Мінімальний стартовий пакет психолога-позашкільника досвіду роботи психолога цдют рули С. М



Сторінка1/10
Дата конвертації09.09.2017
Розмір0.94 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Мінімальний стартовий пакет психолога-позашкільника

досвіду роботи психолога ЦДЮТ Рули С.М.

Шепетівка


упорядник:

Рула Світлана Миколаївна

психолог Центру дитячої та юнацької творчості Шепетівського міськвиконкому. (104 стор.)
Рецензент :

Томаржевська І.В Доцент кафедри педагогіки та психології

Хмельницького національного університету. Кандидат психологічних наук.

Робота містить матеріли, які орієнтовні на допомогу психологам, що працюють у позашкільній освіті. На основі власного досвіду планування та організації психологічної діяльності, автором систематизовано рекомендації по організації психологічного простору закладу, питання організації діяльності - планування, психологічної просвіти та арт-терапевтичної роботи та програму по збереженню психічного здоров’я в умовах позашкільного закладу. Грунтовно описано форми роботи по психологічній просвіті, представлено плани психолого-педагогічних семінарів ЦДЮТ. Додатки містять нормативні документи та психодігностичні програми.

Матеріали можуть бути корисними практичним психологам, соціальним педагогам, соціальним працівникам та педагогам, які працюють у сфері позашкільної освіти, вони допоможуть їм удосконалити професійні навички, легше долати проблеми, що виникають у роботі, більш гнучко застосовувати свої знання.



Схвалено Методичною радою Центру дитячої та юнацької творчості (протокол №1 від 23.10 2009)

Схвалено радою ГРомадської організації «Науковці поділля»

(Протокол засідання від 16.10.2009)

ЗМІСТ


ЗМІСТ 3

Вступ 5


Завдання і функції психолога в позашкільному закладі 7

Планування роботи психолога позашкільного закладу (центру творчості) 8

Психологічна просвіта педагогічного персоналу і батьків 11

ІІ частина 15

«Вплив особистості педагога на організацію процесу педагогічного спілкування» 15

Гуманізація виховної роботи 32

Динаміка групового процесу у гуртку, 34

адаптація гуртківця до колективу 34

Дослідження і корекція взаємин дітей в групі 36

Організація різновікового спілкування 37

Діагностична робота психолога позашкільного закладу 38

Аналіз результатів обстежень 39

Добір діагностичних методів 41

Організація взаємодії з адміністрацією при створенні психологічного простору в позашкільному закладі 41

Умови забезпечення ефективності кабінету психолога в позашкільному закладі 43

Збереження психічного здоров’я в умовах позашкільного закладу 53

ПРОГРАМА 53

збереження психічного здоровя в умовах ЦДЮТ 53

на 2008-2012 рр. 53

Система роботи психолога з обдарованими та здібними дітьми, що відвідують позашкільний заклад 65

Можливості здійснення арт-терапевтичної роботи в умовах позашкільного закладу 72

Висновки 95

Джерела 99


В системі позашкільної освіти відчувається питання гострого браку|нестача| фахівців-психологів, ,,, так як робота психолога у позашкільній установі має свою специфіку. Систематично вивчаючи психологічну літературу і всіма доступними способами заглиблюючи|поглиблювати| і удосконалюючи|вдосконалювати| знання по загальній, віковій|загальній| і педагогічній психології, вдумливий психолог позашкілля може успішно здійснювати «психологізацію|» виховного процесу: вести психологічну просвіту педагогічного персоналу і батьків, сприяти створенню|створінню| сприятливого психологічного клімату в установі, організовувати контакти дітей різних вікових груп між собою, укріплювати|зміцнювати| зв'язок і зближення виховної практики і сім'ї. Складніше йде справа|річ| з|із| вивченням гуркових груп, з'ясуванням взаємин між дітьми і виробленням рекомендацій по їх нормалізації. Зовсім інша справа — індивідуальне психологічне обстеження вихованця|дитини|. Часу на це лишається зовсім мало, так як основна мета відвідування вихованцями закладу - заняття у гуртку. Тому дана робота є спробою здійснити систематизацію необхідних засобів практичного психолога позашкільного закладу з метою оптимізації його діяльності. У роботі частково описаний власний досвід планування та організації психологічної діяльності.

Вступ


Аналіз філософських, соціологічних та психолого-педагогічних досліджень з проблеми  необхідності розвитку естетичної свідомості   виявив, що існує   сучасна криза домінування антропоцентричного типу свідомості підростаючого покоління. А це визначає  низький рівень естетичної культури юної особистості. Наявність естетичних вмінь та навичок у особистості є джерелом ресурсів, які можуть використовуватись нею в особистих життєвих кризових ситуаціях (творчість як сублімація, механізм психологічного захисту).

Психологічну структуру естетичної свідомості доцільно розглядати як цілісне утворення, яке складається з мотиваційного, світоглядного і когнітивного  компонентів та їх складових. При експериментальному дослідженні рівня розвитку естетичної свідомості  старшокласників в умовах позашкільної освіти було  визначено  гостру  потребу в корекції та формуванні певних її компонентів і складових. Зокрема, актуальним видається розвиток потреби  в оволодінні естетичною культурою, що  передбачає перегляд власних цінностей юною особистістю, світоглядної спрямованості. Дуже     важливим  є розвиток  когнітивного компонента естетичної свідомості старшокласників, що є  передумовою активної,   свідомої природничо-орієнтованої  діяльності учнівської молоді.   Корекції потребують такі якості естетичого мислення, як  критичність, креативність, самостійність. При дослідженні  потребнісно-мотиваційного компонента естетичної свідомості старшокласників виявилася необхідність  гармонізації провідних мотивів  та  потреб дітей. Існує необхідність формування додаткової естетичної компетентності, яка можлива в умовах центрів творчості як складових  неперервної   естетичної освіти. Разом з тим, варто підкреслити, що психологи позашкільних закладів потребують  науково-методичного забезпечення, а саме: підготовки, підвищення кваліфікації у проведенні арт-терапевтичної роботи з з урахуванням нових підходів; організації семінарів і курсів з питань здійснення психологічної діяльності у позашкільному закладі; розробки  і видання навчальної літератури з естетичної психології; організації безпосередньої практичної діяльності в умовах  позашкілля (діагностика, корекція,просвітницька діяльність) та здійснення нуково-дослідницької діяльності.

На сьогоднішній день розроблено чимало доцільних методів  здійснення психологічної діяльності. Але існує брак інформаційного простору у сфері формування психологічного мислення в умовах закладу естетичного спрямування. Вимоги до особисті психолога, який працює у будинку творчості досить високі. Провідними у діяльності практичного психолога центру творчості може стати метод проектування і використання творчих стратегій взаємодії “Я” зі світом природи творчого процесу. Створення моделі  естетичного розвивального  середовища у закладі, сприяє   найбільш ефективному поєднанню психодігностичних та психокорекційних засобів через опосередковану мистецьку діяльність. Мамешина О.С. у роботі «Сучасні проблеми естетичної освіти. Неперервна професійна освіта: теорія і практика» вказує на необхідність створення практичними психологами методів психодіагностики естетичної культури; проведення порівняльних досліджень ефективності методів естетичної освіти; організації  та проведення сімейних психотренінгів означеного змісту, розробки  навчальних та методичних матеріалів з розвитку естетичної свідомості  та створення методик естетичної психодіагностики.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка