Міністерство охорони здоров’я україни львівський національний медичний університет імені данила галицького «затверджую»



Скачати 397.13 Kb.
Дата конвертації11.04.2016
Розмір397.13 Kb.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Перший проректор з науково-педагогічної роботи,

Член кор. НАМН України, Заслужений діяч науки і техніки України,

професор М.Р.Гжегоцький


____________________________________

Протокол №_______від______________2014 р.


Факультет медичний № 2

Кафедра пропедевтики педіатрії та медичної генетики

Навчальна дисципліна: «Педіатрія»

Кафедра неопорна

М. Львів, вул. Пекарська, 69

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

З ДИСЦИПЛІНИ



«ПЕДІАТРІЯ»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІV КУРСУ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Спеціальність 7.110106 – «стоматологія»

Затверджено Затверджено

на методичній нараді кафедри на профільній методичній комісії

«_____»________________2014 р. «_____»________________2014 р.

Протокол №______ Протокол №______

Завідувач кафедри ____________________ Голова комісії______________________

проф. Гнатейко О.З. проф. Ткаченко С.К.


  1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма з педіатрії для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації складена для спеціальності 7.110106 – «стоматологія», напряму підготовки 1101 «Медицина».

Програма складена у відповідності з наступними нормативними документами:

  • освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньопрофесійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 за №239 “Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 “Медицина”;

  • експериментальним навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затвердженим наказом МОЗ України від 31.01.2005 за №52 “Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “Спеціаліст” кваліфікації “Лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ-ІУ рівнів акредитації України за спеціальністю 7.110106 – “стоматологія”;

  • рекомендаціями щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затвердженими наказом МОЗ України від 24.03 2004 за №152 “Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України від 12.10.2004 за №492 “Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”;

  • наказом МОЗ України від 31.01.03 за №148 “Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти”;

  • інструкцією про систему оцінювання навчальної діяльності студентів за умови кредитно-модульної системи організації навчального процессу.

Вивчення педіатрії:

а) базується на знаннях та вміннях, отриманих студентами при вивченні медичної біології, біологічної хімії, морфологічних дисциплін, нормальної та патологічної фізіології, фармакології й інтегрується з цими дисциплінами;

б) проводиться з використанням знань та пропедевтичних умінь, отриманих на кафедрі внутрішніх хвороб.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).

Згідно навчального плану вивчення дисципліни «Педіатрія» здійснюється в VІІ-VІІІ семестрах, протягом четвертого року навчання. Програма з дисципліни структурована, представлена 2 змістовими модулями. Практичні заняття проводяться за модульним принципом. Тривалість практичних занять 2 години. Заняття проводяться в стаціонарних та поліклінічних відділеннях клінічної бази кафедри.

Модуль 1. Педіатрія

Змістові модулі:


  1. Фізіологічні особливості та патологічні стани у новонароджених і дітей раннього віку.

  2. Найбільш поширені соматичні та інфекційні захворювання дитячого віку.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС), в організації якої значну роль мають консультації викладачів. Тематичні плани лекцій, практичних занять, СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів.

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів педіатрії.

Практичні заняття за методикою організації є клінічними, спрямовані на контроль засвоєння теоретичного матеріалу й формування практичних вмінь та навичок, а також вміння аналізувати й застосовувати одержані знання для вирішення практичних завдань. Основним цільовим напрямком кожного практичного заняття повинно бути вивчення особливостей формування та перебігу патологічних станів і захворювань у дітей та використання цих знань при визначенні тактики надання стоматологічної допомоги. Засобами контролю є тестові завдання, клінічні ситуаційні задачі; контроль виконання практичних навичок.

Практичні заняття проводяться за стрічковим принципом. Тривалість практичних занять 2 години. Заняття проводяться в дитячих відділеннях клінічної бази кафедри.

Використовується наступна методика проведення практичних занять:


  1. Кожне заняття розпочинається з того, що протягом 10-15 хв. проводиться контроль вихідного рівня знань і визначення ступеня готовності студентів до заняття.

  2. Протягом 15-20 хв. викладач пояснює і демонструє методику обстеження дітей, аналізує основні синдроми захворювань дитячого віку, знайомить студентів з принципами організації раціонального харчування та ін.

  3. Протягом 30-35 хв. студенти самостійно працюють зі здоровими і хворими дітьми, збирають анамнез, обстежують їх, та ін. Під час самостійної роботи викладач надає методичну допомогу студентам і звертає увагу на найбільш важливі питання з даної теми практичного заняття.

  4. Протягом 20-25 хв. викладач зі студентами здійснюють обхід дітей, з якими працювали студенти, котрі доповідають про результати самостійної роботи. Викладач обговорює і дає пояснення, підкреслює особливості тієї чи іншої методики обстеження та ін. Під час клінічного розбору викладач здійснює контроль кінцевого рівня знань студентів.

  5. Закінчуючи практичне заняття, викладач протягом 10-15 хв. підводить його підсумки, дає студентам завдання для самостійної роботи, вказує на вузлові питання наступної теми і пропонує список рекомендованої літератури для самостійного опрацювання.

Самостійна робота студента – одна з організаційних форм навчання, що регламентується робочим навчальним планом і виконується студентом самостійно поза межами аудиторних занять. Видами самостійної роботи студентів є: пошук та вивчення додаткової літератури, створення алгоритмів, написання рефератів, доповідей для виступу з повідомленнями на практичних заняттях.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою з урахуванням оцінок засвоєння тем.




  1. СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ «ПЕДІАТРІЯ»

Номер модулю

Кількість годин/

Кількість кредитів ECTS


Кількість змістових модулів, їх номери

Кількість практичних занять

Конвертація у бали традиційних оцінок

Мінімальна кількість балів

Традиційні оцінки




«5»

«4»

«3»

«2»

Модуль 1

45 / 1,5


2

(№ 1 - 2)



12

12

10

8

0

80


Опис навчального плану з дисципліни “Педіатрія”

для студентів стоматологічних факультетів

Структура навчальної дисципліни

Кількість годин, з них

Рік навчання

Вид

контролю






Всього

Аудиторних

СРС













лекцій

практичних













45

6

24

15

4-й




Кредитів ECTS

1,5
















Модуль 1:

Змістовних модулів 2



45 год/1,5

кредитів ECTS



6

24

15




Підсумковий модульний контроль

В т.ч. підсумковий модульний контроль засвоєння модулю

4 год/0,13

кредитів ECTS



-

4

4







Примітка: 1 кредит ECTS - 30 год. Аудиторне навантаження - 66,6%, СРС – 33,3%.


  1. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета вивчення педіатрії – кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю (природничо-наукова підготовка) і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

Кінцеві цілі дисципліни:

  • Проводити клінічне обстеження різних органів та систем у здорових і хворих дітей.

  • Аналізувати вікові особливості функцій організму.

  • Робити висновок про фізичний та психомоторний розвиток дітей різного віку.

  • Збирати анамнез вигодовування дитини грудного віку та оцінювати його.

  • Розрахувати добовий та разовий об'єм їжі дитині залежно від віку немовляти.

  • Визначити етіологічні та патогенетичні фактори найбільш поширених соматичних та інфекційних захворювань дитячого віку.

  • Аналізувати типову клінічну картину та основні синдроми ураження дихальної, серцево-судинної, травної, сечової систем у дітей.

  • Складати план обстеження і трактувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу захворювання.

  • Демонструвати володіння принципами лікування і профілактики найбільш поширених захворювань дитячого віку.

  • Надавати екстрену допомогу при основних невідкладних станах та демонструвати володіння навичками первинної реанімації новонародженого.

  • Класифікувати та аналізувати типову клінічну картину найбільш поширених дитячих інфекційних захворювань.

  • Проводити комплекс протиепідемічних заходів у вогнищі інфекційного захворювання і володіти принципами імунопрофілактики інфекційних захворювань у дітей.

  • Демонструвати морально-деонтологічні та субординаційні принципи медичного фахівця.




  1. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

4.1. ОПИС МОДУЛЮ

Модуль 1. Педіатрія

Змістовий модуль 1. Фізіологічні особливості та патологічні стани у новонароджених і дітей раннього віку.

Конкретні цілі:

  • визначати вікові особливості основних показників функціонального стану дитячого організму;

  • складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних і інструментальних методів обстеження у дітей;

  • демонструвати володіння методикою клінічного обстеження дітей;

  • проводити аналіз фізичного та нервово-психічного розвитку дитини;

  • володіти правилами та принципами вигодовування дітей раннього віку;

  • класифікувати і аналізувати граничні стани новонародженої дитини;

  • демонструвати володіння навичками первинної реанімації новонародженого;

  • визначати етіологічні та патогенетичні фактори рахіту та хронічних розладів травлення у дітей;

  • складати план профілактики та лікування рахіту;

  • демонструвати навички надання невідкладної допомоги при судомному синдромі у дітей.

Тема 1. Фізичний і нервово-психічний розвиток дітей.

Методика клінічного обстеження дітей.

Вікові особливості основних показників функціонального стану організму здорових дітей. Закономірності фізичного і нервово-психічного розвитку. Критерії оцінки загального стану хворих дітей.

Методика клінічного обстеження дітей. Схема і методика збирання анамнезу в залежності від віку дитини. Методичні особливості та техніка пальпації, перкусії, аускультації при обстеженні дітей.

Аспекти етики і деонтології в педіатрії.



Тема 2. Новонароджена дитина.

Фізіологічні та граничні стани новонародженої дитини. Первинний туалет новонародженого. Асфіксія новонародженого, реанімаційні заходи.



Тема 3. Вигодовування та харчування здорових дітей.

Основні принципи та правила природного, змішаного, штучного вигодовування дітей. Переваги природного вигодовування. Значення основних харчових інгредієнтів для дитячого організму. Принципи раціонального харчування дітей від 1 до 3 років та старшого віку.



Тема 4. Хронічні розлади харчування у дітей раннього віку. Рахіт і його вплив на формування зубощелепної системи.

Класифікація, етіопатогенез та клінічні прояви дистрофій. Принципи дієтотерапії, медикаментозного лікування та профілактика дистрофій у дітей.

Рахіт: етіопатогенез, класифікація, клініка. Принципи профілактики та лікування. Взаємозв язок розвитку рахіту та дистрофій і формування стоматологічної патології у дітей. Рахітогенна тетанія (спазмофілія), клінічні особливості. Невідкладна допомога при судомному синдромі.

Змістовий модуль 2. Найбільш поширені соматичні та інфекційні захворювання

дитячого віку.

Конкретні цілі:


  • визначати етіопатогенетичні фактори найбільш поширеної соматичної патології дихальної, серцево-судинної, травної, сечової системи та системи гемостаза у дитячому віці та їх зв’язок із стоматологічними захворюваннями;

  • -демонструвати володіння принципами діагностики поширених соматичних захворювань;

  • -аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень дітей із захворюваннями дихальної, серцево-судинної, травної, сечової системи та системи гемостазу;

  • -складати план лікування дітей із найбільш поширеною соматичною патологією;

  • -здійснювати невідкладну допомогу при дихальній, серцево-судинній недостатності, гіпертермічному синдромі, кровотечах, анафілактичному шоці у дітей;

  • -класифікувати та аналізувати типову клінічну картину найбільш поширених дитячих інфекційних захворювань;

  • -планувати комплекс протиепідемічних заходів у вогнищі інфекційного захворювання;

  • -демонструвати володіння принципами імунопрофілактики інфекційних захворювань у дітей.

Тема 5. Найбільш поширені захворювання органів дихання у дитячому віці.

Визначення. Особливості етіопатогенезу, клініки захворювань верхніх дихальних шляхів, бронхітів, пневмоній у дітей. Принципи діагностики, лікування, профілактики.

Невідкладна допомога при стенозуючому ларингіті, обструктивному синдромі.

Взаємозв’язок захворювань органів дихання і стоматологічної патології у дітей.



Тема 6. Найбільш поширені серцево-судинні захворювання у дитячому віці.

Етіопатогенетичні та клінічні особливості запальних та незапальних захворювань серця у дітей. Неревматичні кардити, інфекційний ендокардит, гостра ревматична лихоманка, вегетативні дисфункції у дітей.

Вроджені вади серця та судин у дітей. Принципи лікування. Ускладнення.

Невідкладна допомога при серцево-судинній недостатності (запаморочення, колапс, шок,

гостра серцева недостатність). Роль лікаря-стоматолога в профілактиці серцево-судинних захворювань у дітей.

Тема 7. Найбільш поширені захворювання органів травлення у дитячому віці.

Хронічні захворювання органів травлення у дітей. Етіопатогенез, клініка хронічного гастриту, виразкової хвороби, хронічного гепатиту у дітей. Діагностика, лікування, профілактика.

Взаємозв язок захворювань органів травлення і стоматологічної патології у дітей

Тема 8. Найбільш поширені захворювання сечової системи у дитячому віці.

Захворювання нирок та сечових шляхів у дітей. Етіологія, патогенез, клінічні особливості

пієлонефриту, гломерулонефриту у дітей. Принципи діагностики, лікування, профілактики.

Взаємозв язок захворювань органів сечової системи і стоматологічної патології у дітей.



Тема 9. Геморачічні діатези у дітей.

Геморагічні діатези у дітей. Класифікація. Клінічні особливості гемофілії, тромбоцитопенічної пурпури, геморагічного васкуліту у дітей. Клініко-лабораторна діагностика, диференціальний діагноз. Принципи лікування, профілактики.

Невідкладна допомога при кровотечах у дітей.

Тема 10. Інфекційні захворювання дитячого віку.

Імунопрофілактика дитячих інфекціних захворювань.

Дитячі інфекційні захворювання з синдромом нашкірного висипу. Кір, краснуха, вітряна віспа, скарлатина у дітей. Етіологія, епідеміологія. Клініка, діагностика. Диференційний діагноз кору, краснухи, вітряної віспи, скарлатини у дітей.



Паротитна інфекція. Дифтерія. Принципи лікування, комплекс протиепідемічних заходів у вогнищі інфекційного захворювання. Вакцинопрофілактика дитячих інфекційних захворювань.
4.2. ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ – МОДУЛЮ 1: «ПЕДІАТРІЯ»

Тема

Лекції

Практичні заняття

СРС

Змістовий модуль 1. Фізіологічні особливості та патологічні стани у новонароджених і дітей раннього віку.

1. Фізичний і нервово-психічний розвиток дітей. Методика клінічного обстеження дітей.

2

2

1

2. Новонароджена дитина.

2

1

3. Вигодовування та харчування здорових дітей

2

1

4. Хронічні розлади харчування у дітей раннього віку. Рахіт і його вплив на формування зубощелепної системи

1

2

1

Змістовий модуль 2. Найбільш поширені соматичні та інфекційні захворювання

дитячого віку.

5. Найбільш поширені захворювання органів дихання у дитячому віці.

1

2

1

6. Найбільш поширені серцево-судинні захворювання у дитячому віці.

2

1

7. Найбільш поширені захворювання органів травлення у дитячому віці.

2

2

1

8. Найбільш поширені захворювання сечової системи у дитячому віці.

2

1

9. Геморагічні діатези у дітей.

2

1

10. Інфекційні захворювання дитячого віку.

Імунопрофілактика дитячих інфекціних захворювань.



-

2

4

Підсумковий модульний контроль

-

4

2

Усього годин – 45

6

24

15

Кредитів ECTS – 1,5










Аудиторне навантаження - 66,6%, СРС - 33,3%


4.3. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

п/п

Тема

Кількість годин




МОДУЛЬ 1: «ПЕДІАТРІЯ»




1

Педіатрія як наука про здорову і хвору дитину. Медичний догляд за дітьми.

Особливості вигодовування та харчування дітей



2

2

Основні клінічні синдроми та їх клінічне значення в діагностиці захворювань

дитячого віку (хронічні розлади травлення, рахіт, захворювання серцевосудинної і травної систем). Невідкладна допомога при загрозливих станах у дітей (токсикоз з ексикозом, судомний синдром, гостра серцево-судинна недостатність).



2

3

Основні клінічні синдроми та їх клінічне значення в діагностиці захворювань

дитячого віку (захворювання дихальної, сечовидільної систем; геморагічні діатези). Невідкладна допомога при загрозливих станах у дітей (гостра дихальна недостатність; гіпертермічний, геморагічний синдроми).



2




РАЗОМ

6

4.4. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

п/п

Тема

Кількість годин

МОДУЛЬ 1: «ПЕДІАТРІЯ»

1

Фізичний і нервово-психічний розвиток дітей. Методика клінічного обстеження дітей.

2

2.

Новонароджена дитина.

2

3.

Вигодовування та харчування здорових дітей

2

4.

Хронічні розлади харчування у дітей раннього віку. Рахіт і його вплив на формування зубощелепної системи

2

5.

Найбільш поширені захворювання органів дихання у дитячому віці.

2

6.

Найбільш поширені серцево-судинні захворювання у дитячому віці.

2

7.

Найбільш поширені захворювання органів травлення у дитячому віці.

2

8.

Найбільш поширені захворювання сечової системи у дитячому віці.

2

9.

Геморагічні діатези у дітей.

2

10.

Інфекційні захворювання дитячого віку. Імунопрофілактика дитячих інфекціних захворювань.

2

11-12.

Підсумковий модульний контроль:

4




практичної підготовки







теоретичної підготовки







РАЗОМ

24

4.5. ВИДИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ТА ЇЇ КОНТРОЛЬ

п/п

Тема

Кількість годин

Вид контролю

МОДУЛЬ 1: «ПЕДІАТРІЯ»

1.

Підготовка до практичних занять: теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок

5

Поточний контроль на практичних заняттях

2.

Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять:







Морфофункціональні особливості шкіри, підшкірної клітковини у дітей. Особливості об’єктивного обстеження шкіри та підшкірної клітковини у дітей.

1




Анатомо-фізіологічні особливості кісткової і м’язевої систем у дітей. Особливості об’єктивного обстеження кісткової та м’язевої систем у дітей.

1




Анатомо-фізіологічні особливості органів дихання у дітей. Особливості об’єктивного обстеження органів дихання у дітей.

1




Анатомо-фізіологічні особливості серця і судин у дітей. Особливості об’єктивного обстеження серцево-судинної системи у дітей.

1




Анатомо-фізіологічні особливості органів травлення у дітей. Особливості об’єктивного обстеження органів травлення у дітей.

1




Анатомо-фізіологічні особливості органів сечової системи. Особливості об’єктивного обстеження сечової системи у дітей.

1




Вітаміни та їх значення для розвитку дитини. Семіотика гіпо- та гіпервітамінозів у дітей.

1




Синдром кишкового токсикозу з ексикозом у дітей. Визначення ступеню та типу ексикозу. Дієтотерапія, оральна регідратація, принципи інфузійної терапії при кишковому ексикозі.

1

3.

Підготовка до підсумкового модульного контролю

2

Підсумковий модульний контроль




РАЗОМ

15





4.6. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

Модуль 1. Педіатрія

  • При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали:

“5” – 12 балів, “4” – 10 балів, “3” – 8 бали, “2” – 0 балів

  • Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента –120

  • Студент допускається до підсумкового модульного контролю при умові виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 80 балів (8 х 10)

  • Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів


4.7. Перелік ТЕОРЕТИЧНИХ питань для підготовки студентів

до підсумкового модульного контролю

Модуль 1: Педіатрія

1. Періоди дитячого віку, їх характеристика і особливості.

2. Новонароджена дитина. Догляд за новонародженим.

3. Поняття про зрілість новонародженого. Ознаки недоношеності.

4. Закономірності фізичного розвитку дітей в різні вікові періоди.

5. Психомоторний розвиток дітей, його особливості в різні періоди дитячого віку.

6. Фізіологічні і перехідні стани в періоді новонародженості.

7. Асфіксія новонародженого. Етіопатогенез. Критерії діагностики. Шкала Апгар.

8. Морфологічні і функціональні особливості шкіри та підшкірної основи, кісткової та м’язової системи у дітей.

9. Основні вікові анатомо-фізіологічні особливості органів дихання у дітей та їх клінічне значення.

10. Анатомо-фізіологічні особливості серця і судин у дитячому віці.

11. Основні анатомо-фізіологічні особливості органів травлення у дітей та їх клінічне значення.

12. Особливості органів сечової системи у дітей, клінічне значення.

13. Основні вікові особливості органів системи крові у дітей та їх клінічне значення.

14. Переваги природного вигодовування немовлят. Значення годування груддю для здоров'я дитини і матері.

15. Прикорм, підгодовування та корекція харчування.

16. Змішане і штучне вигодовування. Правила та техніка. Молочні суміші для вигодовування.

17. Семіотика гіпо-та гіпервітамінозів у дітей.

18. Гострі розлади травлення у дітей раннього віку. Синдром кишкового токсикозу з ексикозом. Визначення ступеню та типу ексикозу.

19. Дієтотерапія, оральна регідратація, принципи інфузійної терапії при кишковому ексикозі.

20. Хронічні розлади харчування у дітей раннього віку. Профілактика дистрофій у дітей. Взаємозв’язок розвитку дистрофії та стоматологічної патології у дітей.

21. Етіопатогенез рахіту, клініко-лабораторна характеристика в залежності від перебігу та ступеня тяжкості хвороби.

22. Профілактика рахіту. Взаємозв’язок розвитку рахіту та стоматологічної патології у дітей.

23. Патогенез та клінічні прояви рахітогенної тетанії (спазмофілії).

24. Особливості клінічного перебігу гострих респіраторних інфекцій у дітей.

25. Епіглотит. Несправжній круп у дітей. Діагностика, диференційний діагноз.

26. Бронхіти у дітей, особливості клініки, діагностики.

27. Пневмонії у дітей. Класифікація, особливості клініки, діагностики.

28. Етіотропна терапія захворювань органів дихання у дітей: принципи противірусної та антибактеріальної терапії.

29. Етіопатогенетичні та клінічні особливості хронічного гастриту, гастродуоденіту та виразкової хвороби у дітей.

30. Хронічний гепатит у дітей. Класифікація, особливості клініки. Діагностика.

31. Принципи лікування та профілактики хронічних захворювань шлунку та 12-палої кишки у дітей.

32. Принципи лікування та профілактики хронічного гепатиту у дітей.

33. Етіопатогенетичні та клінічні особливості пієлонефриту у дітей. Принципи лікування і профілактики.

34. Гломерулонефрит у дітей. Етіопатогенез, клініка, лікування та профілактика.

35. Взаємозв’язок захворювання нирок та стоматологічної патології у дітей. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці захворювань нирок у дітей.

36. Вроджені вади серця у дітей, класифікація.

37. Клініка вроджених вад серця та їх ускладнення.

38. Принципи консервативного лікування дітей з вродженими вадами серця. Диспансерний нагляд. Особливості тактики стоматологічної допомоги дітям з вродженими вадами серця.

39. Гостра ревматична лихоманка. Класифікація, клінічні прояви.

40. Неревматичний кардит, інфекційний ендокардит у дітей.

41. Принципи профілактики та лікування ревматизму, неревматичних кардитів у дітей, роль в її проведенні лікаря-стоматолога.

42. Гостра серцево-судинна недостатність у дітей. Клінічні особливості запаморочення, колапсу, шоку, ліво-та правошлуночкової недостатності.

43. Гемофілія у дітей. Клінічні прояви дефіциту факторів згортання крові. Діагноз, диференційний діагноз гемофілії. Принципи лікування. Антигемофільні препарати. Замісна терапія.

44. Тромбоцитопатії та тромбоцитопенії у дітей. Етіопатогенез. Клінічні особливості. Диференційний діагноз. Принципи лікування.

45. Етіопатогенетичні та клінічні особливості геморагічного васкуліту у дітей. Діагностика, принципи лікування, профілактики.

46. Особливості тактики стоматологічної допомоги при підвищеній кровоточивості у дітей. Невідкладна допомога при кровотечах у дітей.

47. Клініко-лабораторна діагностика, диференційний діагноз гемофілій, тромбоцитопатій, тромбоцитопеній, геморагічного васкуліту у дітей.

48. Інфекційні захворювання у дітей. Принципи профілактики. Календар профілактичних щеплень.

49. Кір у дітей. Етіологія, патогенез, епідеміологія. Клініка, діагностика, диференційний діагноз. Ранні симптоми кору. Принципи лікування кору. Профілактика. Протиепідемічні заходи у вогнищі інфекції.

50. Краснуха у дітей. Етіологія, епідеміологія, клінічні прояви. Диференційний діагноз. Лікування, профілактика.

51. Вітряна віспа у дітей. Етіопатогенез, епідеміологія. Клініка, диференційний діагноз. Лікування, профілактика.

52. Скарлатина у дітей. Етіопатогенез, епідеміологія. Клініка, діагностика, диференційний діагноз. Ускладнення скарлатини. Принципи лікування, профілактики.

53. Паротитна інфекція у дітей. Етіопатогенез. Епідеміологія. Класифікація. Клініка, диференційний діагноз. Принципи лікування, профілактики.

54. Кашлюк у дітей. Етіопатогенез. Епідеміологія. Клініка, діагностика. Принципи лікування, профілактики.

55. Дифтерія у дітей. Особливості епідеміології та захворюваності в сучасних умовах. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Ускладнення дифтерії. Принципи лікування, профілактики.



4.9. ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

1. Вміння зібрати анамнез у дітей.

2. Оцінка загального стану дитини.

3. Оцінка фізичного розвитку дитини. Антропометричні вимірювання.

4. Оцінка психомоторного розвитку дитини.

5. Провести контрольне годування дитини першого року життя.

6. Вміння розрахувати добовий об’єм їжі для немовляти, визначити режим харчування.

7. Скласти раціон харчування здоровій дитині першого року життя.

8. Уміти призначити раціон харчування дитині, хворій на гіпотрофію.

9. Розрахувати дозу вітаміну Д для лікування та профілактики рахіту.

10. Визначати симптоми ураження мозкових оболонок у дітей.

11. Визначати симптоми порушення координації руху у дітей.

12. Оволодіння особливостями методики дослідження шкіри і підшкірної клітковини, кісткової і м’язової систем у дітей.

13. Визначати частоту дихання у дітей, оцінювати її залежно від віку.

14. Проводити порівняльну перкусію легень та оцінювати її результати.

15. Визначати нижні межі легень у дітей, оцінювати їх залежно від віку.

16. Оволодіння методом аускультації легень.

17. Визначати пульс, артеріальний тиск та оцінювати отримані результати.

18. Визначення відносних та абсолютних меж серця у дітей і їх оцінка залежно від віку.

19. Оволодіння методом аускультації серця.

20. Пальпувати печінку, селезінку і відрізки кишок у дітей.

21. Пальпувати нирки, сечовий міхур, визначати симптом Пастернацького у дітей.

22. Уміти оцінити результати загального аналізу крові та сечі, сечі за Нечипоренком, проби за Зимницьким, копрограми, проб на активність запального процесу при соматичних захворюваннях у дітей.

23. Оцінка дослідження на тривалість кровотечі та швидкість зсідання крові, даних коагулограми у дітей.

24. Уміти оцінити результати рентгенівського дослідження органів грудної клітки при пневмоніях та їх ускладненнях у дітей.

25. Вміння проводити пероральну регідратацію дітей при ексикозі.

26. Проведення первинного туалету новонародженого.

27. Оцінка тяжкості асфіксії за шкалою Апгар.

28. Невідкладна допомога при асфіксії новонародженого.

29. Уміти надати невідкладну допомогу при рахітогенній тетанії.

30. Уміти надати невідкладну допомогу при судомах у дітей.

31. Уміти надати невідкладну допомогу при гіпертермії у дітей.

32. Уміти надати невідкладну допомогу при дихальній недостатності.

33. Уміти надати невідкладну допомогу при астматичному статусі.

34. Уміти надати невідкладну допомогу при набряку легень.

35. Уміти надати невідкладну допомогу при гострій судинній недостатності у дитини (запаморочення).

36. Уміти надати невідкладну допомогу при приступі пароксизмальної тахікардії.

37. Уміти надати невідкладну допомогу при шлунково-кишковій кровотечі, що супроводжує виразкову хворобу.

38. Уміти надати невідкладну допомогу при синдромі блювоти у дітей.


  1. Форми контролю

Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та Інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (2005).

При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-х бальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі. В програмі була застосована така система конвертації традиційної системи оцінки у бали:



Традиційна оцінка

Конвертація у бали




Модуль 1

“5”

12

“4”

10

“3”

8

“2”

0

Модуль 1. Педіатрія.

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті. Готовність студента до заняття (початковий етап) перевіряється на основі відповіді на 10 тестових завдань. На першому практичному занятті ці питання включені до заключного контролю. За правильну відповідь на 10-9 тестів студент отримує 5 балів, на 8-7 тестів – 4 бали, на 6-5 тестів – 3 бали, 4 і менше – 0 балів.

Основний етап практичного заняття передбачає роботу у клініці, опанування практичними навичками. Контроль основного етапу заняття проводиться шляхом оцінки виконання студентом практичних навичок, аналізу його участі у діяльності клінічного відділення, вміння розв’язувати типові ситуаційні задачі. Опитування оцінюється 12, 8, 4, 0 балів.

На заключному етапі заняття проводиться підсумок практичної діяльності студента, дається завдання на час виконання студентом самостійної роботи після завершення аудиторної частини заняття. Для оцінки засвоєння студентом теми йому пропонується вирішити три ситуаційні задачі. Якщо правильно вирішені 3 задачі, студент отримує 5 балів, якщо 2 – 4 бали, якщо 1 – 3 бали. Отримані протягом заняття бали складаються: бали, отримані за тести + бали, отримані за опитування + бали, отримані за задачі.

Перерахунок оцінок з багатобальної шкали здійснюється наступним чином:

18 – 22 бали – оцінка «відмінно»

14 – 17 балів – оцінка «добре»

10 – 13 балів – оцінка «задовільно»

0 – 9 балів – оцінка «незадовільно»

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність становить 120 балів. Вона вираховується шляхом складання кількості балів,що відповідають оцінці «відмінно» на кожному практичному занятті (по 12 балів за теми №1 - 10)

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом складання кількості балів, що відповідають оцінці «задовільно» на кожному занятті (по 8 балів за теми №1 - 10). Отже, до підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які виконали програму модулю та отримали за поточну діяльність не менше 80 балів.

Підсумковий модульний контроль засвоєння матеріалу здійснюється на двох останніх практичних заняттях модулю. Підсумковий модульний контроль складається із таких етапів:



  • І етап – письмова відповідь на тестові завдання формату А (бланковий тестовий контроль). Студент відповідає на пакет тестів. Кожен пакет містить 20 тестів формату А з тем кожного змістового модуля, які входять до складу підсумкового модулю.

  • ІІ етап – письмове вирішення типових ситуаційних задач. Студент отримує блок типових ситуаційних задач у кількості 2, на питання до яких повинен відповісти письмово.

  • ІІІ етап – перевірка практичних навичок.

Максимальна кількість балів, яку студент може отримати під час модульного контролю становить 80:

  • максимальна кількість балів за демонстрацію виконання практичної навички становить 20 балів (практична навичка виконано методично правильно – 20 балів, виконана з недоліками, виправленими студентом самостійно – 16 балів, виправлено студентом після зауваження викладача – 12 балів, не виконано – 0 балів);

  • за вирішення ситуаційної задачі студент максимально отримує 20 балів (задача вирішена методично правильно – 20 балів, виконано з несуттєвими помилками, виправленим студентом – 17 балів, виконано з 1-2 суттєвими помилками – 14 балів, не виконано – 0 балів);

  • за відповідь на питання тест контролю – 20 балів (1 бал за правильну відповідь)

ТАБЛИЦЯ ОЦІНЮВАННЯ ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

Тестовий контроль



Письмовий контроль

Демонстрація практичних навичок

Ситуаційні задачі

1

2




«5» - 20-17 балів (91-100%) вірних відповідей на тести

«5» - 20 балів

«5» - 20 балів

«5» - 20 балів

«4»- 16-13 балів (71-90%) вірних відповідей на тести

«4» - 17 балів

«4» - 17 балів

«4» - 16 балів

«3»- 12-10 балів (50-70%) вірних відповідей на тести

«3» - 14 балів

«3» - 14 балів

«3» - 12 балів

«2»- 0 балів менше 10 балів (50%) вірних відповідей на тести

«2» - 0 балів

«2» - 0 балів

«2» - 0 балів

Модульний контроль зараховується студентові, якщо за демонстрацію практичної навички він набрав не менше 12 балів, при вирішенні ситуаційних задач набрав не менше 28 балів (14 х 2), за результатами тестування набрав не менше 10 балів. Таким чином, мінімальна сумарна оцінка за підсумковий модульний контроль становить 50 балів.


  1. ОЦІНЮВАННЯ ДИСЦИПЛІНИ.

Оцінка з пропедевтики педіатрії виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни. Оцінка з дисципліни виставляється як середня з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна. Максимальна кількість балів, яку може отримати студент за кожний модуль (поточна навчальна діяльність та підсумковий модульний контроль) становить 200 балів. Заохочувальні бали за рішенням Вченої Ради можуть додаватися до кількості балів з дисципліни студентам, які мають наукові публікації або зайняли призові місця за участь у олімпіаді з дисципліни серед ВНЗ України та інше.

Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалами ECTS та 4-х бальною (традиційною). Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ECTS таким чином:



Оцінка ECTS

Статистичний показник

A

найкращі 10% студентів

B

наступні 25 % студентів

C

наступні 30% студентів

D

наступні 25% студентів

E

останні 10% студентів

Відсоток студентів визначається на виборці для студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-х бальну шкалу таким чином:



Оцінка ECTS

Статистичний показник

A

“5”

B, С

“4”

D, E

“3”

FХ, F

“2”

Оцінка з дисципліни FX, F (“2”) виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка FX (“2”) виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали підсумковий модульний контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше 2-ох (двох) разів за графіком, затвердженим ректором.

Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля або не набрали за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів), мають пройти повторне навчання з відповідного модуля. Рішення приймається керівництвом ВНЗ відповідно до нормативних документів, затвердженим в установленому порядку.

Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму з дисципліни, конвертуються у традиційну чотирибальну шкалу за абсолютними критеріями як наведено нижче у таблиці:



Бали з дисципліни

Оцінка за чотирибальною шкалою

Від 170 до 200 балів

5

Від 140 до 169 балів

4

Від 139 балів до мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент

3

Нижче мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент

2

Оцінку ECTS у традиційну чотирибальну шкалу не конвертується, оскільки шкала ECTS та чотирибальна шкала незалежні.


  1. УЧБОВО-МЕТОДИЧНА ЛІТЕРАТУРА, ЯКА

РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ПРИ ВИВЧЕННІ ПЕДІАТРІЇ

7.1. ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Майданник В.Г., Гнатейко О.З., Бурлай В.Г., Дука К.Д., Хайтович М.В. Пропедевтична педіатрія. -К., 2009. -768 с.

2. Михайлова А.М., Тріскова Л.О., Крамарєв С.О., Кочеткова О.М. Інфекційні хвороби у дітей //К.: Здоров’я. -2000. -418 с.

3. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми / За ред. В.Г. Майданника, К.Д. Дуки.-К.: Знання України, 2002.-356 с.

4. Ситуаційні завдання з педіатрії/ За ред. чл.-кор. АМН України, проф. В.Г. Майданника. -К.: ВБ „Аванпост-Прим”, 2006. -206 с.

5. Майданник В.Г. Педиатрия. Учебник (2-е издание, испр. и доп.).–Харьков: Фолио, 2002.–1125 с.

6. Тестові завдання з педіатрії /За ред. чл.-кор. АМН України, проф. В.Г. Майданника. -К.: СП „Інтертехнодрук”, 2007. - 429 с.

7. Шабалов Н.П. Детские болезни. Учебник. – Питер-Ком, С-Пб., 2002.-1080 с.

8. Шабалов Н.П. Неонатология. В 2-х томах. Спец. л-ра. С-Петербург, 1996,Том 1. 492 с, Том 2.-505 с.

7.2. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Аряєв М.Л. Неонатологія.-Київ: “АДЕФ-Україна”, 2006. -754 с.

2. Безруких М.М., Сонькин В.Д., Фарбер Д.А. Возрастная физиология (Физиология развития ребенка).-М.: Издательский центр «Академия», 2003. -416 с.

3. Здоровый ребенок/Под ред. Б.И. Кузника, О.Г. Максимовой.-3-е изд., перераб. и доп.-М.: Вузовская книга, 2008. -260 с.

4. Інфекційні хвороби у дітей /під ред. С.О.Крамарева. – К.: “Моріон”, 2003. – 480 с.

5. Клінічний протокол медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років. Наказ МОЗ України №149 від 20.03.2008. -91 с.

6. Майданник В.Г. Избранные лекции по пропедевтической педиатрии.К., 1995.-175 с.

7. Майданник В.Г. Основи клінічної діагностики в педіатрії. -К., 1998.-213 с.

8. Майданник В.Г. Рахит у детей: Современные аспекты. – Нежин: ООО «Аспект-Поліграф», 2006. – 116 с.

9. Майданник В.Г., Дадакіна М.А. Діагностика порушень фізичного та психічного розвитку дітей.-К., 1995.-124 с.

10. Маркевич В.Е., Майданник В.Г., Павлюк П.О. та ін. Морфофункціональні та біохімічні показники у дітей і дорослих.-Київ-Суми: МакДен, 2002.268 с.

11. Протокол медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною. Наказ МОЗ України №152 від 04.04.2005.-29 с.

12. Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні. Наказ МОЗ України №434 від 29.11.2002.-97 с.

13. Рылова Н.Ю. Новорожденный ребенок.-М.: ЭКСМО, 2008.-352 с. 14.

Студеникин М.Я., Ладодо К.С. Питание детей раннего возраста. -Л.: Медицина, 1991.-176 с.

15. Шамсиев Ф.С., Еренкова Н.В. Этика и деонтология в педиатрии. -М.: Издательство: Вузовская книга, 2005.-184 с.

16. Essential Pediatrics /Ed.: D. Hull, D.I. Johnston.-Edinburg: Churchill Livingstone, 2003.-388 pp.

17. Illustrated Textbook of Paediatrics/ Ed.: T. Lissauer, G. Clayden.-Edinburg: Mosby, 2006.-410 pp.

18. Forfar & Arneil’s Textbook of Pediatrics/ Ed.: N.Mc Intosh, P.J. Helms, R.L. Smyth, S. Logan.-Edinburg: Churchill Livingstone, 2008. -1687 pp.

19. Rudolf M., Levene M.I. Paediatrics and Child Health. -Wiley-Blackwell, 2006. -432 pp.



20. Willms J.L., Lewis J. Introduction to clinical medicine.-Baltimore: Williams, Wilkins, 1991.-260 pp.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка