Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Відділ освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Катеринопільський Центр розвитку дитини «Сонечко» Катеринопільської селищної ради Коровіцька Олександра Анатоліївна



Сторінка1/4
Дата конвертації15.04.2016
Розмір0.5 Mb.
  1   2   3   4


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Відділ освіти Катеринопільської районної державної адміністрації

Катеринопільський Центр розвитку дитини «Сонечко»

Катеринопільської селищної ради

Коровіцька Олександра Анатоліївна


«Активізація пізнавальної діяльності дошкільників у логіко-математичному розвитку»


Матеріал схвалений засіданням педагогічної ради КЦРД «Сонечко»

(протокол №3 від 23.02.2012 року)
2012

Розділ виставки: Педагогіка розвитку особистості (моделі та науково-методичне забезпечення фізичного, інтелектуального, психічного та соціально-морального розвитку особистості дошкільника. Компетентнісно орієнтована освіта. Здоров’язберігаючі технології).
Автор:

Коровіцька О. А. – вихователь Катеринопільського Центру розвитку дитини „Сонечко” Катеринопільської селищної ради Черкаської області
У посібнику вихователь ділиться досвідом роботи з формування у дошкільнят логіко-математичної компетентності та створення для цього сприятливих умов.

Практичний матеріал допоможе педагогам у реалізації завдань з логіко-математичного розвитку. Це конспекти занять, дидактичні ігри, логіко-математичні задачі, вірші за допомогою яких у доступній ігровій формі слід ознайомлювати дитину з основами математики.

Рекомендовано для педагогів дошкільних закладів, батьків.

ЗМІСТ


  1. Передмова………………………………………………………………4

2. Активізація пізнавальної діяльності дошкільників у логіко-математичному розвитку через власну практичну діяльність (з досвіду роботи)……………………………………………………………………………6

3. Інтегративний підхід до логіко-математичного розвитку……………11

4. Гурткова робота…………………………………………………………16

5. Практичний матеріал для використання в роботі щодо формування у дошкільників логіко-математичної компетентності…………………………..21

5.1. Казкові задачі………………………………………………………………..21

5.2. Завдання на кмітливість…………………………………………………….22

5.3. Логіко-математичні ігри……………………………………………………25

5.4. Конспекти занять навчальної діяльності з пріоритетом логіко-математичного розвитку………………………………………………………..27

6. Використана література…………………………………………………52

Передмова

На планеті Земля є багато країн, держав і між ними є одна країна, яка густонаселена – це Країна Дитинства.

Дошкільний вік – це вік допитливості, це період життя дитини, коли в неї щодня виникає безліч запитань. А запитує – отже мислить, мислить логічно.

Основним завданням у роботі з дітьми дошкільного віку є забезпечення умов для розвитку і зростання активності кожного, ініціативної поведінки.

У традиційних програмах навчання і виховання дошкільників логічний компонент не представлено, залишається поза увагою.

Тому Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» націлює не стільки на засвоєння дитиною математичних знань, а на використання різноманітних елементарних логічних прийомів. При цьому логічний аспект виходить за межі математичного й охоплює весь життєвий досвід дитини у різних сферах її життєдіяльності «Природа», «Культура», «Люди», «Я Сам». Не випадково у Базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» завдання логіко-математичного розвитку не виділено окремо, а подано в кожній із сфер життєдіяльності.

Методи та прийоми, дидактичні засоби спрямовані на єдину мету – розвинути пізнавально-творчі здібності дошкільника. Тому основним завданням, які розв’язуються в процесі ознайомлення із галузями логіко-математичного розвитку є:



  • формування мотивацій навчання;

  • розвиток уваги, пам’яті варіативного мислення, уяви;

  • навчання вміння аргументувати власні висловлювання;

  • формування прийомів розумових дій (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення), а також загально навчальних умінь та навичок (уміння обдумувати власні дії, осмислено підходити до розв’язання поставлених завдань).

Роботу із логіко-математичного розвитку слід проводити із урахуванням індивідуальних особливостей дитини, з опорою на життєвий досвід, створюючи комфортне середовище для кожної дитини:

  • нові завдання подавати у вигляді відкриття;

  • з новими поняттями ознайомлювати у вигляді взаємозв’язку з предметами навколишньої дійсності;

  • учити дітей робити вибір та власний висновок;

  • збагачувати взаємозв’язок між усіма сферами розвитку.

Кожна дитина розвивається в міру своїх можливостей і основним завданням є забезпечення умов розвитку і зростання активності, поведінки при ознайомленні з новим світом.

Логіко-математична компетентність дошкільнят – це насамперед їхня здатність застосовувати на практиці набуті знання, вміння та навички лічби, порівняння, аналізу, розв’язання логічних завдань. І ефективним засобом її формування є моделювання проблемних життєвих ситуацій, у яких діти мають самостійно діяти.

Логіко-математичний розвиток – це важливий аспект підготовки дітей до школи.

Активізація пізнавальної діяльності дошкільників у логіко-математичному розвитку через власну практичну діяльність

(з досвіду роботи)

«Логіка» позначає розумну внутрішню побудову людиною судження, здатність доводити правильні та спростовувати неправильні міркування, добирати в ході висловлювання істинні судження, які приводять до істинних наслідків, уміння висловлюватись, спираючись на логічні операції.

Логічні уміння – необхідний засіб освоєння дошкільником навколишньої діяльності, засвоєння матеріалу в будь-якій галузі знань.

Формувати у дитини логічне мислення, вміння розмірковувати і самостійно приймати рішення, сприймати світ у цілісності його взаємозв’язків варто з раннього дитинства.

Логіко – розвиток – необхідна умова його загального інтелектуального розвитку та формування життєвої компетентності. У Базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі » логіко-математичні завдання не виділено окремо, а подані у змісті завдань кожної сфери життєдіяльності: «Природа», «Культура», «Я Сам». Такий підхід не означає применшення ролі цього напрямку особистісного розвитку дитини, а навпаки, сприяє формуванню цілісного світосприйняття.

Спостереження і дослідження показали, що дитина сприймає світ, як щось ціле, не виділяючи ні окремих речей, ні їхніх властивостей. Вона розмежовує події свого життя і прояви зовнішнього світу. Для того, щоб цей процес був успішним, ми маємо створити відповідне реальне розвивальне середовище. Тому своєчасно поданий розвивальний матеріал, що стимулює уяву, захоплює і вабить, дозволяє якнайповніше розкрити можливості кожної дитини. Крім того, важливо пропонувати дітям різноманітні форми пізнавальної діяльності: дослідження, експериментування, ігри.

Ознайомившись з Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку «Я У Світі», прийшла до висновку, що у дитини особливо збагачуються і розвиваються такі пізнавальні процеси: сприйняття, дослідження, мислення, пам’ять, наочно-образне мислення, креативність.

Тому логічне мислення можна поділити на:



  • основні типи геометричних фігур;

  • задачі на пошук закономірностей;

  • конструювання;

  • аналіз та доповнення готових малюнків.

Із власного досвіду можу сказати, що саме в процесі пізнання навколишньої дійсності розвивається активність дитини. Працювати з дітьми з логіко-математичного розвитку можна індивідуально, під час прогулянок, в невимушеній обстановці, в повсякденному житті.

Завдання дітям даю з урахуванням їх індивідуальних особливостей, з опорою на їхній життєвий досвід, створюючи ситуацію успіху для кожної з них. На заняттях з логіко-математичного розвитку використовую нестандартні задачі з елементами творчості логічного мислення, кмітливості, пов’язую з різними виконання робіт.

Намагаюся створити атмосферу взаєморозуміння, знаходити неординарні рішення, покладаючись на власний досвід, довіряючи як собі, так і дітям. Оцінюю зусилля, які діти докладають до рішень, до їх логічного мислення, творчості, навчаю бути впевненими в собі та власних діях.

На власному досвіді впевнилась, що велике значення при рішенні логічних задач є ілюстрація, яка може бути предметною і схематичною, графічний запис, що сприяє створити чітке уявлення ситуації, яка розглядається в задачі.

Щоб заняття були цікавими , діти не втомлювалися, будую заняття казкою, грою, заняття-подорожі, використовую різні методи і прийоми навчання, різні дидактичні ігри, задачі-ігри, головоломки, задачі на пошук, конструювання.

Використовуючи завдання з логіко-математичного розвитку, думаю, що особливу увагу треба приділяти розкриттю сюжету нестандартної вправи, домагатися щоб діти усвідомлювали кінцеву мету завдання; під час самостійного виконання дітьми завдання не слід обмежувати у виборі способів досягнення мети.

Відповідно до вимог Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» розроблено багато матеріалу з логіки. Цей матеріал спрямований на активізацію пізнавальної діяльності дітей, розвиток та корекцію сенсорних функцій, вміння орієнтуватися в просторі, формування уявлень про предмети і явища, зв’язки і закономірності у навколишньому світі.

Свою роботу з логіко-математичного розвитку спрямовую на вирішення таких завдань:



  • навчити дітей логічно мислити;

  • робити правильні висновки, доводити розпочату роботу до кінця;

  • використовувати різні прийоми вирішення завдання;

  • легко і швидко використовувати набуті знання у різних життєвих ситуаціях.

Повсякденно займаючись з дітьми, помітила, що мислення дитини не спонтанний процес, а процес опанування дитиною системи знань у спілкуванні з вихователем й у постійному вправленні своїх розумових здібностей.

Планування і підбір програмових занять з логіко-математичного розвитку поєдную із розвивальними іграми, формуючи математичні уявлення спираючись на сучасні дослідження з проблемами індивідуально-диференційованого підходу. Діти навчаються логічно мислити поступово, самостійно узгоджувати дії з мисленням, вмінням; поглиблюють та зміцнюють знання та здібності з математики.

А скільки потрібно фантазії, щоб уявити ситуацію, описану в умові поставленої перед дитиною задачі?

Як навчитися розв’язувати задачі, логічно мислити? Та не буде ніяких труднощів, якщо вчасно розвивати наочно-образне мислення, бо воно є основою логічного мислення і допомагає засвоювати узагальненні поняття, пізнавати все нове і нове.



Інтегративний підхід до логіко-математичного розвитку

Ідея інтеграції змісту дошкільної освіти за сферами життєдіяльності дитини зумовлена концептуальними положеннями Базового компонента дошкільної освіти в Україні. Розглянемо реалізацію інтегрованого підходу, взявши до прикладу логіко-математичний аспект Базової програми розвитку дитини дошкільного віку „Я у Світі”. Логіко-математичні завдання в ній не виділені окремо, а подані всередині кожної життєдіяльності: „Природа”, „Культура”, „Люди”, „Я Сам”. Такий підхід не означає применшення ролі даного напряму особистісного розвитку дошкільника, а задля збереження систематизації змісту дошкільної освіти.

Таким чином, педагог дошкільного закладу має брати до уваги логіко-математиний розвиток не тільки на так званих „профільних” заняттях, а й у повсякденному житті дитини та різних сферах її життєдіяльності. Проте, як показує практика, принцип інтеграції більшою мірою реалізовується на колективних заняттях, на які, до речі, припадає приблизно 1/12 частина перебування дітей у садку. Практикам відомі структура та особливості побудови інтегрованих занять – методику їх проведення детально висвітлено в методичній літературі. Однак, поєднуючи різні змістовні лінії, вихователі не завжди належним чином дбають про органічне поєднання елементів знань з різних галузей.

Ставлячи за мету виховання компетентної особистості, педагоги мають вийти на ширший життєвий простір, активніше застосовувати інтегрований підхід у процесі життєдіяльності дітей. А звичну та зрозумілу для багатьох поколінь вихователів таку форму роботи з дітьми, як „заняття”, замінити на зайнятість дитини протягом дня з наданням пріоритету спілкуванню, обговоренню, спостереженню, дослідницькій та пошуковій діяльності. Погодьтеся значно важливіше, щоб сучасний дошкільник зміг застосувати свої логічні та математичні знання й уміння, засвоюючи основні закони буття (зміну дня і ночі або циклічність пір року), порівнюючи, упорядковуючи та з’ясовуючи причини й наслідки.

У реальному житті в дитини є безліч можливостей досліджувати, експерементувати, моделювати свої дії. Відчути радість дослідника та першовідкривача для малюка набагато важливіше, аніж сприймати інформацію дорослого.

Природне середовище, з яким взаємодіє дитина, сприяє пізнанню навколишнього світу, отриманню елементарного, але цілісного уявлення про світ. Так, під час спілкування з природою збагачуються враження малюка про різноманітні явища та стани природи; він дізнається , що кожна пора року складається з місяців, місяць – з тижнів, тиждень – з днів, день – з доби, доба – з годин, години – з хвилин, хвилини – з секунд; має можливість порівнювати та класифікувати об’єкти природи за якісними ознаками та кількістю; робить спроби вимірювати відстань, довжину, масу, сипкі та рідкі природні речовини. У свою чергу, довкілля благодатно впливатиме на розвиток особистості дитини, якщо дорослий надаватиме їй можливість обстежувати, порівнювати, класифікувати, встановлювати зв’язки і взаємозалежності, досліджувати, експерементувати у звичайних ситуаціях реального життя. За даними вчених у природи, життєвих та побутових ситуаціях діти засвоюють 75% знань із різноманітних сфер життєдіяльності.

Звичайна купа піску на ігровому майданчику може бути не тільки найкращим матеріалом для ігрової діяльності, а й слугувати проведенню елементарних дослідів, бути засобом засвоєння логіко-математичних понять. Будуючи башти з піску, малюки можуть порівняти чи впорядкувати їх за величиною чи формою, розрізняючи поняття „високий – низький”, „великий – малий”. Дошкільнята можуть перевозити пісок іграшковими вантажними машинами різної величини, легко й наочно засвоюючи при цьому поняття „багато – мало”, „важкий – легкий”, здійснювати серіацію від найбільшого до найменшого чи навпаки. Дитяча жменя піску може бути умовною міркою для вимірювання як піску, так і інших сипких речовин, адже саме жменя та пригорща були найдавнішими народними мірками місткості. Тож можна запропонувати малюкові насипати жменею чи пригорщею пісок у пластикові стаканчики різної величини та форми, щоб виміряти їхню місткість.

Взявши шість однакових стаканчиків, з яких три порожні, а три – із водою, можна поставити перед дітьми пошукове завдання: „Що треба зробити, щоб порожні стакани чергувалися з повними?”. Причому, при виконанні завдання можна брати в руки тільки один стакан (для старших дошкільнят).

(Відповідь: треба взяти другий стакан і пересипати пісок у п’ятий, а потім поставити його на своє місце).

Варто проводити завдання з вологим та сухим піском: закріпити властивості сухого і волого піску (важкий – легкий, ліпиться – розсипається). Можна запропонувати дітям виліпити з вологого піску посуд для персонажів казки „Лисичка та Журавель” чи казки „Три ведмеді”, можна порівняти цей посуд за різними математичними параметрами, уточнити поняття „глибокий”, „мілкий”, „малий”, „більший”, „найбільший”; полічити, побудувати ряд від найбільшого до найменшого, розподілити цей посуд між казковими персонажами чи ляльками, розмістити на імпровізованих поличках (для глибокого, мілкого; великого, малого посуду) тощо.

Така діяльність дає великі можливості для пізнання навколишнього середовища, адже основа інтелектуального розвитку – сенсорне виховання.

Вологий пісок є чудовою дошкою для написання цифр або літер; створення малюнків, зображення різних геометричних фігур. Їх можна порівнювати між собою, лічити або вимірювати умовною міркою.

Дошкільнята можуть малювати не тільки фарбами чи олівцями на папері, а й звичайною паличкою по вологому піску чи снігові. „Малюнок дитячий – це мова дитяча, щира і самостійна”, - писала С.Русова. Тож варто запропонувати вихованцям намалювати намисто, в якому чергувалися великі та маленькі намистинки, чи вказати їх кількість (5,7,10 намистин) з метою вправляння у кількісній та порядковій лічбі.

Щоб математика не стала для малюка наукою „за сімома замками”, слід якнайбільше використовувати можливості ігрової діяльності. Наприклад, традиційна і найбільш поширена серед дітей гра „Сім’я” : тато їде на роботу на машині, будує гараж для машини, веде дитину до школи; мама робить покупки в магазині, де діти обладнали торгівельну зону, класифікували товар (овочі, фрукти, кондитерські вироби тощо), розбили множину на підмножини, визначили ціни, оперуючи цифрами, використали умовні мірки: купує ліки в аптеці; годує, лікує, вкладає спати.

Під час такої діяльності діти виконують безліч різних математичних та логічних операцій: лічать предмети та об’єкти, порівнюють їх за величиною та формою, групують, класифікують, оперують з множинами, будують прості умовиводи, а в процесі спілкування доводять одні факти чи спростовують інші.

Будь-яка пора року дає можливості для прояву дітьми різних форм активності на ділянці дошкільного закладу. Важливо, щоб дитина розуміла: математичні поняття описують реальний світ, а не існують самі по собі. А стереотипи ставлення до математики, як до шкільного уроку, слід долати, виводячи дітей на широкий життєвий простір, і даючи їм можливість пізнати радість відкриття та пізнання навколишнього світу в різні пори року.

Спостерігаючи взимку за синичками, які прилітають на майданчик, у спеціально обладнану для них „їдальню”, дітвора може порівнювати годівнички за величиною чи формою, визначати забарвлення пташок, лічити їх, складати елементарні арифметичні задачі. Коли дитина милується першою весняною квіткою, вдихає її чудові пахощі, вона не тільки отримує естетичну насолоду, а й може полічити кількість пелюсток, засвоїти кольори та відтінки, порівняти величину, висоту рослин тощо. Влітку розширюються можливості для екскурсій та цільових прогулянок, на яких можна вимірювати й порівнювати ширину доріжок, спостерігати за транспортом, групуючи його, проводити елементарні досліди з піском чи водою. Восени, милуючись різноманітною гамою кольорів осіннього вбрання та спостерігаючи за листопадом, дошкільнята можуть зробити букети з осіннього листя, сортуючи його за кольором, формою.

Отже, розумна система дає можливість мобілізувати знання в певній ситуації та використати їх у практичній діяльності. К.Д. Ушинський писав „Тільки система дає нам реальну владу над нашими знаннями. Голова, наповнена уривчастими безладними знаннями, схожа на комору, в якій таке безладдя, що і сам господар нічого не знайде”.




Гурткова робота

ПРОГРАМА

математичного гуртка

«Піфагорики»

Мета: метою програми математичного гуртка «Піфагорики» для обдарованих дітей є розвиток розумових здібностей дітей середнього дошкільного віку, їх логічного мислення, вміння порівнювати та аналізувати, спостерігати, робити висновки та узагальнювати. Вчити вести пошук самостійно, висувати припущення про причини та наслідки тієї чи іншої дії, передбачати рішення на етапі аналізу (завдання). Розвивати уяву дітей в іграх моделюючого характеру. Будувати найпростіші висловлювання за допомогою зв’язок «і», «чи», «якщо», «то».

Пояснювальна записка

Програма для обдарованих дітей побудована за розділами основної навчальної програми «Малятко», доповнюючи її зміст логічними, розвивальними, нестандартними завданнями.

Логіко-математичні завдання та уміння безпосередньо пов’язані зі сферами життєдіяльності: «Природа», «Люди», «Я сам», тому важливі не стільки логіко-математичні уміння дошкільника самі по собі, скільки його здатність використовувати їх у різних життєвих ситуаціях, розсудливо поводитися, проявляти високу пізнавальну активність, кмітливість, гнучкість мислення, самостійність суджень. Отже, використовувати свої логіко-математичні уміння не лише в умовах дитячого садка, а й поза ним, поводитися компетентно, відповідно до своїх вікових можливостей, індивідуального життєвого досвіду, вимог життя.

Заняття проводяться 1 раз на тиждень в другу половину дня, тривалість заняття 20 хвилин.


Програма



Завдання

Години




1.

Математична казка Альфа Прейсена «Козенятко, яке вийшло рахувати до10».

1

2.

Ліворуч, праворуч. Предмет, фігура. Лічба предметів. Гра «День-ніч», «Дивись! Думай! Відповідай!», «Перетвори фігури на предмети».

1

3.

Попереду, позаду, над, під, поруч, між, всередині. Лічба предметів. Логічні вправи. Ігрові вправи: «Хто більше?», «Не помились!», «Розфарбуй малюнок», «Круті віражі».

1

4.

Зверху, внизу, посередині, всередині – розміщення предметів у просторі. Логічні вправи. Ігрові вправи: «Відгадай, хто де?», «Будь спостережливим!», «Круті віражі».

1

5.

Раніше, пізніше. Лічба предметів. Підготовка до письма. Штрихування та розмальовування предметів. Логічні вправи. Ігри: «Хитрі запитання»,»Пофантазуй! Перетвори кожен круг на героя казки «Колобок», «Круті віражі».

2

6.

Співвідношення швидше, повільніше. Скільки? Логічні вправи. Штрихування та розмальовування предметів. Ігрові вправи: «Хитрі запитання», «Плутанина», «Круті віражі».

2

7.

Співвідношення важкий-легкий, важче-легше. Логічні вправи. Підготовка до письма. Ігрові вправи: «Хитрі запитання», «Вчись бути спостережливим!», «Поміркуй і домалюй»

2

8.

Властивості предметів (великий, малий; більший, менший). Порівняння предметів, відношення між предметами. Пряма і звернена лічба. Підготовка до письма. Ігрові вправи: «Хитрі запитання», «Підкажи (вживай слова: важкий-легкий, важчий-легший, великий-малий, більший-менший).

2

9.

Властивості предметів. Розрізнення людей за віком (діти, дорослі; малий, старий; молодший, старший). Лічба предметів. Розміщення точки в клітинках зошита. Ігрові вправи: «Вчись міркувати», «Хитрі запитання», «Подорож точки-мандрівниці».

2

10.

Розміщення предметів за розмірами – довгий, короткий. Відношення між предметами (довший, коротший; однакові за довжиною). Лічба предметів. Вертикальні та горизонтальні лінії. Підготовка до письма. «Подорож точки».Ігрові вправи: «Хто зайвий?», «Вчись спостерігати», «Допоможіть казковим героям знайти чарівні палички», «Крапка-чарівниця навчає».

3

11.

Розміщення предметів за розмірами – високий, низький. Відношення між предметами (вищий, нижчий, однакові за висотою). Лінії. Вертикальні, горизонтальні та похилі. Логічні ігрові вправи: «Поміркуй», «Оживи фігуру» (з геометричних фігур скласти живу істоту).

2

12.

Властивості предметів (широкий, вузький, ширший, вужчий; тонкий, товстий, тонший, товщий; однакові, різні). Підготовка до письма. Логічні вправи: «Подорож точки», «Поміркуй! Де хто живе?», «Знайомся!», «Крапка-мандрівниця навчає».

2

13.

Сусідні числа. Кількісна та порядкова лічба. «Живий ряд». Прості задачі на додавання та віднімання. Лінії ламані, хвилясті. «Подорож точки». Логічні ігри-вправи: «Хитрі запитання», «На що це похоже», «Крапка навчає».

2

14.

Більше, менше, порівну, не порівну. Лінії замкнені і незамкнені. Логічні вправи та задачі.

2

15.

Кількісна та порядкова лічба (перший... останній, один за одним). Сусідні числа. Логічні вправи: «Схованки», «Порівняйко».

2

16.

Співвідношення числа та відповідної групи предметів. Твердження. «Цікава геометрія» (пряма, відрізок, промінь). Логічні вправи та задачі.

2

17.

Вимірювання відрізків. Одиниця вимірювання довжини. Сантиметр. Задачі з логічним навантаженням. «Подорож точки» (круг, овал).

2

18.

Порівняння чисел і предметів. Тиждень. Дні тижня. Задачі з логічним навантаженням.

2

19.

Побудова відрізків заданої довжини. Порівняння відрізків. Логічні вправи та задачі. Ігрова права «На що це похоже?»

2

20.

Задачі з логічним навантаженням. Знайдіть розбіжності. «Пильне око». Ігрова вправа «Чарівна мозаїка».

2


Показники засвоєння змісту


  1. Вміти проводити різні операції з цифрами: знаходити порядковий номер, знаходити суміжні цифри. Вставляти пропущені, вилучати зайві.

  2. Вміти орієнтуватися в просторі, в приміщенні, на аркуші паперу.

  3. Виконувати словесні диктанти на аркуші паперу.

  4. Мати знання про геометричні фігури, величину предметів, орієнтування в часі.

  5. Розрізняти лінії: прямі, ламані, хвилясті, замкнені, незамкнені, горизонтальні та вертикальні.

  6. Вміти порівнювати, узагальнювати, класифікувати, зіставляти, робити висновки, власні припущення.

Практичний матеріал для використання в роботі щодо формування у дошкільників логіко-математичної компетентності

5.1. Казкові задачі

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка