Міністерство охорони здоров'я україни вінницьки національний медичний університет ім. М.І. Пирогова кафедра дитячих інфекційних хвороб



Скачати 264.29 Kb.
Дата конвертації24.04.2016
Розмір264.29 Kb.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. М.І. ПИРОГОВА

КАФЕДРА ДИТЯЧИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

ДИСЦИПЛІНА

— ПЕДІАТРІЯ

МОДУЛЬ - 3

ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ


М Е Т О Д И Ч Н А В К А З І В К А

ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3 КУРСУ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

ЩОДО АУДИТОРНО

РОБОТИ

ПО ТЕМІ: „КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕПІДЕМІЧНОГО ПАРОТИТУ, ІНФЕКЦІЙНОГО МОНОНУКЛЕОЗУ, ДИФТЕРІЇ. ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА.

Затверджено на методичній нараді кафедри

Протокол № 43 від.30.08.2012.

Вінниця ВНМУ 2012

1. Тема: “Клінічна характеристика епідемічного паротиту, інфекційного мононуклеозу, дифтерії. Диференційна діагностика, лікування та профілактика”.

2. Кількість годин: 2.

Мета заняття:  

Навчити студентів на основі даних анамнеза та об"єктивного дослідження хворого розпізнавати типову форму інфекційного мононуклеозу, епідемічного паротиту та дифтерії, навчити діагностики, диференційному діагнозу та лікуванню захворюваннь.



Студент повинен знати (по інфекційному мононуклеозу):

1. Сучасний стан питання про етіологію захворювання

2. Епідеміологію інфекційного мононуклеозу (джерело інфекції, шляхи передачі, вікова сприятливість, імунітет)

3. Патогенез

4. Основні клінічні симптоми хвороби

5. Класифікацію інфекційного мононуклеозу

6. Показники тяжкості

7. Методи лабораторної діагностики (гематологічні, серологічні)

8. Принципи лікування та профілактики

Студент повинен вміти:

1. Зібрати анамнез захворювання і оцінити епідеміологічні дані

2. Оглянути хворого і виявити основні симптоми, які типові для інфекційного

мононуклеозу

3. Представити дані анамнеза і об"єктивного догляду в історії хвороби і обгрунтувати

попередній діагноз

5. Призначити лабораторні методи діагностики і провести їх аналіз

6. Призначити лікуванння в залежності від тяжкості інфекції, віку хворого і його

преморбідного стану

7. Провести протиепідемічні заходи у вогнищі



Питання для самопідготовки.

А. По базовим знанням.

1. Назвіть клінічні симптоми лакунарної, фолікулярної ангіни

2. Назвіть клінічні ознаки лімфогранульоматоза

3. Яка симптоматика шийних лімфоденітів

4. Клініка інфекційного мононуклеоза у дорослих

Б. По темі заняття

1. Назвіть джерело інфекції і їх епідеміологічну значимість

2. Чим пояснити різноманіття клінічних прояв інфекційного мононуклеозу у дітей

3. Перелікуйте основі клінічні симптоми хвороби у дітей

4. Вкажіть особливості температурної реакції при інфекційному мононуклеозі у дітей

5. Дайте характеристику ураження лімфатичної системи

6. Опишіть характер ураження зіву і носоглотки при інфекційному мононуклеозі у дітей

7. Назвіть клінічні ознаки ураження печінки

8. Які показники тяжкості інфекційного мононуклеоза

9. Назвіть гематологічні показники діагностики інфекційного мононуклеозу

10.Назвіть захворювання, з якими необхідно проводити дифдіагноз

11.Які основні принципи лікування інфекційного мононуклеозу, а також показники призначення антибактеріальних та гормональних препаратів


ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ПО ТЕМІ "ІНФЕКЦІЙНИЙ МОНОНУКЛЕОЗ"

1. Які симптоми не типові при ураженні носоглотки у хворих на інфекційний монуклеоз?

А. Рясні виділення із носу Г. Збільшення носоглоточних мигдаликів

Б. Сукровичні виділення Д. Дихання напіввідкритим ротом

В. Храпяще дихання Е. Плівки на нсовій перегородці

2. До якої групи мікроорганізмів відноситься збудник інфекційного мононуклеозу?

А. Бактерії В. Грибки

Б. Віруси Г. Рікетсії

3. Назвіть основні серологічні реакції для діагностики інфекційного мононуклеозу?

А. Реакція Пауль-Буннеля-Давідсона

Б. Реакція Томчика

В. Реакція аглютинації ерітроцитів коня на стіклі

Г. Гемолізіновий тест

Д. Реакція аглютинації ерітроцитів коня

4. З якими захворюваннями необхідно провести диференціальний діагноз?

А. ГРВІ Є. Токсична дифтерія зіву

Б. Парагрип І. Пневмонія

В. Лейкоз К. Аденовірусна інфекція

Г. Лімфлгранулематоз Л. Лімфаденіт

Д.Туберкульозний лімфаденіт М. Ангина

5. Антибактеріальні препарати при інфекційному мононуклеозі не потрібні при:

А. При підвищеній температурі більше 6-8 днів

Б. Тяжкій ангіні із значним збільшенням лімфитачних вузлів

В. Появі симптомів пневмонії

Г. Появі симптомів менінгіта

Д. Типовому перебігу хвороби

6. У оглянутого Вами хворого Ви запідозріли інфекційний мононуклеоз (на основі яких симптомів), які дослідження треба провести?

А. Підвищення температури Ж. Збільшення печінки і селезінки

Б. Ангина З. Водянистий жовтий стілець

В. Сльозотеча І. Одутле обличчя

Г. Ураження носоглотки К. Аналіз крові

Д. Збільшення лімфовузлів Л. Білірубін крові

Є. Сухі хрипи в легенях М. Серологічні дослідження (реакція Томчика)

7. Назвіть препарати для лікування інфекційного мононуклеоза:

А. Вітаміни Г. Біопрепарати

Б. Антибіотики Д. Сироватки

В. Жарознижуючі Є. Кортикостероіди

8. Які зміни в крові не типові для інфекційного мононуклеоза?

А. Лейкопенія Г. Прискорене ШОЕ

Б. Лейкоцитоз Д. Моноцитоз

В. Лімфопенія


Еталони відповіді на тести по темі "Інфекційний мононуклеоз"

Відповіді:

1. А, Б, Е; 2. Б; 3. А, В, Г, Д; 4. А, В, Г, Є, К, Л, М; 5. Д; 6. А, Б, Г, Д, Ж, І, К, М;

7. А, Б, В, Є; 8. А, В.

ЗАДАЧА 1

Дитина 8 років захворіла 3 дні назад с підвищення температури, млявості, храпящого дихання. При огляді: лице одутле, голос здавлений, дихання через ніс затруднено, в зіві гіперемія, мигдалики і дужки одутлі, передньо-задньошийні піднебінні лімфатичні вузли збільшені. Пальпуються також збільшені пахвинні лімфовузли, печінка виступає на 1,5 см нижче реберної дуги, селезінка у края підребір"я. В наступні дні гарячка утримувалась, залишались збільшеними групи лімфовузлів шиї, печінка збільшилась до 4 см, селезінка - до 1,5 см. В крові лейкоцитів - 15,8х109/л, лімфоцитів – 53%, моноцитів - 8%, атипових мононуклеарів –12%, плазматичних клітин –3%.

1. Ваш попередній діагноз?

2. Які дослідження треба провести?

3. Укажіть ведучі синдроми хвороби

4. Заключний діагноз

Еталон відповіді на задачу 1

1. Лейкоз, лімфогранулематоз, ГРВІ, інфекційний мононуклеоз.

2.Клінічний аналіз рові, дослідження слизу із носоглотки на віруси ГРВІ, визначити віруснейтралізуючі антитела до вірусів групи ГРВІ в парних сиворотках, дослідження крові в реакції Пауля-Буннеля.

3.Гарячка, поліаденіт, назофарінгіт, гепатоспленомегалія.

4.Інфекційний мононуклеоз, типова середньотяжка форма.
ЗАДАЧА 2

Дитина 5 років захворіла 4 доби тому з появи слизового виділення із носу, підвищення температури до 380, затрудненого носового дихання, болі в горлі. Об"єктивно: температура 38, 50, лице пастозне, дихання напіввідкритим ротом, підщелепні, передньо- і задньошийні лімфатичні вузли збільшені, при пальпації щільні, множинні, пальпуються збільшенні пахвинні, пахові лімфовузли, слизова оболонка зіву гіперемірована, набрякла, мигдалики гіпертрофовані II-IIIст. В легенях і серці без особливостей, живіт м"який, печінка збільшена до 3 см, селезінка до 1, 5см.

1. Оцінити клінічні прояви хвороби.

2. Ваш попередній діагноз

3. Які дослідження треба зробити для уточнення діагнозу?

4. Чи можливо встановити діагноз на основі клінічних симптомів?

5. З якими захворюваннями необхідно провести диференційний діагноз?

6. Які профілактичні заходи треба провести у вогнищі інфекції?

Еталони відповіді на задачу 2

1.Гарячка, лімфаденопатія, гепатоспленомегалія, ангіна, катар верхніх дихальних шляхів.

2.Інфекційний мононуклеоз.

3.Клінічний аналіз крові, серологічне дослідження (ІФА, ЛПР)

4.Так.

5.ГРВІ (аденовірусна), вірусний гепатит (безжовтушна форма), лімфагранульоматоз, лейкоз.



6.Не проводяться.

ЗАДАЧА 3


В лікарню на 6 день хвороби поступила дитина 6 років з діагнозом інфекційний мононуклеоз.

1. На сонові яких симптомів лікар встановив цей діагноз?

2. Який метод лабораторної діагностики треба провести для підтвердження діагнозу в перший день

перебування в лікарні?

Еталон відповіді на задачу 3

1.А.Гарячка на протязі 5 днів.

Б.Затруднення дихання, дихання напіввідкритим ротом.

В. Збільшення усіх груп лімфовузлів

Г. Лакунарна ангіна.

Д. Збільшення печінки та селезінкпи

2.Аналіз крові.
Студент повинен знати (по дифтерії):

1. Етіологію та епідеміологію сучасної дифтерії.

2. Патогенез. Механізм утворення дифтерійної плівки, дію дифтерійного токсину - місцеву та загальну.

3. Класифікацію клінічних форм дифтерії.

4. Клінічні симптоми локалізованої дифтерії ротоглотки.

5. Диференційну діагностику локалізованих форм дифтерії зіва з ангинами (лакунарною, фолікулярною, виразково-некротичною, інфекційним мононуклеозом).



Студент повинен уміти.

1. Зібрати анамнез хвороби.

2. Зібрати епідеміологічний анамнез.

3. Оцінити профілактичні щеплення, їх своєчасність та повноту згідно календаря щеплень.

4. Оглянути хворого, виявити характерні клінічні симптоми локалізованих форм дифтерії.

5. Скласти кураційний лист з формуліровкою діагнозу, його обгрунтуванням згідно класифікації

6. Призначити лабораторні методи обстеження хворому на дифтерію.

8. Взяти мазок із зіва і носа на ВL.


ОРІЄНТОВНА КАРТА-ІНСТРУКЦІЯ до практичного навика

"взяття мазка на дифтерійне носійство"



№п/п

Зоходи роботи

Засоби

Обгрунтування

Критерії контр.

1

Посадити хворого на стілець обличчям до світла

Стілець, джерело світла

Для правильного огляду та забору матеріалу

Візуально

2.

В праву руку взяти,

стерильний тампон

у положенні писального пера


Пробірка, стерильний тампон

Для правильного забору матеріалу

Візуально

3.

В ліву руку взяти

шпатель у положенні писального пера



Шпатель

Для фіксації язика під час забору матеріалу

Візуально

4.

Попросити хворого

широко відкрити рота






Для проведення маніпуляції



5.

Шпателем фіксувати язик, не доводячи шпатель до кореня язика для дослідження, не доторкаючись слизової оболонки язика та щок

Шпатель

Щоб не викликати блювотний рефлекс, та зібрати матеріал

Відсутність блювотного рефл.

6.

Заводим тампон у порожнину рота у напрямку до поверхні мигдаликів

Стерильний тампон

Саме там знаходиться матеріал для дослідження

Відсутність блювотного рефл.

7.

Обертальними рухами тампона зняти з поверхні мигдаликів слиз, а при наявності плівок-по кордону здорової та ушкодженої тканини

Стерильний тампон, шпатель

Для більш ретельного забора матеріалу

Наявність на

тампоні матеріалу



8.

Вийняти тампон, помістити його в стерильну пробірку

Пробірка

Для запобігання забруднення матеріалу



*Дослідження проводиться натощак, або не раніше ніж через дві години після їжі та полоскання. Пробірка з тампоном повинна бути доставлена у лабораторію на протязі не більш ніж 2 години з моменту забору матеріалу.

Тестовий контроль по темі “Дифтерія”

1. До якої групи відноситься збудник дифтерії:

А. Нейсерії Г. Лістерії

Б. Корінебактерії Д. Ієрсінії

В. Рикетсії

2.У розвитку носительства токсигенних дифтерійних паличок відіграє роль:

А.Відсутність профілактичних щеплень проти дифтерії

Б. Контакт з хворим на дифтерію

В.Наявність хронічної патології рото- та носоглотки

Г.Високий рівень дифтерійного антитоксину в крові

3. У "щеплених" дифтерія найчастіше перебігає у клінічних формах:

А. Токсична дифтерія ротоглотки

Б. Комбіновані форми

В.Локалізована дифтерія ротоглотки

Г. Дифтерія дихальних шляхів

4. Крупозне фібринозне запалення розвивається на слизовій оболонці:

А. Бронхів Г. Трахеї

Б. М’якого піднебіння Д. Гортані

В. Мигдаликів Є. Піднебінних дужок

5. Слизова оболонка дихальних шляхів вислана:

А.Багатошаровим плоским епітелієм

Б.Одношаровим циліндричним епітелієм

В.Кубічним епітелієм

Г.Одношаровим плоским епітелієм

6. В патогенезі дії токсину при дифтерії ротоглотки характерно:

А.Всмоктування токсину по лімфатичним шляхам

Б. Набряк слизових оболонок ротоглотки

В. Набряк регіонарних лімфовузлів

Г. Набряк підслизової оболонки

Д. Швидке виведення токсину з сечею

Є. Всмоктування токсину в кров

7. Ведучою ланкою в патогенезі дифтерії є:

А. Бактеріемія Г. Порушення гомеостазу

Б. Токсемія Д. Всі відповіді вірні

В. Сенсибілізація

8. При локалізованому крупі нальоти утворюються в:

А. Бронхах Г. Ротоглотці

Б. Гортані Д. Всі відповіді вірні

В. Трахеї

9. Назвіть властивості дифтерійного збудника:

А. Грамнегативна паличка

Б. Виділяє ендотоксин

В. Грампозитивна паличка

Г. Виділяє екзотоксин

Д. Нестійка в навколишньому середовищі

10. Джерело інфекції при дифтерії:

А. Хвора на дифтерію людина

Б. Хворі на дифтерію тварини

В. Хворий ангиною

Г. Носій токсигенної дифтерійної палички

11.Сприйнятливість до захворювання на дифтерію залежить:

А. Від віку дитини

Б. Від рівня дифтерійного антитоксину в крові

В. Від пори року

Г. Від наявності хронічної патології носоглотки

12.Дифтерітичне фібринозне запалення розвивається на слизовій оболонці:

А. Мигдаликів Г. М’якого піднебіння

Б. Гортані Д. Піднебінних дужок

В. Трахеї Є. Бронхів

13. При поширеному крупі А нальоти утворюються в:

А. Бронхах В. Трахеі

Б. Гортані Г. Ротоглотці

14. В патогенезі дифтерії ротоглотки основна дія належить:

А. Бактеріемії

В. Сенсибілізації організму

Б. Токсемії

15. Для ураження міокарду при дифтерії характерно:

А. Вогнищева інфільтрація

Б. Паренхіматозне переродження м’язевих волокон

В. Міоліз кардіоміоцитів

Г. Глибчатий распад кардіоміоцитів

Д. Правильної відповіді немає

16. Вираженої інтоксикації при дифтерії гортані не буває внаслідок:

А. Високого рівня дифтерійного антитоксину в крові

Б. Недостатньоміцного зв’язку фібринозної плівки с підлежачою тканиною

В. Швидкого виведення токсину з сечею

Г. Великої кількості слизу у проміжку між плівкою та підлеглими тканинами
Еталони відповідей тестового контролю по темі "Дифтерія"

1. Б; 2. Б, В, Г; 3. В; 4. А, Г, Д; 5. Б; 6. А, Б, В, Г, Є; 7. Б; 8. Б; 9. В, Г; 10. А, Г; 11. Б;

12. А, Г, Д; 13. Б, В; 14. Б; 15. А, Б, В, Г; 16. Б, Г.
ЗАДАЧА 1

У дитини 3 років, яка госпіталізована у ЛОР-відділення з діагнозом лакунарна ангіна, на другий день при огляді виявлена неяскрава гіперемія слизової оболонки мигдаликів та піднебінних дужок, набрякливість мигдаликів, нальоти сірувато-білого кольору на обох мигдаликах з гладкою поверхнею, виступаючі над слизовою оболонкою, які не знімаються ватним тампоном. Температура 38,2 С0. Збільшені передньошийні лімфовузли, малоболючі. Щеплення проти дифтерії: 3 міс. - I АКДП, 4, 5міс. - II АКДП, 6 міс. - III АКДП.

1. Поставте діагноз.

2. Обгрунтуйте діагноз: а) б) в) г)

3. Оцініть щеплення.

4. Призначте обстеження: а) б) в)

5. Призначте специфічне лікування.

Еталон відповіді на задачу 1

1. Дифтерія ротоглотки локалізована плівчаста

2. а) неяскрава гіперемія

б) набряклість мигдаликів

в) характеристика нальотів (сірувато-білого кольору, їх розташування на мигдаликах,

виступають над поверхнею, не знімаються)

г) збільшення лімфовузлів

3. Відсутня вікова перша ревакцинація

4. а) пряма мікроскопія мазков з ротоглотки


б) бактеріологічне дослідження слизу з ротоглотки та носу на дифтерійні збудники на протязі

3-х днів


в) визначення титру антитоксину в крові

5. Необхыдно вводити протидифтерійну сироватку по методу Безредько.


ЗАДАЧА 2

У хворого лакунарною ангіною вдома при дослідженні виділена токсигенна дифтерійна паличка з ротоглотки

1) Сформулюйте діагноз.

2) Визначте тактику лікаря-педіатра відносно хворого та контактних:

а); б); в); г); д)

Еталон відповіді на задачу 2

1. Дифтерія ротоглоки локалізована, плівчаста форма.

2. а) термінове повідомлення в санепідемстанцію

б) госпіталізація хворого в інфекційний стаціонар, огляд контактних на протязі 10 днів

в) бактеріологічне дослідження контактних - мазки з ротоглотки і носу на дифтерійні збудники

г) аналіз у контактних профілактичних щеплень і вибіркове проведення по епідемічним

показанням щеплень у вогнищі.

ЗАДАЧА 3

У дитини, яка була в контакті з хворим дифтерією, встановлено при огляді "лакунарна ангина" з нальотом, який покриває всю поверхню мигдаликів.

1) Сформулюйте діагноз.

2) Визначте тактику дільничого педіатра відносно хворого а) б)

3) Призначте лабораторне обстеження хворого а) б) в)

4) Призначте специфічне лікування.

Еталон відповіді на задачу 3

1) Дифтерія ротоглотки локалізована плівчаста

2) а) Екстренне повідомлення в СЕС

б)Госпіталізація хворого в інфекційний стаціонар.

3) а) Пряма мікроскопія мазку з ротоглотки на дифтерійні збудники

б) Бактеріологічне дослідження - мазок на ВL та мазки із ротоглотки і носу на протязі трьох днів

в) Визначення титру дифтерійного антитоксину у сиворотці крові.

4) Введення 30 тис.МО протидифтерійної сиворотки (ПДС):

В/ш 0, 1 мл розведеної (1:100) кінської сироватки через 20 хвилин при негативній місцевій реакції 0, 1 мл п/ш протидифтерійної сиворотки, через 30-60 хвилин при негативній реакції в/м 30 тис МО ПДС.
 Студент повинен знати (по паротиній інфекції) :

1. Етіологію захворювання.

2. Епідеміологію.

3. Патогенез.

4. Клінічні прояви захворювання в залежності від локалізації запального процесу (навколовушні,

підщелепні, слинні залози), основні діагностичні ознаки (епіданамнез, клініка, результати

лабораторного обстеження).

5. Питання лікування та профілактики паротитної інфекції.

 

Студент повинен вміти:

1. Дотримуватись основних правил роботи біля ліжка хворого на паротитну інфекцію.

2. Зібрати епідемічний анамнез розвитку захворювання, виявити основні скарги.

3. Оглянути хворого з метою виявлення основних клінічних ознак хвороби (звернути увагу на стан слинних залоз, статевих залоз, підшлункової залози, перевірити менінгеальні знаки).

4. Коментувати лабораторні дані.

5. Відобразити дані огляду в історії хвороби і обґрунтувати діагноз згідно класифікації.

6. Проводити диференційний діагноз із схожими захворюваннями.

7. Скласти план подальшого обстеження і обґрунтувати індивідуальну терапію, враховуючи вік

дитини, тяжкість і період хвороби.

8. Намітити план профілактичних заходів у вогнищі паротитної інфекції.

9. Дати рекомендації по режиму в періоді реконвалесценції.
  Питання для самопідготовки.

 А. По базовим знанням:

1. Збудник епідемічного паротиту і його властивості.

2. Який матеріал відсилається в лабораторію і для вірусологічного, серологічного

дослідження?

3. Принципи вірусологічного дослідження.

4. Принципи серологічного дослідження.

5. Строки мінімального і максимального інкубаційного періоду.

6. Місце виходу інфекції та шляхи передачі її.

7. Індекс сприйнятливості при епідемічному паротиті, імунітет.

8. Анатомія і місто знаходження слинної залози.

9. Локалізація підщелепної слинної залози.

10. Яка клініка гнійного паротиту?

11. Яка клініка шийного лімфаденіту?

12. Які клінічні симптоми вказують на запалення менінгеальних оболонок?

13. Склад ліквору в залежності від виду запалення.

 Б. По темі заняття:

1. Які органи уражаються вірусом епідемічного паротиту?

2. Класифікація епідемічного паротиту.

3. Клінічні симптоми (загальні і місцеві) ураження навколовушних залоз.

4. Клінічні симптоми підщелепних залоз.

5. Клінічі та лабораторні дані панкреатиту.

6. Клінічна картина орхіту.

7. Клініко-лабораторні показники враження нервової системи.

8. Клінічні особливості розвитку епідемічного паротиту.

9. Лабораторна діагностика епідемічного паротиту.

10. Профілактика специфічна та неспецифічна.

11. Протиепідемічні заходи в осередку.


ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ПО ТЕМІ "ПАРОТИТНА ІНФЕКЦІЯ"

  1. Вкажіть збудника паротитної інфекції:

А. Бактерії Б. Рикетсії В. Віруси

2. Вкажіть терміни максимального інкубаційного періоду:

А. До 7 днів Б. До 17 днів В. До 21 дня

3. Які зміни характерні в периферійній крові при паротитній інфекції?

А. Лейкоцитоз В. Лейкопенія

Б. Лімфоцитом Г. Нейтрофільоз

4. В яку пору року найчастіше зустрічається паротитна інфекція?

А. Зима В. Осінь

Б. Весна Г. Літо

5. Яка форма паротиту у хворого, якщо у нього: підвищена температура, тахікардія, біль в

області шиї, пітливість, пучеокість?

А. Сублінгвіт Г. Тіреоідіт

Б. Мастит Д. Менінгоенцефаліт

В. Панкреатит

6. Який шлях передачі паротитної інфекції не характерний:

А. Контактно-побутовий Б. Повітряно-крапельний В. Трансмісивний

7. Які методи лабораторної діагностики застосовуються для підтвердження діагнозу паротитної

інфекції?

А. Гемокультура В. РТГА

Б. Р-ція Відаля Г. Вірусологічний

8. Які можливі рідкі форми паротитної інфекції?

А. Орхит Г. Тіреоідіт

Б. Субмаксіліт Д. Ураження наднирників

В. Сублінгвіт Є. Дакріоцистіт

9. Вкажіть можливі варіанти враження нервової системи при паротиті:

А. Серозний менінгіт Г. Неврит лицевого нерва

Б. Гнійний менінгіт Д. Полірадікулоневрит

В. Менінгоенцефаліт

10. Для профілактики епідемічного паротиту у дитячому колективі проводяться:

А. Ізоляція хворого Б. Заключна дезінфекція

В. Карантин на нещеплених і не хворівших з 11 по 21 день Г. Щеплених вакциною

11. Паротитною інфекцією найчастіше хворіють:

А. Діти до 1 року Б. Діти дошкільного та молодшого шкільного віку

В. Від 15 до 29 років Г. Від 30 до 40 років

12. Які залози найчастіше вражаються при паротитній інфекції?

А. Навколовушна В. Щитоподібна

Б. Молочна Г. Статева

13. Вкажіть мінімальні терміни інкубаційного періоду паротитної інфекції:

А. 1-5 днів Б. до 10 днів В. 14 днів

14. Збудник паротитної інфекції попадає через:

А. Слизову оболонку дихальних шляхів Б. Слизову оболонку носа

В. Слизову оболонку ШКТ

15. Який цитоз має місце при паротитному менінгіті в розпалі хвороби?

А. Нейтрофільний Б. Лімфоцитарний В. Змішаний

16. Збудник паротитної інфекції відноситься до:

А. Арбовірусів В. Параміксовірусів

Б. Групи герпесвірусів Г. Коронавірусів

17. При паротитному орхіті які специфічні лікарські препарати застосовуються?

А. Цитозар В. Дезоксирибонуклеаза

Б. Ацикловір Г. Рибонуклеаза

18. В патогенезі паротитної інфекції не має значення:

А. Втручання вірусу в слизову оболонку дихальних шляхів

Б. Гематогена генералізація вірусу

В. Локалізація віруса в слюнній залозі

Г. Інфекційно-токсична фаза

19. Назвіть терміни вакцинації при паротитній інфекції:

А. До 3 міс В. До 12 міс

Б. До 6 міс Г. До 18 міс


Еталони відповідей на тестовий контроль по темі "Паротитна інфекція."

1. В; 2. В; 3. В; 4. А, Б; 5. Г ; 6. В; 7. В, Г ; 8. В, Г, Д, Є; 9. А, В, Г, Д; 10. А, В, Г; 11. Б; 12. А;

13. Б; 14. А; 15. Б; 16. В; 17. Г; 18. Г; 19. Г.
ЗАДАЧА 1.

Хлопчик К, 6 років, контактний по дитячому садку з хворим на епідемічний паротит від 15.11. Госпіталізований до стаціонару 3.12 з скаргами на підвищення температури до 38, 50, головний біль, повторне блювання, зниження апетиту. При огляді у відділенні стан дитини важкий. Виражені симптоми токсикозу, а також менінгеальні симптоми (с-м Керніга, ригідність м"язів потилиці). Біля кута нижньої щелепи справа відмічається нерухома, тістуватої консистенції, болісна припухлість, шкіра звичайна, але тканини навколо неї набряклі. Внутрішні органи без змін, зів чистий.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Які дослідження необхідно провести і чому?

3. План лікування.

Еталон відповіді до задачі 1.

1. Паротитна інфекція, комбінована (правосторонній субмаксіліт, і менінгіт) типова,

середньотяжка форма.

2. Аналіз ліквору, аналіз сечі на діастазу, загальний аналіз крові.

3. Терапія - дегідратаційна, дезінтоксикаційна, симптоматична, вітамінотерапія.


ЗАДАЧА 2.

С., 12 років, поступив до стаціонару із скаргами на різкий біль в правій паховій області. У класі є випадки паротитної інфекції. 5 днів тому у хлопчика підвищилась t0 до 37, 50 С , з’явилась припухлість в області навколовушної залози зліва. Через день t0 стала нормальною і до 4-го дня хвороби набряк у лівій навколовушній області зменшився. На 5 день хвороби знову підвищилась t0 до 380 С, збільшилось праве яєчко, калитка набрякла. Хлопчика госпіталізовано у лікарню.

1. Ваш діагноз?

2. Які дані анамнезу і клінічні симптоми допомогли виставити такий діагноз?

3. Які обстеження треба провести для підтвердження діагнозу?

4. Призначте лікування.

Еталони відповіді до задачі 2.

1. Паротитна інфекція, комбінована ( лівосторонній паротит, орхіт правосторонній) типова,

середньотяжка форма.

2. Епідеміологічні дані: у школі були випадки паротитної інфекції;клінічні: 5 днів тому з’явилась

припухлість в ділянці навколовушної залози зліва.

3. Загальний аналіз крові, сечі, аналіз сечі на діастазу.

4. Рибонуклеаза, симптоматична терапія: діакарб, лазикс, при 2-х сторонньому орхіті –

антибіотики, гормони, холод, суспензорій.

ЗАДАЧА 3.

Дівчинка К., 6 років після контакту з братом, хворим на епідпаротит від 17.10.05, поступила в стаціонар 5.11.05, з підозрою на гострий апендицит. В цей день у дитини підвищилась t0 до 380, відмічалась два рази блювота, з’явився біль в живості, в області пупка, кал був нормальним. При огляді у відділенні, живіт м’який, болісний у верхній половині. Спостерігаються м’язів без симптомів подразнення очеревини. Язик вологий, обкладений білим нальотом, інші органи без патології. Менінгеальних знаків нема.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Які дані анамнезу та клінічні симптоми дозволили поставити такий діагноз?

3. Які дослідження слід провести для підтвердження діагнозу?

4. З якими захворюваннями слід провести диференційний діагноз?

5. Призначте лікування.

Еталони відповіді до задачі 3.

1. Паротитна інфекція, атипова, стерта, панкреатит, середньотяжкий перебіг.

2. Контакт з братом, хворим на епідемічний паротит.

3. Аналіз сечі на діастазу, кров на амілазу.

4. З гострим апендицитом, кишковою інфекцією.

5. Дієта, дезінтоксикаційна терапія (контрікал, трасілол), симптоматична терапія, диспансерізація

хворого.


Література по темі заняття:


  1. Нісевіч Н.І., Учайкін В.Ф. Дитячі інфекційні хвороби. М., 1990

  2. Дифтерійна інфекція. М.Н.Мельнік та співавт., К., 1984

  3. Фаворова Л.А. та співавт. Дифтерія., М., 1989

  4. Інфекційні хвороби у дітей. А.М. Михайлова, Л.О. Трішкова, С.О. Крамарєв, О.М. Кочетова. – Київ.- «Здоров’я» – 1998.- 416 с.

  5. В.Ф. Учайкин “Руководство по инфекционным болезням у детей”. – Изд. “ГЭОТАР Медицина”. – Москва.- 1998.- 809 с.

  6. Инфекционные болезни у детей. Тимченко В.Н. Изд.: Спец. литература. – 2001.- 560 с.

  7. Богадельников И.В. Дифференциальный диагноз важнейших заболеваний у детей. – Симферополь. – 1999.- 528 с.

  8. Инфекционные болезни у детей. Е.П. Сушко, В.А. Матвеев, Л.М. Тупкова. Учебное пособие. Минск. -Вышейшая школа.-1997 г.- 333с.

  9. Справочник семейного врача: Педиатрия. Под ред. Г.П. Матвейкова, С.И. Тена. – Мн.: Беларусь. – 1997.- 768 с.

  10. Нисевич Н.И., Казарин В.С., Гаспарян М.О. Инфекционный мононуклеоз у детей, М., 1975г.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка