Мінеральні води утворюються за рахунок вадозних вод, морських вод, похованих у процесі нагромадження осадів, вивільнення конституційної води в умовах регіонального та контактового метаморфізму гірських порід



Сторінка1/9
Дата конвертації18.04.2016
Розмір0.62 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


Мінеральні води утворюються за рахунок вадозних вод, морських вод, похованих у процесі нагромадження осадів, вивільнення конституційної води в умовах регіонального та контактового метаморфізму гірських порід. Ці води збагачуються солями і газами порід, з якими вони контактують. Хімічний склад і закономірності поширення мінеральних вод зумовлені особливостями геологічної будови, рельєфу, клімату та гідрології певних ділянок.

Мінеральні води — підземні (іноді поверхневі) води з підвищенним вмістом деяких хімічних елементів і сполук, а також газів, із специфічними фізико-хімічними властивостями (температура, радіоактивність та ін.), що справляють цілющий вплив на організм людини. Межею прісних і мінеральних вод вважають солоність в 1 г/л. Мінеральні води часто володіють цілющими властивостями. Зловживання мінеральною водою може призвести до важких наслідків для здоровя, тому вживати її рекомендується тільки з поради лікаря та в рекомендованій ним кількості.

На поверхні Землі виділяються провінції мінеральних вод, кожна з яких характерна своїми гідрогеологічними умовами, геологічним розвитком, походженням і фізико-хімічними характеристиками. Ізольовані пластові системи артезіанських басейнів — це провінції солоних вод і розсолів мінералізацією до 300—400 (600) г/дм3. Складчасті регіони і області омолоджених платформ відповідають провінціям вуглекислих мінеральних вод, а області з проявами новітніх тектонічних рухів — провінціям азотних слабкомінералізованих лужних, кременистих вод.

Мінеральні води використовують у медицині (бальнеологія, бальнеотерапія), деякі — в теплоенергетиці. У ширшому розумінні до мінеральних вод відносять також природні промислові води, з яких видобувають йод, бром, бор та інші компоненти, і термальні води, які використовуються з енергетичною метою. Порогом між прісними і мінеральними звичайно вважають мінералізацію 1 г/дм3. Понад 80 джерел мінеральних вод України використовуються для 50 курортів, 20 бальнеолікарень, 40 заводів лікувально-столових вод. Найбільш поширені мінеральні води: вуглекислі, сірководневі, залізисті, йодобромні, бромні, радонові (радіоактивні).

Предмет дослідження – мінеральні води.

Мета роботи полягає в досліджені екологічності мінеральних вод та їх безпечного видобування.

Основними завданнями роботи є наступні:

1) Дати загальну характеристику мінеральних вод;

2) Охарактеритизувати основні види мінеральних водойм, їх значення та використання людиною;

3) Провести лабораторні дослідження аналізу вмісту основних хімічних показників в мінеральних водах


1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МІНЕРАЛЬНИХ ВОД




1.1 Ринок мінеральної води в Україні

Особливий сегмент на ринку мінеральних вод формують питні очищені води. Для їх виробництва використовують воду з артезіанських свердловин чи взагалі водопровідну. Вона піддається фільтрації, а після цього до неї можуть додавати мінерали для поліпшення смакових якостей.

На території України виявлено близько 500 джерел різних мінеральних вод, у межах Українських Карпат (Нафтуся, Свалява, Поляна Квасова та ін.), Українського щита (Хмільних, Миронівка та ін.), Дніпровсько-Донецької западини (Миргород). Основні родовища Мінеральних вод в Україні: Білоцерківське, Миронівське, Хмельницьке, Лиманське, Старобільське, Моршинське, Збручанське, Трускавецьке, Конопківське, Новозбручанське, Слов'яногірське, Плосківське, Новополянське, Звенигородське, Полянське, Сойминське, Знам'янське, Луганське, Синяцьке, Голубинське, Брусницьке, Гірськотисенське, Лазурне, Куяльник, Кирилівське, Одеське, Сергіївське, Колодязне, Феодосійське, Євпаторійське.


Класифікація мінеральних вод за хімічним складом






Гідрокарбонатні (застосовують для лікування захворювань шлунка і сечового міхура)

Сульфатні (призначають при захворюваннях печінки та жовчного міхура, цукровому діабеті)

Хлоридні (поліпшують обмін речовин і рекомендовані для лікування захворювань шлунка)

Рисунок 1.1− Класифікація мінеральних вод за хімічним складом


Відповідно до Державного стандарту, мінеральними вважаються ті води, що розливають прямо в місцях видобутку, і ті, які транспортують для розливання в місця споживання. Міжнародні стандарти в цьому відношенні набагато жорсткіші. За кордоном мінеральною вважається тільки вода, розлита в пляшки не більш як за 50 м від джерела. При цьому не допускається зміна її первісних природних властивостей.

Мінеральна вода може бути як газованою, так і негазованою. Вуглекислий газ відіграє роль природного консерванта, стабілізуючи хімічний склад води. Здебільшого вода додатково насичується ним у процесі виробництва, навіть якщо цей газ споконвічно у ній уже містився.

Мінеральні води, зазвичай, є нетривкими системами. На поверхні землі ці води підпадають під вплив чинників зовнішнього середовища, з якими вони не зіштовхувалися в процесі формування. Тому, якщо не вжити відповідних заходів, хімічний склад мінеральних вод може змінитися, а їхня якість, відповідно, погіршитися.

Ринок мінеральних вод України останніми роками активно росте і розвивається. Україна посідає четверте місце в Європі за обсягом розвіданих водних запасів — 2,4 млн/м3, водночас використовує свої водні запаси лише на кілька відсотків (близько 100 родовищ і півтисячі джерел). Промислове розливання мінеральних вод здійснюється більш як на 100 підприємствах, велика частина яких представлена невеликими цехами при пивоварних, безалкогольних та інших заводах чи харчових комбінатах. Від загальної кількості підприємств вони становлять близько 70 %.

Привабливість мінеральних вод для споживача очевидна, оскільки за свої гроші він одержує гарантію якості вживаної корисної рідини. Однак прагнення здорового способу життя аж ніяк не завжди підкріплюються відповідною культурою споживання — не всі види мінеральної води можна пити постійно. Періодичність споживання залежить від ступеня мінералізації (вмісту біологічно активних компонентів), що, своєю чергою, визначає, наскільки яскраво виражені лікувальні властивості мінералки [2].

Попит на мінеральну воду має яскраво виражену сезонність. Улітку спостерігається його зростання майже в 1,5 раза. Водночас збільшується обсяг продажів мінералки в тарі меншої місткості, призначеної для разового споживання.

Хоча медики вважають, що мінеральна вода краще зберігає свої властивості в скляній тарі, ринкові реалії трохи інші. Більшість підприємств розливає мінералку в ПЕТ-тару (місткістю 0,5; 1; 1,5; 2 л), оскільки вона дешевша, легша і зручніша для споживача. До того ж, підприємству не потрібно утримувати систему обігу тари, що дає змогу знизити собівартість продукції.
1.2 Види мінеральних вод
Ринок мінеральної води розподіляють на три основних сегменти:


  • столові (52 % продажів)

  • лікувально-столові (37 %)

  • питні очищені води (11 %).

Наприклад, середньостатистичний вінничанин випиває за рік 10–15 л мінеральної води. Це більше, ніж у цілому по Україні, але до показників розвинутих країн (100 – 150 л/рік на людину) ще дуже і дуже далеко.

Лікувальна сила підземних вод була для древніх людей загадкою. Її приписували часом якимось таємничим створінням, нібито мешкали в джерелах. Проте були зроблені і наукові спроби пояснити дієвість мінеральних вод.

Грецький лікар Архігенес, що жив у I столітті н. е., одним з перших у світі стверджував, що секрет підземних вод − в їх складі. Він навіть зайнявся систематизацією вод, розділивши їх на 4 групи:


  1. Лужні;

  2. Залізисті;

  3. Солоні;

  4. Сірчисті.

Близько 2 тисяч років пройшло з тих пір. Сьогодні ніхто не сумнівається, що сила цих вод обумовлена тими речовинами що в них ​​містяться. Одні речовини містяться в мінеральних водах у вигляді іонів, інші у вигляді недисоційованих молекул, треті являють собою колоїдні частинки. Зрозуміло, різні мінеральні води відрізняються один від одного і набором складових частин та їх співвідношенням. Одні з цих «живих вод» придатні для пиття, інші для лікувальних ванн.

Хоча для більшості покупців вся мінералка − на одне обличчя, насправді їх різновидів безліч.

За хімічним складом розрізняється шість класів мінеральних вод:


  • гідрокарбонатні,

  • хлоридні;

  • сульфатні;

  • змішані;

  • біологічно-активні;

  • газовані.

Гідрокарбонатні води знижують кислотність шлункового соку. При цьому, залежно від методу застосування здатні як стимулювати, так і гальмувати секрецію шлункового соку. Застосовуються при лікуванні сечокам'яної хвороби.

Хлоридні води стимулюють обмінні процеси в організмі, поліпшують секрецію шлунка, підшлункової залози, тонкого кишечника. Застосовуються при розладах травної системи.

Сульфатні води стимулюють моторику шлунково-кишкового тракту, особливо сприятливо впливають на відновлення функції печінки і жовчного міхура. Застосовуються при захворюваннях жовчних шляхів, хронічному гепатиті, цукровому діабеті, ожирінні.

Більшість мінеральних вод мають складну змішану структуру (хлоридно-сульфатні, гідрокарбонатно-сульфатні і т.п.), що підвищує їх лікувальний ефект при правильному застосуванні.

По температурі мінеральні води поділяються на холодні (до 20 °С), субтермальні (20 – 37 °С), термальні ( 37 – 42 °С) і гіпертермальні (понад

42 °С). За ступенем концентрації мінеральних солей природні мінеральні води діляться на:

- столові;

- лікувально-столові;

- лікувальні.

Столова. Мінеральна (натуральна) вода придатна для щоденного застосування. Вміст солей в ній не перевищує 1 грама на літр води.

Як правило, вона м'яка, приємна на смак, без стороннього запаху і присмаку. Не випадково на основі столової води виготовляються прохолодні напої.

Лікувально-столова. У цій воді може міститися від 1 до 10 грамів солей на літр води. Гідність лікувально-столових мінеральних вод, полягає в їх багатофункціональності: їх можна вживати як столовий напій і систематично − для лікування.

Лікувальна. Сама насичена за сольовим складом вода. До цієї категорії відносять мінеральні води з мінералізацією − більше 10 г/дм3, або води з підвищеним вмістом активних мікроелементів, наприклад, миш'яку або бору. Її слід пити суворо за рекомендацією лікаря.

Крім природних мінеральних вод існують і штучно мінералізовані води.

Виробництво штучно мінералізованої води проходить 2 стадії. Спочатку воду викачують з артезіанської свердловини, а найчастіше з водопроводу, потім піддають глибокому очищенню. Ретельна фільтрація видаляє не тільки шкідливі домішки, але і всі корисні солі і мінерали. А щоб вода могла все ж називатися мінеральною, неминучий другий етап − до очищеної води штучно "прищеплюють" корисні властивості, насичують солями. На виході виходить не активна жива середовище, а просто розчин солей. Штучна, або відновлена, вода по ГОСТу відноситься до класу безалкогольних напоїв і ніякого відношення до мінеральних вод не має. Штучно мінералізована вода не шкідлива, а й корисних властивостей в ній мало. Забруднену відходами цивілізації воду, яка була під рукою, просто очищають, а потім насичують солями.

Виробництво штучної води перетворилося на широкомасштабну індустрію. На прилавках з'явилася підпільно вироблена вода, яка не відповідає стандартам. Природно, може відбуватися перенасичення або недонасищення її солями. Постійне вживання такої води може призвести до відкладення солей, порушення в організмі водно-сольового балансу і розвитку серцево-судинних захворювань.

Мінеральні води можуть бути місцевими і привізними. При цьому роль місцевих підземних вод значно зростає. Це пов'язано з тим, що в останні десятиліття, внаслідок інтенсивного забору води, мінералізація ряду відомих марок мінеральних вод змінилася. Так безконтрольна експлуатація джерела Єсентуки 20 привела не тільки до зміни якісного складу води, але і її санітарно-бактеріологічному забрудненню. У результаті чого використання в питних цілях і розлив води Єсентуки 20 вже не здійснюється.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка