Ми вас пам'ятаємо! Про вас не забудемо!



Скачати 34.88 Kb.
Дата конвертації24.04.2016
Розмір34.88 Kb.
Ми вас пам'ятаємо!

Про вас не забудемо!

Спіть спокійно, за вас ми в отвіті!

Срібна земля - так поетично називають українське Закарпаття, смугу українських етнічних земель на схід від Карпатських гір. У складі Австро-Угорської імперії це був найвідсталіший куточок. Проте розбудили приспані національні сили поштовх Української Революції, створення Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки.

Карпатська Україна – офіційна назва автономної Української республіки у складі Чехословаччини в 1938-1939 рр. і Української незалежної держави на Закарпатті в березні 1939. Неофіційна назва Карпатська Україна вживалася і до 1939 року для означення території Закарпаття. Після розпаду Австро-Угорської імперії закарпатські українці активно виступали за об'єднання Карпатської України з іншими українськими землями. 21.01.1919 на Народних Зборах ("Соборі Русинів") у Хусті, де зібралося більше 400 депутатів з усього Закарпаття, було проголошено злуку Карпатської України з Українською Народною Республікою.

15 березня 1939 р. У місті Хусті, на засіданні Сойму (обраному 12 лютого 1939 року, за Українське Народне об'єднання проголосувало – 92,4 відсотка виборців, які брали участь у голосуванні) було проголошено незалежність Карпатської України, розпочалося перше засідання Сойму Карпатської України, на якому через розвал Чехословаччини відбулося проголошення державної самостійності Закарпаття та прийнято Конституцію, що визначила республіканський устрій Карпатської України з президентською формою правління. Державною мовою встановлено українську мову. Затверджено державний герб, державний синьо-жовтий прапор, гімн - "Ще не вмерла Україна" на музику М. Вербицького та слова П. Чубинського. Таємним голосуванням Сойм Карпатської України обрав першим президентом держави А.Волошина, а прем'єр-міністром Ю. Ревая. Таким чином, процес державного усамостійнення Срібної землі завершився.

Важливе місце відводилося створенню війська, що почалося з формування добровільної організації "Карпатська Січ». Велика січова застава була організована і в нашому селі Веряця. В ній нараховувалося понад 110 чоловік. Це представники інтелігенції, вчителі М.Агій, П.Воличко, І.Чейпеш, М.Деяк, селяни Ю.Леньо, М.Андрашко, М.Келемен, В.Чонка, Ю.Іванчо, І.Дубович, М.Василькун та багато інших.

15 березня 1939 року Угорщина напала на Карпатську Україну. На боротьбу з ворогом стала "Карпатська Січ", а також загони самооборони, проте сили були нерівними. На Красному Полі відбулася героїчна битва січовиків з регулярними угорськими військами.

О 10 годині 16 березня 1939 року, у четвер, Королево, сусіднє село було окуповано угорськими військами. В районі Веряцького моста йшли запеклі бої. Після обіду, угорська польова жандармерія схопила багато юнаків, в тому числі і наших односельців і вже смеркало, коли їх повели на берег Тиси. Холодний вітер нестерпно шмагав понівечені від побоїв тіла, із зав’язаними руками, хлопці йшли у свою останню дорогу. Після довгих катувань лунали постріли. Холодні води Тиси навіки поглинули тіла наших героїв.

Про маленьку Карпатську Україну 1939 році довідався весь світ. Цей невеличкий острівець свободи та української державності, нехай лише на короткий період, став символом, предтечею нашої сьогоднішньої України. Ми повинні гордитися тим, що безпосередніми учасниками тих героїчних подій були наші земляки - верячани.

Отож Карпатська Україна як держава проіснувала лише півроку, але заявила світові про волелюбність українського народу, залишила свій слід в українській історії, підтвердила, що Закарпаття є українською землею, а українці цього краю є невід'ємною частиною великої української нації.

16 березня в селі Веряці проводився мітинг, присвячений 76 річниці трагічних подій Карпатської України. Серед учасників героїчних подій були наші земляки-верячани: Василькун Михайло Івановмч, Чонка Василь Іванович, Воличко Федір Ласлович, Дублвич Іван Івнович, Міговк Петро, Пальок Людовік людвікович, Данчевський Володимир Павлович та багото інших. Вшануємо пам'ять тих, хто став на захист рідної мови, святої Срібної землі, такої бажаної свободи. Головний крок у своєму житті вони зробили тоді, у середу, 15 березня 1939 року, продемонструвавши всьому світові, що маленький русинський народ завжди мав і має гідність, жагу до волі і перемоги. На олтар свободи покладено життя не однієї сотні молодих життів. Це цвіт нації, її кращі сини та дочки. Це нереалізовані плани, це горе і сльози рідних та близьких, це не людські тортури. А ще – втрачені можливості вже тоді, багато років тому, досягти тієї вершини, до якої ми торували шлях так важко і довго, і ще будемо торувати Бог знає скільки…

По сьогоднішній день несе свою таїну повноводна річка Тиса через село і міста України, вливаючи свої води у Дунай. Її бурхливі хвилі шепочуть тужливу пісню, начебто усім розповідають, на дні бережливо ховаючи, вічно живу легенду про ті страшні події 15 березня 1939 року, коли наші односельці січові-стрільці, падаючи розстріляні у її течію з гордістю промовляючи: Слава Україні! А нащадки з покоління в покоління передають своїм дітям: Героям слава!



Карпатська Україна заявила про себе світу як незалежна держава. Її уряд зіткнувся з проблемами, які так і не змогли подолати. Проте виникнення Карпатської України як держави, продемонструвало усьому світу, що Закарпаття – українська земля, де живуть українці, які бажають мати свою соборну державність разом зі своїми кровними братами на інших українських землях.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка