту дослідження.

Додаток 3

Експериментальні задач



  1. Визначити максимальну швидкість поступального руху кульки , яка скочується по жолобу з уклоном 0,3.

Обладнання: жолоб Галілея,, штатив з хрестоподібною муфтою і затискачем, металева кулька, масштабна лінійка, металевий циліндр, секундомір.

  1. Визначити середнє значення періоду обертання кульки, яка скочується по похилому жолобу.

Обладнання: жолоб Галілея,, штатив з хрестоподібною муфтою і затискачем, металева кулька, масштабна лінійка, секундомір

  1. Визначити об´єм шматка парафіну неправильної форми.

Обладнання: шматок парафіну неправильної форми, прямокутна посудина з водою, масштабна лінійка, таблиця густини речовин.

  1. Визначити жорсткість пружини лабораторного динамометра.

Обладнання: лабораторний динамометр, лінійка, нитка, штатив з муфтою і затискачем.

  1. Визначити коефіцієнт тертя металу по деревині.

Обладнання: трибометр, металева пластинка, транспортир

  1. Визначити початкову швидкість тіла, кинутого горизонтально.

Обладнання: балістичний пістолет, кулька до нього, лінійка, штатив з муфтою і затискачем, копіювальний папір, клейка стрічка.

  1. Визначити кількість речовини, що міститься в певному тілі.

Обладнання: досліджуване тіло ( мідне. Залізне та інше), терези, тягарці.

  1. Визначити робочу температуру спіралі електричної лампочки . температурний коефіцієнт опору вольфраму 5*10-5 К-1

Література

        1. Антипін І.Г. Експериментальні задачі по фізиці.

        2. Іваненко О.Ф. Малахай В.П. Експериментальні та якісні задачі з фізики.

        3. Усова А.В., Бобров А.А. Формування в учнів умінь самостійно проводити спостереження та досліди.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка