Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Відділ освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Крохмаль Валентина Федорівна На допомогу молодому вчителю Схвалено радою методичного



Сторінка8/8
Дата конвертації16.04.2016
Розмір1.41 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Інтерактивні технології навчання
Мета інтерактивного навчання - створювання комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес.

Інтерактивне навчання – це навчання занурене у спілкування, діалогове навчання, що відноситься до педагогічних технологій на основі ефективності управління й організації навчального процесу.

Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія учнів у парах і мікрогрупах.
Варіанти дискусійного навчання
Дискусія – використовується лише тоді, коли учні навчились працювати в групах та засвоїли технології вирішення проблем. Її метою є вдосконалення навичок дискутування.


  1. Об’єднати учнів у групи ( 8-10 учнів у кожній).

  2. Одна група розташовується в центрі класу, а решта учнів разом з учителем розміщується довкола них. Вони є спостерігачами, а також мають оцінювати дискусію. За кожним із них вчитель «закріплює» одного з учасників дискусії, якого вони будуть оцінювати.

  3. Тривалість дискусії від 8 до 20 хвилин, залежно від теми.

  4. У своїй роботі учасники користуються планом.

  5. Тільки за відсутності бажаючих щось додати по суті до сказаного можна переходити до наступного пункту плану дискусії.

  6. Учитель має керувати роцесом обговорення.

Культура ведення дискусії

1.Вдумайтесь в зміст теми, перш ніж доводити свою думку.

2.Доводьте свої думки аргументовано.

3.Висловлюйтеся чітко, зв’язними реченнями, а не вигуками і жестами. 4.Говоріть по черзі, а не всі одночасно.

5.Не перебивайте того, хто говорить.

6.Поважайте всі висловлені думки.

7.Не змінюйте тему дискусії.

8.Намагайтеся заохочувати до участі в дискусії інших.


Метод «Прес» - використовується при обговоренні дискусійних питань та при проведенні вправ, у яких потрібно посісти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється. Метод навчає учнів виробляти й формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших.

  1. Роздайте матеріали, у яких зазначено чотири етапи методу «Прес».

  2. Поясніть механізм етапів.

  3. Запропонуйте бажаючим спробувати застосувати цей метод до будь якої проблеми на їхній вибір.

  4. Перевірте, чи розуміють учні механізм застосування методу.

  5. Запропонуйте учням спробувати самим.



Варіанти кооперативного навчання
Робота в парах – ефективна на початкових етапах навчання учнів роботи у малих групах.

  1. Поставте запитання.

  2. Поясніть питання.

  3. Дайте 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально.

  4. Об’єднайте учнів у пари, визначте, хто з них буде висловлюватись першим.

  5. Дайте час на мпільне обговорення.

  6. Кожна пара представляє результати роботи.

При роботі в парі зверніть увагу на:

- мову тіла: сідати обличчям до товариша, нахиліться вперед, дивитися в очі співрозмовнику;

- допомагайте один одному говорити, кивайте головою, посміхайтесь, використовуйте слова так-так;

- ставте додаткові запитання товаришу, щоб уточнити його думку;

- висловлюйтесь чітко, пояснюйте свої думки, наводьте приклади, не перебивайте один одного.

Карусель – ефективна для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань.

Методичний коментар. Для організації такої форми роботи вчитель повинен розставити стільці для учнів у два кола. Учні, що сидять у внутрішньому, розташовані спиною до центру, а в зовнішньому – обличчям. Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє – рухливе: за сигналом учителя всі його учасники пересуваються на один стілець вправо і опиняються перед новим партнером. Потрібно пройти все коло , виконуючи поставлене завдання.


  1. Підготуйте запитання для товаришів на обрану тему. Запишіть їх на окремих картках, на звороті пишіть своє ім’я.

  2. Займіть місце у внутрішньому або зовнішньому колі «каруселі».

Робота в групах – ефективна тільки в тих випадках, коли завдання вимагає спільної , а не індивідуальної роботи для вирішення складних проблем.

  1. Об’єднайте учнів у групи (3-5 чоловік).

  2. Запропонуйте їм пересісти по групах.

  3. Повідомте учням про ролі, які вони повинні розподілити між собою і виконувати під час групової роботи.

Спікер (керівник):

  • зачитує завдання;

  • організовує порядок виконання;

  • пропонує учасникам групи висловлюватися по черзі;

  • заохочує групу до роботи;

  • підбиває підсумки;

  • визначає доповідача.

Секретар: веде записи результатів роботи.

Посередник: стежить за часом, заохочує групу до роботи.

Доповідач: чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи.


  1. Дайте кожній групі конкретне завдання й інструкцію щодо організації роботи.

  2. Стежте за часом.

  3. Забезпечте нагороди.

  4. Під час роботи обійдіть їх, запропонувавши допомогу.

  5. Запропонуйте групам подати результати роботи.

  6. Прокоментуйте роботу груп.

Акваріум – ефективний тільки за умови, що учні вже мають добрі навички групової роботи та для розвитку навичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку.

  1. Об’єднайте учнів у групи по 4 -6 осіб.

  2. Пропонуйте їм ознайомитися із завданням.

  3. Одна з груп сідає у центр класу й отримує завдання, сформульоване приблизно так:

- прочитайте завдання в голос;

- обговоріть його в групі;

- за 3-5 хвилин дійдіть спільного рішення;

4. Поки діюча група займає місце в центрі, вчитель знайомить решту класу із завданням і нагадує правила дискусії у малих групах.

5. Групі пропонується вголос обговорити можливі варіанти розв’язання проблемної ситуації.

6. Учні, що знаходяться у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у хід обговорення.



Варіанти колективно-групового навчання
Мікрофон – різновид загально групового обговорення. Надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

  1. Поставте запитання класу.

  2. Запропонуйте класу якийсь предмет ( ручку, олівець тощо), що виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передаватимуть його одне одному, по черзі беручи слово.

  3. Запропонуйте учням говорити лаконічно й швидко ( 0,5 – 1 хвилину).

  4. Не коментуйте і не оцінюйте подані відповіді.

«Мозковий штурм» - використовується для вироблення кількох рішень конкретної проблеми. Її мета – зібрати від усіх учнів якомога більше ідей щодо розв’язання проблеми протягом обмеженого періоду часу. Спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.

  1. Поставте запитання класу.

  2. Запропонуйте всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов’язані з цією проблемою.

  3. Запишітьусі пропозиції на дошці чи на великому аркуші паперу в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів чи запитань.

  4. Заохочуйте всіх до висування якомога більшої кількості ідей.

  5. На завершення обговоріть й оцініть запропоновані ідеї.

Навчаючи – учись «Броунівський рух» - використовується під час вивчення блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Дає можливість учням узяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Створює загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці.

  1. Підготуйте картки з фактами,що стосуються теми уроку, по одній на кожного учня.

  2. Роздайте картки.

  3. Протягом кількох хвилин учні читають інформацію на картці. Перевіте, чи розуміють вони прочитане.

  4. Запропонуйте їм ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією інших однокласників.

  5. Учень може одночасно говорити тільки з однією особою, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати інформацію від іншого учня протягом відведеного часу.

  6. Після завершення вправи запропонуйте розповісти, відтворити отриману інформацію.

  7. Проаналізуйте та узагальніть отримані тими знання. Відповіді запишіть на дошці.



Ліворука дитина: особливості роботи з нею
Тест на визначення провідної руки

1.Перед дитиною покласти декілька сірникових коробок і попросити знайти сірник в одній із коробок. Провідною вважається та рука, що здійснює активні дії (відкриває і закриває коробку).

2. Запропонувати дитині декілька пляшок із кришками, що закручуються. Провідною вважається та рука, що виконує активні дії.

3. Перед дитиною лежить маленький м’ячик. Попросіть його підняти. Рекомендується повторити процедуру кілька разів.

4. Запропонувати дитині розв'язати декілька (зав'язаних не туго) вузликів з шнура або мотузка. Ведучою вважається рука, яка розв'язує вузол, а інша рука тримає вузол.

5. Попросити дитину поаплодувати своєму улюбленому мультфільму. Провідною вважається активніша і рухливіша рука, що здійснює ударні рухи об долоню другої руки.

6. Запропонувати дитині взятии до рук годинник і завести його. Провідною вважається рука, яка повертає важіль годинника, а друга – тримає годинник.

7. Програти з дитиною в гру «Сорока-білобока» і подивитися: пальцями якої руки дитина малює круги. Провідноє вважається рука, пальцями якої дитина малює круги на долоні другої.

8. Запропонувати дитині взятии зі столу улюблену м'яку іграшку і погладити її, тримаючи в руці. Зазвичай провідна рука гладить.

Якщо більшість завдань дитина виконує лівою рукою, то можна припустити, що у дитини ліворукість (правопівкульність). Дітей, які добре володіють і правою, і лівою рукою, називають амбідекстрами.



Рекомендації щодо роботи з ліворукими дітьми



  1. Початок будь-якого заняття потрібно вибудовувати з опорою на попереднє: пригадати, що робили, тобто враховувати закономірності пам'яті правопівкульних людей – від сьогодення до минулого.

  2. Необхідно створювати психологічно комфортну і незвичайну, творчу атмосферу.

  3. Надавати дитині можливість зануритися в атмосферу того, що відбувається, і самостіно сформувати якийсь образ ( потрібно враховувати, що шульги відрізняються цілісним сприйняттям, образ у них формується разом із подією).

  4. Мовлення під час спілкування з такою дитиною повинне бути образним, емоційним; бажано підкріплювати слова наочними образами, оскільки будь-яка картинка, запах або музика дадуть дитині більше інформації, ніж слово.

  5. Краще займатися різноманітними, але близькими один до одного видами діяльності, що не вимагають постійної зміни місця і положення в просторі.

  6. Необхідно пам’ятати, що шульги спираються на свою суб’єктивну думку, тому вони не особливо зважають на думку оточуючих.

  7. Шульги швидко втомлюються, тому необхідно їх ознайомити з різними видами відпочинку: вдихання приємних ароматів, релаксація тощо. Але при цьому слід ураховувати, що ліворукі діти більше піддаються навіюванню, тому релаксацію доцільніше проводити з елементами сугестії (навіювання).

Під час підготовки ліворуких дітей до школи слід ураховувати, що на суасному етапі випускаються канцелярські товари для таких дітей:

  1. особливість ручок, олівців, фломастерів полягає у тому, що виїмка на корпусі розтащована таким чином, що рука «лягає» правильно, набуваючи зручного положення;

  2. шкала в лінійках написана «навпаки» - не справа на ліво, а зліва направо;

  3. кільце в ножицях для захоплення зроблене під ліву руку (воно більше);

  4. лезо в точилах із лівим заточуванням, що дозволяє дитині тримати точило в правій руці, а олівець – у лівій. Обертальні рухи кистю здійснюються «від себе» (правильно і зручно).


Продуктивні види діяльності, що розвивають дрібну моторику рук і координацію рухів


    1. Розфарбовування олівцем із чергуванням натиску.

    2. Копіювання візерунків на прозорий папір.

    3. Заняття із пластиліном, глиною.

    4. Аплікації: вирізування, відщипування.

    5. Нанизування намиста.

    6. Застібання гудзиків, гачків, шнурування.

    7. «Тактильне» розучування букв: обведення букв пальчиком ( букви вирізані з дрібного наждакового або оксамитного паперу).


Підготовка ліворукої дитини до засвоєння графічної навички письма
На першому, другому і третьому етапах підготовки до навчання письма основне – це навчити дитину правильно сидіти, тримати ручку і правильно розташовувати аркуш зошита (паперу) на столі. Найголовніше – зафіксувати увагу на правильному напрямі руху (за стрілкою). Основна вимога, яка ставиться до ліворукої дитини,- лінії повинні бути рівними. Педагог має пам'ятати, що для ліворукої дитини орієнтування у просторі і, зокрема, на аркуші паперу – це значна проблема, і тому її необхідно цього вчити, терпляче пояснюючи і показуючи, «що є що».

На четвертому етапі у дитини формують уміння бачити паралельність ліній, малювати і писати їх паралельними. Учневі пояснюють, що всі вертикальні і похилі штрихи пишуться згори вниз, горизонтальні – зліва направо й обов'язково показують, як потрібно писати ці елементи.

На п'яьому етапі відпрацьовують письмо верхніх і нижніх, правих і ліввих напівовалів, з напрямами рухів праворуч і ліворуч. Кисть руки,що пише, має спиратися тільки на мізинець.



Шостий етап передбачає формування уміння писати овали і кола. Під час виконання цих завдань потрібно попросити учня тримати ручку вільно (без опори на мізинець).

Завдання сьомого етапу спрямовані на формування в учня уміння вільно пересувати руку в рядку, що є дуже важливим у процесі навчання письма. Основне завдання – пересувати руку зліва направо за лінією письма.



Восьмий етап вже безпосередньо наближає дитину до письма. На цьому етапі вводяться обмежувальні лінії, дітей учать писати графічні елементи, де середина рядка, де верхняя лінія, що обмежує рядок, де нижняя, де додаткові лінії.

Дев'ятий етап передбачає підготовку ліворукої дитини до курсивного письма. Ефективними на цьому етапі є завдання на «деконструювання» та «конструювання» букв, які дозволяють удосконалювати зорове сприйняття, зорово-моторні координації.

Під час опрацювання ліворукою дитиною кожного графічного елемента необхідно дотримуватися певної послідовності дій:



    1. Пояснити, як пишеться графічний елемент (буква).

    2. Показати зразок виконання руху, написання графічного елемента.

    3. Виконання руху під диктовку в уповільненому темпі. Під час роботи не відволікати увагу учня, а після її закінчення детально розібрати, чи все зроблено правильно.

    4. Після пояснення і показу попросити дитину продиктувати дорослому, що і як потрібно робити, при цьому дорослий сам має виконати завдання.

    5. Повторення інструкції. Учень може сам виконати дію або ця «дія виконується дорослим» «під контролем» та за інструкцією дитини.

    6. Самостійне виконання дії дитиною. Рухи виконуються під контролем дорослого, але за умови самостійного оцінювання дитиною правильності написання.


Посадка ліворуких дітей під час письма


  1. Сидіти слід прямо, не торкаючись грудьми стола. Ноги всією ступнею стоять на підлозі або підставці, голова трішки нахилена вперед.

  2. Потрібно сидіти за столом завжди ліворуч від свого сусіда, щоб не заважати одне одному під час письма або малювання.

  3. Настільна лампа рзміщується праворуч.

  4. Руки лежать на столі так, щоб лікоть лівої руки трохи виступав за край столу, права – на столі, притримує зошит.

  5. Кисть лівої руки має бути звернена до поверхні столу. Точки опору для кисті – фаланга трохи зігнутого мізинця й нижня частина долоні.


Прийоми тримання ручки


  1. Дзеркальне відображення «праворукого положення» неефективне, воно лише ускладнює процес навчання.

  2. Кисть лівої руки з ручкою над рядком – як правило, саме так діти намагаються писати – цей спосіб незручний, рука дитини швидко втомлюється.

  3. Кисть лівої руки з ручкою під рядком – найзручніший і найефективніший.

Не рекомендується вимагати «правильного» нахилу при письмі.

Категорично заборонено вимагати безвідривного написання.

Бібліографія


  1. Л.Тищенко. Циклограма роботи класовода // Початкова освіта- 2007 - № 33-34 – с.2-4.

  2. В.Молода В.Мала. Оформлення кабінетів // Сільська школа України – 2005 - №10 (120) – с.15-16.

  3. Поради молодому вчителю// Завуч – 2010 - №27(429) – с.11-12.

  4. Самоаналіз уроку // Завуч – 2010 -27(429) –с.11-12.

  5. М.Гудь. Обдаровані діти // Початкова освіта – 2010 - №39 (567) – с.6.

  6. Г.Лишенко. Творча робота над задачами // Початкова освіта – 2010 - № (568) – с.3-7.

  7. О.Проценко. Особливості розвитку та навчання ліворуких дітей // Початкова освіта – 2010 - № 33-34 (561 – 562) –с. 43.

  8. С.Бойчук. Крокуємо разом // Початкова освіта – 2010 – 33-34 (561-562) – с.51-53.

  9. Л.Кравчук. Урок – унікальна і неповторна дидактична форма навчання і виховання // Початкова освіта – 2010 – с.3-7.

  10. А.Грибань. Усі ми родом із дитинства // Початкова освіта – 2010 - №1 (529) – с.22-23.

  11. Л.Бурлаєва. Інтерактивні технології в таблицях // Управління школою – 2005 - № 16-18 (100-102) – с. 49-54.


1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка