Міністерство освіти і науки України Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»



Скачати 374.72 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації10.09.2017
Розмір374.72 Kb.
  1   2


Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»


СУЛЕЙМАНОВА ОЛЕКСАНДРА ЮРІЇВНА

УДК 339.92:330.332.1


ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ТНК НА ГЛОБАЛЬНОМУ ФІНАНСОВОМУ РИНКУ
Спеціальність 08.00.02 – світове господарство і

міжнародні економічні відносини




Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2014



Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі міжнародного обліку і аудиту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України, м.Київ.


Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Галенко Оксана Миколаївна,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»,


завідувач кафедри міжнародного обліку і аудиту
Офіційні опоненти: доктор економічних наук,професор

Орєхова Тетяна Вікторівна

Донецький національний університет,


професор кафедри міжнародної економіки
кандидат економічних наук, доцент

Резнікова Наталія Володимирівна

Київський національний університетімені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин,

доцент кафедри світового господарства і

міжнародних економічних відносин

Захист дисертації відбудеться _29_ квітня 2014 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49 -г, к. 601.


Автореферат розіслано _29_березня 2014 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради


доктор економічних наук, професор Л. Л. Антонюк


Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Підвищення транснаціонального фактора глобалізації виробництва товарів і послуг на сучасному етапі характеризує світогосподарський економічний розвиток. Зростаючі масштаби і диверсифікація діяльності ТНК супроводжуються дедалі більшою концентрацією корпоративного капіталу, що акумулюється і перерозподіляється на глобальному фінансовому ринку. Його неоднорідність і нестабільність обумовлює необхідність поглибленого аналізу і оцінки інвестиційної привабливості корпорацій, що дає потенційним інвесторам можливість визначити коло об’єктів для капіталовкладень, здатних задовольнити їх інтереси з урахуванням очікуваної прибутковості та можливих ризиків. Складність аналізу інвестиційної привабливості обумовлена, з одного боку, різноспрямованістю стратегічних і тактичних мотивацій різних учасників інвестиційного процесу, а з другого – недосконалістю традиційних аналітичних методів та інструментів, які значно відстають у своєму розвитку від новацій корпоративного інжинірингу та динаміки глобального ринку загалом.

Теоретичні і прикладні проблеми економічного глобалізму та міжнародного інвестування стали предметом дослідження закордонних теоретиків Р. Алібера, М. Вернона, Дж. Даннінга, П. Друкера, К. Ейзенхарда, Ч. Кіндлебергера, К. Кодзима, Р. Мандели, Дж. Мура, М. Портера, Д. Тобіна, С. Хаймера, Й. Шумпетера та багатьох інших. Методологічні й методичні питання інвестиційної привабливості знайшли відображення в працях таких вітчизняних і зарубіжних учених як І.Т. Балабанов, Дж. Бейлі, В. Беренс, Г. Бірман, І.О. Бланк, Р. Брейли, І.Р. Бузько, А.Ф. Гойко, В.М. Гриньова, Т.С.  Клебанова, В.В. Ковальов, Д.Г. Лук'яненко, І. Мейо, Я.С. Мелкумов, Л.І. Нейкова, П.А. Орлов, Т.В. Орєхова, Є.Г. Панченко, А.А. Пересада, К. Рейли, Л.В. Руденко-Сударєва, Н.В. Резнікова, А.А. Садеков, В.Г. Федоренко, П.М. Хавранек, В.М. Хобта, Я. Хонко, У. Шарп, В.В. Шеремет, С. Шмідт, В.І. Щелкунов, А.І. Яковлєв. Особливості функціонування нафтогазових компаній в контексті глобалізації досліджені Г. Бурлакою, О. Гринишиним, Д. Джонстоном, В. Зіневичем, А. Коршаком, Я. Куммінсом, А. Шаммазовим, Л. Назарчуком, Г. Попом, П. Топільницьким, Р.Шерстюком та іншими.

Однак ряд аспектів цієї багатогранної наукової проблеми залишаються недостатньо розкритими. Насамперед, потребують подальшого дослідження теоретичні засади формування інвестиційної привабливості ТНК та наукове обґрунтування методики її комплексної оцінки для залучення інвестицій на глобальному фінансовому ринку, функціональна і географічна асиметричність якого становить потенційне джерело ризиків для ефективної діяльності ТНК. Це вимагає перегляду ціннісних орієнтирів та пріоритетів їх інвестиційних стратегій з урахуванням динаміки внутрішніх і зовнішніх факторів впливу, удосконалення і розвиток методів та інструментів інвестиційного аналізу.

Окремої уваги потребують питання залучення інвестицій транснаціональними нафтогазовими корпораціями для реалізації глобальних енергетичних проектів, в тому числі і в Україні. Таким чином, комплексне дослідження інвестиційної привабливості ТНК в умовах функціонування глобального фінансового ринку є важливим у теоретичному і практичному планах, що зумовило вибір теми дисертації, її мету, логіку та основні завдання.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за міжкафедральною держбюджетною темою “Стратегії національного розвитку в парадигмі глобальної економічної політики” (номер державної реєстрації № 0111U007630). Особисто автором підготовлено матеріал стосовно визначення факторів, удосконалення методів аналізу та оцінки інвестиційної привабливості ТНК в умовах глобалізації (до розділу 5.1 «Глобалізаційні детермінанти розвитку сучасних систем обліку і аналізу»), запропоновані адаптовані до умов України заходи активізації та підвищення інвестиційної привабливості корпорацій (до розділу 5.3 «Методологія міжнародного обліку, економічного аналізу і аудиту в умовах реалізації економічної стратегії України»).

Мета і завдання дослідження. Метою є системне дослідження теоретичних засад формування інвестиційної привабливості ТНК та наукове обґрунтування методики її комплексної оцінки для залучення інвестицій на глобальному фінансовому ринку, виходячи з сучасних закономірностей, тенденцій і особливостей його функціонування.

Виходячи з мети та логіки дисертаційного дослідження (рис.1.) сформульовано та вирішено такі основні завдання:



  • розкрити природу та еволюцію ТНК в системі міжнародних економічних відносин;

  • узагальнити тенденції та виявити особливості інвестиційної діяльності ТНК;

  • уточнити позиціонування ТНК на глобальному фінансовому ринку;

  • визначити зміст категорії «інвестиційна привабливість ТНК» та дослідити методичні підходи до її оцінки;

  • обґрунтувати комплексний підхід до аналізу інвестиційної привабливості ТНК;

  • проаналізувати вплив внутрішніх і зовнішніх факторів на інвестиційну привабливість нафтогазових ТНК;

  • запропонувати інструменти аналізу та обґрунтування інвестиційних рішень нафтогазових ТНК.

Об’єктом дослідження є передумови, фактори і особливості розвитку глобальних інвестиційних процесів під впливом транснаціоналізації.

Предметом дослідження є методи та інструменти комплексної оцінки інвестиційної привабливості транснаціональних корпорацій на глобальному фінансовому ринку.

Методи дослідження. Дослідження здійснювалося на основі системного підходу. Для досягнення поставленої мети було використано такі методи: наукової абстракції (з метою систематизації теоретичних уявлень про роль ТНК в системі міжнародних економічних відносин та визначення категорії «інвестиційна привабливість»: п.1.1, п.2.1); історико-логічний метод (під час дослідження еволюції та специфіки основних тенденцій інвестиційної діяльності ТНК: п.1.2); системно-структурний аналіз економічних процесів та явищ (під час визначення позиції транснаціональних корпорацій на глобальному фінансовому ринку, систематизації підходів до оцінки інвестиційної привабливості щодо злиття і поглинання: п.1.3, п.2.2); аналіз і синтез (під час характеристики міжнародних та національних методик аналізу та обґрунтування комплексного підходу до аналізу інвестиційної привабливості в системі глобального фінансового ринку п.2.3); метод порівнянь (з метою оцінки впливу галузевих факторів на інвестиційну привабливість п.3.1); методи детермінованого факторного аналізу (під час аналізу інвестиційної привабливості нафтогазових ТНК – п.3.2 і 3.3)



Рис. 1. Логіка дисертаційного дослідження
Інформаційною базою дослідження стало широке коло вітчизняних і зарубіжних літературних джерел, фактологічна інформація державних органів влади, експертні оцінки, результати наукових досліджень, матеріали та звіти міжнародних організацій (ОЕСР, ЮНКТАД, Всесвітнього економічного форуму, Міжнародного валютного фонду, Світового банку), офіційні сайти низки провідних вітчизняних і зарубіжних компаній та інші інформаційні ресурси.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що на підставі проведеного автором аналізу і критично-конструктивного осмислення сучасних тенденцій руху інвестиційних ресурсів та теоретичних засад формування інвестиційної привабливості ТНК на глобальному фінансовому ринку розроблено та апробовано комплексну методику аналітичної оцінки інвестиційної привабливості ТНК на глобальному фінансовому ринку.

На захист винесено такі нові наукові положення, отримані особисто автором:



вперше:

- запропоновано комплексний методичний підхід до багаторівневого оцінювання інвестиційної привабливості ТНК на основі структурно-логічної моделі, що включає: принципи (науковість, достовірність, доступність); інформаційні джерела (планові, облікові, статистичні; технічну і технологічну документацію); систему показників (часткові показники - кількісні і якісні, абсолютні і відносні; інтегральний багатоваріантний показник інвестиційної привабливості ТНК); варіативні методи і процедури (стосовно внутрішнього і зовнішнього; розширеного тематичного та експрес-аналізу, що дозволяє враховувати, з одного боку, інтереси різних груп інвесторів, а з другого – специфічні корпоративні особливості); оціночний результат інвестиційної привабливості ТНК, який уможливлює, з одного боку, її диференціацію (реальну і потенційну, поточну і перспективну), і, з другого боку, паралельну багаторівневу оцінку привабливості (країн (базування і приймаючих), галузі, регіону, проекту, кластера). Застосування запропонованої методики, яка вирізняється універсальністю, транспарентністю та інструментальною технологічністю в практиці корпоративного інвестиційного аналізу уможливлює достовірну оцінку інвестиційної привабливості ТНК для різних груп користувачів – менеджменту самих корпорацій, прямих та інституційних інвесторів; національних і міжнародних фінансово-кредитних установ, рейтингових агенцій, урядів, держав;



удосконалено:

- систематизацію чинників розміщення прямих зарубіжних інвестиції ТНК, котрі зумовлюють зміни видових і функціональних конфігурацій на новому етапі розвитку глобалізації й актуалізують поряд із традиційними мотивами корпорацій (ресурсними, виробничими, маркетинговими, інвестиційними, які передбачають збільшення обсягу сукупного капіталу, посилення конкуренції, зростання зайнятості, закриття неефективних компаній і більш гнучке використання факторів виробництва для цілей розвитку), появу і динамізуюче превалювання фінансово-консолідаційних та брендових; обґрунтовується зростання значущості доступу до «вже створених активів» (технологій та інноваційних можливостей), оскільки володіння ними, по-перше, підвищує інвестиційну привабливість і глобальну конкурентоспроможність, а по-друге, розширює географію ринків і джерел інвестування;

- характеристику ключових тенденцій структурної динаміки глобального фінансового ринку, з акцентуванням на географічному критерії: переміщення капіталу в період глобальної кризи з фінансових ринків країн, що розвиваються в американські, європейські та японські міжнародні фінансові центри; фінансування за рахунок накопичених резервів і реінвестування капіталу з країн, що розвиваються, виниклої в посткризовий період негативної інвестиційної позиції розвинених країн і негативного сальдо за поточними операціями платіжного балансу; зростання обсягів потоків капіталів у розвинених країнах під час кризи і торгових потоків у країнах, що розвиваються у фазах зростання і стабільності світової економіки; доведено, що у фазі фінансової кризи ускладнюється процедура запозичення і знижується доступність фінансових ресурсів на світових ринках капіталу, вирівнюються ставки прибутковості за активами і зобов'язаннями, що визначає формування і реалізацію інвестиційного потенціалу глобального фінансового ринку в умовах циклічності економічного розвитку;

- аналітичний інструментарій для емпіричної оцінки інвестиційної привабливості ТНК враховуючи багатоваріантний пошук на багатокритеріальній основі з трансформацією аналізу від оцінювально-статистичних процедур до діагностико-пошукових, які дозволяють приймати обґрунтовані управлінські рішення в умовах ризику; сформовано на основі економіко-математичного моделювання та експертних оцінок інтегральний мультиплексний показник інвестиційної привабливості ТНК, що демонструє ступінь відхилення спостережуваних (фактичних) показників корпорації від еталонних значень та передбачає врахування критеріїв: відповідність вимогам глобального фінансового ринку, стабільність оточуючого середовища, галузеву значущість, ринкові параметри компанії, показники фінансового стану;



дістали подальшого розвитку:

- трактування інвестиційної привабливості ТНК як комплексного відображення її сукупної міжнародно-консолідованої цінності, що характеризується певним набором об’єктивних і суб’єктивних параметрів, необхідних для задоволення інтересів прямих і опосередкованих учасників інвестиційного процесу та дає можливість оцінити доцільність і перспективність вкладень з урахуванням сукупного впливу факторів мікро-, макро-, мезо- та глобального середовища; аргументовано, що об’єктивними характеристиками слід вважати масштаб і географію діяльності компанії, її технологічність, фінансовий стан і обтяженість боргами, якість менеджменту, а суб’єктивні полягають у специфіці співвідношення ризику та прибутковості вкладень у компанію та враховують психологічну поведінку інвестора, що базується на концепції ризику та індивідуальному його сприйнятті;



- класифікація обумовлених галузевою специфікою обмежень інвестиційної привабливості корпорацій нафтогазового сектору, що згруповані за такими напрямами: стратегічні обмеження (доступ до запасів, поява нових технологій, зміна інвестиційного клімату, невизначеність енергетичної політики); операційні обмеження (охорона праці, техніка безпеки та охорона навколишнього середовища); фінансові обмеження (нестабільність цін, погіршення фінансового стану компанії); доведено зростаючий вплив стратегічних обмежень геополітичного характеру, що ускладнюють доступ до вуглеводневих запасів, обумовлюють зміни контрактних умов роботи на зарубіжних територіях; аргументовано, що інвестиційна привабливість найбільших нафтовидобувних ТНК обмежується через розширення державної присутності в нафтовому бізнесі та посилення конкурентних позицій національних нафтових компаній із країн-власників вуглеводневих ресурсів, трансформуючи усталену структуру сучасного світового ринку нафти, надавши йому новий вектор розвитку.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені модель і комплексний підхід до методики аналізу інвестиційної привабливості на різних рівнях економічної системи можуть бути застосовані компаніями для визначення пріоритетів інвестиційної політики та раціонального використання інвестиційних ресурсів. Пропозиції автора щодо застосування методичного інструментарію експрес-аналізу та розширеного аналізу інвестиційної привабливості корпорацій використані в Державному агентстві з інвестицій та управління національними проектами України (довідка про впровадження № 26-57/1013 від 12.09.2013). Науково-практичні розроблення автора щодо узагальнення методичних підходів до оцінки інвестиційної привабливості та виявлення факторів, що визначають інвестиційну привабливість, застосовані Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України в процесі реалізації Програми розвитку фондового ринку України на 2012-2014 роки (довідка про впровадження № 04/26573/НК від 16.12.2013). Основні теоретичні положення і висновки дисертаційної роботи використані у навчальному процесі під час викладання дисципліни «Міжнародний економічний аналіз» для студентів спеціальності «Міжнародна економіка» в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (довідка про впровадження від 17.12.2013).

Особистий внесок здобувача полягає в одноосібному науковому дослідженні, у якому викладено авторський підхід до вирішення важливого завдання – удосконалення аналітичної оцінки інвестиційної привабливості ТНК на глобальному фінансовому ринку. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Всі наукові результати, що містяться в роботі, отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження, наведені в дисертаційній роботі, доповідалися і були схвалені на міжнародних науково-практичних конференціях: «Стратегія розвитку столиць світу» (28 листопада 2010 р., м. Київ); «Глобальна інтеграція економічних систем» (21-23 жовтня 2011 р., м. Сінгапур); «Інвестиційний менеджмент ТНК» (6-8 лютого 2012 р., м. Лондон); «Концепция развития экономических наук в ХХI веке» (15-16 лютого 2013 р., м. Москва); «Економічна політика держави в умовах трансформаційних змін» (15 березня 2013 р., м. Сімферополь); «Перспективы развития науки в ХХІ веке» (16 травня 2013 р., м. Донецьк); «Наука і сучасність: виклики глобалізації» (25 травня 2013 р., м. Київ).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 16 наукових праць, загальним обсягом – 8,4 д.а., з них: 6 – у наукових фахових виданнях України, 1 – у зарубіжному виданні, 9 – в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст викладено на 222 сторінках друкованого тексту. Робота містить 15 таблиць на 7 сторінках, 57 рисунків на 19 сторінках, 19 додатків на 25 сторінках. Список використаних джерел налічує 201 найменування.

Основний зміст ДИСЕРТАЦІЙНОЇ роботи

У Вступі обґрунтована актуальність теми дослідження, сформульовані предмет, об’єкт, мета та завдання дослідження, визначено методологічну базу, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У Розділі 1 «Теоретичні основи інвестиційної діяльності ТНК» розкривається сутність сучасних ТНК, аналізуються основні тенденції їх інвестиційної діяльності, визначаються позиції ТНК на глобальному фінансовому ринку.

Глобалізація як об'єктивний геоекономічний процес супроводжується укрупненням суб'єктів бізнесу і проявляється у посиленні ролі ТНК в системі міжнародних економічних відносин. Авторське узагальнення комплексних досліджень природи ТНК уможливило висновок про наявність організаційно єдиної системи господарюючих суб’єктів, які  здійснюють масштабну діяльність у багатьох країнах, керуються і контролюються, як правило, з одного центру на основі єдиної глобальної стратегії з узгодженою ресурсною та технологічною політикою, активно використовуючи конкурентні переваги міжнародного поділу праці, впливаючи на економічну політику країн базування та приймаючих країн і міжнародних організацій.

Дослідження узагальнених тенденцій та виявлених особливостей інвестиційної діяльності ТНК засвідчило зміну її мотиваційних, видових і функціональних конфігурацій на новому етапі розвитку глобалізації. Інтеграційні процеси призводять до поступового стирання кордонів між секторами світового фінансового ринку шляхом зняття законодавчих обмежень і бар’єрів на рух транскордонних потоків та появи нових фінансових технологій. Інтенсифікація корпоративної діяльності інвесторів і позичальників на світовому фінансовому ринку обумовлена змінами антимонопольного законодавства щодо створення фінансових холдингів, які об'єднують різні напрями, форми виробничого і фінансово-інвестиційного бізнесу. Процеси сек’юритизації перейшли у фазу реальної конвергенції міжнародного кредитного ринку (переважно в частині синдикованих кредитів) і міжнародного фондового ринку.

У процесі дослідження виявлено домінуючі тренди географічної структуризації глобального фінансового ринку, що полягають у переміщенні капіталу в період глобальної кризи з фінансових ринків країн, що розвиваються в американські, європейські та японські міжнародні фінансові центри. Уточнено особливості динаміки глобального фінансового ринку залежно від певної фази циклічності економіки та доведено їх вплив на формування і реалізацію інвестиційного потенціалу.

Проведений аналіз світових тенденцій в інвестиційній діяльності ТНК засвідчив, що в сучасних умовах роль прямих зарубіжних інвестицій суттєво трансформувалася. Зокрема, посилилися стимулююча і розподільна функції, різко зросли частки приватних, а також портфельних інвестицій в їх загальній структурі (обсяг випуску деривативів до 2012 року в світі досяг 1000 трлн дол. США), істотно збільшилася частка угод із транскордонних злиттів і поглинань. Водночас, згідно з прогнозами, побудованими на підставі фундаментальних макроекономічних показників, потоки прямих зарубіжних інвестицій будуть поступово зростати і досягнуть 1,9 трлн дол. в 2014 році. Дослідження підтвердило вплив глобалізації економіки на зростання спеціалізації та посилення конкуренції на світовому ринку, де ТНК залишаються рушійною силою як у процесі глобальної дивергенції, так і в процесі конвергенції.

В роботі уточнено позиціонування ТНК на глобальному фінансовому ринку та доведено, що розвиток процесів глобалізації дає корпораціям нові можливості як інвестування, так і залучення капіталу, що обумовлює формування стійкої тенденції інтернаціоналізації структури корпоративної власності. Міжнародні операції з цінними паперами перетворилися на важливий важіль зрощування корпорацій і банків, каталізатор формування мережевих транснаціональних комплексів глобального типу. Вони відіграють усе важливішу роль у розширенні виробничої і збутової бази, домінуючи в головних центрах міжнародної ділової активності (в США – 174 найбільших ТНК, в Японії – 38); експорт зарубіжних філій ТНК перевищує 1/3 від загальносвітового експорту товарів та послуг; ринкова капіталізація окремих корпорацій перевищує 500 млрд дол., а щорічні обсяги продажів становлять 150-200 млрд дол.

На підставі проведеного окремого, актуального для України дослідження конкретизовано основні політичні, економічні та соціальні фактори, що впливали на імпорт капіталу. Це законодавство та економічна політика, її прозорість і передбачуваність; позиція приймаючого уряду щодо національних та іноземних компаній; реалістичні й чітко сформульовані стратегічні цілі країни в рамках її економічної політики з урахуванням національних і міжнародних ринкових умов і тенденцій, а також наявність засобів їх здійснення; здатність країни утримувати на низькому за міжнародними стандартами рівні ціни на найважливіші місцеві фактори виробництва та ресурси; рівень трудових навичок, наявність інститутів щодо можливості їх вдосконалення, трудова дисципліна і морально-етичні стандарти робочої сили і підприємців; ставлення до іноземних компаній, суспільства та його впливових інститутів.

У Розділі 2 «Методичні підходи та інструментарій аналітичної оцінки інвестиційної привабливості ТНК» ідентифіковано сутність інвестиційної привабливості транснаціональних корпорацій, проаналізовано особливості оцінки інвестиційної привабливості корпорацій у процесі злиттів і поглинань, запропоновано комплексний підхід до аналізу інвестиційної привабливості ТНК на глобальному фінансовому ринку.

Проведений аналіз змістовно-понятійного апарату показав, що категорія інвестиційна привабливість є не лише багатоваріантною (враховується фактор часу, пов'язаний з порівнянням вартості засобів на початку їх інвестування (теперешня вартість) з їх вартістю при поверненні у вигляді майбутнього прибутку та інших грошових потоків (майбутня вартість), а й багаторівневою (характеризує стан корпорації, проекту, галузі, регіону, кластера, країни). При цьому інвестиції можуть дати задовільний рівень прибутковості або сприяти досягненню іншого позитивного стратегічного ефекту.

Автором сформовано перелік ключових критеріїв інвестиційної привабливості з урахуванням регіону, в якому функціонує корпорація; галузевої приналежності; етапу життєвого циклу корпорації; фінансового стану; співвідношення доходності та ризику вкладень; перспективності розширення діяльності. Для ТНК інвестиційна привабливість як певний набір характеристик, є обов'язковим атрибутом успішної діяльності на світовому ринку. Важливим є ідентифікація вертикальної або горизонтальної структур управління, відсутність у складі корпорації непрофільних активів, складання звітності за міжнародними стандартами, котирування акцій на світових біржах, наявність іноземних менеджерів у складі вищої ланки управління, дотримання кодексу корпоративної поведінки, турбота про навколишнє середовище.

Дослідження підтверджує гіпотезу про те, що корпорації в процесі залучення іноземних інвестицій досить часто поряд з традиційними мотивами враховують такий значний фактор як можливість доступу до створених технологічних та інноваційних активів, оскільки це значно підвищує інвестиційну привабливість і глобальну конкурентоспроможність. Останні залежні від масштабів фінансової консолідації, котра в сучасних умовах забезпечується злиттями і поглинаннями, обсяги яких в світі досягли в 2012 році 2,25 трлн дол., а кількість угод зросла до 36865. Для визначення ефекту від злиття і поглинання в роботі конкретизовано три підходи: 1) зміна ціни акцій після процедури злиття чи поглинання; 2) ефективність нового бізнесу; 3) порівняння із аналогічними компаніями, що не провели злиття чи поглинання.

Для обґрунтування пропонованої комплексної методики аналізу інвестиційної привабливості ТНК автор передбачає формування структурно-логічної моделі, що включає: принципи, інформаційні джерела, систему показників, варіативні методи і процедури, оціночний результат інвестиційної привабливості ТНК (рис. 2.).

На основі моделі запропоновано процедури і методичний інструментарій експрес-аналізу та розширеного аналізу інвестиційної привабливості ТНК, що дозволяє враховувати з одного боку, інтереси різних груп інвесторів, а з другого – специфічні корпоративні особливості, а також наявну і доступну бухгалтерську та статистичну інформацію про стан і динаміку об’єкту. Авторська методика сприяє забезпеченню якісного і обґрунтованого вибору об'єкта вкладення капіталу, дає змогу контролювати ефективність інвестицій і коригувати процес реалізації інвестиційних проектів і програм у разі несприятливої ​​ситуації.

Рис.2. Модель оцінки інвестиційної привабливості (ІП) ТНК на

глобальному фінансовому ринку

В роботі наголошується, що при аналізі інвестиційної привабливості ТНК доцільно здійснювати селекцію інструментарію та методів аналізу відповідно до сфери діяльності корпорації та інтересів потенційного інвестора. Такий підхід до аналізу дозволяє не лише визначити найприбутковіші сегменти, а й проблеми діяльності корпорації. Запропонована автором методика аналітичної оцінки інвестиційної привабливості передбачає гнучкість залежно від інтересів користувача і значущості для нього певної групи показників (рис.3.), а тому є варіативною.




(α)

(β)

(γ)

(μ)

(η)

Рис. 3. Ранжування груп показників інвестиційної привабливості залежно

від типу інвестора

Особливістю запропонованої методики оцінки інвестиційної привабливості ТНК є побудова інтегрального показника, який дозволяє порівняти корпорації між собою і служить підставою для побудови рейтингу інвестиційної привабливості групи компаній. Крім того такий індикатор дозволяє враховувати інтереси різних учасників інвестиційного процесу, для чого кожній групі показників присвоюється визначений експертним шляхом ваговий коефіцієнт (n1, n2, n3, n4, n5).



де n1, n2, n3, n4, n5 – вагові коефіцієнти відповідно уподобань інвесторів залежно від ступеня ризику групи показників: відповідності вимогам світового фінансового ринку (α), стабільності оточуючого середовища країни (β), галузевої значущості (γ), ринкових параметрів компанії (η), фінансового стану (μ).

αф, βф, γф, ηф, μф, α0, β0, γ0, η0, μ0 де - фактичні (ф) і еталонні (0) значення часткових показників кожної з п'яти перерахованих груп.

У Розділі 3 «Оцінка інвестиційної привабливості нафтогазових ТНК» оцінено влив внутрішніх і зовнішніх факторів на інвестиційну привабливість нафтогазових ТНК, на основі комплексної моделі аргументовано вибір оптимальних інвестиційних альтернатив і запропоновано інструменти аналізу та обґрунтування інвестиційних рішень.

Cучасний світовий ринок енергоносіїв зазнає якісної трансформації, яка обумовлена зміною геополітичного клімату в низці країн експортерів енергетичних ресурсів; жорсткою конкурентною боротьбою за володіння ресурсами нафти, спричиненою економічним зростанням країн, що розвиваються, а також виснаженням запасів цієї сировини; впливом науково-технічного прогресу, що виражається у розвитку низьковуглеводневої та альтернативної енергетики, появою нових технологій вилучення вуглеводнів. Зазначені чинники динамізували розвідку і виробництво нафти західними нафтовими гігантами в трьох регіонах світу: а) в традиційних регіонах, що характеризуються виснажуючим видобутком, але стабільними умовами ведення бізнесу (США, Канада, Північне море); б) регіонах з високими політичними ризиками, але високорентабельних, з точки зору, витрат на освоєння і видобуток (Ангола, Нігерія); в) нових регіонах з досить високим рівнем витрат освоєння і невизначеністю окупності інвестиційних проектів (Атлантичне узбережжя Африки, Арктичний шельф Росії і Гренландії). Це в сукупності загострило конкурентну боротьбу за доступ до вуглеводневих ресурсів, вплинуло на зростання витрат у світовому нафтовидобутку, які в 2011 р. склали 490 млрд дол., що на 11% вище показника 2010 р. і більш ніж на 50% порівняно з 2004 р. В перспективі очікується зміна структури світового енергетичного балансу через вплив зовнішньої політики США щодо країн експортерів нафти, підвищення напруженості геополітичного простору, невизначеності щодо прогнозів післякризового відновлення низки розвинених країн провідних імпортерів нафти, циклічності і триваючу рецесію у світовій економіці; зростання державного боргу деяких розвинених країн; посилення державного втручання в діяльність нафтовидобувних компаній, зокрема, шляхом застосування інструментів податково-бюджетної політики, кон'юнктурних змін світового ринку нафти.

Ключовим імперативом стає підвищення економічних і політичних ризиків у нафтовому бізнесі, що стосується інтересів в першу чергу, найбільших західних нафтовидобувних компаній і споживачів енергоресурсів розвинених країн. Одночасно посилюється процес розширення державної присутності в нафтовому бізнесі та зміцнення конкурентних позицій національних нафтових компаній, що в майбутньому уможливить трансформацію структури сучасного світового ринку нафти.

В дисертації доведено, що нафтогазові ТНК є важливими суб’єктами геополітики і геоекономіки, які потребують залучення капіталу у значних обсягах, ініціюючи масштабні енергетичні та інфраструктурні проекти з мобілізацією кредитних та портфельних запозичень, що робить їх досить репрезентативними для ґрунтовної оцінки інвестиційної привабливості. В умовах економічної нестабільності для інвестора досить важливим моментом є наявність якісної інформації про стан компанії, на основі якої він може розставити пріоритети вкладень і мати можливість вільно вибирати об'єкт із очікуваним доходом. Окрім того, така інформація має давати інвестору можливість врахувати ризик, на який він готовий піти. Належну якість такої інформації забезпечує використання як кількісних, так і якісних методів під час аналізу інвестиційної привабливості корпорації.

Апробація запропонованої в дисертації моделі аналізу інвестиційної привабливості проведена з використанням даних основних гравців нафтогазового ринку - Royal Dutch Shell, BP plc та Лукойл (таблиця 1).

Таблиця 1

Показники для розрахунку інтегрального показника



інвестиційної привабливості ТНК (Кін )

№ п/п

Показник

Значення показника

Еталонне значення

Shell

BP plc

Лукойл

1.

Показник відповідності вимогам світового фінансового ринку

0,86

0,84

0,72

1

2.

Показник стабільності оточуючого середовища

1,73

1,81

1,72

2,09

3.

Показник галузевої значущості

0,8

0,8

0,8

1

4. Показники ринкових параметрів компанії







Коефіцієнт відношення ринкової капіталізації до прибутку (P/E)

7,2

5,7

4,8

7,2

Коефіцієнт відношення ринкової капіталізації до обсягу продажу (P/S)

0,49

0,35

0,4

0,49

Коефіцієнт відношення вартості компанії до прибутку до сплати податків (EV/EBITDA)

3,5

4,94

4,11

3,5

5. Показники фінансового стану




Коефіцієнт поточної ліквідності

1,18

1,4

1,95

1,95

Коефіцієнт швидкої ліквідності

0,87

0,7

1,3

1,3

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,19

0,25

0,26

0,26

Коефіцієнт автономії

0,52

0,4

0,75

0,5

Коефіцієнт оборотності активів

1,34

1,3

1,41

1,3

Коефіцієнт оборотності запасів

12

10,5

9,1

9,1

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

7

10

16,1

7

Коефіцієнт рентабельності діяльності, %

6,4

3,1

7,9

7,9

Коефіцієнт рентабельності інвестицій(ROI), %

7,45

3,9

11

11

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу (ROE), %

14,1

9,8

14,7

14,7
  1   2


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка