Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Відділ освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Крохмаль Валентина Федорівна На допомогу молодому вчителю Схвалено радою методичного



Сторінка5/8
Дата конвертації16.04.2016
Розмір1.41 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Для учня бажано виділити окрему кімнату. Стіл ставлять так, щоб світло падало зліва. Праворуч від стола розміщують етажерку або полиці для книжок. Меблі повинні відповідати зросту школяра. Висота стільця має бути такою, щоб нога всією ступнею торкалася підлоги, висота стола — 55—65 см. Якщо в сім'ї двоє дітей, кожній дитині необхідно мати постійне робоче місце. Раціонально обладнаний куточок сприяє зосередженості, а звичка підтримувати в ньому порядок виховує почуття відповідальності.


Важливим є забезпечення правильної пози під час сидіння.

Відстань від очей до предметів, які він розглядає, має становити 30-35см. Книги піднімають за допомогою підставки.

Важливо привчати дитину підтримувати на робочому місці порядок. Кожна річ повинна мати своє місце.

Як домогтися виконання дітьми згаданих вище вимог? Не шкодуючи часу, привчайте малюка виконувати те, що ви вимагаєте. З другого боку, важливо похвалити дитину за кожен, навіть незначний успіх: "Ти сьогодні значно краще тримаєш ручку і не сутулишся. Молодець!"


Поради батькам щодо правильної організації відпочинку дітей
Загальна стратегія відпочинку — зміна діяльності, зняття втоми за певний проміжок часу, позитивні емоції.

Організовуючи відпочинок дитини, зверніть увагу на такі моменти:



1. Відпочинок між заняттями в школі

Відпочинок між заняттями в школі та приготуванням домашніх завдань дітям потрібен, адже в школі вони витримують велике розумове і фізичне навантаження.



2. Сон

У системі відпочинку дитини найважливіше місце посідає повноцінний сон. Це поняття складається з достатньої тривалості і глибини сну, дотримання певних гігієнічних умов.



3. Скільки необхідно спати дитині?

З життєвого досвіду добре відомо: чим молодша людина, тим більше вона спить. Сон потрібен для нормального функціонування організму. Гігієністи пропонують такі норми сну.



Вік

(у роках)




Тривалість сну (в годинах)


ніч


день


6


11-12

(якщо не спить удень)




1,5-2

(протягом року)




7


11


1,5-2

(І-ше півріччя)




8-9


11-10.30


-


10


10.30-10


-

Зменшення тривалості сну в дітей 6-7 років призводить до порушень у центральній нервовій системі. Діти стають млявими, важко сприймають навчальний матеріал, а інколи навпаки, збуджуються, капризують. При збільшенні тривалості сну до рекомендованої норми ці негативні явища зникають.

Глибина сну залежить від умов, у яких дитина спить. Рекомендується вкладати її в один і той же час та дотримувати "ритуалу сну".

Якщо дитина погано засинає, батьки повинні з'ясувати причину та усунути її, заспокоїти дитину, запевнивши її, що вона обов'язково засне, якщо мовчки буде повторювати: "Я обов'язково засну". Або запропонувати старий спосіб - порахувати до 20, 50, 100. Якщо ж ці поради не допомагають, треба звернутися до педіатра.



4. Відпочинок у вихідний день

Він допоможе усунути 4 "дефіцити": руху, свіжого повітря, спілкування з природою та батьками. Зніме втому за тиждень.

Одноденний туристичний похід, прогулянка до лісу, річки, збирання грибів та ягід, сімейний похід на лижах - це найкраще, що можна порадити на вихідний. За несприятливих погодних умов добре відвідати музей, театр, зайнятися рукоділлям, почитати книгу.

5. Канікули

Їх радимо спланувати так, щоб вистачило часу на чотири справи:

активний відпочинок на свіжому повітрі;

допомога родині та участь у суспільно корисних справах;

читання книжок;

розваги.


Діти можуть підніматися вранці на 1-1,5 години пізніше, але лягати не пізніше 21.00.

Раціональне чергування навчальних занять та відпочинку, дотримання гігієнічних рекомендацій допоможе зберегти працездатність дитини та її здоров'я.


Поради батькам щодо зняття в дітей психологічного напруження
У “шкільному” житті першокласники стикаються з труднощами, невдачами, незаслуженими звинуваченнями, образами, допускають помилки, потрапляють у конфлікти.

Найбільш доцільними для зняття психологічного напруження учнів молодшого шкільного віку (як вважає В.І.Шахненко) є дихальна гімнастика, фізичні навантаження, домашній затишок, спілкування з четвероногим другом, живопис, художнє слово, театр, позитивні емоції, музика та спілкування з природою.

Батькам доцільно знати способи зняття психічного напруження в дітей.

1. Глибоке дихання

Зробити глибокий вдих, випинаючи живіт уперед до відчуття участі в цьому діафрагми. Видихнути трохи повільніше, до втягування живота всередину. При цьому дитина повинна уявляти, що вдихає цілющий кисень - здоров'я, спокій, а видихає повітря, непотрібне організмові, позбавляючись хворобливості та хвилювання.



2. Фізичні навантаження

Найкращим способом зняття нервового напруження є фізичні навантаження - фізична культура та фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, їй необхідно гратися на свіжому повітрі в рухливі ігри, спортивні ігри — футбол, волейбол, теніс.



3. Домашній затишок, спілкування з четвероногим другом. Дитина повинна знати, що коли їй дуже важко, її образили, треба йти додому. Домашній затишок, добре і лагідне слово рідних допоможуть їй. Учені вважають, що кішка та собака знімають стресовий стан, заспокоюють нервову систему.

4. Живопис

Живопис своїм розмаїттям кольорів, грою світла й тіні створює особливу музику картини. Так вважав французький художник Е.Делакруа. А російський вчений Ф.Шмідт писав, що колір сам по собі, незалежно від предмета, якому він властивий, справляє на глядача певний психофізіологічний вплив.



5. Художнє слово

Читання цікавої казки, оповідання сприяє зменшенню нервового напруження і заспокоює дитину.



6. Театр

Вважають, що він має магічну силу впливу на психіку. Якщо є така можливість, відвідайте з дитиною ляльковий театр, подивіться мультфільм.



7. Позитивні емоції

З давніх-давен відомо, що усмішка, жарт, гумор знімають психічне напруження. Ю.Нікулін писав: "Я твердо вірю: сміх зміцнює здоров'я і подовжує життя". Почитайте з дитиною гуморески, відвідайте цирк.



8. Музика

Людям здавна відомо про цілющі властивості музики. Російський невропатолог і психіатр В.М. Бехтєрев довів, що в дитячому віці нормальному, здоровому розвиткові організму сприяють ніжні колискові пісні, спокійна музика.



9. Спілкування з природою

Природа заспокоює нервову систему, робить людину добрішою. Отже, якщо в дитини поганий настрій - відпочиньте з нею серед природи.

(Матеріали для бесід дібрано за порадами В.І.Шахненка).

10. Гра

Гра – явище феноменальне, вона притаманна всім дітям без винятку. Особливу значущість гра має для першокласників, оскільки це діяльність, без якої дитина шести років нормально жити і розвиватись не може. У навчальному процесі через його регламентованість не завжди є можливість забезпечити необхідні для розгортання справжньої гри умови. Йдеться про ініціативу, добровільність, спонтанність, необмежене мовне спілкування. Тому батькам учнів першого класу доцільно подбати про те, щоб у вільний від шкільних занять час діти достатньо гралися. Чим більший вибір ігор, тим легше розкрити індивідуальні можливості й обдарування кожної дитини, створити оптимальні умови для її повноцінного розвитку.

Творчо, оригінально наслідуючи дорослих, поведінку уявних персонажів, їхнє ставлення до оточення, дитина засвоює моральні норми, на чуттєвому рівні прилучається до культури середовища, що її оточує. Другий фактор, яким зумовлюється виховний вплив творчих ігор, – реальні міжособистісні стосунки дітей у процесі гри. Вони мають величезне значення для подальшого розвитку особистості, засвоєння норм поведінки в дитячому середовищі.
Орієнтовна тематика бесід з учнями початкових класів
Вітчизна як мати, у світі –одна.

Школа-це твій дім, будь господарем у нім.

Бесіди про мову: «Плекай свою мову», «Співа,й моя мово».

Бесіда про довкілля «Краса довкілля».

Бесіди про працю: «Бджола мала, а й та працює», «Умій учитись, щоб уміти трудитись».

Правила поводження за столом.

Для чого людям потрібне мистецтво і як воно винокло.

Чесність, порядність.



Урок
Шкільний урок –частина життя дитини. Дитина вчиться працювати, аналізувати явища, вступає у відносини з людьми і колективом, утверджує своє «я».

Урок - це спілкування людини з іншою людиною, це-велика праця душі і серця. Учитель має демонструвати учням на уроці передусім найвищі зразки культури спілкування: повагу до людини як особистості, вміння слухати і чути, уважність і делікатність, зібраність і точність виконання необхідних дій, неухильне дотримання норм етикету, добросовісність, чесність, старанність, охайність.

Сучасний урок – це перш за все урок, на якому вчитель уміло використовує всі можливості для формування моральних основ розвитку особистості учня, забезпечення його активного розумового росту, глибокого і свідомого засвоєння ним знань.

Сучасний урок – це єдність навчання, виховання і розвитку. Він органічно пов’язаний із:



    • організацією роботи гуртків і секцій;

    • з проведенням конкурсів, олімпіад.

Загальною функцією уроку є формування і розвиток особистості

школяра на основі розвивального і виховую чого навчання.

Першочерговим завданням сучасного уроку має стати збереження духовно-морального здоров’я учасників педагогічного процесу. Щоб сприяти збереженню духовного і душевного здоров'я у взаєминах учнів, правила їхньої поведінки повинні мати духовно-моральний характер.
Загальні вимоги до уроку


  • озброювати учнів свідомими, глибокими і міцними знаннями;

  • формувати в учнів навички й уміння, що сприяють підготовці їх до життя;

  • підвищувати виховний ефект навчання на уроці, формувати в учнів у процесі навчання риси особистості;

  • здійснювати всебічний розвиток учнів, розвивати їхню особистість;

  • формувати в учнів самостійність, творчу активність, ініціативу, як стійкі якості особистості, уміння творчо вирішувати задачі, що зустрічаються в житті;

  • виробляти уміння самостійно учитися, здобувати і поглиблювати чи поповнювати знання, працювати з книгою, опанувати навичками й уміннями і творчо застосовувати їх на практиці;

  • формувати в учнів позитивні мотиви навчальної діяльності, пізнавальний інтерес, бажання учитися, потребу в розширенні і придбанні знань, позитивне відношення до навчання.



Вимоги до сучасного уроку
Загальнопедагогічні

1. Пріоритет особистості учня в організації освітнього процесу.

2. Врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.

3. Орієнтація та процес навчання за методикою співробітництва.

4. Орієнтація на особистісні досягнення учнів.

5. Тривимірне навчання.

6. Педагогічний такт і культура мови.

7. Створення емоційно-актуального фону уроку, ситуацій успіху.

8. Пізнавальна самостійність учнів.

9. Чітке визначення освітніх, виховних і розвивальних завдань уроку.


Дидактичні

1. Раціональне використання кожної хвилини уроку.

2. Раціональна єдність словесних, наукових і практичних методів навчання.

3. Використання активних методів навчання, мультимедійних систем.

4. Зв’язок з раніше вивченим, досвідом, набутим учнем.

5. Формування вмінь учнів самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці.

6. Індивідуалізація, диференціація та інтенсифікація навчального процесу.

7. Використання сценарних варіантів уроків, які забезпечуються різноманітними носіями інформації.

8. Заохочення прагнень учнів знаходити свій спосіб роботи з навчальним матеріалом.

9. Організоване закінчення уроку.


Психологічні

1. Врахування психологічних особливостей кожного учня.

2. Нормальний психологічний стан і стійкий настрій вчителя і учнів.

3. Розумна вимогливість і доброзичливість учителя до учнів.

4. Педагогічна етика і психологічний стан.
Гігієнічні

1.Температурний режим.

2. Норми освітлення.

3. Провітрювання.

4. Відповідність нормативам шкільних меблів.

5. Чергування видів навчальної роботи і різноманітність методів навчання.


Самоаналіз уроку


  1. Тип і вид уроку, зв’язок його з попередніми.

  2. Головні завданні уроку.

  3. Раціональність використання часу уроку.

  4. Раціональність структури уроку для реалізації головних завдань, досягнення мети.

  5. Методи навчання, використані для вивчення нового матеріалу.

  6. Засоби здійснення контакту з класом, з окремими учнями.

  7. Ефективність організації самостійної робои.

  8. Наявність елементів самоосвіти, самовиховання.

  9. Використання індивідуального і группового підходу до навчання.

  10. Організація контролю і самоконтролю за активністю знань.

  11. Забезпечення цілеспрямованості, «оптимальної розумової діяльності учнів».

  12. Запобігання розумовому перевантаженню учнів.

  13. Створення проблемно-пошукових ситуацій для глибшого засвоєння матеріалу, емоційного настрою учнів.

  14. Дотримання правил педагогічного такту, загальноприйнятої етики, норм стосунків учителя та учня.

  15. Елементи, етапи, форми, методи, які були найбільщ вдалими.

  16. Недоліки реалізації запланованого, їхні причини.

  17. Цікавість уроку для учнів.

  18. Подолання недоліків, необхідність та зміст допомоги.


Алгоритм підготовки вчителя до уроку


  1. Визначення цілей уроків у їх системі.

  2. Визначення змісту уроку, аналіз можливостей підручників (та інших джерел) для реалізації мети й завдань уроку відповідно до готовності дітей засвоювати навчальний матеріал.

  3. Вибір та поєднання методів і прийомів навчання.

  4. Вибір форм організації навчальної діяльності.

  5. Взаємозв’язок структурних компонентів уроку та його відносна завершеність.

  6. Передбачення способів зворотного зв’язку, контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів.

  7. Складання плану уроку, у якому необхідно чітко передбачити всі етапи уроку, основний фактичний матеріал, оцінювання, домашнє завдання.


Мета уроку
Орієнтовний перелік формулювань розвивальної мети уроку за напрямами розвитку дитини

З метою розвитку мислення:

* аналізувати навчальний матеріал;

* порівнювати;

* знаходити головне;

* встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;

* узагальнювати;

* доводити;

* діяти за аналогією.



З метою розвитку мовлення:

* збагачувати словниковий запас;

* посилювати комунікативні властивості мовлення ( експресивність,

виразність);

* оволодівати художніми образами, засобами виразності.

З метою розвитку сенсорної сфери:

* розвивати окомір;

* розвивати вміння орієнтуватися в просторі, часі;

* вдосконалювати вміння розрізняти кольори, форми, звуки.



З метою розвитку рухової системи:

* оволодівати моторикою дрібних м'язів;

* розвивати уміння керувати своїми руховими діями;

* вдосконалювати рухову спритність.



З метою розвитку самостійності у навчанні:

* формувати вміння працювати за зразком і вказівками вчителя,

таблицями;

* навчати працювати з коментуванням своїх дій;

* формувати вміння амостійно застосовувати правило;

* формувати пізнавальну самостійність;

* виховувати спостережливість, уважність;

* виробляти звичку до планування своїх дій;

* навчати самостійно контролювати проміжні й кінцеві результати роботи;

* формувати вміння запам’ятовувати, організовувати своє робоче місце,



берегти час.
Мета: формування ключових компетентностей
Вміння вчитися- самоорганізовуватися до навчальної діяльності у взаємодії

Загальнокультурної – дотримуватися норм мовленнєвої культури, зв'язно висловлюватися

Соціальної –проектувати стратегії своєї поведінки з урахуванням інтересів та потреб інших

Громадянської – бережливе ставлення до своїх товаришів, до самого себе

Предметних компетентностей – узагальнити знання учнів про людину як соціальну істоту, її унікальність та неповторність, удосконалювати уміння аналізувати власні вчинки, поглибити знання про дружбу, спонукати допомагати товаришам, розвивати уміння доводити свою думку, визначати позитивні та негативні риси людини, виховувати повагу до однокласників та бажання піклуватися про них.
Орієнтовний перелік формулювань виховних завдань уроку:


    • прищеплювати дітям почуття доброти;

    • пробуджувати в них співчуття до когось;

    • виховувати товариські взаємини;

    • заохочувати співробітництво дітей;

    • розвивати здатність відчувати стан іншої людини;

    • виховувати турботливість і уагу до своїх рідних;

    • виховувати витриманість;

    • виховувати почуття відповідальності;

    • виховувати шанобливе ставлення до народних традицій, всенародних свят;

    • виховувати здатність бачити красу в природі, предметах побуту, праці, людських взаєминах.


Основні типи уроків
До основних типів уроків належать:

    • урок вивчення нового навчального матеріалу;

    • урок формування і вдосконалення умінь та навичок;

    • урок закріплення і застосування знань, умінь та навичок;

    • урок узагальнення та систематизації знань;

    • урок контролю і корекції знань, умінь та навичок;

    • комбінований урок.


Структура уроку вивчення нового навчального матеріалу


  1. Організація класу.

  2. Актуалізація опорних знань.

  3. Мотивація навчальної діяльності.

  4. Повідомлення теми і мети уроку.

  5. Сприйняття й осмислення нового матеріалу.

  6. Узагальнення та систематизація знань.

  7. Підбиття підсумків навчальної діяльності.

  8. Повідомлення домашнього завдання.


Структура уроку зукріплення і застосування знань, умінь, та навичок

  1. Організація класу.

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. Актуалізація опорних знань.

  4. Мотивація навчальної діяльності.

  5. Повідомлення теми і мети уроку.

  6. Сприйняття й осмислення нового матеріалу.

  7. Первинне застосування набутих знань.

  8. Формування творчих умінь і навичок учнів.

  9. Підбиття підсумків навчальної діяльності.

  10. Повідомлення домашнього завдання.


Структура уроку контролю і корекції знань, умінь та навичок

  1. Організація класу.

  2. Актуалізація опорних знань.

  3. Повідомлення теми і мети уроку.

  4. Контроль, корекція й оцінювання знань, умінь та навичок учнів.

  5. Підбиття підсумків навчальної діяльності.

Вимоги до техніки проведення уроку




  1. Урок повинен бути емоційним, викликати інтерес до навчання і виховувати потребу в знаннях.

  2. Темп і ритм повинні бути оптимальними, дії вчителя й учнів – завершеними.

  3. Необхідний повний контакт у взаємодії вчителя й учнів на уроці, необхідно дотримуватися педагогічного такту і педагогічного оптимізму.

  4. Повинна домінувати атмосфера доброзичливості й активної творчої праці.

  5. Варто змінювати види діяльності учнів, оптимально сполучати різні методи й прийоми навчання відповідно до рівня працездатності учнів залежно від дня тижня, порядкового номера уроку, навчальної дисципліни, типу і виду уроку.

  6. Потрібно забезпечити дотримання єдиного орфографічного режиму.

  7. Учитель повинний забезпечити активне навчання кожного школяра.


Вимоги до формування в учнів навичок писемного мовлення
Проводити систематичну роботу з вивчення орфографії.

Розвивати практичні навички побудови синтаксичних конструкцій.

Формувати навички каліграфічного письма.

Стежити за охайністю записів учнів.

Давати зразки правильного письма на дошці, в зошитах, щоденниках тощо.

Виправляти правописні, граматичні та мовні помилки.

Вимагати,щоб учні уважно ставилися до оформлення письмових робіт, дотримувалися правил ведення учнівських зошитів з усіх предметів.

Читання
Показники темпу читання вголос


Клас

І семестр

ІІ семестр

1




20-30 сл./хв. цілими словами (окремі слова ускладненої структури – одиницями читання)

2

35 – 45 сл./хв.

50 – 60 сл./хв.

3

65 – 70 сл./хв

75 – 80 сл./хв

4

80 – 85 сл./хв

90 – 95 сл./хв


Показники темпу читання мовчки


Клас

І семестр

ІІ семестр

3

85 – 110 сл./хв

90 – 140 сл./хв

4

100 – 150 сл./хв

110 – 170 сл./хв



Обсяг текстів для аудіювання
1-й клас – до 1 хв – 80 – 100 слів;

2-й клас – 1-2 хв – 120 – 200 слів;

3-й клас – 2-3 хв – 220 – 300 слів;

4-й клас – 3-4 хв – 320 – 400 слів.

1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка