Міністерство охорони здоров’я України львівський національний медичний університет імені данила галицького



Сторінка1/7
Дата конвертації26.04.2016
Розмір1.47 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7


Міністерство охорони здоров’я України

ЛЬВІВСЬКИЙ національний МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

Затверджую

Перший проректор з науково-педагогічної роботи

проф. М.Р. Гжегоцький

___________________

Медичний факультет

Кафедра загальної гігієни з екологією

Дисципліна – “Гігієна та екологія”

Адреса: м. Львів, вул. Зелена 12.



Робоча НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з дисципліни
Загальна гігієна та екологія”

для студентів ІІІ курсу медичного факультету

Спеціальності 7.110101 – “Лікувальна справа”

7.110104 – „Педіатрія”

7.110105 – „Медико - профілактична справа”

Затверджено Затверджено

на методичній нараді кафедри на Цикловій Методичній Комісії
“ ” з профілактичної медицини

протокол № “ ” .

завідувач кафедри протокол №

проф. В.І. Федоренко голова

_____________________ проф. В.І. Федоренко

_____________________



Львів – 2011
Авторський колектив: проф. Федоренко В.І., ас. Кіцула Л.М.

Рецензент:

А.К. Маненко, професор кафедри гігієни та профілактичної токсикології ЛНМУ імені Данила Галицького
Програма обговорена на методичному засіданні кафедри загальної гігієни з

екологією Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Протокол № від “ “


Програма схвалена Цикловою Методичною Комісією з профілактичної медицини. Протокол № від “ “

Робоча НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з загальної гігієни та екології

для студентів ІІІ курсу медичного факультету

Львівського національного медичного університету і

мені Данила Галицького



  1. Пояснювальна записка.

Робоча навчальна програма з загальної гігієни та екології складена на основі програми навчальної дисципліни “Гігієна та екологія” (Київ, 2007 р.) та робочої навчальної програми з дисципліни “Гігієна та екологія” (Львів, 2008 р.) для студентів медичних факультетів на виконання наказів МОЗ України від 19.01.2009 р. № 749 “Про затвердження та введення нового плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „спеціаліст”, кваліфікації “лікар” у вищих навчальних закладах ΙV рівня акредитації за спеціальностями “Лікувальна справа”, “Педіатрія”, “Медико-профілактична справа” та наказу МОЗ України від 08.07.2010 р. № 539 “Про внесення змін до навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст”, кваліфікації “лікар” у вищих навчальних закладах ΙV рівня акредитації за спеціальностями “Лікувальна справа”, “Педіатрія”, “Медико-профілактична справа”, затвердженого наказом МОЗ України від 19.10.2009 р. № 749. Відповідно до навчального плану вивчення загальної гігієни та екології здійснюється впродовж V-VΙ семестрів 3-го року навчання (6,0 кредитів, 180 годин).

Програма структурована на модулі, змістові модулі, теми у відповідності з вимогами “Рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” (наказ МОЗ України від 12.10. 2004 року №492).
Загальна гігієна та екологія як навчальна дисципліна:
а) ґрунтується на вивченні студентами базових дисциплін (медичної біології, медичної та біологічної фізики, медичної хімії, біологічної та біоорганічної хімії, морфологічних дисциплін, мікробіології та вірусології) та інтегрується з цими дисциплінами відповідно з робочою міжкафедральною програмою екологічної освіти;

б) базується на визнанні пріоритетного значення соціальних умов серед чинників навколишнього середовища, що впливають на організм та визначають рівень здоров’я населення;

в) є основою використання сприятливих оздоровчих факторів навколишнього середовища для зміцнення здоров’я людини, загартування організму;

г) закладає основи вивчення студентами навколишнього екологічного середовища як джерела етіологічних факторів та етіологічних факторів ризику виникнення і розповсюдження захворювань;

д) на підставі вивчення впливу факторів навколишнього середовища на організм і здоров’я закладає основи здорового способу життя, профілактики захворювань, майстерності діагностики захворювань.
Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.
Програма дисципліни структурована на модулі, до складу яких входять блоки змістових модулів. Обсяг навчального навантаження студентів описаний в кредитах ECTS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).

Дисципліна загальна гігієна та екологія структурована на 2 модулі, кожен з яких у свою чергу поділяється на 6 та 4 змістових модулів.





Модуль 1. Загальні питання гігієни та екології
Змістові модулі:

1. Вступ до гігієни та екології. Гігієна та екологія як науки.Основи запобіжного та поточного санітарного нагляду.

2. Гігієнічне значення навколишнього середовища та методи його дослідження. Гігієна населених місць та житла. Гігієна повітряного середовища



3. Гігієна води та водопостачання. Гігієна ґрунту, санітарна очистка населених місць.

4. Гігієна харчування.

5. Гігієна праці.

6. Гігієна дітей та підлітків.



Модуль 2. Спеціальні питання гігієни та екології


Змістові модулі:

7. Запобіжний та поточний санітарний нагляд.



8. Гігієна лікувально-профілактичних закладів. Радіаційна гігієна.

9. Гігієна надзвичайних ситуацій (для вітчизняних студентів).

9'. Тропічна гігієна (для іноземних студентів).


10. Здоровий спосіб життя, особиста гігієна та психогігієна.
Кредитно-модульна система організації навчального процесу сприяє здійсненню засвоєння навчального матеріалу протягом всього навчального року.

Видами навчальної діяльності студентів, згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС).

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів гігієни та екології.

Навчальні заняття за їх організацією є практичними і передбачають:



  1. дослідження студентами факторів навколишнього середовища та їх відповідності природним рівням і гігієнічним нормативам;

  2. дослідження впливу цих факторів на організм людини і здоров’я населення;

  3. оформлення на підставі результатів цих досліджень профілактичних рекомендацій;

  4. вирішення ситуаційних задач.

Студенти зобов’язані вести протоколи практичних занять, де зазначати мету дослідження, принцип методу, хід роботи, результати дослідження та формувати висновки. При використанні приладів на практичних заняттях необхідне їх схематичне зображення: зокрема назва приладу, його призначення, принцип роботи, одиниці вимірювання.

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час виконання індивідуальної роботи студентами.

Підсумковий контроль засвоєння модулів здійснюється по їх завершенню.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ECTS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

Для тих студентів, які бажають поліпшити успішність з дисципліни за шкалою ECTS, підсумковий модульний контроль засвоєння здійснюється у відповідності з нормативними документами додатково за графіком, затвердженим навчальним закладом.

Оцінка засвоєння окремих тем (поточний контроль) проводиться на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей, оцінка засвоєння модуля – здійснюється на останньому навчальному занятті модуля із використанням таких засобів діагностики рівня підготовки студентів як: тестові завдання, розв’язування ситуаційних задач, проведення лабораторних досліджень та оцінка їх результатів, аналіз та оцінка результатів інструментальних досліджень і показників, що характеризують функції організму людини, його органів та систем, стан здоров’я в цілому.



Таблиця 1

Навчальний час, що відводиться на вивчення гігієни та екології



Витяг з навчального плану

Назва дисципліни

Кількість годин V семестр

кредити

всього

Аудиторних

СПРС

лекцій

практ. занять

Загальна гігієна та екологія


6,0

180

20

100

60

Кількість годин V семестр

3,2

96

12

54

30

Кількість годин VІ семестр

2,8

84

8

46

30

Примітки 1 кредит ЕСТS – 30 годин.

Аудиторне навантаження - 67 %, СРС – 33 %.
2. Мета вивчення навчальної дисципліни

(кінцеві цілі)


Мета вивчення загальної гігієни та екології – кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю (природничонаукова підготовка) і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей оформлений через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.
Кінцеві цілі дисципліни

ПП-003

Аналізувати стан навколишнього середовища та вплив його факторів на здоров’я різних груп населення.

ПП-007

Демонструвати володіння методами гігієнічної оцінки впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я населення.

ПП-010

Інтерпретувати основні закони гігієнічної науки та загальні закономірності зв’язку здоров’я з факторами і умовами середовища життєдіяльності.

ПП-011

Обґрунтувати гігієнічні заходи з профілактики захворювань інфекційного походження.

ПП-012

Планувати заходи по дотриманню здорового способу життя, особистої гігієни та впроваджувати їх в практику охорони здоров’я

ПП-013

Планувати організаційні і змістовні заходи щодо запобіжного та поточного санітарного нагляду.

ПП-045

Узгоджувати плани проведення профілактичних заходів з планами розвитку територіальних, адміністративних та виробничих одиниць.

ПП-048

Аналізувати стан навколишнього середовища на підставі інтегральних критеріїв оцінки стану здоров’я населення.

ПП-071

Обґрунтовувати проведення профілактичних заходів у відповідності до основ чинного законодавства України.

ПП-218

Планувати заходи організації медичного забезпечення в умовах надзвичайного стану.

3. Зміст програми


Модуль 1. Загальні Питання гігієни та екології.

Змістовий модуль 1. Вступ до гігієни та екології. Гігієна та екологія як науки. Основи запобіжного та поточного санітарного нагляду.
Конкретні цілі:

  • Трактувати поняття про гігієну як теоретичну основу профілактичної медицини.

  • Пояснювати закони (постулати) гігієни та вміти використовувати їх в практичний діяльності лікаря.

  • Інтерпретувати принципи гігієнічного нормування, методи і засоби гігієнічних досліджень, їх використання у проведенні запобіжного і поточного санітарного нагляду в різних галузях народного господарства, лікувально-профілактичних та оздоровчих закладах.

  • Аналізувати етапи розвитку гігієни, становлення санітарно-гігієнічної служби як галузі практичної охорони здоров’я, внесок окремих вчених-гігієністів у досягнення її сучасного рівня.

Тема 1. Гігієна як наука, її мета, завдання, зміст, методи гігієнічних досліджень.

Визначення гігієни, її мета, завдання, зміст, зв`язок з іншими науками.

Профілактична спрямованість вітчизняної медицини, профілактика громадська та особиста, первинна, вторинна та третинна, визначальні пріоритети.

Значення знань гігієни для формування професійного мислення та практичної діяльності лікарів різних фахів.

Поняття про методологію як вчення про наукове пізнання дійсності. Основи методології гігієни: загальнофілософські закони та категорії, їх використання в гігієні.

Теоретичні основи гігієни, їх сутність, внесок найбільш визначних вітчизняних вчених-гігієністів для їх наукового обґрунтування, тлумачення і практичного використання.

Методи та методики гігієнічних досліджень, їх класифікація. Методи вивчення стану навколишнього середовища і його гігієнічної оцінки, методи вивчення впливу навколишнього середовища на здоров`я людини. Специфічні методи гігієнічних досліджень



  • Поняття про гігієнічний норматив та принципи гігієнічного нормування.

Поняття про гігієнічний норматив, його різновиди, об`єкти, що підлягають нормуванню, значення у проведенні профілактичних заходів.

Принципи гігієнічного нормування

Наукові заклади та установи, що здійснюють гігієнічне нормування.


  • Санітарія як галузь практичної діяльності в системі охорони здоров`я.

Санітарія як галузь практичної діяльності охорони здоров`я. Різновиди санітарії.

Санітарно-епідеміологічна служба-державна та відомча, структура державної служби в Україні.

Запобіжний державний та відомчий санітарний нагляд, його сутність, основні етапи та форми діяльності санітарного лікаря.

Поточний державний та відомчий санітарний нагляд.

Основи санітарного законодавства, його найважливіші елементи та значення для реалізації профілактичних заходів.
Тема 2. Історія виникнення, основні етапи розвитку та сучасний стан гігієни.


  • Емпіричний етап в історії гігієни.

Емпіричний етап в історії гігієни. Емпірична гігієна в країнах Стародавнього Сходу, Китаю, Греції, Древнього Риму, Росії. Досягнення Гіппократа, Авіценни, Д. Фракасторо, Б. Рамаціні, у галузі профілактичної медицини.

Санітарна культура Київської Русі в період емпіричного етапу розвитку гігієни. Діяльність Євпраксії, Феодосія Печерського, Агапіта Печерського, Петра Могили, Данили Самойловича в галузі збереження здоров’я. Погляди М.Я. Мудрова, Г.А. Захар’їна, С.П. Боткіна, М.І. Пирогова на роль профілактичної медицини.



  • Науково-експериментальний етап розвитку гігієни.

Науково-експериментальний етап розвитку гігієни. Роль М.Петтенкофера, Ф.Ф. Ерісмана, О.П. Доброславіна, В.А. Субботіна, Г.В Хлопіна та інших вчених у становленні науково-експериментального етапу розвитку гігієни.

  • Становлення гігієнічної науки в Україні.

Внесок В.В. Удовенка, В.Я. Підгаєцького, І.Я. Горбачевського, О.В. Корчак-Чепурковського, О.М. Марзєєва, Л.І. Медвідя, П.І. Баранніка, Д.М. Калюжного, В.З. Мартинюка, Г.Х. Шахбазяна, Р.Д. Габовича, Є.Г. Гончарука, І.І. Сліпушкіної.

  • Внесок визначних російських вчених у розвиток гігієнічної науки ХХ століття.

Внесок визначних російських вчених О.О. Мінха, Ф.Г. Кроткова, З.Г. Френкеля, П.Е. Калмикова, М.Ф. Галаніна, Р.А. Бабаянца, А.А. Лєтавета, С.Н. Черкінського, В.О. Рязанова, Г.І. Румянцева, Г.І. Сидоренка, Г.І. Сердюковської, Ю.П. Пивоварова, П.О. Золотова, Г.В. Селюжицького та інших у розвиток гігієнічної науки ХХ століття.

Міжнародне співробітництво у гігієнічній науці в сучасний період.


Змістовий модуль 2. Гігієнічне значення навколишнього середовища та методи його дослідження. Гігієна населених місць та житла. Гігієна повітряного середовища.
Конкретні цілі:

  • Трактувати основні поняття про біосферу , про фактори навколишнього середовища (фізичні, хімічні, біологічні, психогенні) їх вплив на організм та здоров’я населення та провідну роль соціальних умов.

  • Аналізувати і використовувати в практичній лікарській діяльності сприятливі (оздоровчі) чинники навколишнього середовища (сонячної радіації, клімату, погоди, інших фізичних, хімічних, біологічних факторів та умов).

  • Пояснювати та використовувати методи і засоби захисту від впливу несприятливих факторів навколишнього середовища на організм і здоров’я (етіологічних факторів, етіологічних факторів ризику) в побутових виробничих умовах, в лікарняних дитячих навчальних, виховних та оздоровчих закладах.

  • Інтерпретувати загальні основи планування та забудови населених місць, розташування та санітарного благоустрою в них побутових, промислових, навчально-виховних, лікувально-профілактичних, оздоровчих об’єктів, закладів та установ.

  • Робити висновки про вплив планування, забудови, благоустрою та внутрішнього обладнання різного типу житлових, промислових, громадських будівель на санітарні умови проживання та здоров’я населення.

  • Засвоїти методи визначення хімічного забруднення повітря приміщень.

  • Описувати методи медичного обстеження індивідуальних жител (сімейний лікар), громадських жител (гуртожитків, приміщень оздоровчих, лікувально-профілактичних закладів), давати гігієнічну оцінку на підставі результатів цих обстежень.

Тема 3. Гігієнічне значення сонячної радіації.



        • Фізичні основи випромінювання Сонця.

Фізичні основи випромінювання Сонця. Поняття про сонячну активність, “сонячний вітер”, міжпланетне магнітне поле. Взаємодія складових сонячної радіації з магнітосферою і атмосферою Землі. Значення озонового шару атмосфери, озонові “дірки”. Сонячний спектр на межі атмосфери та земній поверхні. Вплив сонячної активності на біосферу, організм людини та здоров’я населення.

Гігієнічне значення інфрачервоного випромінювання Сонця, патологія, що викликається надмірною його дією, її профілактика. Інфрачервоне випромінювання штучного походження та використання його джерел в медицині.

Гігієнічне значення видимого випромінювання Сонця та використання його в медицині, прилади для визначення.


        • Гігієнічне значення ультрафіолетового випромінювання Сонця

Гігієнічне значення ультрафіолетового випромінювання Сонця та використання його в медицині, прилади для визначення. Біогенна та абіогенна дія ультрафіолетових променів. Недостатнє та надмірне ультрафіолетове опромінення, їх негативний вплив на організм. Поняття про еритемну та профілактичну дозу ультрафіолетового опромінення. Штучні джерела ультрафіолетового випромінювання та їх порівняльна гігієнічна характеристика. Використання природної та штучної ультрафіолетової радіації для профілактики захворювань людини, профілактики шкідливого впливу фізичних, хімічних та біологічних чинників.
Тема 4. Гігієнічне значення складових біосфери (атмосфери, гідросфери, літосфери).

Біосфера, її складові (атмосфера, гідросфера, літосфера). Вчення В.І. Вернадського про ноосферу.

Атмосфера та її будова. Природний хімічний склад атмосферного повітря та гігієнічне значення окремих його складових. Кисень, азот, діоксид вуглецю, озон, їх біологічна роль. Атмосферний тиск та його вплив на організм. Електричний стан атмосфери (іонізація повітря, електричне поле Землі, геомагнітне поле, електромагнітні поля радіочастот та інші), його гігієнічне значення.

Денатурація біосфери. Основні джерела, види і наслідки антропогенного забруднення атмосферного повітря та повітря закритих приміщень. Характеристика джерел забруднення атмосфери у населеному пункті. Закономірності розповсюдження забруднень в атмосфері, фактори, від яких залежить рівень забруднення повітря. Трансформація хімічних речовин у атмосферному повітрі. Вплив забрудненого повітря на здоров`я і умови проживання населення. Безпосередня дія на організм: гострі отруєння, хронічні специфічні та неспецифічні захворювання. Опосередкована дія за рахунок атмосферної циркуляції, послаблення ультрафіолетової радіації, зниження рівня освітленості тощо. Шляхи та засоби профілактики негативного впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров`я.

Тема 5. Гігієнічне значення клімату, погоди, їх вплив на здоровя населення.

Погода, визначення поняття. Оснвні закономірності формування погоди. Погодоформуючі та погодохарактеризуючі фактори. Види атмосферної циркуляції, основні термобаричні утворення антициклони, циклони, атмосферні фронти. Прямий і опосередкований вплив погоди на здоровя людини. Медичні класифікації погоди. Геліометеотропні реакції здорової та хворої людини. Профілактика геліометеотропних реакцій перманентна, сезонна, термінова. Вплив погоди на динаміку забруднення атмосферного повітря. Поняття про температурну інверсію.

Клімат, визначення поняття. Кліматоформуючі та кліматохарактеризуючі фактори і показники. Загальні та прикладні (медична, будівельна) класифікації клімату. Кліматичні особливості різних географічних регіонів. Клімат, здоровя і працездатність. Поняття про медичну географію і медико-географічне картографування. Акліматизація. Фази акліматизації.Кліматотропні реакції здорової та хворої людини, їх профілактика. Особливості акліматизації в умовах полярних зон, пустель, високогіря, сухих та вологих тропіків. Використання клімату з лікувально-оздоровчою метою.

Тема 6. Гігієна населених місць. Гігієна житла. Мікроклімат, опалення, вентиляція, природне та штучне освітлення, методи їх вимірювання і гігієнічна оцінка.

Житло, соціально-гігієнічні проблеми житлового будівництва в Україні та інших країнах світу. Види житлових та громадських будівель. Гігієнічна характеристика будівельних і оздоблювальних матеріалів.

Гігієнічне значення фізичних властивостей повітря (температури, вологості та швидкості руху). Мікроклімат і його гігієнічне значення. Види та вплив дискомфортного (охолоджуючого і нагріваючого) мікроклімату на теплообмін людини та її здоров`я. Методи і показники оцінки комплексної дії мікроклімату на організм людини (фізичне моделювання, ефективно-еквівалентні температури, результуючі температури та інші).

  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка