Методико-бібліографічні поради



Скачати 311.68 Kb.
Дата конвертації01.05.2016
Розмір311.68 Kb.

УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА


Толерантність – здатність і прагнення до діалогу


Методико-бібліографічні поради
Матеріал підготувала Грищенко Т.М.,

головний бібліотекар науково-методичного відділу


ВСТУП
«Любов виникає з любові: коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю»

Григорій Сковорода


Ці слова відомого українського мудреця-гуманіста Григорія Сковороди найбільш влучно відображають актуальну проблему сьогодення: проблему взаєморозуміння.

Толерантність передбачає всього лише нормальні цивілізовані стосунки між людьми, усвідомлення того, що світ і соціальне середовище багатомірні, а, отже, і погляди на цей світ різні, вони не можуть і не повинні зводитися до одноманітності або бути на чиюсь користь.

Поняття толерантності у різних мовах відрізняється смисловими відтінками, що зумовлено культурними та ментальними особливостями. Наприклад, у французькій цей термін означає повагу до свободи іншого, у китайській – уміння дозволяти, проявляти великодушність, в арабській бути толерантним – означає бути терпимим. Аналізуючи культурну спадщину нашого народу, що ґрунтується на «філософії серця», можна з переконанням засвідчити, що толерантність у сприйнятті українця співвідноситься з поняттям поваги й любові.

Старше покоління та й люди середнього віку добре пам’ятають, що ще років 15-20 тому ніде не чутно було слова «толерантність», його тоді майже не вживали. Хоча це слово досить старе і означало колись «терпіння». Сьогодні все інакше – це слово постійно на слуху, на вустах.

16-го листопада 1995 р. держави – члени ЮНЕСКО на 28-й сесії Генеральної конференції одностайно прийняли «Декларацію принципів толерантності», 16-е листопада проголосили Міжнародним Днем толерантності. В Декларації розглянуто основні принципи толерантності і шляхи утвердження цих принципів у світовому співтоваристві.

Поняття толерантності розкривається в статті 1: «Толерантність означає повагу, сприйняття і розуміння багатого розмаїття культур нашого світу, наших форм самовирізнення й способів виявлення людської індивідуальності, їй сприяють значна відкритість, спілкування і свобода думки, совісті, переконань. Толерантність – це гармонія в розмаїтті. Толерантність – це чеснота, яка робить можливим досягнення миру й сприяє заміні культури війни культурою миру».

ООН оголосила 1995 рік Роком Толерантності, 2000 рік – Роком освіти з ненасильства, тобто з толерантності, 2000-2010 роки – Декадою культури ненасильства, тобто толерантності.

Ідеї толерантності набувають все більшого визнання в сучасному світі, все більше країн активно запроваджують їх у свою освіту, державно-суспільне життя, розглядають їх як найдієвіший засіб досягнення взаєморозуміння, взаємоповаги, злагоди своїх громадян.

Перш, ніж знову повернутись до проблем толерантності, давайте поглянемо на самих себе. Нам здається, що ми добре виховані, освічені, культурні люди, з добрими манерами, поведінкою – своєрідна еліта.

Але спробуємо чесно зізнатись самим собі: хіба за деяких обставин кожен з нас не зривається на інтолерантну поведінку, навіть на сварку? Якщо ми чесно собі в цьому признаємось, то ще краще зрозуміємо, яка то важка справа завжди самим бути толерантним і виховувати толерантними інших.

Кожен з нас, всі ми, весь світ бажаємо бути толерантними, а воно все не вдається, навіть попри всі зусилля ЮНЕСКО і ООН.

Чому? Відповідь треба знову ж таки шукати у психічній природі людини, бо, не знаючи, не розуміючи, не враховуючи цієї природи, неможливо виховати, зробити людину дійсно по-справжньому толерантною.

Виявляється, що вся справа у такій притаманній кожному якості, як агресивність.

Спеціальні дослідження встановили, що інстинкти згасають в такій послідовності: статеві, питнево-їстивні тощо і останнім – інстинкт агресії. Цей інстинкт породжує «пошук ворога» – страхітливої основи і особистісної, і державної політики, що в сучасних умовах безконтрольного всесвітнього розповсюдження жорстокості, насильства, ядерної та іншої зброї масового знищення, тероризму, воєн прямо загрожує подальшому існуванню людства, всього живого на Землі.

Всі надії щодо спасіння цивілізації деякі науковці покладають на генну інженерію і пропонують її засобами знищувати ген агресії у кожного індивіда, починаючи з немовлят. Але цей захід – засіб такий же небезпечний, як і сам ген агресії, сама індивідуальна і колективна агресивність.

Ця наукова біоінженерія, як і вся наука взагалі, її найвидатніші досягнення, винаходи така ж непередбачена, неконтрольована і тому небезпечна, загрозлива річ, як і агресія, розповсюдження зброї тощо. Сьогодні вона знищить ген агресії, а завтра – гени добра, милосердя, любові, тобто вщент зруйнує людину як Боже створіння, всю потаємно-грандіозну складність устрою котрої наука навряд чи коли-небудь збагне, і тому не має права, не повинна втручатися в цей Божественний устрій.

Кожна з цих природних рис і всі вони разом потрібні людині, уможливлюють саме її існування в людській спільноті. Жодну з них неможливо ліквідувати, викоренити, знищити. Але кожну можливо, більшою чи меншою мірою, розвинути або, навпаки, пригасити, цивілізувати, підкорити індивідуальній волі.

Саме в цьому може полягати головне завдання і бібліотеки: всебічний розвиток за допомогою кращих зразків літератури позитивних природних рис людини, максимально можливе пригашення негативних, максимальна гармонізація того й іншого в характері, тобто – виховання, розвиток, гармонізація всього комплексу почуттів, емоційної культури, позитивного характеру, толерантної свідомості, поведінки.

Актуальність теми формування толерантної свідомості безсумнівна. Сподіваємось, що ці методико-бібліографічні матеріали допоможуть бібліотекам привернути увагу читачів до цієї теми.


ПОРАДИ БІБЛІОТЕКАРЯМ
Рекомендуємо всім публічним бібліотекам передплатити щоквартальний психолого-педагогічний журнал «Педагогіка толерантності» – єдине видання в Україні та за її межами, цілком присвячене проблемам толерантності. Часопис видається на суто громадських засадах. Кожен номер журналу присвячується теоретичним і практичним засадам педагогіки толерантності, розробку яких він першим серед вітчизняних і зарубіжних ЗМІ розпочав на своїх сторінках, першим започаткував саму термінологію «педагогіка толерантності».

Радимо провести з читачами різних вікових категорій актуальний діалог, міні-диспути «Що таке толерантність?».

Примірні питання для обговорення:

1. Чи правильно ми розуміємо термін «толерантність»?

2. Чому ми десь віднайшли це слово і так цупко за нього тримаємось?

3. Чи не є толерантність поступкою, потуранням?

4. Ми різні – ми рівні?

5. В основі толерантності лежить повага та любов до ближнього. Чи згодні ви з цією думкою?

6. Стосунки у вашій родині можна назвати толерантними?

Для шанувальників музичного мистецтва доцільно провести музичну годину «Музика світу».

Пропонуємо в листопаді напередодні Міжнародного дня толерантності разом зі школою, ПТУ провести тиждень Толерантності.

ПОНЕДІЛОК – «День відкритості» може включати:

· Виставка малюнків читачів на тему «Європа – наш спільний дім».

· Акція «Діти проти бідності». Читачі можуть зібрати іграшки, дитячі речі, канцтовари, дитячі книжки та передати будинку сімейного типу або читачам з малозабезпечених родин.

ВІВТОРОК – «День Тактовності»:

· Конкурс «Я можу бути ввічливим».

СЕРЕДА – 16 листопада – «День Толерантності»:

· Конкурс на оформлення кращого інформаційного стенду «Європа: вчора, сьогодні, завтра».

· Книжкова виставка «Прекрасне обличчя світу», використавши газету «День», на сторінках якої проводиться міжнародний фотоконкурс.

ЧЕТВЕР – «День Ввічливості».

П’ЯТНИЦЯ – «День Взаєморозуміння»:

· Диспут на тему «Право на захист честі і гідності» або «Еміграція – право кожної людини чи втеча?»



В рамках реалізації заходів щодо мовної толерантності рекомендуємо оформити постійно-діючу книжкову виставку «Зроби подарунок Україні! Переходь на українську» з добіркою словників, нових книг українською мовою.

В Україні проживають біля 130 національностей: українці складають 72%; росіяни – 22,1%; білоруси – 0,9%; болгари – 0,5%;, поляки – 0,4%; євреї – 0,2% тощо.

Тому завданням публічних бібліотек є популяризація їх традицій та літератури. Щоб довіряти один одному, треба знати історію, культуру народів, які населяють Україну. Бібліотеки Сумщини мають певний досвід роботи в цьому напрямі.

Так, Сумська міська ЦБ ім. Шевченка протягом декількох років проводить вечори-зустрічі з найбільшими національними культурними центрами м.Суми. На зустріч «Україна-Грузія. Діалог двох культур» були запрошені представники грузинського культурного центру «Мзіурі». Організована зустріч з представниками громадської організації «Русское движение России». Відбувся вечір з єврейською громадою м. Суми, яка нараховує близько 1 тис. чоловік. Читачам було цікаво дізнатися про роботу центру: Сумського благодійного центру «Хесед Хаім», товариського центру «Менора», де працює вокальна студія «Авів», танцювальний гурток, єврейська бібліотека, видається своя газета.

На зустріч «Україна-Азербайджан: нас зближує культура» були запрошені представники азербайджанського культурного центру.

З благодійними єврейськими організаціями «Фісет-шолом» співпрацюють Глухівська районна та Шосткинська міська центральні бібліотеки. Цікавий досвід співпраці з росіянами має Путивльська центральна бібліотека, яка протягом декількох років співпрацює із москвичкою Ніною Кібрик, яка має путивльські корені, головою Путивльського земляцтва у Москві, головою міжнародного фестивалю «Золотая кувшинка».

До всіх заходів бібліотеки готують виставки літератури, які демонструють внесок кожного з цих народів, що мешкають в Україні, в українську та світову науку, культуру, релігію, спорт. Завдяки цим заходам бібліотеки поповнюються цікавими виданнями.

Такі національні культурні центри функціонують в кожному районному центрі. Співпраця з ними надасть нового імпульсу в роботі бібліотек, підвищить їх імідж.

Спільно з товариствами, культурними центрами рекомендуємо провести цикли зустрічей «Всі ми діти твої, Україно!», використавши досвід роботи міжнародного міжнаціонального табору «Джерела толерантності» (подається нижче). Кожного тижня можна готувати національний день: Український день, Російський день, Єврейський день, Болгарський день тощо.

Професійні зв’язки з російськими колегами підтримують Білопільська, Великописарівська, Охтирська, Середино-Будська центральні бібліотеки. До Дня слов’янської писемності та культури спільними зусиллями працівників Середино-Будської центральної бібліотеки та Суземської міжселищної центральної бібліотеки – бібліотечного об’єднання (СМЦББО) Брянської області в м. Середина-Буда була проведена творча зустріч літераторів та бібліотекарів «Слов’яни ми від «слова» і від «слави». Візит-відповідь до смт. Суземки відбувся на День російських бібліотекарів (27 травня). Таку співпрацю необхідно поглиблювати.



Пропонуємо до Вашої уваги досвід роботи Міжнародного міжнаціонального табору «Джерела толерантності», матеріали до години роздумів «Мовна толерантність», сценарій свята «Толерантність врятує світ!» та бібліографічний огляд літератури «Тема етнічної толерантності в художній літературі».

ДОСВІД РОБОТИ МІЖНАРОДНОГО МІЖНАЦІОНАЛЬНОГО ТАБОРУ «ДЖЕРЕЛА ТОЛЕРАНТНОСТІ

Цікавий досвід роботи по формування міжетнічної толерантності методом занурення в історію, звичаї й традиції різних народів має Міжнародний міжнаціональний табір «Джерела толерантності». Цією методикою можемо скористатися і ми, бібліотекарі, працюючи з юнацтвом і молоддю. Ідея створити дитячий табір як метод виховання толерантності викристалізувалася в 2002 р. Ідея створити саме табір базувалася на позитивному досвіді роботи єврейських дитячих таборів, у першу чергу – «Шорашима» – табору історико-культурного напрямку. Була створена нова методика – «методика занурення». Методика полягає в наступному: учасники табору намагаються прожити щодня життям якогось народу. Кожний подібний день носить назву «національний день». Основний зміст національного дня полягає в тім, що в цей день всі учасники табору повинні відчути себе представником даної національності.

У таборі відпочивають підлітки 12-17 років, що представляють різні національні громади, які проживають в Україні. Більшість дітей є національно активними, зі сформованою національною ідентичністю. Багато з них відвідують національні школи, культурні центри, є членами національних творчих колективів. Таким чином, всі учасники табору – і дорослі, і діти – є яскравими представниками свого народу, носіями його культури.

Національний блок містить у собі заняття з вивчення культури, історії, релігії, традицій народу, народних пісень і танців. Мета національного блоку – дати знання про національну культуру в максимально доступній для учасників табору формі. Заняття проводяться на основі інтерактивних методик навчання, часто з використанням технічних засобів навчання. Активно використовуються відео- і аудіоматеріали. Ці заняття можуть проводитися в формі економічний день, чайна вікторина, брейн-ринг по культурі народу, «базар», сабантуй і т.п. Окремою складовою національного блоку є вивчення національних пісень і танців.

Особливим компонентом національного блоку є «Відверта розмова» – тренінгове заняття, спрямоване на формування толерантності. Мета «Відвертої розмови» – безпосередня робота зі стереотипами й упередженнями, формування толерантності тренінговими методами.

Візуальне оформлення табору в національний день. Табір прикрашається національною символікою (офіційною і народною), стінгазетами (одна з них присвячена національній кухні). Важливу роль грає вивішування плакатів із прислів’ями, приказками, цитатами або словами національною мовою, що дозволяє дітям і дорослим вивчити деякі найбільш уживані слова.

День пам’яті. Один із днів у таборі є не національним. Він називається «День пам’яті» і присвячений пам’яті жертв трагедій, які траплялися в історії кожного народу (Голодомор, Холокост, геноцид вірменів, депортації та інше).

Перспектива. Міжнародний міжнаціональний дитячий табір «Джерела толерантності» є перспективним починанням. Проект постійно розвивається. В 2005-2006 рр. було проведено дві зміни табору. В 2006 р. була створена мережа підліткових «Клубів толерантності» (Київ, Кишинів, Львів, Сімферополь, Маріуполь). З’явився Інтернет-сайт www.tolerspace.org.ua, недавно відкритий сайт Кишинівського клубу www.tolerspace.org.md.
МОВНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ

Матеріали до години роздумів


Населення України більше 70 % складається з етнічних українців. Для відновлення когерентного поля України достатньо, щоб вони заговорили рідною мовою.
У кожного народу своя мова. Якщо народ втрачає рідну мову, він перестає бути народом. Де хозари, де половці, де ятвяги, а разом із ними їхні культури, звичаї? Їх немає, бо немає їхніх мов. Хоча генетичні нащадки цих народів існують, але вони розчинилися в інших народах, в інших культурах.

Сучасна Україна нагадує людину з порушенням обміну речовин. Таке враження, що органи й підсистеми організму втратили внутрішню злагодженість, перестали розуміти один одного й починають конфліктувати. Здебільшого причиною такого розбалансування стає пошкодження біополя людини. Аналогії між людиною і нацією дуже доречні. Адже народи також мають тіло й душу (етнопсихіку), волю і характер, господарство і власний дім – Батьківщину.

Виявляється, цілісність народу і стан його колективного здоров’я підтримує специфічне поле. Воно невидиме і для переважної більшості людей «нереальне», проте його послаблення чи спотворення відразу ж призводить до цілком реальних проблем: дезорганізації, непорозумінь, соціальних конфліктів.

Що ж це за поле, на якому тримається природний порядок? Згідно з відкриттям, яке здійснив старший науковий співробітник Науково-дослідного центру квантової медицини «Відгук» Міністерства охорони здоров’я України Володимир Ніс, це когерентне поле («зв’язуюче»), яке підтримує цілісність атомів молекул і живих організмів, існує в діапазоні акустичних (звукових) хвиль, тобто від 20 до 20000 Герц. Цілісність цього поля, а відтак і здоров’я біосоціального організму безпосередньо залежить від того, яка мова і які пісні лунають у народному середовищі – рідні чи чужі.

Як доводить Володимир Ніс, мова народу формує певні особливості генофонду, завдяки яким організм людини активізується і зцілюється. Якщо пращури якоїсь людини з покоління в покоління користуються однією мовою, то це веде до структурування роботи фізіології представників цього народу, сприяє виникненню сталої вібрації, яка надзвичайно потужно «підживлює» кожного індивіда. Тому спілкування саме рідною мовою («рідна» – від слова «рід», тобто всі попередні покоління) дає можливість дійти до глибинних рівнів своєї пам’яті, щоб спочатку зрозуміти «хто ти», а потім побачити, що з цим можна робити. Тобто мова і генетична пам’ять – взаємопов’язані речі і їхній вплив обопільний.

Українська мова сформувалася на території України, тому ідеально відповідає українському життєвому простору: клімату, ландшафту, геоенергетиці, техносфері, флорі й фауні. Лише українська мова дозволяє перебувати в єдності з цим простором і мудро керувати ним. Український народ, українська земля і українська мова – єдина система, цілісність якої підтримується акустичним когерентним полем.

Нині багато українців скиглять, чому вони такі слабкі й нещасні. А звідки взятися силі й щастю, якщо половина з них не розмовляє українською мовою, розірвавши у такий спосіб зв’язок і з рідною землею, і з власним генотипом, і з сотнями поколінь українських предків?! Погляньте навколо: українці перестали адекватно розуміти один одного, їм важко планувати спільні дії, вони втратили здатність інтуїтивно їх узгоджувати.

Населення України більш як на 70 % складається з етнічних українців. Для відновлення когерентного поля України достатньо, щоб вони заговорили рідною мовою. Йдеться про українізацію саме українців, яка жодним чином не зачіпає людей неукраїнського походження. Адже для кожної людини найкращою є рідна мова.

Інша річ, якщо людина пов’язала свою долю з певною країною, то в її інтересах підтримувати цілісне поле цієї країни і поважати місцеву мову: в Україні – українську, в Росії – російську, в Німеччині – німецьку, в Англії – англійську тощо. Інтенсивне просування в будь-яку країну чужої для неї мови є актом мовної агресії, яка руйнує цілісність національного біополя і підриває його життєспроможність. Саме тому могутні держави дбають про збереження власної мови й енергійно протидіють експансії чужих мов. Настав час цю істину зрозуміти й українцям.

Завдяки рідній мові налагоджується гармонійний зв’язок між людською свідомістю і прихованими талантами та здібностями, що дрімають у підсвідомості. Рідна мова робить людину могутнішою і щасливішою, оскільки виступає в ролі каналу, через який людина черпає цілющу енергію рідної землі.

Головна ідея: почни спілкуватися українською мовою сам і переконуй інших власним позитивним прикладом. Переконай трьох потенційних однодумців, кожен з них також трьох. Ці люди почуватимуться впевненіше, у них почнеться колективна творчість щодо поширення ідеї мовної толерантності й долучення до неї нових людей. Для початку пропонуємо такі прості правила:

1. Приєднайся до акції «Зроби подарунок Україні! Переходь на українську!», яка розпочалася в Києві у 2007р. Цю акцію проводить громадський рух «Не будь байдужим!» (www.nbb.com.ua). Учасники руху – українські музиканти, а також звичайні громадяни. Вже понад рік під гаслом «Ні – Малоросії! Зробимо країну Україною!» рух проводить регулярні концерти в містах України. Під час концертів рух дарує місцевим школам сучасні книжки українською мовою. Такий концерт відбувся і в м. Суми. Ти також можеш стати частиною руху «Не будь байдужим!», стати волонтером, консультантом руху. Написати про себе та свої вміння можна на адресу: volunteer@nbb.com.ua

Починай розмовляти українською з близькими та друзями, у громадських місцях, на роботі.

2. Читай, слухай, дивись, сприймай інформацію українською мовою. Створи навколо себе українську ауру. Користуйся словниками. Читай книги класиків української літератури ХХ ст.: Василя Симоненка, Василя Стуса, Валер’яна Підмогильного, Ліни Костенко, Євгена Маланюка. Купи книгу – останню новинку української літератури: Сергій Жадан «Капітал», Валерій Шевчук «Привид мертвого дому», Таня Малярчук «Як я стала святою», Марія Матіос «Солодка Даруся», Любко Дереш «Культ», Ірен Роздобудько «Ґудзик», Олесь Ульяненко «Сталінка», Оксана Забужко «Сестро, сестро» та ін. Передплати україномовну газету «Дзеркало тижня», «День», «Україну Молоду», «Слово Просвіти», ділову «Контракти», культурологічний журнал «Книжник-review».

3. Слухай радіо «Ера ФМ», яке є лідером в Україні серед інформаційних радіостанцій, у машині чи по мобільному. Постав на свій мобільний улюблену українську пісню та встанови україномовну версію меню. Купи собі диск україномовної музики – новинку від одного з українських музикантів. Обери низку україномовних програм та каналів ТБ – «1+1», «5 канал», «М1» та ін., – які стануть твоїми фаворитами. Адже ти маєш бути часткою україномовного світу.

4. Додай в обране україномовні Інтернет-сайти: суспільно-політичні – www.pravda.com.ua, www.korrespondent.net, www.vox.com.ua, новинний – www.unian.net, про музику та шоу-бізнес – uaformat.com, www.fdr.com.ua, loradio.com.ua, про телебачення – telekritika.kiev.uaу, інформацію – www.kontrakty.com.ua, історична електронна бібліотека – www.litopys.org.ua, мистецький – artvertep.dp.ua, про євроінтеграцію – eu.prostir.ua тощо.

5. На порталі www.mova.info ти можеш робити переклад, а також отримати інформацію про українську мову.
Яка мова, таке й мислення, а яке мислення, така й поведінка. Якщо українці мають амбіції стати сильною і передовою нацією, то починати треба з повернення до рідної мови та її очищення від забруднень і спотворень.

Починаємо з себе – вільних громадян, які усвідомлюють відповідальність за долю незалежної України і готові своїми діями забезпечити українській мові гідне життя на своїй землі.


Література

Каганець І. Нації потрібен новий Сенсар: Український шлях. Погляд // Слово Просвіти. – 2006. – 25-31 травня. – С. 4.

Студентство і українська мова: (Результати опитування студентів НТУ «КПІ») // Слово Просвіти. – 2006. – Ч.45 (9-15 листопада). – С.5.

Ющук І. Одна з найбагатших і найрозвиненіших: Мова єдина // Слово Просвіти. – 2006. – 25-31 травня. – С. 5-6.
«ТОЛЕРАНТНІСТЬ ВРЯТУЄ СВІТ

Сценарій проведення свята



ВЕДУЧИЙ: За ініціативою ЮНЕСКО Організація Об’єднаних націй проголосила 2000-й рік Міжнародним роком культури миру, а роки 2001-2010-ті оголошені як Міжнародне десятиріччя культури миру і ненасилля в інтересах дітей планети.

ВЕДУЧИЙ: На Генеральній Конференції ЮНЕСКО 16 листопада 1995 року була прийнята Декларація принципів толерантності та визнано необхідність впровадження толерантності в суспільство, тому що толерантність – це не тільки позитивний принцип, але і засіб підтримки миру, а також економічного і соціального прогресу всіх народів.

ВЕДУЧИЙ: Декларація принципів толерантності вступила в силу у новому XXI столітті. ООН оголосила 2000-й рік «Роком навчання жити разом», а 16 листопада проголошено як Міжнародний День толерантності, який щорічно відзначається в усьому світі.

ВЕДУЧИЙ: Що означає толерантність?

ВЕДУЧІ:

Співробітництво, дух партнерства.

Готовність миритися з чужою думкою.

Повага людської гідності.

Повага прав інших.

Прийняття іншого таким, яким він є.

Здатність поставити себе на місце іншого.

Повага права бути іншим.

Визнання рівності інших.

Терпимість до чужих думок, вірувань і поведінки.

Відмова від домінування шкоди й насильства.

ВЕДУЧИЙ: Толерантність – це повага, прийняття і розуміння багатого різномаїття світової культури.

(Входять підлітки в костюмах воїнів різних епох – римський воїн, мушкетер, воїн Великої Вітчизняної війни. Звучить інструментальна музика)

МУШКЕТЕР: Мир – це перша і необхідна умова для повноцінного дитинства. Немає більш несумісних понять, ніж війна і діти. І немає більш благороднішої мети у людства, ніж захистити дітей і всіх людей Землі від війни і конфліктів, забезпечити на Землі міцний мир і взаєморозуміння.

РИМСЬКИЙ ВОЇН: Толерантність – не поступливість чи примха. Толерантність вище цього, це активна позиція, викликана визнанням прав і свобод людства.

У II столітті в Римській імперії правив імператор Марк Аврелій. Він постійно вів війни і разом з тим був філософом. Вважав, що перед обличчям світового закону всі люди рівні – вільні і раби, греки і варвари, чоловіки і жінки. Марку Аврелію належить ряд висловлювань. Прошу подумати над деякими з них:



«Гідність людини полягає в тому, щоб любити тих, хто її ображає», «Найкращий спосіб помсти – не відповідати злом на зло».

Питання: «Чи могли б ви керуватися в житті цими рекомендаціями древнього філософа?»



ВОЇН ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ: У боротьбі народжувалося майбутнє України, відроджувалася національна гордість за Батьківщину з глибокою історією, давніми традиціями, історичними особами.

Ми не ставимо за мету переглянути історію, але пропонуємо вам пошук правди. До вашої уваги вірш О. Довженка «Українське»:



Пострічалися брат з братом:

Признавайся, брате!

Ой вийду я за ворота,

Заплакала мати.

Вийшла мати за ворота.

Хто в хатині б’ється?

Сини мої. – Вернулися?

Сини? Живі? Розбороним!

Чим не поділили?

Не трогайте, люде добрі.

Не розборонити.

Один німця бив три роки,

Другий... – Затужила...

В одній хаті на сім світі

Уже їм не жити...

Я увесь у ранах, живодьоре!

А я в отруті, брате.

В мене обпалена душа!

А в мене...

Проклятий!

Убий мене.

Уб’ю тебе! брязнув орденами.

Чує мати, стогне хата.

Перед образами

Убиває брат герой предателя брата.
У своїх серцях ми давно простили німців, японців, поляків. Ми простили всіх, хто, можливо, був по той бік окопів. Тепер настав час простити самих себе. Порозуміння і примирення йде через прощу. Не залежно від кольору прапора чи крою мундира всі українці боролися за одне – право вільно жити на батьківській землі. Потрібно віддати шану кожному українському героєві, який в час воєнного лихоліття боровся за визволення рідної землі від тоталітарних загарбників.

Усі вони любили свою Україну. Відстоювали її честь, мову, історію, гідність... Та всі вони зазнали лиха через це чи від фашистів, чи від радянської влади... Лише 10-15 років ми сміливо проголошуємо їхні імена й твори та можемо знати правду, яка була в ті страшні часи по різні боки людської свідомості. А нам, сьогоднішнім українцям, треба подбати про увічнення тих імен, пам’ятати те, що вони хотіли передати нам у спадок, аби ніколи не повторити божевілля війни...



СУЧАСНИК: Ми вже побачили, що, на жаль, протиріччя, сутички, конфлікти та війни супроводжують людство з перших кроків його існування. За 50 віків, за підрахунками вчених, відбулося приблизно 14500 воєн (за останні 50 – 200 воєн). За всю свою історію людство мало лише 300 «мирних років». Якщо весь час існування людства прийняти за добу (24 год.), то ці мирні роки складуть у ній лише 6,5 секунди. Людство витратило на конфлікти величезні кошти і заплатило мільйони життів.

ВСІ УЧАСНИКИ: Якщо сьогодні зранку ти прокинувся здоровим, ти щасливіший за 1 мільйон чоловік, які не доживуть до наступного тижня.

Якщо ти ніколи не переживав війну, самотність тюремного ув’язнення, агонію катувань або голод, ти щасливіший за 500 мільйонів чоловік у цьому світі.

Якщо ти можеш піти до церкви без страху та загрози ув’язнення чи смерті, ти щасливіший за 3 мільярди людей у цьому світі.

Якщо у твоєму холодильнику є їжа, ти одягнений, у тебе є дах над головою та постіль, ти багатший за 75 % людей у цьому світі.

Якщо у тебе є рахунок у банку, гроші у кишені, ти належиш до 8 % забезпечених людей у цьому світі.

ВЕДУЧИЙ: Зараз нам потрібна ваша допомога, дорогі учасники. У нас є квітка «толерантність», але вона без пелюсток. Завдання для вас: заповнити пелюстки синонімами та рисами толерантності. (Мудрість, чуйність, доброзичливість, відповідальність, терпимість, взаємоповага, об’єктивність, небайдужість, людяність, взаєморозуміння).

Тепер пропонуємо вам провести ТРЕНІНГ.



Знайомство

Тренер пропонує учасникам розповісти про себе так, як їм хотілося б, і вказати, як би їм хотілось, щоб їх називали в групі, написати на бейджі своє «тренінгове» ім’я й намалювати якийсь символ (квітку, сонечко, усмішку тощо). Учасники презентують себе, називаючи своє ім’я, і пояснюючи, що для них означає обраний символ.



Вправа «Діагностика рис толерантної особистості»

Підготовка: бланк опитувальника з колонкою В на великому листі прикріплюється на дошку.

Учасники отримують бланки опитувальника. Ведучий пояснює, що 15 характеристик, перерахованих в опитувальнику, властиві толерантній особистості.



Інструкція: Спочатку в колонці А поставте: «+» напроти тих трьох рис, які, на Вашу думку, у Вас найбільше виражені;

«О» – напроти тих трьох рис, які у Вас найменше виражені.

Потім в колонці В поставте:

«+» напроти тих трьох рис, які, на Ваш погляд, найбільш характерні для толерантної особистості.

Цей бланк лишиться у Вас і про результати ніхто не дізнається, відповідайте чесно.

На заповнення опитувальника дається 3-5 хвилин.

Потім ведучий заповнює підготовлений бланк опитувальника, який прикріплений на дошці. Для цього він просить підняти руки тих, хто відмітив в колонці В першу якість. Число відповідаючих підраховується і записується в колонку бланка. Таким же чином підраховується число відповідей по кожній якості. Ті три якості, які набрали найбільшу кількість балів, і є основою толерантної особистості (з точки зору даної групи).

Учасники мають можливість: порівняти уявлення про толерантну особистість кожного з членів групи із загальногруповим уявленням; порівняти уявлення про себе («+» в колонці А) з портретом толерантної особистості, який створила група.


ВПРАВА «ПОЕМА ПРО ТОЛЕРАНТНІСТЬ»

Перший варіант

Всі учасники отримують по аркушу паперу і фломастер. Кожний пише на своєму листі короткий рядок, з якого буде починатись поема (наприклад: «толерантність – це повага і впевненість в тому, що тебе зрозуміють», «це – можливість знайти друзів», «таким коли-небудь стане наш світ», «толерантність – це непросто!» і т. ін.). Ведучий збирає в учасників їхні аркуші і зачитує їх один за одним як поему.

(Поему можна розмножити і роздати всім учасникам тренінгу).

ЗАКІНЧЕННЯ

ВЕДУЧИЙ:

Свою Україну любіте,

Любіть її во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.
Пам’ятаймо цей заклик великого Кобзаря. Якою буде Україна в майбутньому, вирішувати і вам, молодим. Тож гуртуймося навколо національної ідеї. Будьмо гідними наших славетних ровесників, які віддали за Україну своє життя.

Роз’єднаність, невміння дійти злагоди у родині і в суспільстві дуже шкодять нам, нашому благополуччю, затьмарюють радість життя. Тільки мир і злагода, взаємодопомога, подолання особистого егоїзму принесуть щастя і впевненість в майбутньому.


Хочеться звернутися до всіх людей: – Єднаймося, організовуймося. У нас одна держава. Усі разом дбаймо про наш дім – ім’я якого Україна!

// Педагогіка толерантності. – 2005. – №4- 2006. – № 1. – С.61-65.



ТЕМА ЕТНІЧНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Бібліографічний огляд літератури


Тема етнічної (расової або міжнаціональної) толерантності проходить через велику кількість творів світової літератури. Іноді ця тема – головна в творі. Класичний приклад – «Хижина дядька Тома» Гарієт Бічер-Стоу, яка зіграла свою роль у війні за визволення негрів США у 1863-1865 рр.

Я зупинюсь на декількох книгах. Можливо, якийсь критик не вважатиме ці твори перлинами світової літератури. Але ці книги мають велику перевагу – ідея етнічної толерантності виписана в них у популярній формі – фантастики та детективу. Але почнемо все-таки з детективу.

БОЛЛ ДЖ. ДУШНОЙ НОЧЬЮ В КАРОЛИНЕ.

Ця книга була визнана кращим детективним романом 1965р. Екранізована, фільм отримав ряд «Оскарів» (Сідней Пуатьє за роль Вірджила Тіббса – «Краща чоловіча роль»; «Кращий фільм», Род Стайгер за роль Гіллспі – «Краща роль другого плану»).

За сюжетом – класичний детектив: знайдений вбитим відомий диригент. Місцева поліція маленького містечка в Кароліні не може самостійно справитися з розслідуванням і, під впливом місцевого міліонера, залучає до роботи поліцейського з Каліфорнії, який був випадково затриманий на вокзалі.

Детектив Тіббс – випускник коледжу, блискучий поліцейський, скромна та інтелігентна людина. Але… чорний. А в місті расистами є майже всі його білі жителі. Тіббс, безперечно, знайде вбивцю. Але чи зуміє він протистояти расизму?

Два інших, крім Тіббса, головних героїв книги – начальник поліції Гіллспі та патрульний Сем Вуд. Навіть Гіллспі, що є важливо, не є «негативним персонажем». Він, мабуть, поганий поліцейський і явно ярий расист, але він, в принципі, чесна і порядна людина. А Сем Вуд взагалі викликає симпатію, але й він расист .

Саме ця відсутність «позитивних» та «негативних» героїв, на мою думку, робить книгу такою сильною за емоційним впливом. В романі також відсутня і авторська оцінка персонажів. Ідея роману приходить читачеві немов сама по собі.

АЗИМОВ А. КАМЕШЕК В НЕБЕ.

Айзек Азимов – не лише письменник, але і крупний спеціаліст в галузі хімії, біології, він є популяризатором науки. До речі, один з перших знаних людей, який заразився СНІДом (в 1984р. під час операції).

А.Азимову належить декілька романів та оповідань. Оповідання «И тьма пришла» (інший варіант – «Приход ночи») вважається (і справедливо!) кращою новелою в жанрі наукової фантастики.

Нас же цікавить «Камешек в небе». Це пригодницький роман, схожий, наприклад, на «Джеймса Бонда». Сюжет такий: досить далеке майбутнє. Людство розселилось по Всесвіту, але люди забули, що колискою людства була Земля. Більше того, люди взагалі вважаються представниками другої раси. Землян ненавидять і ті відповідають тим же. Головний герой – Бел Арвардан, археолог із сектору Сиріуса, де найбільші антиземні тенденції. Ще один герой – Ісаак Шварц, людина з ХХ століття, якимось чином перенесений крізь час. Нарешті, саме він стає «суддею», який судить землян та позаземних жителів.

Загальна картина, що описана в романі, нагадує ситуацію з євреями. Скоріше, правда, елліністичних часів, але багато чого залишилось і до сьогодні.

ШЕКЛИ Р. МУСОРЩИК НА ЛОРЕЕ.

Роберт Шеклі – майстер короткої новели. Його можна порівняти з О’Генрі.

Герої оповідання «Мусорщик на Лорее» – вчений, який доводить уроджену неповноцінність позаземних рас, та його помічник. На одній із малоцивілізованих планет вони стикаються з тим, що туземці нібито навчились лікувати абсолютно невиліковні рани…

Це оповідання, можливо, не найкраще у Р.Шеклі, але воно може стимулювати обговорення теми в групі.

ШЕКЛИ Р. ЗАЦЕПКА.

Фабула оповідання така. Один із членів екіпажу космічного корабля відмовляється служити разом з новачком за расовими мотивами. Капітану необхідно якимось чином вирішити цю проблему до старту.

ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМ. КРОВАВАЯ ШУТКА.

…Юнак-росіянин вирішив «приміряти» на себе єврейську долю. Цей «кривавий жарт» виявився настільки страшним, що роман великого єврейського письменника Шолом-Алейхема не включали в жодне радянське видання письменника…

Випускники гімназії – росіянин та єврей – затіяли суперечку про те, чи є антисемітизм в Росії, і в результаті цієї суперечки обмінялися документами… Така зав’язка найбільш невідомого роману класика єврейської та світової літератури Шолом-Алейхема.

Сюжет, який був навіяний знаменитим процесом Бейліса, мабуть, довго залишався актуальним і в Радянській країні. Щоб уникнути нав’язливих асоціацій всі зібрання творів Шолом-Алейхема виходили в СРСР без «Кровавой шутки». Окремим виданням російською мовою після 1928р. роман виходить вперше в 1990р.

На завершення – класичний твір світової літератури.

ВАЛЬТЕР СКОТТ. АЙВЕНГО.

Роман «Айвенго», мабуть, найбільш популярний його твір.

Книга була екранізована в СРСР, але у фільмі повністю зникли дві основні сюжетні лінії. Саме на них ми і зупинимось. Перша – відношення саксів та нормандців. Один з героїв роману – Седрик Сакс – здатен знівечити долю сина та прийомної доньки заради примарних надій щодо створення держави саксів.

Друга – ставлення до євреїв. В романі два герої – євреї Ревека та Ісаак. Ревека викликає у читача глибоку симпатію. Введення неприємного героя – єврея дозволяє говорити про право любого народу на «своїх негідників» (хоча Ісаак не є негідником!). Сам В.Скотт – ярий противник дискримінації євреїв. Особливо цікавий добір В.Скоттом епіграфів до глав книги.

Запропонований огляд літератури не є повним. Кожен з бібліотекарів на свій розсуд може додати книги, які найбільше відображають тему толерантності або її відсутності в родині, суспільстві…

Всі книги, представлені в даному бібліографічному огляді, є у фондах Сумської ОУНБ.



У підготовці бібліографічного огляду використані матеріали Мирослава Гринберга // www.tolerspace.org.ua
ВИСЛОВЛЮВАННЯ ПРО ТОЛЕРАНТНІСТЬ 

Всі люди народилися вільними й рівними за своєю гідністю та правами. Вони наділені розумом і совістю та повинні діяти один стосовно іншого в дусі братерства. Декларація Прав Людини, 1948, стаття 1.

_______________________

„Світ – моя батьківщина, людство – моя родина”. Халіл Жібраїл.

————————————

„Я не згідний з тим, що ви говорите, але пожертвую своїм життя, захищаючи ваше право висловлювати власну думку”. Вольтер.

————————————

„Я віддаю перевагу тим народам, які є сумою „Я”, аніж представникам тих народів, які є часткою „Ми”. Станіслав Єжи Лєц.

————————————

„Це погано бути дискримінованим меншістю, але ще гірше бути дискримінованим більшістю”. Лорд Нектон.

————————————

Толерантність - це гармонія в багатоманітності.

„Любов виникає з любові, коли хочу, щоб мене любили, я сам першим люблю”.

Григорій Сковорода.

————————————

„Ніхто не може судити про інших, поки не навчиться судити про себе самого”. Й. Гете.

————————————

„Хто дуже довго думає про те, щоб робити добро, в того немає часу бути добрим.” Р. Тагор.

“Біженець – йди додому! Він би це робив, якби міг”. (Приказка)

————————————

„Гарні манери має той, хто найменшу кількість людей ставить у незручне становище”. Джонатан Свіфт.

————————————

„Людство бачиться древом: у кожної гілки своя пташка, у кожної пташки своя мова. а разом – древо. А спільно – хор”. Дмитро Чередниченко.

————————————

„Сумління іноді народжується з його докорів.”

Толерантність - це те, що робить можливим досягнення миру і веде від культури війни до культури миру.

Толерантність - це взаємодія, заснована на терпимості та повазі до інших.

„Людство все ж зазнає поступу. Винуватців геноциду судять щораз гуманніше”. Станіслав Єжи Лєц.

————————————

„Не все те неправильне, що тобі незрозумiле”. Григорій Сковорода

————————————

Толерантність - це здатність і прагнення до діалогу.

„Ніколи не конфліктують два патріотизми. У бою завше на одному боці любов до вітчизни, а з іншого – ненависть до чужого народу”. Станіслав Єжи Лєц.

————————————

Толерантність - це прояв терпимості до представників інших культур, вірувань, країн і народів: вони не краще і не гірше, вони просто інші.

Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Стаття 34 Конституції України.

————————————

„Я нікому не бажаю зла, не вмію, просто не знаю, як це робиться.” Януш Корчак

————————————

„Не можна зіграти „Гімну Свободи” на інструменті насильства”. Станіслав Єжи Лєц.

————————————

„Помирися зі своїм суперником швидше, поки ти ще на шляху з ним”. Євангеліє від Матфея.

————————————

„Намагайтеся бути хоча б трохи добрішими, і ви побачите, що будете не в змозі здійснити інший вчинок.” Конфуцій.

————————————

„Я думаю, що головне призначення людини на землі – творити добро, жити для людей”. Василь Ярошенко.

————————————

„Будьте строгими до себе та м’якими до інших. Так ви врятуєте себе від людської неприязні”.

————————————

„Кожний чує лише те, що розуміє”. Тит Плавт.

————————————

„Здорова нація так само не помічає своєї національності, як здорова людина – хребта.” Бернард Шоу.

————————————

„Яке призначення людини? Бути нею!” Станіслав Єжи Лєц.

Мирослав Грінберг Підбірка цитат

ВИКОРИСТАЙ СВІЙ ШАНС!

Ця інформація може стати корисною для ваших читачів.


Щороку (до 20-30 травня) проводиться конкурс для дітей та підлітків віком від 10 до 16 років!
Умови конкурсу представлені на сайті „Простір толерантності” (www. tolerspace.org.ua).
Переможці конкурсу нагороджуються путівками до табору «Джерела толерантності», цінними призами та грамотами.
У 2007р. були такі завдання:
Конкурс №1 «Ілюстрація толерантності»

Пропонується вибрати висловлювання про толерантність (див. список висловлювань нижче) та намалювати чи зробити комп’ютерну графіку до нього.



Конкурс №2 на краще есе «Роздуми протолерантність»

Необхідно вибрати висловлювання про толерантність (зі списку висловлювань), яке тобі до душі та:


* продовжити думку автора,

* посперечатися з ним

* або написати власні міркування...

Конкурс №3 «Я знаю свою історію»

Необхідно написати есе та намалювати малюнок (зробити колаж) про національні традиції в твоїй родині.

Пропонуємо тобі такі теми:
* Як моя родина приймає гостей

* Історії моєї бабусі/Історії мого дідуся

* Історія та традиції в моїй родині
————————————

Надсилати свої роботи з поміткою „КОНКУРС” за електронною адресою: konkurs@tolerspace.org.ua

або поштою: вул. Курська 6, м. Київ 03049, Україна.

Довідки за телефонами: (044) 248-36-70, (044)248-36-34, (044) 248-53-77.

 

Література

Декларація принципів толерантності // Освіта України. – 2003. – 7 листоп. – С.4.

***


Актуальні питання вітчизняної етнополітики: шляхи модернизації, врахування міжнародного досвіду / Укр. незалежний центр політичних досліджень. – К., 2004. – 312 с.

Андрійчук О. Тягар толерантності: про статус мови і демократичні стандарти // Дзеркало тижня. – 2006. – 8 лип.

Аромштам М.А. Педагогика толерантности/ М.А. Аромштам, С. Федорова // Искусство в школе. – 2006. – N5. – С. 16-19.

Бібліотека – територія толерантності: Метод.-бібліогр. поради / Харківська ОЮБ; Уклад. І.Бондар. – Харків, 2007. – 11с.

Виховна робота зі студентською молоддю: Навч. пос / Ред. Т.Ю. Осипова. – Одеса: Фенікс, 2006. – 286 с.

Гендерна педагогіка: Хрестоматія: Навч. пос. для студентів вузів / Ред. В. Гайденко. – Суми: Університетська книга, 2006. – 312 с.

Грива О. Толерантність як цінність освіти й виховання в християнській та мусульманській традиціях / О. Грива // Вища освіта України. – 2007. – №1. – С. 112-116.

Громова Е. Развитие этнической толерантности в школе: (Тренинг общения, ролевые игры, психодрама або социодрама) / Громова Е. // Воспитание школьников. – 2006. – №1. – С. 13-17.

Гусев А.И. К проблеме измерения толерантности к неопределенности / А.И. Гусев // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – №1. – С. 21-28.

Десятов Д. Виховання толерантності на уроках історії / Д. Десятов // Історія в школах України. – 2006. – №10. – С. 27-31.

Донченко О.А. Архетипи соціального життя і політика: глибинні регулятиви психополітичного повсякдення / О.А. Донченко, Ю.В. Романенко. – К.: Либідь, 2001. – 332 с.

Кожухарь Г.С. Проблема толерантности в межличностном общенни / Г.С. Кожухарь // Вопросы психологии. – 2006. – №2. – С. 3-13.

Корженко К. Що таке толерантність?: Педагогіка толерантності / Катерина Корженко // Педагогіка толерантності. – 2006. – №2-3. – С. 6.

Крейн І. Концепція толерантності як універсальної категорії еволюції розуму: метапідхід / І. Крейн // Вісник Національної Академії наук України. – 2006. – №11. – С. 22-42.

Логвінчук, В. Значення політичної толерантності в сучасній українській політиці / Валентина Логвінчук // Трибуна. – 2006. – №7-8. – С. 19-21.

Матвієнко О. Виховання толерантності починається з учителя // Рідна школа. – 2005. – №6. – С. 29-32.

Методичні рекомендації щодо проведення Міжнародного дня толерантності 16 листопада // Освіта України. – 2003. – 7 листоп. – С.5.

Міжнародний День толерантності в Україні: 16 листопада проголошено ЮНЕСКО Міжнародним Днем толерантності // Педагогіка толерантності. – 2006. – №1. – С. 16-25.

Михайлова Т. Толерантність – єдність у різноманітті: Досвід роботи школи №119 / Т. Михайлова // Педагогіка толерантності. – 2006. – №1. – С. 12-15.

Моральне та громадянське виховання: Сценарії заходів. – Х.: Основи, 2006. – 255 с. – (Класний керівник).

Нечерда В. Від культури війни – до культури миру / В. Нечерда // Науковий світ. – 2007. – №1. – С. 15-16.

Подольська Є.А. Культурологія: Навч. пос. для студентів вузів/ Є.А. Подольська, В.Д. Лихвар, К.А. Іванова. – 2-е видання, перероблене та доповнене. – К.: ЦУЛ, 2005. – 392 с.

Простір толерантності: Реклам. буклет // ДБЮ України. – К., 2007. – 4 с.

Сприяння поширенню толерантності у поліетнічному суспільстві. – К.: Фонд «Європа XXI», 2002. – 312 с.

Сценарій проведення свята «Толерантність врятує світ!» // Педагогіка толерантності. – 2005. – №4 – 2006. – №1. – С.61-69.

Татаренко Т. Етнічні кордони і міжетнічна толерантність: Етнополітологія / Т. Татаренко // Політичний менеджмент. – 2004. – №5. – С. 31-40

Толерантність: Шорт-аркуш // Інтернет-центр ДБЮ України. – К., 2007. – 1 с.

Фельдман О. Толерантність як фактор культури і безпеки // Голос України. – 2006. – 5 грудня. – С.4.

Хабермас Ю. Когда мы должны быть толерантными? О конкуренции видений мира, ценностей и теорий / Ю. Хабермас // СОЦис. – 2006. – №1. – С. 45-53.

Яковлев Б.П. Индивидуально-психологические исследования толерантности квалифицированных спортсменов к психологическим нагрузкам в условиях соревновательной подготовки / Б.П. Яковлев, Н.Т. Диордица // Теория и практика физической культуры. – 2006. – №11. – С. 9-13.

Ястребова Г. Європейське бачення викладання історії для формування критичного мислення і толерантності / Г. Ястребова, Л. Ляшенко // Рідна школа. – 2006. – №2. – С.24-26. – Бібліогр.: с.26.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка