Міністерство охорони здоров'я україни вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова кафедра дитячих інфекційних хвороб



Скачати 240.7 Kb.
Дата конвертації11.04.2016
Розмір240.7 Kb.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. М.І. ПИРОГОВА

КАФЕДРА ДИТЯЧИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ


ДИСЦИПЛІНА

— «ПЕДІАТРІЯ, ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЇ»

МОДУЛЬ 2

— ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ



МЕТОДИЧНА РЕКОМЕНДАЦІЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 6 КУРСУ

(спеціальність 7.110104 – «педіатрія»
ТЕМА: "Диференційна діагностика інфекційних захворювань із синдромом ГСЛТ та дифтерійного крупу у дітей. Невідкладна допомога" (6 годин).

РОЗРОБНИКИ МЕТОДИЧНOЇ РЕКОМЕНДАЦІЇ: к.мед.н., доцент Станіславчук Л.М.
Затверджено на методичній нараді кафедри Протокол № 1 від 28.08.2012
Вінниця ВНМУ 2012

Змістовий модуль 9.

Диференційна діагностика найбільш поширених дитячих респіраторних інфекцій та ГРВІ у дітей.

Невідкладна допомога при основних невідкладних станах.

Тема№49.

Диференційна діагностика інфекційних захворювань із синдромом ГСЛТ та дифтерійного крупу у дітей. Невідкладна допомога. (6 годин).
1.Актуальність теми Круп (від шотландського croup – каркати) – стенозуючий ларингіт чи ларинготрахеобронхіт як синдром інфекційного захворювання, який проявляється сиплим голосом, гавкаючим кашлем та стенотичним диханням . Круп дифтерійної етіології – справжній круп, круп при інших інфекційних захворюваннях – несправжній круп. Несправжній круп частіше спостерігається при ГРВІ. Круп може виникнути при всіх ГРВІ, але частіше при парагрипі, грипі, аденовірусній інфекції, респіраторно-синцитіальній вірусній інфекції (5,9). В останні роки спостерігається зростання кількості випадків крупу у дітей(4,7). Показник летальності коливається від 0,4% до 1,7% при компенсованому крупі і від 3% до 33% при некомпенсованому (2,3,6,7).Частішими стали випадки рецидивуючого перебігу крупу (до8-15%), який деякі автори розглядають як стан передастми (1,4). Ось чому проблема крупу є однією з найбільш актуальних в педіатрії.
2. Мета (загальна): на підставі вивчення етіології, епідеміології, патогенезу, клініки, навчитися діагностувати круп у дітей різних вікових груп, проводити диференційну діагностику між справжнім та несправжнім крупом, а також із захворюваннями, що супроводжуються явищами стенозу гортані, освоїти основні принципи терапії і профілактики, надавати невідкладну допомогу.

3.Конкретні цілі:

  • визначати клінічні симптоми крупу, проводити диференціальну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз

  • планувати обстеження хворої дитини та інтерпретувати отримані результати

  • ставити діагноз і надавати невідкладну допомогу, визначати тактику ведення хворого в залежності від етіології крупу, демонструвати вміння ведення медичної документації хворих дітей, проводити профілактичні заходи в осередку інфекції

4.Вихідний рівень знань-умінь. Уміти:

1. За стандартними методиками, використовуючи попередні дані анамнезу хворого, дані огляду хворого, знання про людину, її органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення виділити та зафіксувати провідний клінічний симптом (або синдром).

(Шифр уміння - 1.ПФ.Д.01.ПР.Р.01.01-51)



2. Шляхом співставлення зі стандартами, використовуючи попередні дані анамнезу та огляду хворого, на основі провідного клінічного симптому синдрому, використовуючи знання про людину, її органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення поставити найбільш вірогідний або синдромний діагноз захворювання.

(Шифр уміння – 1.ПФ.Д.01.ПР.Р.02.01-275)



3. На підставі найбільш вірогідного або синдромного діагнозу, за стандартними схемами, використовуючи знання про анатомо-фізіологічні особливості дітей та підлітків, їх органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення призначити лабораторне та/або інструментальне обстеження хворого.

(Шифр уміння – 1.ПФ.Д.01.ПР.Р.03.01-275)



4. Використовуючи найбільш вірогідний або синдромний діагноз захворювання, дані лабораторного та інструментального обстеження хворого, знання про анатомо-фізіологічні особливості дітей та підлітків, їх органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення, за певним алгоритмом, здійснити диференціальну діагностику захворювань.

(Шифр уміння – 1.ПФ.Д.01.ПР.Р.04.01-275)



5. Використовуючи найбільш вірогідний або синдромний діагноз захворювання, дані лабораторного та інструментального обстеження хворого, висновки диференціальної діагностики знання про анатомо-фізіологічні особливості дітей та підлітків, їх органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення та логічного аналізу поставити попередній клінічний діагноз.

(Шифр уміння – 1.ПФ.Д.01.ПР.Р.05.01-275)



6. В лікувальній установі, або в дома у хворого на підставі попереднього клінічного діагнозу, використовуючи знання про анатомо-фізіологічні особливості дітей та підлітків, їх органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення, за існуючими алгоритмами та стандартними схемами визначити принципи лікування захворювання.

(Шифр уміння – 3.ПФ.С.04.ПР.Р.11.01-275)



7. На підставі попереднього клінічного діагнозу, використовуючи знання про анатомо-фізіологічні особливості дітей та підлітків, їх органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення, за існуючими алгоритмами та стандартними схемами визначити необхідний режим відвідування дитячого колективу, фізичних навантажень та відпочинку при лікуванні захворювання.

(Шифр уміння – 3.ПФ.С.05.ПР.Р.12.01-275)



8. На підставі попереднього клінічного діагнозу, використовуючи знання про анатомо-фізіологічні особливості дітей та підлітків, їх органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення, за існуючими алгоритмами та стандартними схемами визначити необхідний характер вигодовування та дієту при лікуванні захворювання.
(Шифр уміння – 3.ПФ.С.06.ПР.Р.13.01-275)

9. На підставі попереднього клінічного діагнозу, використовуючи знання про анатомо-фізіологічні особливості дітей та підлітків, їх органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення та за допомогою стандартних схем:

- визначити тактику обстеження та первинної профілактики здорових дітей

(Шифр уміння – 3.ПФ.С.07.ПР.О.14);

- визначити тактику обстеження та вторинної профілактики хворих, що підлягають диспансерному нагляду

(Шифр уміння – 3.ПФ.С.07.ПР.О.15);

- розрахувати та призначити необхідні продукти харчування дітям першого року життя.

(Шифр уміння – 3.ПФ.С.07.ПР.О.16).


5. Зміст навчання.

5.1. Перелік теоретичних питань:

1.Клініко-лабораторна характеристика та варіанти перебігу крупу в залежності від етіології та ступеня важкості.

2. Диференційна діагностика між справжнім та несправжнім крупом, а також із захворюваннями, що супроводжуються явищами стенозу

гортані(бактеріальним трахеїтом, епіглотитом, аспірацією стороннього тіла, заглотковим абсцесом ).

3.Ускладнення крупу.

4. Тактика ведення хворих в залежності від етіології та ступеня важкості крупу.

5.Надання невідкладної допомоги в залежності від ступеня важкості крупу.

6. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції.

7. Профілактика синдрому крупу.
5.2 Джерела навчальної інформації.

Основна література:

1. Михайлова А. М., Трішкова Л. О., Крамарєв С. О., Кочеткова О. М. Інфекційні хвороби у дітей // К.: Здоров’я. – 2000. – 418 с. “Інфекційні хвороби в дітей”: підручник за ред. проф. С.О.Крамарьова, проф. О.Б.Надраги. – Київ.: ВСВ “Медицина”, - 2010-392 с..

2.Інфекційні хвороби в дітей / за ред. Крамарьова С.О., Надраги О. Б. - Київ.: ВСВ ″Медицина″, 2010-392 с.

3. Наказ МОЗ України від 07.11.2009 №814 “Клінічний протокол діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом А(H1N1 Каліфорнія).


4.Наказ МОЗ України від 09.07.2004№354 “Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей”.

5. Наказ МОЗ України від 31.08.2004 №437 “Про затвердження клінічних Протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і дошпитальному етапах”

6. Nelson textbook 18th Edition by Robert M. Kliegman, MD, Richard E. Behrman, MD, Hal B. Jenson, MD and Bonita F. Stanton, MD. Видавництво: SAUNDERS. 2007. – 3200 р.
Додаткова література
1. Волосовец А.П., Юлиш Е.И. Рациональная антибиотикотерапия респираторных заболеваний у детей - Донецк:Регина, 2005.-389с.

2. Волосовець О.П., Кривопустов С.П., Нагорна Н.В., співав. Завдання з біоетики та медичної деонтології для педіатрів-Донецьк: Донбас, 2004. - 84 с.

3. Волосовець О.П., Нагорна Н.В., Кривопустов С.П., Острополець С.С., Бордюгова О.В. Діагностика та лікування невідкладних станів у дітей. Навчальний посібник для студентів ВМНЗ IV рівня акредитації, лікарів-інтернів, лікарів-курсантів післядипломної освіти. – Донецьк: Донецький державний медичний університет ім. М.Горького., 2007. – 112 с.

4. Москаленко В.Ф., Волосовець О.П., Яворівський О.П., Булах І.Є., Остапик Л.І., Палієнко І.А., Мруга М.Р. (ред.) Крок 2. Загальна лікарська підготовка. Частина 2. Педіатрія, акушерство та гінекологія, гігієна. -Київ: Nova Knyha Publ.,2005.-404с.

5. Накази МОЗ України «Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні», «Про удосконалення організації медичної допомоги дітям підліткового віку», та по протоколах за спеціальностями “дитячі інфекційні хвороби, «педіатрія» та ін. МОЗ України. – Київ, 2005 р. – 414 с.

6. Невідкладні стани в педіатрії: Навч. посіб. / За редакцією проф. О.П.Волосовця та Ю.В.Марушка - Х.: Прапор. - 2008. – 200 с.

7. Оказание стационарной помощи детям. Карманный справочник. Оригинальное издание: Pocket book of Hospital care for children. Geneva, WHO, 2005. – Всемирная Организация Здравоохранения, 2006, 378 с.

8. Педиатрия. Под ред. Дж.Грефа. М.: Практика, 1997. - 911 с.

9. Петрушина А.Д. и др. Неотложные состояния у детей. – М.: «Медицинская книга», 2002. – 176 с.

10. Пєший М.М. Невідкладна допомога в педіатричній практиці / Навчальний посібник для студентів і лікарів-інтернів вищих мед.навч.закладів ІІІ-IV рівнів акредитаціі. – Полтава, 2001. – 245 с.

11. Пособие ИВБДВ (Интегрированное Ведение Болезней Детского Возраста), Всемирная Организация Здравоохранения, Департамент Здоровья и Развития, Ребенка и Подростка (САН), 2000, 202 с.

12. Синдромная диагностика в педиатрии: справочник /Под ред. акад. РАМН А.А.Баранова – М.: Медицина, 1997. – 320 с.

13. Fisher, Randall G.; Boyce, Thomas G. Moffet’s Pediatric Infections Diseases: A Problem Approach, 4th Edition. – 2005.-1054 p.

14. Krugman’s infections diseases of children 11th edition. – 2003.- 820 p.

15. . Учайкин В.Ф., Нисевич Н.И., Шамшева О.В. « Инфекционные болезни и вакцинопрофилактика у детей.» Учебник для ВУЗов / М.:ГЭОТАР, Медиа, 2007.—688 с.

16. Інфекційні хвороби у дітей / за ред. С.О.Крамарєва.- К. “Моріон”, 2003. – 480 с.

17. Инфекционные болезни у детей / под ред. В.Н.Тимченко, Л.В. Быстряковой.

– СПб.: СпецЛит, 2001. – 560 с.

18. Богадельников И. В. Дифференциальный диагноз инфекционных заболеваний у детей: Руководство для врачей и студентов. – 3 изд., испр. и дополн. – Донецк, 2013. – 712 с.

19. Инфекционные болезни у детей / под ред. В.В.Ивановой, - М.: МИА, 2002.- 923 с.

20. Педіатрія/ за ред. Тяжкої О.В. – Вінниця: „Нова Книга”, 3 вид., 2009. – 1136 с.

21. Справочник по инфекционным болезням у детей / Под общей редакцией проф. И.В. Богадельникова, проф. А.В. Кубышкина, и доц. КуадДия. Издание 8-е, дополненное и переработанное. − Симферополь: ИТ «АРИАЛ», 2012. − 304 с.

22. Principes and practice of pediatric infections diseases / Edited by Saran S. Long,

Larry K. Pickering, Charles G. Prober , 1997.- 1821 р.


5.3. Інформаційний пакет за темою.

КЛАСИФІКАЦІЯ СИНДРОМУ КРУПУ


ЗА СТУПЕНЕМ СТЕНОЗУ ГОРТАНІ
КРИТЕРІЇ ДІАГНОСТИКИ

І ступінь (компенсація)

  • ознак дихальної недостатності немає;

  • рО2 та рСО2 в нормі

ІІ ступінь (субкомпенсація)

  • ознаки дихальної недостатності;

  • рО2 на нижній, а рСО2 на верхній межі нормі

ІІІ ступінь (декомпенсація)

  • виразні ознаки дихальної недостатності при поверхневому частому диханні, акроціаноз, явища серцево-судинної недостатності;

  • зниження рО2 до 50 і збільшення рСО2 до 70 мм.рт.ст.

ІV ступінь (асфіксія)

  • акроціаноз, парадоксальний пульс, порушення ритму дихання, холодний липкий піт;

  • зниження рО2 нижче 50 підвищення рСО2 вище 70 мм.рт.ст.

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ ДІАГНОЗ СПРАВЖНЬОГО І НЕСПРАВЖНЬОГО КРУПУ


ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ
СПРАВЖНІЙ КРУП
НЕСПРАВЖНІЙ КРУП
Початок захворювання

Поступовий

Раптовий, частіше вночі, основні симптоми з’являються одночасно

Симптоми інтоксикації

Як правило, помірні

Можуть бути виражені

Наявність фібринозної плівки на мигдаликах

Часто

Не характерно


Катаральні прояви

Як правило, відсутні

Характерні
Афонія

Характерна

Не характерна

Ларингоскопія

Наявність фібринозних плівок

Набряк і звуження переважно в підскладковому просторові
Лабораторна діагностика

Лейкоцитоз, нейтрофільоз, підвищення ШОЕ, токсигенні штами коринебактерій дифтерії

Частіше лейкопенія, лімфоцитоз, виявлення вірусних антигенів імуно-флюоресцентним методом

Епідеміологічний анамнез

Контакт з хворим на дифтерію, відсутність профілактичних щеплень проти дифтерії

Контакт з хворим на ГРВІ

Ефект від патогенетичної терапії

Протидифтерійна сироватка

Неспецифічна протизапальна терапія

Надання невідкладної допомоги при синдромі крупу.

Терапія компенсованого крупу

Загальні принципи:

  • Заспокоїти дитину

  • Доступ свіжого прохолодного вологого повітря

  • Активна оральна регідратація

  • Вільний режим годування, гіпоалергенна дієта

  • Відмовитись від суб’єктивно неприємних процедур (гарячі ножні ванни, гірчичники)

  • Утриматись від застосування компресів, бальзамів для шкіри, спреїв для горла

  • По можливості обмежити кількість ін’єкцій

  • Відмовитись від профілактичної антибіотикотерапії

Покази до призначення глюкокортикоїдів(ГК) при компенсованому крупі:

  • Епізоди обструкції дихальних шляхів в анамнезі чи у найближчих родичів

  • Аномалії дихальних шляхів

  • Вік менше 6 місяців

Введення ГК:

  • Дексаметазон п/о 0,15-0,3 мг/кг або в/м, в/в 0,3-0,6 мг/кг (одноразово) або

  • Інгаляційні ГК через НЕБУЛАЙЗЕР (флютіказон 0,5 мг)


Терапія субкомпенсованого крупу


  • Загальні принципи див. терапія компенсованого крупу

Введення ГК:

  • Дексаметазон п/о 0,15-0,3 мг/кг або в/м, в/в 0,3-0,6 мг/кг (разова доза) або

  • Інгаляційні ГК через НЕБУЛАЙЗЕР (флютіказон 0,5 мг)

  • При значному покращенні (відсутність стенотичного дихання в спокої) від повторного введення ГК можна утриматись.

  • При частковому покращенні: повторне введення ГК п/о (через 12 год), інгаляційно чи в/м,в/в (через 6 год)

  • При відсутності ефекту від першого введення ГК призначити інгіляцію через небулайзер 0,1% розчину адреналіну 0,5 мл/кг, але не більше 5 мл на інгаляцію та ГК. Направити хворого у відділення інтенсивної терапії


Терапія декомпенсованого крупу

Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії

100% зволожений О2 через маску з швидкістю 4 л/хв

  • Інгаляція через небулайзер 0,1% розчину адреналіну. ГК: дексаметазон в/в 0,6 мг/кг, інгаляційні ГК через НЕБУЛАЙЗЕР (флютіказон 0,5 мг)

  • При відсутності ефекту - назотрахеальна інтубація


Круп.Терапія при асфіксії

  • Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії

  • 100% зволожений О2 через маску з швидкістю 4 л/хв

  • Інгаляція через небулайзер 0,1% розчину адреналіну (0,5 мл/кг, але не більше 5 мл на інгаляцію).

  • Термінова назотрахеальна інтубація



5.4. Орієнтовна основа дії.



Об’єкт дослідження

Послідовність дій при роботі з об’єктом дослідження

1.

Хвора дитина

1. Зібрати діагностичну інформацію:

а) скарги на момент госпіталізації та на момент курації;

б) анамнез захворювання;

в) епідеміологічний анамнез;

г) анамнез життя.

2. Оглянути дитину, згідно методики обстеження.

3. Обгрунтувати та сформулювати попередній діагноз.

4. Написати план обстеження та лікування хворого.



2.

Історія хвороби

Ознайомитися:

а) з титульним листом (вік, район мешкання, соціальний статус батьків, діагноз при направленні, госпіталізації та клінічний діагноз);

б) зі скаргами на момент госпіталізації до клініки та на момент курації;

в) з анамнезом захворювання;

г) з епідеміологічним анамнезом;

д) з анамнезом життя;

е) з даними об’єктивного статусу дитини при госпіталізації.


3.

Данні лабораторного дослідження

1. Ознайомитися з результатами лабораторних досліджень.

2. Виявити в них патологічні зміни та зробити висновки.



4.

Лист лікувальних призначень

1. Ознайомитися з препаратами, які призначені хворому.

2. Оцінити необхідність призначення препаратів з точки зору патоморфологічних змін в організмі та механізму дії медикаментів.



5.

Кураційний лист

1. Ознайомитися зі щоденниками нагляду за хворим.

2. Оцінити динаміку основних патологічних симптомів.



6.

Хвора дитина

Історія хвороби



На підставі аналізу отриманих даних визначити заключний діагноз та обсяг протиепідемічних заходів.


6. 6.1 ПИТАННЯ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ. ТЕМA: "Диференційна діагностика інфекційних захворювань із синдромом ГСЛТ та дифтерійного крупу у дітей. Невідкладна допомога"

1. Провідною ланкою в патогенезі несправжнього крупу є:

А. набряк слизової оболонки гортані і трахеї

Б. рефлекторний спазм м’язів гортані

В. гіперсекреція слизу

Г. інтоксикація



2. Що характерно для несправжнього крупу:

А. афонія



Б. стенотичне дихання

В. гнусавий голос



Г. Всі відповіді правильні


3. Вірус парагрипу найчастіше уражає слизові оболоноки:

А. Гортані

Б. Носа

В. Бронхів

Г. Бронхіол


4. Синдром крупу найчастіше виникає:

А. Вночі

Б. Вдень

В. Ввечері

Г. Вранці


5. Де повинно проводитись лікування дитини з компенсованим крупом:

А. В домашніх умовах

Б. Денний стаціонар поліклініки

В. Боксове відділення, оснащене інгаляційною апаратурою

Г. Відділення інтенсивної терапії та реанімації


6. Який синдром є характерним для парагрипу:

А. Синдром крупу

Б. Синдром менінгізму

В. Синдром нейротоксикозу

Г. Всі відповіді правильні



7. В якому віці круп спостерігається найчастіше:

А. У дітей 1-3 років

Б. У дітей першого року життя

В. У дітей 5-7 років

Г. У дітей старше 7 років


8. Яке порушення дихання характерне для субкомпенсованого крупу:

А. змішана інспіраторно-експіраторна задишка

Б. експіраторна задишка

В. інспіраторна задишка

Г. апное


9. Вкажіть разову дозу дексаметазона для парентерального введення при субкомпенсованому крупі:

А. 0,05 мг/кг

Б. 0,15 мг/кг

В. 0,6 мг/кг

Г. 2 мг/кг


10. При відсутності ефекту від консервативної терапії декомпенсованого

несправжнього крупу проводять:

А. трахеотомію

Б. інтубацію трахеї пластиковими трубками

В. плазмаферез

11.Який синдром може спостерігатись при грипі:

А. нейротоксикоз

Б. круп

В. геморагічний

Г. абдомінальний

Д. всі перераховані синдроми
12.Яке порушення дихання характерне для компенсованого крупу:

А. інспіраторно-експіраторна задишка

Б. експіраторна задишка

В. інспіраторна задишка

Г. апное
13 При субкомпенсованому крупі обов’язковим є введення:

А. тавегілу

Б. но-шпи

В. еуфіліну

Г. анальгіну



Д. дексаметазону
14.Показання для госпіталізації при несправжньому крупі:

А. компенсована форма

Б. субкомпенсована форма

В. декомпенсована форма



Г. всі форми крупу
15.Для декомпенсованого крупу нехарактерним є:

А. сиплий голос

Б. «гавкаючий» кашіль

В. задишка інспіраторно-експіраторна



Г. відсутність ознак дихальної недостатності

16. Синдром крупу може спостерігатись при:

А.грипі

Б. парагрипі

В. аденовірусній інфекції

Г. респіраторно-синцитіальній інфекції

Д. мікоплазменій інфекції

Ж. всі відповіді правильні
17. Крупозне запалення при дифтерії розвивається на слизовій оболонці:

А. Бронхів

Б. Трахеї

В. Гортані



Г. Всі відповіді правильні

18. Розташування нальотів при локалізованій формі дифтерії гортані:

А. Ротоглотка

Б. Гортань

В.Трахея

Г. Бронхи

Д. Всі відповіді правильні

19. Розташування нальотів при поширеній А формі дифтерії гортані:

А. Ротоглотка, гортань

Б. Носоглотка, гортань



В. Гортань, трахея

Г. Гортань, трахея, бронхи

20. Розташування нальотів при поширеній В формі дифтерії гортані:

А. Ротоглотка, гортань

Б. Носоглотка, гортань

В. Гортань, трахея



Г. Гортань, трахея, бронхи
21. Яка рентгенологічна картина характерна для вірусного крупу:

А. Симптом “великого пальця “



Б. Симптом “шпиля”

В. Розширення тіні м’яких тканин між хребтом і просвітом дихальних шляхів

Г. Кошлата трахея
22. Яка рентгенологічна картина характерна для епіглотиту:

А. Симптом “великого пальця “

Б. Симптом “шпиля”

В. Розширення тіні м’яких тканин між хребтом і просвітом дихальних шляхів

Г. Кошлата трахея


23. Яка рентгенологічна картина характерна для бактеріального трахеїту:

А. Симптом “великого пальця “

Б. Симптом “шпиля”

В. Розширення тіні м’яких тканин між хребтом і просвітом дихальних шляхів



Г. Кошлата трахея
24. Яка рентгенологічна картина характерна для заглоткового абсцесу:

А. Симптом “великого пальця “

Б. Симптом “шпиля”

В. Розширення тіні м’яких тканин між хребтом і просвітом дихальних шляхів

Г. Кошлата трахея


25. Симптом “великого пальця“ вказує на:

А. Набряк і зміщення назад надгортанника

Б. Звуження підскладкового простору гортані

В. Розширення тіні м’яких тканин між хребтом і просвітом дихальних шляхів
26. Симптом “шпиля” вказує на:

А. Набряк і зміщення назад надгортанника



Б. Звуження підскладкового простору гортані

В. Розширення тіні м’яких тканин між хребтом і просвітом дихальних шляхів


27.При дифтерійному крупі обов’язковим є введення:

А.Глюкокортикоїдів

Б. ПДС

В. Антибіотиків



Г. Всі відповіді правильні
28.Де повинно проводитись лікування дитини з дифтерійним крупом?

А. В домашніх умовах

Б. Денний стаціонар поліклініки

В. Боксове відділення, оснащене інгаляційною апаратурою



Г. Відділення інтенсивної терапії
29.Етіологія епіглотиту:

A. Нaemophilus influenzaе b

Б. Streptococcus A

В. S. aureus

Г. Streptococcus pneumonia

Д. Klebsiella

Ж. Candida

З. Pseudomonas spp

Е. Всі відповіді правильні
30. На відміну від вірусного крупу для епіглотиту характерно:

А. Слюнотеча

Б. Біль в горлі

В. Біль при ковтанні

Г. Лихоманка, інтоксикація

Д. Поза “триножника”

Ж. Всі відповіді правильні
31. При підозрі на епіглотит використовувати для огляду ротоглотки шпатель можна в умовах:

А. Поліклініки

Б. Стаціонару

В. Операційної під загальною анестезією

Г. В домашніх умовах

Д. Всі відповіді правильні
32. Прогресування симптомів епіглотиту супроводжується розвитком:

А. Дихальної недостатності

Б. Ціанозу

В. Шоку


Г. Всі відповіді правильні
33. Етіологія бактеріального трахеїту:

A. S. aureus

Б. Нaemophilus influenzaе b

В. Streptococcus

Г. Всі відповіді правильні
34. Лікування бактеріального трахеїту починають з:

А. Антибіотиків пеніцилінового ряду

Б. Напівсинтетичних пеніцилінів

В. Аміноглікозидів

Г. Цефалоспоринів ІІІ покоління

Д.Фторхінолонів



Ж. Напівсинтетичних пеніцилінів + Цефалоспоринів ІІІ покоління
35. Для діагностики бактеріального трахеїту найбільш інформативним є:

А.Клінічні симптоми

Б. Рентгенографія шиї

В.Трахеобронхоскопія

Г. Лабораторні дані


36. Для бактеріального трахеїту характерним є:

А. Лейкоцитоз

Б. Звуження підскладкового простору при прямій рентгенографії шиї

В. “Кошлатість” слизової дихальних шляхів при боковій рентгенографії шиї

Г. При трахеобронхоскопії – густий секрет, псевдомембрани, набряк підскладкового простору

Д. Всі відповіді правильні
37. При лікуванні епіглотиту парентерально призначають:

А. Цефтріаксон

Б. Цефотаксим

В.Ампіцилін/сульбактам



Д. Всі відповіді правильні
38. Диференціальний діагноз крупу потрібно проводити з:

А. Ларингомаляцією

Б. Трахеомаляцією

В. Діафрагмою гортані



Г. Всі відповіді правильні
39. Диференціальний діагноз крупу потрібно проводити з:

А. Бактеріальним трахеїтом

Б. Епіглотитом

В. Аспірацією стороннього тіла

Г. Заглотковим абсцесом

Д. Всі відповіді правильні
40. Диференціальний діагноз крупу потрібно проводити з:

А. Ангіоневротичним набряком

Б. Папіломатозом гортані

В. Одностороннім парезом голосової складки

Г. Судинними кільцями

Д. Всі відповіді правильні

6.2 ЗАДАЧІ.ТЕМA: "Диференційна діагностика інфекційних захворювань із синдромом ГСЛТ та дифтерійного крупу у дітей. Невідкладна допомога"



Задача №1
Дитина 1 рік 2 міс., щеплена, хворіє 2 день. Захворювання почалось з підвіщення температури до 37,5°С, сухого кашлю, слизових виділень з носа. На 2 день хвороби кашель став грубим, ”гавкаючим”, з’явилась осиплість голосу та стенотичне дихання. При госпіталізації стан середньої важкості, t- 38°С, дитина капризна. Шкіра чиста, тілесного кольору. Зів гіперемійований, кашель ”гавкаючий”. Задишка інспираторна, постійна, з втягуванням fossa jugularis, regio epigastrica та міжребрових проміжків.Тони серця ритмічні, звучні. При аускультації легень –стенотичне дихання, провідні хрипи. Живіт м’який, кал, сечовиділення в нормі.


  1. Сформулюйте попередній діагноз.

  2. Який із вірусів є найбільш імовірним збудником захворювання у даного хворого?

  3. Який лабораторний метод є експрес-методом для підтвердження етіології даного захворювання?

  4. Препарати якої групи першочергово потрібно призначити хворому?


Задача №2

Дитина 8 міс. захворіла гостро. Захворювання почалось з підвищення t до 37,40 С, „гавкаючого” кашлю, осиплості голосу. На 3-й день хвороби з’явилась задишка, афонія. Із анамнезу відомо, що дитина щеплена з порушенням календаря (має лише одне введення АКДП - вакцини).У матері дитини гострий тонзиліт.

При госпіталізації стан дитини важкий: неспокійна, акроціаноз, дихання шумне, в спокої спостерігається втягування всіх податливих ділянок грудної клітки, роздування крил носу, ЧД 66 на хв., ЧСС до 180 на хв., випадіння пульсу на вдиху.


  1. Поставте клінічний діагноз.

  2. Напишіть методи лабораторної діагностики для уточнення етіології захворювання

3. Напишіть план лікування

4. В чому полягає специфічна профілактика даного захворювання?



Задача №3

Дитина 2-х рокiв,відвідує дитячий садок,щеплена,захворіла гостро. Вранці підвищилась t до 380 С, з’явився сухий кашіль. Вночі стан погіршився: кашель став грубим, ”гавкаючим”, з’явилась осиплість голосу. Пiд час плачу вiдмiчається западiння над- i пiдключичних ямок та iнспiраторна задишка, якi в спокої у дитини зникають. Подібне захворювання дитина перенесла у 18міс.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2.Де повинно проводитись лікування дитини?

3.З якими захворюваннями потрібно проводити диференціальний діагноз?

4.Вкажіть препарати вибору для надання невідкладної допомоги


Задача№4

Дитина 6 років захворіла гостро з підвищення t до 38С, болю в горлі. Стан значно погіршився протягом кількох годин: t 39,80 С, дитина млява відмовляється від їжі та пиття. Шкіра бліда, різкий біль в горлі, підвищена салівація, голос приглушений, нечастий кашель, помірна інспіраторна задишки, яка в горизонтальному положенні швидко наростає.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2.Де повинно проводитись лікування дитини і які особливості транспортування?

3. Яких правил потрібно дотримуватись, оглядаючи ротоглотку шпателем при даному захворюванні?

4.Вкажіть препарати вибору при призначенні етіотропної терапії.





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка